Тип: Постанова
№ 185
Дата: 17 травня 1986 р.
Статус: Втратив чинність
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ПОСТАНОВА
від 17 травня 1986 р. N 185
Київ
Про затвердження Положення про Державний агропромисловий комітет Української РСР
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Ради Міністрів Української РСР
від 1 лютого 1988 року N 29
Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 19 травня 1992 року N 252)
Відповідно до постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 10 грудня 1985 р. N 429 "Про дальше вдосконалення управління агропромисловим комплексом Української РСР" Рада Міністрів Української РСР постановляє:
Затвердити Положення про Державний агропромисловий комітет Української РСР, що додається.
Голова
Ради Міністрів УРСР
О. ЛЯШКО
Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР
К. БОЙКО
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Ради Міністрів УРСР
від 17 травня 1986 р. N 185
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний агропромисловий комітет Української РСР
1. Державний агропромисловий комітет Української РСР (Держагропром УРСР) є центральним союзно-республіканським органом державного управління агропромисловим комплексом УРСР і підлягає у своїй діяльності Раді Міністрів УРСР та Державному агропромисловому комітетові СРСР.
Держагропром УРСР здійснює керівництво сільським господарством, харчовою, м'ясною і молочною промисловістю, заготівлями сільськогосподарської продукції, торгівлею плодоовочевою продукцією, виноградом, картоплею та баштанними культурами, первинною переробкою льону, інших луб'яних культур та первинною обробкою вовни, будівництвом, виробничим обслуговуванням і матеріально-технічним забезпеченням колгоспів, радгоспів та інших підприємств і організацій агропромислового комплексу, а також у межах своєї компетенції міжгалузеве управління в галузі приймання й переробки зерна, меліорації земель, лісового і рибного господарства.
Держагропром УРСР поряд з облвиконкомами несе всю повноту відповідальності за нарощування виробництва, виконання планів закупок та поставок до загальносоюзного і республіканського фондів сільськогосподарської продукції, більш глибоку і комплексну її переробку, збереження продукції, поліпшення асортименту і підвищення якості продовольчих товарів, максимальне використання місцевих можливостей для збільшення їх виробництва і забезпечення на цій основі сталого постачання населення продуктами харчування, а промисловості сировиною, створення необхідних державних резервів та експортних ресурсів.
2. Головними завданнями Держагропрому УРСР є:
розв'язання основних проблем по успішному виконанню Продовольчої програми УРСР, прискоренню науково-технічного прогресу в агропромисловому виробництві;
ефективне використання наявного виробничо-економічного потенціалу, і насамперед землі, основних фондів, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, і на цій основі дальше збільшення виробництва зерна, м'яса, молока, іншої продукції сільського господарства та харчових галузей промисловості;
виконання рішень Партії і Уряду, завдань державного плану, забезпечення суворого дотримання державної дисципліни;
науково обгрунтоване планування, фінансування і ресурсне забезпечення розвитку виробництва з урахуванням найбільш повного використання можливостей і особливостей кожної зони республіки;
всебічний розвиток агропромислового комплексу як єдиної складової частини народного господарства шляхом зміцнення економічних, технологічних і організаційних зв'язків підприємств та організацій, що входять до нього;
забезпечення збалансованого розвитку галузей агропромислового комплексу по зонах республіки, здійснення інтеграції сільського господарства з переробною промисловістю, розвиток матеріально-технічної бази зберігання і транспортування продукції;
раціональне розміщення, спеціалізація і концентрація виробництва, розвиток міжгосподарської кооперації з урахуванням можливостей і особливостей кожної галузі та зони республіки;
удосконалення економічних методів господарювання і госпрозрахункових відносин, здійснення науково обгрунтованого ціноутворення, впровадження колективного підряду та інших прогресивних форм
організації й оплати праці працівників з максимальною орієнтацією їх на досягнення високих кінцевих результатів, широке застосування нормативних методів планування і матеріально-технічного постачання; вирівнювання економічних умов господарювання в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах системи агропромислового комплексу;
дальша інтенсифікація агропромислового виробництва, підвищення продуктивності праці на основі прискорення науково-технічного прогресу, послідовного зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів, радгоспів, підприємств по переробці і зберіганню продукції, сільських будівельних та водогосподарських організацій, підприємств і організацій по виробничому обслуговуванню та матеріально-технічному забезпеченню, лісового і рибного господарства та підвищення ефективності їх роботи;
здійснення єдиної технічної політики в сільському господарстві, переробних галузях агропромислового комплексу, заготівлях, транспортуванні, зберіганні та реалізації сільськогосподарської продукції, механізації, електрифікації та хімізації виробництва, меліорації земель і сільському будівництві, виробничому обслуговуванні та матеріально-технічному забезпеченні, а також у раціональному використанні й відтворенні грунтової родючості, в забезпеченні збереження земельних та інших природних ресурсів;
підвищення ефективності селекційної роботи, племінної справи, розробка і впровадження необхідних систем машин, раціональне використання добрив, хімічних меліорантів та засобів захисту рослин з метою неухильного зростання врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва;
удосконалення капітального будівництва і проектної справи в системі агропромислового комплексу, економне використання коштів та матеріальних ресурсів, першочергове спрямування капітальних вкладень на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, усунення диспропорцій, особливо в переробці, зберіганні і транспортуванні продукції, забезпечення пропорційного розвитку галузей агропромислового комплексу;
поглиблення інтеграції науки і виробництва на основі створення науково-виробничих об'єднань, наукових і технологічних центрів, міжгалузевих науково-технічних комплексів та використання інших організаційних форм, що забезпечують прискорення науково-технічного прогресу, активне впровадження інтенсивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
здійснення комплексних заходів по соціальному перетворенню села, організація підготовки і перепідготовки кадрів з урахуванням переведення на інтенсивний шлях розвитку всіх галузей агропромислового виробництва, поліпшення житлових і культурно-побутових умов життя колгоспників, робітників і службовців, створення безпечних умов праці;
всебічний розвиток соціалістичного змагання за досягнення високих виробничо-економічних показників роботи, забезпечення широкої участі трудових колективів в управлінні виробництвом;
підвищення ефективності науково-технічного співробітництва з відповідними організаціями країн - членів РЕВ у галузі виробництва й переробки сільськогосподарської продукції.
3. Держагропром УРСР, агропромислові комітети областей, районні агропромислові об'єднання, підвідомчі їм радгоспи, підприємства, організації й установи, а також колгоспи утворюють систему Держагропрому УРСР і входять до єдиної системи Держагропрому СРСР.
Держагропром УРСР здійснює керівництво дорученими йому галузями, як правило, через агропромислові комітети областей та управляє об'єднаннями, підприємствами й організаціями республіканського підпорядкування безпосередньо або через створювані в установленому порядку органи.
Держагропром УРСР у межах своєї компетенції здійснює державне керівництво колгоспами і сприяє Раді колгоспів Української РСР у здійсненні покладених на неї завдань з питань колгоспного будівництва.
До системи агропромислового комплексу республіки поряд з Держагропромом УРСР входять Міністерство хлібопродуктів УРСР, Міністерство меліорації і водного господарства УРСР, Міністерство лісового господарства УРСР, Укрголоврибгосп, а також Укоопспілка (із збереженням функцій і прав, передбачених
її статутом).
4. Держагропром УРСР здійснює в установленому порядку планування і фінансування по Міністерству хлібопродуктів УРСР, Міністерству меліорації і водного господарства УРСР, Міністерству лісового господарства УРСР, Укрголоврибгоспу, забезпечуючи управління агропромисловим комплексом республіки як єдиним цілим.
5. Держагропром УРСР у своїй діяльності керується законами СРСР, іншими рішеннями Верховної Ради СРСР та її Президії, законами УРСР, іншими рішеннями Верховної Ради УРСР та її Президії, постановами і розпорядженнями Ради Міністрів СРСР, постановами і розпорядженнями Ради Міністрів УРСР, постановами, наказами, інструкціями та вказівками Держагропрому СРСР, цим Положенням, а також іншими нормативними актами і забезпечує правильне застосування чинного законодавства на підприємствах, в установах і організаціях системи Комітету.
Держагропром УРСР узагальнює практику застосування законодавства в агропромисловому комплексі, розробляє пропозиції по його вдосконаленню та в установленому порядку вносить їх до Ради Міністрів УРСР і Держагропрому СРСР. Здійснює заходи по поліпшенню правової роботи на підприємствах, в установах та організаціях системи Комітету.
Держагропром УРСР у межах своєї компетенції видає постанови, накази та інструкції, а також дає вказівки, які є обов'язковими для виконання міністерствами, державними комітетами, відомствами УРСР, об'єднаннями, підприємствами, установами й організаціями.
6. Держагропром УРСР здійснює такі функції:
а) визначає з участю Держплану УРСР розвиток агропромислових комплексів областей, розробляє відповідні показники по областях, міністерствах і відомствах УРСР, що входять до системи агропромислового комплексу республіки, а також по об'єднаннях, підприємствах і організаціях, безпосередньо підпорядкованих Комітетові та наділяє їх необхідними ресурсами.
Розроблені контрольні цифри розвитку агропромислового комплексу подаються Держагропромом УРСР разом з Держпланом УРСР до Ради Міністрів УРСР та після схвалення їх доводяться в установленому порядку до облвиконкомів єдиним рядком без розбивки по галузях, до відповідних міністерств і відомств УРСР, а Держагропромом УРСР - до безпосередньо підпорядкованих йому об'єднань, підприємств, установ та організацій;
складає на основі пропозицій облвиконкомів, а також міністерств і відомств УРСР системи агропромислового комплексу проекти річних та п'ятирічних планів економічного і соціального розвитку по системі агропромислового комплексу республіки та в установлені строки подає їх до Держплану УРСР і Держагропрому СРСР;
доводить затверджені показники п'ятирічних та річних планів економічного і соціального розвитку за встановленим переліком до агропромислових комітетів областей, а також до об'єднань, підприємств, установ та організацій, безпосередньо підпорядкованих Комітетові;
організує роботу по складанню підвідомчими об'єднаннями, підприємствами, установами й організаціями перспективних і поточних планів;
б) розподіляє виділені Держагропрому УРСР фонди на матеріально-технічні ресурси по областях, міністерствах і відомствах УРСР (для підприємств і організацій республіканського підпорядкування) та безпосередньо підпорядкованих йому об'єднаннях, підприємствах, установах і організаціях, а також організує їх реалізацію через єдину систему матеріально-технічного постачання Держагропрому УРСР. Здійснює в установленому порядку функції постачання інших галузей народного господарства республіки.
Забезпечення об'єднань, підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу продукцією номенклатури Держпостачу СРСР, що не розподіляється централізовано, здійснюється через територіальні органи Держпостачу УРСР.
Держагропром УРСР має у своєму розпорядженні матеріальні і фінансові резерви, необхідні для організації оперативного виконання непередбачених робіт, у розмірах, встановлюваних Радою Міністрів УРСР і Держагропромом СРСР;
в) затверджує плани розподілу овочів, баштанних культур, плодів і ягід, винограду, картоплі і сухофруктів, що поставляються у республіканський фонд та надходять по імпорту, організує
поставку цієї продукції споживачам;
затверджує в установленому порядку плани закупок і розподілу насіння сільськогосподарських культур (у межах обсягів насіння зернових культур, виділюваних на насінні цілі з державних ресурсів) та садивного матеріалу, а також племінної худоби й молодняка птиці і забезпечує їх раціональне використання;
здійснює оптову і роздрібну торгівлю через спеціалізовану торговельну мережу плодоовочевою продукцією, виноградом, картоплею та баштанними культурами, забезпечує поставку зазначеної продукції підприємствам державної торгівлі і громадського харчування;
розвиває прямі зв'язки колгоспів та радгоспів з підприємствами переробної промисловості і торгівлі;
г) визначає основні напрями розвитку галузей агропромислового комплексу республіки для комплексної програми науково-технічного прогресу на двадцять років (по п'ятирічках) та подає відповідні пропозиції до Ради Міністрів УРСР;
визначає основні напрями наукових досліджень і ефективного використання науково-технічних досягнень, які забезпечують високий технічний рівень розвитку галузей агропромислового комплексу;
організує розробку й реалізацію республіканських цільових комплексних науково-технічних програм по збільшенню виробництва і підвищенню якості продукції.
Наукове забезпечення і координацію досліджень в агропромисловому комплексі здійснює Південне відділення ВАСГНІЛ;
вживає заходів до полишення діяльності підвідомчих науково-дослідних установ, науково-виробничих об'єднань, посилення їх впливу на розвиток агропромислового виробництва стосовно до конкретних умов;
у встановленому порядку створює, реорганізує і ліквідує наукові установи, вирішує питання зміни підпорядкованості підвідомчих наукових установ, організує науково-виробничі об'єднання, здійснює поступове переведення їх, а також проектно-технологічних і науково-дослідних інститутів та дослідних станцій на господарський розрахунок, створює спеціальні фонди для фінансування науково-дослідних, проектно-технологічних і конструкторських робіт на основі замовлень-нарядів з оплатою за повністю закінчену та прийняту замовником роботу;
д) забезпечує створення і впровадження у виробництво нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, високопродуктивних порід, типів, ліній та гібридів тварин, інтенсивних ресурсозберігаючих і безвідхідних технологій, нових видів продукції та методів організації виробництва, обробку і переробку відходів виробництва та споживання, а також використання в системі Держагропрому УРСР вторинної сировини;
є) визначає основні напрями розвитку комплексної механізації, електрифікації, газифікації, теплофікації агропромислового виробництва і бази будівництва системи Держагропрому УРСР;
забезпечує високу готовність і ефективне використання техніки, в установленому порядку організує ремонт і технічне обслуговування устаткування, засобів механізації та електрифікації, а також виготовлення технологічного, ремонтно-технологічного і складського устаткування та інших матеріально-технічних засобів;
керує справою розвитку винахідництва і раціоналізації, забезпечує впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій та організує обмін досвідом з цих питань;
здійснює контроль за якістю виготовлюваних для агропромислового комплексу матеріально-технічних засобів, вносить пропозиції про припинення приймання з заводів-виготовлювачів застарілих машин, устаткування та іншої продукції;
здійснює в установленому порядку державний нагляд за технічним станом і експлуатацією машин та устаткування, зберіганням, якістю ремонту і технічного обслуговування їх, за використанням нафтопродуктів;
ж) організує роботу по державному обліку земель і земельному кадастру, складанню генеральних схем використання земельних ресурсів, схем і проектів землеустрою, проведенню комплексу агротехнічних, меліоративних і гідротехнічних заходів по захисту грунтів від ерозії, здійснює в установленому порядку державний контроль за використанням та охороною земель і керує землевпорядною службою республіки;
з) проводить державні випробування нових сортів і гібридів
сільськогосподарських культур, здійснює державний контроль за якістю насіння цих культур. Організує селекційно-племінну роботу в тваринництві. Керує ветеринарною службою республіки і здійснює державний ветеринарний контроль;
організує в установленому порядку забезпечення підприємств та організацій системи Держагропрому УРСР, інших міністерств і відомств, а також громадян, які мають в особистій власності худобу і птицю, медикаментами, біопрепаратами, дезинфікуючими засобами, інструментами, приладами й устаткуванням ветеринарно-зоотехнічного призначення;
і) забезпечує ефективне використання капітальних вкладень, затверджує з урахуванням пропозицій облвиконкомів схеми розміщення промислових і сільськогосподарських підприємств, будівельно-монтажних, постачальницьких і транспортних організацій, здійснює капітальне будівництво, забезпечує своєчасне введення у дію основних фондів і виробничих потужностей та освоєння їх у нормативні строки, а також затверджує в установленому порядку титульні списки і завдання на проектування об'єктів у системі Держагропрому УРСР;
проводить єдину технічну політику в галузі проектування виробничих об'єктів агропромислового комплексу, разом з Держбудом УРСР організує розробку проектів планування сільськогосподарських районів, проектів планування і забудови сільських населених пунктів, забезпечує експертизу проектно-кошторисної документації та затвердження її в установленому порядку;
к) визначає з участю Міністерства меліорації і водного господарства УРСР основні напрями розвитку меліорації земель, ліміти на капітальні вкладення та фінансування меліоративних робіт, видає завдання на проектування, здійснює експертизу проектів і кошторисів, організує приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Забезпечує високоефективне використання меліорованих земель;
л) забезпечує раціональну розробку родовищ кухонної солі та інших видів мінеральної сировини, видобуток яких провадиться підприємствами й організаціями системи Держагропрому УРСР, та комплексне їх використання;
забезпечує відповідно до чинного законодавства додержання вимог по охороні навколишнього середовища і надр, раціональному використанню та відтворенню природних ресурсів;
м) керує агрохімічною службою, службою по карантину і захисту рослин у республіці, організує проведення заходів по боротьбі з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин. Здійснює державний контроль за виконанням заходів по карантину і захисту рослин, проведенням агрохімічних робіт у колгоспах, радгоспах та на інших підприємствах і в організаціях, а також у господарствах громадян;
н) здійснює заходи по забезпеченню збереження соціалістичної власності, по боротьбі з безгосподарністю і втратами продукції на підприємствах і в організаціях системи Комітету;
розробляє і здійснює у системі Держагропрому УРСР заходи по вдосконаленню управління, планування, фінансування, бухгалтерського обліку, звітності, ведення діловодства, контрольно-ревізійної роботи, економічного стимулювання, організації праці і виробництва. Організує впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду;
о) розподіляє по областях суми бюджетних асигнувань, виділюваних для колгоспів, ліміти короткострокових і довгострокових кредитів Держбанку СРСР;
провадить перерозподіл виділюваних бюджетних асигнувань за напрямами їх використання; змінює поквартальний розподіл вказаних асигнувань залежно від ходу виконання планових заходів; вносить пропозиції про зміну асигнувань з бюджету та платежів до нього без зміни взаємовідношень з бюджетом у цілому;
вносить до Міністерства фінансів УРСР пропозиції про перерозподіл між облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами бюджетних асигнувань, виділюваних на відшкодування торговельним і торговельно-заготівельним організаціям планових затрат на закупку, транспортування, зберігання, переробку і реалізацію картоплі і овочів, які не покриваються роздрібними цінами, а також коштів, виділюваних по місцевих бюджетах на фінансування робіт по вапнуванню і гіпсуванню грунтів, добуванню, транспортуванню і використанню
торфу на добрива, в міру виконання цих робіт без зміни їх загального річного обсягу;
затверджує в установленому порядку ціни і тарифи на послуги, техніко-економічні нормативи, норми витрати і запасів сировини, палива й матеріалів. Організує контроль за раціональним та економним використанням у системі Комітету матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, впровадженням прогресивних норм їх витрати, забезпечує виявлення внутрішніх резервів зниження матеріаломісткості виробництва;
вносить разом з Державним комітетом УРСР по цінах за погодженням з Держпланом УРСР і Міністерством фінансів УРСР до Ради Міністрів УРСР одночасно з поданням проектів планів економічного і соціального розвитку на чергову п'ятирічку пропозиції про закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, виходячи із зміни співвідношення закупівельних цін і оптових цін на реалізовану сільському господарству промислову продукцію (визначуваного з урахуванням народногосподарської ефективності промислової продукції, що поставляється сільському господарству), а також про надбавки до цін для господарств, які працюють у гірших природно-економічних умовах. Затверджує відповідно до чинного законодавства ціни й на іншу продукцію, використовувану в системі Комітету;
п) розробляє і в установленому порядку вносить на затвердження проекти стандартів на продукцію, а також розробляє і подає на затвердження проекти оптових цін на продукцію, вироблювану підприємствами системи Держагропрому УРСР;
р) забезпечує державний контроль за виконанням планів закупок, договорів контрактації сільськогосподарської продукції, правильністю приймання і визначення заготівельними організаціями кількості та якості закуповуваної в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільськогосподарської продукції, правильністю і своєчасністю розрахунків за неї, вирішує в установленому порядку виникаючі у зв'язку з цим спори між заготівельниками та господарствами, контролює якість готової продукції, яка випускається переробними підприємствами;
с) у встановленому порядку здійснює науково-технічні та економічні зв'язки з зарубіжними країнами, забезпечує виконання таких, що відносяться до Держагропрому УРСР, зобов'язань Союзу РСР, які випливають з договорів, укладених з іноземними державами;
виявляє продукцію виробничо-технічного призначення для обміну з країнами - членами РЕВ;
здійснює контроль за поставкою продукції на експорт, підвищенням її якості та конкурентоспроможності;
т) сприяє розвиткові особистих підсобних господарств громадян, колективного садівництва й городництва, подає допомогу підсобним сільським господарствам підприємств, установ та організацій у придбанні молодняка племінної худоби, сортового насіння, садивного матеріалу, добрив, а також у ветеринарному та іншому їх обслуговуванні. Сприяє розвиткові підсобних виробництв і промислів у сільськогосподарських підприємствах;
у) створює в установленому порядку спеціальний фонд преміювання для заохочення працівників системи агропромислового комплексу, які особливо відзначилися, за виконання особливо важливих завдань по виробництву продукції, впровадження прогресивних технологій, форм організації праці та інші виробничі досягнення, що забезпечують підвищення ефективності виробництва;
ф) забезпечує зміцнення договірних відносин по поставках продукції та наданню послуг і суворе виконання підвідомчими підприємствами й організаціями їх зобов'язань.
Держагропром УРСР у межах своєї компетенції заслуховує звіти міністерств і відомств агропромислового комплексу, а також може передавати вирішення окремих питань міністерствам і відомствам УРСР, переліченим у пункті 4 цього Положення, та агропромисловим комітетам областей.
7. Держагропром УРСР, крім функцій, передбачених пунктом 6 цього Положення, здійснює такі функції, пов'язані з діяльністю агропромислових комітетів областей, підвідомчих об'єднань, підприємств, установ та організацій у галузі фінансів і кредиту, кадрів, праці й заробітної плати:
а) проводить заходи по зміцненню господарського розрахунку, підвищенню рентабельності й максимальному збільшенню нагромаджень
об'єднань, підприємств, установ та організацій системи Комітету, ефективному використанню основних фондів, оборотних коштів і банківських кредитів.
Фінансує в установленому порядку об'єднання, підприємства, установи й організації республіканського підпорядкування, агропромислові комітети областей, керує їх фінансовою діяльністю. Здійснює контроль за використанням фінансових ресурсів;
б) забезпечує виконання підвідомчими об'єднаннями, підприємствами, установами, організаціями й агропромисловими комітетами областей фінансових планів, збереження власних оборотних коштів, своєчасні розрахунки з робітниками й службовцями, бюджетом, постачальниками, підрядниками, установами Держбанку СРСР, а також перерахування об'єднаннями, підприємствами, установами й організаціями власних коштів, призначених на фінансування капітальних вкладень та на інші цілі, передбачені фінансовим планом;
в) створює в установленому порядку централізовані фонди й резерви, утворює резерв по фонду заробітної плати в розмірі до 2 процентів від фонду (нормативу) заробітної плати, затвердженого Комітетові;
г) відкриває в установах Держбанку СРСР розрахункові та інші рахунки;
д) здійснює керівництво і контроль за постановкою бухгалтерського обліку й звітності в об'єднаннях, на підприємствах, в установах та організаціях системи Комітету, одержує в установленому порядку статистичну й бухгалтерську звітність, здійснює заходи по вдосконаленню бухгалтерського обліку, централізації та механізації обліково-обчислювальних робіт;
є) затверджує зведені річні бухгалтерські звіти й баланси агропромислових комітетів областей, республіканських об'єднань та інших органів господарського управління, а також річні бухгалтерські звіти й баланси безпосередньо підпорядкованих йому об'єднань, підприємств, організацій та установ, подає в установленому порядку зведені звіти й баланси Комітету;
ж) організує контрольно-ревізійну роботу в системі Комітету, забезпечує відповідно до чинного законодавства про відомчий контроль регулярне проведення ревізій, всебічний аналіз стану економіки, перевірку охоронності коштів і матеріальних цінностей, додержання режиму економії;
з) у встановленому порядку створює, реорганізує й ліквідує об'єднання, підприємства, установи й організації республіканського підпорядкування, затверджує статути і положення про ці об'єднання, підприємства, установи й організації;
і) затверджує безпосередньо підпорядкованим йому об'єднанням, підприємствам, установам та організаціям структуру, чисельність працівників апарату управління і граничні асигнування на його утримання; розробляє й здійснює заходи по вдосконаленню структури та скороченню чисельності апарату управління в системі Комітету;
(підпункт "і" пункту 7 втратив чинність в частині затвердження безпосередньо підпорядкованим йому підприємствам і організаціям структури і чисельності працівників апарату управління згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 01.02.88 р. N 29)
к) розробляє і здійснює заходи по впровадженню наукової організації праці й управління, колективного підряду, інших прогресивних форм організації та оплати праці; забезпечує проведення заходів по дальшому поліпшенню й оздоровленню умов праці, запобіганню виробничому травматизмові та аваріям, суворому додержанню правил з техніки безпеки і вимог виробничої санітарії, а також протипожежних правил;
л) вводить у дію у встановленому порядку на підприємствах, в установах та організаціях системи Комітету єдині й типові норми виробітку (обслуговування) і нормативи чисельності працівників;
(підпункт "л" пункту 7 втратив чинність відносно підприємств і організацій, переведених на повний господарський розрахунок і самофінансування, згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 01.02.88 р. N 29)
м) забезпечує правильне застосування діючих умов оплати праці та преміювання, а також правильне співвідношення між зростанням продуктивності праці і зростанням заробітної плати, здійснює контроль за витрачанням фондів заробітної плати й заохочувальних фондів;
н) установлює та змінює посадові оклади працівникам
центрального апарату Комітету з додержанням схем посадових окладів і в межах фонду заробітної плати, обчисленого по середніх посадових окладах;
о) організує підготовку й перепідготовку керівних кадрів і спеціалістів, а також підготовку та підвищення кваліфікації кадрів масових професій на виробництві, керує підвідомчими учбовими закладами, розподіляє молодих спеціалістів, які закінчують підвідомчі Комітетові учбові заклади, проводить заходи по закріпленню кадрів;
здійснює в установленому порядку добір і розстановку керівних кадрів об'єднань, підприємств, установ та організацій, безпосередньо підпорядкованих Комітетові;
п) разом з Українським республіканським комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу:
організує роботу по перегляду норм виробітку (обслуговування) в об'єднаннях, на підприємствах, в установах та організаціях системи Держагропрому УРСР і здійснює інші заходи по вдосконаленню нормування праці;
керує укладенням колективних договорів і здійснює контроль за їх виконанням;
розробляє і здійснює заходи по розвитку соціалістичного змагання та руху за комуністичне ставлення до праці, високу культуру виробництва;
затверджує умови республіканського соціалістичного змагання колективів об'єднань, підприємств, установ та організацій, підбиває підсумки змагання та присуджує колективам-переможцям перехідні Червоні прапори і грошові премії, присвоює звання колективів комуністичної праці; організує вивчення, узагальнення і поширення передових методів праці й передового досвіду;
нагороджує в установленому порядку передових працівників об'єднань, підприємств, установ та організацій Комітету нагрудними значками, почесними грамотами та застосовує інші міри заохочення;
р) забезпечує з участю Українського республіканського комітету профспілки працівників агропромислового комплексу поліпшення житлових і культурно-побутових умов для працівників об'єднань, підприємств, установ та організацій системи Комітету, а також проведення оздоровчих заходів, контролює виконання планів соціального розвитку колективів підприємств і організацій.
8. Державний агропромисловий комітет УРСР утворюється у складі Голови Комітету, заступників Голови та інших членів Комітету.
Голова Держагропрому УРСР і міністри УРСР, які є першими заступниками Голови, призначаються Верховною Радою УРСР, а в період між сесіями - Президією Верховної Ради УРСР, з наступним внесенням на затвердження Верховної Ради УРСР. Заступники Голови Комітету призначаються Радою Міністрів УРСР.
Членами Держагропрому УРСР є також Міністр хлібопродуктів УРСР, Міністр меліорації і водного господарства УРСР, Міністр лісового господарства УРСР, начальник Укрголоврибгоспу, голова правління Укоопспілки, перший заступник Голови Держплану УРСР, перший заступник Міністра фінансів УРСР, заступник Голови Держпостачу УРСР, заступник Начальника ЦСУ УРСР, заступник керуючого Українською республіканською конторою Держбанку СРСР, голови агропромислових комітетів областей, інші керівні працівники Держагропрому УРСР, інших міністерств і відомств УРСР, організацій та вчені.
На засіданнях Комітету, які проводяться у міру необхідності, але не рідше двох разів на рік, розглядаються найважливіші проблеми розвитку агропромислового комплексу республіки.
Для розгляду і вирішення питань роботи підприємств та організацій системи Держагропрому УРСР утворюється колегія у складі Голови Держагропрому УРСР (голова колегії), заступників Голови Держагропрому УРСР (за посадою), а також інших керівних працівників з числа членів Держагропрому УРСР.
Персональний склад членів Комітету і колегії Держагропрому УРСР (крім осіб, які входять до їх складу за посадою) затверджується Радою Міністрів УРСР.
Рішення, які приймаються колегією Держагропрому УРСР, проводяться в життя, як правило, постановами і наказами Держагропрому УРСР. У разі розбіжностей між Головою комітету і колегією Голова проводить у життя своє рішення, доповідаючи про виниклі розбіжності Раді Міністрів УРСР, а члени колегії, у свою чергу, можуть повідомити про свою думку Раду Міністрів УРСР.
9. Для розгляду
пропозицій з основних напрямів розвитку науки і техніки, визначення науково обгрунтованої єдиної технічної політики, експертизи науково-технічних розробок і рекомендацій по використанню та впровадженню у виробництво найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду в Держагропромі УРСР створюється науково-технічна рада з відомих учених, висококваліфікованих спеціалістів, новаторів виробництва, а також представників науково-технічних товариств та інших організацій. Головою науково-технічної ради є голова Президії Південного відділення ВАСГНІЛ.
Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджуються Головою Держагропрому УРСР.
10. Держагропром УРСР має у своєму складі арбітраж для розгляду господарських спорів між державними підприємствами, установами й організаціями системи Держагропрому УРСР.
11. Структура і чисельність працівників центрального апарату Держагропрому УРСР затверджуються Радою Міністрів УРСР за погодженням з Держагропромом СРСР.
Штатний розпис центрального апарату Комітету, а також положення про його структурні підрозділи затверджуються Головою Держагропрому УРСР.
Начальник Головного управління планування соціального і економічного розвитку галузей агропромислового комплексу, а також заступники начальників головних управлінь Держагропрому УРСР, які очолюють заступники Голови Держагропрому УРСР, призначаються на посаду і звільняються з посади Радою Міністрів УРСР.
Структурні підрозділи центрального апарату Держагропрому УРСР можуть бути переведені Головою Комітету на господарський розрахунок.
12. Держагропром УРСР має печатку з зображенням Державного герба УРСР і з своїм найменуванням.
____________