Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань

від 25 грудня 2003 року N 275

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

31 грудня 2003 р. за N 1277/8598

З метою приведення відомчих нормативно-правових актів з питань виконання покарань у відповідність до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, установ виконання покарань організувати вивчення цього наказу та затверджених ним Правил з особовим складом органів і установ виконання покарань та забезпечити неухильне виконання їх вимог.

3. Управлінню охорони, нагляду і безпеки Департаменту (Ільтяй М. П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05.06.2000 N 110 "Про затвердження та введення в дію Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2000 за N 395/4616, від 14.04.2001 N 65 "Про затвердження Положення про організацію виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі в установах кримінально-виконавчої системи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за N 376/5567, від 31.08.2001 N 158 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2001 за N 838/6029, та від 04.09.2001 N 165 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання покарання у виді обмеження волі в установах кримінально-виконавчої системи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2001 за N 839/6030.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Департаменту генерал-лейтенанта внутрішньої служби Пташинського О. Б., начальників управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області.

6. Наказ оголосити особовому складу органів і установ виконання покарань.

Голова

генерал-полковник

внутрішньої служби

В. А. Льовочкін

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань

від 25 грудня 2003 р. N 275

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

31 грудня 2003 р. за N 1277/8598

ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Завдання Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Ці Правила мають своїм завданням конкретизувати окремі питання виконання та відбування кримінального покарання у виді арешту, позбавлення та обмеження волі відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства України.

Правила обов'язкові для усіх арештних домів, кримінально-виконавчих установ та спеціальних виховних установ.

2. Скорочення, що вживаються у цих Правилах, мають таке значення:

Департамент - Державний департамент України з питань виконання покарань.

Територіальні органи управління Департаменту - управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області.

ДІЗО - дисциплінарний ізолятор.

ПКТ - приміщення камерного типу.

ОК - одиночна камера.

ЧПНУ - черговий помічник начальника установи.

КПП - контрольно-пропускний пункт.

Сектор максимального рівня безпеки - сектор максимального рівня безпеки при колонії середнього рівня безпеки.

Ларьок - приміщення для придбання засудженими за безготівковим розрахунком продуктів харчування і предметів першої потреби.

3. Організація і ліквідація установ виконання покарань

Установи виконання покарань організовуються і ліквідовуються Департаментом.

Направлення засуджених до установ виконання

покарань, що відкриваються заново, здійснюється у разі наявності необхідних житлово-побутових умов, як правило, після прийняття в експлуатацію усіх об'єктів спеціальними комісіями, призначеними Головою Департаменту.

У колоніях мінімального із загальними умовами тримання та середнього рівнів безпеки можуть бути створені ізольовані дільниці слідчих ізоляторів та дільниці соціальної реабілітації.

У колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися ізольовані сектори максимального рівня безпеки.

Зазначені дільниці і сектори організовуються та ліквідовуються за наказами Голови Департаменту.

4. Планове наповнення установ виконання покарань

Планове наповнення установ виконання покарань установлюється і змінюється Департаментом.

5. Інспектування установ виконання покарань

Правом інспектування установ виконання покарань користуються Голова Департаменту, його заступники, начальники територіальних органів управління Департаменту та їх заступники.

Інші працівники кримінально-виконавчої системи користуються правом перевірки установ виконання покарань на підставі приписів або завдань на відрядження, затверджених посадовими особами, зазначеними в частині першій цього пункту.

Комплексне інспектування установ виконання покарань проводиться один раз на п'ять років Департаментом і один раз на два роки його територіальним органом управління.

У кожній установі виконання покарань ведеться книга зауважень і пропозицій (додаток 1 до цих Правил), яка зберігається у канцелярії і до якої особи, які інспектують, уносять свої зауваження і пропозиції.

6. Юридичний статус установ виконання покарань

Установи виконання покарань користуються правами юридичних осіб і мають печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Розділ II. ОБЛАДНАННЯ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

7. Загальні вимоги щодо обладнання установ виконання покарань

Виправні колонії, виправні центри, виховні колонії та арештні доми будуються за типовими проектами.

Територія виправних та виховних колоній розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної.

У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.

У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.

У виправних та виховних колоніях виділяються дві ізольовані зони: житлова - для мешкання засуджених; виробнича - для роботи засуджених.

Дільниці ресоціалізації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки (з триманням у звичайних жилих приміщеннях) для тримання засуджених чоловіків, поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори, які обладнуються відповідно до переліку (додаток 2 до цих Правил).

У житловій зоні розміщуються гуртожитки, їдальня, ларьок, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальноосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, працівників відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених.

Територія виробничої зони виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки в обов'язковому порядку локалізується з метою виключення вільного переміщення засуджених між виробничими дільницями.

На території виправної колонії ізольовано обладнується будівля з ПКТ і ДІЗО з камерами для праці та двориками для

прогулянок засуджених, а в житловій зоні виховної колонії - тільки приміщення ДІЗО та дворики для прогулянок засуджених.

Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, які проглядаються.

Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються КПП для пропуску засуджених з однієї зони в іншу, а при необхідності приміщення для обшуку та переодягання засуджених.

У будинку, де розташований КПП по пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, кімнати для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей.

Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була змога вільно оглядати територію колонії.

За межами колонії розташовуються службові кабінети керівництва та служб установи, склади продовольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.

8. Особливості обладнання виправних колоній максимального рівня безпеки

У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та ПКТ.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ на території, де розташовані ці приміщення, розташовуються ДІЗО, ОК, камери для праці засуджених, карцер. Біля цих приміщень обладнуються дворики для прогулянки засуджених. У ПКТ обладнуються спеціальні ізольовані приміщення для проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, надання їм телефонних розмов, побачень з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання засуджених.

У спеціальному приміщенні для проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими до довічного позбавлення волі, побачень їх з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання цих засуджених встановлюються вмуровані в підлогу або відкидні стіл та стілець для засудженого, які відгороджуються металевими ґратами з отвором розміром 30 см на 15 см та дверима, що обладнані механічним замком. Стіл та стілець для представника адміністрації встановлюються таким чином, щоб засуджений не мав змоги перешкодити представнику адміністрації вільно вийти з камери. Стіл в обов'язковому порядку обладується кнопкою тривожної сигналізацією з виводом на пульт чергової частини.

Приміщення медичної частини відгороджується парканом суцільного заповнення. Для надання медичної допомоги засудженим до довічного позбавлення волі додатково обладнуються палати-камери для ізоляції та лікування таких засуджених, хворих на інфекційні, соматичні захворювання, а також палати для проведення маніпуляцій, перев'язок та стаціонарного лікування.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у звичайних жилих приміщеннях гуртожитки обладнуються відповідно до пункту 11 цих Правил.

9. Особливості обладнання виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів

У житловій зоні колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів розміщуються гуртожитки, їдальня, клуб, бібліотека, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії (виправного центру), його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби (далі - відділення), працівників оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик. У житловій зоні також обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких в обов'язковому порядку контролюється адміністрацією.

У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання обладнуються ПКТ та

ДІЗО. У виправних центрах - тільки приміщення ДІЗО.

ПКТ та ДІЗО відгороджуються від інших споруд парканом суцільного заповнення.

Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони - біля КПП з пропуску людей.

Території колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та КПП.

Межі колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюються і проходять уздовж її огорожі.

Межі виправних центрів установлюються у порядку, визначеному Кримінально-виконавчим кодексом України.

Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що долучається до їх особових справ.

Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією колонії у зв'язку з виконанням ними роботи або навчанням, особам, які відбувають покарання у виправному центрі, та тим, які проживають із своїми сім'ями на квартирах, видаються посвідчення встановленого зразка (додаток 3 до цих Правил).

10. Особливості обладнання виховних колоній

Житлова зона виховної колонії розмежовується на дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.

Указані дільниці ізолюються одна від одної та обладнуються робочими кабінетами для вихователів, спальними приміщеннями, кімнатами для приймання їжі, приміщеннями для зберігання особистих речей засуджених, кімнатами виховної роботи, туалетами.

У житловій зоні розміщуються гуртожитки, школа, бібліотека, центр психоемоційного розвантаження, ларьок, їдальня, лазня з пральнею, перукарня, робочі кабінети керівництва установи та відповідних служб.

У виробничий зоні розміщуються професійно-технічне училище та виробничі майстерні.

У виховних колоніях обладнуються спортивні майданчики з необхідним комплексом спортивного інвентарю та плац для шикування всіх засуджених колонії.

Територія виховних колоній обноситься парканом висотою не менше 3,5 метра і обладнується інженерно-технічними засобами охорони.

11. Обладнання гуртожитків в установах виконання покарань

Особи, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки, звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня безпеки, а також у виховних колоніях розміщуються в гуртожитках і забезпечуються жилою площею за нормами, установленими Кримінально-виконавчим кодексом України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.

Гуртожитки в установах виконання покарань забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком (додаток 4 до цих Правил).

За такими самими нормами забезпечуються гуртожитки або камери для засуджених, які залишені в колоніях максимального рівня безпеки для виконання робіт з господарського обслуговування.

У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних колоніях для тримання засуджених жіночої статі - кімнати особистої гігієни.

12. Особливості розміщення засуджених у дільниці карантину, діагностики і розподілу

Засуджені у дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються у звичайних жилих приміщеннях протягом 14 діб. Гуртожитки обладнуються у відповідності до пункту 11 цих Правил та додатково обладнується кімната для приймання лікарем. Приймання їжі засудженими організовується на території дільниці у спеціально обладнаному приміщенні.

13. Особливості розміщення засуджених у дільниці ресоціалізації

Засуджені в дільниці ресоціалізації тримаються у звичайних

жилих приміщеннях. Гуртожитки обладнуються у відповідності до пункту 11 цих Правил.

14. Особливості розміщення засуджених у дільниці соціальної реабілітації

На території дільниці соціальної реабілітації колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки розміщуються будівлі з приміщеннями: кімната молодшого інспектора; кабінет начальника відділення; кімнати для проживання засуджених; приміщення для зберігання особистих речей засуджених; кімнати для проведення тривалих побачень; кімната для приймання лікарем; кімната виховної роботи; кухня-їдальня; лазня з пральнею та сушильнею; туалетні кімнати. У цій будівлі обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких контролюється адміністрацією.

На території дільниці обладнується приміщення для придбання засудженими продуктів харчування та предметів першої потреби з ларка колонії.

Межі дільниці встановлюються і проходять уздовж її огорожі, про які засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.

Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією дільниці у зв'язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають із своїми сім'ями, видаються посвідчення встановленого зразка (додаток 3 до цих Правил).

15. Особливості розміщення засуджених у дільниці соціальної адаптації

У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців та які, як правило, закінчили навчання у загальноосвітній середній школі або професійно-технічному училищі.

Засуджені в дільниці соціальної адаптації проживають у межах колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.

Жилі приміщення дільниці соціальної адаптації обладнуються відповідно до пункту 11 цих Правил, крім того, обладнуються клас підготовки до звільнення, бібліотечка.

Приймання їжі, миття засуджених, відвідання бібліотеки, крамниці для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби проводяться окремо від інших засуджених.

Приймання їжі та миття засуджених можуть організовуватися на території дільниці у приміщеннях, обладнаних згідно з установленими нормами.

Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об'єктах колонії або за межами колонії на інших об'єктах з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.

16. Особливості розміщення засуджених у дільниці посиленого контролю

У дільниці посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, яка поєднується із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу.

Жилі приміщення (камери) обладнуються металевими дверима або дерев'яними дверима, які з внутрішнього боку оббиваються листовою сталлю та укріплюються металевими кутниками по всьому периметру і мають товщину 6 см. У центрі дверей на висоті 1,4 - 1,5 м обладнується отвір для нагляду за засудженими. У середній частині дверей на висоті 95 см від підлоги обладнується кватирка розміром 18 см на 22 см для передачі засудженим їжі, книжок тощо. Дверцята кватирки відкриваються у бік коридору та обладнуються замком.

Вікна жилих приміщень (камер) обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку приміщень (камер) вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

Двері та вікна жилих приміщень (камер) блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері приміщень (камер) в обов'язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

У кожному жилому приміщенні (камері) обладнуються туалет з умивальником з обов'язковим їх відгородженням суцільною перегородкою висотою не менше 1 м. Засуджені, які тримаються у дільниці, не мають права виходу з жилих приміщень (камер), за винятком виходу на роботу та проведення прогулянок у встановлений

розпорядком дня час.

Стіни багатомісних (більше 10 осіб) жилих приміщень (камер), що виходять у бік коридора, як правило, обладнуються проглядовими вікнами, на яких установлюються ґрати, для нагляду за засудженими.

Локальні сектори дільниць посиленого контролю виправних колоній обладнуються у відповідності до особливих вимог (додаток 2 до цих Правил).

Засуджені, які тримаються у дільниці посиленого контролю, приймають їжу у жилих приміщеннях (камерах), миття їх здійснюється за окремим графіком.

У дільницях посиленого контролю, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які переведені з дільниць карантину, діагностики і розподілу від засуджених осіб, які переведені з інших ізольованих дільниць.

17. Обладнання камер у ПКТ (ОК), ДІЗО, карцерів та секторів максимального рівня безпеки установ виконання покарань

Особи, які тримаються у ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерах установ виконання покарань, забезпечуються жилою площею у розмірі, передбаченому законодавством.

Особи, які тримаються у ДІЗО виховних колоній, забезпечуються жилою площею у розмірі, передбаченому законодавством.

Вікна камер у ПКТ (ОК) установ виконання покарань та ДІЗО, карцерах обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку приміщень (камер) вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

Підлога в ПКТ (ОК) та ДІЗО будується на бетонній основі і покривається дошками. Стіни камер ПКТ (ОК), ДІЗО, а також карцерів армуються, штукатуряться цементною сумішшю і біляться у світлі тони.

У камерах ПКТ (ОК), ДІЗО, карцерах установ виконання покарань зовнішні двері обладнуються відповідно до пункту 16 цих Правил та додатково встановлюються внутрішні двері, які виготовлені з металевих круглих прутів та поперечних смужок. На цих дверях обладнується кватирка, яка відкривається, як і двері, у бік коридора, або отвір для передачі засудженим їжі.

Усі двері та вікна камер блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері камер в обов'язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

Електропроводка та труби водопостачання в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерів монтуються так, щоб повністю унеможливити доступ до них засуджених. Електролампочки загального освітлення встановлюються в нішах на стелі, а нічного освітлення - в нішах над дверима. Ніші ізолюються ґратами. Природне освітлення камер повинно бути таким, щоб задовольняти побутові потреби засуджених, а штучне освітлення камер повинно бути достатнім для того, щоб засуджені мали змогу писати, читати чи працювати без шкоди для зору.

Світильники відгороджуються від можливого їх пошкодження. Вимикачі для кожної камери встановлюються з боку коридора.

Напруга в електромережі для освітлення встановлюється 36 В.

У камерах ПКТ (ОК) та ДІЗО гучномовці встановлюються в нішах стін. У цих камерах також установлюються кнопки сигналізації для виклику молодших інспекторів. У камерах обладнуються санітарні вузли з обов'язковим їх відгородженням суцільною перегородкою висотою не менше 1 м.

Камери для тримання осіб, які відбувають покарання у виді арешту, довічного позбавлення волі, та ПКТ виправних колоній забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком (додаток 5 до цих Правил).

Камери ПКТ (ОК), ДІЗО та карцери установ виконання покарань обладнуються відкидними ліжками, тумбами для сидіння за кількістю осіб, які там тримаються, столом, умивальником та настінними шафами або полицями, що наглухо прикріплені до підлоги або стін. Відкидні ліжка в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері, де засуджені відбувають стягнення, з підйому до відбою закриваються на замок.

Приймання їжі засудженими здійснюється у камерах.

Поряд з ПКТ та ДІЗО обладнуються робочі камери для організації праці осіб, які тримаються в цих приміщеннях.

У ПКТ, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які направлені із слідчих ізоляторів, від засуджених осіб, які були переведені у порядку стягнення або за

персональним нарядом.

Розділ III. ОСОБЛИВОСТІ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО АРЕШТУ

18. Правовий статус засуджених до арешту

Засуджені до арешту несуть обов'язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для відбування покарання даного виду.

Засуджені до арешту мають право:

на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні - до двох годин;

на восьмигодинний сон у нічний час;

мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено цими Правилами;

одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до вимог Правил за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис;

користуватися настільними іграми;

мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

За виняткових обставин, засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Засуджені до арешту зобов'язані:

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засудженим до арешту забороняється:

установлювати зв'язки з особами, які тримаються в інших камерах;

придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

наносити собі або іншим особам татуювання;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко;

створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи;

мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

19. Місця, порядок і умови виконання та відбування покарання у виді арешту

Особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження. На них поширюється дія Кримінально-виконавчого кодексу України та цих Правил.

Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі чи слідчому ізоляторі в окремих постах або

секціях.

Переведення засудженого з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Підставою для тримання осіб, засуджених до арешту, є тільки вирок суду, який набрав законної сили.

Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3 - 10 осіб в одній камері.

У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за вмотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.

Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

чоловіків - окремо від жінок;

неповнолітніх - окремо від усіх інших категорій засуджених;

засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, - окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі;

засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - окремо від інших засуджених;

іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, - окремо від інших засуджених.

При розміщенні засуджених у камерах обов'язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

20. Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до арешту

Соціально-психологічна робота із засудженими до арешту спрямована на формування та збереження соціально-корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.

Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є:

індивідуальна робота;

просвітницька та культурно-масова робота;

правове виховання.

Самодіяльні організації серед засуджених не створюються.

Організація соціально-виховної роботи із засудженими безпосередньо покладається на інспектора з соціально-виховної роботи.

21. Особливості організації праці засуджених до арешту

Адміністрація установи має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці, як правило, у порядку черговості і не більш як на дві години на день.

Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція.

22. Особливості комунально-побутового та медичного обслуговування засуджених до арешту

Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі. Заміна постільних речей здійснюється в дні миття у бані - не менше одного разу на тиждень.

Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають увесь строк покарання у цивільному одязі.

Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.

Комунально-побутове забезпечення засуджених до арешту здійснюється органами виконання покарань відповідно до норм, установлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, та в порядку, передбаченому законодавством. Медичне обслуговування в арештних домах здійснюється органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством.

Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням згідно із затвердженими нормами добового забезпечення продуктами харчування для засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки та арештних домах.

Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

23. Правовий статус

засуджених до довічного позбавлення волі

Особи, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, несуть обов'язки і користуються правами людини та громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України, Кримінально-виконавчим кодексом України для цієї категорії засуджених, а також установлених вироком суду. На засуджених до довічного позбавлення волі у повному обсязі поширюються основні права й обов'язки засуджених до позбавлення волі, що визначені Кримінально-виконавчим кодексом України, нормативно-правовими актами Департаменту, а також цими Правилами.

Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.

На засуджених до довічного позбавлення волі поширюються заходи заохочення, стягнення та порядок їх застосування, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України.

Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

на щоденну прогулянку тривалістю одна година;

на безперервний восьмигодинний сон у нічний час;

користуватися телевізорами, придбаними за рахунок родичів за наявності можливості розміщення їх у камері;

користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи, придбаними через торговельну мережу, переданими від родичів та інших осіб, а також передплатними виданнями;

без обмежень одержувати грошові перекази;

мати короткострокове побачення один раз на шість місяців;

одержувати протягом року дві посилки (передачі) та дві бандеролі;

придбавати протягом місяця в ларку установи за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на суму до п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки віком понад п'ятдесят п'ять років, інваліди першої та другої групи - також на кошти, одержані за переказами; без обмежень - письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;

мати при собі і зберігати в камері особисті предмети, речі і продукти харчування в асортименті та кількості, визначених цими Правилами;

одержувати і надсилати листи без обмеження їх кількості;

звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб;

користуватися настільними іграми;

мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права для одержання юридичної допомоги в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

подавати клопотання про помилування на адресу Президента України після фактичного відбуття ними не менше як двадцяти років покарання;

в індивідуальному порядку користуватися релігійною літературою, відправляти релігійні обряди, але тільки в межах камери у вільний час та якщо це не буде заважати іншим засудженим.

При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

Засудженим, які з не залежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.

Засуджені до довічного позбавлення волі зобов'язані:

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

зберігати продукти харчування і предмети особистого користування (одяг та взуття за сезоном) у камерах у відведених для цього місцях та в кількості, яка б не заважала проведенню режимних заходів (проведення обшуків, технічних оглядів камер тощо);

виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил

поведінки;

при відвідуванні камер працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засудженим до довічного позбавлення волі забороняється:

установлювати зв'язки з особами, які тримаються в інших камерах;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

наносити собі або іншим особам татуювання;

завішувати спальні місця, затуляти отвір для нагляду за засудженими;

створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом колонії.

24. Місця, порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі

Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та відповідних ізольованих секторах максимального рівня безпеки або слідчих ізоляторах. Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених та осіб, узятих під варту, в окремих камерах, у залежності від жилої площі, психологічної сумісності проживання за визначенням адміністрації установи.

На цих осіб поширюються статті Кримінально-виконавчого кодексу України та нормативно-правові акти, які визначають режим та умови тримання засуджених в установах максимального рівня безпеки.

Підставою для тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, у виправних колоніях максимального рівня безпеки та ізольованих секторах максимального рівня безпеки є вирок суду, який набрав законної сили.

У необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованою постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.

Засуджених до довічного позбавлення волі розміщують у камерах з дотриманням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 92 Кримінально-виконавчого кодексу України.

25. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних заходів і зброї до засуджених до довічного позбавлення волі

До осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, якщо вони чинять фізичний опір працівникам колонії, виявляють буйство або здійснюють інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточуючим або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя у порядку, передбаченому пунктами 62 - 66 цих Правил та відповідно до вимог законодавства.

У разі виведення засуджених із камер, конвоювання на території колонії та за її межами до них застосовуються наручники. При застосуванні наручників руки засуджений тримає за спиною. Конвоювання засуджених здійснюється по одному в супроводі двох представників адміністрації та кінолога зі службовим собакою.

Розділ V. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

26. Приймання засуджених до установ виконання покарань

Приймання засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники оперативного відділу, відділів нагляду і безпеки, по контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської та медичної служб.

Приймання засуджених, яких доставлено в індивідуальному порядку, здійснює начальник установи разом з працівником відділу по контролю за виконанням судових рішень.

У неробочий час приймання засуджених здійснюється ЧПНУ і начальником варти.

Під час приймання засуджених до установ виконання покарань вони підлягають повному обшуку, а їх речі - огляду. Речі, вироби та речовини, зберігання яких засудженим заборонено, у них вилучаються в порядку, передбаченому статтею 59 Кримінально-виконавчого кодексу України. Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад і

повертаються засудженим після відбуття ними строку покарання, при цьому засудженому видається корінець квитанції про передачу речей на склад.

При надходженні до виправних колоній засуджені в обов'язковому порядку проходять медичний огляд та санітарну обробку в порядку, установленому пунктом 98 цих Правил і санітарно-епідеміологічними нормами.

27. Повідомлення про прибуття засуджених до установ виконання покарань

Адміністрація установ виконання покарань у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання.

Протягом 3 діб з дня прибуття засудженого адміністрація направляє повідомлення його сім'ї (додаток 6 до цих Правил), у якому повідомляється адреса установи і роз'яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та ведення телефонних розмов.

У разі прибуття до установи засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз'яснює їм їхні права та обов'язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Департаменту.

Розділ VI. ДЕЯКІ УМОВИ ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

28. Взаємовідносини працівників установ виконання покарань і засуджених

Взаємовідносини працівників установ виконання покарань із засудженими ґрунтуються на суворому дотриманні законності.

Працівники установ зобов'язані постійно зміцнювати правопорядок в установах виконання покарань, проводити цілеспрямовану виховну роботу серед засуджених, виявляти та попереджувати вчинення правопорушень з їхнього боку, уміло поєднувати високу вимогливість з уважним ставленням до кожного засудженого. Їм категорично забороняється входити у неслужбові стосунки із засудженими та їх родичами, що не викликані інтересами служби, а також користуватися їх послугами.

Засуджені зобов'язані бути ввічливими з працівниками установ виконання покарань, виконувати їх законні вимоги.

Засуджені звертаються до працівників установ виконання покарань на "ви", називають їх по імені та по батькові або "громадянин", "громадянка" і далі за званням чи займаною посадою.

Працівники установ виконання покарань звертаються до засуджених на "ви" і називають їх "засуджений", "засуджена", "громадянин", "громадянка" та прізвище. У виховних колоніях працівники звертаються до засуджених на "ти" і можуть звертатись до них словами "вихованець", "вихованка" та називати їх по імені.

29. Правила поведінки засуджених

Засуджені мають право:

на особисту безпеку;

одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок виконання покарання, а також їх права;

користуватися послугами, які надаються в установах виконання покарань, у тому числі додатковими, оплачуваними (підстригання; ремонт одягу, взуття, годинників тощо);

отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких;

розпоряджатися грошовими коштами (для засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та виправних центрах), придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, використання яких не заборонено;

здійснювати листування з особами, які перебувають за межами установ виконання покарань та не відбувають покарання, вести з ними телефонні розмови;

одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі в порядку, установленому цими Правилами;

зустрічатися з родичами та іншими особами у відповідності до обмежень, передбачених для різних категорій засуджених;

подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі з питань, що стосуються їх особисто;

брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом;

придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування в асортименті та кількості,

установленій цими Правилами (додаток 7 до цих Правил);

розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки;

брати участь у трудовій діяльності;

одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту за умови, що це не суперечить установленому порядку відбування покарання;

одержувати правову допомогу в порядку, передбаченому статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України;

користуватися у приміщеннях для вживання їжі індивідуальними водонагрівальними електрокип'ятильниками заводського виготовлення потужністю до 0,5 КВт;

відправляти поштою або передавати родичам під контролем адміністрації установи особисту літературу і періодичні видання;

придбавати для загального користування за рахунок коштів, які перебувають на особистих рахунках, телевізори, холодильники з розрахунку: телевізор та холодильник - один на відділення.

Засуджені зобов'язані:

суворо дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

утримувати в чистоті жилі й службові приміщення, робочі місця, за встановленим зразком заправляти ліжка, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, зберігати продукти харчування і предмети особистого використання у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях;

виконувати всі законні вимоги персоналу установи;

у встановленому порядку виконувати роботи з благоустрою установи виконання покарань та прилеглої до неї території, а також для поліпшення культурно-побутових умов засуджених;

дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці;

дбайливо ставитися до державного майна;

сумлінно ставитися до праці;

за межами локальних секторів на території виправних колоній пересуватися тільки строєм;

носити встановлені нагрудні знаки згідно із затвердженим зразком (додаток 8 до цих Правил);

під час відбування покарання у камерах виходити на прогулянку і дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки, за графіком чергувати в камерах;

при зустрічі з працівниками установ виконання покарань та іншими посадовими особами, які відвідують установи, вставати і вітатися з ними;

бути ввічливими між собою.

Засудженим забороняється:

самовільно порушувати лінію охорони та встановлені межі установ виконання покарань;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням установлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах (додаток 9 до цих Правил);

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну, завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

уживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу установи, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених;

відправляти листи, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови;

організовувати та грати в настільні та інші азартні ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, а в гральні карти - взагалі;

уживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках та відділеннях, у яких вони

не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені переліком (додаток 7 до цих Правил);

курити в не відведених для цього місцях, а у виховних колоніях - курити взагалі;

направляти й отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому цими Правилами;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин, займатись городництвом (у виховних колоніях можуть організовуватися куточки живої природи);

вивішувати фотографії, репродукції, листівки, вирізки з газет та журналів на стінах, тумбочках, ліжках та робочих місцях;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об'єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення і т. ін.);

користуватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, механізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів.

30. Особливості правил поведінки засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах, дільницях соціальної реабілітації та засуджених жінок, які мешкають за межами колонії

Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації:

Мають право:

займатися сільським господарством;

пересуватися без строю, не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити цивільний одяг;

мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;

мешкати в разі наявності сім'ї з дозволу адміністрації в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи.

Забороняється:

самочинно залишати межі виправної колонії, виправного центру та дільниці соціальної реабілітації;

придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

Зобов'язані:

у разі проживання із своїми сім'ями не менше одного разу на день (у виправних центрах - до чотирьох разів на тиждень) у встановлений розпорядком дня час з'являтися до ЧПНУ або до начальника відділення для реєстрації у спеціальному журналі;

за відсутності сім'ї мешкати в гуртожитках виправної колонії, виправного центру та дільниці соціальної реабілітації і дотримуватися встановленого розпорядку дня.

Пересування засуджених територією житлової зони в час, відведений для сну, за винятком випадків, передбачених розпорядком дня, повністю виключається.

Засуджені жінки, які мешкають за межами колоній у період звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку:

Мають право:

займатись сільським господарством;

не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити цивільний одяг;

мешкати в приватних квартирах або будинках.

Забороняється:

самочинно порушувати межі території, визначені начальником колонії;

придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

Зобов'язані:

не менше одного разу на день, у встановлений час, з'являтися до ЧПНУ або чатового КПП для реєстрації у спеціальному журналі.

Розділ VII. РОЗПОРЯДОК ДНЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

31. Поняття розпорядку дня

У кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з відповідним складом засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня включає в себе час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, перевірку наявності засуджених, проведення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання (у виховних колоніях), виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм особистого часу в межах, установлених кримінально-виконавчим законодавством України.

Не менше

одного разу на місяць у неробочий час організовуються перевірки-огляди зовнішнього вигляду та стану одягу і взуття засуджених.

Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх відділів, служб, об'єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, медичної частини, їдальні, перукарні, лазні - пральні, крамниці.

Розпорядок дня, розроблений відповідно до типового (додаток 10 до цих Правил), затверджується наказом начальника установи, узгоджується з начальником територіального органу управління Департаменту, доводиться до відома засуджених і персоналу та вивішується на стенді в черговій частині, місцях цілодобового несення служби черговою зміною та в місцях надання побутових послуг засудженим.

32. Організація розпорядку дня

Начальники установ виконання покарань організовують роботу підлеглих служб за змінним графіком таким чином, щоб представники адміністрації перебували в цих установах від підйому засуджених до відбою, а в разі тризмінної роботи виробництва - і в нічний час.

У вихідні, святкові та неробочі дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки в установах організовується цілодобове чергування керівного складу. До контролю за поведінкою засуджених, виконання ними розпорядку дня та забезпечення належного функціонування колонії залучаються всі працівники за окремими графіками.

Наказами начальників установ виконання покарань установлюється система подачі сигналів та команд для забезпечення виконання засудженими розпорядку дня.

33. Проведення перевірок наявності засуджених

В установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щоденно, уранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. У разі потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками (додаток 8 до цих Правил). У нічний час доби перевірка засуджених здійснюється на спальних місцях візуально, без підняття засуджених.

Для поіменної перевірки всі засуджені шикуються відділеннями у спеціально відведених місцях. Від поіменної перевірки звільняються тільки особи, які відпочивають після роботи, або звільнені через хворобу з постільним режимом, а також зайняті на роботах, які залишити неможливо.

Персональні списки таких засуджених затверджуються начальниками установ виконання покарань. Перевірка їх наявності проводиться за місцем перебування.

У негоду і при низькій температурі, коли проведення таких перевірок на відкритому повітрі не бажане, вони можуть проводитися у приміщеннях відділень.

Ранкові та вечірні перевірки не повинні тривати більше 30 хвилин. На перевірках почергово повинні бути присутні начальники установ, їх заступники та керівники частин і служб.

У разі виявлення відсутності засудженого інші засуджені залишаються на місці перевірки до з'ясування причин його відсутності.

Організація перевірок і відповідальність за них покладається:

а) у житлових зонах - на ЧПНУ, начальників відділень і молодший інспекторський склад чергових змін;

б) на виробничих об'єктах - на представників адміністрації установ виконання покарань, зайнятих на виробництві, і молодший інспекторський склад чергових змін. На тимчасових виробничих об'єктах, де працюють невеликі групи засуджених, - на начальників варт, молодший інспекторський склад чергових змін, членів оперативних груп установи.

Перевірки наявності засуджених у виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ, секторах максимального рівня безпеки та дільницях посиленого контролю, арештних домах, ПКТ (ОК) виправних колоній, а також у ДІЗО та карцерах організовуються покамерно. Перевірки проводяться з обов'язковим шикуванням засуджених та відвідуванням камер. Вечірні перевірки засуджених до довічного позбавлення волі здійснюються з відкриванням перших дверей камер та їх шикуванням.

З метою здійснення перевірки стану здоров'я засуджених та санітарного стану камер до проведення перевірок залучається черговий медичний працівник.

Результати перевірки відображаються в документації ЧПНУ.

34. Розвід засуджених на роботу

У встановлений розпорядком дня установи час засуджені шикуються відділеннями та бригадами в спеціально відведених місцях для розводу на роботу. Під час проведення розводу засуджених на роботу або зняття з роботи в обов'язковому порядку повинні бути присутні представники виробничого персоналу установи та начальники відділень, бригади яких задіяні у виробництві. При цьому перевіряються зовнішній вигляд засуджених, стан одягу та взуття і, у разі потреби, уживаються заходи щодо усунення недоліків.

Начальниками установ та особисто виробничим персоналом з урахуванням місцевих умов установлюється порядок поведінки засуджених на виробничих об'єктах, який передбачає прибуття їх до місця роботи тільки строєм, наявність засуджених на об'єктах, інструктаж їх начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здачі робочих місць, підведення підсумків роботи, інші питання.

За виконання та приведення до належних умов внутрішньо-цехового режиму на виробництві колонії несе відповідальність заступник начальника установи з працевикористання спецконтингенту.

35. Порядок приймання засудженими їжі

Приймання засудженими їжі проводиться в години, установлені розпорядком дня, окремо за структурними дільницями колонії, відділеннями та бригадами з урахуванням їх надійної ізоляції в їдальні, а на контрагентських об'єктах - на спеціально відведених для цього місцях.

Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, приймання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням вимог ізоляції засуджених, які перебувають в житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.

Засуджені, яких тримають у камерах, їжу приймають у жилих або робочих камерах.

З метою підтримання належного порядку під час приймання їжі засудженими в їдальнях в обов'язковому порядку повинні бути присутні представники адміністрації установ та молодший інспекторський склад чергової зміни.

36. Особисте приймання засуджених

Особисте приймання засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками частин і служб за графіками.

Облік прийнятих осіб ведеться в спеціальних журналах (додаток 11 до цих Правил), що зберігаються на робочих місцях осіб, які здійснюють особисте приймання засуджених.

Працівники Департаменту, його територіальних органів управління приймають засуджених з питань у межах своєї компетенції при кожному відвідуванні установ.

Особисте приймання засуджених до довічного позбавлення волі здійснюється у спеціальних приміщеннях (камерах), які обладнуються відповідно до пункту 8 цих Правил, а засуджених, які тримаються в ДІЗО, ПКТ (ОК) та карцері, - в окремому приміщенні (камері).

Начальники установ виконання покарань або уповноважені ними особи не менше одного разу на місяць перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого приймання засуджених.

Розділ VIII. ПРИДБАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, ПРЕДМЕТІВ ПЕРШОЇ ПОТРЕБИ, ОТРИМАННЯ НИМИ ПОСИЛОК, ПЕРЕДАЧ, БАНДЕРОЛЕЙ

37. Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби

Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби в межах сум та в порядку, установленому кримінально-виконавчим законодавством України.

Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для придбання засудженим, установлюється переліком (додаток 7 до цих Правил).

Для придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби в установах організовуються ларки, які працюють щоденно. При цьому адміністрація забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати ларьок не менше 3 - 4 разів на місяць у час, відведений розпорядком дня.

Особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні і потребують постійного догляду, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби з дозволу лікаря через начальника відділення або особу, яка виконує його обов'язки.

Осіб, які тримаються у камерах колоній (секторів) максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю, засуджених

до довічного позбавлення волі та арешту, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби забороняється. Для таких осіб продукти харчування і предмети першої потреби придбання здійснюють начальники відділень за заявою засудженого, погодженою з начальником установи. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видаються для заповнення бланки-заяви (додаток 12 до цих Правил).

Придбаний товар видається засудженому під його особистий підпис на заяві. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для таких осіб проводиться два рази на місяць.

38. Порядок одержання засудженими посилок (передач)

Засудженим, які відбувають покарання в установах виконання покарань, дозволяється одержувати посилки (передачі) у кількості, установленій Кримінально-виконавчим кодексом України.

Тяжкохворі засуджені, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої та другої груп незалежно від призначеного їм виду виправної колонії можуть одержувати додаткові посилки (передачі) і бандеролі в кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком.

Засудженим дозволяється в рахунок належних їм посилок (передач) у встановленій кількості й асортименті придбавати у ларку колонії продукти харчування і предмети першої потреби за кошти, зароблені в установі або одержані за переказами.

Для приймання передач обладнуються спеціальні кімнати, вхід у які вільний для громадян. У цих кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільцями або лавками, скриньки для заяв і скарг. На видних місцях вивішуються витяги з нормативно-правових актів, що визначають порядок надання побачень, прийняття передач і встановлюють відповідальність громадян за його порушення, а також графік приймання громадян та інформація щодо можливості придбання особами, які прибули на побачення, продуктів харчування і предметів першої потреби у ларку колонії за власні кошти через касу установи. Молодші інспектори, які приймають передачі, в обов'язковому порядку повинні дотримуватися правил гігієни та санітарії.

Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках за встановленим зразком (додаток 13 до цих Правил). Вартість бланка заяви встановлюється адміністрацією установи з урахуванням витрат на їх виготовлення і сплачується у касі установи особою, яка доставила передачу, або відраховується з особистого рахунку засудженого. Передача та обидва примірники заяви здаються молодшому інспектору, який зобов'язаний перевірити наявність у засудженого права на отримання передачі, про що зробити відповідну відмітку на заяві, і отримати письмовий дозвіл у начальника установи або першого заступника, або осіб, які виконують їх обов'язки на її прийняття. Після цього молодший інспектор у присутності особи, яка доставила передачу, перевіряє вагу кожного найменування, про що робить відмітки у заявах (у вагу передачі не зараховуються предмети одягу, взуття, особистої гігієни, першої потреби, ліки і медпрепарати), та асортимент і, прийнявши передачу, перший примірник заяви повертає особі, яка її доставила, з особистою відміткою (підписом) про прийняття, а другий з відміткою про вагу передачі долучає до окремої справи після особистого підпису засудженого про одержання передачі.

Вага однієї передачі не може перевищувати встановленої поштовими правилами граничної ваги посилки. Посилки, які одночасно (протягом 5 діб) надійшли на адресу одного й того самого засудженого, і якщо їх загальна вага не перевищує встановленої граничної ваги, вважаються як одна посилка за умови наявності права на їх отримання.

Предмети та продукти харчування, що не передбачені переліком (додаток 7 до цих Правил), повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення. За фактами виявлення в передачах предметів, виробів і речовин, які могли б бути використані засудженим із злочинною метою, у встановленому порядку проводяться службові розслідування.

Посилки від підприємств зв'язку приймаються тільки на адресу

тих засуджених, які мають право на їх отримання. Посилки, адресовані засудженим, переведеним в інші установи виконання покарань, пересилаються за рахунок установ за місцем їх нового тримання.

Посилки, що надійшли на адресу засуджених, які відбувають стягнення у виді поміщення у ДІЗО, карцер видаються після відбуття ними стягнення, а засудженим, які переведені у виді стягнення до ПКТ (ОК), видаються начальником відділення соціально-психологічної служби під підпис. Посилки, що надійшли на адресу засуджених, які звільнилися або померли, повертаються відправникам накладною платнею з приміткою "підлягає поверненню".

Огляд передач здійснюється молодшим інспектором, який перевіряє їх вагу та асортимент. Вкладення перевіряються ретельно і акуратно. У необхідних випадках хлібобулочні вироби та інші продукти розрізаються, сипучі продукти пересипаються, а інші ретельно оглядаються. Особлива увага приділяється консервним банкам та різним упаковкам, у яких можуть бути спиртні напої, наркотичні речовини, гроші та інші предмети, заборонені для зберігання та використання засудженим в установах виконання покарань, у разі необхідності вони розкриваються і оглядаються.

Відкриття й огляд умісту посилки проводиться молодшими інспекторами нагляду і безпеки в присутності адресата, у разі його відсутності - комісійно. Під час огляду і перевірки речей та продуктів, що надійшли в посилках, дотримується такий самий порядок, що й під час приймання передач.

Уміст посилок реєструється в спеціальній книзі (додаток 14 до цих Правил).

Не раніше як за місяць до звільнення засуджений може отримати поштою або доставлені безпосередньо в установу одяг та взуття цивільного зразка за сезоном, який зберігається на складі і видається йому за день до його звільнення. Такі відправлення не вважаються посилкою або передачею.

39. Порядок приймання та вручення засудженим бандеролей

Засудженим, які відбувають покарання в установах виконання покарань, дозволяється отримання бандеролей у кількості й асортименті, що передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами. Бандеролі, одержані з книготорговельної мережі на замовлення засуджених, до чергових не зараховуються.

Стосовно бандеролей, що надійшли на адресу засуджених, які вибули до інших установ, а також тих, які не мають права на їх отримання (крім випадків, передбачених частиною 6 цього пункту), адміністрація діє в порядку, визначеному пунктом 41 цих Правил.

З урахуванням того, що з продуктів харчування згідно з поштовими правилами в бандеролях можуть пересилатися тільки сухі кондитерські вироби, вони підлягають врученню засудженим у повному асортименті. З предметів культурно-побутового вжитку, що надходять у бандеролях, засудженим видаються такі предмети, зберігання яких їм не заборонено.

Уміст бандеролей реєструється в спеціальній книзі (додаток 14 до цих Правил).

У разі виявлення в бандеролях заборонених предметів вони повертаються відправникам накладною платнею. Подібним чином адміністрація установ діє з друкованими виданнями, що надійшли в бандеролях не через книготорговельну мережу.

Бандеролі, адресовані засудженим, які відбувають стягнення у виді переведення до ПКТ (ОК) або поміщення у ДІЗО, карцер, видаються в порядку, визначеному пунктом 38 цих Правил.

40. Відповідальність за зберігання вмісту посилок і бандеролей

У разі повернення відправникам посилок і бандеролей у зв'язку з порушенням ними асортименту вмісту адміністрація установ виконання покарань відповідальності за збереження якості вмісту не несе. Адміністрація установ забезпечує зберігання вмісту посилок і бандеролей за умов, якщо вони не були вручені засудженим у зв'язку з відбуванням ними дисциплінарного стягнення, однак у разі їх природного псування через тривале зберігання відповідальності не несе.

41. Перелік і кількість предметів, виробів і речей, які засудженим дозволяється зберігати при собі

Засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, що визначені переліком (додаток 7 до цих Правил).

Предмети, вироби і речі, не заборонені для використання в

установах виконання покарань, але які перебувають у засуджених в асортименті та кількості понад установлених норм, вилучаються та здаються на склад для зберігання, про що складається акт. Акт обов'язково підписує засуджений, у якого були вилучені речі понад встановленої кількості, та особа, яка прийняла ці речі на склад.

Якщо предмети, вироби і речі, що зберігаються на складі, знадобляться засудженим і не будуть перевищувати встановленого асортименту та кількості, вони на підставі заяви видаються власникам.

42. Порядок вилучення у засуджених предметів, виробів та речей, збереження яких їм заборонено, а також продуктів харчування, придбаних незаконним шляхом

Згідно з кримінально-виконавчим законодавством України виявлені в засуджених гроші і цінні речі вилучаються і, за рішенням суду, можуть бути передані в дохід держави.

Вилучені гроші і цінні речі згідно з протоколом посадової особи, яка їх вилучила, негайно, але не пізніше трьох діб, здаються ЧПНУ до бухгалтерії. Вилучене реєструється у спеціальному журналі.

Якщо через конкретні умови буде визнано недоцільним зарахування вилучених грошей і цінних речей у дохід держави, то гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого, а цінні речі здаються на склад або в бухгалтерію для збереження.

Предмети, вироби і речі, збереження яких заборонено або які придбані незаконним шляхом, перелік яких визначений нормативно-правовими актами Департаменту, підлягають вилученню і зберіганню. Речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в дохід держави. Про вилучення предметів, виробів і речей посадовою особою установи виконання покарань складається протокол (додаток 15 до цих Правил).

За фактом вилучення предметів, виробів і речей, які могли б бути використані із злочинною метою, проводиться розслідування.

Розділ IX. ПОРЯДОК ЛИСТУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ. НАПРАВЛЕННЯ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ, ПОБАЧЕННЯ З РОДИЧАМИ ТА ІНШИМИ ОСОБАМИ, ЗУСТРІЧІ З АДВОКАТАМИ

43. Порядок відправлення засудженими листів

Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації.

Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді.

Листи, що надійшли на ім'я засудженого після його вибуття з установи, не пізніше триденного строку відправляються за його новим місцезнаходженням. Доплатні листи оплачуються за рахунок адресата.

Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються.

Кореспонденція, яку одержують і відправляють засуджені, підлягає перегляду.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, прокуророві та в Європейський суд з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

44. Одержання та відправлення грошових переказів

У порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України, засудженим дозволяється одержувати і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації установ - й іншим особам.

45. Звернення засуджених

Засуджені викладають звернення в усному або письмовому вигляді. Письмові звернення направляються за належністю через адміністрацію установ виконання покарань. Для написання звернень засудженим на їх прохання видається папір і ручка.

Направлені адресатам звернення з питань одержання посилок (передач), надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також інші звернення, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установ виконання покарань, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони

адресовані.

Звернення, адресовані до державних і громадських організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація установ в обов'язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

Звернення, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, до прокуратури та Європейського суду з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий термін направляються адресатам, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення.

У разі повторного звернення зі скаргою адміністрація в супровідному листі повідомляє, який орган розглядав попередню скаргу заявника та наслідки її вирішення.

Щодо звернень, адресованих до державних органів, громадських організацій та на ім'я посадових осіб з питань, які не входять до їх повноважень, особі, що їх подала, рекомендується переадресувати звернення. Якщо засуджений наполягає на відправленні звернення до визначеного органу, то воно направляється адресату.

Звернення, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови, адресатам не відправляються.

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань.

Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.

Відшкодування витрат за пересилання звернень проводиться з коштів, які є на особових рахунках засуджених. У разі відсутності таких коштів пересилання звернень проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установ виконання покарань.

Адміністрація установи повинна забезпечити безумовне виконання вимог Закону України "Про звернення громадян" та інших нормативно-правових актів, що регламентують роботу зі зверненнями громадян, і несе відповідальність за їх порушення.

46. Побачення і телефонні розмови засуджених з родичами й іншими особами

Засудженим за нормами, установленими Кримінально-виконавчим кодексом України, дозволяються короткострокові і тривалі побачення та телефонні розмови.

Побачення і телефонні розмови між засудженими, які перебувають в установах виконання покарань, не дозволяються.

Короткострокові побачення надаються з родичами та іншими особами під наглядом представника адміністрації установи виконання покарань. З іншими особами побачення надаються тільки тоді, коли, на думку адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого.

У разі відмови в наданні побачення на заяві засудженого або особи, яка бажає з ним зустрітися, робиться примітка про причини відмови.

Начальник установи, як виняток, з метою виховного впливу може надати короткострокове побачення з родичами або телефонну розмову засудженим, яких тримають у ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері.

Відповідно до вимог Віденської конвенції "Про консульські зносини", ратифікованої Україною 27.04.89, генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент дипломатичних представництв закордонних держав мають право на короткострокові побачення із засудженими громадянами своїх держав.

Побачення засуджених з дипломатичними представниками до кількості встановлених кримінально-виконавчим законодавством України не враховуються, їх число не обмежується.

Тривалі побачення відповідно до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало в шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти, за наявності їх свідоцтв про народження та відповідної довідки органу самоврядування, що підтверджує факт їх проживання однією сім'єю.

Адміністрація установи, як правило, звільняє засуджених від роботи на період тривалих побачень з

наступним або попереднім відпрацюванням.

Адміністрація установи за наявності технічної можливості забезпечує надання засудженим телефонних розмов, які проводяться за рахунок засудженого і під контролем представника адміністрації, згідно з графіком у неробочий час. Для проведення телефонних розмов використовується телефон чергової частини установи або встановлюється таксофон. Факт надання розмови засудженим реєструється у спеціальному журналі.

У разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що перешкоджають нормальній діяльності установ, побачення можуть бути тимчасово відмінені.

Об'єднання побачень або розділення одного побачення на декілька періодів не дозволяється.

Засудженим на їхнє бажання дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі та короткострокові побачення - телефонними розмовами.

47. Порядок надання і проведення побачень

Дозвіл на побачення надається начальником установи виконання покарань, а в разі його відсутності - першим заступником або особою, яка виконує його обов'язки, за заявою засудженого чи особи, яка прибула на побачення. Одночасно, за власним бажанням, засудженим подається заява про зняття його з котлового довольства на час перебування на тривалому побаченні.

Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово.

Документами, які посвідчують особу, що прибула на побачення, її родинні зв'язки із засудженим, можуть бути паспорт, посвідчення водія, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки органу самоврядування, що підтверджують факт проживання однією сім'єю засуджених з прибулою особою.

Підставою для надання тривалих побачень засудженим іноземцям з близькими родичами є анкетні дані цих засуджених. У разі відсутності таких даних в особовій справі засудженого-іноземця круг близьких родичів визначається шляхом його опитування.

Осіб, які прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення або ЧПНУ. Їх інформують про поведінку засудженого і попереджають про обов'язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачення, якщо буде виявлено порушення встановлених правил.

Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання в установах, здаються на збереження молодшому інспектору з проведення побачень і вносяться до спеціального журналу (додаток 16 до цих Правил).

У разі наявності достатніх підстав убачати, що особа, яка прибула на побачення, має намір передати засудженому предмети, вироби та речовини, зберігання яких заборонено, або отримати від засудженого нелегальним шляхом заборонені речі, начальник установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки тоді, коли вона погодиться на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд проводиться в порядку, установленому цими Правилами.

Якщо особа, яка прибула на тривале побачення, відмовиться від огляду речей і одягу, то побачення із засудженим їй не дозволяється, але за бажанням може бути надане короткострокове побачення.

У разі виявлення прихованих від огляду заборонених предметів особам, які намагалися передати їх засудженим, тривале побачення не надається або припиняється, і тоді діють вимоги закону про адміністративні правопорушення.

Побачення засудженому дозволяється не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.

Тривалість побачень установлюється адміністрацією установ виконання покарань залежно від пропускної можливості приміщень, у яких вони проводяться. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати менше двох годин, а тривалі - менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, які перебувають на побаченні.

На побачення засуджені повинні прибувати в охайному вигляді. На період тривалих побачень їм може видаватися одяг, білизна і взуття з обмінного фонду, який постійно зберігається у молодшого інспектора з проведення побачень, або одяг цивільного зразка, який принесли родичі. Засуджені до і після побачень підлягають повному обшуку. Їм

надається дозвіл проносити в кімнати тривалих побачень туалетні речі, тютюнові вироби, попільнички, власні альбоми та літературу і періодичні видання, які вони бажають передати родичам.

Пронесення особами, які прибули на побачення із засудженими, в кімнати короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється.

До кімнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування (за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та цивільний одяг для використання під час побачень, а також предмети і вироби, зберігання яких засудженим не заборонено.

Родичам засуджених, які перебувають на тривалих побаченнях, дозволяється у денний час виходити за межі колонії для придбання продуктів харчування, предметів першої потреби, а в разі дострокового закінчення побачення (з невідкладних обставин) - у будь-який час доби.

Під час побачень не дозволяється передавати засудженим або засудженими будь-яких документів, записів, креслень і т. ін.

У разі порушення встановленого порядку поведінки на побаченні воно негайно припиняється, про що молодший інспектор доповідає посадовій особі, яка дозволила побачення, або ЧПНУ, які приймають остаточне рішення.

За користування кімнатами тривалих побачень, інвентарем та комунально-побутовими послугами з осіб, які прибули на побачення, або із засуджених стягується плата за затвердженими територіальними органами управління Департаменту розцінками в розмірах, що відповідають фактичним витратам, і направляється виключно на їх утримання.

Кімнати побачень обладнуються інвентарем згідно з переліком (додаток 17 до цих Правил).