Тип: Розпорядження
№ 433-р
Дата: 29 вересня 1988 р.
Статус: Втратив чинність
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 29 вересня 1988 р. N 433-р
Київ
Із змінами і доповненнями, внесеними
розпорядженням Ради Міністрів Української РСР
від 8 жовтня 1990 року N 458-р
Розпорядження втратило чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 1993 року N 245)
Довести до відома міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів, що з метою створення робітникам і службовцям умов для додаткової участі в суспільному виробництві у вільний від основної роботи час Рада Міністрів СРСР постановою від 22 вересня 1988 р. N 1111 "Про роботу за сумісництвом":
1. Дозволила робітникам і службовцям роботу за сумісництвом на тому ж чи іншому підприємстві /в об'єднанні/, в установі, організації. Сумісництво допускається тільки на одному підприємстві /в об'єднанні/, в установі й організації у вільний від основної роботи час.
Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації та профспілкового комітету за місцем основної роботи не потрібно. Обмеження на сумісництво можуть вводитись керівниками підприємств /об'єднань/, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад з особливими умовами й режимом праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що позначаються на стані їх здоров'я та безпеки виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.
Займання двох керівних посад не допускається.
При влаштуванні на роботу за сумісництвом не за місцем основної роботи (служби, навчання) громадяни зобов'язані подавати довідку про основне місце роботи (служби, навчання).
(пункт 1 доповнено абзацом четвертим згідно з розпорядженням
Ради Міністрів Української РСР від 08.10.90 р. N 458-р)
У разі зміни основного місця роботи (служби, навчання) громадяни зобов'язані в місячний строк подати адміністрації підприємства, установи, організації, в яких працюють за сумісництвом, відомості про зміну основного місця роботи.
(пункт 1 доповнено абзацом п'ятим згідно з розпорядженням
Ради Міністрів Української РСР від 08.10.90 р. N 458-р)
2. Установила, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
3. Доручила Держкомпраці СРСР разом з Мінюстом СРСР і ВЦРПС:
затвердити положення про умови роботи за сумісництвом, передбачивши в ньому особливості застосування вказаної постанови для окремих категорій працівників /наукових, педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, професорсько-викладацького складу та інших/;
подати в 3-місячний строк до Ради Міністрів СРСР пропозиції про внесення в законодавство змін, що випливають з зазначеної постанови.
Заступник Голови
Ради Міністрів УРСР
Є. КАЧАЛОВСЬКИЙ
Інд. 18