Тип: Постанова
№ 340
Дата: 02 листопада 1988 р.
Статус: Чинний
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ПОСТАНОВА
від 2 листопада 1988 р. N 340
Київ
Про Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР на 1989 рік
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Ради Міністрів Української РСР
від 1 березня 1990 року N 47
Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР на 1989 рік розроблено виходячи з рішень XXVII з'їзду КПРС і XIX Всесоюзної партійної конференції, завдань п'ятирічного плану на 1986 - 1990 роки, рішень XXVII з'їзду Компартії України, а також вимог Законів СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" і "Про кооперацію в СРСР". Він спрямований на посилення динамізму економіки та її соціальної орієнтації на основі зростання ефективності суспільного виробництва, на поглиблення перебудови життя радянського суспільства.
На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 21 жовтня 1988 р. N 1250 "Про Державний план економічного і соціального розвитку СРСР на 1989 рік" Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Прийняти Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР на 1989 рік.
Установити найважливіші показники економічного і соціального розвитку УРСР:
Одиниця виміру
1989 рік
Вироблений національний доход
у процентах до плану на 1988 рік
103,8
Реальні доходи на душу населення
у процентах до плану на 1988 рік
102,7
Продуктивність праці:
у промисловості
у процентах до плану на 1988 рік
104
у будівництві
у процентах до плану на 1988 рік
103,1
Прибуток від господарської діяльності підприємств (об'єднань) і організацій республіканських і непромислових союзно-республіканських міністерств і відомств УРСР
у процентах до плану на 1988 рік
101,2
Виробництво промислової продукції (робіт, послуг) у вартісному вираженні (розрахунково) для укладення договорів (у діючих оптових цінах підприємств) - промисловість республіканського підпорядкування
млн. крб.
7416,9
Капітальні вкладення за рахунок усіх джерел фінансування - всього
млрд. крб.
29,1
у тому числі будівельно-монтажні роботи
млрд. крб.
14,5
Загальний обсяг роздрібного товарообороту
млн. крб.
64250
Обсяг реалізації платних послуг населенню
млн. крб.
8773
Затвердити:
основні показники економічного і соціального розвитку Української РСР і областей, народногосподарські баланси (додаток N 1*);
розрахункові економічні й соціальні показники (додаток N 2*);
державне замовлення (додатки N 3 і 4*);
ліміти (додаток N 5*).
____________
* Додатки не наводяться.
2. Внести Державний план економічного і соціального розвитку Української РСР на 1989 рік на розгляд Верховної Ради Української РСР.
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ПЛАНУ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В 1989 РОЦІ
3. Вважати головним напрямом роботи міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, трудових колективів в усіх галузях народного господарства в 1989 році практичну реалізацію настанов XIX Всесоюзної конференції КПРС, рішень липневого (1988 р.) Пленуму ЦК КПРС і жовтневого (1988 р.) Пленуму ЦК Компартії України з проблем соціально-економічного розвитку країни та республіки. З цією метою, спираючись на процеси демократизації суспільства, підвищення соціальної та політичної активності усіх його верств, здійснювані в країні заходи щодо перебудови політичної системи, розвитку гласності, посилення боротьби з бюрократизмом, спрямувати всю організаторську й господарську діяльність на розв'язання таких найбільш актуальних у сучасних умовах завдань:
а) прискорення на основі посилення соціальної спрямованості економіки та прогресивних змін у структурі суспільного виробництва розв'язання насущних проблем народного добробуту і досягнення вже в 1989 році відчутних для усіх радянських людей зрушень у поліпшенні продовольчого постачання, насиченні ринку товарами, забезпеченні населення різноманітними послугами, поліпшенні організації торгівлі й громадського харчування, розвитку та зміцненні матеріально-технічної бази соціально-культурної сфери;
б) забезпечення стійкого й
динамічного зростання суспільного виробництва, що гарантує виконання завдань дванадцятої п'ятирічки і створення міцного фундаменту для дальшого прискорення на якісно новій основі соціально-економічного розвитку країни;
в) всемірне підвищення ефективності суспільного виробництва на основі повнішого використання створеного виробничого потенціалу, посилення ролі інтенсивних факторів, і передусім зростання продуктивності праці й активного ресурсозбереження, послідовного поглиблення радикальної економічної реформи, зміцнення трудової та виробничої дисципліни й неухильного виконання договірних зобов'язань;
г) прискорення науково-технічного прогресу як головного довгочасного фактора досягнення високих кінцевих економічних результатів в усіх галузях і сферах народного господарства і вдосконалення способу життя радянських людей;
д) послідовне оздоровлення фінансового стану республіки, областей та галузей, підприємств і об'єднань, нормалізація грошового обігу, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.
4. Рада Міністрів СРСР відзначила, що розвиток народного господарства в 1989 році відбуватиметься багато в чому в особливих, незвичайних умовах, які не могли бути враховані в п'ятирічному плані на 1986 - 1990 роки й потребують відображення в державному плані на наступний рік.
По-перше, в 1989 році завершується перехід на повний господарський розрахунок і самофінансування підприємств усіх виробничих галузей народного господарства, скорочується частка державного замовлення як директивного показника плану в загальному обсязі виробництва та істотно підвищується самостійність підприємств у формуванні виробничої програми, різко зростають масштаби оптової торгівлі засобами виробництва. Все це посилює значення повсякденної роботи по активізації взаємодії нових елементів господарювання з метою надання системі управління цілісного характеру, по освоєнню економічних методів управління, розвитку горизонтальних зв'язків між постачальниками і споживачами, зміцненню дисципліни поставок, досягненню кожним підприємством високої рентабельності, що забезпечує виконання зобов'язань перед бюджетом і одержання госпрозрахункового доходу, необхідного для поступального виробничого і соціального розвитку трудового колективу.
По-друге, такі фактори, як відставання у виконанні завдань п'ятирічного плану по зниженню матеріальних затрат, недоліки у використанні наявних потужностей, що зберігаються в багатьох галузях народного господарства, допущене у перші три роки п'ятирічки невиконання завдань по введенню в дію багатьох виробничих об'єктів, обмеження можливостей імпорту внаслідок погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, а також здійснюваний перерозподіл ресурсів на користь невиробничої сфери, об'єктивно обумовили напруженість проблеми матеріальної збалансованості розвитку народного господарства і висунули в центр уваги органів управління на всіх рівнях питання проведення найжорстокішого режиму економії паливно-сировинних та інших матеріальних ресурсів, залучення в господарський оборот зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей, невстановленого й недіючого устаткування, скорочення обсягів незавершеного будівництва.
По-третє, нехтування протягом тривалого періоду економічними показниками, труднощі у фінансовому стані країни й стані грошового обігу, що призвели до порушення рівноваги на споживчому ринку та ринку засобів виробництва, потребують проведення невідкладних заходів щодо усунення цих недоліків, кардинального підвищення рівня економічної роботи на підприємствах і в об'єднаннях, у галузях і регіонах країни.
По-четверте, підсумки роботи народного господарства в 1989 році - передостанньому році п'ятирічки - багато в чому будуть зумовлювати виконання завдань дванадцятої п'ятирічки в цілому й умови формування плану на 1991 - 1995 роки.
Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам ретельно проаналізувати підсумки роботи відповідних народногосподарських комплексів, галузей, об'єднань, підприємств і організацій за минулий період п'ятирічки, розробити й
здійснити з урахуванням особливостей наступного року додаткові заходи щодо забезпечення стабільної роботи протягом усього року, реалізації головних соціально-економічних завдань, поставлених у плані на 1989 рік.
СОЦІАЛЬНА ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ ЕКОНОМІКИ - ГОЛОВНА ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА ПЛАНУ НА 1989 РІК
5. Рада Міністрів СРСР, керуючись настановами XXVII з'їзду КПРС і наступними рішеннями Партії і Уряду по проведенню сильної соціальної політики, вирішила здійснити в 1989 році в централізованому порядку такі основні заходи щодо підвищення рівня життя народу:
продовжити поетапне підвищення заробітної плати працівників охорони здоров'я і соціального забезпечення;
ввести нові посадові оклади і ставки окремих категорій працівників культури;
приступити до підвищення ставок і окладів професорсько-викладацького складу вищих учбових закладів;
приступити до збільшення поетапно, по районах країни, тривалості частково оплачуваної відпустки жінкам-матерям по догляду за дитиною до досягнення нею віку
півтора року з одночасним наданням права на додаткову неоплачувану відпустку до досягнення дитиною віку двох років;
збільшити з 8 до 12 років вік дітей, на яких виплачується допомога малозабезпеченим сім'ям.
Спрямувати з державного бюджету на проведення централізованих заходів щодо підвищення рівня життя народу 4,2 млрд. карбованців.
Продовжити погашення державних внутрішніх позик.
а) поліпшення продовольчого постачання населення
6. З метою поліпшення продовольчого постачання населення, керуючись рішеннями, прийнятими липневим (1988 р.) Пленумом ЦК КПРС і жовтневим (1988 р.) Пленумом ЦК Компартії України, встановити на 1989 рік обсяг виробництва продовольчих товарів у розмірі 30,4 млрд. крб., або на 2,1 млрд. крб. більше, ніж це передбачено п'ятирічним планом на вказаний рік.
Держагропрому УРСР, Міністерству хлібопродуктів УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам забезпечити безумовне виконання завдань по поставці продовольчих товарів у суворій відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 28 вересня 1988 р. N 302, розглядаючи ці завдання як мінімальні.
Для цього:
здійснити конкретні заходи щодо всемірного нарощування виробництва зерна, м'яса, молока та іншої сільськогосподарської продукції, поліпшення її схоронності й скорочення втрат, своєчасної та якісної переробки;
ретельно проаналізувати стан справ з будівництвом підприємств у переробних галузях агропромислового комплексу, передусім по виробництву цукру, олії, картоплепродуктів, швидкозамороженої плодоовочевої продукції, твердого сиру, сухого знежиреного молока, а також млинарських, круп'яних і хлібопекарських підприємств, рибопереробних заводів і холодильників, і причини допущеного відставання з виконанням завдань по введенню в дію відповідних потужностей. Здійснити практичні заходи щодо концентрації матеріально-технічних ресурсів і сил підрядних будівельно-монтажних організацій на виконанні таких завдань в 1989 році та створенні необхідного будівельного заділу для 1990 року, з тим щоб виконати завдання п'ятирічного плану.
7. Враховуючи, що система постачання населення картоплею, овочами і фруктами, яка склалася, зовсім не відповідає сучасним вимогам, призводить до великих втрат вирощеної сільськогосподарської продукції та погіршення її якості, до постійних перебоїв у торгівлі цими продуктами, що повсюдно викликають справедливі нарікання населення, зобов'язати Держагропром УРСР, Міністерство торгівлі УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми та рекомендувати Укоопспілці розробити конкретні заходи щодо збільшення виробництва й поліпшення переробки плодоовочевої продукції і картоплі та докорінної зміни стану справ у постачанні ними населення міст і промислових центрів. Створити для цього необхідні економічні передумови, широко практикувати нові форми організації виробництва, заготівель і переробки цієї продукції, включаючи створення таких формувань, як агропромислові комбінати поблизу міст і торговельно-посередницькі кооперативи, всемірно розвивати орендні відносини у сфері зберігання, переробки й реалізації
плодоовочевої продукції.
8. Держагропрому УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам активізувати роботу по вдосконаленню економічних відносин і організаційних структур в агропромисловому комплексі, повсюдному застосуванню оренди, колективного і сімейного підряду в колгоспах, радгоспах та інших сільськогосподарських підприємствах, створенню й розвитку кооперативів, що забезпечують найбільш ефективне використання ресурсів, спрямовуваних в аграрний сектор народного господарства, повне розкриття його потенційних можливостей.
9. Як свідчать факти, Міністерство хлібопродуктів УРСР і підвідомчі йому підприємства
недостатньо займаються питаннями розширення асортименту й підвищення якості борошна, крупи, хлібобулочних і кондитерських виробів. При наявності достатніх сировинних ресурсів попит на ці вироби в багатьох регіонах республіки задовольняється не повністю. В галузі слабо використовуються можливості кооперації для збільшення виробництва високоякісних продуктів харчування. Належної роботи по створенню й розвитку відповідних кооперативів не проводиться.
Зобов'язати Міністерство хлібопродуктів УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми вжити необхідних заходів до якнайшвидшого усунення наявних недоліків у роботі галузі.
10. Держагропрому УРСР, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, міністерствам і відомствам УРСР розробити і здійснити в 1989 - 1990 роках заходи по широкому розвитку підсобних виробництв у колгоспах, радгоспах та інших сільськогосподарських підприємствах, у першу чергу по переробці сільськогосподарської продукції й випуску товарів народного споживання.
б) нарощування виробництва непродовольчих товарів народного споживання
11. Виходячи з того, що насичення ринку непродовольчими товарами є однією з центральних проблем підвищення народного добробуту, зняття певної соціальної напруженості в суспільстві, встановити обсяг виробництва вказаних товарів на 1989 рік у розмірі 36,96 млрд. крб. (у роздрібних цінах), або на 1,8 млрд. крб. більше завдань п'ятирічного плану на цей рік, у тому числі товарів легкої промисловості, виготовлюваних підприємствами Міністерства легкої промисловості УРСР, - 13,24 млрд. крб., або відповідно більше на 612,5 млн. крб., та інших непродовольчих товарів - 23,72 млрд. крб., або більше на 1,19 млрд. карбованців.
Зобов'язати Міністерство легкої промисловості УРСР, міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми здійснити необхідні заходи щодо забезпечення виконання та перевиконання завдань по виробництву непродовольчих товарів народного споживання, встановлених постановою Ради Міністрів УРСР від 12 вересня 1988 р. N 273.
12. Відмітити, що Міністерство легкої промисловості УРСР вкрай повільно перебудовує роботу підвідомчих підприємств, в результаті чого не забезпечується задоволення зростаючих потреб населення в товарах галузі.
Низькою залишається якість значної кількості виробів, все ще бідний їх асортимент. Багато підприємств галузі поліпшують фінансові показники своєї діяльності за рахунок збільшення випуску дорогої продукції при зменшенні виробництва дешевих товарів масового попиту на шкоду інтересам споживачів.
Міністерству легкої промисловості УРСР:
здійснити заходи, спрямовані на докорінне поліпшення діяльності підвідомчих підприємств і об'єднань, нарощування виробництва товарів, по яких попит населення задовольняється не повною мірою, підвищення якості й розширення асортименту виробів на основі кращого використання діючого потенціалу, прискорення технічного переозброєння та реконструкції підприємств, створення нових сучасних потужностей;
з участю Міністерства зовнішніх економічних зв'язків СРСР прискорити проведення відповідно до прийнятих рішень переговорів і укладення контрактів з фірмами капіталістичних країн про будівництво шкірзаводу і взуттєвих фабрик, а також про модернізацію швейних та інших підприємств галузі.
13. З метою повнішого задоволення попиту населення на високоякісні товари господарського призначення тривалого користування встановити (з перевищенням
завдань п'ятирічного плану) державні замовлення на поставку в 1989 році меблів на 184,2 млн. крб., будиночків садових - 9,75 тис. штук.
14. Для нарощування виробництва товарів народного споживання міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському
міськвиконкомам розробити й здійснити заходи:
щодо перепрофілювання підприємств, які випускають продукцію виробничо-технічного призначення, при скороченні потреби в ній;
щодо організації виробництва товарів на невикористовуваних виробничих площах, а також завершення з цією метою будівництва раніше законсервованих об'єктів.
в) розвиток сфери послуг і поліпшення торговельного обслуговування населення
15. Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам неухильно проводити лінію на випереджаючий розвиток сфери послуг, що надаються населенню, розширення їх видів і підвищення їхньої якості. Визначити на 1989 рік загальний обсяг платних послуг, що надаються населенню, в розмірі 8773 млн. крб., або на 963 млн. крб. більше завдань п'ятирічного плану. При цьому темпи приросту таких послуг по непрофільних міністерствах повинні зрости в 1989 році порівняно з планом 1988 року не менш як на 15 процентів.
16. Для забезпечення надійної збалансованості роздрібного товарообороту з товарними ресурсами, поліпшення стану справ на ринку здійснити в 1989 році додаткові заходи, спрямовані на максимальне збільшення поставок товарів народного споживання для продажу населенню, і зокрема за рахунок скорочення їх позаринкового використання, обмеження продажу по безготівковому розрахунку через торговельну мережу підприємствам і організаціям та мобілізації запасів товарно-матеріальних цінностей в системі Держпостачу УРСР.
З цією метою:
а) Держплану УРСР, Міністерству торгівлі УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів установити ліміти роздрібної торгівлі на продаж товарів народного споживання підприємствам, організаціям і установам (дрібний опт) на 10 процентів менше, ніж у поточному році;
б) підприємствам, об'єднанням і організаціям ретельно проаналізувати наявні запаси товарно-матеріальних цінностей та передати лишки цих ресурсів без шкоди для виробничої діяльності торговельним організаціям або безпосередньо продати населенню за готівку. Продукція, що передається для продажу через торговельну мережу, зараховується підприємствам, об'єднанням і організаціям в обсяг товарів народного споживання, а продана безпосередньо населенню готівкою - в обсяг платних послуг.
Рада Міністрів СРСР вирішила розширити продаж легкових автомобілів населенню за рахунок зменшення поставки іншим споживачам і у зв'язку з цим скоротити не менш як на 50 процентів поставки їх усім споживачам по позаринкових фондах.
17. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, Міністерству торгівлі УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, які мають торговельну мережу, з метою виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 2 вересня 1988 р. N 262 підвищити рівень торговельного обслуговування населення, виключити перебої в торгівлі недефіцитними товарами, розвивати мережу сучасних магазинів, у тому числі фірмових, і підприємств громадського харчування, вжити заходів до ліквідації черг у них, ввести зручні для населення режими їх роботи і форми торгівлі.
Здійснити також заходи щодо прискорення технічного переоснащення підприємств торгівлі й громадського харчування, введення в дію розподільних холодильників, загальнотоварних складів, магазинів (баз) по торгівлі лісовими та будівельними матеріалами, фірмових магазинів, колгоспних ринків і ринкових павільйонів, а також щодо розширення торговельних площ, приросту, мережі підприємств роздрібної торгівлі й громадського харчування, в першу чергу за рахунок вивільнення приміщень, зайнятих адміністративно-управлінськими службами.
Рекомендувати Укоопспілці розглянути питання активізації діяльності організацій споживчої кооперації по закупівлі сільськогосподарської
продукції у громадян, поліпшенню торговельного обслуговування
населення.
18. Рада Міністрів УРСР відмічає, що в постачанні населення лісовими й будівельними матеріалами мають місце істотні недоліки і стан справ ще не відповідає здійснюваному курсу на всемірний розвиток індивідуального житлового будівництва, а також колективного садівництва і городництва.
Відповідальні за це органи управління проявляють повільність і безініціативність у пошуках шляхів розв'язання поставлених у цій галузі завдань.
Зобов'язати Міністерство торгівлі УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми та рекомендувати Укоопспілці вжити дійових заходів до вишукування додаткових ресурсів лісових і будівельних матеріалів, поліпшення організації їх продажу й доставки населенню. Створити в 1989 - 1990 роках необхідну матеріально-технічну базу, що дає можливість забезпечити якісне обслуговування населення при реалізації вказаних товарів.
Відмітити, що, незважаючи на великий незадоволений попит населення на лісові й будівельні матеріали, місцеві органи всупереч прийнятим рішенням продовжують давати торговельним організаціям вказівки про продаж цих матеріалів підприємствам і колгоспам по безготівковому розрахунку. Вважаючи це неприпустимим, Рада Міністрів УРСР зобов'язує облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми, Міністерство торгівлі УРСР і Укоопспілку припинити подібну практику.
Держпостачу УРСР, Міністерству лісової промисловості УРСР, Міністерству лісового господарства УРСР разом з облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами розробити і здійснити заходи щодо створення при територіальних органах Держпостачу УРСР та лісозаготівельних і лісогосподарських підприємствах і об'єднаннях кооперативів по заготівлі й переробці невикористовуваної, а також низькосортної і листяної деревини і деревних відходів.
19. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, міністерствам і відомствам УРСР, керуючись Законом "Про кооперацію в СРСР", забезпечити використання можливостей збільшення виробництва товарів народного споживання, надання послуг населенню, поліпшення організації торгівлі й громадського харчування шляхом розвитку кооперативів. Подавати допомогу кооперативам у визначенні напрямів їхньої діяльності з урахуванням запитів населення, в оснащенні їх необхідним обладнанням, забезпеченні матеріально-технічними ресурсами та організації збуту продукції, що виробляється ними.
Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам проаналізувати діяльність кооперативів, звернувши особливу увагу на наявні в ній недоліки та негативні явища, в тому числі в ціноутворенні й забезпеченні якості продукції (робіт, послуг), що випускається кооперативами, і подати в листопаді 1988 р. до Ради Міністрів УРСР пропозиції по вдосконаленню та дальшому розвитку кооперативного руху.
г) розвиток матеріальної бази соціально-культурної сфери
20. Установити на 1989 рік таку програму введення в експлуатацію (за рахунок усіх джерел фінансування) об'єктів соціально-культурної сфери:
житлових будинків
- загальною площею 20500 тис. кв. метрів;
дошкільних закладів
- на 73,9 тис. місць;
загальноосвітніх шкіл
- на 211,3 тис. місць;
клубів і будинків культури
- на 64,5 тис. місць;
лікарень
- на 10,9 тис. ліжок;
амбулаторно-поліклінічних закладів
- на 38,3 тис. відвідувань за зміну;
будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів
- на 1,8 тис. місць.
Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, міністерствам і відомствам УРСР вжити необхідних заходів до безумовного виконання встановлених на 1989 рік планів введення в експлуатацію вказаних об'єктів, а по тих групах об'єктів, по яких склалося відставання від завдань, передбачених постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 12 травня 1987 р. N 172 і постановою Ради Міністрів УРСР від 14 травня 1987 р. N 173, забезпечити створення необхідних заділів для надолуження в 1990 році допущеного відставання та для виконання п'ятирічного плану в цілому.
21. Держплану УРСР, Держагропрому УРСР, Міністерству народної освіти УРСР, іншим заінтересованим організаціям
проаналізувати хід будівництва в поточній п'ятирічці професійно-технічних училищ, рівень забезпеченості потреби в них і з урахуванням змін в організації професійно-технічної освіти в країні подати до 10 грудня 1988 р. Раді Міністрів УРСР пропозиції до програми дальшого розвитку мережі таких училищ до кінця п'ятирічки й на перспективу.
ПРИСКОРЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ
22. Рада Міністрів УРСР відзначає, що у світлі програмної настанови партії про перетворення науково-технічного прогресу в головний важіль підвищення ефективності виробництва роботу, яка проводиться в цій галузі, неможливо поки що визнати задовільною. Встановлені на п'ятирічку узагальнюючі показники науково-технічного прогресу по ряду завдань не виконуються.
Зобов'язати міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми забезпечити:
безумовне виконання включених у державні замовлення на 1989 рік найважливіших завдань по проведенню науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які мають принципове значення для народного господарства, передбачених державними і республіканськими науково-технічними програмами, впровадженню розробок міжгалузевих науково-технічних комплексів, а також по реалізації Комплексної програми науково-технічного прогресу країн - членів РЕВ до 2000 року;
посилення впливу господарського механізму на впровадження науково-технічних досягнень підприємствами й об'єднаннями, широко використовуючи з цією метою кредити, пільгові платежі в бюджет та інші економічні важелі.
23. Академії наук УРСР добитись докорінного перелому в роботі міжгалузевих науково-технічних комплексів "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона" і "Порошкова металургія", перейти до прямого фінансування досліджень і розробок за єдиними планами комплексів через їх головні організації на договірній основі.
Подати до Ради Міністрів УРСР пропозиції про заходи, спрямовані на підвищення ефективності діяльності цих комплексів.
24. Відмітити, що перші результати переведення організацій науки на господарський розрахунок і самофінансування підтверджують правильність вибраного напряму. Разом з тим новий господарський механізм ще не повною мірою став засобом ефективного стимулювання підвищення в інтересах замовників якості науково-дослідних і конструкторських розробок, їх якнайшвидшого промислового освоєння. Міністерства і відомства УРСР продовжують практику утримання багатьох наукових організацій за рахунок коштів своїх централізованих фондів, що суперечить принципам господарського розрахунку. Держплан УРСР і Міністерство фінансів УРСР не забезпечили належного контролю за розмірами та напрямами
витрачання цих фондів.
Держплану УРСР, Академії наук УРСР і Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР провести глибокий та принциповий аналіз діяльності наукових організацій в умовах господарського розрахунку і самофінансування та подати за підсумками першого півріччя 1989 р. до Ради Міністрів УРСР пропозиції по дальшому вдосконаленню господарського механізму в сфері науки, в тому числі вузівської та академічної, з метою рішучого підвищення ефективності використання наукового потенціалу і збільшення вкладу науки в прискорення соціально-економічного розвитку республіки.
Держплану УРСР і Міністерству фінансів УРСР посилити контроль за розмірами централізованих фондів розвитку виробництва, науки і техніки та напрямами їх витрачання.
МАТЕРІАЛЬНА ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ І РОЗВИТОК ПАЛИВНО-СИРОВИННИХ ГАЛУЗЕЙ
25. Оскільки матеріальна збалансованість виробництва й будівництва може бути досягнута тільки на основі проведення жорсткого режиму економії всіх видів енергетичних, паливно-сировинних та інших ресурсів, зобов'язати Держпостач УРСР, міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми активізувати проведення в усіх галузях ресурсозберігаючої політики, забезпечити найсуворіше додержання встановлених лімітів споживання матеріально-технічних ресурсів.
Добитися на цій основі виконання зростаючої виробничої та будівельної програми 1989 року без збільшення витрати металопродукції,
лісових матеріалів, цементу й моторного палива порівняно з планом 1988 року.
Забезпечити в 1989 році зниження матеріаломісткості суспільного продукту на 0,7 процента, металомісткості національного доходу на 4,2 процента та його енергоємності на 2,3 процента порівняно з планом 1988 року.
Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам вжити невідкладних заходів до розширення виробничих потужностей по переробці вторинної сировини та використання вторинних енергетичних ресурсів, максимального застосування їх замість первинних ресурсів. Звернути особливу увагу на необхідність збільшення збирання й поставки лому та відходів чорних і кольорових металів, що утворюються в народному господарстві. Забезпечити в 1989 році вивільнення ресурсів первинної сировини та матеріалів у цілому по народному господарству на суму не менш як 3 млрд. крб., з доведенням частки вторинної сировини, матеріалів і палива у виробничому споживанні до 12,8 процента проти 12,6 процента в 1988 році.
Держплану УРСР і Держпостачу УРСР враховувати рівень організації роботи по ресурсозбереженню й використанню вторинної сировини та відходів виробництва при виділенні міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам лімітів на матеріально-технічні ресурси.
26. Враховуючи, що забезпечення народного господарства продукцією виробничо-технічного призначення в 1989 році здійснюватиметься здебільшого по-новому, коли її централізований розподіл істотно скоротиться, а обсяги продукції, реалізовуваної в порядку оптової торгівлі й прямих зв'язків підприємств, відповідно зростуть. Держпостачу УРСР, Держагропрому УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам здійснити необхідні заходи по регулюванню матеріально-технічного забезпечення в цих умовах.
Довести в 1989 році обсяг оптової торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення до 10 млрд. крб., у тому числі через товаропровідну мережу міністерств і відомств УРСР не менш як до 20,3 млн. карбованців.
Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам та Держпостачу УРСР:
використовувати всі елементи нового господарського механізму з метою недопущення
необгрунтованого зниження підприємствами й об'єднаннями випуску та поставок продукції виробничо-технічного призначення, що підлягає реалізації у порядку оптової торгівлі, збереження раціональних господарських зв'язків, які склалися між підприємствами, та їх дальшого вдосконалення;
прискорити створення й широкий розвиток мережі комерційних організацій, підприємств і магазинів фірмової оптової торгівлі продукцією відповідних галузей.
27. Рада Міністрів СРСР відмітила, що введення в дію потужностей по виробництву продукції груп "100" і "300" відстає від установлених завдань, що не дає можливості скоротити в намічених розмірах закупівлі дефіцитних видів сировини, матеріалів і устаткування по імпорту та вивільнити необхідні валютні кошти для іншої мети. Це відставання виникає через несвоєчасну поставку машинобудівельними міністерствами устаткування та вкрай незадовільний хід будівництва об'єктів, відсутність належної уваги до цих питань з боку Рад Міністрів союзних республік.
Зобов'язати Міністерство будівництва УРСР і Міністерство монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР вжити заходів до прискорення будівництва й реконструкції об'єктів і введення в дію виробничих потужностей за програмами "100" і "300" в обсягах, передбачених у плані на 1989 рік.
28. Рада Міністрів СРСР висловлює занепокоєність станом справ у хіміко-лісовому комплексі країни. Через триваючу несполученість потужностей суміжних виробництв, відставання в ході будівництва об'єктів цього комплексу, а також екологічну обстановку на деяких підприємствах, що загострилася, потреби народного господарства й населення у багатьох видах хімічної продукції, паперу та лісоматеріалів задовольняються далеко не повністю, що стримує розвиток народного господарства, в тому числі й соціальної сфери, викликає
необхідність відвертання великих валютних ресурсів на імпорт цієї продукції.
Визнано за необхідне, щоб роботі всіх підприємств і об'єднань хіміко-лісового комплексу в 1989 році приділялась постійна увага та їм подавалась реальна допомога з боку всіх міністерств і відомств СРСР, а також Рад Міністрів союзних республік і місцевих органів управління.
Доручити Державному комітетові УРСР по охороні природи розгорнути роботу по експертизі діючих виробництв, а також перевірці відповідності вимогам екологічних норм технологічних процесів, закладених у проекти будованих, реконструйовуваних або намічуваних до будівництва підприємств зазначеного комплексу. Разом з місцевими органами управління розгорнути широку роз'яснювальну роботу серед населення з питань екологічної сумісності розвитку хімічних виробництв з навколишнім природним середовищем і систематично інформувати його про заходи, що приймаються в цій галузі.
29. Рада Міністрів СРСР відмітила, що в результаті неприйняття належних заходів з боку Бюро Ради Міністрів СРСР по хіміко-лісовому комплексу, відповідних міністерств і відомств - замовників і підрядчиків, Рад Міністрів союзних республік склалося вкрай незадовільне становище з будівництвом об'єктів по випуску мінеральних добрив. За три роки п'ятирічки завдання по введенню в дію відповідних потужностей недовиконано на 25 процентів. Це стало однією з основних причин установлення в плані на 1989 рік обсягів випуску мінеральних добрив у менших розмірах, ніж передбачено п'ятирічним планом на цей рік.
Надаючи виключно важливого значення нарощуванню виробництва та поставок сільському господарству мінеральних добрив як вирішальному фактору збільшення врожайності сільськогосподарських культур, зобов'язати Міністерство будівництва УРСР і Міністерство монтажних і спеціальних будівельних робіт УРСР розглянути стан будівництва кожного об'єкта по виробництву мінеральних добрив і вжити вичерпних заходів до прискорення їх введення в дію, максимально можливого надолуження до кінця п'ятирічки допущеного тут відставання.
30. З метою безперебійної роботи народного господарства в осінньо-зимовий період 1988/89 року міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, підприємствам і об'єднанням, житлово-комунальним організаціям забезпечити суворе виконання всіх намічених заходів по надійному постачанню споживачів паливом, електричною й тепловою енергією, а також по економії всіх видів енергії. Держпостачу УРСР оперативно регулювати весь хід забезпечення народного господарства республіки та населення паливом.
31. У зв'язку з серйозними недоліками в організації роботи транспорту й послабленням дисципліни в цій галузі останнім часом збільшилась кількість транспортних аварій та пригод, які призвели до людських жертв і завдали народному господарству великої матеріальної шкоди. Заходи, що вживаються міністерствами і відомствами УРСР, недостатньо ефективні й не дають належного результату.
Вважаючи таке становище неприпустимим, зобов'язати Міністерство транспорту УРСР, міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми вжити заходів до наведення суворого порядку на транспорті, докорінного підвищення безпеки руху на основі зміцнення виробничої та трудової дисципліни в транспортних організаціях.
Радикально поліпшити якість обслуговування пасажирів, звернувши особливу увагу на необхідність прискорення організації продажу квитків із застосуванням найновішої технології, поліпшення інформації на вокзалах і в портах, чіткого додержання розкладу руху (польотів) поїздів, суден, всемірного розширення асортименту послуг, що надаються пасажирам на шляху слідування й на кінцевих пунктах.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА І РОЗВИТОК БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
32. Відмітити, що стан справ у капітальному будівництві - галузі народного господарства, від якої значною мірою залежить успішна реалізація намічених програм піднесення народного добробуту й зміцнення виробничої бази, - залишається незадовільним.
У результаті триваючої порочної практики розпорошення сил і коштів по
непомірно великій кількості будов і об'єктів не досягнуто істотного скорочення фронту будівництва, не витримуються нормативні й планові його строки.
Надаючи першорядного значення поліпшенню капітального будівництва, Рада Міністрів УРСР зобов'язує міністерства і відомства УРСР - замовники, будівельні міністерства і відомства УРСР, Держбуд УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми здійснити комплекс заходів щодо докорінного підвищення ефективності капітальних вкладень, поліпшення організації будівельного виробництва та добитися в 1989 році рішучого перелому в цій галузі. Забезпечити при цьому:
а) максимальну концентрацію капітальних вкладень, матеріально-технічних і фінансових ресурсів та потужностей підрядних організацій на спорудженні об'єктів, включених до пускової програми 1989 року, різке обмеження кількості будов, що заново розпочинаються, та консервацію об'єктів, спорудження яких не викликається першочерговою господарською необхідністю або таких, що мають низьку технічну готовність, а також об'єктів, будованих за застарілими проектами.
Зберегти в 1989 році обсяг незавершеного будівництва за рахунок державних капітальних вкладень у цілому по господарству, підпорядкованому Раді Міністрів УРСР, на нормативному рівні;
б) високий техніко-економічний рівень споруджуваних об'єктів, на основі використання найновіших науково-технічних досягнень, кращого вітчизняного й зарубіжного досвіду;
в) широке застосування нових методів ведення будівельних робіт, розвиток кооперативних і орендних форм організації їх, колективного підряду й господарського розрахунку в усіх ланках будівельного виробництва.
33. Держплану УРСР, Держпостачу
УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам забезпечити створення необхідних умов для ефективного використання підприємствами й організаціями зароблених коштів на технічне переозброєння та реконструкцію виробництва, а також на спорудження об'єктів соціально-культурної сфери відповідно до вимог Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)".
34. Міністерствам і відомствам УРСР разом з Держпостачем УРСР подавати необхідну допомогу підприємствам-замовникам у забезпеченні будов устаткуванням, поставку якого не включено в державне замовлення.
35. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам:
а) не допускати включення до плану капітального будівництва будов (незалежно від їх кошторисної вартості), що заново розпочинаються, проекти яких не відповідають за своїми техніко-економічними показниками сучасним вимогам науково-технічного прогресу.
Рада Міністрів УРСР підкреслює, що відповідальність за відповідність техніко-економічних показників проектів сучасним вимогам науково-технічного прогресу несуть міністерства, відомства, облвиконкоми, Київський міськвиконком, підприємства і об'єднання-замовники та проектні організації.
Держбуду УРСР посилити контроль за якістю експертизи проектів, яка проводиться міністерствами і відомствами УРСР;
б) розробити та здійснити заходи по додатковому зниженню кошторисної вартості будівництва, виходячи при цьому з того, що замовники й підрядні організації несуть відповідальність за правильність застосування договірних цін на будівельну продукцію, суворе додержання встановленого порядку визначення цих цін, і недопущення включення до вартості будівництва необгрунтованих затрат.
Рада Міністрів СРСР зобов'язала банки СРСР забезпечити проведення систематичного аналізу практики застосування договірних цін у будівництві та інформувати постійні органи Ради Міністрів СРСР, міністерства і відомства СРСР і Ради Міністрів союзних республік про виявлені порушення.
36. Рада Міністрів СРСР доручила Держбуду СРСР разом з міністерствами і відомствами СРСР і Радами Міністрів союзних республік переглянути нормативи незавершеного будівництва й заділів у будівництві та за погодженням з Держпланом СРСР затвердити їх у I кварталі 1989 р. по народному господарству в цілому та по галузях, маючи на увазі забезпечити істотне скорочення загальної
тривалості інвестиційного циклу порівняно з діючими нормативами.
37. Відмітити, що підвищення ефективності капітального будівництва потребує докорінного вдосконалення всієї системи економічного управління інвестиційним процесом, у тому числі заміни виділення централізованих коштів на будівництво з державного бюджету кредитуванням капітальних вкладень; створення необхідних умов для раціонального використання підприємствами зароблюваних ними коштів на технічне переозброєння та реконструкцію діючого виробництва, а також на будівництво об'єктів соціально-культурної сфери й регіональної інфраструктури; переходу до оцінки діяльності будівельно-монтажних організацій та здійснення ними розрахунків з замовниками на основі закінченої будівельної продукції.
Рада Міністрів СРСР доручила Держбуду СРСР, Держплану СРСР разом з Міністерством фінансів СРСР і Радами Міністрів союзних республік глибоко й всебічно опрацювати весь комплекс економічних та організаційних питань, пов'язаних з переходом на якісно нові методи управління всім інвестиційним циклом. Відповідні пропозиції подати в грудні 1988 р. до Ради Міністрів СРСР.
Держбуду УРСР, Держплану УРСР разом з Міністерством фінансів УРСР із залученням відповідних міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів взяти участь у вказаній роботі.
РОЗВИТОК
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
38. Рада Міністрів УРСР відмічає, що, незважаючи на неодноразові вказівки Партії і Уряду, міністерствами, відомствами УРСР, облвиконкомами і Київським міськвиконкомом вкрай повільно здійснюються роботи по вдосконаленню зовнішньоекономічних зв'язків, розширенню експортної бази й підвищенню конкурентоспроможності продукції, що випускається. Не приділяється належної уваги питанням підвищення ефективності витрачання валютних коштів. Структура експорту й імпорту практично не поліпшується.
Зобов'язати міністерства, відомства УРСР, облвиконкоми і Київський міськвиконком у ході виконання плану 1989 року приділити найсерйознішу увагу питанням розвитку експортного й імпортозамінюючого виробництв, пріоритетного виділення для експорту товарів, що користуються попитом на зовнішньому ринку, забезпечення найсуворішої економії валютних коштів.
39. Держплану УРСР, Держпостачу УРСР, міністерствам, відомствам УРСР, облвиконкомам і Київському міськвиконкому встановити постійний контроль за забезпеченням валютних надходжень і платежів підприємств та об'єднань, міністерств і відомств УРСР, за розвитком експортної бази, виробництвом і поставкою продукції для експорту в країни - члени РЕВ та для об'єктів, які будуються за кордоном при технічному сприянні Радянського Союзу, за виконанням зобов'язань, що випливають з укладених угод і підписаних контрактів.
40. Міністерствам і відомствам УРСР, підприємствам і об'єднанням, які одержали право виходу на зовнішній ринок, при закупівлях машин, устаткування й товарів народного споживання в соціалістичних країнах добиватися, щоб ціни на продукцію, що закуповується, відповідали її технічному рівню та якості, не допускаючи необгрунтованого завищення цін.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБЛАСТЕЙ, МІСТ КИЄВА І СЕВАСТОПОЛЯ ТА РЕГІОНІВ РЕСПУБЛІКИ
41. Виконкомам місцевих Рад народних депутатів, виходячи з рішень XIX Всесоюзної конференції КПРС про підвищення ролі Рад народних депутатів і посилення їх відповідальності за прискорення комплексного соціально-економічного розвитку регіонів країни на основі принципів самоуправління, територіального самофінансування й самозабезпечення:
здійснити необхідні заходи щодо поліпшення керівництва комплексним розвитком підвідомчих територій, вдосконалення й підвищення дієвості територіального планування. Особливу увагу приділяти розв'язанню завдань дальшого розвитку продуктивних сил областей з урахуванням національних особливостей, усунення диспропорцій в їх розвитку;
завершити перехід місцевих органів управління на нові організаційні структури відповідно до затверджених схем управління. Вжити заходів до укомплектування апарату головних планово-економічних управлінь обл(міськ)виконкомів висококваліфікованими спеціалістами, налагодження їх чіткої
та погодженої роботи з усіма підприємствами й організаціями, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.
42. Зобов'язати Держагропром УРСР, Держплан УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми:
розробити та здійснити комплекс кардинальних заходів щодо реалізації курсу на самозабезпечення республіки і областей продуктами харчування, подолання утриманства в цій важливій справі, а також по нарощуванню виробництва товарів народного споживання й обсягів платних послуг, що надаються населенню, в тому числі шляхом розвитку кооперативів та індивідуальної трудової діяльності;
добитися збалансованості платоспроможного попиту населення з обсягами виробництва товарів народного споживання та платних послуг, забезпечуючи беземісійний грошовий обіг у республіці.
43. Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам і Київському міськвиконкому здійснити програму заходів, спрямованих на збільшення виробництва
будівельних матеріалів і задоволення потреб у них народного господарства й населення республіки (з урахуванням закріпленої за Українською РСР відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 31 березня 1988 р. N 405 номенклатури цих матеріалів), а також на безумовне виконання державних замовлень для задоволення загальносоюзних потреб у відповідних матеріалах і республіканських поставок їх.
44. Державному комітетові УРСР по охороні природи, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам посилити увагу до питань поліпшення стану навколишнього середовища, особливо в містах і регіонах республіки з несприятливою екологічною обстановкою, вжити заходів щодо максимально можливого надолуження допущеного в перші роки п'ятирічки відставання в будівництві та введенні в дію природоохоронних об'єктів, підвищення ефективності експлуатації очисних споруд і установок.
45. Облвиконкомам довести обсяги поставок сільськогосподарської продукції до агрокомбінатів, агрофірм, інших агропромислових формувань і районних агропромислових об'єднань з урахуванням державного замовлення на поставку в загальносоюзний і республіканський фонди та дотації з республіканського фонду, а також внутріобласних потреб у м'ясі та м'ясопродуктах, молоці й молокопродуктах, яйцях і яйцепродуктах, картоплі, овочах, баштанних культурах, плодах і ягодах, винограді, сухофруктах.
ДАЛЬШЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ В НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ
46. Застосування головних елементів радикальної економічної реформи в усіх галузях виробничої сфери, розширення господарської самостійності підприємств, нові економічні відносини між учасниками суспільного виробництва створюють у 1989 році якісно іншу обстановку в управлінні економікою. Вона характеризується завершенням переходу на повний господарський розрахунок і самофінансування підприємств виробничих галузей народного господарства, посиленням ролі підприємств у формуванні виробничих і будівельних програм у поєднанні з державними замовленнями, що виражають загальні інтереси держави й населення, розвитком оптової торгівлі засобами виробництва, розширенням орендного і сімейного підряду, кооперативної та індивідуальної трудової діяльності.
У цих умовах на перший план висуваються господарські відносини та прямі зв'язки між підприємствами й об'єднаннями по горизонталі, від чіткої та ефективної організації яких багато в чому залежатиме збалансований і стійкий розвиток економіки.
У зв'язку з цим Держплану УРСР, Держпостачу УРСР, Міністерству фінансів УРСР та іншим республіканським економічним органам, міністерствам, відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам здійснити у період, що залишився до кінця 1988 року, всі необхідні заходи для завершення підготовчих робіт, пов'язаних з переведенням з 1 січня 1989 р. усіх підприємств та об'єднань виробничої сфери на повний господарський розрахунок і самофінансування, а також широким переведенням у 1989 році на нові умови господарювання установ і організацій невиробничої сфери.
47. Рада Міністрів СРСР, розглядаючи широке застосування другої моделі господарського
розрахунку, що грунтується на нормативному розподілі доходу, й орендних відносин на довгостроковій основі в господарській діяльності підприємств як важливих напрямів підвищення ефективності використання державної власності, послідовного впровадження принципу самофінансування та створення у трудових колективів стимулів виробничого і соціального саморозвитку, зобов'язала Держплан СРСР, Міністерство фінансів СРСР, Державний комітет СРСР по праці і соціальних питаннях проаналізувати практику застосування підприємствами й об'єднаннями різних галузей народного господарства вказаних форм економічних відносин, підготувати необхідні методичні рекомендації по забезпеченню їх сталого функціонування і внести в місячний строк відповідні
пропозиції до Ради Міністрів СРСР.
При цьому особливу увагу приділити питанню створення ефективного механізму розподілу госпрозрахункового доходу, що гарантує додержання належного співвідношення між темпами зростання заробітної плати і зростання продуктивності праці, своєчасне оновлення й модернізацію основних фондів, дальше підвищення технічного рівня виробництва, розвиток матеріальної бази соціально-культурної сфери.
48. Пункт 48 втратив чинність
(згідно з постановою Ради Міністрів
Української РСР від 01.03.90 р. N 47)
49. Відмітити, що завдання по ліквідації збитковості господарської діяльності підприємств і об'єднань у багатьох галузях народного господарства розв'язується незадовільно. Недооцінка республіканськими економічними органами, міністерствами, відомствами УРСР, облвиконкомами і Київським міськвиконкомом якнайшвидшого вирішення цього найважливішого завдання в комплексі заходів по фінансовому оздоровленню економіки призводить до збереження зрівнялівки й утриманства, що зовсім несумісно з принципами радикальної економічної реформи.
Зобов'язати Міністерство фінансів УРСР, Держплан УРСР, Державний комітет УРСР по цінах, міністерства, відомства УРСР, облвиконкоми і Київський міськвиконком завершити розробку програм ліквідації збитковості підприємств по відповідних галузях і затвердити ці програми, виходячи з того, що вихід на беззбиткову роботу підприємств повинен бути здійснений в основному в 1989 році, а по окремих, найбільш великих підприємствах - не пізніше 1990 року.
При проведенні цієї роботи рекомендувати здійснення таких заходів, як об'єднання підприємств, що не спроможні в зазначений строк усунути збитковість у роботі, з економічно міцними підприємствами, передача їх в оренду, а там, де це неминуче, - й ліквідація відповідно до Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)".
50. Рада Міністрів СРСР, розглядаючи перебудову банківської системи як один з найважливіших елементів радикальної економічної реформи, зобов'язала Держбанк СРСР і спеціалізовані банки СРСР:
посилити економічний вплив на роботу підприємств, об'єднань і організацій по підвищенню ефективності виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, розвитку й оновленню їх матеріальної бази;
здійснити необхідні заходи по вдосконаленню діяльності банківських установ, перетворенню їх в активних і заінтересованих партнерів підприємств, об'єднань і організацій у справі перебудови економіки на основі впровадження в практику банківської роботи принципів повного господарського розрахунку й самофінансування;
забезпечити поліпшення використання кредитних ресурсів у народному господарстві, дійовий контроль за станом грошового обігу в країні.
Держбанку СРСР з участю спеціалізованих банків СРСР доручено сприяти розвитку мережі комерційних і кооперативних банків з урахуванням потреб окремих галузей народного господарства, регіонів, спілок кооперативів, забезпечуючи при цьому проведення єдиної державної політики в галузі грошового обігу і кредиту.
51. В умовах розвитку прямих зв'язків між підприємствами, об'єднаннями й організаціями та самостійної реалізації ними продукції виробничо-технічного призначення широкої номенклатури Державному комітетові УРСР по цінах разом з міністерствами, відомствами УРСР, облвиконкомами і Київським міськвиконкомом проводити в рамках нового господарського
механізму постійну роботу, спрямовану на запобігання встановленню завищених цін на продукцію, правильне застосування договірних цін, установити контроль за функціонуванням усієї системи ціноутворення, з тим щоб виключити становище, при якому окремі підприємства, об'єднання й організації збільшують свої доходи за рахунок подорожчання продукції при тій же її якості й технічному
рівні.
52. Рада Міністрів УРСР відмічає, що багато міністерств і відомств УРСР до цього часу не освоїли в належній мірі економічні методи керівництва, не проводять відповідної конкретної роботи з підприємствами й об'єднаннями та послабили вплив на процеси, що відбуваються у підвідомчих галузях.
Як показує практика підготовки плану на 1989 рік, це призвело до того, що багато підприємств не приділяє належної уваги питанню підвищення ефективності роботи, а у ряді випадків допускає навіть зниження досягнутого рівня виробництва без компенсації якістю або технічним рівнем продукції, що при роботі на принципах повного господарського розрахунку й самофінансування може поставити їх трудові колективи в складне економічне становище, викликати утруднення у створенні фондів стимулювання та виплаті заробітної плати.
Вважаючи таке ставлення до організації управління надалі неприпустимим, зобов'язати міністерства і відомства УРСР прискорити перебудову своєї роботи відповідно до вимог XIX Всесоюзної партійної конференції. При цьому мати на увазі, що розширення господарської самостійності підприємств і об'єднань в умовах дії Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" не знімає з міністерств і відомств відповідальності за результати діяльності галузей та всіх виробничих ланок, які входять до їх складу, за забезпечення народного господарства й населення на основі методів, що відповідають принципам нового господарського механізму, якісною продукцією в необхідній кількості.
53. Рада Міністрів СРСР зобов'язала Держплан СРСР повідомити в 2-тижневий строк міністерствам, відомствам СРСР, Радам Міністрів союзних республік і міжгалузевим державним об'єднанням показники затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 21 жовтня 1988 р. N 1250 Державного плану економічного і соціального розвитку СРСР на 1989 рік.
Держплану УРСР після одержання від Держплану СРСР завдань Державного плану економічного і соціального розвитку СРСР на 1989 рік по Українській РСР повідомити їх у тижневий строк міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам.
Враховуючи, що формування плану на 1989 рік проходило в умовах дії нового господарського механізму, коли підприємствам і об'єднанням завчасно були видані вихідні дані для планування (контрольні цифри, державне замовлення й ліміти) і ними самостійно розроблені плани та в основному укладені господарські договори, встановити, що міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми доводять до них терміново після одержання вказаних показників від Держплану УРСР лише уточнення, що випливають із затвердженого Державного плану економічного і соціального розвитку Української РСР на 1989 рік.
Міністерствам і відомствам УРСР:
терміново подати Держплану УРСР показники плану на 1989 рік, затверджені відповідними союзно-республіканськими міністерствами і відомствами СРСР;
забезпечити подання підвідомчими підприємствами (об'єднаннями) й організаціями показників планів на 1989 рік відповідним головним планово-економічним управлінням обл(міськ)виконкомів.
Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам у 2-місячний строк забезпечити розробку й затвердження комплексних планів економічного і соціального розвитку на 1989 рік в областях, містах і районах. Основні показники цих планів по областях та містах Києву і Севастополю подати Держплану УРСР в січні 1989 року.
54. Рада Міністрів СРСР зобов'язала міністерства і відомства СРСР:
у місячний строк після доведення до них Держпланом СРСР показників Державного плану економічного і соціального розвитку СРСР на 1989 рік повідомити Радам Міністрів союзних республік основні показники планів
на 1989 рік (за
переліком, установленим Держпланом СРСР) у цілому по підвідомчих підприємствах (об'єднаннях) і організаціях, що знаходяться на відповідній території (крім показників по виробництву оборонної продукції в натуральному вираженні);
забезпечити подання підвідомчими підприємствами (об'єднаннями) й організаціями показників планів на 1989 рік (за переліком, установленим виконкомами Рад народних депутатів областей та великих міст) відповідним плановим комісіям.
55. Держплану УРСР перевірити відповідність доведених міністерствами і відомствами УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами показників планів на 1989 рік вимогам Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" та Тимчасового положення про порядок формування державних замовлень на 1989 і 1990 роки і про результати доповісти у січні 1989 р. Раді Міністрів УРСР.
56 - 61. Таємно.
* * *
Рада Міністрів Української РСР підкреслює, що виконання плану на 1989 рік повинно закріпити позитивні тенденції в народному господарстві, поглибити структурні зрушення в ньому з метою соціальної переорієнтації економіки й посилення інтенсивних факторів розвитку суспільного виробництва.
Успішна реалізація плану потребуватиме нових підходів до організації функціонування економіки республіки в руслі тих величезних перетворень, що здійснюються відповідно до рішень XXVII з'їзду КПРС, XIX Всесоюзної партійної конференції та XXVII з'їзду Компартії України.
Голова
Ради Міністрів УРСР
В. МАСОЛ
Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР
К. БОЙКО