Про докорінну перебудову справи охорони природи в республіці

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ

І РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 18 листопада 1988 р. N 357

Київ

Про докорінну перебудову справи охорони природи в республіці1

Постанова втратила чинність

(згідно з постановою Кабінету Міністрів України

від 14 вересня 1993 року N 726)

Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР відмічають, що система управління природокористуванням, яка склалася в республіці, внаслідок надмірної роз'єднаності природоохоронних функцій по різних міністерствах і відомствах не відповідає сучасним вимогам господарювання та стала серйозним фактором, який стримує проведення єдиної природоохоронної політики, інтенсифікацію виробництва в умовах зростаючої взаємозалежності між станом навколишнього середовища і розвитком економіки.

Заходи, які вживаються в республіці щодо охорони навколишнього середовища, не дали помітних результатів. Залишається складним екологічний стан у Криворізькому залізорудному басейні, Північному Криму, басейнах річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, у містах Запоріжжі, Жданові, Дніпродзержинську, Черкасах, Комунарську та інших. Міністерство будівництва УРСР, Міністерство меліорації і водного господарства УРСР, Міністерство житлово-комунального господарства УРСР і Украгробуд систематично не освоюють капітальні вкладення, що виділяються на будівництво природоохоронних об'єктів, Миколаївський, Херсонський, Запорізький, Одеський і Донецький облвиконкоми не забезпечують проведення своєчасного ремонту та безаварійної експлуатації каналізаційних мереж, що призводить до їх поривів і забруднення узбережжя Чорного та Азовського морів.

Значною мірою забруднюють атмосферне повітря підприємства хімічної промисловості, чорної металургії, енергетики та інших галузей, що викликає справедливі нарікання громадськості. Держагропром УРСР не встановив необхідного контролю за додержанням регламентів зберігання і використання засобів хімізації в сільському господарстві. У незадовільному стані перебуває багато малих річок, проте облвиконкоми і Міністерство меліорації і водного господарства УРСР не організували проведення робіт по поліпшенню їх санітарного стану і відновленню водності.

Не забезпечується комплексний підхід до вирішення питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. При розміщенні промислових об'єктів не завжди враховуються стан навколишнього середовища та можливі екологічні наслідки.

Великим недоліком є те, що робота, яка проводиться по поліпшенню природокористування, слабо базується на досягненнях науково-технічного прогресу. Вкрай недостатньо впроваджуються маловідхідні й безвідхідні технологічні процеси, комбіновані виробництва, що забезпечують повне комплексне використання природних ресурсів, сировини і матеріалів.

Вкрай повільно перебудовують свою діяльність в галузі охорони природи місцеві Ради народних депутатів. Ними неефективно здійснюється координація природоохоронної роботи підприємств і організацій, розташованих на відповідній території. Не вживається дійових заходів до втілення в життя передбачених у планах і рішеннях Партії і Уряду завдань по поліпшенню використання та охорони земель, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, рослинного й тваринного світу. Не ведеться наполегливої боротьби з порушеннями природоохоронного законодавства, не повною мірою використовуються надані для цього права і повноваження.

Обкоми, Київський міськком Компартії України, первинні партійні організації не пред'являють належної вимогливості до керівників об'єднань, підприємств і організацій, які не дбають про охорону природних багатств республіки. Партійними, радянськими і господарськими органами, засобами масової інформації, а також громадськими організаціями не приділяється необхідної уваги екологічній освіті та вихованню людей, починаючи з дитинства, пропаганді природоохоронних знань в сім'ї, школі, середніх і вищих учбових закладах і безпосередньо на виробництві, підвищенню екологічної культури всіх верств населення як одній з найважливіших умов поліпшення справи охорони природи.

На виконання

постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 7 січня 1988 р. N 32 "Про докорінну перебудову справи охорони природи в країні" Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Вважати найважливішим завданням усіх партійних, державних і господарських органів, об'єднань і підприємств, громадських організацій та кожного трудового колективу наполегливе й послідовне проведення лінії партії на збереження й примноження природних ресурсів, поліпшення стану навколишнього середовища, виходячи з визнання життєвої необхідності розв'язання цих питань не тільки для радянського народу, а й для всього людства.

Обкомам, Київському міськкому Компартії України, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, міністерствам і відомствам УРСР, місцевим партійним, радянським і господарським органам розглядати забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища як невід'ємну складову частину економічного і соціального розвитку республіки. Головними напрямами природоохоронної діяльності повинні стати:

повсюдне забезпечення сприятливого санітарного і екологічного стану навколишнього середовища, і насамперед у промислових центрах, містах та інших населених пунктах, на основі суворого додержання науково обгрунтованих природоохоронних норм;

скорочення непродуктивного витрачання води, впровадження безвідхідних і безстічних технологій, систем оборотного водопостачання, зменшення питомих витрат води в цілому по республіці до 1995 року не менш як на 20 процентів, відновлення водності та поліпшення санітарно-екологічного стану малих річок, підвищення ефективності використання водоймищ, повне припинення до 2000 року скидання неочищених стічних вод у всі водні басейни УРСР;

послідовне проведення роботи по підвищенню родючості земель, особливо за рахунок здійснення комплексу заходів щодо захисту грунтів від ерозії, впровадження грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території, своєчасної меліорації і рекультивації земель, ліквідації їх підтоплення і заболочування, широкого використання місцевих добрив, а також скорочення відводів високопродуктивних угідь на несільськогосподарські потреби, розширення застосування біологічних засобів і методів захисту рослин;

збереження лісових багатств і підвищення водоохоронних, грунтозахисних та інших корисних природних властивостей лісів на основі підтримання їхнього належного екологічного стану, посилення охорони лісів від пожеж, хвороб і шкідників, здійснення заходів щодо випереджаючого лісовідновлення, зниження втрат деревини на всіх стадіях заготівлі й переробки;

повне і комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів шляхом впровадження маловідхідних і безвідхідних технологічних процесів і виробництв, широкого залучення в господарський оборот відходів гірничопромислового виробництва;

всемірне збереження і відтворення рибних запасів, диких звірів, птахів, інших корисних живих організмів і рослин, раціональне ведення мисливського господарства, збільшення площі особливо охоронюваних природних територій, включаючи заповідники, заказники та національні природні парки.

Особливу увагу при здійсненні природоохоронної діяльності повинно бути звернено на забезпечення сприятливої екологічної обстановки в регіонах республіки з високою концентрацією промислового та сільськогосподарського виробництв, і перш за все в Запорізькій, Ворошиловградській, Донецькій, Дніпропетровській і Кримській областях.

2. Держплану УРСР, Держпостачу УРСР, Академії наук УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам при розробці пропозицій до Концепції та Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР, проектів державних планів, довгочасних народногосподарських програм передбачати в них найважливіші напрями природоохоронної діяльності у пов'язанні з намічуваними масштабами розвитку продуктивних сил та впровадженням у народне господарство досягнень науково-технічного прогресу, а також дійові заходи до запобігання погіршенню якості природного

середовища й нераціональному використанню природних ресурсів.

З цією метою доводити до міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів відповідні показники у складі контрольних цифр, державних замовлень, довгочасних економічних нормативів і лімітів.

3. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам при здійсненні своїх функцій у галузі планування розвитку економіки та соціальної сфери, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення технічного рівня та якості продукції, капітального будівництва забезпечувати суворе пов'язання господарської діяльності з екологічними вимогами, з тим щоб будь-яке рішення, що приймається, враховувало довгочасні інтереси суспільства в збереженні й поліпшенні природного середовища, а їх реалізація була спрямована на створення сприятливих умов праці, життя та побуту радянських людей.

При розробці довгострокових прогнозів і напрямів розвитку галузей, схем розміщення підприємств, народногосподарських планів та їх реалізації передбачати пріоритетний розвиток комплексних промислових і сільськогосподарських виробництв на базі маловідхідних та безвідхідних технологічних процесів. Розглядати їх як основний стратегічний напрям розв'язання проблем охорони навколишнього середовища й раціонального використання природних ресурсів. Не допускати до виробництва нову техніку, матеріали і речовини, що не відповідають вимогам екологічної безпеки.

4. Виконкомам місцевих Рад народних депутатів забезпечувати в галузі охорони природи та природокористування ефективну координацію діяльності всіх об'єднань, підприємств і організацій, незалежно від їх відомчої належності, виходячи з покладеної на місцеві органи управління всієї повноти відповідальності за екологічну обстановку у відповідних регіонах. Всемірно використовувати можливості кооперації між підприємствами й організаціями різних галузей, розташованими на одній території, об'єднання їх зусиль у спорудженні та експлуатації природоохоронних об'єктів загального призначення, з тим щоб забезпечувати найбільш економічне й ефективне вирішення питань раціонального використання природних ресурсів та запобігання забрудненню природного середовища. При цьому проявляти повну самостійність у вирішенні питань охорони природи, спираючись на природоохоронне законодавство.

5. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 14 вересня 1988 р. сформувати союзно-республіканський Державний комітет УРСР по охороні природи (Держкомприрода УРСР) на базі ліквідовуваного республіканського Державного комітету УРСР по охороні природи і відповідних підрозділів Держагропрому УРСР, Міністерства меліорації і водного господарства УРСР, Українського республіканського управління по гідрометеорології, Українського головного координаційно-геологічного управління "Укргеологія" Міністерства геології СРСР, басейнових управлінь по охороні і відтворенню рибних запасів та регулюванню рибальства Міністерства рибного господарства СРСР, які здійснюють державний контроль (нагляд) та управління в галузі охорони природи й раціонального використання природних ресурсів на території республіки. Передати Комітетові чисельність працівників центрального апарату й організацій при міністерствах і відомствах та асигнування на їх утримання згідно з додатком N 1, а також відповідні матеріально-технічні ресурси.

Облвиконкомам забезпечити передачу Державному комітетові УРСР по охороні природи чисельності працівників підрозділів, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель, додержанням норм і правил зберігання, транспортування та застосування пестицидів і мінеральних добрив, та асигнувань на їх утримання згідно з додатком N 2.

Державному комітетові УРСР по охороні природи разом з облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з урахуванням конкретних особливостей на місцях завершити до 1 січня 1989 р. створення обласних, районних та міських комітетів по охороні природи за рахунок чисельності працівників і асигнувань на їх утримання, що передаються міністерствами,

відомствами й організаціями.

Державний комітет УРСР по охороні природи, його обласні, районні і міські комітети, а також підвідомчі їм організації, установи і підприємства утворюють систему Державного комітету УРСР по охороні природи.

6. Установити, що Державний комітет УРСР по охороні природи є центральним органом державного управління УРСР в галузі охорони природи і використання природних ресурсів та поряд з виконкомами місцевих Рад народних депутатів несе усю повноту відповідальності за охорону природи, організацію раціонального використання та відтворення природних ресурсів у республіці. З цією метою Комітет наділяється відповідними правами і повноваженнями. Рішення Державного комітету УРСР по охороні природи, що приймаються в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами і відомствами УРСР, а також об'єднаннями, підприємствами й організаціями, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Державний комітет УРСР по охороні природи здійснює свою діяльність під керівництвом Ради Міністрів УРСР, а його обласні, районні та міські комітети - під керівництвом Державного комітету УРСР по охороні природи і виконкомів відповідних Рад народних депутатів.

Державний комітет УРСР по охороні природи і його місцеві органи не повинні підміняти міністерства і відомства УРСР, виконавчі комітети Рад народних депутатів, об'єднання, підприємства й організації в їх діяльності по охороні природи та поліпшенню використання природних ресурсів. За органами галузевого і територіального управління, об'єднаннями, підприємствами й організаціями зберігається покладена на них відповідальність у цій справі.

7. Покласти на Державний комітет УРСР по охороні природи:

здійснення комплексного управління природоохоронною діяльністю в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики в охороні природи й раціональному використанні природних ресурсів, координацію діяльності міністерств і відомств УРСР, об'єднань, підприємств та організацій у цій галузі;

державний контроль за використанням і охороною земель, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного (у тому числі лісів) і тваринного світу (в тому числі рибних запасів), морського середовища та природних ресурсів територіальних вод СРСР, континентального шельфу й економічної зони СРСР у межах республіки, а також загальнопоширених корисних копалин та за додержанням норм і правил зберігання, транспортування й застосування пестицидів і мінеральних добрив;

підготовку і подання Держплану УРСР пропозицій з питань охорони природи і щодо раціонального використання природних ресурсів для включення їх у пропозиції Української РСР до проектів Концепції та Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР, до проектів державних п'ятирічних планів економічного і соціального розвитку УРСР. Комітет організує контроль за виконанням відповідних завдань, передбачених у державних планах;

участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення економічного механізму природокористування, екологічних нормативів, правил і стандартів по регулюванню використання природних ресурсів і охорони природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів. Комітет затверджує республіканські нормативи та плавила;

організацію підготовки довгострокових республіканських цільових програм по охороні природного середовища та раціональному використанню природних ресурсів і подання їх до Ради Міністрів УРСР;

здійснення державної екологічної експертизи схем розвитку і розміщення виробничих сил республіки та галузей народного господарства, а також проектів на будівництво (реконструкцію) підприємств та інших об'єктів, які справляють вплив на стан навколишнього середовища і природних ресурсів. При цьому Комітет повинен орієнтуватися насамперед на такий вирішальний фактор поліпшення діяльності по охороні природи, як широке застосування в усіх галузях народного господарства маловідхідних і безвідхідних технологій та інших досягнень науково-технічного прогресу, що забезпечують раціональне природокористування;

видачу в установленому порядку дозволів на поховання

(складування) промислових, побутових ти інших відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище, на спеціальне водокористування, на користування тваринним світом і споживання атмосферного повітря для виробничих потреб; контроль за відведенням земель під усі види господарської діяльності;

керівництво заповідною справою та здійснення державного контролю за веденням мисливського господарства, регулюванням і відтворенням тваринного світу в республіці, а також ведення державного кадастру тваринного світу і Червоної книги Української РСР;

організацію поширеннях знань про природу серед широких верств населення, роботи по вихованню громадян, і особливо молоді, у дусі бережного ставлення та любові до природи;

здійснення в установленому порядку міжнародного співробітництва в питаннях охорони природи, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій галузі.

8. У зв'язку з покладенням на Державний комітет УРСР по охороні природи функцій державного управління та контролю в галузі охорони природи і природокористування, які здійснюються зараз іншими міністерствами, визнати за доцільне передати у відання цього Комітету:

з Держагропрому УРСР - здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням норм і правил зберігання, транспортування й застосування пестицидів і мінеральних добрив;

з Міністерства меліорації і водного господарства УРСР - здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та виконання інших функцій, пов'язаних з організацією охорони і раціонального використання водних ресурсів;

з Міністерства лісового господарства УРСР - здійснення державного контролю за веденням лісового господарства і раціональним використанням лісів, включаючи контроль за правильним веденням мисливського господарства, ведення державного кадастру тваринного світу.

Взяти до відома, що до відання Державного комітету УРСР по охороні природи передається:

з Міністерства геології СРСР - здійснення державного контролю за охороною підземних вод від виснаження і забруднення;

з Державного комітету СРСР по гідрометеорології - здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря та виконання інших функцій, пов'язаних з організацією охорони і регулюванням використання повітряного басейну;

з Міністерства рибного господарства СРСР - здійснення державного контролю за охороною та використанням рибних запасів, водних тварин і рослин у внутрішніх водоймах і територіальних водах СРСР, а також на континентальному шельфі та в економічній зоні СРСР у межах республіки.

Держагропрому УРСР, Міністерству меліорації і водного господарства УРСР, Міністерству лісового господарства УРСР, Держгіртехнагляду УРСР у зв'язку з передачею зазначених функцій Державному комітетові УРСР по охороні природи, а також покладенням на цей Комітет контролю за використанням і охороною загальнопоширених корисних копалин підготувати пропозиції щодо уточнення положень про відповідні державні комітети УРСР і міністерства УРСР та внести їх до Ради Міністрів УРСР.

9. Затвердити структуру центрального апарату Державного комітету УРСР по охороні природи згідно з додатком N 3.

Міністерству фінансів УРСР разом з Державним комітетом УРСР по охороні природи розробити і подати до Ради Міністрів УРСР пропозиції про фонд оплати праці працівників центрального апарату Комітету, виходячи з граничної чисельності цього апарату в кількості 150 одиниць.

10. Державний комітет УРСР по охороні природи утворюється у складі Голови Комітету, його заступників і членів Комітету. Членами Державного комітету УРСР по охороні природи є керівні працівники Комітету, голови обласних і Київського міського комітетів по охороні природи, провідні вчені та спеціалісти, представники громадськості, а також керівники міністерств і відомств УРСР, за якими збережено частину функцій в галузі охорони природи і регулювання природних ресурсів.

У Державному комітеті УРСР по охороні природи утворюється колегія. Чисельність і персональний склад членів Державного комітету УРСР по охороні природи та колегії затверджуються Радою Міністрів УРСР.

Визнати за доцільне мати громадську Раду при Державному комітеті УРСР по охороні природи для забезпечення всебічного, глибокого обговорення великих проблем природокористування та охорони навколишнього середовища і вироблення рекомендацій щодо їх розв'язання, сформовану з числах вчених, громадських діячів, представників місцевих Рад народних депутатів, керівників підприємств.

11. Дозволити Державному комітетові УРСР по охороні природи мати двох заступників Голови Комітету, в тому числі одного першого - Головного державного інспектора Української РСР по охороні природи, колегію у складі 9 чоловік. Визначити чисельність членів Державного комітету УРСР по охороні природи в кількості 30 одиниць.

12. Виділити додатково на 1988 рік Державному комітетові УРСР по охороні природи на утримання центрального апарату Комітету 47,3 тис. карбованців.

Міністерству фінансів УРСР профінансувати зазначені витрати за рахунок асигнувань, передбачених по республіканському бюджету на централізовані витрати по утриманню органів державної влади та органів державного управління, а також внести зміни до республіканського й місцевих бюджетів на 1988 і 1989 роки, що випливають з цієї постанови, з урахуванням асигнувань на формування апарату органів Комітету, що передаються міністерствами і відомствами.

13. Довести до відома, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 7 січня 1988 р. N 32 надали Державному комітетові СРСР по охороні природи, державним комітетам союзних республік по охороні природи та їх органам на місцях (у межах їх компетенції) право:

накладати заборони на будівництво, реконструкцію або розширення об'єктів промислового та іншого призначення, проведення робіт по експлуатації природних ресурсів та інших робіт, здійснюваних з порушенням природоохоронного законодавства, а також припиняти роботу промислових та інших підприємств, які грубо порушують норми і правила охорони навколишнього середовища;

учиняти позови проти підприємств (об'єднань) та організацій, а також радянських громадян та іноземних фізичних і юридичних осіб про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища і нераціональним використанням природних ресурсів.

Визнано за необхідне, щоб органи системи Комітету розглядали справи про адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів.

При здійсненні своїх функцій органам Державного комітету СРСР по охороні природи виходити з того, що вони повинні вести постійну роботу по запобіганню порушенням природоохоронного законодавства, норм і правил охорони навколишнього середовища на основі ділового співробітництва з територіальними та галузевими органами управління.

14. У зв'язку з посиленням ролі республіканських і місцевих радянських органів управління у забезпеченні комплексного розвитку економіки та соціально-культурної сфери, розширенням їх прав у галузі охорони природи на відповідній території виконкомам Рад народних депутатів всемірно сприяти обласним, міським і районним комітетам по охороні природи у розв'язанні покладених на них завдань, активізувати діяльність народних депутатів, депутатських груп і постів на підприємствах і в організаціях у питаннях запобігання забрудненню природного середовища, добиватися ефективного використання фінансових коштів і матеріальних засобів, що виділяються на природоохоронні заходи, у тому числі і коштів, спрямовуваних на цю мету в порядку пайової участі об'єднаннями, підприємствами й організаціями.

Виконкомам Рад народних депутатів при розробці комплексних планів економічного і соціального розвитку територій передбачати в них заходи щодо забезпечення сприятливих екологічних і санітарно-гігієнічних умов для життєдіяльності людей, враховуючи при цьому не тільки місцеві, але й загальнодержавні інтереси розвитку народного господарства в цілому. Здійснювати систематичний контроль за ходом виконання планів будівництва об'єктів природоохоронного призначення, вживати необхідних заходів до забезпечення комплексного введення в експлуатацію виробничих і невиробничих

об'єктів разом із спорудами та установками для раціонального використання природних ресурсів, запобігання забрудненню природного середовища, переробки виробничих і побутових відходів. У разі відставання спорудження об'єктів природоохоронного призначення виконкоми Рад народних депутатів мають право зобов'язувати замовника розробити та в конкретні строки здійснити разом з генеральною підрядною будівельно-монтажною організацією заходи щодо ліквідації відставання будівництва цих об'єктів.

15. Держплану УРСР, Державному комітетові УРСР по охороні природи, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам при розробці контрольних цифр, державних замовлень, довгочасних економічних нормативів і лімітів враховувати в них питання охорони природи й раціонального використання природних ресурсів, виходячи з завдань і положень довгострокової Державної програми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів СРСР на тринадцяту п'ятирічку і на перспективу до 2005 року.

Встановити, що до об'єднань, підприємств і організацій у складі довгочасних економічних нормативів доводяться нормативи плати за природні ресурси, а також нормативи плати за викиди забруднюючих речовин у природне середовище.

В економічних нормативах плати за природні ресурси враховуються їх поширеність, можливість відтворення, доступність, комплексність, продуктивність, місцезнаходження та інші фактори, що зумовлюють затрати, пов'язані з використанням цих ресурсів. Ці нормативи повинні стимулювати раціональне і комплексне використання землі, води, лісу, корисних копалин та інших ресурсів.

В економічних нормативах плати за викиди забруднюючих речовин у природне середовище враховуються особливості природних комплексів; склад і властивості викидів забруднюючих речовин, а також затрати, необхідні для ліквідації (запобігання) забруднення. Вказані нормативи встановлюються за п'ятирічку (з розбивкою по роках) з урахуванням щорічного зниження викидів (скидів) забруднюючих речовин. Джерелом платежів по цьому нормативу є прибуток (доход) об'єднань, підприємств і організацій.

За перевищення допустимих викидів (скидів) забруднюючих речовин у природне середовище та аварійне забруднення з об'єднань, підприємств та організацій стягується підвищена (у кратному розмірі щодо економічного нормативу) плата, джерелом якої є госпрозрахунковий доход колективу.

16. Установити, що фінансування природоохоронних заходів в об'єднаннях, на підприємствах і в організаціях повинно здійснюватись в основному за рахунок власних коштів та кредитів банку.

На фінансування великих природоохоронних заходів можуть використовуватися в установленому порядку державні централізовані капітальні вкладення.

Утворити в Державному комітеті УРСР по охороні природи резервний фонд охорони природи для виконання непередбачених робіт за рахунок відрахувань від стягуваних з об'єднань, підприємств і організацій коштів за нормативами плати за викиди забруднюючих речовин у природне середовище, а також від коштів, стягуваних з порушників природоохоронного законодавства.

17. Установити, що стягувані з об'єднань, підприємств та організацій кошти за забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних ресурсів та інші порушення природоохоронного законодавства спрямовуються на виконання заходів щодо охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, а також на заохочення виробничих колективів і окремих працівників, які добилися позитивних результатів у природоохоронній діяльності. ЦІ кошти не допускається використовувати на інші цілі.

18. Державному комітетові УРСР по цінах при розробці нових і вдосконаленні діючих цін передбачати всемірне стимулювання широкого впровадження на підприємствах маловідхідних і безвідхідних технологій, комплексного використання природної сировини, пріоритетного застосування вторинних і відновлюваних природних ресурсів.

19. Держплану УРСР, Академії наук УРСР, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Південному відділенню ВАСГНІЛ,

міністерствам і відомствам УРСР зосередити зусилля колективів науково-дослідних установ, вищих учбових закладів, проектних, конструкторських, технологічних та інших організацій на розв'язанні проблеми охорони природи, розробці та впровадженні методів раціонального використання природних ресурсів. При плануванні наукових досліджень у галузі створення нових технологічних процесів, устаткування і матеріалів виходити з того, що їх впровадження поряд з народногосподарським ефектом повинно забезпечити високий рівень екологічної безпеки. Передбачати завдання по науково-технічних розробках, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем у галузі охорони природи, а також розвитку необхідної для цього дослідно-експериментальної бази академічної, галузевої та вузівської науки.

20. Академії наук УРСР, Державному комітетові УРСР по охороні природи, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР разом з міністерствами і відомствами УРСР провести в 1989 році впорядкування системи науково-дослідних організацій, що займаються розв'язанням природоохоронних проблем, використовуючи вивільнювану при цьому штатну чисельність, матеріальні й фінансові ресурси для розвитку досліджень на найбільш актуальних напрямах науки і техніки в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

21. Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Міністерству народної освіти УРСР, іншим заінтересованим міністерствам і відомствам УРСР з участю Державного комітету УРСР по охороні природи посилити екологічну освіту учнівської та студентської молоді, передбачивши для цього випуск необхідних підручників, організувати проведення лекційних і практичних занять по охороні навколишнього середовища при підготовці та підвищенні кваліфікації спеціалістів народного господарства.

22. Державному комітетові УРСР по телебаченню і радіомовленню, Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, Державному комітетові УРСР по охороні природи, Міністерству культури УРСР, Укрпрофраді, ЦК ЛКСМ України, Спілці письменників України, Спілці журналістів України, Спілці кінематографістів України та іншим творчим спілкам, редакціям республіканських і місцевих газет і журналів, товариству "Знання" Української РСР, Українському товариству охорони природи, Українському товариству мисливців і рибалок, Українській республіканській раді науково-технічних товариств і Виставці досягнень народного господарства УРСР докорінно поліпшити роботу по пропаганді охорони природи, вихованню у радянських людей бережного та високоморального ставлення до рослинного і тваринного світу, земельних, водних ресурсів і корисних копалин. Підвищити якість та розширити випуск науково-популярної, учбової літератури, кінофільмів, радіо- і телепередач, посилити лекційну пропаганду з цих питань. Використовувати як центри пропаганди екологічних знань павільйони і тематичні експозиції на Всесоюзній та республіканській виставках досягнень народного господарства, будинки техніки, будинки природи, музеї та будинки культури.

23. Обкомам, Київському міськкому Компартії України, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам здійснити заходи щодо проведення чіткої організаційно-практичної роботи, пов'язаної з докорінною перебудовою управління охороною природи. Особливу увагу звернути на комплектування органів системи Державного комітету УРСР по охороні природи висококваліфікованими, принциповими, відданими своїй справі працівниками, здатними компетентно розв'язувати проблеми охорони природи в умовах широкої демократизації суспільства, переведення економіки на нові методи господарювання.

Зусилля республіканських органів управління, партійних, радянських, профспілкових, комсомольських та господарських органів на місцях повинні бути спрямовані на те, щоб дбайливе ставлення до природи стало предметом постійної турботи трудових колективів, керівників і спеціалістів усіх галузей народного господарства, нормою повсякденного життя радянських людей.

24. Київському міськвиконкому разом з

Державним комітетом УРСР по охороні природи підготувати і внести до Ради Міністрів УРСР пропозиції про розміщення центрального апарату цього Комітету і підвідомчих йому організацій.

Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам вирішити питання розміщення обласних, районних і міських комітетів по охороні природи.

____________

1 Додатки не наводяться.

Секретар Центрального

Комітету Компартії України

В. ЩЕРБИЦЬКИЙ

Голова Ради Міністрів

Української РСР

В. МАСОЛ