Про Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001 - 2005 роки

Тип: Постанова

№ 740

Дата: 27 червня 2001 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 червня 2001 р. N 740

Київ

Про Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001 - 2005 роки

На виконання Указу Президента України від 6 лютого 2001 р. N 73 "Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001 - 2005 роки (далі - Програма), розроблену Національним космічним агентством за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (додається до оригіналу).

Дозволити Національному космічному агентству за погодженням з Міністерством економіки та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у разі потреби вносити зміни до Програми.

2. Національному космічному агентству, Національній академії наук, Міністерству палива та енергетики, Міністерству аграрної політики, Міністерству транспорту, Міністерству промислової політики, Державному комітету будівництва, архітектури та житлової політики передбачати починаючи з 2002 року в капітальних видатках кошти на освоєння серійного виробництва високотехнологічної цивільної продукції, передбаченої Програмою.

Міністерству економіки під час розроблення показників інвестиційного розділу Державної програми економічного та соціального розвитку України передбачати пріоритетне включення до нього заходів Програми.

3. Міністерству економіки та Міністерству фінансів, виходячи з наявних фінансових можливостей, передбачати в проектах Державного бюджету України на період реалізації Програми починаючи з 2002 року Національному космічному агентству видатки на фінансування Програми.

4. Міністерству фінансів починаючи з 2002 року передбачати у проектах державного бюджету видатки на відшкодування 50 відсотків облікової ставки за користування кредитами, що надаватимуться комерційними банками виконавцям Програми.

Прем'єр-міністр України

А. КІНАХ

Інд. 21

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 червня 2001 р. N 740

Міжвідомча програма

впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001 - 2005 роки

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця Програма реґламентує науково-дослідну, дослідно-конструкторську, виробничу та фінансово-економічну діяльність організацій і підприємств космічної галузі з створення та серійного виготовлення цивільної продукції на базі космічних технологій, а також впровадження цих технологій на підприємствах інших галузей економіки.

Програма буде впроваджуватись в умовах структурної перебудови космічної галузі - одного з найважливіших соціально-економічних процесів реформування економіки України.

Програма розроблена на виконання Указу Президента України від 6 лютого 2001 року N 73 "Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 березня 2001 року N 109 "Про схвалення пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України на 2001 рік".

Виходячи із теперішнього стану, економічна стратегія України повинна бути спрямована на розв'язання соціальних проблем, більш повного завантаження робочих місць, реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів та програм з метою реструктуризації підприємств на основі використання передової техніки та технологій, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Пріоритетною має стати політика розширення внутрішнього ринку високотехнологічної продукції.

Саме сформована космічна галузь України може стати одним з локомотивів економічного піднесення, одним з лідерів, що має відіграти відчутну стимулюючу роль у технологічному оновленні національної економіки, надати імпульси інноваційного розвитку іншим

галузям промисловості.

Головним напрямом державної промислової політики повинен стати захист вітчизняного товаровиробника та експортера, здійснення заходів щодо стимулювання експортної орієнтації високотехнологічних виробництв. Головні зусилля повинні бути спрямовані на підтримку і максимальне сприяння тим виробникам, які є потенційно експортоспроможними. Протекціонізм держави повинен бути спрямований на надання максимальних пільг вітчизняному підприємництву.

Відродження вітчизняного виробництва багатьох видів цивільної продукції машинобудування на базі використання космічних технологій може стати одним із головних джерел збільшення дохідної частини державного бюджету.

Зазначені аргументи дають підстави для державного стимулювання та регулювання процесів розвитку економіки на базі впровадження космічних технологій для створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього та зовнішнього ринку.

Необхідність розроблення Програми зумовлено не лише сучасним станом економіки та космічної галузі України, попитом на запропоновану продукцію, але і можливістю та бажанням заінтересованих міністерств, інших центральних органів влади, підприємств об'єднати зусилля для реалізації потенціалу космічної галузі на організацію випуску цивільної продукції на основі космічних технологій.

Програму розроблено Національним космічним агентством (НКАУ) разом з Національною академією наук, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади на партнерських засадах та довгостроковій основі шляхом узгодження комплексу заходів (організаційних, науково-виробничих, інформаційних тощо) щодо випуску конкурентоспроможної цивільної продукції на базі космічних технологій для задоволення потреб внутрішнього ринку та на експорт.

Розширення напрямів впровадження космічних технологій потребує застосування спеціального інвестиційного забезпечення їх виконання. Цей процес супроводжуватиметься реалізацією ряду високоефективних інноваційних проектів, залученням інвестицій, у тому числі на комерційній основі.

Програму погоджено з Мінекономіки та Мінфіном.

ОСНОВНА МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Основною метою Програми є створення та організація серійного виробництва високотехнологічної цивільної продукції на базі впровадження космічних технологій на підприємствах космічної та інших галузей для задоволення потреб внутрішнього ринку з поступовим виходом на зовнішній ринок.

Завданнями Програми є:

поєднання результатів фундаментальних досліджень провідних наукових установ Національної академії наук та прикладних розробок науково-дослідних і конструкторських організацій космічної галузі;

збереження критичних наукоємних ракетно-космічних технологій, що використовувались в оборонних напрямах;

завантаження вільних конверсійних виробничих потужностей підприємств космічної галузі;

адаптація космічних технологій у виробництво високотехнологічної цивільної продукції;

збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу підприємств космічної галузі;

збереження і подальший розвиток науково-технічного потенціалу космічної галузі;

організація випуску імпортозамінної продукції;

організація випуску продукції з використанням ресурсозберігаючих та енергоощадних технологій;

збільшення випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції на експорт;

сприяння розширенню виробництва в інших галузях економіки з використанням космічних технологій;

збільшення надходження коштів до державного бюджету;

сприяння створенню нових робочих місць;

спрямування, залучення та переміщення вільного капіталу, у тому числі іноземного, до найбільш перспективних сфер виробництва;

створення системи інформаційно-консультаційних служб для обслуговування вітчизняних товаровиробників, які застосовують космічні технології;

забезпечення функціонування механізмів кредитування, а також надання державних гарантійних зобов'язань з інвестицій у проекти створення, виробництва і реалізації високотехнологічної продукції на базі космічних технологій;

залучення вітчизняних ділових кіл для проведення спільних заходів щодо стимулювання

виробництва вітчизняної високотехнологічної продукції

Розробниками Програми є:

Національне космічне агентство, Національна академія наук, Мінагропром, МОЗ, Мінекономіки, Мінпаливенерго, Мінпромполітики, Мінтранс, Держбуд, Держкомзв'язку.

Виконавцями проектів Програми є підприємства, організації та установи Національного космічного агентства:

виробничі об'єднання: "Київприлад", "Комунар"; державні підприємства: "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова", "Харківський завод електроапаратури", Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля, Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування; відкриті акціонерні товариства: "Хартрон", "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", "Приладобудівний завод електронного машинобудування і зв'язку", а також підприємства та організації Національної академії наук, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Запропоновані в Програмі проекти передбачають створення вітчизняної високотехнологічної конкурентоспроможної продукції з використанням космічних технологій.

Споживачами цієї продукції, а також самих космічних технологій є підприємства міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які є співвиконавцями програми.

Вироблена продукція реалізовуватиметься на ринкових засадах.

Дослідження ринку кожного окремого проекту Програми проводиться головним виробником та відтворюється в бізнес-планах.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ ЯК БАЗА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Поєднання результатів фундаментальних наукових досліджень провідних організацій Національної академії наук та прикладних науково-технічних розробок науково-дослідних і конструкторських організацій космічної галузі України з використанням космічних технологій та її технологічного потенціалу дасть змогу забезпечити високий науково-технічний рівень та конкурентоспроможність проектів Програми.

За безпосередньою участю провідних інститутів Національної академії наук виконуються 33 проекти Програми, в тому числі за напрямами:

обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу - 17 проектів;

машини, обладнання і технології для сільського господарства, харчової промисловості та переробних галузей агропромислового комплексу - 7 проектів;

обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості - 4 проекти;

медична апаратура та обладнання - 5 проектів.

До виконання проектів Програми за напрямами "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу" та "Медична апаратура та обладнання" передбачається залучити провідні організації Національної академії наук: Інститут електрозварювання ім. О. Є. Патона, Інститут електродинаміки, Науковий центр "Інститут ядерних досліджень", Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій.

Одним з найважливіших прикладів ефективного впровадження фундаментальних наукових досягнень є застосування технології спалювання вугілля в циркулюючому киплячому шарі під тиском. Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій Національної академії наук та Мінпаливенерго разом з Державним конструкторським бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля НКАУ розв'язують на основі фундаментальних досліджень теплових процесів та космічних технологій проблему підвищення коефіцієнта корисної дії теплових електростанцій до 60 - 70 відсотків, що вкрай важливо для сучасного становища у паливно-енергетичному комплексі.

Фундаментальні наробки Інституту електрозварювання ім. О. Є. Патона закладено у проекти контролю та дефектоскопії трубопроводів, ультразвукових вимірювачів рівня палива.

Досить широке втілення мають знайти розробки Інституту електродинаміки у створенні підприємствами НКАУ обладнання для автоматизованого обліку енергоносіїв, багатотарифних інтелектуальних лічильників комерційного обліку електроенергії та вимірювання потужності в енергосистемах і таке інше.

Широка гама сучасної медичної апаратури базується на застосуванні ультразвукової техніки як для діагностики, так і для лікування захворювань.

Саме

поєднання фундаментальних наукових досягнень у сфері ультразвукових технологій, які має Інститут електрозварювання ім. О. Є. Патона, та космічних мікроелектронних технологій ВАТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" дає змогу створити та забезпечити виготовлення такої медичної апаратури, як ультразвуковий прилад діагностики остеопорозу, ультразвукове фізіотерапевтичне обладнання, малогабаритний багатофункціональний ультразвуковий прилад та інше. Зазначена ультразвукова медична апаратура за своїми технічними показниками не поступається перед кращими закордонними аналогами, її виробництво істотно скоротить закупівлю з імпорту, дасть змогу забезпечити лікувальні заклади України сучасним обладнанням.

До виконання проектів Програми за напрямами "Машини, обладнання і технології для сільського господарства, харчової промисловості та переробних галузей агропромислового комплексу" та "Обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості" передбачається залучити провідні організації Національної академії наук та Української академії аграрних наук: Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича, Інститут металофізик ім. Г. В. Курдюмова, Інститут технічної теплофізики, Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, Інститут хімії високомолекулярних сполук, Інститут фізіології рослин і генетики, Інститут ґрунтознавства і агрохімії, Інститут захисту рослин.

У процесі реалізації проектів з виготовлення сільськогосподарської техніки передбачено використання сучасних методів автоматизованого проектування та прискорення випробувань цієї техніки на надійність (розроблення Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова).

Використання новітніх технологій з створення нових ливарних алюмінієвих сплавів з підвищеними характеристиками міцності, напрацьованих Інститутом проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича та Інститутом металофізики ім. Г. В. Курдюмова, дасть змогу підвищити якісні характеристики деталей сільськогосподарських машин, виготовлених з цих сплавів.

Застосування методики контролю стану родючості ґрунтів та фізіології рослин, розробленої Інститутом ґрунтознавства і агрохімії, дасть змогу забезпечити на високому рівні розроблення обладнання для адресного проведення агротехнологічних процесів.

Наявність технологій щодо біофізичного впливу на збереження кількісних та якісних характеристик зернопродуктів, розроблених Інститутом проблем матеріалознавства, та радіохвильового вологоміра для експрес-аналізу зернових розробки Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, у поєднанні з технологіями підприємств космічної галузі дасть змогу виготовляти зерносховища світового рівня.

Використання технологій Інституту технічної теплофізики щодо приготування в'язких розчинів, які використовуються під час буріння свердловин у нафтовій та газовій промисловості, забезпечить буріння свердловин великого діаметру на значні глибини.

Впровадження технологій виготовлення полімерних матеріалів та клейових композицій, які розроблені Інститутом хімії великомолекулярних сполук, разом з наробками підприємств НКАУ дасть змогу забезпечити виготовлення та переробку композиційних матеріалів.

Можливості України щодо створення теплоізоляційних та композиційних матеріалів, отриманих з гірських порід (базальтів), сировинна база яких необмежена, будуть реалізовані під час впровадження технологій виготовлення базальтових волокон, тканин та композитів на їх основі за участю Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича та проектами НКАУ з промислових технологій різноманітних виробів (будівельна індустрія, авіа- і суднобудування та інше) із заміною канцерогенного азбесту.

Наведені приклади використання фундаментальних розробок вітчизняної науки забезпечать високий науково-технічний рівень та конкурентоспроможність проектів, включених до Програми.

Машинобудівний комплекс космічної галузі має в своєму розпорядженні розвинену науково-дослідну та виробничу базу, що сформувалася на

основі тісної інтеграції науки та виробництва протягом 70 - 80 років XX століття. На цій базі було започатковано серійне виробництво ракетно-космічної техніки, яка відповідає світовому рівню науково-технічних вимог. У першу чергу, це ракети-носії "Зеніт", "Дніпро", "Циклон", ряд космічних апаратів різноманітного призначення.

Реалізація Програми базується на використанні наявного науково-технічного та технологічного потенціалів підприємств космічної галузі, значного кадрового досвіду ведення розробок та постановки на виробництво складної ракетно-космічної техніки, унікальних спеціальних інформаційних фондів.

На цей час машинобудування космічної галузі має в своєму розпорядженні наробки з таких прогресивних технологічних напрямів:

заготівельне виробництво: виготовлення точного литва (під тиском, за моделями, що виплавляються, та інше); виготовлення відливок спрямованим затвердінням; виготовлення відливок з використанням нових протичадних покриттів та нетоксичних зв'язуючих матеріалів; лазерний та плазмовий крій листових матеріалів;

механічна обробка металів: обробка на верстатах з програмним керуванням;

зварювальне виробництво: електронно-променеве зварювання, зварювання в середовищі вуглекислого газу; зварювання вибухом; мікроплазмове та ультразвукове зварювання;

гальванічні та лакофарбові покриття: безстічні екологічно безпечні технології хромування, цинкування, нікелювання з поверненням хімікатів в робочі ванни; енергозберігаючий автономний нагрів гальванічних ванн; нанесення порошкових полімерних покриттів;

технології виробів з полімерних композитних матеріалів: виготовлення багатофункціональних стільникових заповнювачів та конструкцій з них; виробництво теплозахисних та теплоізоляційних матеріалів, герметиків для машинобудування; виготовлення вузлів силових конструкцій методом спіральної намотки та викладки; виготовлення труб із скло-, органопластиків та трубопровідної арматури з них;

методи та засоби неруйнівного контролю: ультразвукова товщинометрія металів та дефектоскопія зварних з'єднань та неметалів; струмовихрова товщинометрія гальванічних покриттів; автоматизований та механізований неруйнівний контроль;

складальне виробництво: забезпечення, підтримка та контроль промислової чистоти поверхонь порожнин та виробів у цілому; забезпечення та контроль геометричних параметрів вузлів і виробів; формування та розмірний контроль рознімних та нерознімних конструкцій;

контрольно-випробувальні роботи: контроль міцності та герметичності; спеціальні гідравлічні, газодинамічні, термовакуумні випробування; випробування імітацією експлуатаційних умов, в тому числі умов космічного простору; спеціальні технології на основі високого вакууму, кріогенних та високих температур.

Володіючи комплексом прогресивних машинобудівних технологій, галузь у змозі розробляти та виробляти:

складну сільськогосподарську техніку, зернозбиральні комбайни, трактори, землеобробні комплекси;

технологічне обладнання для харчової промисловості та переробних галузей агропромислового комплексу (лінії морозива, карамелі, макаронів, печива і таке інше);

засоби комунального транспорту та комунальну техніку (тролейбуси, автобуси, снігоочисники та інше);

вітроелектричні установки для промислових вітроелектростанцій;

установки для спалення та газифікації низькоякісного вугілля.

Нагромаджений досвід та технологічний доробок з виробництва виробів із прогресивних полімерних композитних матеріалів, у тому числі методом намотування, що одержано під час створення ракетних двигунів на твердому паливі, дає змогу розробляти та обновляти виробництво:

труб, штанг із скло-, базальтопластика, металопластика для нафтогазової, хімічної, гірничодобувної промисловості, комунального господарства;

елементів вакуумних фільтрів, магнітних сепараторів для металургійної та гірничодобувної промисловості;

а також забезпечити потребу авіаційної промисловості та цивільного виробництва конструкціями з стільниковими заповнювачами.

Розроблені технології в галузі теплоізоляційних та теплозахисних матеріалів, багатофункціональних покриттів, освоєні

раніше під час виробництва ракети-носія "Буран", бойових ракет та супутникових апаратів, уможливлює використання їх для теплоізоляційних систем теплопостачання, гідроізоляції, для нанесення антикорозійних та зносостійких покриттів на машини, агрегати та їх вузли і деталі, які працюють у агресивних середовищах.

Одержаний досвід герметизації виробів ракетно-космічної техніки дає змогу на основі "ноу-хау", високих технологій та вітчизняної сировини створити гаму полімерних герметиків (масло-бензостійких, кислото-лугостійких, пластизольних, поліуретанових та інших) для машинобудування, паливно-енергетичного комплексу, будівництва.

Створення виробів ракетно-космічної техніки вимагало свого часу розроблення в великому обсязі засобів контролю та технічної діагностики. У рамках Програми пропонуються методики та засоби контролю герметичності, геометричних параметрів, об'єму, чистоти внутрішніх поверхонь і таке інше.

Окремим блоком йдуть прилади неруйнівного контролю, в тому числі універсальні дефектоскопи, товщиноміри, перетворювачі. Крім того, космічна галузь дасть допомогу в метрологічному забезпеченні цього напряму робіт.

Підприємства галузі володіють також особливо унікальними технологіями, які не мають аналогів за кордоном. Наприклад, технології виготовлення вузлів та агрегатів з активним контролем у процесі їх обробки (механічної, електрохімічної), які з високою точністю були відпрацьовані під час створення ракети-носія "Буран", технології забезпечення чистоти внутрішніх поверхонь баків ракет-носіїв "Буран", "Зеніт", "Дніпро", технології механізованої струменевої очистки та інше.

Приладобудівний комплекс космічної галузі України має в своєму розпорядженні більше половини науково-дослідної і виробничої бази мікроелектронного приладобудування ракетно-космічної галузі колишнього СРСР. При цьому слід відзначити, що ракетно-космічне приладобудування України практично зберегло майже всі можливості свого технологічного та виробничого потенціалу у порівнянні із станом за часів колишнього СРСР. Це стосується в першу чергу таких приладобудівних організацій і підприємств, як відкритих акціонерних товариств "Хартрон", "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", "ЕЛМІЗ", виробничих об'єднань "Комунар", "Київприлад" тощо.

Високотехнологічний рівень розробок та виробничі можливості приладобудівних підприємств космічної галузі України успішно використовуються під час виготовлення продукції мікроелектронного приладобудування в апаратурі управління, контролю та телеметрії космічних апаратів "Січ", "Океан", "Мікросупутник", в системі управління ракетоносія "Зеніт", в апаратурі міжнародного космічного проекту "Морський старт" та інше.

Якість продукції підприємств мікроелектронного приладобудування космічної галузі базується на високому рівні розробок із застосуванням сучасної елементної бази (надвеликі інтегральні схеми з високою швидкодією, програмовані ПЗЗ-матриці, надвисокочастотні генератори з високим ККД, спеціальні матеріали та інше), а також космічних технологій, що забезпечують високу технологічність, потрібну якість та надійність апаратури.

До переліку космічних технологій, які планується впровадити під час створення апаратури для цивільної продукції, слід віднести:

виготовлення мікроелектроніки надвисоких частот з мікронними розмірами елементів;

виготовлення п'єзо- та акустоелектроніки для датчиків різного призначення;

виготовлення тонко- та товстоплівкових мікрозборок із застосуванням вакуумних технологій напилення і прецизійної фотолітографії пасивних елементів мікронних розмірів;

термічна обробка пластифікованої кераміки у азотоводневій суміші газів при температурі 1500° C - 1600° C;

виготовлення друкованих багатошарових комутаційних плат, застосування методу ультразвукового зварювання багатовивідних мікросхем;

діагностичний функціональний контроль та сертифікація елементної бази;

сучасні методи космічних випробувань та інше.

Для створення і виробництва сучасної конкурентоспроможної апаратури підприємства космічної галузі мають необхідні виробничі потужності, в тому числі

спеціалізовані приміщення з особливими вимогами щодо температури, вологості та чистоти повітря для виготовлення мікроелектронних схем та пристроїв на їх основі. Зазначені виробничі приміщення оснащено унікальним технологічним обладнанням, до якого слід віднести:

вакуумне обладнання для термічного напилення, катодного та магнетронного розпилювання спеціальних металів і сплавів;

автоматизовані за всім технологічним циклом лінії прецизійної фотолітографічної обробки напилених шарів металів та сплавів для одержання конфігурації елементів розмірами до 50 мкм з точністю 5 мкм;

автоматизовані лінії трафаретного друку та спеціальної термічної обробки для товстоплівкових мікрозборок;

програмно-автоматизоване обладнання для термокомпресорного та ультразвукового зварювання елементів з мікронними розмірами виводів;

термошафи для електротермотренувань елементів у інтервалі температури від -70° C до +125° C;

спеціальні стенди для контролю елементної бази та багато іншого обладнання.

Слід також підкреслити той факт, що розробка та виготовлення продукції за космічними технологіями на зазначеному обладнанні у спеціалізованих приміщеннях здійснюється за нормативною документацією, дія якої поширюється на ракетно-космічну техніку.

Все це в цілому забезпечує високу якість та надійність апаратури як космічного, так і народногосподарського (цивільного) призначення, що виробляється приладобудівними підприємствами космічної галузі.

Впровадження мікроелектронних технологій приладобудування як одного з провідних та наукоємних у створенні ракетно-космічної техніки сучасного рівня можливе за такими напрямами цивільних галузей:

виробництво і використання автоматизованих систем керування технологічними процесами на теплових і атомних електростанціях;

виробництво і використання приладів та автоматизованих систем для обліку, контролю і регулювання роботи котельних установок, теплових мереж, витрат енергії;

освоєння виробництв електронних систем керування електроприводами технологічного устаткування з підвищеним рівнем їх автоматизації;

розширення виробництва наукового устаткування і наукового приладобудування, складної медичної апаратури, автоматизованих діагностичних комплексів;

створення та виробництво промислових та побутових лічильників електроенергії, газу, води, приладів контролю і регулювання систем електро-, водо-, тепло- і газопостачання;

створення та виробництво телефонних апаратів, телефонних автоматичних станцій;

створення та випуск обладнання для спеціальних автоматичних систем управління перевезеннями, інформаційних систем різного призначення, сучасних комплектів діагностики і дефектоскопії транспортних засобів.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

Програма включає проекти за шістьома напрямами, сформованими за відомчо-груповими ознаками продукції і технологій, а саме:

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ (Мінпаливенерго);

МАШИНИ ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ПЕРЕРОБНИХ ГАЛУЗЕЙ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ (Мінагрополітики);

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА ІНШИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ (Мінпромполітики);

ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ (Мінтранс, Держбуд);

МЕДИЧНА АПАРАТУРА ТА ОБЛАДНАННЯ (МОЗ);

ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ (Держкомзв'язку).

Всього до Програми включено 165 проектів.

Проекти за напрямами та етапи їх реалізації погоджено з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Формування проектів Програми проведено НКАУ разом з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади - учасниками Програми з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року N 2145 "Про порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету".

У Програмі відображено такі показники проектів:

найменування проекту; основні технічні характеристики виробів; перелік підприємств-виконавців проекту; терміни виконання проекту; орієнтовна вартість розробки виробів, технологій та підготовки

виробництва; рік початку серійного виробництва; можливі джерела фінансування проекту; розподіл коштів за джерелами фінансування; орієнтовна ціна за одиницю продукції; орієнтовна річна потреба у продукції; підприємства-споживачі продукції; направленість проектів за критеріями імпортозаміщення, експортоорієнтованості, енерго- та ресурсозбереження.

Інші показники проектів, згідно із зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, відтворюються у бізнес-планах за кожним проектом та подаються до Мінекономіки під час формування щорічних пропозицій до проекту державного бюджету.

Зміст проектів основних груп продукції та технологій:

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ (додаток 1):

установки для використання нетрадиційних видів енергії;

автоматизовані системи управління технологічними процесами енергоблоків атомних електростанцій;

автоматизовані системи управління котлоагрегатами теплових електростанцій;

автоматизовані системи управління технологічними процесами переробки нафти та газу;

автоматизовані системи технічної діагностики електричної частини енергоблоків атомних електростанцій;

автоматизовані підсистеми моніторингу та діагностики технологічного обладнання енергоблоків атомних електростанцій;

системи автоматизації та телемеханізації нафто- та газопроводів;

система автоматизованого хімічного контролю, діагностики та управління водно-хімічним режимом контурів енергоблоків атомних електростанцій;

блоки уніфікованих комплексів технологічних захистів теплових електростанцій;

автоматизовані системи обліку витрат різних видів енергії;

лічильники різних видів енергії;

перетворювальна електроапаратура;

вимірювальна апаратура;

мікропроцесорна апаратура релейного захисту електричних підстанцій;

автоматизовані системи управління та збору інформації для мікропроцесорних релейних захистів;

рентгенівська діагностична апаратура;

електронна діагностична апаратура;

датчикова апаратура;

контрольно-регулівна електронна апаратура;

показуюча, слідкуюча та реєструюча апаратура;

технології, енерго- та ресурсозберігаючі матеріали, обладнання та засоби технологічного оснащення.

МАШИНИ ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ПЕРЕРОБНИХ ГАЛУЗЕЙ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ (додаток 2):

сільськогосподарські машини;

обладнання і технології для харчової промисловості та переробних галузей агропромислового комплексу;

ресурсозберігаючі агротехнології точного землеробства.

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА ІНШИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ (додаток 3):

системи, прилади керування, технології та засоби технологічного оснащення для авіаційної промисловості;

обладнання, матеріали, технології та засоби технологічного оснащення для оборонної промисловості;

обладнання, матеріали, технології та засоби технологічного оснащення для важкого, енергетичного та нафтодобувного машинобудування;

конструкції, матеріали, технології та засоби технологічного оснащення для металургійної та гірничої промисловості;

технології та обладнання для виготовлення машин та обладнання господарського призначення;

обладнання автоматизованого контролю та діагностики, обладнання для метрології та сертифікації продукції машинобудування;

прогресивні екологічно безпечні, ресурсозберігаючі технології та технологічне оснащення для виготовлення продукції вітчизняним виробником.

ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ (додаток 4):

тролейбуси;

автобуси для міських перевезень;

МЕДИЧНА АПАРАТУРА ТА ОБЛАДНАННЯ (додаток 5):

діагностичні прилади та апаратура;

лікувальні прилади та апаратура;

хірургічні прилади та апаратура;

лікувально-діагностичні засоби обслуговування зон катастроф;

стоматологічне обладнання;

телемедичне обладнання;

різне допоміжне обладнання.

ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ (додаток 6):

оптико-волоконна апаратура;

електронна апаратура;

перетворювачі та джерела вторинного електроживлення.

ЗАВДАННЯ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

На основі проведених маркетингових досліджень на внутрішньому ринку машинобудівної продукції визначено та погоджено з

відповідними міністерствами і державними комітетами орієнтовну щорічну потребу у виробах за кожним напрямом проектів та найменуванням продукції.

Загальна орієнтовна щорічна потреба України в продукції машинобудування на основі космічних технологій за шістьома напрямами Програми становить 6823 млн. гривень (у цінах на 1 січня 2001 р.), в тому числі:

обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу - 1173 млн. гривень;

машини, обладнання і технології для сільського господарства, харчової промисловості та переробних галузей агропромислового комплексу - 4904 млн. гривень;

обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості - 254 млн. гривень;

транспортні засоби - 372 млн. гривень;

медична апаратура та обладнання - 95 млн. гривень;

засоби телекомунікацій - 25 млн. гривень.

Завдання на виробництво продукції за проектами Програми встановлюються підприємствами-виробниками щорічно, виходячи з фінансового забезпечення Програми, прогнозної потреби у конкретних виробах та кон'юнктури ринку.

ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ

Реалізація Програми потребує створення відповідного інвестиційного забезпечення.

Можливими джерелами фінансування програмних заходів на етапі розроблення Програми визначено:

власні кошти підприємств;

кредити, в тому числі інвестиційне забезпечення;

кошти державного бюджету.

Необхідні загальні обсяги фінансування для реалізації Програми на період 2001 - 2005 роки складають 598,5 млн. гривень (у цінах на 1 січня 2001 р.), в тому числі:

на розроблення продукції та технологій - 208 млн. гривень;

на підготовку виробництва - 390,5 млн. гривень.

В загальному обсязі можливі джерела фінансування становлять:

власні кошти підприємств - 145,2 млн. гривень (25 відсотків);

інвестиційне забезпечення, в тому числі кошти державного бюджету - 453,3 млн. гривень (75 відсотків).

Техніко-економічні показники Програми наведено у таблиці 1.

Техніко-економічні показники Програми

Таблиця 1

Напрями проектів продукції та технологій

Кількість проектів продукції та технологій

Необхідні обсяги фінансування,

млн. гривень

Можливі джерела фінансування,

млн. гривень

всього

в тому числі

всього

в тому числі

власні кошти підприємств

інвестиційне забезпечення, в тому числі державний бюджет

на

продукцію

на

технології

на розроблення продукції та технологій

на підготовку виробництва

Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу

214,9

83,4

131,5

76,0

138,9/132,2

Машини, обладнання і технології для сільського господарства, харчової промисловості та переробних галузей агропромислового комплексу

282,7

82,9

199,8

62,2

220,5/138,8

Обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості

43,6

9,9

33,7

6,7

36,9/30,7

Транспортні засоби

30,1

14,5

15,6

0,3

29,8/26,6

Медична апаратура та обладнання

23,8

14,9

8,9

23,8/18,6

Засоби телекомунікацій

3,4

2,4

1,0

3,4/3,1

Усього

165

142

598,5

208

390,5

145,2

453,3/350

ОЧІКУВАНІ ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Реалізація Програми дасть змогу:

поєднати результати фундаментальних досліджень провідних наукових установ Національної академії наук та прикладних розробок науково-дослідних і конструкторських організацій космічної галузі;

зберегти критичні наукоємні ракетно-космічні технології, що використовувались в оборонних напрямах;

зберегти і розвивати надалі найбільш цінні елементи нагромадженого у космічній галузі науково-технічного потенціалу;

трансформувати високі, наукоємні технології у виробництво високотехнологічної цивільної продукції;

дозавантажити вільні конверсійні виробничі потужності підприємств космічної галузі;

зберегти висококваліфікований кадровий потенціал підприємств космічної галузі;

збагатити палітру космічного виробництва технологіями цивільного призначення;

закріпити ключові позиції на внутрішньому ринку

машинобудівної продукції;

організувати випуск імпортозамінної продукції для забезпечення потреб суспільства, тим самим сприяти збереженню валютних ресурсів держави;

збільшити випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції на експорт;

сприяти розширенню виробництва інших галузей промисловості, насамперед розширенню виробничих коопераційних зв'язків;

сприяти створенню пріоритетних умов для вітчизняного товаровиробника, захисту його інтересів та просуванню на ринки збуту його продукції;

збільшити надходження коштів до державного бюджету;

збільшити зайнятість населення, в першу чергу працюючих на підприємствах космічної галузі;

сприяти створенню максимальної кількості нових робочих місць;

спрямувати залучення та переміщення вільного капіталу, у тому числі іноземного, до найбільш перспективних сфер виробництва.

Включені до Програми проекти за спрямованістю на виробництво продукції:

з використанням високих наукоємних космічних технологій - 122 проекти;

імпортозамінної - 118 проектів;

експортоорієнтованої - 41 проект;

енерго- та ресурсозберігаючої - 33 проекти.

Дані про спрямованість проектів Програми наведено у таблиці 2.

Спрямованість проектів Програми

Таблиця 2

Напрям

Кількість проектів, спрямованих на виробництво продукції

з використан-

ням високих наукоємних космічних технологій

імпорто-

замінної

експорто-

орієнтованої

енерго-

та ресурсо-

зберігаючої

Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу

Обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості

Транспортні засоби

Медична апаратура та обладнання

Засоби телекомунікацій

Усього

122

118

В результаті реалізації Програми:

за рахунок приросту загальних обсягів виробництва цивільної продукції із застосуванням космічних технологій на підприємствах космічної галузі та інших галузей на кінець 2005 року буде додатково задіяно понад 50 тисяч працюючих;

організація виробництва імпортозамінної продукції дасть змогу щороку економити валютні кошти держави в обсязі понад 200 млн. доларів США (за курсом Національного банку на 1 січня 2001 р.).

ФОРМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОГРАМИ

Передбачаються такі форми державної підтримки Програми:

гарантії держави у разі залучення іноземних кредитів;

державний протекціонізм;

надання цільових пільгових кредитів підприємствам;

часткове бюджетне фінансування;

надання податкових "канікул" та пільгового митного режиму;

адресна підтримка вітчизняного товаровиробника під час створення конкурентоспроможної цивільної продукції на базі космічних технологій.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ

Реалізація Програми здійснюватиметься шляхом виконання конкретних заходів.

Для управління реалізацією Програми створюються двосторонні міжгалузеві робочі групи.

НКАУ щорічно звітує про хід виконання Програми перед Кабінетом Міністрів України.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Програма передбачає заходи щодо інформаційного та інформаційно-рекламного забезпечення процесу її реалізації з метою формування споживчих переваг та громадської думки щодо привабливості продукції на базі космічних технологій, позитивного іміджу продукції та підприємств космічної галузі:

забезпечення доступності інформації (за винятком такої, що становить комерційну таємницю);

публікація та висвітлення інформації у засобах масової інформації ходу реалізації Програми, досягнутих успіхів та проблем, а також з обміну досвідом;

регулярне проведення інформаційно-рекламних заходів з висвітлення роботи підприємств космічної галузі у напрямі впровадження космічних технологій у цивільне виробництво, в тому числі виробництво споживчих товарів довготермінового користування;

проведення виставок, ярмарок, презентацій, прес-конференцій, семінарів та інших рекламних заходів;

випуск рекламних відеороликів, сайтів у

мережі INTERNET, друкованих видань-каталогів, брошур, буклетів і таке інше.

Під час проведення інформаційно-рекламних кампаній повинно обов'язково повідомлятись про факт використання космічних технологій у процесі виготовлення товарів і продукції, що рекламуються.

Додаток 1

до Міжвідомчої програми

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

До Програми за напрямком "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу" включено проекти з проблемних питань, що охоплюють такі напрями, як атомні та теплові електростанції, вітроенергетичні установки, обладнання та пристрої для переробки нафти і газу, прилади для обліку енергоносіїв, інтелектуальні багатотарифні лічильники, вимірювачі рівня палива, датчики тиску, технологічне оснащення для зварювання та контролю герметичності тощо.

Проектами передбачається створення та впровадження підсистем діагностики обладнання АЕС, у тому числі приводів системи управління та захисту реакторної установки, програмно-технічних комплексів автоматизованих систем контролю і автоматизованих систем керування електричної частини АЕС, виготовлення пілотної установки та відпрацювання технології газифікації та спалювання низькоякісного вугілля, створення сучасних потужних вітроагрегатів, високочутливих газоіндикаторів, високоточних датчиків тиску, систем автоматизованого хімічного контролю, діагностики та управління воднохімічним режимом основних і допоміжних контурів серійних, пускових та діючих енергоблоків АЕС, комплексу технологій та обладнання для зварювання неповоротних стиків трубопроводів і рентгенівської техніки для контролю зварювальних з'єднань, систем управління обладнанням з переробки нафти, дистанційного обліку витрат електричної енергії, тепла, газу, води та інше.

Одним з найважливіших елементів, що забезпечує стійку і безпечну роботу атомних електростанцій, є автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП). Ресурс цих систем практично на всіх українських АЕС буде вичерпаний до 2003 року і подальша їх експлуатація не тільки буде порушенням вимог МАГАТЕ, а й становитиме велику небезпеку в національному і, можливо, світовому масштабі.

Розроблення та виготовлення дослідних зразків цієї апаратури здійснюється в умовах жорсткої конкуренції з такими провідними фірмами світу, як Westinhouse, ABB, Siemens, зацікавленими в освоєнні ринку України і проведенні реконструкції автоматичних систем управління АЕС шляхом поставки власної апаратури та математичного забезпечення, що може призвести до повної залежності вітчизняної атомної енергетики від іноземних виробників АСУ ТП АЕС.

Використання космічних технологій під час створення АСУ ТП АЕС, зокрема таких, як: сучасні мікропроцесорні технології; методики відпрацювання програмно-математичного забезпечення; структура побудови програмно-алгоритмічного забезпечення в частині самоконтролю та діагностики, дозволить підвищити їх якість та надійність.

Вартість реконструкції зарубіжними фірмами систем управління всіх енергоблоків атомних електростанцій України з урахуванням подальшого забезпечення працездатності обладнання буде становити не менш як 1,8 млрд. доларів США, а вартість розроблення та виготовлення АСУ ТП за цією Програмою буде вдвічі менша.

Одним із важливих напрямів паливно-енергетичного комплексу є теплові електричні станції. В межах Програми передбачено виконання робіт, що забезпечать більш ефективну внутрішньоциклову газифікацію парогазових установок при значному підвищенні ККД.

Новим напрямом в розвитку вітчизняного паливно-енергетичного комплексу України є розроблення установки для газифікації і спалення вугілля під тиском в циркулюючому киплячому шарі і створення на їх базі парогазових установок із значним підвищенням ККД термічної переробки вугілля. Це дозволить використати для потреб енергетики вітчизняні енергоносії, зменшити споживання імпортованих газу, мазуту та зменшити приблизно в два рази витрати вугілля, що забезпечить економію щорічно близько 2 млрд. гривень і значно покращить екологічну ситуацію за рахунок зменшення шкідливих викидів ТЕС.

Вітроенергетика

уособлює курс на використання відновлювальних джерел енергії. Вітроагрегати є досить наукоємною продукцією. Для їх створення необхідні фундаментальні знання з аеродинаміки, електродинаміки, міцності, теорії автоматичного регулювання та інших наукових галузей, великий досвід в яких мають підприємства космічної галузі.

Приклади впровадження космічних технологій в проекти вітроенергетичного обладнання:

технологія виготовлення лопатей вітроагрегатів із склопластикових матеріалів, яка повністю базується на технології виготовлення корпусів твердопаливних ракетних двигунів. Лонжерон лопаті виготовляється за технологією намотки на верстатах, які призначені для виготовлення корпусів великогабаритних РДТП;

технологія виготовлення титанових вузлів головки вітроагрегату, яка базується на технології виготовлення титанових вузлів РДТП і дозволяє отримати кращі масогабаритні характеристики в порівнянні з зарубіжними аналогами;

технологія виготовлення вузлів гідросистем;

технологія виготовлення систем керування вітроагрегатів.

Україна першою з країн СНД почала розвивати цей перспективний напрям енергетики і планує до 2030 року довести виробництво вітрової енергії до 25 - 30 відсотків загального обсягу, що дозволить суттєво скоротити імпорт нафти та газу, покращити екологічну ситуацію за рахунок зменшення спалення органічного пального, вийти на світовий ринок з високотехнологічною конкурентоспроможною продукцією.

Значна частина проектів спрямована на створення та впровадження пристроїв та приладів обліку енергії, моніторингу та діагностики приладів систем управління і захисту реакторної установки, головних циркуляційних насосів, вібродіагностики валоприводу, вимірювальної техніки, пускорегулюючої апаратури.

Розроблення та виготовлення продукції за космічними технологіями в спеціалізованих приміщеннях здійснюється за діючою в космічній галузі нормативною документацією, що забезпечує високу якість та надійність апаратури як космічного, так і народногосподарського призначення, що виробляється підприємствами.

Виконавцями проектів є провідні підприємства космічної галузі: ДКБ "Південне" ім. К. М. Янгеля, ВАТ "Хартрон", ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова", ВАТ "НДІРВ", ВО "Комунар", ВО "Київприлад", ДП ХЗЕА, НДТІП, ВАТ "УкрНДІТМ", що мають достатній досвід створення ракетно-космічної техніки, а також дослідницький та виробничий потенціал для успішного виконання проектів, що входять до Міжвідомчої програми за напрямом "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу". Створення високотехнологічної, високонадійної техніки неможливе без впровадження сучасних технологій виготовлення вузлів та агрегатів, використання сучасних матеріалів, проведення комплексу всебічних випробувань. Саме на підприємствах космічної галузі сконцентровано досвід розроблення техніки такого класу, існують міцні зв'язки з технологічними та матеріалознавчими інститутами, є сучасні стенди та комп'ютерне обладнання для автономних, комплексних та натурних випробувань вузлів та агрегатів, випробувань на міцність, віброміцність, камери кліматичних випробувань тощо.

Освоєність на підприємствах галузі космічних технологій, технологічне оснащення виробництв, наявність висококваліфікованих кадрів дає змогу в короткий термін із значно меншою вартістю, особливо для підготовки виробництва, здійснити створення та виготовлення високотехнологічної продукції для потреб ринку на рівні світових зразків, а також дещо зменшити закупівлю для паливно-енергетичного комплексу апаратури закордонного виробництва.

Використання технологічної і виробничої бази приладобудування і машинобудування, перспективних конструкторсько-технологічних рішень створення апаратури, впровадження космічних технологій, що побудовані на нових фізичних принципах і спеціальних матеріалах, дозволяє розраховувати на високу якість апаратури, яка буде створена для паливно-енергетичного комплексу України.

При цьому буде досягнута економія валютних коштів за рахунок відмови від закупівлі іноземних автоматизованих систем управління АЕС, лічильників електричної енергії, газу, палива, прецизійних

датчиків різноманітного призначення тощо.

Вирішення питань економії електроенергії та забезпечення екологічної безпеки буде досягнуто за рахунок впровадження вітроагрегатних енергетичних установок та підвищення ККД діючих ТЕС.

За цими проектами близько 15 відсотків можуть бути впроваджені на підприємствах, де відсутні космічні технології.

Завдяки зниженню вартості виробів у порівнянні з аналогами іноземного виробництва значно зростає їх конкурентоспроможність та можливість реалізації.

Узагальнені техніко-економічні показники проектів наведені в таблиці 1.

Дані про спрямованість проектів наведені в таблиці 2.

Техніко-економічні характеристики проектів наведені в таблиці 3.

Середній термін реалізації проектів становить 2 - 3 роки.

Приріст загальних обсягів виробництва цивільної продукції із застосуванням космічних технологій за напрямом "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу" дасть змогу задіяти на підприємствах космічної галузі додатково понад 10000 працюючих.

Техніко-економічні показники проектів за напрямом "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу"

Таблиця 1

Напрями проектів продукції та технологій

Кількість проектів продукції та технологій

Необхідні обсяги фінансування, млн. гривень

Можливі джерела фінансування, млн. гривень

Орієнтовна потреба в цивільній продукції, млн. гривень/рік

всього

в тому числі

всього

в тому числі

власні кошти підприємств

інвестиційне забезпечення, в тому числі державний бюджет

на продукцію

на технології

на розроблення продукції та технологій

на підготовку виробництва

1. Установки для використання нетрадиційних видів енергії

35,6

20,3

15,3

35,6

715

2. Автоматизовані системи управління технологічними процесами енергоблоків атомних електростанцій

72,3

52,3

52,4

3. Автоматизовані системи управління котлоагрегатами теплових електростанцій

0,4

0,3

0,1

0,3

1,8

4. Автоматизовані системи управління технологічними процесами переробки нафти та газу

0,2

0,1