Про затвердження Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України

Тип: Наказ

№ 293

Дата: 16 квітня 2003 р.

Статус: Втратив чинність

Наказ Міністерства транспорту України

від 16 квітня 2003 року N 293

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

5 травня 2003 р. за N 346/7667

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 28.12.96 N 1587 "Про затвердження Концепції розвитку цивільної авіації України", від 29.03.2002 N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України", від 07.09.2002 N 1328 "Про затвердження Програми розбудови державної системи використання повітряного простору України на 2002 - 2006 роки", а також з метою адаптації нормативно-правових актів України до вимог Європейського Союзу та стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 00.00 годин UTC 01.03.2004 Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України (далі - Правила), що додаються.

2. Державному департаменту авіаційного транспорту (Максимов В. О.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

2.2. Довести Правила до відома зацікавлених міністерств, підприємств та організацій.

2.3. До 01.11.2003 привести нормативно-правові акти, які регулюють порядок виконання польотів цивільної авіації та організацію обслуговування повітряного руху, у відповідність до цих Правил.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України з 00.00 годин UTC 01.03.2004:

3.1. Терміни та визначення: "воздушная обстановка, воздушная трасса СССР, высота полета, высота полета абсолютная, высота полета относительная, высота перехода, зона (район) УВД, местная воздушная линия (МВЛ), командир воздушного судна, орган УВД, переходный слой, район аэродрома, рубеж передачи управления полетом, управление воздушным движением (УВД), эшелонирование, эшелон минимальный безопасный, эшелон полета, эшелон перехода" та статті: 48 - 53, 79, 80, 88, 89, 91 - 96, 176, 180 - 183, 185, 186 "Основных правил полетов в воздушном пространстве СССР" (ОПП-85), уведених у дію наказом головнокомандувача ВПС СРСР від 3 липня 1985 року N 161.

3.2. Терміни та визначення: "воздушная обстановка, воздушная трасса СССР, местная воздушная линия, воздушное судно, высота перехода, высота полета, диспетчерская информация, диспетчерское разрешение, диспетчерская рекомендация, диспетчерское обеспечение плана воздушного движения, диспетчерское указание, зона взлета и посадки, зона (район) подхода, зона (район) УВД, орган управления воздушным движением; переходный слой, площадь маневрирования, план полета, полет визуальный, полет по приборам, район аэродрома, рубеж передачи управления движением воздушного судна, установленный маршрут, эшелонирование, эшелон нижний (минимальный безопасный), эшелон перехода" та пункти: 2.8, 3.6.8 (1-й, 8-й дефіси), 5.2, 5.3, 5.5.2, 5.6, 5.7, 5.13, 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3, 6.2, 6.3, 5.5.7, 6.4 - 6.8, 7.10.7, 9.2, 9.5 "Наставления по производству полетов в гражданской авиации СССР" (НПП ГА-85), затвердженого наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 8 квітня 1985 року N 77.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Міністерства транспорту України Демиденка А. Ф.

Міністр

Г. Кірпа

ПОГОДЖЕНО:

Міністр оборони України -

генерал армії України

В. Шкідченко

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства транспорту України

від 16 квітня 2003 р. N 293

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

5 травня 2003 р. за N 346/7667

ПРАВИЛА

ПОЛЬОТІВ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ В КЛАСИФІКОВАНОМУ ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги щодо виконання польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) у повітряному просторі ОПР України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за ОПР покладено на Україну (далі - повітряний простір ОПР) з метою

забезпечення безпеки польотів повітряних суден відповідно до Стандартів та Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

1.2. Цей документ регламентує порядок виконання польотів та обслуговування повітряного руху і визначає права, обов'язки та взаємовідносини суб'єктів, що здійснюють виконання польотів та обслуговування повітряного руху. Якщо іншим нормативно-правовим актом установлюється інший порядок виконання польотів та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі ОПР України, ніж той, що передбачено цими Правилами, то застосовуються норми цих Правил.

1.3. Вимоги цих Правил поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з виконанням польотів та обслуговуванням повітряного руху.

Вимоги цих Правил не поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з виконанням польотів як операційний повітряний рух (далі - ОАТ), що виконуються у тимчасово зарезервованому повітряному просторі, у зонах виконання спеціальних польотів, на відомчих аеродромах та на аеродромах спільного базування та використання, за винятком правил установлення шкали барометричного висотоміру, правил установлення шкали барометричного висотоміру на повітряних суднах бойового призначення з одним управлінням, правил отримання та передачі інформації стосовно атмосферного тиску, правил установлення ешелону переходу та найнижчого ешелону польотів і методики розрахунку мінімальних висот.

1.4. Порушення вимог цих Правил тягне за собою відповідальність, що встановлена чинним законодавством України.

1.5. Нормативні посилання

При розробці цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944);

Указ Президента України від 11.06.98 N 615/98 "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу";

Повітряний кодекс України;

Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 401;

Концепція розвитку цивільної авіації України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.96 N 1587;

Програма розбудови державної системи використання повітряного простору України на 2002 - 2006 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2002 N 1328;

Спільний наказ Мінтрансу та Міноборони від 13.07.2001 N 441/241 "Про введення в дію системи вертикального ешелонування ІКАО", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2001 за N 653/5844;

Правила польотів. Додаток 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

Обслуговування повітряного руху. Додаток 11 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

1.6. Терміни та визначення

У тексті цього документа термін "обслуговування" означає функціональні обов'язки або обслуговування, що надається. Термін "орган" означає колектив працівників, які здійснюють обслуговування.

У цих Правилах терміни мають такі значення:

абсолютна висота - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;

абсолютна висота переходу - абсолютна висота, на якій або нижче якої положення повітряного судна у вертикальній площині витримується у значеннях абсолютної висоти;

аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога та сприяння таким організаціям за їх запитом;

аеродромне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування аеродромного руху;

аеродромна диспетчерська вишка - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування аеродромного руху;

аеродромний рух - увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти всіх повітряних суден, які входять в аеродромне коло польотів, виходять з нього або перебувають у його межах;

бойовий літак - це літак, який призначений для ураження повітряних, наземних і морських цілей. Разом з повітряними суднами воєнно-транспортної, транспортної та спеціальної авіації належить до військових літаків;

бортова система попередження

зіткнення (ACAS) - бортова система, що базується на сигналах вторинної радіолокації (SSR), функціонує незалежно від наземного обладнання і повідомляє пілоту про потенційно конфліктну ситуацію з повітряними суднами, які обладнанні прийомовідповідачами вторинної радіолокації;

відносна висота - відстань по вертикалі від указаного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;

візуальні метеорологічні умови - метеорологічні умови, виражені у значеннях дальності видимості, відстані до хмар та висоти нижньої межі хмар, що відповідають установленим значенням або перевищують їх;

диспетчерська зона - частина контрольованого повітряного простору над земною поверхнею до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним диспетчерським органом;

диспетчерський район - частина контрольованого повітряного простору, що простягається вгору від межі, установленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним диспетчерським органом;

диспетчерське обслуговування підходу - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають;

диспетчерське обслуговування повітряного руху (управління повітряним рухом) - обслуговування, що здійснюється з метою:

запобігання зіткненням між повітряними суднами;

запобігання зіткненням повітряних суден з перешкодами в зоні маневрування;

прискорення та підтримки впорядкованого потоку повітряного руху;

диспетчерський орган підходу - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають на (з) один або декілька аеродромів;

диспетчерський дозвіл - дозвіл командиру ПС діяти відповідно до умов, установлених диспетчерським органом.

Термін "диспетчерський дозвіл" може скорочуватися до терміну "дозвіл".

Скорочений термін "дозвіл" може використовуватись зі словами "на вирулювання", "на зліт", "на виліт", "на політ за маршрутом", "на заходження на посадку" або "на посадку" для позначення етапу польоту, до якого відноситься диспетчерський дозвіл;

дійсна висота - відстань по вертикалі від рівня точки, що розташована безпосередньо під повітряним судном до повітряного судна;

експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує повітряні судна чи надає послуги в цій галузі;

ешелон переходу - найнижчий ешелон польоту, вищий за абсолютну висоту переходу, що може бути використаний для польоту;

ешелон польоту - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 мм рт. ст. (1013,2 гектопаскалей /гПа/) і віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску;*

____________

* Барометричний висотомір, калібрований відповідно до стандартної атмосфери:

при встановленні тиску за QNH показуватиме абсолютну висоту;

при встановленні тиску за QFE показуватиме відносну висоту над опорною точкою QFE;

при встановленні тиску 760 мм рт. ст. (1013,2 ГПа) може бути використаний для індикації ешелонів польоту.

Терміни "відносна висота" та "абсолютна висота", що тут використовуються, означають приладні, а не геометричні відносні та абсолютні висот.

ешелонування - інтервал між повітряними суднами, рівнями або лініями шляху;

заборонена зона - частина повітряного простору, у межах якої забороняються польоти повітряних суден;

загальний повітряний рух - польоти повітряних суден, що виконуються за цивільними правилами і процедурами та/або стандартами та рекомендованою практикою ICAO;

зона аеродромного руху - частина повітряного простору навколо аеродрому, яка встановлена для захисту аеродромного руху;

зона маневрування - частина аеродрому, крім перонів, що призначена для зльоту посадки, руління ПС;

зона обмеження польотів - частина повітряного простору над сухопутною територією або територіальними водами, де обмежуються польоти повітряних суден;

зона польотної інформації - частина району польотної інформації, у межах якої забезпечуються польотно-інформаційне

обслуговування та аварійне обслуговування відповідним органом ОПР;

інформація про рух - інформація, що надається органом обслуговування повітряного руху екіпажу повітряного судна з метою попередження його про інші відомі повітряні судна або повітряні судна, які можуть перебувати недалеко від його місцезнаходження або зазначеного маршруту польоту, що допомагає екіпажу запобігати зіткненню;

командир повітряного судна - пілот, який визначений експлуатантом або, у випадку авіації загального призначення, власником повітряного судна виконувати обов'язки командира, відповідати за безпечне виконання польоту;

контрольований аеродром - аеродром, на якому забезпечується диспетчерське обслуговування аеродромного руху;*

____________

* Термін "контрольований аеродром" означає, що на цьому аеродромі забезпечується диспетчерське обслуговування аеродромного руху, але це не означає обов'язкової наявності диспетчерської зони.

консультативний повітряний простір - частина неконтрольованого повітряного простору або встановленого маршруту, у межах якого забезпечується консультативне обслуговування повітряного руху;

консультативний маршрут - установлений маршрут у неконтрольованому повітряному просторі, на якому забезпечується консультативне обслуговування повітряного руху;

контрольований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР;*

____________

* До контрольованого повітряного простору відноситься повітряний простір ОПР класів A, B, C, D та E.

контрольований політ - будь-який політ, який виконується за наявності диспетчерського дозволу;

координаційний центр пошуку та рятування - орган, що відповідає за сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби та за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку та рятування;

користувач повітряного простору - юридична або фізична особа, яка має право здійснювати діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору;

крейсерський рівень - рівень (ешелон, висота), який підтримується повітряним судном протягом значної частини польоту;

маршрут ОПР у неконтрольованому повітряному просторі - установлений маршрут для польотів повітряних суден за ПВП у неконтрольованому повітряному просторі класу G, у межах якого відповідним органом ОПР забезпечується польотно-інформаційне обслуговування;

маршрут ОПР - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху. Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо;

місцевий диспетчерський пункт (далі - МДП) - пункт, призначений для розміщення відповідного сектора центра польотної інформації;

небезпечна зона - частина повітряного простору, у межах якої у визначені періоди часу може здійснюватися діяльність, що є небезпечною для польотів повітряних суден;

обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);

операційний повітряний рух - польоти, на які не поширюються положення, установлені для загального повітряного руху і які виконуються відповідно до правил і процедур, визначених відповідними уповноваженими органами;

орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху;

орган диспетчерського обслуговування повітряного руху (орган управління повітряним рухом) - загальний термін, який означає у відповідних випадках районний диспетчерський центр, диспетчерський орган підходу або аеродромну диспетчерську вишку;

організація повітряного руху - комплекс

бортових та наземних функцій (організація повітряного простору, обслуговування повітряного руху та організація потоків повітряного руху), потрібних для забезпечення безпечного руху повітряних суден на всіх етапах польоту;

основна точка - встановлене географічне місце, яке використовується для визначення маршрутів ОПР або траєкторії польоту повітряного судна та для інших потреб навігації і ОПР;

перехідний шар - повітряний простір між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу;

план польоту - установлені відомості про намічений політ або частини польоту повітряного судна, які надаються органам ОПР;

повітряне судно (ПС) - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі;

повітряний простір ОПР - частина повітряного простору з літерним позначенням, у межах якого виконуються певні види польотів (з установленням для цих польотів відповідних видів обслуговування повітряного руху і правил польотів);

повітряний рух - усі повітряні судна, що перебувають у польоті або рухаються у зоні маневрування аеродрому;

політ за ППП - політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами;

політ за ПВП - політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів;

польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;

приладові метеорологічні умови - метеорологічні умови, виражені у значеннях дальності видимості, відстані до хмар та висоти нижньої межі хмар; ці значення нижчі, ніж значення, що встановлені для візуальних метеорологічних умов;

район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площині. Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА) від земної поверхні до встановленої верхньої межі;

район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якої забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування;

районне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах;

районний диспетчерський центр - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем;

рівень - загальний термін, що відноситься до положення у вертикальній площині повітряного судна, яке перебуває у польоті, і що означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту чи ешелон польоту;

стадія аварійності - загальний термін, що визначає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха;

стадія лиха (DETRESFA) - ситуація, що характеризується наявністю обґрунтованої впевненості у тому, що повітряному судну й особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна й безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога;

стадія непевності (INCERFA) - ситуація, що характеризується наявністю непевності стосовно безпеки повітряного судна та осіб, які перебувають на його борту;

стадія тривоги (ALERFA) - ситуація, за якої існують побоювання за безпеку повітряного судна та осіб, які перебувають на його борту;

термінальний диспетчерський район - диспетчерський район, який встановлюється в місцях сходження маршрутів ОПР навколо одного або декількох основних аеродромів;

тип RNP - величина витримування, що виражена через відстань у морських милях (кілометрах) від запланованого місцезнаходження, у межах якого повітряні судна перебуватимуть протягом, як мінімум, 95 % загального польотного часу;

точка передачі контролю - визначена точка, що розташована на траєкторії польоту повітряного судна, у якій відповідальність за контроль за забезпечення диспетчерського обслуговування повітряного судна передається від одного диспетчерського органу (сектору) іншому;

центр польотної інформації - орган ОПР, призначений для забезпечення

польотно-інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування у відповідному районі польотної інформації.

1.7. Скорочення

ВМУ

візуальні метеорологічні умови;

ВЧ

високі частоти;

ДВЧ

дуже високі частоти;

КТА

контрольна точка аеродрому;

ЗПС

злітно-посадкова смуга;

КЦПР

координаційний центр пошуку та рятування;

МДП

місцевий диспетчерський пункт;

ОПР

обслуговування повітряного руху;

ПВП

правила візуальних польотів;

ППП

правила польотів за приладами;

РДЦ

районний диспетчерський центр;

ACAS

бортова система попередження зіткнень (airborne collision avoidance system);

AMSL

вище середнього рівня моря (above mean sea level);

ATIS

автоматичне термінально інформаційне обслуговування (automatic terminal information service);

ATZ

зона аеродромного руху (aerodrome traffic zone);

CTA

диспетчерський район (control area);

CTR

диспетчерська зона (control zone);

ICAO

міжнародна організація цивільної авіації (international civil aviation organization);

FIZ

зона польотної інформації (flight information zone);

FIR

район польотної інформації (flight information region);

ешелон польоту (flight level);

GAT

загальний повітряний рух (general air traffic);

OAT

операційний повітряний рух (operation air traffic);

OFIS

операційно польотно-інформаційне обслуговування (operational flight information service);

QFE

кодове позначення тиску на рівні аеродрому або порогу ЗПС (question field elevation - field elevation pressure /Q-code/);

QNE

кодове позначення стандартного атмосферного тиску за стандартною атмосферою (question normal elevation - standard pressure (1013 hPa) /Q-code/);

QNH

кодове позначення тиску, приведеного до середнього рівня моря (question normal height - sea level pressure /Q-code/) за стандартною атмосферою;

RNAV

зональна навігація (area navigation);

RNP

потрібні навігаційні характеристики (required navigation performance);

RVR

дальність видимості на ЗПС (runway visual range);

SELCAL

система селективного виклику (selective calling system);

SID

стандартний маршрут вильоту за приладами (standard instrument departure);

SSR

Вторинний оглядовий радіолокатор (secondary surveillance radar);

STAR

стандартний маршрут прибуття за приладами (standard instrument arrival);

TMA

термінальний диспетчерський район (terminal control area);

UIR

район польотної інформації верхнього повітряного простору (upper flight information region);

UTA

верхній диспетчерський район (upper control area);

UTC

Всесвітній скоординований час (universal time coordinated);

VOLMET

регулярна радіомовна передача метеорологічної інформації для повітряних суден, що перебувають у польоті (meteorological information for aircraft in flight).

2. Організація повітряного простору

2.1. Класифікація повітряного простору

2.1.1. Повітряний простір ОПР класифікується і позначається латинськими літерами A, B, C, D, E, F, G.

2.1.2. У повітряному просторі класу A дозволяються польоти за ППП, усі повітряні судна у цьому класі повітряного простору ешелонуються органами ОПР та підлягають диспетчерському обслуговуванню.

2.1.3. У повітряному просторі класу B дозволяються польоти за ППП та ПВП, усі повітряні судна у цьому класі повітряного простору ешелонуються органами ОПР та підлягають диспетчерському обслуговуванню.

2.1.4. У повітряному просторі класу C дозволяються польоти за ППП та ПВП. Усі польоти підлягають диспетчерському обслуговуванню. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП, ешелонуються відносно повітряних суден, які виконують польоти за ППП та ПВП. Повітряні судна, які виконують польоти за ПВП, ешелонуються відносно польотів повітряних суден, які виконують польоти за ППП і одержують інформацію про рух повітряних суден, які виконують політ за ПВП.

2.1.5. У повітряному просторі класу D дозволяються польоти за ППП та ПВП.

Усі повітряні судна підлягають диспетчерському обслуговуванню. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП, ешелонуються відносно повітряних суден, які виконують польоти за ППП і одержують інформацію про рух повітряних суден, які виконують політ за ПВП. Повітряні судна, які виконують польоти за ПВП, одержують інформацію про польоти (рух) інших повітряних суден у цьому повітряному просторі.

2.1.6. У повітряному просторі класу E дозволяються польоти за ППП та ПВП. Повітряні судна, які виконують польоти за ППП, підлягають диспетчерському обслуговуванню та ешелонуються відносно повітряних суден, які виконують польоти за ППП. Усі повітряні судна одержують, по змозі, інформацію про рух. Клас E не застосовується в диспетчерських зонах.

2.1.7. У повітряному просторі класу F дозволяються польоти за ППП та ПВП. Усім повітряним суднам, які виконують польоти за ППП, надається консультативне обслуговування та на запит екіпажів повітряних суден надається польотно-інформаційне обслуговування.*

____________

* Консультативне обслуговування застосовується як тимчасовий захід при переході від польотно-інформаційного до диспетчерського обслуговування.

2.1.8. У повітряному просторі класу G, якщо він установлений вище ешелону польоту 5950 метрів (FL 195), дозволяються польоти за ППП і на запит екіпажів повітряних суден надається польотно-інформаційне обслуговування.

У повітряному просторі класу G у зоні польотної інформації дозволяються польоти за ПВП і надається польотно-інформаційне обслуговування. Правила польотів за ППП не застосовуються. Польоти в повітряному просторі класу G в зоні польотної інформації, вище дійсної висоти 300 метрів, виконуються за умов подання заявки до Укравіатрансу та до органів управління військ ППО.

2.1.9. Там, де повітряний простір одного класу примикає у вертикальній площині до повітряного простору іншого класу, тобто, коли вони розташовані один над одним, польоти на загальному рівні виконуються з дотриманням вимог, установлених для класу повітряного простору з менш жорсткими вимогами, і забезпечуються відповідним йому обслуговуванням. При застосуванні цих критеріїв повітряний простір класу B розглядається як такий, що висуває менш жорсткі вимоги, ніж повітряний простір класу A.

2.1.10. Класифікація повітряного простору вводиться в дію наказом Укравіатрансу та публікується у збірнику аеронавігаційної інформації України.

2.2. Визначення частин повітряного простору та контрольованих аеродромів, де забезпечується обслуговування повітряного руху

2.2.1. У повітряному просторі ОПР організовуються райони польотної інформації (FIR).

2.2.2. Межі FIR визначаються структурою маршрутів ОПР, що підлягають обслуговуванню у цих районах, та експлуатаційними потребами.

2.2.3. На маршрутах ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G у районі польотної інформації для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування та аварійного обслуговування організовуються зони польотної інформації (FIZ).

Межі FIZ визначаються структурою маршрутів ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G, зонами обмеження польотів, забороненими зонами та експлуатаційними потребами.

Бічні межі FIZ визначаються, як правило, у межах відповідного FIR.

2.2.4. FIR над відкритим морем установлюються на підставі регіональних аеронавігаційних угод та вводяться наказом Укравіатрансу.

2.2.5. При організації UIR нижня межа UIR є верхньою межею FIR та має збігатися з крейсерським рівнем польоту за ПВП.

2.2.6. Бічні межі UIR повинні збігатися відповідними зовнішніми межами FIR, що розташовані нижче.

2.2.7. Частини повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП, визначаються як диспетчерські райони (CTA, UTA, TMA) та/або диспетчерські зони (CTR).

2.2.8. Частини контрольованого повітряного простору, у яких забезпечується диспетчерське обслуговування для польотів за ППП та ПВП, класифікуються як повітряний простір класів B, C і D.

2.2.9. У повітряному просторі класу E диспетчерське обслуговування надається тільки повітряним суднам, що виконують політ за ППП.

2.2.10. Для польотів повітряних суден за ПВП у FIZ можуть організовуватися маршрути ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G. Маршрути ОПР у неконтрольованому повітряному просторі класу G вводяться наказом Укравіатрансу за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України та публікуються у Збірнику аеронавігаційної інформації України.

2.2.11. Диспетчерські райони та диспетчерські зони, як правило, визначаються у межах FIR/UIR та є їх складовою частиною.

2.2.12. Нижня межа диспетчерського району встановлюється на висоті не менше 200 м над земною чи водною поверхнею.

2.2.13. Верхня межа диспетчерського району встановлюється у разі, якщо:

диспетчерське обслуговування не забезпечується вище цієї межі;

диспетчерський район розташований нижче верхнього диспетчерського району (в цьому разі його верхня межа збігається з нижньою межею верхнього диспетчерського району).

2.2.14. Бічні межі верхнього диспетчерського району повинні збігатися із зовнішніми бічними межами відповідних диспетчерських районів.

2.2.15. Диспетчерські зони (CTR) установлюються для забезпечення диспетчерського обслуговування повітряних суден, що прибувають на контрольовані аеродроми або вилітають з контрольованих аеродромів.

2.2.16. Бічні межі CTR установлюються на відстані не менше 10 км від центру відповідного аеродрому в напрямках, звідки виконуються заходження на посадку за приладами.

2.2.17. CTR установлюються від рівня земної поверхні вгору до нижньої межі диспетчерського району або вище нижньої межі диспетчерського району.

2.2.18. Якщо CTR розташована поза межами бічних меж диспетчерського району, установлюється верхня межа диспетчерської зони.

2.2.19. Маршрути ОПР забезпечуються захисним повітряним простором уздовж кожного маршруту ОПР та безпечним інтервалом між сусідніми маршрутами ОПР.

2.2.20. Маршрути ОПР, крім стандартних маршрутів вильоту та прибуття, позначаються індексами відповідно до принципів, що викладені в доповненні 1 додатка 11 до Чиказької конвенції.

2.2.21. Стандартні маршрути вильоту та прибуття позначаються індексами відповідно до принципів, що викладені в доповненні 3 додатка 11 до Чиказької конвенції.

2.2.22. Основні точки встановлюються для визначення маршруту ОПР та/або залежно від необхідності доповіді екіпажем ПС про проліт цих точок відповідному органу ОПР.

2.2.23. Основні точки позначаються індексами відповідно до принципів, що викладені у доповненні 2 додатка 11 до Чиказької конвенції.

2.2.24. Маршрути ОПР, що визначені VOR, установлюються за методом, що викладений в доповненні A додатка 11 до Чиказької конвенції.

2.2.25. Для маршрутів ОПР установлюються потрібні навігаційні характеристики (RNP). Типи RNP визначаються Укравіатрансом відповідно до існуючого рівня навігаційного забезпечення та диспетчерського обслуговування у визначеному повітряному просторі. Інформація щодо типу RNP публікується в Збірнику аеронавігаційної інформації.

2.2.26. Маршрути ОПР для польотів повітряних суден, що оснащені обладнанням зональної навігації (RNAV), установлюються за методом, що викладений у доповненні B додатка 11 до Чиказької конвенції.

2.2.27. Для формування черги повітряних суден підходу до аеродрому або заходження на посадку в контрольованому повітряному просторі (диспетчерській зоні, диспетчерському районі) встановлюються зони очікування.

2.2.28. Для кожного маршруту ОПР та диспетчерського району встановлюється мінімальна абсолютна висота польоту, яка забезпечує мінімальний запас висоти над контрольною перешкодою, яка розташована в межах цих маршрутів та районів.

2.2.29. Аеродроми, на яких прийнято рішення забезпечити диспетчерське обслуговування повітряного руху в районі аеродрому, визначаються як контрольовані аеродроми.

2.2.30. З метою забезпечення безпеки польотів навколо заборонених зон, зон обмеження використання повітряного простору, небезпечних зон і таке інше відповідно до рішення Укравіатрансу встановлюються буферні зони.

3. Правила польотів

3.1. Правила візуальних польотів

3.1.1. Польоти за ПВП виконуються в межах повітряного простору класів B, C, D,

E, F, G при дотриманні таких умов:

польоти виконуються тільки вдень;

при польотах нижче висоти 3050 метрів (10000 футів) над середнім рівнем моря, уводяться обмеження приладної швидкості не більше ніж 465 км/год., за винятком класу B;

наявність постійного двостороннього радіотелефонного зв'язку з органами ОПР у повітряному просторі класів B, C та D;

наявність працюючого прийомовідповідача SSR режиму A/C при польотах у повітряному просторі ОПР класів B, C і D;

урахування температурної та барометричної поправок відповідно до розділу 3 частини 6 тому 1 документа Doc 8168 ICAO;

надання плану польоту (FPL) до відповідних органів ОПР при польотах у повітряному просторі класів B, C, D та E;

видимість у польоті та відстань до хмар, що дорівнює або перевищує величини, зазначені в додатку 1 до цих Правил.

До польотів за ПВП при видимості в польоті менше ніж 5 км допускаються командири повітряних суден, що пройшли підготовку за програмами, установленими Укравіатрансом або ВПС Збройних Сил України.

3.1.2. При польотах за ПВП зльоти або посадки на аеродромі, який розташований в межах диспетчерської зони, входження до зони аеродромного руху або схеми руху забороняються за умови, якщо:

висота нижньої межі хмар менше ніж 450 м; або

видимість на землі менше ніж 5 км.

Винятком є випадки, коли на це є диспетчерський дозвіл, отриманий від органу диспетчерського ОПР.

3.1.3. Командир повітряного судна зобов'язаний постійно прослуховувати робочу частоту відповідного органу ОПР при виконанні польоту в повітряному просторі ОПР класів B, C, D та E.

3.1.4. Вище ешелону польоту 5950 метрів (FL 195) на маршрутах ОПР польоти за ПВП не виконуються.

3.1.5. ПВП не застосовуються при польотах на білязвукових та трансзвукових швидкостях.

3.1.6. Дозвіл на політ за ПВП не надається в районах, де вище ешелону 8850 метрів (FL 290) застосовується скорочений мінімум вертикального ешелонування (RVSM) у 300 метрів (1000 футів).

3.1.7. Горизонтальні польоти на крейсерських режимах за ПВП у повітряному просторі ОПР класу E виконуються на абсолютних висотах відносно прогнозованого мінімального QNH, відповідно до магнітного шляхового кута:

при направленні маршрутів ОПР від 0° до 179° (включно): 1700 м (5500 футів), 2300 м (7500 футів), 2900 м (9500 футів);

при направленні маршрутів ОПР від 180° до 359° (включно): 1350 м (4500 футів), 2000 м (6500 футів), 2600 м (8500 футів).

3.1.8. При польотах за ПВП у частині повітряного простору класів B, C, D крейсерські рівні ПВП не застосовуються.

3.1.9. Польоти за ПВП не виконуються:

а) над густонаселеними районами великих міст, містами чи селищами або над скупченнями людей поза приміщеннями на дійсній висоті менше 300 метрів над найвищою перешкодою у радіусі 600 метрів від повітряного судна;

б) у будь-яких інших районах, крім зазначених у підпункті "а" пункту 3.1.9 цих Правил, на дійсній висоті менше 150 метрів над земною або водною поверхнею.

Винятком є випадки, коли це потрібно при зльоті чи посадці або коли на польоти нижче зазначених дійсних висот видається дозвіл Укравіатрансу.

3.1.10. Командир повітряного судна, що виконує політ за ПВП і який має намір перейти на політ за ППП, повідомляє відповідний орган ОПР про необхідні зміни, які слід унести до поточного плану польоту, та одержує від нього засобами радіозв'язку порядок виконання польоту за ППП у контрольованому повітряному просторі.

3.1.11. При переході на політ за ППП при польотах у повітряному просторі класів B, C, D і E командир повітряного судна зобов'язаний погодити свої дії та ешелон (висоту) польоту з органом ОПР, який зобов'язаний забезпечити встановлені інтервали між повітряними судами і, при необхідності, узгодити звільнення нижнього безпечного рівня та умови входження повітряного судна до суміжного диспетчерського району (зони).

3.1.12. При польотах за ПВП обходити перешкоди, що спостерігаються за курсом повітряного судна, слід, як правило, з правого боку на відстані від перешкод не менше 500 метрів.

3.1.13. Обгін повітряного судна, що летить попереду, за ПВП повинен виконуватися з правого боку з

інтервалом не менше 500 метрів.

Повітряним судном, що здійснює обгін, вважається повітряне судно, яке наближається до судна, що летить попереду, з курсом, що відрізняється від його курсу менше ніж на 70 градусів.

Повітряні судна, які мають більшу швидкість, можуть здійснювати обгін повітряних суден з меншою швидкістю до третього розвороту із зовнішнього боку аеродромного кола і з бічним інтервалом не менше 500 м.

3.1.14. При польотах повітряних суден на курсах, що перетинаються на тому самому ешелоні (висоті), їхні командири повинні при спостереженні повітряного судна зліва зменшити, а справа збільшити висоту польоту так, щоб різниця висот забезпечувала безпечне розходження повітряних суден.

Якщо змінити висоту неможливо (хмарність, політ на мінімальній висоті або інші обмеження), командири зобов'язані, відвернувши повітряні судна, забезпечити їхнє безпечне розходження.

У процесі маневру розходження екіпаж кожного повітряного судна зобов'язаний постійно спостерігати за іншим повітряним судном.

3.1.15. У разі ненавмисного зближення на зустрічних курсах кожен командир повинен відвернути своє повітряне судно вправо для їхнього розходження лівими бортами.

3.1.16. При погіршенні метеорологічних умов до значень, що не відповідають вимогам для польоту за ПВП, командир повітряного судна зобов'язаний:

повернутися на аеродром вильоту або виконати посадку на найближчому запасному аеродромі, якщо командир повітряного судна не допущений до польотів за ППП або

перейти на політ за ППП, якщо командир і повітряне судно допущені до таких польотів.

3.1.17. При виконанні польотів за ПВП у неконтрольованому повітряному просторі класу G екіпажі повітряних суден обов'язково користуються аеронавігаційними картами масштабом 1:500000 чинного видання.

На аеронавігаційних картах масштабом 1:500000, що призначені для польотів у повітряному просторі класу G, повинна відображатися необхідна аеронавігаційна інформація, яка забезпечує безпечне виконання польоту екіпажем повітряного судна у цьому класі повітряного простору ОПР.

3.1.18. При польоті за ПВП командир повітряного судна відповідає за:

виконання правил і заданих умов польоту за ПВП;

витримування встановлених горизонтальних інтервалів ешелонування між повітряними суднами, що виконують польоти за ППП та ПВП у повітряному просторі ОПР класів D, E, F, G, а в повітряному просторі класу C між повітряними суднами, що виконують польоти за ПВП;

витримування безпечної висоти;

точність витримування встановленого маршруту польоту;

своєчасну доповідь органу диспетчерського обслуговування про повернення на аеродром вильоту (запасний аеродром) або перехід на політ за ППП при погіршенні метеорологічних умов до значень, нижче встановлених при польотах у повітряному просторі ОПР класів B, C, D та E;

достовірність інформації про місцезнаходження повітряного судна та умови польоту;

точне і своєчасне виконання диспетчерських дозволів при польотах у повітряному просторі ОПР класів B, C і D;

своєчасне надання FPL органам ОПР для польоту в повітряному просторі класу B, C, D та E;

наявність відповідного працюючого навігаційного та іншого обладнання ПС, потрібного для виконання польоту в контрольованому повітряному просторі;

прийняття рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеорологічних умовах, стані злітно-посадкової смуги та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів.

3.1.19. При польотах за ПВП відповідні органи ОПР відповідають за:

призначення ешелону (висоти) польоту при польотах повітряних суден у повітряному просторі ОПР класів B, C, D;

дотримання часових інтервалів при зльоті повітряних суден з контрольованих аеродромів;

польотно-інформаційне забезпечення;

забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними суднами при переході на політ за ППП у повітряному просторі ОПР класів B, C, D і E;

узгодження умов входження повітряного судна, яке виконує контрольований політ, до суміжного диспетчерського району (зони);

забезпечення аварійного обслуговування.

3.1.20. Особливості польотів повітряних суден у

повітряному просторі ОПР класу G нижче дійсної висоти 300 метрів.

3.1.20.1. Польоти повітряних суден у повітряному просторі ОПР класу G нижче дійсної висоти 300 метрів передбачають самостійну навігацію за наземними орієнтирами з витримуванням безпечних інтервалів між повітряними суднами та перешкодами.

3.1.20.2. Командир повітряного судна при польотах у повітряному просторі ОПР класу G нижче дійсної висоти 300 метрів несе відповідальність за:

виконання правил і заданих умов польоту за ПВП;

витримування безпечних висот;

прийняття рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеорологічних умовах, стані злітно-посадкової смуги (площадки) та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів;

обхід на безпечній відстані перешкод, заборонених зон, зон обмеження польотів, тимчасово зарезервованого повітряного простору, зон виконання спеціальних польотів, зон виконання випробувальних польотів, полігонів та інших зон, небезпечних для здійснення безпечного польоту повітряного судна;

витримування встановлених інтервалів між повітряними суднами.

3.2. Правила польотів за приладами

3.2.1. Польоти за ППП виконуються в межах повітряного простору ОПР класів A, B, C, D, E, F і G при дотриманні таких умов:

при польотах нижче 3050 метрів (10000 футів) над середнім рівнем моря (в частині повітряного простору класів D, E, F) уводяться обмеження приладної швидкості не більше ніж 465 км/год.;

наявності постійного двостороннього радіотелефонного зв'язку з відповідним органом ОПР при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D, E, F і G;

наявності працюючого прийомовідповідача SSR режиму A/C при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D та E;

подачі плану польоту (FPL) до відповідних органів ОПР;

наявності відповідного навігаційного обладнання повітряного судна, необхідного для виконання польоту за ППП;

при польотах у повітряному просторі класу G - вище ешелону польоту 5950 метрів (FL 195).

3.2.2. Польоти за ППП виконуються на заданих ешелонах (висотах) відповідно до правил вертикального та горизонтального ешелонування з дотриманням заданих режимів польоту та за встановленими маршрутами ОПР.

Зміна ешелону (висоти) польоту здійснюється з дозволу органу ОПР, за винятком випадків створення загрози безпеці польотів, де командиру повітряного судна надається право самостійно змінювати ешелон польоту з негайною доповіддю про це відповідному органу ОПР.

3.2.3. Горизонтальні польоти на крейсерських режимах за ППП у повітряному просторі ОПР класу E виконуються на абсолютних висотах відносно прогнозованого QNH, відповідно до магнітного шляхового кута:

при направленні маршрутів ОПР від 0° до 179° (включно): 1500 м (5000 футів), 2150 м (7000 футів), 2750 м (9000 футів);

при направленні маршрутів ОПР від 180° до 359° (включно): 1850 м (6000 футів), 2450 м (8000 футів), 3050 м (10000 футів).

3.2.4. При виконанні польоту за ППП екіпаж зобов'язаний постійно спостерігати за повітряною і метеорологічною обстановкою візуально та з використанням бортового радіотехнічного обладнання.

3.2.5. За винятком випадків виконання зльотів та посадок, польоти за ППП виконуються на рівнях польоту, не нижчих мінімальної абсолютної висоти польоту, або якщо така мінімальна абсолютна висота польоту не встановлена:*

____________

* При визначенні розрахункового місцезнаходження повітряного судна береться до уваги навігаційна точність, яка може бути досягнута на даному сегменті маршруту з урахуванням наявного наземного та бортового навігаційного обладнання.

у пагористій або гірській місцевості на рівні, що перевищує не менше 600 м (2000 футів) найвищу перешкоду, розташовану в межах 8 км від розрахункового місцезнаходження повітряного судна;

у будь-яких інших випадках - на рівні, що перевищує не менше 300 м (1000 футів) найвищу перешкоду, що знаходиться в межах 8 км від розрахункового місцезнаходження повітряного судна.

3.2.6. Командир повітряного судна, який вирішив перейти від польоту за ППП до польоту за ПВП, повідомляє відповідний орган диспетчерського обслуговування про припинення польоту за

ППП і про зміни, що вносяться до поточного плану польоту.

3.2.7. У разі, якщо повітряне судно, що виконує політ за ППП, перебуває у візуальних метеорологічних умовах або зустрічається з такими умовами, воно не припиняє польоту за ППП, якщо не передбачається, що упродовж достатнього проміжку часу політ виконуватиметься у стійких візуальних метеорологічних умовах і командир повітряного судна не має наміру виконувати політ за ПВП.

3.2.8. Горизонтальний політ за ППП у повітряному просторі класу G, якщо він установлений вище ешелону польоту 5950 метрів (FL 195), виконується відповідно до лінії шляху на крейсерському рівні (ешелоні) згідно з таблицею крейсерських рівнів.

3.2.9. При польотах за ППП у повітряному просторі класу G, якщо він установлений вище ешелону польоту 5950 метрів (FL 195), з боку екіпажу повітряного судна здійснюється постійне прослуховування робочої частоти відповідного органу диспетчерського обслуговування, який забезпечує польотно-інформаційне обслуговування.

3.2.10. При виконанні польоту за ППП командир повітряного судна відповідає за:

витримування схеми виходу з району аеродрому, заданого ешелону (висоти) і маршруту польоту, схеми зниження і заходження на посадку, заданих траєкторій і параметрів польоту;

точність і своєчасність надання інформації про фактичне місцезнаходження повітряного судна, висоту і умови польоту;

точне і своєчасне виконання диспетчерських дозволів при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D і E;

своєчасне надання FPL органам ОПР;

наявність відповідного навігаційного та іншого обладнання ПС, необхідного для виконання польоту в контрольованому повітряному просторі;

прийняте рішення про виконання зльоту чи посадки при фактичних метеоумовах, стані злітно-посадкової смуги та інших відомих йому факторах, що впливають на безпеку польотів;

урахування температурної та барометричної поправок відповідно до розділу 3 частини 6 тому 1 документа Doc 8168 ICAO.

3.2.11. При польотах за ППП відповідні органи ОПР відповідають за:

правильне призначення безпечного ешелону (висоти) польоту при польотах у повітряному просторі класів A, B, C, D і E;

забезпечення встановлених інтервалів ешелонування при польотах повітряних суден у повітряному просторі класів A, B, C;

забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними суднами, що виконують політ за ППП, та за інформацію про рух ПС, що виконують політ за ПВП у повітряному просторі класу D;

забезпечення встановлених інтервалів ешелонування між повітряними суднами, що виконують політ за ППП у повітряному просторі класу E;

забезпечення польотно-інформаційного обслуговування;

забезпечення аварійного обслуговування повітряних суден, які забезпечуються диспетчерським обслуговуванням або які надали план польоту, або про які відомо чи передбачається, що вони є об'єктом незаконного втручання;

обґрунтованість переданих екіпажам повітряних суден диспетчерських дозволів.

3.2.12. Розрахунок мінімальних абсолютних висот для всіх етапів польоту виконується відповідно до критеріїв документа Doc 8168 ICAO та затверджується наказом Укравіатрансу за погодженням з ВПС ЗС України.

3.3. Правила встановлення шкали барометричного висотоміру

3.3.1. У повітряному просторі ОПР установлюється єдина абсолютна висота переходу 3050 метрів (10000 футів). Єдина абсолютна висота переходу публікується у збірнику аеронавігаційної інформації України.

3.3.2. При польоті на абсолютній висоті переходу або нижче неї висота польоту повітряного судна визначається за барометричним висотоміром, шкала якого встановлена за атмосферним тиском QNH. Місцезнаходження повітряного судна у вертикальній площині зазначається у величинах абсолютної висоти.

3.3.3. При польотах вище абсолютної висоти переходу повітряне судно виконує політ за показаннями висотоміру, шкала якого встановлена за атмосферним тиском 760 мм рт. ст (1013,2 гПа), на даному етапі польоту положення повітряного судна у вертикальній площині виражається в ешелонах польотів.

3.3.4. Установлення шкали барометричного висотоміру при переході з QNH на атмосферний тиск 760

мм рт. ст. (1013,2 гПа) та зміна відліку висоти від абсолютної висоти до ешелонів польоту та навпаки здійснюється:

при набиранні висоти - на абсолютній висоті переходу;

при зниженні:

в TMA - на ешелоні переходу в межах TMA;

за межами TMA - на найнижчому ешелоні польоту в межах FIR.

3.3.5. При перетині перехідного шару положення повітряного судна у вертикальній площині зазначається під час набирання висоти ешелонами польоту, а під час зниження - у значеннях абсолютної висоти.

3.3.6. Горизонтальні польоти у перехідному шарі між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу (найнижчим ешелоном польоту) забороняються.

3.4. Правила встановлення шкали барометричного висотоміру на повітряних суднах бойового призначення з одним управлінням

3.4.1. На повітряних суднах бойового призначення з одним управлінням:

при аеродромних польотах з посадкою на аеродромі вильоту заданий ешелон (висота) польоту витримується за барометричним висотоміром, установленим на нульове положення перед зльотом (згідно з тиском на аеродромі /QFE/). У цьому разі для дотримання заданого ешелону (висоти польоту) старший штурман частини (черговий штурман) розраховує поправку до покажчика барометричного висотоміру, яка доводиться до відома екіпажів повітряних суден і органу управління повітряним рухом;

при польоті на висоті нижче нижнього ешелону задана висота польоту витримується за показаннями барометричного висотоміру, установленому перед зльотом на нульове положення (за тиском на аеродромі). У цьому разі висота польоту, відповідна висоті польоту за мінімальним атмосферним тиском, приведеним до середнього рівня моря, розраховується старшим штурманом частини (черговим штурманом) та доводиться до відома органу управління повітряним рухом і екіпажів повітряних суден;

при польоті на ешелоні за маршрутом з посадкою на другому аеродромі заданий ешелон польоту витримується за показаннями барометричного висотоміру, установленого на стандартний тиск. У цьому разі переведення шкали тиску барометричного висотоміру проводиться за вказівкою органу управління повітряним рухом аеродрому.

3.4.2. На повітряних суднах, які мають два висотоміри та більше, при наборі висоти переведення шкали барометричного висотоміру на стандартний тиск дозволяється проводити спочатку на висотомірі другого льотчика (штурмана), а після виходу повітряного судна на курс слідування - на висотомірі командира повітряного судна.

3.4.3. У ході зниження для заходу на посадку переведення шкали тиску барометричного висотоміру на тиск аеродрому (QFE) проводиться у горизонтальному польоті на ешелоні переходу після отримання диспетчерського дозволу від аеродромного органу ОПР на зниження до висоти польоту по колу.

3.4.4. Повітряним суднам бойового призначення з одним управлінням для польотів за маршрутом нижче нижнього ешелону перехід на відлік висоти з рівня аеродрому на рівень QNH здійснюється при виході повітряного судна під управління керівника дальньої зони (у межі CTR).

При підході ПС до аеродрому посадки на висоті нижче нижнього ешелону перехід на відлік висоти з рівня QNH на рівень аеродрому здійснюється при вході повітряного судна під управління керівника ближньої зони (в межі CTR).

3.5. Правила отримання та передачі інформації стосовно атмосферного тиску

3.5.1. Для надання екіпажам повітряних суден даних щодо встановлення шкали барометричного висотоміра органи обслуговування повітряного руху забезпечуються:

диспетчерський орган підходу та аеродромна диспетчерська вишка - даними про фактичні значення атмосферного тиску QNH на регулярній основі та про фактичний атмосферний тиск QFE згідно з домовленістю на місцях на регулярній основі або за запитом органів ОПР;

районний диспетчерський центр та центр польотної інформації - даними про фактичний тиск QNH на аеродромах та прогнозований мінімальний тиск QNH у межах FIR.

3.5.2. Поточні дані про відповідний атмосферний тиск доводяться до відома:

органів ОПР Украероруху - аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження;

відомчих органів УПР:

авіаційними метеорологічними

органами інших органів центральної виконавчої влади або

аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження згідно з домовленістю між відомчими органами УПР та аеродромними метеорологічними органами та/або органами метеорологічного стеження.

Поточні дані про відповідний атмосферний тиск доводяться до відома за допомогою засобів, що дають змогу проводити зчитування, або за допомогою передачі мовної інформації.

3.5.3. Дані про атмосферний тиск для встановлення шкали барометричного висотоміру входять до повідомлень ATIS, VOLMET та до радіомовних передач, які не відносяться до типу ATIS, VOLMET.

3.5.4. Передача інформації для встановлення шкали барометричного висотоміра екіпажам повітряних суден при вильоті

Дані для встановлення шкали барометричного висотоміру за фактичним QNH передаються органом ОПР екіпажу повітряного судна у складі дозволів на руління.

Дані для встановлення шкали барометричного висотоміра у TMA (CTR) вважаються такими, що надані екіпажу повітряного судна та не потребують додаткової передачі органом ОПР за умов підтвердження екіпажем повітряного судна приймання поточної інформації через радіомовні передачі (ATIS або тих, які не відносяться до типу ATIS, VOLMET).

Положення повітряних суден у вертикальній площині при набиранні висоти визначається у величинах абсолютних висот до досягнення ними абсолютної висоти переходу, вище якої положення у вертикальній площині визначається ешелонами польотів.

3.5.5. Передача інформації для встановлення шкали барометричного висотоміру на етапі польоту за маршрутом

Дані для встановлення шкали барометричного висотоміру за мінімальним прогнозованим тиском QNH у межах FIR передаються органом ОПР екіпажу повітряного судна, що виконує політ на абсолютній висоті переходу або нижче при входженні до відповідного FIR, а також у складі дозволів на зниження нижче ешелону переходу.

При веденні двостороннього радіозв'язку "повітря - земля" положення повітряних суден у вертикальній площині визначається у величинах абсолютної висоти під час польоту за маршрутом на абсолютній висоті переходу або нижче, або в ешелонах польоту вище абсолютної висоти переходу.

У разі зміни значення мінімального прогнозованого тиску QNH оновлені дані негайно доводяться органом ОПР до відома екіпажів повітряних суден, що виконують політ на абсолютній висоті переходу або нижче.

3.5.6. Передача інформації для встановлення шкали барометричного висотоміру на етапі заходження на посадку та посадки

Дані для встановлення висотоміру за значенням фактичного тиску QNH на аеродромі передаються екіпажу повітряного судна, що прибуває, у складі дозволів на зниження нижче ешелону переходу, заходження на посадку та посадку або в складі дозволів на входження до аеродромного кола польотів при польотах за ПВП.

Положення повітряних суден у вертикальній площині при підході визначається в ешелонах польоту до досягнення ними ешелону переходу, нижче якого положення у вертикальній площині визначається у величинах абсолютних висот.

Для забезпечення запасу висоти над перешкодами на кінцевому етапі заходження на посадку екіпаж повітряного судна може використовувати встановлення шкали барометричного висотоміру за значеннями тиску QFE. Дані тиску QFE повідомляються органом ОПР на запит екіпажу повітряного судна.

У разі зміни значення фактичного тиску QNH або тиску QFE оновлені дані негайно доводяться органом ОПР до відома екіпажів повітряних суден, що виконують політ на абсолютній висоті переходу або нижче.

3.5.7. У разі виходу повітряного судна на друге коло застосовуються відповідні положення пунктів 3.5.4, 3.5.5 та 3.5.6 цих Правил.

3.6. Правила встановлення ешелону переходу та найнижчого ешелону польотів

3.6.1. Ешелон переходу в термінальному диспетчерському районі

Орган ОПР, що надає обслуговування в TMA, визначає ешелон переходу, що підлягає використанню в ТМА. Ешелоном переходу є найнижчий ешелон польоту, що використовується вище абсолютної висоти переходу.

Ешелон переходу визначається з Таблиці розрахунку ешелону переходу (додаток 2) згідно з єдиною абсолютною

висотою переходу за фактичним значенням тиску QNH на аеродромі із забезпеченням вертикального запасу між абсолютною висотою переходу та ешелоном переходу у 300 м.

Якщо два або більше аеродромів розташовані близько один до одного в межах одного TMA, використовується єдиний ешелон переходу для всіх аеродромів.

Персонал, що здійснює обслуговування повітряного руху у відповідному TMA, завжди знає номер ешелону польоту, що є діючим ешелоном переходу в TMA в даний час.

3.6.2. Найнижчий ешелон польоту в районі польотної інформації

РДЦ, що обслуговує відповідний FIR, визначає найнижчий ешелон польоту, що підлягає використанню у межах FIR. Найнижчий ешелон польоту визначається з Таблиці розрахунку ешелону переходу (додаток 2) згідно з єдиною абсолютною висотою переходу за прогнозованим мінімальним значенням тиску QNH у межах FIR із забезпеченням вертикального запасу між абсолютною висотою переходу та найнижчим ешелоном польоту у 300 м.

Персонал, що здійснює обслуговування повітряного руху у відповідному FIR, завжди знає номер ешелону польоту, що є діючим найнижчим ешелоном польоту в даний час у межах даного FIR. Найнижчий ешелон польоту повідомляється екіпажу повітряного судна у складі дозволів на зниження нижче найнижчого ешелону польоту.

3.7. Диспетчерський дозвіл

3.7.1. Екіпаж повітряного судна отримує диспетчерський дозвіл до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, що виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту органу ОПР.

План польоту може охоплювати тільки частину польоту, при потребі, для опису тієї частини або тих маневрів, що пов'язані з обслуговуванням повітряного руху. Диспетчерський дозвіл може охоплювати тільки частину поточного плану польоту. У цьому разі вказується межа диспетчерського дозволу або диспетчерський дозвіл надається на виконання конкретних маневрів, таких як рулювання, посадка або зліт.

Якщо диспетчерський дозвіл не задовольняє командира повітряного судна, він може зробити запит та, за наявності практичної можливості, одержати змінений диспетчерський дозвіл.

3.7.2. У разі, якщо командир повітряного судна запитує диспетчерський дозвіл, який стосується черговості дій, він подає запит відповідному органу ОПР з обґрунтуванням потреби в зміні черговості дій.

3.7.3. У разі, якщо до вильоту командиром повітряного судна передбачається можливість прийняття рішення на зміну аеродрому призначення залежно від тривалості польоту, за наявності запасу палива і за умови нового диспетчерського дозволу в польоті, командир повітряного судна може прийняти рішення про продовження польоту на змінений аеродром призначення, про що органи ОПР повідомляються шляхом унесення до плану польоту інформації про змінений маршрут (якщо це відомо) і про змінений пункт призначення.*

____________

* Це положення призначене для полегшення командиру повітряного судна в одержанні нового диспетчерського дозволу для польоту до зміненого пункту призначення, що розташований, як правило, на відстані від зазначеного у FPL аеродрому призначення.

3.7.4. Повітряне судно на контрольованому аеродромі не починає руху в зоні маневрування без диспетчерського дозволу органів ОПР, які забезпечують аеродромне диспетчерське обслуговування, і виконує всі вказівки цього органу ОПР.

3.7.5. Екіпажі повітряних суден діють у рамках наданого диспетчерського дозволу, за винятком випадків, коли при загрозі безпеці польотів командир повітряного судна може відступити від плану польоту і диспетчерського дозволу з негайною доповіддю про свої дії органу ОПР.

3.7.6. Повітряне судно, що виконує неконтрольований політ у повітряному просторі класів E та G при потребі переходу на контрольований політ у повітряному просторі класу E або входження до диспетчерської зони, здійснює такі дії:

доповідає про свій намір відповідному органу ОПР та, у разі отримання диспетчерського дозволу, переходить на контрольований політ;

для входження до диспетчерської зони контрольованого аеродрому не пізніше ніж за 10 хвилин до входження запитує відповідний орган ОПР, що обслуговує

диспетчерську зону, для одержання диспетчерського дозволу.

3.7.7. Орган ОПР надає диспетчерський дозвіл із зазначенням умов на входження до диспетчерської зони або дозвіл на перехід на контрольований політ.

3.7.8. У разі відсутності дозволу на входження до диспетчерської зони екіпаж повітряного судна виконує віраж не ближче ніж за 10 км до диспетчерської зони для очікування диспетчерського дозволу та, у разі відмови, прямує на запасний аеродром або обходить диспетчерську зону при транзитному польоті.

3.7.9. У разі відсутності потреби в диспетчерському обслуговуванні екіпаж ПС, що виконує контрольований політ, негайно сповіщає про це відповідний орган ОПР, за винятком випадків, коли виконується посадка на контрольованому аеродромі.

3.8. Дотримання плану польоту

3.8.1. За відсутності інших диспетчерських дозволів від відповідного органу ОПР контрольовані польоти, по змозі, виконуються:

на встановлених маршрутах ОПР уздовж визначеної осьової лінії цього маршруту або

на будь-якому іншому маршруті безпосередньо між аеронавігаційними засобами і (або) точками, що визначають цей маршрут.

3.8.2. З урахуванням вимог, викладених у пункті 3.8.1 цих Правил, повітряне судно, що виконує політ уздовж ділянки маршруту ОПР, обумовленого всебічно направленим ДВЧ-радіомаяком, переключається для одержання основної навігаційної інформації з аеронавігаційного засобу, що розміщений позаду повітряного судна, на аеронавігаційний засіб, що міститься перед ним, у точці переключення, якщо вона встановлена, або якомога ближче до неї.

3.8.3. За винятком випадків, коли в ході контрольованого польоту мають місце ненавмисні відхилення від поточного плану польоту чи при погіршенні погодних умов нижчих за мінімуми ВМУ, командир повітряного судна дотримується поточного плану польоту або відповідної частини поточного плану польоту, поданого для виконання контрольованого польоту, якщо не було зроблено запиту відносно його зміни і не було отримано дозволу на це від відповідного органу ОПР, або якщо не виникла надзвичайна ситуація, що потребує негайних дій з боку екіпажу повітряного судна.

У випадку виникнення надзвичайної ситуації, як тільки буде змога, екіпаж, після взяття на себе надзвичайних повноважень, сповіщає відповідний орган ОПР про початок дій і про те, що ці дії були розпочаті відповідно до надзвичайних повноважень.