Про внесення доповнення до наказу Мінтрансу від 21.11.2000 № 644

Про внесення доповнення до наказу Мінтрансу від 21.11.2000 N 644

Наказ Міністерства транспорту України

від 18 квітня 2003 року N 299

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

7 липня 2003 р. за N 558/7879

Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 N 678/2000 (із змінами і доповненнями), та статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457 (із змінами і доповненнями), НАКАЗУЮ:

1. Доповнити пункт 1 наказу Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Мінтрансу від 20.08.2001 N 542, від 28.05.2002 N 334, від 09.12.2002 N 873, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України відповідно 10.09.2001 за N 793/5984, 08.07.2002 за N 565/6853, 29.12.2002 за N 1030/7318), розділом "Правила перевезення наливних вантажів" (далі - Правила), що додається.

2. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Федюшин Ю. М.):

2.1. Подати цей наказ в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

2.2. Довести Правила, зазначені в цьому наказі, до відома працівників залізниць, підприємств, організацій, експедиторів та громадян, які користуються послугами залізничного транспорту.

2.3. Організувати вивчення Правил з причетними працівниками залізниць, взяти їх до керівництва та забезпечити виконання.

3. З моменту набрання чинності цим наказом вважати таким, що не застосовується на території України при перевезенні вантажів у внутрішньому сполученні, розділ 41 "Правил перевозок грузов", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 25.05.66.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Державного секретаря Мінтрансу Е. Ф. Абдуллаєва.

Міністр

Г. М. Кірпа

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства транспорту України

від 18 квітня 2003 р. N 299

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

7 липня 2003 р. за N 558/7879

ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Застосування Правил

1.1.1 Ці Правила поширюються на перевезення вантажів наливом залізницями України і є обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників і одержувачів, підприємств, організацій, громадян, а також для транспортно-експедиційних підприємств, які обслуговують відправників і одержувачів.

Правила погоджені Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

1.1.2 Терміни, що використовуються в цих Правилах, мають таке значення:

аварійна картка - документ установленої форми, що регламентує первинні оперативні дії працівників залізничного транспорту та спеціальних формувань, причетних до ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх магістральним залізничним транспортом;

аварійна ситуація - умови, які відмінні від умов нормального перевезення вантажів, пов'язані із загоранням, витіканням, розсипанням небезпечного вантажу, пошкодженням тари або рухомого складу з небезпечним вантажем і які можуть призвести чи призвели до вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, опіків, захворювання, обмороження, загибелі людей і тварин, небезпечних для природного середовища наслідків, а також випадки, коли в зоні аварії на залізниці виявилися вагони, контейнери або вантажні місця з небезпечними вантажами;

вагон бункерного типу (далі - бункерний напіввагон) - вантажний вагон, призначений для перевезення наливних вантажів, кузов якого складається з декількох вертикальних бункерів;

вагон спеціальний (спеціалізований) - вагон, що має спеціальну конструкцію, пристрої та устаткування і призначений для перевезення однієї або кількох груп вантажів, які близькі за своїми властивостями;

вагон-цистерна (далі - цистерна)

- вагон, призначений для перевезення рідин, скраплених газів, порошкоподібних сипких вантажів, у якого кузовом вагона є спеціальний резервуар (котел) циліндричної або іншої форми;

вантаж наливний - вантаж у рідкому стані, який перевозиться наливом у цистернах, бункерних напіввагонах і контейнерах-цистернах;

вантаж небезпечний - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань у встановленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

випробувальний надлишковий тиск - максимальний надлишковий тиск усередині цистерни при її випробуванні;

запірно-пломбувальний пристрій (ЗПП) - пломба в єдиній конструкції з пристроєм для пломбування;

контейнер-цистерна (танк-контейнер) - спеціалізований контейнер з герметичною ємкістю для рідин, газів, порошкоподібних або сипких вантажів, що не злежуються, конструкція якого складається з двох основних частин: каркаса, обладнаного верхніми і нижніми кутовими фітингами, і цистерни або цистерн, які закріплені в каркасі, а також арматури;

цистерна (частина контейнера-цистерни) - ємкість з арматурою (люки, запобіжні пристрої, труби, затвори, кришки і т. ін.), призначена для перевезення вантажу;

легкозаймисті рідини - рідини, які здатні займатися від короткочасної (до 30 сек.) дії джерела запалювання з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, тліюча сигарета і т. ін.);

максимальний допустимий робочий надлишковий тиск - надлишковий тиск, який не повинен бути перевищений при експлуатації цистерни або контейнера-цистерни;

незаповнений об'єм - частина повної місткості цистерни, не заповнена рідиною, що перевозиться, виражена у відсотках від місткості;

номер ООН - порядковий номер, наданий небезпечному вантажу або групі подібних за властивостями небезпечних вантажів на основі Рекомендацій Комітету експертів Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів (документ ST/SG/AC.10/1/Rev./10).

1.1.3 Вантажі, що перевозяться наливом, поділяються на безпечні, які транспортуються з дотриманням загальних умов, і небезпечні (ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка"), для яких, крім загальних, повинні виконуватися також спеціальні умови, що передбачаються цими Правилами.

1.1.4 До перевезення залізницями наливом приймаються вантажі, зазначені в Алфавітному покажчику (додаток 1).

Якщо перевезення окремих вантажів не може бути здійснено з дотриманням цих Правил, вони можуть перевозитися з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниці), яка визначає умови перевезення на підставі клопотання міністерства, до якого належить підприємство-відправник, або на підставі клопотання самого підприємства-відправника, що не має відомчої підпорядкованості, з наданням характеристики вантажу, державного стандарту, або технічних умов на продукцію та аварійної картки на небезпечний вантаж за відповідною формою (додаток 1 до пункту 4.3 Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567, зареєстровані в Міністерстві юстиції 23.11.2000 за N 857/5078), підписаних керівником підприємства та завірених печаткою.

Отруйні речовини перевозяться при наявності дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінекоресурсів) в установленому порядку згідно з чинним законодавством.

У разі відсутності в Алфавітному покажчику найменування небезпечних наливних вантажів, але подібних за своїми хімічними властивостями або характером небезпеки вантажам, зазначеним у ньому, такі

вантажі перевозяться на умовах, визначених відправником. У графі накладної "Назва вантажу" відправник повинен зазначити його назву згідно зі стандартом або технічними умовами, а також зробити відмітку "Вантаж перевозиться на умовах ... (зазначити назву вантажу, до якого прирівнюється даний вантаж відповідно до Алфавітного покажчика). Аварійна картка додається".

1.1.5 Рідкі вантажі наливом в цистернах, контейнерах-цистернах і бункерних напіввагонах до перевезення в прямому змішаному сполученні не приймаються.

1.1.6 Перевезення небезпечних вантажів у країни, залізниці яких є учасницями "Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)", здійснюється відповідно до "Правил перевозок опасных грузов (Приложение 2 к СМГС)", до країн - учасниць Співдружності і країн Балтії - "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам (Москва, Транспорт, 1996 г.)", в інших випадках - міжнародних угод.

1.1.7 Згідно з Законами України "Про страхування" та "Про перевезення небезпечних вантажів" відправник, одержувач та перевізник зобов'язані здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів відповідно до Порядку і правил проведення такого страхування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 N 733.

1.2 Оформлення перевізних документів

1.2.1 Відправник повинен надати станції відправлення на кожну відправку наливного вантажу накладну (комплект перевізних документів), заповнену у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084.

1.2.2 У разі відправлення небезпечних вантажів відправник у графі накладної "Найменування вантажу" повинен зазначити номер ООН, точне найменування небезпечного вантажу згідно із Алфавітним покажчиком (додаток 1 до цих Правил), клас (підклас) небезпеки вантажу, номер аварійної картки і відмітку про страхування відповідальності відправника, наприклад: "1547, Анілін, підклас 6.1, АК 608, застраховано, договір від ..... N ......., страхова компанія ...".

Номер ООН у перевізних документах не проставляється у разі відсутності його в Алфавітному покажчику. Наприклад: "Дігім, підклас 3.2, АК 319, застраховано, договір від ..... N ......., страхова компанія ...".

Якщо в додатку 1 до цих Правил номер аварійної картки відсутній, то аварійна картка додається відправником до перевізних документів, а в графі "Найменування вантажу" відправник проставляє відмітку: "АК додається".

1.2.3 У разі пред'явлення вантажів, які допускаються до перевезення інгібованими, флегматизованими або з визначеною концентрацією основної речовини, про що в Алфавітному покажчику є відповідний запис, відправник у накладній після найменування вантажу вказує його стан, наприклад: "Перекис водню, водний розчин концентрації не більше 60 %", "Бутадієн, інгібований".

1.2.4 У верхній частині перевізних документів відправник проставляє штемпелі червоного кольору, передбачені в Алфавітному покажчику для даного вантажу. У вагонному листі аналогічні штемпелі проставляються станцією відправлення.

1.2.5 На кожний завантажений контейнер-цистерну відправник оформляє перевізні документи у відповідності до Правил перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 872/5093.

1.2.6 Оформлення перевізних документів на перевезення небезпечних вантажів у контейнерах-цистернах і на повернення порожніх контейнерів-цистерн після перевезення небезпечних вантажів здійснюється згідно з "Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам" і цими Правилами.

1.2.7 Порожні цистерни, бункерні напіввагони після зливу направляються в пункти наливу за перевізними документами або за пересильними накладними форми ГУ-27-дс і ГУ-27-дт (додатки 2 і 3).

Порожні власні та орендовані цистерни

перевозяться за перевізними документами.

Якщо після вивантаження порожні власні (орендовані) цистерни очищалися (промивалися, дезінфікувалися), у перевізних документах на порожні цистерни одержувач у графі "Найменування вантажу" зазначає:

"Порожня цистерна після перевезення

______________________________________________________________,

(вказується повне найменування вантажу, номер ООН, клас небезпеки)

що прибула за накладною N ______ із станції _______________________

залізниці, злита _______________________________________, очищена

(вказується станція і залізниця відправлення вантажу)

(промита, продезінфікована), безпечна".

Перевезення порожніх власних (орендованих) цистерн з надлишковим тиском або залишками небезпечного вантажу, які допускаються нормативно-технічною документацією на ці цистерни або вантаж, здійснюється на умовах, установлених "Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам" для вантажу, що в них перевозився. У перевізних документах на порожні цистерни одержувач у графі "Найменування вантажу" зазначає:

"Порожня цистерна після перевезення

______________________________________________________________,

(вказується повне найменування вантажу, номер ООН, клас небезпеки)

що прибула за накладною N ____________________________________ із

станції __________________________________________ залізниці, злита

(вказується станція і залізниця відправлення вантажу)

повністю ___________________________________, не очищена", а також

(вказується дата зливу)

проставляє штемпелі про небезпеку, передбачені для вантажу, що перевозився, та вказує номер аварійної картки або в разі потреби додає її до перевізних документів.

На перевезення порожніх цистерн після зливу світлих нафтопродуктів одержувач складає пересильні накладні форми ГУ-27-дс, а на перевезення бункерних напіввагонів і порожніх цистерн після зливу темних нафтопродуктів - пересильні накладні форми ГУ-27-дт.

У пересильних накладних на порожні цистерни і бункерні напіввагони, вивантажені організаціями Міністерства оборони, Служби безпеки, Держкомкордону та Міністерства внутрішніх справ України, графи про найменування організації, що злила вантаж, міністерства (відомства), до системи якого вона входить, і про посаду агента одержувача вантажу не заповнюються, печатка або штемпель одержувача не проставляється.

Пересильну накладну одержувач складає на кожну цистерну (бункерний напіввагон) і пред'являє її станції одночасно з повідомленням про закінчення зливу. Без пред'явлення пересильної накладної цистерни (бункерні напіввагони) станція не приймає і вони залишаються на платному простої у одержувача.

Одночасно з пересильною накладною одержувач заповнює корінець пересильної накладної, який залишається на станції відправлення порожнього вагона.

Станція, отримавши від одержувача пересильну накладну, перевіряє правильність її заповнення, наявність підпису і печатки (штемпеля) одержувача в графі, що підтверджує повноту зливу і очищення цистерни.

Зворотний бік пересильної накладної, що містить результати огляду порожньої цистерни або бункерного напіввагона, заповнюється на станції нового навантаження.

1.2.8 У випадку виявлення на промивально-пропарювальному пункті цистерн і бункерних напіввагонів із залишками недозлитого вантажу більше допустимих норм складається акт (додаток 4). Цей акт разом з пересильною накладною, в якій робиться відповідна відмітка про його складання, направляється на залізницю зливу для розслідування і притягнення винних до відповідальності, а також є підставою для стягнення плати з одержувача за витрати, пов'язаних з очищенням та перебуванням цистерн (бункерних напіввагонів) під очищенням.

1.2.9 Відповідальність за правильність оформлення перевізних документів, у тому числі щодо назви вантажу, наявності відповідних знаків небезпеки, а також дотримання умов наливу, зливу і очищення цистерн, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн покладається

на відправника і одержувача. Відповідальність за правильне оформлення перевізних документів на порожні вагони і контейнери-цистерни, передбачені цими Правилами, покладається на одержувача.

1.3 Супроводження наливних вантажів

1.3.1 Наливні небезпечні вантажі, що мають позначку в Алфавітному покажчику "*", перевозяться у супроводі провідників відправника (одержувача) з додержанням вимог цих Правил і Правил перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 868/5089.

Без супроводження вагони з такими вантажами станцією відправлення до перевезення не приймаються.

1.3.2 Провідники, які супроводжують наливні вантажі, повинні знати розроблену і затверджену відправником інструкцію із супроводження даного вантажу, небезпечні властивості вантажу, заходи першої допомоги, заходи безпеки в аварійних ситуаціях та слідкувати в процесі перевезення за дотриманням умов і заходів безпеки, встановлених для даного вантажу.

1.3.3 Відправник зобов'язаний забезпечити провідників необхідними засобами індивідуального захисту і спецодягом, аптечкою, комплектом інструментів, первинними засобами пожежогасіння і дегазації, а також необхідними допоміжними матеріалами.

1.3.4 У разі виявлення під час перевезення вантажів, що мають супроводжуватися без провідників, вагони з небезпечними вантажами затримуються на станції до прибуття представника відправника (одержувача).

Начальник станції, на якій затримано вагон, повідомляє відправника (одержувача) в установленому порядку через начальника станції відправлення (призначення) вантажу про затримку, а відправник (одержувач) повинен негайно відрядити своїх представників до пункту затримки.

1.3.5 У разі виявлення при перевезенні технічних несправностей у вагонах (контейнерах) з небезпечними вантажами, які неможливо усунути без відчеплення від поїзда, або вагонів, які повинні супроводжуватися, без провідників, такі вагони відчіплюються від поїздів і подаються на спеціально виділені колії станції.

Якщо несправні вагони перевозяться у складі групи вагонів, яка супроводжується одним провідником, то від поїзда відчіплюється вся група. Усунення несправності проводиться під наглядом провідника.

1.4 Вимоги до вагонів (контейнерів-цистерн), у яких перевозяться вантажі наливом

1.4.1 Перевезення рідких вантажів наливом у межах України здійснюється у цистернах і бункерних напіввагонах парку залізниць України і власних та у контейнерах-цистернах. Допускається здійснювати перевезення вантажів в орендованих цистернах належності залізниць згідно з їх спеціалізацією.

Конструкція і параметри цистерн і бункерних напіввагонів, які призначені для перевезення рідких вантажів наливом, мають відповідати вимогам стандартів (ДСТУ 3431-96 "Вагони вантажні. Терміни та визначення", ДСТУ 3445-96 (ГОСТ 10674-97) "Вагони-цистерни магістральних залізниць колії 1520 мм. Загальні технічні умови"), ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104, із змінами, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.07.97 N 183 та наказом Мінпраці від 22.03.2002 N 161 (далі - ДНАОП 0.00-1.07-94), і забезпечувати схоронність вантажу та безпеку перевезення.

Характеристика цистерн і бункерних напіввагонів наведена в альбомі-довіднику "Грузовые вагоны колеи 1520 мм железных дорог СССР (М., Транспорт, 1989 г.)", в "Таблицах калибровки железнодорожных цистерн (М., Транспорт, 1980 и 1997 гг.)".

1.4.2 Для перевезення безпечних та небезпечних рідин і газів можуть використовуватись власні спеціалізовані контейнери-цистерни, передбачені стандартами (ГОСТ 26380-84 "Контейнеры специализованные групповые. Типы, основные параметры и размеры", ГОСТ 25290-82 "Контейнеры крупнотоннажные. Маркировочный код", ГОСТ 22377-77 "Контейнеры среднетоннажные. Маркировочный номер") і технічними умовами на дані вантажі.

1.4.3 Власні спеціальні (спеціалізовані) цистерни,

контейнери-цистерни або орендовані відправником (одержувачем) мають бути приписані до станцій постійного навантаження (вивантаження).

Нові цистерни, контейнери-цистерни, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів та відходів, повинні мати сертифікати відповідності, які надаються заводом-виробником на відповідність конструкції і технічного стану вимогам безпечного перевезення конкретного вантажу.

1.4.4 Залізничні цистерни поділяються на:

цистерни для перевезення нафтопродуктів:

з універсальним зливним пристроєм (трафарет "Бензин-нефть"), у тому числі цистерни з паровою оболонкою для в'язких вантажів та вантажів, які застигають (трафарет "Мазут"), а також з трафаретами "Бензин" і "Светлые нефтепродукты";

з верхнім зливом (без нижнього зливного пристрою), злив з яких провадиться через наливний люк (трафарет "Бензин");

цистерни для перевезення хімічних вантажів;

цистерни для перевезення харчових вантажів.

Нафтопродукти можуть перевозитися також у бункерних напіввагонах для перевезення бітуму.

Усі цистерни повинні мати трафарети згідно з п. 1.4.13 цих Правил.

1.4.5 Додаткові вимоги до цистерн і контейнерів-цистерн, які призначені для перевезення скраплених газів (працюють під тиском), наведені в ДНАОП 0.00-1.07-94.

1.4.6 З метою попередження нагрівання газу вище розрахункової температури цистерни для скраплених газів можуть мати термоізоляцію або тіньовий захист.

До термоізоляції кожуха цистерни для кріогенних рідин має бути прилаштована розривна запобіжна мережа.

1.4.7 У залізничній цистерні у верхній її частині має бути люк діаметром не менше 450 мм і поміст біля люка з металевими сходами з обох боків цистерни з прилаштованими поручнями.

На цистернах для скрапленого кисню, азоту та інших кріогенних рідин улаштування помосту біля люка не обов'язкове.

1.4.8 На цистернах підприємство-виробник наносить клеймуванням такі паспортні дані:

найменування підприємства-виробника або його товарний знак;

заводський номер цистерни;

рік виготовлення і дата опосвідчення;

місткість (м3);

маса цистерни в порожньому стані (т);

величина рабочого і пробного тиску;

клеймо відділу технічного контролю підприємства-виробника;

дата проведеного чергового опосвідчення.

На цистернах клейма повинні наноситись по колу фланця люка.

1.4.9 Періодичність технічних опосвідчень (зовнішній, внутрішній огляд і гідравлічне випробування) цистерн, які перебувають в експлуатації і зареєстровані в органах Державного комітету України з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці України), має відповідати табл. 13 ДНАОП 0.00-1.07-94.

1.4.10 На цистернах, призначених для перевезення скраплених газів, які викликають корозію, місця клеймування після нанесення паспортних даних повинні бути покриті антикорозійним безбарвним лаком.

1.4.11 На рамі цистерн має бути закріплена металева табличка з паспортними даними:

найменування підприємства-виробника або товарний знак;

заводський номер;

рік виготовлення;

маса цистерни в порожньому стані (т);

реєстраційний номер цистерни (вибивається власником цистерни після її реєстрації в органі Держнаглядохоронпраці України);

дата чергового опосвідчення.

1.4.12 Цистерни з нижнім і верхнім зливом можуть бути використані для перевезення різних нафтопродуктів згідно з додатком 1 до Правил і ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение".

Чотиривісні і восьмивісні цистерни, які мають трафарет "Бензин" і "Светлые нефтепродукты" (типи калібровки котла 53а, 61, 66, 69, 71, 72 та ін.), використовуються тільки для перевезення бензину, гасу, палива дизельного та інших світлих нафтопродуктів. Використання цих цистерн під налив нафти, мазуту, моторного палива та інших темних нафтопродуктів, а також мастил не дозволяється.

Налив у цистерни вантажів з великою густиною, наприклад нігролу, соняшникової олії, різних мастил, провадиться в межах трафаретної вантажопідйомності. У цьому разі допускається наявність вільного простору від рівня рідини до верху котла (недолив), однак заповнення котла цистерни має бути не менше

80 % від його повного об'єму.

Цистерни моделі 15-1443 з котлами типів калібровок 53, 53а і 62 з об'ємом котла 73 м3 і вантажопідйомністю 60 т призначені для перевезення бензину та інших світлих нафтопродуктів густиною не вище 0,81 кг/дм3. Використання таких цистерн для перевезення інших вантажів дозволяється тільки за висновком заводу - виробника цистерн та узгодженням з Укрзалізницею. Перевезення рідких азотних добрив у цистернах з об'ємом котла 73 м3 не дозволяється.

Спеціально виділені (спеціалізовані) цистерни загального парку залізниць України для перевезення хімічних і харчових вантажів дозволяється використовувати під налив тільки тих вантажів, для яких такі цистерни призначені згідно з додатком 1 до цих Правил.

Власні спеціальні (спеціалізовані) цистерни, бункерні напіввагони або контейнери-цистерни використовуються для перевезення вантажів згідно з трафаретами на вагонах (контейнерах-цистернах).

1.4.13 Цистерни для перевезення нафтопродуктів повинні мати один з таких трафаретів: "Бензин-нефть", "Бензин", "Нефть", "Мазут", а спеціалізовані цистерни - точне найменування нафтопродукту.

Усі спеціальні (спеціалізовані) цистерни повинні мати відповідний колір котлів (кольорові смуги), знаки небезпеки, а також трафарети про найменування вантажу. Фарбування цистерн, нанесення на них знаків небезпеки, смуг і трафаретів про найменування вантажу повинні здійснюватись відповідно до цих Правил та "Правил перевозок опасных грузов железными дорогами", стандартів, технічних умов на виготовлення нових цистерн - підприємством-виробником, а тих, які перебувають в експлуатації, - їх власником або орендарем.

Знаки небезпеки на цистернах наносяться в правій нижній частині котла, з обох боків, між днищем і хомутом котла.

Крім того, на торцевих днищах цистерн, спеціалізованих для перевезення хімічних і харчових вантажів, наноситься трафарет:

"Срочный возврат на ___________________________ железную дорогу".

(зазначається станція і залізниця)

Під ним наносяться трафарет: "Арендован ...", "Собственник ..." і вказується орендар або власник цистерни.

1.4.14 Фарбування котлів та нанесення всіх необхідних написів і трафаретів на цистерни, передбачених цими Правилами, здійснюється тільки олійними фарбами.

Знаки і написи на вагонах роблять згідно з альбомом-довідником "Знаки и надписи на вагонах грузового парка колеи 1520 мм N 632-2000 ПКБ ЦВ", затвердженим Комісією Ради залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності 25.04.2001.

1.4.15 Власні цистерни допускаються до виходу на загальну мережу залізниць України після реєстрації в автоматизованому банку даних власних вагонів Інформаційно-статистичного центру Укрзалізниці в порядку, встановленому "Правилами эксплуатации и пономерного учета собственных грузовых вагонов", затвердженими 29-м засіданням Ради залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності 19 - 20 червня 2001 року, та після технічного огляду власних цистерн представником вагонної служби залізниці. Про проведений технічний огляд на днищах цистерн проставляється трафарет із зазначенням дати і пункту огляду. Торцеві днища і рами таких цистерн їх власники фарбують у зелений колір. Біля краю днищ по колу наноситься біла смуга шириною 300 мм.

Правильність фарбування котла і нанесених власником цистерни написів і трафаретів перевіряється разом з технічним оглядом цистерни.

На цистерні, призначеній для перевезення певного вантажу, наноситься трафарет, що відповідає роду цього вантажу, і знаки небезпеки, якщо він належить до небезпечних вантажів. Без указаних трафаретів і написів вихід власних і орендованих цистерн на загальну мережу залізниць України не дозволяється.

1.4.16 На станціях відправлення і призначення вантажів власні (орендовані) цистерни мають перебувати на під'їзних коліях.

1.4.17 Цистерни для перевезення скраплених газів мають бути обладнані:

вентилями із сифонними трубками для зливання і наливання вантажу;

вентилем для випускання пари з верхньої частини цистерни;

пружинним запобіжним клапаном;

штуцером для

підключення манометра;

покажчиком рівня рідини.

1.4.18 Запобіжний клапан, який встановлено на цистерні, повинен сполучатися з газовою фазою цистерни і мати ковпак з отворами для випускання газу у випадку відкриття клапана. Площа отворів у ковпаку повинна бути не менше півтори площі робочого розрізу запобіжного клапана.

1.4.19 Кожний наливний і спускний вентиль цистерни для скрапленого газу повинен мати заглушку.

1.4.20 Цистерни, призначені для перевезення вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1-го і 2-го класів небезпеки за "ГОСТ 12.1.007 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", повинні мати на сифонних трубках для зливання швидкісний клапан, що унеможливлює вихід газу при розриванні трубопроводу.

1.4.21 Цистерни для скраплених газів можна заповнювати тільки тим газом, для перевезення і зберігання якого вони призначені.

1.4.22 Перед наповненням цистерн газами відповідальною особою відправника провадиться ретельний огляд зовнішньої поверхні, справність і герметичність арматури, перевіряється наявність залишкового тиску і відповідність газу призначенню цистерни. Результати огляду цистерн і висновок щодо можливості їх наповнення реєструються в журналі.

1.4.23 Не допускається наповнювати газом несправні цистерни, якщо:

скінчився термін чергового опосвідчення;

відсутня або несправна арматура і контрольно-вимірювальні прилади;

відсутнє необхідне фарбування або написи;

в цистернах міститься не той газ, для якого вони призначені.

Вантажоодержувач, спорожнюючи цистерни, зобов'язаний залишити в них надлишковий тиск газу не менше 0,05 МПа.

Для скраплених газів, пружність пари яких у зимовий час може бути нижче 0,05 МПа, залишковий тиск установлюється інструкцією підприємства-відправника.

1.4.24 Наповнення цистерн скрапленими газами має відповідати нормам, які вказані в табл. 16 ДНАОП 0.00-1.07-94.

Власник повинен забезпечити утримання цистерни у справному стані і безпечні умови її експлуатації.

1.4.25 При роботі всередині цистерни (внутрішній огляд, ремонт, очищення і т. ін.) мають застосовуватися безпечні світильники напругою не вище 12 В, а для вибухонебезпечних середовищ - у вибухобезпечному виконанні. У разі потреби здійснюється аналіз повітряного середовища, концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати граничнодопустимих норм.

1.4.26 Спеціалізовані контейнери-цистерни поділяються на:

контейнери-цистерни для перевезення безпечних рідин, які завантажуються і розвантажуються гравітаційним способом (кодове позначення - 70);

контейнери-цистерни для перевезення безпечних рідин, які завантажуються і розвантажуються примусово за допомогою спеціальних пристроїв (кодові позначення: 71, 72);

контейнери-цистерни для перевезення небезпечних рідин (кодові позначення: 73, 74, 75, 76);

контейнери-цистерни для перевезення небезпечних газів (кодові позначення: 77, 78, 79).

Кодове позначення контейнера-цистерни залежить від його конструктивних особливостей і максимального надлишкового тиску всередині цистерни при її випробуваннях.

1.4.27 Нові спеціалізовані контейнери-цистерни, які вперше пред'являються до перевезення залізницею, повинні мати сертифікат відповідності або табличку згідно з Міжнародною конвенцією щодо безпечних контейнерів (КБК) від 02.12.72.

1.4.28 Спеціалізовані великотоннажні контейнери-цистерни, які використовуються для перевезень вантажів у прямому або змішаному сполученні, повинні відповідати нормам Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів, державним і міжнародним стандартам, великотоннажні контейнери-цистерни, які не відповідають цим нормам, до перевезення не приймаються.

1.4.29 На контейнерах-цистернах у легкодоступному місці кріпиться табличка з некорозійного матеріалу, на якій наноситься інформація (маркування):

номер допуску;

виробник або знак виробника;

заводський номер;

дата випуску;

випробувальний тиск - МПа;

максимальний робочий тиск - МПа;

номінальна місткість, м3;

розрахункова температура (якщо розрахункова температура вище +50° C);

дата першого гідравлічного випробування -

рік/місяць;

дата останнього гідравлічного випробування - рік/місяць;

клеймо експерта, що провадив випробовування;

матеріал цистерни і матеріал захисного облицювання (якщо воно є);

назва власника цистерни або орендаря;

маса тари;

максимально допустима маса брутто;

код контейнера;

назва вантажу, для перевезення якого призначається контейнер.

Безпосередньо на контейнер-цистерну можна наносити: назву власника цистерни і того, хто її експлуатує, об'єм, максимально допустиму масу брутто цистерни і назву вантажу.

При нанесенні числових значень указується одиниця виміру.

1.4.30 У разі пред'явлення вантажів до перевезення в контейнерах-цистернах відправник у перевізних документах вказує масу вантажу, власну масу контейнера і загальну масу брутто всієї відправки.

Маса вантажу в контейнері-цистерні не повинна перевищувати його вантажопідйомність.

1.4.31 Завантаження вантажів у контейнери-цистерни з маркуванням, яке не відповідає вимогам структури маркувального коду для спеціалізованих великотоннажних контейнерів (ГОСТ 25588-83 "Контейнеры крупнотоннажные. Маркировка") і середньотоннажних контейнерів (ГОСТ 22377-77), не дозволяється.

1.4.32 Якщо спеціалізовані контейнери-цистерни за своїми розмірами (параметрами) однакові з універсальними контейнерами загального парку і не містять небезпечних вантажів, то їх можна перевозити в одному вагоні разом з універсальними контейнерами.

1.4.33 Перевезення небезпечних вантажів у спеціальних (спеціалізованих) цистернах і контейнерах-цистернах здійснюються згідно з цими Правилами і "Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам".

1.4.34 Перевезення рідких небезпечних вантажів класів 3, 5, 6, 8 може здійснюватися у спеціалізованих контейнерах-цистернах без нижнього зливного пристрою.

1.4.35 На кожній цистерні і контейнері-цистерні з небезпечними вантажами наносяться знаки небезпеки і спеціальні трафарети згідно з "Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам". На неочищених і недегазованих порожніх цистернах і контейнерах-цистернах повинно бути аналогічне маркування. Після вивантаження небезпечних вантажів, очищення і дегазації цистерн (контейнерів-цистерн) одержувачем маркування знімається.

Про очищення, проведення дегазації цистерни (контейнера-цистерни) станції призначення одержувачем надається довідка, завірена представником органів санітарно-епідеміологічного нагляду.

1.5 Налив і злив

1.5.1 Налив і злив вантажів, які перевозяться в цистернах, бункерних напіввагонах і контейнерах-цистернах, проводиться на місцях незагального користування.

1.5.2 Під налив повинні подаватись справні цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни згідно з додатком 1, які відповідають найменуванню вантажу, що в них перевозиться.

1.5.3 Не дозволяється подавати під налив цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни, а також платформи або напіввагони без технічного огляду і визнання їх придатними для перевезення цих вантажів.

Огляд вагонів і контейнерів здійснюється в порожньому стані. Результати огляду записуються в журналі форми ВУ-14 із зазначенням найменування вантажу, під перевезення якого цей вагон або контейнер призначається.

Не дозволяється подавати під налив вагони і контейнери, у яких до планового ремонту залишилось менше 15 діб.

1.5.4 Технічний огляд і визначення придатності ходових частин, буксового вузла, рами вагона, гальмівних і ударно-тягових пристроїв власного (орендованого) рухомого складу здійснюється працівниками вагонного господарства залізниць за заявкою відправника (одержувача), яка подається начальнику станції письмово (факс-копією) або реєструється телефонограмою. Працівники вагонного господарства перевіряють також наявність табличок та написів, що вказують на технічну характеристику вагонів та контейнерів-цистерн.

Технічний стан і придатність для перевезення наливних вантажів котлів спеціальних (спеціалізованих) цистерн і контейнерів-цистерн, а також їх арматури й обладнання визначає відправник.

1.5.5 Перед кожним завантаженням небезпечного вантажу у власну (орендовану) цистерну або контейнер-цистерну

відправник зобов'язаний пред'явити працівникам залізничної станції свідоцтво про технічний стан цистерни (контейнера-цистерни), включаючи його арматуру і обладнання, яке гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва працівники вагонного господарства проставляють у книзі ВУ-14, а на зворотному боці накладної в графі 4 відправник проставляє відмітку: "Цистерна (контейнер-цистерна), її арматура й обладнання справні і відповідають встановленим вимогам".

1.5.6 Підготовку цистерн парку залізниць під налив нафтопродуктів провадить залізниця або відправник за рахунок залізниці за договором з дотриманням вимог, передбачених "Типовым технологическим процессом работы железнодорожной станции по наливу и сливу нефтегрузов и промывочно-пропарочных предприятий по очистке и подготовке цистерн под перевозку грузов", затвердженим наказом МШС СРСР від 03.05.82 N Г-14540, і правилами охорони праці при промиванні гарячою водою і парою.

Після промивання і пропарювання до вирівнювання температури всередині котла цистерни з температурою навколишнього середовища для уникнення деформації котла кришку наливного люка треба залишити відкритою.

1.5.7 Підготовка під налив спеціальних (спеціалізованих) цистерн, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн усіх форм власності провадиться засобами і за рахунок відправника.

1.5.8 Цистерни, призначені для перевезення тільки одного виду небезпечного вантажу, у порожньому стані приймаються до перевезення від одержувача за таких умов:

спеціальні (спеціалізовані) цистерни, що призначені для перевезення скраплених вуглеводневих газів і аміаку, - з надлишковим тиском у цистерні після зливу не менше 0,05 МПа;

цистерни, в яких перевозився жовтий (білий) фосфор, - після промивки котла, очищення зовні від залишків вантажу і наповнення чистою водою (взимку - розчином хлористого кальцію) висотою шару не менше 30 см;

цистерни, в яких перевозились кислоти, - після злиття вантажу повністю, якщо це дозволяють конструктивні особливості даного типу цистерн, і очищення їх зовнішньої поверхні від підтікання вантажу;

цистерни, в яких перевозилися метиловий спирт (метанол), антифриз, денатурат, етиленгліколь та інші гліколі (спирти), - після промивки водою. Вода після промивання має бути повністю злита з цистерни в інші ємкості;

цистерни, в яких перевозились їдкі (крім кислот) і отруйні вантажі, - після їх злиття повністю та очищення зовнішньої поверхні цистерни від підтікання вантажу;

цистерни після зливу сірковуглецю в період з 1 квітня до 1 жовтня одержувач зобов'язаний наповнити чистою водою висотою шару не менше 5 см, або заповнювати інертним газом під надлишковим тиском від 0,01 до 0,03 МПа.

1.5.9 На цистерни, які вивантажені на умовах, наведених у п. 1.5.8, наклеюють знаки небезпеки відповідно до вантажу, який раніше перевозився, згідно з додатком 6 до "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам".

1.5.10 При пред'явленні до перевезення порожніх контейнерів-цистерн з-під небезпечних вантажів одержувач зобов'язаний забезпечити таку саму щільність закриття люків та інших запірних пристроїв, як і для завантажених контейнерів, а також видалити сліди й залишки вантажів на зовнішній поверхні контейнерів.

1.5.11 Придатність у комерційному відношенні цистерн усіх форм власності, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн для перевезення конкретних вантажів визначає відправник, який несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України за псування вантажу в результаті наливу в невідповідну або неочищену цистерну (бункерний напіввагон, контейнер-цистерну), а також унаслідок неправильного їх використання.

1.5.12 У пунктах масового наливу нафтопродуктів цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни, які пред'являються під налив, оглядають приймальники відправника одночасно з працівниками залізниці на коліях станції або промивально-пропарювальних підприємств до подачі на наливні колії.

Якщо промивально-пропарювальне підприємство віддалене від підприємства масового наливу, то приймальник відправника на промивально-пропарювальному підприємстві має бути постійно.

1.5.13 Цистерни з несправними зливними пристроями, внутрішніми сходами, кришками люків, баранчиками, з течею в котлах, без вушок для пломбування на кришках люків, а також без гумових прокладок, якщо є спеціальні пази для їх укладки, з несправними та неопломбованими запобіжними клапанами подавати і використовувати під налив не дозволяється.

1.5.14 Очищення внутрішньої поверхні котла цистерни і контейнера-цистерни, необхідність якого виявлена в пункті наливу нафтопродуктів після приймання цистерни (контейнера-цистерни) приймальником відправника, здійснюється засобами і за рахунок вантажовідправника.

1.5.15 Маса вантажів, які перевозяться наливом у цистернах, визначається відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082.

1.5.16 Порядок наливу і зливу рідких хімічних вантажів і харчових продуктів, які перевозяться в спеціальних (спеціалізованих) цистернах і контейнерах-цистернах, установлюється технічними умовами і стандартами, що розроблюються підприємствами-відправниками та одержувачами цих вантажів.

1.5.17 У цистерни вантажопідйомністю 60 т і більше вантажі наливають до рівня сегмента, вантажопідйомністю менше 60 т - до половини висоти верхнього люка, а при наливі легкозаймистих рідин у теплий період року (з 1 квітня до 1 жовтня) - до нижньої основи верхнього люка.

Якщо перевезення наливних вантажів здійснюється в різних кліматичних районах, налив цистерн і контейнерів-цистерн провадиться з урахуванням розширення вантажу при можливому підвищенні температури під час перевезення.

Власні спеціальні (спеціалізовані) цистерни і контейнери-цистерни заповнюють до рівня, встановленого інструкціями з їх експлуатації.

У межах вантажопідйомності рідину з густиною більше 0,84 г/см3 наливають - в чотиривісні цистерни вантажопідйомністю 60 т з об'ємом котла 72,7 м3, які мають трафарет "Бензин" (тип калібровки 53а), а з густиною більше одиниці - в інші типи цистерн.

Не дозволяється завантаження цистерн і контейнерів-цистерн вище їх вантажопідйомності.

1.5.18 Не дозволяється наливати вантаж з температурою вище 100° C в цистерни і контейнери-цистерни, обладнані універсальним зливним пристроєм (за винятком цистерн з паровою оболонкою).

1.5.19 Якщо знаки, написи (трафарети) або поверхня котла цистерни, бункерного напіввагона або контейнера-цистерни забруднились під час наливу, відправник зобов'язаний відновити видимість знаків і написів та протерти поверхню котла. За недотримання цієї вимоги з відправника стягується плата за користування вагонами за весь час простою під очищенням відповідно до статей 35 та 119 Статуту залізниць України.

1.5.20 У разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни в пункті наливу відправник повинен негайно вжити заходів щодо забезпечення схоронності вантажу і перекачування його в іншу цистерну, контейнер-цистерну або іншу ємкість.

У разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни на коліях станції відправлення і неможливості перекачування вантажу засобами залізниці несправна цистерна або контейнер-цистерна повертається відправнику і вантаж перекачується в його ємкість (цистерну, контейнер-цистерну) або в цистерну, надану залізницею.

1.5.21 Під кришку наливного люка цистерни (контейнера-цистерни) відправник встановлює ущільнювальну прокладку з матеріалу, який не вступає в реакцію з вантажем, що перевозиться, після чого кришка щільно закривається.

На цистернах парку залізниць, які мають на наливному люці спеціальний паз для гумової прокладки, така прокладка ставиться засобами залізниці.

Завантажені цистерни і контейнери-цистерни пред'являються до перевезення опломбованими відправником запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП). Перелік вантажів, які дозволяється перевозити без ЗПП, а також порядок пломбування цистерн і контейнерів-цистерн установлюються Правилами пломбування вагонів і контейнерів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції

України 10.09.2001 за N 793/5984.

1.5.22 Цистерни (контейнери-цистерни), залиті невідповідним вантажем (з порушенням спеціалізації, встановленої цими Правилами) або вантажем, перевезення якого не дозволено в цистернах (контейнерах-цистернах), станція відправлення зобов'язана негайно повернути відправнику для зливу й очищення за його рахунок з нарахуванням плати за користування вагонами (контейнерами) згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України.

Кожний випадок завантаження цистерн (контейнерів-цистерн) невідповідним вантажем розслідується, а винні особи притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Якщо внаслідок порушення відправником "Правил перевозок опасних грузов по железным дорогам" сталася аварія, то завдані збитки відшкодовуються відправником відповідно до статті 118 Статуту залізниць України.

1.5.23 Одержувачі зобов'язані завчасно вживати заходів щодо організації зливу вантажу, а у разі потреби - його розігріву.

Не дозволяється злив вантажу через нижній зливний пристрій при закритій кришці верхнього люка через можливість виникнення недопустимого вакууму в котлі цистерни.

Порядок наливу і зливу цистерн, бункерних напіввагонів та контейнерів-цистерн установлюється інструкціями, що розроблюються відправниками та одержувачами.

1.5.24 Злив вантажів з цистерн, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн провадиться повністю (за винятком випадків, коли стандартами допускається наявність залишків) з видаленням в'язких продуктів з внутрішньої поверхні котла і бункера. Нафтопродукти вважаються повністю злитими з цистерн і контейнерів-цистерн з верхнім зливом за наявності залишку не більше 1 см (за заміром під наливним люком).

У вагонах для нафтобітуму (бункерних напіввагонах) допускається залишок не більше 3 см (за вимірюваннями в середній частині бункера) (ГОСТ 1510-84, п. 3.4).

За згодою між відправником і одержувачем очищення внутрішньої поверхні власних (орендованих) цистерн може не проводитись.

1.5.25 Залізниця може перевірити повноту зливу цистерн, бункерних напіввагонів, контейнерів-цистерн і має право не приймати не очищенні після зливу цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни. Вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів (контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.

У разі виявлення на станціях зливу цистерн, бункерних напіввагонів, контейнерів-цистерн із залишками вантажу, а також із неочищеною зовнішньою поверхнею котла (бункера) складається акт загальної форми і цистерни (бункерні напіввагони), контейнери-цистерни із залишками вантажу повертаються одержувачу для очищення.

1.5.26 Визначення норм недостачі наливних вантажів при перевезеннях залізничним транспортом здійснюється згідно з Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.

1.5.27 Пункти наливу і зливу поділяються на механізовані і немеханізовані.

Пунктами механізованого наливу і зливу вважаються такі пункти, де налив цистерн проводиться самостіканням із сховищ або за допомогою насосів з механічним приводом, а злив з цистерн проводиться за допомогою таких самих насосів або самостіканням через нижній зливний люк цистерни.

Пунктами немеханізованого наливу і зливу вважаються пункти, де налив цистерн або злив проводиться ручними насосами.

1.5.28 У разі надходження на пункт зливу нафтопродукту в цистернах без ЗПП, якщо у відповідності до перевізних документів вони були опломбовані або перевантажені під час перевезення, а також при надходженні палива Т-1, Т-2, ТС-1 і авіаційного бензину одержувачу надається в разі потреби термін тривалістю 35 хв. для виконання аналізу вантажу без оплати за користування вагонами.

1.5.29 У разі подачі під злив цистерн (контейнерів-цистерн) з несправними зливними пристроями або бункерних напіввагонів з несправними паропідігрівальними пристроями одержувачу надається термін для зливу (вивантаження) за згодою начальника станції з

одержувачем без оплати за користування вагонами.

1.5.30 Про прибуття вантажу в невідповідній цистерні (контейнері-цистерні), в цистерні (контейнері-цистерні) з несправним зливним пристроєм або в бункерному напіввагоні з несправними паропідігрівальними пристроями станція зливу складає акт загальної форми за участю одержувача.

1.5.31 Одержувач повинен мати біля пункту наливу технічні засоби для перекачування вантажу з несправної цистерни, а також необхідні пристрої, які забезпечують роздільне збирання і зберігання різних світлих і темних нафтопродуктів.

1.5.32 Місця наливу і зливу обладнуються вибухобезпечним освітленням, що забезпечує проведення вантажних робіт цілодобово, а також обладнуються протипожежними засобами згідно з установленими нормами.

У місцях наливу і зливу легкозаймистих рідин, не обладнаних електричним освітленням, як освітлювальні прилади, безпосередньо біля місць проведення вказаних операцій, дозволяється використовувати тільки електричні акумуляторні вибухобезпечні ліхтарі. Куріння і застосування відкритого вогню на відстані ближче 50 м від місць наливу або зливу небезпечних вантажів не дозволяється.

1.5.33 Місця наливу небезпечних вантажів мають бути віддалені від залізничних складів, станційних споруд, головних колій, загальних місць навантаження та вивантаження і від житлових будинків на відстані не менше 100 м, від місць навантаження, вивантаження і зберігання вибухових і отруйних речовин - не менше 200 м. Місця зливу небезпечних вантажів повинні бути віддалені у першому випадку на відстань не менше 50 м, а в другому - не менше 125 м.

Начальник залізниці має право дозволяти відхилення від встановлених норм. При цьому вказані відстані і додаткові заходи безпеки визначає комісія у складі головного інженера Дирекції перевезень (голова), представника пожежної охорони, начальника станції, комерційного ревізора, вантажовласника і представника місцевого органу виконавчої влади. Висновок комісії надається на затвердження начальнику залізниці.

1.5.34 Окремі вантажі з числа тих, що перевозяться наливом у цистернах і контейнерах-цистернах, застигають або набувають підвищеної в'язкості, що викликає необхідність попереднього розігріву їх перед зливом.

Одержувачі вантажів, які мають властивість застигати при охолодженні, та в'язких вантажів зобов'язані мати достатні за потужністю засоби підігріву, що забезпечують повний злив таких вантажів з цистерн і контейнерів-цистерн.

Одночасно з розігрівом вантажу в цистерні або контейнері-цистерні перед відкриттям зливного клапана особливо в зимовий час необхідно розігріти клапан зовні для запобігання пошкодженню його при відкритті.

Для прискорення зливу з цистерн з паровою оболонкою зливний пристрій відкривають після короткочасного розігріву (15 - 20 хв.), при цьому вантаж починає зливатися з цистерни у в'язкому стані.

1.5.35 Розігрів вантажу в цистернах, контейнерах-цистернах і бункерних напіввагонах вогнищами, жаровнями, форсунками та іншими джерелами відкритого вогню, а також вивантаження бітуму без розігріву шляхом виколювання ломами, кирками не дозволяється.

1.5.36 Вантаж, який має властивість застигати при охолодженні, та в'язкий вантаж, що прибув у цистерні з паровою оболонкою, розігрівають парою. Для цього перед початком зливу до вихідного (верхнього) патрубка на корпусі зливного пристрою підключають шланг від паропроводу. Одночасно на патрубки, які розміщені біля торцевих днищ цистерни, надівають шланги для спуску конденсату.

Пара тиском 0,3 - 0,4 МПа подається в парову оболонку зливного пристрою поступово так, щоб спочатку з кінцевих патрубків для конденсату виходила невелика кількість пари, а потім тільки конденсат. При впусканні пари і в процесі зливу вантажу нижній патрубок на корпусі зливного пристрою, що призначений для спуску конденсату, повинен бути закритим.

Через 15 - 20 хв. після подачі пари, коли зливний пристрій і низ цистерни біля зливного пристрою будуть прогріті, відкривають зливний клапан. У разі виникнення утруднень з відкриттям клапана треба дещо збільшити час підігріву, тому що причиною цього може бути льодяна

пробка (що утворюється у разі перевезення обводненого нафтопродукту), яку необхідно розтопити.

1.5.37 При наливі бункерних напіввагонів бункери заповнюються вантажем з недоливом на 250 мм до верхніх країв бортів. Температура вантажу, який наливають, не повинна перевищувати 150° C. Після наливу відправник закриває кришки бункерів.

1.5.38 Відправник нафтобітуму зобов'язаний обладнати фронти наливу пристроями, які захищають від попадання в бункер атмосферних опадів, при наливанні під час дощу та снігу.

1.5.39 Для вивантаження бітуму з бункерних напіввагонів одержувачі зобов'язані мати відповідні приймальні і паропідігрівальні пристрої. Пара для підігріву бункерів уводиться в простір між стінками бункерів шлангами, що приєднуються до відповідних пристроїв. Щоб уникнути пошкодження стінок бункера пара повинна впускатися обережно шляхом повільного відкривання впускного вентиля. Тиск пари в магістралі (перед впускним вентилем) не повинен бути вище 0,4 МПа.

Готовність бункерів до вивантаження і момент припинення підігріву визначаються початком сповзання бітуму, який прилип до верхніх кромок внутрішніх стінок бункера.

Більш тривалий підігрів утруднює вивантаження, а розігрів до повного розплавлення бітуму викликає довгочасний простій бункерних напіввагонів, тому що для вивантаження вантажу в рідкому вигляді вони не пристосовані.

Після припинення впускання пари шланги від'єднують. Гвинти гаків-зачепів з боку, протилежного вивантаженню, розгвинчуються і обережно відводяться в бік, гаки з боку вивантаження залишаються на місці (гвинти замків не розгвинчуються). Після цього бункери перевертаються.

Вивантаження бункерів має провадитись послідовно.

Перевертання одночасно двох і більше бункерів не дозволяється для уникнення перекидання напіввагона.

1.5.40 Після вивантаження бункерів одержувач зобов'язаний очистити від залишків вантажу їх зовнішні стінки, раму і колісні пари, установити в нормальне положення всі гаки-зачепи і повністю закрутити гвинти замків, використовуючи у разі потреби короткий ломик.

Бункери після зливу мають бути встановлені і закріплені без перекосу як відносно площини рами вагона, так і відносно один до одного.

За повернення недозлитих або неочищених бункерних напіввагонів, а також за псування їх одержувач несе таку саму відповідальність, як і за цистерни.

1.6 Перевезення наливних вантажів за участю залізничних ліній вузької колії

1.6.1 Перевезення нафти і нафтопродуктів в цистернах і контейнерах-цистернах за участю залізничних ліній вузької колії провадиться за перевізними документами, складеними до станції примикання вузької колії на адресу нафтобази нафтозбутової організації.

У разі відсутності в пункті примикання нафтобази перевезення провадиться за перевізними документами, складеними на весь шлях перевезення, з перевантаженням на станції примикання з одних цистерн в інші, з цистерн у бочки або іншу тару. Перевантаження виконується засобами відправника, одержувача або залізниці за угодою.

Відправник вказує в перевізних документах, чиїми засобами буде проводитись перевантаження. Якщо перевантаження буде провадитись засобами залізниці, відправник зобов'язаний разом з перевізними документами надати станції відправлення письмову згоду на це начальника станції перевантаження.

1.6.2 Кислота, метанол, скраплені гази та інші вантажі, перевезення яких лініями широкої колії здійснюється в спеціальних (спеціалізованих) цистернах або контейнерах-цистернах, можуть перевозиться між станціями залізничних ліній широкої і вузької колії тільки в тарі, яка відповідає вимогам стандартів (технічних умов).

1.6.3 Олія рослинна, патока та інші харчові продукти, а також хімічні вантажі, що перевозяться наливом у спеціальних (спеціалізованих) цистернах, можуть прийматися до перевезення за перевізними документами, складеними на весь шлях перевезення, за умови перевантаження їх на станціях примикання засобами відправника або одержувача в свою тару.

Етиловий (винний) спирт наливом у цистернах приймається до перевезення за перевізними документами, складеними до станції примикання вузької колії.

2

ДОДАТКОВІ УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ НАЛИВОМ

2.1 Нафтові вантажі

2.1.1 Нафта і нафтопродукти перевозяться в цистернах і контейнерах-цистернах з внутрішнім маслобензиностійким і паростійким захисним покриттям, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки, обладнаних люками для верхнього наливу та нижнього зливу.

2.1.2 Підготовка цистерн і контейнерів-цистерн під налив нафтопродуктів провадиться відповідно до вимог додатка 2 до ГОСТ 1510-84. Порожні цистерни із залишками нафти і нафтопродуктів у випадках, передбачених ГОСТ, можуть бути використані під налив цих же вантажів без попередньої очистки і промивки.

2.1.3 Цистерни, що подаються для підготовки під налив, супроводжуються пересильною накладною на порожню цистерну, яка містить найменування злитого нафтопродукту. За відсутності вказаного документа найменування злитого нафтопродукту встановлюється шляхом аналізу залишку вантажу в цистерні або в контейнері-цистерні. Не дозволяється використовувати цистерни і контейнери-цистерни, які не мають супроводжувальних документів, для наливу нафтопродуктів, що застосовуються в авіаційній техніці. Використання таких цистерн і контейнерів-цистерн для наливу бензинів, розчинників, нафтової ароматики, гасів, масел першої групи допускається за умови підготовки їх згідно з позначенням 1 в табл. 1 додатка 2 до ГОСТ 1510-84.

2.1.4 Цистерни, що подаються під налив, супроводжуються пересильною накладною на порожню цистерну, яка містить відомості про найменування злитого нафтопродукту і під налив якого вона підготовлена. Цистерни, що подаються під налив після промивання на промивально-пропарювальній станції, супроводжуються актом форми ВУ-20, затвердженим МШС у 1976 р., із зазначенням в ньому відповідного пункту табл. 1 додатка 2 до ГОСТ 1510-84 про підготовку цистерни під налив. Не допускається використовувати цистерни з трафаретом "Бензин" для перевезення нафти, мазуту, масел, моторного палива, бітуму і аналогічних їм за фізико-хімічними властивостями нафтопродуктів.

2.1.5 Цистерни, що використовуються для перевезення нафтопродуктів у кільцевих маршрутах, повинні проходити профілактичну обробку протягом часу, встановленого відправником і одержувачем за узгодженням, але не більше п'ятикратного використання (завантаження) цистерн для нафтопродуктів, зазначених у пунктах 1 - 10, 16, 17, 19, 20, 21, 28, і не менше одного разу на місяць для нафтопродуктів, зазначених у пунктах 11 - 15, 18, 22, 23, 29 - 34 ГОСТ 1510-84. При цьому обробка цистерн у першому випадку провадиться відповідно до позначки 2, а в другому - відповідно до позначки 3 табл. 1 додатка 2 до ГОСТ 1510-84.

2.1.6 На цистерни або контейнери-цистерни, придатні під налив нафтопродуктів, приймальник відправника наклеює бирки з позначенням роду продукту, під налив якого цистерна або контейнер-цистерна може бути використана.

2.1.7 Заповнення нафтопродуктами цистерн і контейнерів-цистерн провадиться з урахуванням збільшення об'єму нафтопродуктів при підвищенні температури під час перевезення, а також повного використання місткості і вантажопідйомності цистерн і контейнерів-цистерн.

Температура нафти, яка наливається, не повинна перевищувати 30° C, а температура розігрітих нафтопродуктів з високою в'язкістю встановлюється згідно з вимогами Інструкції про порядок прийому транспортування, зберігання, відпускання і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 685/3978.

2.1.8 Для скорочення втрат світлих нафтопродуктів від випарювання і запобігання недовикористанню вантажопідйомності цистерн і контейнерів-цистерн за рахунок утворення піни при наливі відправник зобов'язаний проводити налив по шлангах (трубах), які доходять до днища котла цистерни, або використовувати інші способи наливу, що запобігають утворенню піни.

Налив нафтопродуктів вільнопадаючим струменем не допускається.

2.1.9 Паливо для реактивних

двигунів, авіаційні бензини і авіаційні масла наливають у цистерни через естакади, які обладнані навісами або дахами, за винятком естакад підприємств тривалого зберігання і наливних пунктів магістральних нафтопродуктів, а також естакад, обладнаних пристроями, що забезпечують герметизацію операцій наливу.

2.1.10 До кожного перевізного документа, що пред'являється відправником на перевезення нафтопродуктів, додається паспорт якості.

У разі перевезення нафтопродуктів маршрутами і групами за одним перевізним документом паспорти якості додаються у кількості не менше п'яти примірників, які використовуються у випадках відчеплення цистерн через технічну несправність або з інших причин.

2.1.11 У пунктах розпилення нафтопродуктів відправлення цистерн і оформлення перевізних документів провадиться у термін не більше однієї години з моменту прибуття маршруту. При затримці цистерн в очікуванні відправлення більше цього терміну станцією розпилення складається акт загальної форми із зазначенням причин простою цистерн, на підставі якого стягується плата за користування цистернами з винної сторони (відправника або одержувача) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458.

2.1.12 Маса нафти і нафтопродуктів, налитих у цистерни або контейнери-цистерни, визначається одним з методів, передбачених ГОСТ 26976-86 "Нефть и нефтепродукты. Методы измерения массы", згідно з вимогами Інструкції про порядок прийому транспортування, зберігання, відпускання і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 685/3978.

2.2 Етилований бензин

2.2.1 Етилований бензин має забарвлення яскраво-оранжевого, жовтого або синього кольорів, отруйно діє на людину як при вдиханні парів, так і при проникненні в організм через шкіру. Етилований бензин особливо небезпечний тим, що отруйна дія його на організм виявляється уповільнено і спочатку отруєння непомітне для потерпілого.

2.2.2 Етилований бензин перевозиться, як правило, у чотиривісних бензинових цистернах (без зливного пристрою). На цистернах з етилованим бензином має бути нанесено незмивною фарбою напис: "Бензин этилированный". З дозволу Укрзалізниці допускається використання для перевезення етилованого бензину також цистерн з універсальним зливним пристроєм. У цьому разі на котлах таких цистерн наноситься такий самий трафарет.

2.2.3 Не дозволяється використання цистерн, які мають трафарет "Бензин этилированный", для перевезення спеціальних сортів бензину, які не застосовуються як моторне паливо (бензину екстракційного, сорту "Калоша", уайт-спіриту та інших, які застосовуються у виробництві як розчинники і для побутових потреб), а також гасу освітлювального.

Цистерни після зливу етилованого бензину дозволяється використовувати під налив неетилованих нафтопродуктів, які застосовуються як моторне або котлове паливо (за винятком вказаних спеціальних сортів бензину).

2.2.4 Після наливу і зливу етилованого бензину підтікання на зовнішній поверхні котла цистерни відправники (одержувачі) старанно витирають ганчірками, що просочені чистим гасом або звичайним бензином.

2.2.5 У перевізних документах на етилований бензин у графі "Найменування вантажу" зазначається: "Бензин моторний етилований" і сорт бензину, наприклад, "Бензин моторний етилований авіаційний Б-100", а також проставляються необхідні штемпелі згідно з додатком 1.

У пересильній накладній на порожню цистерну в графі "Найменування вантажу, злитого з цистерни" відправник вказує: "Бензин етилований".

2.2.6 У разі виявлення течі з цистерни під час перевезення працівники залізниці негайно вживають заходів до усунення течі і перекачують вантаж в справну цистерну, яка має трафарет: "Бензин этилированный". При перекачуванні необхідно дотримуватись

відповідних застережних заходів і не допускати попадання рідини на руки та інші частини тіла.

Якщо теча виявлена на станції, де є нафтосклад, то цистерна негайно подається під злив на цей склад. За відсутності такого складу і неможливості перекачування в іншу цистерну етилований бензин передається іншій організації.

Передача провадиться в порядку, передбаченому Правилами реалізації вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 869/5090.

2.2.7 З метою попередження отруєнь при наливі і зливі етилованого бензину необхідно виконувати такі заходи безпеки:

роботи щодо наливу і зливу мають бути механізовані із забезпеченням максимальної герметизації;

працівники, які проводять налив і злив етилованого бензину, перед початком робіт повинні бути ознайомлені з його властивостями, проінструктовані з питань охорони праці під час роботи з етилованим бензином і забезпечені відповідним спецодягом;

під час виконання робіт працівники повинні стояти з надвітряного боку. Усі роботи всередині котла цистерни проводяться з обов'язковим використанням шлангового протигазу.

2.3 Перевезення харчових вантажів

2.3.1 Харчові вантажі (рослинна олія, патока, саломас тощо) перевозяться в спеціальних (спеціалізованих) власних або орендованих цистернах і контейнерах-цистернах з нижнім зливом.

На цистернах, спеціалізованих для перевезення харчових вантажів, на всю довжину котла з обох боків наносяться дві смуги червоного кольору шириною кожна 100 мм (проміжок між смугами 500 мм), а по периметру днищ - кільцева червона смуга шириною 100 мм. У проміжку між смугами вправо від середини котла буквами висотою 126 мм наноситься чорною фарбою найменування вантажу: "Патока", "Масло растительное" тощо.

2.3.2 Підготовка цистерн і контейнерів-цистерн для перевезення харчових продуктів провадиться відправником.

Перед наливом харчових продуктів у нові цистерни і контейнери-цистерни відправник повинен протерти внутрішню поверхню котла цистерни ганчірками, просоченими продуктами, які призначені для наливу. Особливо ретельно протирання повинно проводитись у швах котла.

Після зливу спеціальна (спеціалізована) цистерна або контейнер-цистерна опломбовується одержувачем і направляється на станцію приписки за перевізними документами.

Використання цистерн і контейнерів-цистерн, які призначені для перевезення харчових продуктів, не за прямим призначенням не дозволяється.

2.3.3 Перевезення виноградних вин допускається у власних або орендованих ізотермічних вагонах-цистернах у супроводі провідників відправника або в цистернах-термосах.

2.3.4 Мінеральні питні води перевозяться наливом в емальованих ізотермічних герметичних власних цистернах з провідниками згідно з вимогами ДСТУ 2991-95 "Води мінеральні питні. Технічні умови". Цистерни мають бути обладнані пристроями для наповнення і зливу води, водомірними склом для заміру рівня води, запобіжними клапанами або компенсаторами.

Для перевезення мінеральних вод можуть використовуватись власні цистерни-термоси ДСТУ 3445-96 (ГОСТ 10674), які обладнані пристроями для наповнення і зливу води, запобіжними клапанами або компенсаторами і спеціальними запірними пристроями, що забезпечують збереженість води при перевезенні з ЗПП відправника.

Мінеральна питна вода, що пред'являється до перевезення, повинна відповідати вимогам ДСТУ 878-93. Налив і злив мінеральної води провадиться на під'їзних коліях підприємств, які мають спеціальні пристрої для наливу і зливу. Цистерни заповнюються водою в об'ємі 98 - 99 % їх місткості і пломбуються відправником. Тривалість перевезення мінеральної води з дня наповнення цистерни - не більше 20 діб. Мінеральна вода, яка прибула на станцію призначення зі справними ЗПП відправника, видається одержувачу без перевірки її кількості та якості.

2.3.5 Харчові вантажі наливом перевозяться у власних великотоннажних контейнерах-цистернах, що відповідають стандартам ISO, Міжнародній конвенції щодо безпечних контейнерів і Митній конвенції, що стосується контейнерів, 1972 р.

Налив

контейнерів-цистерн здійснюється на під'їзних коліях відправників з установкою контейнерів на фітингові платформи зливними приладами всередину з повним використанням місткості платформ і додержанням вимог "Технических условий погрузки и крепления грузов" (далі - ТУ) від 1988 року.

Контейнери-цистерни завантажуються не вище їх трафаретної вантажопідйомності і вантажопідйомності фітингової платформи з урахуванням їх тари. Контейнери-цистерни перевозяться із ЗПП відправника. Вантаж перевозиться без додержання температурного режиму.

2.4 Етиловий (винний) спирт

2.4.1 Етиловий (винний) спирт перевозиться залізницями в модернізованих чотиривісних власних цистернах з верхнім зливом (модель 15-1454, 15-1611, тип калібровки 62, 66).

У модернізованих цистернах мають бути заварені нижні зливні пристрої, приварені стандартні вушка на кришці і горловині люка для навішування двох ЗПП, надійно закритий ковпак запобіжно-впускного клапана.

Перевезення етилового (винного) спирту в немодернізованих цистернах допускається за окремими договорами між залізницею і відправником відповідно до статті 63 Статуту залізниць України.

На цистернах для перевезення спирту наносять встановлені трафарети згідно з пунктами 1.4.13 - 1.4.15 цих Правил.

2.4.2 На внутрішній поверхні наливного люка спиртових цистерн має бути нанесена лінія висоти наливу спирту або приварена планка.

Налив спирту вище або нижче встановленої висоти дозволяється не більше ніж на 5 см.

2.4.3 Після наливу спирту в цистерну до встановленого рівня визначається температура спирту в цистерні і відбирається проба, за якою відправник встановлює міцність спирту.

Після відбору проби відправник визначає висоту недоливу спирту в цистерні від верхнього краю наливного люка до рівня налитого спирту.

Пляшки з пробами пломбуються пломбами станції відправлення і зберігаються у відправника до надання йому одержувачем акта про прийом спирту без зміни міцності або до проведення аналізу проби.

2.4.4 Висота недоливу спирту вимірюється спеціальною металічною лінійкою, яка має державне повірочне тавро і на якій нанесені поділки з інтервалом 1 мм.

При вимірюванні недоливу лінійка опускається в цистерну таким чином, щоб її поперечна планка лежала на краях люка перпендикулярно поздовжній осі цистерни. Швидко піднявши лінійку вгору, по лінії змочування визначають висоту недоливу спирту з точністю до 1 мм.

Після закінчення заміру відправник вкладає в паз на люці гумову прокладку, щільно закриває кришку люка та пломбує цистерну. На кришку наливного люка накладається два ЗПП.

2.4.5 У перевізному документі в графі "Найменування вантажу" відправником зазначається:

сорт спирту (сирець, ректифікат);

міцність спирту з точністю до 0,1 %;

температура спирту в цистерні під час замірювання висоти недоливу з точністю до 0,5° C;

висота недоливу з точністю до 1 мм;

кількість налитого спирту в декалітрах.

Відомості про масу спирту, які вказуються відправником у перевізному документі, використовують тільки для визначення провізної плати.

Відправник може додавати до перевізних документів акт про відвантаження спирту, який є документом, що регулює взаємовідносини безпосередньо між відправником і одержувачем.

2.4.6 Перевезення вважається справним, якщо на станцію призначення спирт прибув у справній цистерні, зі справними ЗПП відправника. У цьому випадку видача спирту провадиться без перевірки залізницею кількості та якості спирту.

2.4.7 У випадку прибуття спирту в несправній цистерні або з порушеними ЗПП відправника видача спирту одержувачу провадиться комісією у складі начальника або заступника начальника станції, працівника станції і одержувача.

Про видачу спирту складається комерційний акт, в якому вказується тип цистерни, висота недоливу, висота наливного люка, міцність і температура спирту в цистерні. Кількість спирту, який міститься в цистерні, в акті не вказується.

До комерційного акта може додаватись складений одержувачем попередній розрахунок кількості отриманого спирту.

Якщо при видачі спирту одержувачу буде виявлено зниження міцності спирту, комісія відбирає з

цистерни пробовідбірником дві проби спирту по 1 л кожна, які опломбовуються пломбами станції. Одна проба передається на аналіз у нейтральну лабораторію, а друга зберігається у одержувача спирту як контрольна проба.

У цьому випадку в комерційному акті вказується міцність спирту згідно з перевізними документами і міцність, що встановлена при видачі. В акті вказується також, що проба спирту відібрана для аналізу. Копія комерційного акта направляється в управління залізниці відправлення спирту для перевірки в лабораторних умовах міцності проби спирту, яка зберігається у відправника. Результати перевірки міцності висилаються в управління залізниці призначення.

Схоронність або недостача спирту за комерційним актом визначається управлінням залізниці призначення згідно з додатком 5 до цих Правил.

2.4.8 Після закінчення зливу одержувач зобов'язаний покласти під кришку люка гумову прокладку і запломбувати цистерну. Порожня цистерна направляється на станцію приписки за перевізними документами.

2.5 Скраплені гази

2.5.1 Скраплені гази наливом перевозяться у власних спеціалізованих цистернах і контейнерах-цистернах. У кожній такій цистерні або контейнері-цистерні перевозиться тільки певний вид газу. Використання її для наливу інших скраплених газів не допускається.

Скраплені гази в цистернах (контейнерах-цистернах) перевозяться під підвищеним тиском.

Деякі скраплені гази (кисень та ін.) перевозяться під нормальним тиском, у цьому випадку частина газу за час перевезення випаровується. Труба, що відводить з цистерни газ, який випаровується, має бути завжди відкритою.

Скраплені гази відправник зобов'язаний пред'являти до перевезення тільки в цистернах або контейнерах-цистернах, які відповідають вимогам, що передбачені ДНАОП 0.00-1.07-94.

2.5.2 Зовнішня поверхня цистерн для скраплених газів фарбується в світло-сірий колір. Вздовж котла цистерни з обох боків по середній лінії наноситься смуга шириною 300 мм для аміаку - жовтого кольору, для хлору - зеленого, для сірчаного ангідриду - чорного, для бутану, бутилену, пропану та інших горючих газів - червоного кольору.

На котлі цистерни мають бути трафарети: про найменування вантажу, "С горки не спускать", знаки небезпеки згідно з додатком 1, а також найменування підприємства - власника цистерни та станції і залізниці приписки.

На цистернах для перевезення скраплених газів під нормальним тиском біля місця вільного виходу газу має бути напис: "Газосброс не закрывать".

2.5.3 На цистернах, які обладнані тамбуром для провідників, у випадку перевезення таких цистерн без супроводження відправник зобов'язаний: закрити вікна тамбура фанерою або іншим матеріалом і пофарбувати під колір цистерни, закрити на ключ двері тамбура, закріпити вушка дверей закрутками з дроту діаметром 4 - 6 мм і запломбувати двері.

2.5.4 З котла цистерни для скраплених газів необхідно зняти манометр з трубкою і триходовим краном. На отворі для манометра необхідно поставити заглушку на різьбі.

З цистерн для рідкого хлору, а також для інших газів у випадку перевезення їх згідно з п. 2.5.8 у супроводі провідників манометр не знімається. Манометр та інші контрольно-вимірювальні прилади не знімаються також з цистерн, обладнаних арматурною шафою, що закривається, в якій розміщені ці прилади.

2.5.5 Налив у цистерни і контейнери-цистерни з простроченою датою технічного огляду Інспекцією з котлонагляду, з невідповідним кольором цистерни, контейнера-цистерни і арматури, без наявності відповідних написів і трафаретів, а також налив вантажу, який не відповідає призначенню цистерни або контейнера-цистерни, та заповнення котла вище встановленої норми - забороняється.

Після наповнення цистерн, обладнаних арматурною шафою, двері шафи мають бути закриті на ключ і опломбовані пломбою відправника. Зовнішні двері арматурного тамбура замикаються на ключ, а вушка дверей закріплюються закруткою з дроту діаметром 4 - 6 мм, після чого відправник повинен опломбувати двері.

При поверненні таких цистерн у порожньому стані одержувач закриває і опломбовує двері арматурної шафи і зовнішні двері в порядку, передбаченому

для завантажених цистерн.

Відповідальність за справність котла цистерни і арматури, за правильність наповнення цистерни і забезпечення безпеки під час перевезення скраплених газів покладається на відправника.

2.5.6 У верхній частині перевізного документа на завантажений зріджений газ відправник проставляє штемпель червоного кольору про небезпеку вантажу згідно з додатком 1.

2.5.7 Про відправлення цистерн (контейнерів-цистерн) із скрапленими газами відправник повідомляє одержувача. У повідомленні вказуються: найменування вантажу, номери цистерн (контейнерів-цистерн), перевізних документів і дата завантаження.

Одержувач зобов'язаний слідкувати за своєчасним прибуттям цистерни (контейнера-цистерни) і у випадку неприбуття в установлений термін вжити заходів до її розшуку.

2.5.8 Цистерни для скраплених газів як в завантаженому, так і в порожньому стані можуть перевозитися залізницями без супроводження провідниками.

Дозволяється в окремих випадках на прохання відправника перевезення скраплених газів у цистернах у супроводі провідників.

Цистерни, завантажені рідким хлором, рідким етиленом, перевозяться тільки у супроводі провідників відправника або одержувача.

Провідниками призначаються працівники, які знають разом з обов'язками, що передбачені Правилами перевезень вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), властивості вантажу і заходи безпеки при перевезенні їх, які пройшли навчання з охорони праці і вміють користуватись засобами захисту, мають слюсарні навички і здали техмінімум в обсязі цього розділу Правил, а також інструкції для провідника із супроводження даного скрапленого газу.

Провідник повинен мати при собі комплект відповідних інструментів, необхідний запас прокладного матеріалу і заглушок, відповідний протигаз, захисний одяг, засоби дегазації, а також електричний акумуляторний ліхтар у вибухобезпечному виконанні.

Для проїзду провідників залізниця в рахунок плану відправника надає критий вагон, який в зимовий період обладнується відправником спеціальними пристроями для опалення.

2.5.9 У випадку виявлення несправності цистерни або контейнера-цистерни, через яку неможливе подальше її перевезення, така цистерна або вагон з контейнерами-цистернами відчіпляється від поїзда, подається на окрему колію в безпечне місце. За наявності провідника цистерна має бути під його охороною.

Якщо група цистерн супроводжується одним провідником, то від поїзда відчіпляється вся група. У разі несправності котла цистерни начальник станції повідомляє телеграфом відправника (одержувача) через начальника станції відправлення (призначення) про характер несправності з вимогою відрядити спеціалістів для ремонту або надати іншу справну цистерну з пристосуванням для переливу вантажу.

Після одержання повідомлення про відчеплення цистерни або вагона з контейнерами-цистернами в залежності від характеру несправності відправник (одержувач) зобов'язаний направити на станцію відчеплення, крім відповідної порожньої цистерни (контейнера-цистерни) для переливу вантажу, також досвідченого відповідального представника і працівників для ремонту відчепленої цистерни (контейнера-цистерни).

2.5.10 Ремонт ходових і гальмівних частин завантаженої цистерни або вагона з завантаженими контейнерами-цистернами провадиться з особливою обережністю, а у разі супроводження цистерни провідником - тільки в його присутності.

У разі виконання ремонту несправних цистерн і контейнерів-цистерн не допускається:

ремонтувати котли в завантаженому стані;

завдавати ударів по котлу;

використовувати іскронебезпечний інструмент і бути поблизу цистерн з відкритим вогнем (факел, жаровня, гасовий і свічковий ліхтарі);

проводити під цистерною зварювальні роботи.

У разі необхідності ремонту візків з використанням вогню, зварювання і ударів візки викочуються з-під цистерни і відводяться на відстань не ближче 20 м від котла.

У випадках несправності цистерни працівниками вагонного господарства залізниці складається акт про її технічний стан за участю провідника, якщо він супроводжує цистерну. В акті мають бути вказані: вид несправності

і причини її виникнення, вжиті заходи для усунення несправності, а також висновок про можливість подальшого перевезення цистерни. Копія акта додається до перевізних документів.

2.5.11 Одержувач зобов'язаний злити зріджений газ з цистерни повністю. Тиск в цистерні після зливу (вуглеводневих) скраплених газів і аміаку має бути не менше 0,05 МПа.

У перевізних документах на порожню цистерну одержувач вказує: "Цистерна злита повністю. Тиск у котлі ____ МПа".

У верхній частині перевізного документа одержувач проставляє штемпелі, які передбачені для завантажених цистерн. Такі самі штемпелі проставляються станцією у вагонному листі.

Станція не приймає порожню цистерну до перевезення, якщо одержувач вказав у перевізних документах про наявність в цистерні залишку вантажу.

2.5.12 При перевезенні вінілу* необхідно дотримуватись таких додаткових умов.

____________

* Вініл - це зріджений, неотруйний горючий газ. Пари вінілу за атмосферних умов (тиск 0,1 МПа) легше повітря. У суміші з повітрям у межах певних концентрацій пари вінілу при контакті з вогнем вибухопожежонебезпечні. Небезпечність вибуху особливо збільшується у разі витікання вінілу в закритих приміщеннях.

Вініл перевозиться у власних спеціалізованих цистернах, які оснащені системою пожежогасіння. Ці цистерни відправник (одержувач) забезпечує комплектами необхідних приладів, пристроїв, інструментів і матеріалів для їх ремонту, технічного обслуговування і експлуатації, а також виносними комунікаціями, що забезпечують аварійний газоскид, петардами і переносними сигналами огородження місць перешкоди для руху. До пред'явлення вінілу до перевезення відправник зобов'язаний впевнитись у повній укомплектованості цистерн відповідно до вищенаведених вимог.

Налив і злив цистерн проводиться на під'їзних коліях відповідно відправника або одержувача і їх засобами.

Відправник зобов'язаний злити цистерну повністю. Тиск у цистерні після зливу вінілу має бути не більше 0,05 МПа.

Цистерни для перевезення вінілу як у завантаженому, так і порожньому стані перевозяться в супроводі бригади спеціалістів відправника (одержувача), на чолі із старшим бригади, які зобов'язані безперервно охороняти, а також обслуговувати вантаж під час перевезення і вживати заходів, що гарантують безпеку перевезення та самих працюючих.

Кількість спеціалістів для супроводження цистерн встановлюється відправником. Крім приладів, зазначених у п. 2.5.8 цих Правил, спеціалісти повинні мати також засоби надання першої допомоги, знати правила і мати навички її надання.

Цистерни перевозяться із закритим газоскидом. Зниження тиску в цистерні провадиться в міру необхідності під час її стоянки спеціалістами, які супроводжують цистерну.

У разі виникнення під час перевезення із-за несправності цистерни можливої небезпеки для людей, вантажів, рухомого складу і споруд спеціалісти, які супроводжують цистерну, зобов'язані вжити заходів щодо усунення небезпеки, а при необхідності організувати охорону місця стоянки цистерни, не допускаючи сторонніх осіб у небезпечну зону, викликати пожежну охорону.

У разі необхідності переливу вінілу відправник (одержувач) зобов'язаний в добовий термін після одержання заявки старшого бригади супроводження направити порожню підготовлену під налив вінілу цистерну. Разом з цистерною відправник направляє бригаду техобслуговування, засоби для забезпечення переливання вінілу.

Роботи з переливання вінілу з однієї цистерни в іншу виконуються бригадою супроводження з додержанням усіх заходів безпеки під керівництвом старшого цієї бригади.

Заходи безпеки, порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій та ведення аварійно-відбудовних робіт встановлюються Правилами безпеки та порядком ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції 23.11.2000 за N 857/5078.

2.6 Кислоти

2.6.1 Кислоти можуть спричиняти важкі хімічні опіки, отруєння, вибухи, а також роз'їдання металу котла цистерни.

2.6.2 Кислоти

перевозяться тільки у власних спеціалізованих цистернах.

2.6.3 Використання звичайних цистерн (загального парку) для перевезення кислот не допускається.

2.6.4 На цистернах для перевезення кислот має бути таке розпізнавальне забарвлення і такі трафарети:

уздовж котла цистерни з обох боків наноситься жовта смуга шириною 500 мм, а на торцевих днищах - тією самою фарбою квадрат розміром 1 х 1 м;

на квадратах і в центральній частині котла з обох боків у залежності від того, під яку кислоту призначена цистерна, наносяться чорною фарбою такі трафарети (висота букв 150 мм): "Серная кислота"; "Меланж"; "Олеум"; "Соляная кислота".

Крім того, власні кислотні цистерни мають бути пофарбовані і мати трафарети згідно з пунктами 1.4.13 і 1.4.15 цих Правил.

2.6.5 Концентрація і якість кислоти, що наливається, мають відповідати вимогам діючих стандартів.

2.6.6 Приготування меланжу, а також інгібування соляної кислоти проводиться відправником до наливу у спеціально пристосованих ємкостях. Виконання цих операцій безпосередньо у цистернах у процесі наливу не допускається. Температура меланжу при наливі в цистерни має бути не вище +30° C, а в літній період - не вище +40° C.

2.6.7 Після наливу кислоти відправник зобов'язаний закрити кришку люка цистерни на кислотостійкій прокладці, ретельно закрутити баранці, опломбувати цистерну і протерти котел.

2.6.8 Злив кислот провадиться повністю з видаленням шламу. Після зливу кислоти одержувач зобов'язаний негайно щільно закрити кришку люка на кислотостійкій прокладці, закрутити баранці, опломбувати цистерну і протерти котел.

2.6.9 Перед направленням кислотних цистерн для ремонту котла відправник (одержувач) зобов'язаний своїми засобами очистити котел цистерни, нейтралізувати, промити і дегазувати його. Промивка цистерн провадиться з дотриманням правил охорони праці і забезпеченням збереженості цистерн.

Після промивання і дегазації відправник (одержувач) додає до перевізних документів довідку про промивання і дегазацію цистерни і повну безпечність виконання робіт всередині котла цистерни.

2.6.10 У разі виявлення під час перевезення течі кислоти несправна цистерна негайно відчіпляється від поїзда і подається на окрему колію.

Про течу цистерни станція сповіщає по телеграфу або телефону відправника або одержувача, або найближче підприємство наливу (зливу) кислот (у залежності від місцезнаходження несправної цистерни), які зобов'язані в добовий термін після одержання повідомлення направити працівників з обладнанням для перекачування кислоти. При необхідності для перевезення працівників з обладнанням до місця перекачування такої цистерни станція зобов'язана надати вагон.

Вантаж перекачується у відповідну кислотну цистерну незалежно від її належності до того чи іншого підприємства.

У разі відсутності такої цистерни станція відчеплення негайно доводить до відома дирекції або управління залізниці для направлення відповідної цистерни.

2.7 Інші хімічні вантажі

2.7.1 Перевезення рідких хімічних вантажів провадиться у власних спеціалізованих цистернах і контейнерах-цистернах.

2.7.2 На цистернах для перевезення хімічних вантажів по всій довжині котла з обох боків наноситься смуга жовтого кольору шириною 500 мм, а на днищах котла - квадрат того самого кольору розміром 1 х 1 м, а також трафарети згідно з пунктами 1.4.13 та 1.4.15 цих Правил.

На цистернах і контейнерах-цистернах для перевезення хімічних вантажів, які відносяться до числа небезпечних, відправником наносяться знаки небезпеки згідно з додатком 1.

2.7.3 На цистерни для перевезення сірковуглецю наносяться трафарети і знаки небезпеки відповідно до додатка 1.

Перевезення сірковуглецю в цистернах і танках-контейнерах як у заповненому, так і в порожньому стані провадиться під надлишковим тиском інертного газу від 0,01 до 0,03 МПа, про що проставляється відмітка в перевізних документах.

Перевезення сірковуглецю в теплий період року (з першого квітня до першого жовтня) може здійснюватися під шаром води у кількості 5 % об'єму вантажу. Загальна маса сірковуглецю з водою не повинна перевищувати вантажопідйомності

цистерни. Кількість налитої води вказується відправником у перевізних документах під найменуванням вантажу. Після повного зливу сірковуглецю в теплий період року одержувач зобов'язаний налити в цистерну воду (висота наливу 3 - 5 см).

2.7.4 Одержувач зобов'язаний злити хімічний вантаж з цистерни (контейнера-цистерни) повністю без залишку.

Після зливу антифризів, гліколей, спирту денатурованого і етиленгліколей одержувач зобов'язаний також промити котел цистерни (контейнера-цистерни) водою і видалити промивну воду.

2.8 Метанол

2.8.1 Метанол (метиловий спирт) є небезпечною легкозаймистою і дуже отруйною речовиною.

За кольором, запахом та смаком метанол нагадує етиловий (винний) спирт, але вживання його людиною навіть у невеликій кількості викликає отруєння з важкими наслідками - втратою зору до повної сліпоти та часто із смертельними наслідками.

2.8.2 Перевезення метанолу залізницями провадиться з обов'язковим супроводом воєнізованою охороною залізниці або вантажовласника з моменту передачі відправником завантаженої цистерни залізниці до моменту передачі її одержувачу. У разі перевезення метанолу на адресу військової установи вантаж супроводжується військовою вартою.

2.8.3 Метанол перевозиться у спеціальних власних цистернах без нижнього зливного пристрою, які обладнані запобіжними кожухами над кришками люків.

Котел цистерни фарбується в жовтий колір (броньовий лист - у чорний колір). По осьовій лінії вздовж циліндричної частини котла з обох боків наноситься чорна смуга шириною 500 мм.

З правого боку циліндричної частини котла (або з обох боків) на відстані 50 мм лівіше хомута в чорній смузі залишаються розриви, що утворюють прямокутники шириною, яка дорівнює ширині чорної смуги (500 мм), і довжиною, необхідною для розміщення напису: "Метанол".

Ці прямокутники фарбуються в білий колір. Такі ж прямокутники наносяться і в середній частині обох днищ під горизонтальною віссю. Висота букв 154 мм. Лівіше цього напису наноситься малюнок - череп з перехрещеними кістками. Всі написи і рисунок наносяться чорною фарбою. Крім того, на цистернах наносяться трафарети згідно з пунктами 1.4.13 та 1.4.15 цих Правил.

Перевезення метанолу в інших цистернах, а також використання цистерн для метанолу не за призначенням не дозволяється.

2.8.4 Перед подачею під налив метанолу цистерна має бути старанно оглянута працівником залізниці щодо наявності чіткого розпізнавального забарвлення і попереджувальних трафаретів, справності ходових частин і котла, наявності запобіжного кожуха, пристроїв для щільного закриття кришки люка і вушок для пломбування.

2.8.5 Налив і злив метанолу здійснюється засобами відправника і одержувача на їх складах.

Перед наливом метанолу відправник зобов'язаний перевірити:

наявність на котлі виразного розпізнавального забарвлення і чітких трафаретів про отруйність вантажу;

наявність запобіжного кожуха, справних пристроїв для щільного закриття кришки люка і вушок для пломбування.

Наливати метанол у цистерну до виправлення виявленого дефекту не дозволяється.

2.8.6 Під час наливу відправник повинен стежити за справністю котла цистерни. При виявленні протікання налив припиняється і відправник зобов'язаний негайно перекачати метанол з несправної цистерни.

Метанол наливається не вище основи наливного люка.

2.8.7 Після закінчення наливу відправник зобов'язаний:

встановити під кришкою люка прокладку для запобігання розливанню вантажу під час перевезення;

щільно закрити кришку люка, закріпити її болтами і опломбувати цистерну;

закрити запобіжний кожух та опломбувати його;

навісити на запобіжний кожух бирку з транспортним маркуванням;

підтвердити своїм підписом у накладній результат огляду завантаженої цистерни.

2.8.8 На метанол і порожні цистерни після зливу метанолу оформляється комплект перевізних документів форми ГУ-29-0.

У графі 4 на зворотному боці накладної проставляється відмітка "Забарвлення котла, трафарети про небезпеку та трафарет приписки відповідають правилам. Кришка люка цистерни щільно закрита на справній прокладці. Запобіжний кожух закріплений дротяною закруткою.