Про внесення змін і доповнень до законодавства Української РСР у зв'язку з прийняттям Закону Української РСР "Про державний нотаріат"

УКАЗ

ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про внесення змін і доповнень до законодавства Української РСР у зв'язку з прийняттям Закону Української РСР "Про державний нотаріат"

У зв'язку з прийняттям Закону Української РСР від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1975 р., N 1, ст. 4) Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

І. Внести до Цивільного кодексу Української РСР такі зміни й доповнення:

1. Статті 65, 67, 542, 543 і 559 викласти в такій редакції:

"Стаття 65. Форма довіреності

Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних і громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, передбачених у цьому Кодексі, та інших випадків, коли спеціальними правилами допущена інша форма довіреності.

До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор та інших органів, що вчиняють нотаріальні дії, також довіреності робітників і службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів;

3) довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

Довіреність на одержання заробітної плати та інших платежів, пов'язаних з трудовими відносинами, на одержання винагороди авторів і винахідників, пенсій, допомог і стипендій, грошей з ощадних кас, а також на одержання кореспонденції, в тому числі грошової і посилкової, може бути посвідчена організацією, в якій довіритель працює або навчається, управлінням будинку, в якому він проживає, а також адміністрацією стаціонарного лікувального закладу, в якому він перебуває на лікуванні".

"Стаття 67. Строк довіреності

Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.

Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна".

"Стаття 542. Заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених

До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються:

1) заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками по медичній частині або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами і головними лікарями зазначених будинків для престарілих та інвалідів;

2) заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором СРСР, посвідчені капітанами цих

суден;

3) заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних їм експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

4) заповіти військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;

5) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор та інших органів, що вчиняють нотаріальні дії, також заповіти робітників і службовців,

членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів;

6) заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі".

"Стаття 543. Підписання заповіту іншою особою

Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності державного нотаріуса або іншої службової особи, яка вчиняє нотаріальні дії (стаття 542 цього Кодексу), заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено".

"Стаття 559. Призначення хранителя або опікуна спадкового майна

При наявності у складі спадщини майна, що потребує управління (жилий будинок тощо), а також у разі пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями державна нотаріальна контора призначає хранителя майна, а в населених пунктах, де немає державної нотаріальної контори, виконавчий комітет міської, селищної, сільської Ради депутатів трудящих призначає над зазначеним майном опікуна".

2. Частину третю статті 544 викласти в такій редакції:

"Заповідач може скасувати або змінити заповіт, подавши про це заяву до державної нотаріальної контори, а в населених пунктах, де немає державної нотаріальної контори, - до виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради депутатів трудящих".

3. Частину першу статті 550 викласти в такій редакції:

"Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину".

У другій частині цієї статті слова "В цьому разі" замінити словами "У цих випадках".

4. Частину першу статті 558 викласти в такій редакції:

"Державна нотаріальна контора за місцем відкриття спадщини або за місцем знаходження спадкового майна, а в населених пунктах, де немає державної нотаріальної контори, - виконавчий комітет міської, селищної, сільської Ради депутатів трудящих вживають заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах держави, спадкоємців, відказоодержувачів або кредиторів".

II. Внести до Цивільного процесуального кодексу Української РСР такі зміни й доповнення:

1. Назву глави 39 Кодексу викласти в такій редакції:

"Глава 39. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні"

2. Статтю 285 викласти в такій

редакції:

"Стаття 285. Право на подання скарги, протесту

Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного (міського) народного суду за місцем знаходження державної нотаріальної контори, виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради депутатів трудящих.

Скарги на неправильне посвідчення заповітів і довіреностей або на відмову в їх посвідченні службовими особами, переліченими в частині другій статті 65 та статті 542 Цивільного кодексу УРСР, подаються до суду за місцем знаходження відповідно лікарні, іншого стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, санаторію, будинку для престарілих та інвалідів, експедиції, госпіталю, військово-лікувального закладу, військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, місця позбавлення волі.

Скарги на неправильне посвідчення заповіту або відмову в його посвідченні капітаном морського судна або судна внутрішнього плавання, що плаває під прапором СРСР, подаються до суду за місцем порту приписки судна.

Прокурор має право принести протест на неправильно вчинену нотаріальну дію.

Вимога, обгрунтована на виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку".

3. Статтю 359 доповнити частинами четвертою, п'ятою та шостою такого змісту:

"Строк давності переривається пред'явленням

виконавчого документа до виконання, якщо законодавством не встановлено інше, а також частковим виконанням рішення, якщо одна або обидві сторони по справі є громадяни.

Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа або виконавчого напису до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено, якщо інше не встановлено законодавством.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який постановив рішення, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Ухвалу суду в питанні про поновлення строку може бути оскаржено, опротестовано".

4. У частині третій статті 24 слова "по скаргах на дії нотаріусів та органів, що виконують нотаріальні дії" замінити словами "про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні".

5. Пункт 6 статті 254 викласти в такій редакції:

"6) про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні".

III. Внести до Закону Української РСР від 2 липня 1968 р. "Про сільську Раду депутатів трудящих Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1968 р., N 28, ст. 177) такі зміни:

пункт "ї" статті 24 викласти в такій редакції:

"ї) вчиняє нотаріальні дії відповідно до Закону Української РСР "Про державний нотаріат".

IV. Внести до Закону Української РСР від 2 липня 1968 р. "Про селищну Раду депутатів трудящих Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1968 р., N 28, ст. 178) такі зміни:

пункт "ї" статті 24 викласти в такій редакції:

"ї) вчиняє нотаріальні дії відповідно до Закону Української РСР "Про державний нотаріат".

V. Внести до Закону Української РСР від 15 липня 1971 р. "Про міську, районну в місті Раду депутатів трудящих Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток до N 29, ст. 243) такі доповнення:

Пункт "і" статті 26 викласти в такій редакції:

"і) вчиняє

нотаріальні дії відповідно до Закону Української РСР "Про державний нотаріат"; сприяє органам суду, прокуратури та іншим органам юстиції в їх роботі".

VI. Внести цей Указ на затвердження Верховної Ради Української РСР.

Голова Президії

Верховної Ради Української РСР

І. ГРУШЕЦЬКИЙ

Секретар Президії

Верховної Ради Української РСР

Я. КОЛОТУХА

м. Київ

25 квітня 1975 року

N 3764-VIII