Про дальший розвиток підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ

І РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 10 листопада 1987 р. N 363

Київ

Про дальший розвиток підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановою Центрального Комітету Компартії України

і Ради Міністрів Української РСР

від 14 червня 1989 року N 160

Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР відзначають, що міністерства і відомства УРСР, місцеві партійні, радянські і господарські органи за останній час провели певну роботу по розширенню мережі підсобних сільських господарств промислових підприємств, організацій і установ, нарощуванню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в них, поліпшенню забезпечення нею трудових колективів.

Разом з тим багато міністерств і відомств УРСР, обкомів, міськкомів і райкомів партії, облвиконкомів, міськвиконкомів і райвиконкомів не зробили належних висновків з вимог ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР про усунення крупних недоліків у роботі підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ.

У ряді галузей народного господарства та областей не приділяється належної уваги створенню нових підсобних сільських господарств, не виконуються вимоги про те, щоб кожне підприємство і організація, які здатні вести такі господарства, мали їх. У Міністерстві побутового обслуговування населення УРСР /т. Гіль/, Міністерстві монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР /т. Штундель/, Міністерстві місцевої промисловості УРСР /т. Бондар/, Міністерстві будівництва УРСР /т. Сало/, Міністерстві легкої промисловості УРСР /т. Никитенко/ не мають підсобних сільських господарств 80 - 95 процентів підприємств і організацій. Як наслідок, у цих, а також у Міністерстві меліорації і водного господарства УРСР /т. Ткач/, Міністерстві зв'язку УРСР /т. Делікатний/, Міністерстві автомобільного транспорту УРСР /т. Волков/ виробництво м'яса в 1986 році на одного працюючого підприємств, які мають підсобні сільські господарства, становило лише 0,2 - 0,4 кілограма. Не виконуються завдання по створенню підсобних сільських господарств на підприємствах Житомирської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей.

У більшості цих господарств утримується незначна кількість худоби, обсяги виробництва продукції не впливають на поліпшення забезпечення працюючих продуктами харчування.

Місцеві радянські і господарські органи нерідко відмовляють у виділенні земель для підсобних сільських господарств. У Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях просьби багатьох підприємств і організацій про виділення їм земель для створення таких господарств тривалий час залишаються незадоволеними.

Міністерства і відомства УРСР, агропромислові комітети і об'єднання не приділяють належної уваги матеріально-технічному забезпеченню підсобних сільських господарств, проведенню меліоративних робіт, освоєнню інтенсивних технологій, достатньому внесенню органічних і мінеральних добрив. Внаслідок цього у підсобних сільських господарствах м. Києва врожайність зернових становила 7,5 центнера з гектара, Ворошиловградської і Житомирської областей - 10,4 центнера. Незадовільно використовується площа закритого грунту в підсобних господарствах м. Києва, Закарпатської, Херсонської, Львівської, Одеської та інших областей, де з квадратного метра одержують до 5 кілограмів овочів.

У більшості господарств виробництво ведеться на низькому рівні, допускаються невиправдано високі затрати праці й матеріальних ресурсів на одиницю продукції, виробництво її

збиткове. Загальна сума збитків у підсобних сільських господарствах підприємств, організацій і установ становила в 1986 році 31,4 мли. карбованців.

Розміщення підсобних сільських господарств проводиться не завжди обгрунтовано, без урахування інтересів колективів підприємств і можливостей організації ефективного сільськогосподарського виробництва. Недооцінюються можливості одержання додаткової кількості продуктів харчування за рахунок виробництва овочів закритого

грунту, розведення риби, організації бджільництва та інших видів підсобної діяльності.

Не повною мірою використовуються значні ресурси відхідного тепла газокомпресорних станцій. Слабо реалізуються великі можливості внутрішніх водойм - річок, озер, водосховищ, ставків, меліоративних систем і басейнів - охолоджувачів електростанцій для поповнення продовольчих ресурсів рибною продукцією.

Надаючи важливого значення дальшому розвиткові підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ для поліпшення продовольчого постачання трудових колективів, на виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 19 вересня 1987 р. N 1080 Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Міністерствам і відомствам УРСР, обкомам, міськкомам і райкомам партії, виконкомам обласних, міських і районних Рад народних депутатів здійснити конкретні практичні заходи по нарощуванню виробництва продовольства підсобними сільськими господарствами підприємств, організацій і установ, які випливають з вимог червневого /1987 р./ Пленуму ЦК КПРС, липневого /1987 р./ Пленуму ЦК Компартії України. Проаналізувати виробничу та економічну діяльність кожного такого господарства, вжити вичерпних заходів для забезпечення якнайповнішого використання можливостей по збільшенню виробництва м'ясо-молочної та іншої продукції для поліпшення постачання трудових колективів. Навести належний порядок у використанні матеріально-технічних і фінансових засобів, у стислі строки освоїти госпрозрахунок і вивести на рентабельну роботу підсобні сільські господарства підприємств, організацій і установ.

Облвиконкомам вишукати для підсобних сільських господарств підприємств і організацій земельні ділянки. При необхідності передавати підприємствам і організаціям для створення підсобних сільських господарств збиткові та низькорентабельні радгоспи або їх внутрігосподарські підрозділи, а також закріплювати за ними економічно слабкі колгоспи.

(абзац другий пункту 1 втратив чинність в частині колгоспів згідно з постановою Центрального Комітету Компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 14.06.89 р. N 160)

З метою нарощування виробництва риби ширше використовувати можливості внутрішніх водойм, закріплювати їх на тривалий строк за підприємствами, організаціями й установами. До кінця року провести інвентаризацію наявних ставів, озер і водоймищ, вирішити питання організації на їх базі підсобних господарств. Держплану УРСР, Держагропрому УРСР, Головному управлінню рибного господарства внутрішніх водойм УРСР в 3-місячний строк розробити конкретні заходи по значному збільшенню виробництва риби у внутрішніх водоймах, залученню до вирішення цього питання всіх галузей народного господарства республіки.

При організації підсобних сільських господарств ширше застосувати принципи кооперації, створювати спільні відгодівельні господарства, ферми, тепличні комбінати шляхом об'єднання коштів підприємств різних галузей. Максимально використовувати інші організаційні форми, розвивати на договірних умовах виробничі зв'язки з колгоспами і радгоспами, міжгосподарськими підприємствами.

Обкомам партії і облвиконкомам, керівникам міністерств і відомств УРСР в 1987 році розробити і затвердити плани розвитку

тепличних господарств для виробництва ранніх овочів з розрахунку до 1990 року мати на кожного жителя міста 0,6 - 0,8 кв. м закритого грунту.

2. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, керівникам підприємств, організацій і установ передбачати в планах економічного і соціального розвитку створення сучасної матеріально-технічної бази підсобних сільських господарств, підвищення організаційно-технічного рівня ведення сільськогосподарського виробництва. Широко застосовувати інтенсивні технології, прогресивні форми організації і оплати праці, колективний і сімейний підряди, добитися на цій основі збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в підсобних сільських господарствах до кінця п'ятирічки не менш як у два рази. Одночасно здійснити в галузях такі заходи, які дозволили б в 1995 році вийти на виробництво не менше

30 кг м'яса і 50 кг молока в розрахунку на працюючого.

Посилити увагу до створення необхідних умов праці і побуту працівникам підсобних сільських господарств, вирішення житлових питань та інших завдань соціального розвитку цих колективів.

3. Держагропрому УРСР, агропромисловим комітетам і об'єднанням на основі заявок підприємств, організацій та установ, які мають підсобні сільські господарства, забезпечувати виділення і продаж їм тракторів і сільськогосподарських машин, мінеральних добрив та інших матеріально-технічних ресурсів /за номенклатурою Держагропрому СРСР/ за нормативами, встановленими для колгоспів і радгоспів відповідного регіону, а також поставки племінної худоби і птиці, сортового насіння і садивного матеріалу, ветеринарне й агрохімічне обслуговування, надання послуг по ремонту тракторів, сільськогосподарських та інших машин.

Держагропрому УРСР передбачати виділення за заявками міністерств і відомств необхідного технологічного устаткування для будівництва в підсобних сільських господарствах м'ясопереробних і молочних цехів, консервних виробництв, холодильників, сховищ та інших виробничих об'єктів, а Держпостачу УРСР - матеріальних ресурсів, які ним розподіляються.

Держагропрому СРСР доручено забезпечувати розробку типових проектів м'ясопереробних, молочних, консервних та інших цехів малої потужності для переробки продукції колгоспів, радгоспів, підсобних сільських господарств.

4. Держплану УРСР, Держагропрому УРСР, Міністерству енергетики і електрифікації УРСР, іншим міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам при проектуванні та будівництві нових, реконструкції і розширенні діючих електростанцій, газокомпресорних станцій та інших підприємств, які мають ресурси відхідного тепла, передбачати в обов'язковому порядку створення при них тепличних, рибницьких та інших підсобних господарств і цехів, У 1988 - 1989 роках включити всі водойми при діючих ТЕЦ у виробництво риби.

5. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам значно поліпшити організацію збирання харчових відходів, добитися підвищення питомої ваги їх у раціонах відгодівлі свиней в підсобних сільських господарствах підприємств, організацій і установ до 60 процентів.

6. Держагропрому УРСР за заявками міністерств і відомств УРСР здійснювати підготовку та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ, більше уваги приділяти узагальненню передового досвіду роботи цих господарств.

7. Обкомам, міськкомам, райкомам партії, первинним парторганізаціям посилити партійний вплив у колективах підсобних сільських господарств, постійно піклуватися про зміцнення їх кваліфікованими кадрами керівників і спеціалістів, здатними ефективно вести виробництво, добиватися тісного кооперування таких господарств з колгоспами, радгоспами, іншими підприємствами й організаціями агропромислового виробництва.

8. Засобам масової інформації активніше розкривати можливості підсобних сільських господарств як важливого резерву поповнення продовольчого фонду республіки, глибше вникати в їх діяльність, предметніше висвітлювати роботу передових колективів.

9. Довести до відома, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 19 вересня 1987 р. N 1080 "Про дальший розвиток підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ":

1) Поширили на підсобні сільські господарства підприємств, організацій і установ умови кредитування затрат по створенню і розширенню матеріально-технічної бази, які застосовуються для радгоспів.

Встановили, що починаючи з 1988 року проведення меліоративних робіт на землях підсобних сільських господарств здійснюється в порядку і на умовах, визначених для сільськогосподарських підприємств.

2) Дозволили керівникам підприємств, організацій і установ за погодженням з облвиконкомами підвищувати при необхідності у новоорганізованих підсобних сільських господарствах на 2 - 3 роки посадові оклади керівним працівникам, спеціалістам і головним бухгалтерам на 1 - 2 групи проти планового обсягу реалізації продукції на

даний рік.

Секретар Центрального

Комітету Компартії України

В. ЩЕРБИЦЬКИЙ

Голова Ради Міністрів

Української РСР

В. МАСОЛ

Інд. 22