Тип: Указ
№ 598-VII
Дата: 29 січня 1968 р.
Статус: Втратив чинність
УКАЗ
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін та доповнень до Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР та Цивільного процесуального кодексу Української РСР
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 21 липня 1967 року "Про поліпшення порядку сплати і стягнення аліментів на утримання дітей" Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:
1. Внести до Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР (ЗУ УРСР, 1926 р., N 67 - 69, ст. 440) такі доповнення:
1) Статтю 31 Кодексу доповнити частиною шостою такого змісту:
"При присудженні аліментів на дітей з батьків - членів колгоспів, а також робітників і службовців, які мають доходи від підсобного господарства на присадибній ділянці, крім стягнення аліментів у дольовому відношенні з доходів, одержуваних за роботу в громадському господарстві колгоспу, і з заробітної плати, може стягуватись також певна грошова сума, встановлювана судом, виходячи з доходів від підсобного господарства, що припадають на частку відповідача".
2) Доповнити Кодекс статтями 311, 312 і 313 в такій редакції:
"Ст. 311. Відрахування коштів на утримання дітей з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум, на які по закону допускається звернення стягнення аліментів, провадиться не тільки на підставі рішення суду, але й за письмовою заявкою особи, яка виявила бажання добровільно платити аліменти, поданою адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи заявника або одержання ним пенсії, стипендії. Відрахування аліментів за заявою провадиться в розмірах, передбачених статтею 31 цього Кодексу.
Особа, на користь якої стягуються аліменти на підставі заяви, має право в усякий час звернутися в суд позовом про стягнення коштів на утримання дітей у встановленому законом порядку.
Ст. 312. Адміністрація підприємства, установи, організації на підставі заяви про добровільну сплату аліментів зобов'язана провадити щомісяця їх відрахування і виплачувати (переказувати) відраховані суми особі, зазначеній в заяві як одержувач аліментів, у триденний строк з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум.
Заяви про відрахування аліментів, а також про зміну їх розміру або про припинення відрахування аліментів зберігаються адміністрацією підприємства, установи, організації в порядку, встановленому для зберігання виконавчих документів. При переході громадянина, з якого відраховуються аліменти за заявою, на іншу роботу або зміні ним місця проживання відрахування аліментів провадиться на підставі заново поданої ним заяви. Заборгованість за час несплати аліментів у цих випадках може бути відраховано з боржника за його заявою або стягнуто в судовому порядку.
Відрахування аліментів на підставі заяви не може провадитись, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви і виконавчих документів, перевищує 50 процентів належних боржникові заробітної плати і прирівнених до неї платежів та видач, а також коли з боржника стягуються за судовим рішенням аліменти на дітей від іншої матері. В цих випадках питання про стягнення аліментів розв'язується в судовому порядку, про що сповіщається заявник і особа, на користь якої стягуються аліменти.
Ст. 313. У випадках, коли діти поміщені в дитячі установи на повне державне забезпечення, органи опіки або дитячі установи мають право стягувати по суду кошти на утримання дітей з батьків, якщо вони не звільнені по закону від внесення плати за
утримання дітей. В цих випадках кошти на утримання дітей стягуються з кожного з батьків на користь дитячої установи, в якій перебуває дитина, в розмірі, встановленому законом для стягнення з батьків аліментів на дітей. Суд може з урахуванням матеріального становища батьків звільнити їх повністю або частково від сплати цих коштів. Стягнення аліментів, присуджених одному з батьків (опікунові, попечителеві), в цих випадках припиняється".
2. Внести такі зміни і доповнення до Цивільного процесуального кодексу Української РСР:
1) Доповнити статтю 403 Кодексу
частинами п'ятою та шостою такого змісту:
"Адміністрація підприємства, установи, організації, що провадила відрахування аліментів на дітей за судовим рішенням, повинна повідомляти в триденний строк судового виконавця за місцем виконання рішення і особу, яка одержує аліменти, про залишення роботи особою, яка сплачує аліменти, а також про нове місце її роботи або проживання, якщо це їй відомо. В разі неповідомлення зазначених відомостей з неповажних причин на винних в цьому службових осіб може бути накладено штраф у порядку і розмірі, встановлених статтею 407 цього Кодексу.
При виплаті заробітної плати або іншого заробітку, пенсії, стипендії особі, в паспорті якої органами міліції зроблено відмітку (запис) про те, що відповідно до рішення суду ця особа зобов'язана до сплати аліментів, адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана до надходження виконавчого листа провадити відрахування аліментів відповідно до відмітки (запису) у паспорті в порядку, встановленому для відрахування по виконавчих листах, і повідомляти про це судового виконавця народного суду даного району (міста); коли адреса особи, на користь якої стягуються аліменти, невідома, відраховані суми переказуються на депозитний рахунок народного суду. В разі невиконання цього обов'язку на винних службових осіб може бути накладено штраф у порядку і розмірі, встановлених статтею 407 цього Кодексу".
2) Частину другу статті 408 Кодексу викласти у такій редакції:
"Особа, з якої за судовим рішенням стягуються аліменти, повинна повідомляти судового виконавця про зміну місця роботи або проживання. Якщо особа зобов'язана за судовим рішенням платити аліменти на утримання дітей, то вона повинна в триденний строк повідомляти судового виконавця про зміну місця роботи або проживання, а також про додатковий заробіток (за роботу за сумісництвом і т. ін.). В разі неповідомлення з неповажних причин зазначених відомостей на винну в цьому особу, зобов'язану платити аліменти на утримання дітей, може бути накладено штраф у порядку і розмірі, встановлених статтею 407 цього Кодексу".
Голова Президії
Верховної Ради Української РСР
Д. КОРОТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР
А. ЗЛЕНКО
м. Київ
29 січня 1968 року
N 598-VII