Про перебудову діяльності й організаційної структури Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 26 липня 1988 р. N 203

Київ

Про перебудову діяльності й організаційної структури Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях

Постанова втратила чинність

(згідно з постановою Кабінету Міністрів України

від 8 червня 1992 року N 313)

Рада Міністрів Української РСР відзначає, що практична реалізація поставлених червневим (1987 р.) Пленумом ЦК КПРС завдань по вдосконаленню управління економікою, посиленню її соціальної спрямованості, активізації людського фактора, досягненню якісно нового рівня продуктивності та організації праці в народному господарстві потребує перебудови діяльності й організаційної структури Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях.

Державний комітет УРСР по праці і соціальних питаннях і його органи на місцях в умовах переходу на нові методи господарювання, розширення демократії та самоврядування повинні, спираючись на трудові колективи, наполегливо проводити в життя єдину державну політику в галузі праці й заробітної плати, спрямовану на поєднання інтересів суспільства з інтересами трудового колективу й особистості, активніше брати участь у розв'язанні соціальних проблем, послідовно реалізовувати принцип, згідно з яким підприємства й організації зароблятимуть кошти на оплату праці, добиватися повної та ефективної зайнятості населення, сприяти здійсненню глибоких перетворень у праці, поліпшенню її умов.

На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 8 липня 1988 р. N 822 "Про генеральну схему управління народним господарством Української РСР", відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 3 грудня 1987 р. N 1378 "Про перебудову діяльності й організаційної структури Державного комітету СРСР по праці і соціальних питаннях" Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях зосередити свою діяльність на здійсненні комплексу дійових заходів по реалізації виробленої партією сильної соціальної політики, підвищенню ефективності праці в народному господарстві, забезпеченню конституційного права радянських громадян на працю.

Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях та відділам по праці і соціальних питаннях виконкомів Рад народних депутатів забезпечувати комплексне розв'язання завдань в галузі організації праці, заробітної плати та соціального розвитку, зосередити увагу на вирішенні питань, пов'язаних із забезпеченням повної та ефективної зайнятості населення, раціональним використанням трудових ресурсів, працевлаштуванням, перепідготовкою і профорієнтацією вивільнюваних працівників, розробкою та реалізацією регіональних програм по народонаселенню, створенням сприятливих умов для високопродуктивної діяльності трудових колективів, координацією роботи по вдосконаленню організації праці, розвитку колективного підряду та інших колективних форм, скороченням застосування ручної, малокваліфікованої, важкої фізичної праці й поліпшенням її умов, на здійсненні дійового контролю за додержанням законодавства про працю, вивченні й узагальненні практики його застосування і передового досвіду роботи по зміцненню соціалістичної дисципліни праці.

У своїй практичній роботі Комітет і його органи на місцях повинні всемірно сприяти реалізації прав, наданих трудовим колективам Законом СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)".

Привести організаційну структуру центрального апарату Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях у відповідність з новими завданнями та функціями, покладеними на Комітет.

2. Вважати найважливішим напрямом роботи Державного комітету

УРСР по праці і соціальних питаннях проведення в життя єдиних загальнодержавних принципів у галузі оплати праці. Наполегливо проводити роботу по посиленню зв'язку заробітної плати з результатами праці, ліквідації зрівняльності в усіх формах і проявах, орієнтації системи матеріального стимулювання на докорінне підвищення технічного рівня виробництва, якості продукції та виконуваних робіт, заінтересованості працівників у мобілізації наявних резервів у впровадженні передового досвіду.

На основі глибокого аналізу практики організації оплати праці в умовах повного господарського розрахунку і самофінансування в галузях народного господарства республіки розробляти пропозиції, спрямовані на комплексне вдосконалення організації заробітної плати робітників і службовців на довгочасну перспективу, брати участь у розробці науково обгрунтованих нормативів утворення коштів на оплату праці та нормативних співвідношень між приростом середньої заробітної плати й приростом продуктивності праці. Активізувати роботу по введенню нових умов оплати праці працівників за рахунок власних коштів підприємств, організацій і установ та проводити її в нерозривному зв'язку з удосконаленням господарського механізму.

Для взаємопов'язаного вирішення питань удосконалення оплати і стимулювання праці та впровадження нових методів господарювання визнати за необхідне створити в Комітеті Управління заробітної плати.

3. З метою глибокого й всебічного вивчення перспективних напрямів соціального розвитку з питань, які входять до компетенції Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях, а також забезпечення комплексного підходу при розробці заходів, спрямованих на якісні перетворення у праці та умовах життя населення, проведення ефективної демографічної політики створити в центральному апараті Комітету Управління соціального розвитку і народонаселення.

Вважати, що найважливішими завданнями цього управління є:

участь в розробці Комплексної програми соціального розвитку і підвищення народного добробуту в Українській РСР на 15 років, а також республіканської програми розвитку народонаселення;

розробка пропозицій та здійснення соціально-економічних заходів по розвитку народонаселення, поліпшенню становища жінок і молоді, формуванню й зміцненню сімей;

удосконалення й розвиток змагання в нових умовах господарювання та управління, і насамперед економічного змагання підприємств за краще задоволення потреб народного господарства й населення у високоякісній продукції;

вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду, який має міжгалузеве значення, з питань соціального розвитку колективів, застосування ефективних форм самоуправління;

розробка науково обгрунтованих соціальних нормативів і підготовка пропозицій до проектів планів економічного і соціального розвитку республіки по їх поетапному досягненню.

4. Установити, що одним з основних напрямів перебудови діяльності Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях є реалізація комплексного підходу до вирішення питань забезпечення повної та ефективної зайнятості населення, раціонального використання трудових ресурсів у республіці, вдосконалення підготовки кадрів і професійної орієнтації населення. Сконцентрувати вирішення цих питань в Управлінні трудових ресурсів і підготовки кадрів.

Вважати головними напрямами роботи цього управління: забезпечення надійного функціонування системи управління трудовими ресурсами в республіці, яка забезпечувала б облік зайнятості та руху працездатного населення; працевлаштування вивільнюваних працівників і незайнятого населення; комплектування необхідними кадрами об'єднань і підприємств; широку інформацію населення про потребу в працівниках за професіями, спеціальностями та рівнем кваліфікації; участь у розробці проектів

схеми розвитку і розміщення продуктивних сил республіки; здійснення контролю за дотриманням соціальних нормативів під час будівництва нових і реконструкції діючих підприємств і виробництв.

Покласти на зазначене управління координацію роботи по професійній орієнтації молоді та інших соціальних груп населення, забезпечення соціально-економічної спрямованості профорієнтаційної роботи з урахуванням потреб народного господарства у кваліфікованих кадрах.

Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях у тісній взаємодії з міністерствами і відомствами УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами забезпечити докорінне поліпшення перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів з урахуванням вимог науково-технічного прогресу й переведення підприємств на повний

господарський розрахунок і самофінансування. Здійснювати організаційно-методичне керівництво роботою по переходу від періодичного до безперервного навчання працівників на основі тісного взаємозв'язку професійного й економічного навчання.

5. З метою підвищення рівня роботи Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях по розв'язанню завдань народногосподарського і міжгалузевого значення створити в Комітеті Зведено-економічне управління. Установити, що одним з найважливіших напрямів у його роботі є глибоке вивчення тенденцій і проблем у галузі праці та підготовка на цій основі .пропозицій про поліпшення використання трудового потенціалу республіки, поліпшення умов праці, підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій у прискоренні скорочення ручної, важкої фізичної, монотонної, малокваліфікованої праці.

6. Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях здійснювати якісно новий підхід до розв'язання завдань удосконалення організації та нормування праці, підвищення її ефективності. З цією метою створити в Комітеті три галузевих управління: Управління організації, нормування і продуктивності праці у невиробничих галузях; Управління організації, нормування і продуктивності праці у промисловості та будівництві; Управління організації, нормування і продуктивності праці в агропромисловому комплексі.

Зосередити діяльність галузевих управлінь на таких напрямах:

контролі за виконанням рішень Партії і Уряду з питань праці та її оплати;

мобілізації організаційно-економічних і соціальних резервів зростання продуктивності праці, виробленні якісно нових підходів до організації праці та широкому розвитку її прогресивних форм, які відповідали б сучасним вимогам науково-технічного прогресу, кращому вітчизняному і світовому досвідові, новим умовам господарювання і принципам самоуправління;

впровадженні прогресивних норм і нормативів трудових затрат робітників і спеціалістів, методів оцінки праці працівників апарату управління, посиленні на цій основі впливу нормування праці на зростання її продуктивності та підвищення ефективності виробництва, забезпеченні суворої відповідності міри праці її оплаті;

всемірному поширенні режимів праці, що сприяли б підвищенню ефективності використання робочого часу;

розробці та здійсненні разом з міністерствами і відомствами УРСР на основі Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" заходів по підвищенню ролі трудових колективів у стимулюванні кваліфікованої, якісної і високопродуктивної праці;

проведенні організаційно-методичної роботи по розвитку прогресивних форм організації праці, економічного змагання, вивченню й використанню передового досвіду.

7. Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях активізувати участь в роботі по міжвідомчій координації наукових досліджень з проблем соціального розвитку, використання трудових ресурсів, праці та її оплати.

Реорганізувати Наукову раду по праці при Комітеті у Наукову раду з проблем праці і соціального розвитку. Підвищити роль Наукової ради, ширше залучати до розгляду найбільш важливих питань визначних учених, керівників та провідних спеціалістів передових об'єднань, підприємств і організацій.

8. Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях підвищити рівень керівництва місцевими органами по праці і соціальних питаннях.

Зосередити їх діяльність на поліпшенні використання трудових ресурсів, збалансованості робочих місць з трудовими ресурсами в області, місті, районі, перепідготовці й навчанні працівників, координації профорієнтаційної роботи серед населення, насамперед молоді, забезпеченні потреб підприємств і організацій у необхідних кадрах робітників та спеціалістів.

9. Вважати за необхідне, виходячи з нових завдань і функцій Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях, підвищити відповідальність колегії Комітету, зосередити її увагу на розгляді і розв'язанні великих перспективних завдань у галузі праці, її оплати, використання трудових ресурсів, соціального розвитку, а також питань підвищення рівня організації роботи апарату, добору, розстановки і

виховання кадрів, зміцнення виконавської дисципліни.

Постійно вдосконалювати стиль і методи роботи апарату Комітету і його органів на місцях, забезпечити своєчасне та якісне виконання рішень Партії і Уряду, комплексне опрацювання пропозицій та документів, які вносяться до Ради Міністрів УРСР.

10. Мати в Державному комітеті УРСР по праці і соціальних питаннях 2 заступників Голови, в тому числі одного першого, і колегію у складі 7 чоловік. Установити, що Управління трудових ресурсів і підготовки кадрів очолюється заступником Голови Комітету - начальником цього управління.

11. Прийняти пропозицію Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях про скорочення центрального апарату управління на 73 одиниці, або на 36 процентів.

Скорочення апарату здійснювати в суворій відповідності з законодавством про працю, зокрема з постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 22 грудня 1987 р. N 1457 "Про забезпечення ефективної зайнятості населення, вдосконалення системи працевлаштування і посилення соціальних гарантій для трудящих", в умовах гласності, з наданням вивільнюваним працівникам встановлених пільг і компенсацій.

12. Затвердити структуру центрального апарату Державного комітету УРСР по праці і соціальних питаннях згідно з додатком.

Міністерству фінансів УРСР разом з Державним комітетом УРСР по праці і соціальних питаннях розробити і подати Раді Міністрів УРСР пропозиції щодо фонду оплати праці працівників центрального апарату Комітету, виходячи з граничної чисельності цього апарату в кількості 129 одиниць.

13. Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях, виконкомам місцевих Рад народних депутатів перебудувати роботу з кадрами органів по праці і соціальних питаннях відповідно до вимог січневого (1987 р.) Пленуму ЦК КПРС. Зміцнити ці органи компетентними, висококваліфікованими, ініціативними і політично грамотними спеціалістами.

14. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 4 грудня 1979 р. N 550.

Голова

Ради Міністрів УРСР

В. МАСОЛ

Керуючий Справами

Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

Інд. 18

Додаток

до постанови Ради Міністрів УРСР

від 26 липня 1988 р. N 203

СТРУКТУРА

центрального апарату Держкомпраці УРСР

Управління заробітної плати

Управління соціального розвитку і народонаселення

Управління трудових ресурсів і підготовки кадрів

Зведено-економічне управління

Управління організації, нормування і продуктивності праці у невиробничих галузях народного господарства

Управління організації, нормування і продуктивності праці у промисловості та будівництві

Управління організації, нормування і продуктивності праці в агропромисловому комплексі

Юридичний відділ

Відділ кадрів і спецроботи

Управління справами

При Держкомпраці УРСР є:

Республіканський центр по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення (м. Київ)

Курси підвищення кваліфікації працівників органів по праці і соціальних питаннях (м. Київ)

Керуючий Справами

Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО