Про внесення змін до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

Тип: Наказ

№ 847

Дата: 09 вересня 2026 р.

Статус: Не набрав чинності

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.09.2026

м. Київ

N 847

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

22 жовтня 2026 р. за N 1424/46818

Про внесення змін до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

Відповідно до статей 38, 87 Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про систему охорони психічного здоров'я в Україні", пункту 42 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року N 593, з метою вдосконалення психологічного забезпечення службової діяльності в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 серпня 2017 року N 747, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2017 року за N 1390/31258, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Іван ВИГІВСЬКИЙ

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони здоров'я України

Віктор ЛЯШКО

Міністр освіти України

Андрій БУТЕНКО

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

Андрій ДАНИК

В. о. Голови Державної служби

України з питань праці

Володимир ГОНЧАРУК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх справ України

31 серпня 2017 року N 747

(у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України

від 09 вересня 2026 року N 847)

Порядок

психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає організацію, основні завдання і процедуру здійснення психологічного забезпечення в апараті ДСНС, територіальних органах ДСНС, закладах освіти із специфічними умовами навчання, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління ДСНС (далі - органи / підрозділи ДСНС), а також організацію надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій (населенню та особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт) у мирний час та в особливий період.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

екстремальні умови - виняткові, особливі, надзвичайні обставини, що загрожують життю і здоров'ю людей, мають вплив стрес-факторів, сприймаються та оцінюються як небезпечні, складні, безвихідні ситуації, внаслідок чого підвищують тривожність, емоційну напруженість, створюють психотравмуючий вплив на психіку людини;

екстрена психологічна допомога - система невідкладних заходів, спрямованих на регуляцію актуального психологічного, психофізіологічного стану та негативних переживань особи, яка постраждала внаслідок надзвичайної ситуації, за допомогою професійних методів, які відповідають вимогам ситуації;

консультант за принципом "рівний - рівному" - особа, яка пройшла відповідний курс навчання та має навички з основ психологічної допомоги;

професійно-психологічний відбір - комплекс заходів, спрямованих на виявлення рівня розвитку професійно важливих якостей особистості та визначення за допомогою психодіагностичних методик рівня придатності кандидатів для проходження служби (роботи) в органах / підрозділах ДСНС, навчання в закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління ДСНС (далі - заклади освіти ДСНС);

психологічна підготовка - комплекс взаємопов'язаних заходів, що здійснюються в системі службової підготовки, а також в освітньому процесі та безпосередньо в процесі виконання завдань за призначенням, які спрямовані на формування, розвиток та підтримку психологічної готовності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців, здобувачів освіти денної

форми навчання, які навчаються за рахунок державного замовлення (далі - здобувачі освіти) та інших працівників органів / підрозділів ДСНС (далі - персонал) до професійної діяльності, виконання завдань за призначенням у складних та екстремальних умовах;

психологічна підтримка - система соціально-психологічних, психолого-педагогічних способів і методів допомоги особі з метою оптимізації її психоемоційного стану в процесі формування здібностей і самосвідомості;

психологічне відновлення - система заходів, спрямованих на збереження, відновлення та корекцію психічного стану персоналу, створення сприятливих умов, необхідних для забезпечення оптимального рівня готовності до виконання завдань за призначенням;

психологічне забезпечення - комплекс психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, спрямованих на вивчення, формування та розвиток у персоналу професійно важливих психологічних якостей, підтримання позитивних психічних станів, необхідних для успішного виконання завдань за призначенням та збереження високого рівня психічного здоров'я;

психологічне консультування - комплекс заходів, що застосовуються (за необхідності) для надання персоналу психологічної інформації, емоційної підтримки й уваги до переживань, які допомагають прийняти усвідомлене рішення й оцінити психологічні ресурси щодо бажаних поведінкових змін;

психологічний супровід виконання завдань за призначенням - комплекс заходів з підтримання оптимального стану психічного здоров'я персоналу під час виконання завдань за призначенням шляхом формування психологічної стійкості до впливу стресових чинників, психологічної готовності до виконання завдань за призначенням та запобігання виникненню негативних психічних станів;

психопрофілактика - комплекс організаційних, просвітницьких та психологічних заходів, спрямованих на збереження, відновлення соціально-психологічного благополуччя та здоров'я персоналу;

соціально-психологічний клімат (далі - СПК) колективу - сукупність характеристик стану групової психіки, ставлення персоналу до умов і характеру службової діяльності органу / підрозділу ДСНС, колег по службі, керівництва;

стрес-фактори - обставини, що викликають стресовий стан.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про систему охорони психічного здоров'я в Україні", інших нормативно-правових актах у сфері психічного здоров'я.

3. Метою психологічного забезпечення в ДСНС є збереження та зміцнення психічного здоров'я, формування і розвиток професійно важливих психологічних якостей, необхідних для ефективного виконання службових завдань, підтримання позитивного емоційного стану, запобігання професійному вигоранню та психічним розладам, своєчасне відновлення психічного та емоційного стану персоналу шляхом проведення комплексу психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, а також надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій.

4. Основними складовими психологічного забезпечення є:

професійно-психологічний відбір;

психологічна підготовка;

психологічний супровід виконання завдань за призначенням;

вивчення, підтримка та оптимізація СПК колективу;

здійснення заходів психопрофілактики;

проведення заходів психологічного відновлення;

надання безоплатної екстреної психологічної допомоги;

психологічна підтримка;

запобігання проявам девіантної та деструктивної поведінки.

5. Суб'єктами психологічного забезпечення в ДСНС є підрозділи психологічної служби ДСНС (управління, центри, відділи, відділення, сектори, групи), посадові особи, які входять до їх складу (далі - психологи), а також консультанти за принципом "рівний - рівному", які надають неформальну допомогу у сфері психічного здоров'я.

II. Підрозділи психологічної служби ДСНС

1. Підрозділ психологічної служби в апараті ДСНС підпорядковується керівнику підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом.

2. Підрозділ психологічної служби органу / підрозділу ДСНС у службовій діяльності підпорядковується керівнику органу / підрозділу

ДСНС.

3. Штатна чисельність психологів органів / підрозділів ДСНС пропорційно залежить від допустимих норм службового навантаження (кількості персоналу) на одного психолога:

психологічна підготовка, психологічний супровід виконання завдань за призначенням, вивчення СПК у колективах - не більше ніж 400 осіб штатної чисельності персоналу в мирний час і не більше ніж 300 осіб - в особливий період;

професійно-психологічний відбір - не більше ніж 20 осіб на день;

психологічне відновлення - не більше ніж 10 осіб на день.

4. На посади керівників підрозділів психологічної служби та психологів органів / підрозділів ДСНС призначаються особи, які мають освіту за спеціальністю, що входить до Переліку професій фахівців у сфері психічного здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2026 року N 288, з подальшим проходженням сертифікації як фахівців у сфері психічного здоров'я відповідно до вимог Закону України "Про систему охорони психічного здоров'я в Україні" та Порядку сертифікації фахівців у сфері психічного здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2026 року N 288.

III. Основні завдання та функції психологічної служби ДСНС

1. Основними завданнями психологічної служби є:

організація та проведення професійно-психологічного відбору;

вивчення СПК у колективах;

профілактика девіантної та деструктивної поведінки;

психологічний супровід службової (трудової) діяльності;

психологічна підготовка;

надання психологічної допомоги.

2. Функції психологічної служби:

організація та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження служби (роботи) в органах / підрозділах ДСНС, призначення на вищі посади, направлення на медико-психологічну реабілітацію, направлення на навчання у закладах освіти ДСНС.

вивчення та моніторинг СПК у колективах, рейтингу посадових осіб органів / підрозділів ДСНС, надання допомоги керівникам органів / підрозділів ДСНС у згуртуванні колективу;

усунення стигматизації та дискримінації, забезпечення рівних прав у сфері психічного здоров'я;

проведення психопрофілактичної роботи, спрямованої на збереження, зміцнення й відновлення психологічної безпеки та психічного здоров'я персоналу;

попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації серед персоналу;

профілактика психічних розладів, інших проблем, що стосуються психічного здоров'я персоналу, сприяння досягненню психологічного благополуччя;

впровадження новітніх психологічних і психотренінгових технологій для вивчення, оцінки і прогнозування професійної діяльності персоналу, зокрема із використанням комп'ютерної техніки та автоматизованих психодіагностичних комплексів;

здійснення психотерапевтичного супроводу персоналу;

організація та проведення психологічної підготовки персоналу з урахуванням специфіки та умов виконання завдань за призначенням;

проведення просвітницьких заходів з питань психічного здоров'я серед персоналу;

надання психосоціальної допомоги персоналу для подолання психологічних проблем, покращення психоемоційного стану;

надання психологічної допомоги та підтримки персоналу, який перебував в екстремальних умовах та постраждав внаслідок дії стрес-факторів;

надання екстреної психологічної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій;

забезпечення використання інформаційно-комунікаційних технологій для надання психологічної допомоги та супервізії з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

3. Методичне забезпечення професійної підготовки психологів покладається на підрозділ психологічної служби апарату ДСНС.

4. Психологи органів / підрозділів ДСНС забезпечуються окремими службовими приміщеннями та кімнатами психологічного розвантаження. Перелік належності матеріального та технічного забезпечення кімнати психологічного розвантаження наведено в додатку 1 до цього Порядку.

5. Службові документи, рекомендації та висновки психологів, які містять інформацію про результати психологічного діагностування, вивчення індивідуально-психологічних особливостей персоналу, кандидатів на проходження служби

(роботи) в органах / підрозділах ДСНС, є конфіденційною інформацією.

6. Інформація про результати психологічного вивчення персоналу зберігається в спосіб, що гарантує її цілісність, конфіденційність та можливість подальшого використання для психологічного супроводу службової (трудової) діяльності протягом строку служби (роботи) персоналу.

7. Забороняється залучення психологів до діяльності, не пов'язаної з виконанням ними посадових обов'язків.

8. Психологам під час виконання ними посадових обов'язків для досягнення максимальної ефективності та результативності проведення заходів психологічного забезпечення дозволяється носіння цивільного одягу.

9. Результати роботи психологів фіксуються в облікових журналах, визначених у пункті 5 розділу IV цього Порядку.

Узагальнена інформація про результати роботи підрозділів психологічної служби органів / підрозділів ДСНС відображається у звіті про роботу підрозділу психологічної служби (додаток 2), який подається до апарату ДСНС до 05 липня за перше півріччя та до 05 січня за рік у цілому.

IV. Професійно-психологічний відбір

1. Проведення професійно-психологічного відбору покладається:

в апараті ДСНС - на підрозділ психологічної служби апарату ДСНС;

в органах / підрозділах ДСНС - на підрозділ психологічної служби відповідного органу / підрозділу ДСНС.

2. Визначення рівня професійної придатності кандидатів для проходження служби (роботи) в органах / підрозділах ДСНС, призначення на вищі посади, направлення на медико-психологічну реабілітацію, направлення на навчання в закладах освіти ДСНС здійснюється відповідно до переліку методик, які використовуються для професійно-психологічного відбору (додаток 3).

3. Професійно-психологічний відбір кандидатів проводиться в індивідуальній або груповій формі та включає такі етапи:

співбесіда;

психологічне обстеження.

4. Професійно-психологічний відбір проводиться після попереднього вивчення кандидата посадовими особами підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом апарату ДСНС, відповідного органу / підрозділу ДСНС, перед проходженням лікарсько-експертної комісії.

Перед проведенням психологічного обстеження кандидат власноруч засвідчує підписом, що на дату обстеження скарг на стан здоров'я, загальне самопочуття не має та дає добровільну згоду на його проведення.

Психологічне обстеження проводиться після попередньої співбесіди з психологом за наявності в кандидата направлення на проходження психологічного обстеження (додаток 4).

Якщо під час співбесіди кандидат перебуває в стані перевтомлення, психоемоційного стресу або з'ясовано, що він відновлюється після хвороби, проведення психологічного обстеження переноситься на інший день, узгоджений з кандидатом.

5. Усі результати психологічного обстеження реєструються в журналі обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на службу (роботу) (додаток 5), журналі обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на навчання (додаток 6), журналі обліку результатів психологічного обстеження персоналу (для призначення на вищу посаду) (додаток 7), журналі обліку результатів психологічного обстеження кандидатів на медико-психологічну реабілітацію (додаток 8).

6. На підставі узагальнених результатів психологічного обстеження психолог готує довідку-висновок про його результати з висновком і рекомендаціями.

7. Анкету кандидата на навчання (додаток 9), довідку-висновок про психологічну придатність кандидата до служби (роботи) (додаток 10), довідку-висновок за результатами психологічного обстеження особи (для призначення на вищу посаду) (додаток 11), довідку-висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію (додаток 12) психолог у 5-денний строк з дня обстеження подає керівнику підрозділу, на який покладено функції роботи з персоналом.

8. Керівники підрозділів психологічної служби апарату ДСНС та органів / підрозділів ДСНС забезпечують обґрунтованість і достовірність висновків за результатами психологічного обстеження.

9. Керівники підрозділів, на які покладено функції роботи з персоналом органу / підрозділу ДСНС (проректори за напрямом

роботи з персоналом закладів освіти ДСНС), забезпечують умови для збереження конфіденційної інформації, отриманої за результатами психологічного обстеження.

V. Соціально-психологічні дослідження

1. Соціально-психологічні дослідження передбачають вивчення СПК у колективах апарату ДСНС, органів / підрозділів ДСНС, який визначає загальний стан колективу, його внутрішню динаміку, типовий емоційний настрій і відображає умови службової діяльності та міжособистісні стосунки.

2. СПК проводиться з метою визначення основних чинників, що впливають на діяльність кожного члена колективу, а також надання консультативної допомоги керівникам органів / підрозділів ДСНС щодо формування оптимального СПК.

3. Для вивчення СПК психолог використовує анкету з вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (додаток 13) та додатковий психологічний інструментарій з урахуванням визначеного керівником органу / підрозділу ДСНС завдання.

Під час вивчення СПК досліджуються індивідуальні особливості та визначається рівень нервово-психічної стійкості, емоційного виснаження осіб, які мають соціальні чи особистісні труднощі.

4. Вивчення СПК проводиться:

психологами підрозділу психологічної служби апарату ДСНС згідно з планом роботи ДСНС - один раз на п'ять років у колективах органів / підрозділів ДСНС;

підрозділом психологічної служби органу / підрозділу ДСНС згідно з планом роботи органу / підрозділу ДСНС - один раз на рік у колективах органу / підрозділу ДСНС;

підрозділом психологічної служби закладу освіти ДСНС згідно з планом роботи закладу освіти ДСНС - один раз на рік серед здобувачів освіти закладу освіти ДСНС.

5. Для отримання об'єктивних даних під час проведення вивчення СПК керівники органів / підрозділів ДСНС зобов'язані забезпечити присутність не менше ніж 80 % фактичної чисельності персоналу.

6. Додаткове вивчення СПК проводиться:

за дорученням керівника підрозділу по роботі з персоналом апарату ДСНС;

за наказом керівника органу / підрозділу ДСНС;

за умови виявлення нестійкого або негативного СПК у колективі органу / підрозділу ДСНС під час попереднього вивчення.

7. За результатами вивчення СПК психолог протягом 10 робочих днів з дня проведення вивчення СПК надає на розгляд керівника органу / підрозділу ДСНС аналітичну довідку з описом стану СПК та рекомендаціями щодо його покращення. У разі виявлення проблемних питань, які виходять за межі компетенції психолога, він інформує безпосереднього керівника щодо доцільності залучення інших спеціалістів для вирішення зазначених питань.

Керівник органу / підрозділу ДСНС, у якому проводилося вивчення СПК, після отримання аналітичної довідки з описом стану СПК та рекомендаціями щодо його покращення вживає заходів щодо реалізації наданих рекомендацій.

VI. Психологічна профілактика

1. Психологічна профілактика здійснюється з метою профілактики негативних явищ серед персоналу, виявлення осіб, які мають соціальні чи особистісні труднощі, схильні до девіантної та деструктивної поведінки, мають ознаки професійного вигорання, емоційного виснаження та потребують посиленого психологічного супроводу.

2. Інформація про персонал, який має соціальні або особистісні труднощі та потребує посиленого психологічного супроводу, безпосереднім керівником письмово надається керівнику підрозділу психологічної служби органу / підрозділу ДСНС.

3. Персонал, який має соціальні або особистісні труднощі та потребує посиленого психологічного супроводу, зараховується до групи посиленого психологічного супроводу (далі - ГППС) для проведення комплексного психологічного вивчення, консультацій, психоедукацій.

4. Склад ГППС щороку затверджується наказом органу / підрозділу ДСНС.

Результати роботи ГППС відображаються в журналі обліку роботи з особами, які зараховані до групи посиленого психологічного супроводу (додаток 14).

5. Під час вивчення СПК у колективі органу / підрозділу ДСНС психолог проводить додаткові заняття, надає методичну та консультативну допомогу ГППС щодо форм і методів проведення додаткової індивідуальної роботи.

6. Психолог здійснює профілактичні заходи щодо недопущення випадків

девіантної та деструктивної поведінки серед персоналу відповідно до затвердженого керівником органу / підрозділу ДСНС річного плану профілактики випадків девіантної та деструктивної поведінки серед персоналу.

7. Під час проведення профілактичних заходів щодо недопущення випадків девіантної та деструктивної поведінки серед персоналу використовуються методи спостереження, бесіди, психологічного консультування, а також проводяться лекції, психологічні тренінги, здійснюється психодіагностична робота, психоедукація, корекційна робота.

VII. Психологічний супровід службової (трудової) діяльності

1. Психологічний супровід службової (трудової) діяльності персоналу здійснюється протягом усього періоду проходження служби (трудової діяльності) в ДСНС.

2. Усі результати психологічних обстежень персоналу (зокрема результати професійно-психологічного відбору) заносяться до картки психологічного супроводу (додаток 15).

У разі переведення особи до іншого органу / підрозділу ДСНС картка психологічного супроводу надсилається разом з особовою справою до нового місця проходження служби (роботи).

Анкета кандидата на навчання, довідка-висновок про психологічну придатність кандидата до служби (роботи), довідка-висновок за результатами психологічного обстеження особи (для призначення на вищу посаду) зберігаються протягом строку служби (роботи) в особовій справі особи.

3. При призначенні кандидата на вищу посаду довідка-висновок за результатами психологічного обстеження особи (для призначення на вищу посаду) подається на розгляд атестаційної комісії.

4. Психолог надає допомогу у сфері психічного здоров'я персоналу та членам сімей осіб, віднесених до персоналу:

за власною ініціативою;

на вимогу керівництва;

за зверненням персоналу.

5. Психолог застосовує такі види допомоги у сфері психічного здоров'я:

психосоціальна допомога (спрямована на забезпечення психологічного добробуту персоналу та членів сімей осіб, віднесених до персоналу);

психологічна допомога (включає види допомоги (психологічна просвіта та інформування (психоедукація), перша психологічна допомога, психологічні втручання низької інтенсивності, неформальна допомога у сфері психічного здоров'я), під час яких використовується інформування, психологічна підтримка та/або інтервенції, спрямовані на поведінкову переорієнтацію);

психотерапія (проводиться психологом, який має спеціалізацію (сертифікацію) за одним із доказових методів психотерапії, в індивідуальному або груповому форматі, за запитом особи, з метою надання допомоги персоналу у розв'язанні та подоланні проблем психічного здоров'я, покращенні якості життя, запобіганні заподіянню шкоди собі або іншим особам);

психологічна реабілітація (спрямована на відновлення та покращення функціонування особи і якості її життя шляхом поєднання психологічної та психотерапевтичної допомоги, розвитку соціальних навичок і надання соціальної підтримки).

Проведена робота фіксується в журналі обліку консультацій персоналу (додаток 16).

6. Неформальна допомога у сфері психічного здоров'я надається окремими особами, групами чи організаціями, які можуть не бути надавачами послуг чи фахівцями у сфері охорони психічного здоров'я.

Неформальна допомога у сфері психічного здоров'я ґрунтується на особистому досвіді, взаємодії за принципом "рівний - рівному" та доповнює формалізовану допомогу, що надається психологами органів / підрозділів ДСНС і в разі потреби супроводжується супервізією.

7. Неформальна допомога у сфері психічного здоров'я включає:

програми та групи підтримки за принципом "рівний - рівному";

онлайн-форуми та спільноти;

психологічну підтримку на основі віри;

заходи, семінари та кампанії для підвищення обізнаності про проблеми, що стосуються психічного здоров'я, зменшення стигматизації та сприяння психологічному благополуччю;

програми і заходи рухової активності, рекреаційні, творчі програми та заходи;

інші заходи, що не передбачають здійснення психологічного оцінювання та досліджень у сфері психічного здоров'я, застосування методів психологічного консультування чи психотерапії.

8. Після вивчення психоемоційного стану

персоналу психолог у разі виявлення ознак психоемоційного виснаження, професійного вигорання або інших негативних змін психоемоційного стану особи надає керівнику органу / підрозділу ДСНС обґрунтовану письмову рекомендацію щодо необхідності проходження особою медико-психологічної реабілітації, надання відпустки або залучення до заходів психологічної підтримки з метою стабілізації емоційного стану.

9. Психолог залучається до проведення службового розслідування за фактом самогубства або спроби самогубства серед персоналу.

VIII. Психологічна підготовка

1. Планування, облік психологічної підготовки здійснюються в системі службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

2. Основними формами психологічної підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є:

тренінгові заняття;

психологічні лекції, психологічна просвіта та інформування (психоедукація);

психологічне тренування (заняття на психологічній смузі перешкод).

IX. Організація надання психологічної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій

1. У разі виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) державного рівня за рішенням Голови ДСНС або особи, яка виконує його обов'язки, створюється зведена група екстреної психологічної допомоги (далі - Зведена група) для надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок НС.

2. У разі виникнення НС регіонального рівня керівник органу / підрозділу ДСНС, у зоні оперативного реагування якого виникла НС, надає пропозиції Голові ДСНС або особі, яка виконує його обов'язки, щодо необхідності створення Зведеної групи для надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок НС.

3. Керівник підрозділу психологічної служби апарату ДСНС готує пропозиції про склад Зведеної групи та її завдання.

4. Зведена група складається з психологів та створюється за територіальним принципом місця виникнення НС.

5. Персональний склад Зведеної групи (керівник та її члени) затверджується Головою ДСНС або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням масштабів і наслідків НС.

Керівники органів / підрозділів ДСНС забезпечують підпорядкованих психологів належними засобами індивідуального захисту.

6. Для надання екстреної психологічної допомоги постраждалим при утворенні штабу з ліквідації наслідків НС розгортається Пункт екстреної психологічної допомоги. Перелік речей та обладнання Пункту екстреної психологічної допомоги наведено в додатку 17 до цього Порядку.

7. Метою екстреної психологічної допомоги є збереження психічного здоров'я постраждалих внаслідок НС, запобігання розвитку деструктивних і девіантних форм поведінки.

8. Під час роботи з постраждалими Зведена група безпосередньо підпорядковується керівнику робіт з ліквідації наслідків НС (особі, яка виконує його обов'язки, - керівнику аварійно-рятувальної служби, що ліквідовує наслідки НС).

9. Тривалість роботи Зведеної групи визначається Головою ДСНС або особою, яка виконує його обов'язки.

10. Завдання Зведеної групи:

надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок НС;

вивчення стану психотравмуючих чинників;

профілактика негативних проявів і зняття психоемоційного навантаження на населення та персонал;

взаємодія з представниками органів виконавчої влади, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, зокрема представництв в Україні міжнародних гуманітарних організацій щодо подальшої роботи з постраждалим населенням.

11. Своєчасне оповіщення, збір і виїзд до місця ліквідації НС членів Зведеної групи забезпечують керівники органів / підрозділів ДСНС.

12. Керівник Зведеної групи організовує та координує взаємодію психологів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, зокрема, представництв в Україні міжнародних гуманітарних організацій, психологів-волонтерів з психологами ДСНС безпосередньо під час роботи з постраждалими та особами, які залучалися до виконання

аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

13. Керівник Зведеної групи під час ліквідації НС зобов'язаний:

доповісти безпосередньому керівнику робіт з ліквідації наслідків НС (особі, яка виконує його обов'язки, - керівнику аварійно-рятувальної служби, що ліквідовує наслідки НС) про прибуття, склад Зведеної групи та готовність до виконання робіт;

провести інструктаж особового складу Зведеної групи;

оцінити місце НС, володіти інформацією про кількість осіб, які потребують екстреної психологічної допомоги;

визначити відповідальну особу за збір та аналіз інформації;

організовувати своєчасне поповнення використаних речей згідно з переліком речей для "Рюкзака психолога" (додаток 18).

14. Керівник Зведеної групи відповідає за ведення службових документів, проводить узагальнення роботи психологів Зведеної групи.

15. Керівник Зведеної групи під час роботи в зоні ліквідації наслідків НС розподіляє психологів за такими напрямами:

оперативний;

робота з постраждалим населенням;

робота з родичами загиблих, постраждалих;

робота з особами, які залучаються до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

16. Психологи, задіяні за оперативним напрямом:

здійснюють попередній прогноз обсягів надання екстреної психологічної допомоги;

узагальнюють і аналізують інформацію, отриману під час надання екстреної психологічної допомоги;

прогнозують виникнення відстрочених стресових реакцій серед постраждалих і осіб, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

інформують керівника підрозділу психологічної служби органу / підрозділу ДСНС, на території якого виникла НС, щодо загальних прогнозів про можливі психологічні наслідки перенесених травм і стосовно способів їх коригування.

17. Психологи, задіяні до роботи з постраждалим населенням, здійснюють:

інформаційну підтримку постраждалого населення;

індивідуальну роботу з постраждалим населенням;

оцінку групи ризику серед постраждалого населення;

роботу з гострими афективними реакціями постраждалих.

18. Психологи, задіяні до роботи з родичами загиблих, постраждалих, здійснюють:

збір і аналіз інформації про місце й процедуру проведення впізнання (поховання);

підготовку родичів до процедури впізнання (поховання);

інформування родичів загиблих про фази переживання горя;

інформування родичів загиблих, постраждалих про подальші дії;

організацію психологічного супроводу родичів загиблих при похованні осіб із числа персоналу.

19. Психологи, задіяні до роботи з особами, які залучаються до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт:

надають психологічну допомогу особам, які залучаються до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, у яких спостерігаються ознаки стомлення;

узагальнюють і аналізують інформацію, отриману під час робіт з надання екстреної психологічної допомоги;

прогнозують виникнення відстрочених стресових реакцій в осіб, які залучаються до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

відслідковують психічний стан осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, з метою своєчасного надання необхідної психологічної допомоги.

Члени Зведеної групи мають право надавати рекомендації керівникам залучених органів / підрозділів ДСНС щодо відсторонення окремих осіб від аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС.

20. Матеріально-технічне, автотранспортне забезпечення та забезпечення засобами зв'язку членів Зведеної групи, поповнення використаних речей для "Рюкзака психолога" під час ліквідації НС забезпечує керівник органу / підрозділу ДСНС, у зоні оперативного реагування якого виникла НС.

21. Після завершення надання екстреної психологічної допомоги керівник Зведеної групи доповідає керівнику робіт з ліквідації наслідків НС (особі, яка виконує його обов'язки, - керівнику аварійно-рятувальної служби, що ліквідовує наслідки НС) про результати роботи Зведеної групи, готовність до відбуття до місця постійної дислокації та у 5-денний строк з дня прибуття до місця постійної дислокації готує узагальнений звіт

керівнику підрозділу психологічної служби ДСНС про проведену роботу.

22. Під час проведення евакуаційних заходів у зонах підвищеного ризику психологи надають екстрену психологічну допомогу евакуйованому населенню, а також підтримку психоемоційного стану персоналу, який залучається до виконання завдань за призначенням.

23. З психологами, які надавали екстрену психологічну допомогу, проводяться заходи психологічного відновлення (супервізія, інтервізійні групи тощо).

X. Організація психологічного супроводу в закладах освіти ДСНС

1. Психологічний супровід здобувачів освіти у закладах ДСНС здійснюється протягом усього періоду навчання з метою набуття ними необхідних професійно-психологічних якостей.

2. Щороку на початку навчального року психолог складає довідку-висновок про результати психологічної діагностики здобувача освіти (додаток 19).

3. Психологічна адаптація здобувачів освіти до специфіки навчання в закладі освіти ДСНС та умов подальшої професійної діяльності передбачає:

здійснення заходів психологічної підтримки здобувачів освіти;

проведення інтерактивних занять, тренінгів із питань формування у здобувачів освіти усвідомлених мотивів до освітньої діяльності, розвитку комунікативних якостей, пізнавальних функцій особистості, стресостійкості, здатності ефективно діяти в екстремальних умовах, виважено та швидко приймати рішення в умовах дефіциту часу.

4. Психологічна підготовка в закладах освіти ДСНС передбачає формування вміння:

оцінювати свій психологічний стан, настрій, ступінь психоемоційного напруження під час вирішення завдань різної складності;

використовувати методи та прийоми психологічної саморегуляції для формування стресостійкості, забезпечення особистої безпеки в специфічних умовах майбутньої професійної діяльності та повсякденному житті;

застосовувати прийоми ефективної професійної комунікації;

надавати психологічну допомогу постраждалим у надзвичайних ситуаціях.

5. Психопрофілактика у закладах освіти ДСНС спрямована на:

вивчення психологічних особливостей адаптації здобувачів освіти до освітньої діяльності в закладах освіти ДСНС;

проведення психологічної діагностики здобувачів освіти, експрес-діагностики для виявлення в здобувачів освіти психоемоційної напруги, перевантаження, симптомів емоційного виснаження, стресових реакцій, деструктивних емоційних станів з подальшою підготовкою довідки-висновку про результати психологічної діагностики здобувача освіти;

здійснення індивідуального психологічного консультування керівництва навчального підрозділу закладу освіти ДСНС з метою усунення емоційних напружень, вирішення конфліктів, налагодження процесу ефективної комунікації в колективі.

Начальник Управління взаємодії

з Державною службою України

з надзвичайних ситуацій Міністерства

внутрішніх справ України

Юрій КОРЕВА

Додаток 1

до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

(пункт 4 розділу III)

Перелік

належності матеріального та технічного забезпечення кімнати психологічного розвантаження

1. Дзеркало - 2 одиниці.

2. Електрочайник - 1 одиниця.

3. М'який куточок для відпочинку - 1 одиниця.

4. Телевізор - 1 одиниця.

5. Кондиціонер - 1 одиниця.

6. Тумба - 1 одиниця.

7. Пристрій для зміни кольору підсвічування приміщення - 1 одиниця.

8. Полиця настінна - 1 одиниця.

9. Прилад для іонізації повітря - 1 одиниця.

10. Пристрій для проведення ароматерапії - 1 одиниця.

11. Акустична система - 1 одиниця.

12. Стереонавушники - 1 одиниця.

13. Стіл журнальний - 1 одиниця.

14. Шафа для одягу - 1 одиниця.

15. Кулер для води - 1 одиниця.

____________

Додаток 2

до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

(пункт 9 розділу III)

Звіт

про роботу підрозділу психологічної служби

_____________________________________________ за ____________ 20__ року

(найменування органу / підрозділу ДСНС)

Зміст

Кількість

I. Робота з кадрового забезпечення служби

Фактична чисельність персоналу підрозділу

середньому припадає персоналу на психолога (кількість)

Посад психологів (кількість)

Кількість психологів, які мають статус учасника бойових дій

Кількість психологів (mental tutor)

Заміщено посад психологів (кількість)

II. Матеріально-технічне забезпечення психологічної служби

Автоматизовані робочі місця (кількість)

Окреме службове приміщення (кількість)

Кімнати психологічного розвантаження (кількість)

III. Професійно-психологічний відбір на службу (роботу) до органів / підрозділів ДСНС

Усього кандидатів, стосовно яких здійснено відбір (кількість)

3 них висновків "не рекомендується" (кількість), % від усіх кандидатів, стосовно яких проводився відбір

IV. Здійснення професійно-психологічного відбору на навчання

Усього кандидатів на навчання, стосовно яких здійснювався відбір (кількість)

З них - кількість кандидатів, щодо яких надано рекомендацію про невідповідність вимогам обраної спеціальності, у % від загальної кількості осіб, охоплених відбором.

Здійснення професійно-психологічного відбору при переведенні студентів у курсанти (кількість)

V. Психологічна підготовка

Участь психолога в проведенні додаткових занять за психологічним напрямом (кількість)

Групова робота (тренінги, семінари, дебрифінги, воркшопи) (кількість)

VI. Соціально-психологічні дослідження

Загальна кількість підрозділів

Охоплено підрозділів (кількість), % від загальної кількості

Охоплено персоналу (кількість)/(постійного та перемінного складу) % від загальної чисельності

Виявлено підрозділів, у яких склався нестійкий чи негативний соціально-психологічний клімат (вказати, які та зазначити причини негативного клімату)

VII. Психологічна профілактика

Проведено додаткову психодіагностику (число охоплених), % від загальної кількості персоналу

Виявлено осіб у результаті додаткової психодіагностики, які потребують посиленого психологічного супроводу

Проведено заходів з особами, які потребують посиленого психологічного супроводу, % від загальної кількості виявлених осіб

Виявлено осіб, які потребують психологічної допомоги (зокрема після перебування в екстремальних умовах)

Надано психологічну допомогу персоналу (кількість осіб), % від виявлених осіб

Кількість наданих консультацій персоналу

Організовано заходів у кімнаті психологічного розвантаження (кількість)

Випадки спроби самогубства (кількість)

Випадки самогубства (кількість)

VIII. Супроводження службової діяльності

Наради при керівництві органу / підрозділу ДСНС, на яких заслуховувалися питання з психологічного забезпечення (кількість)

Інформаційні матеріали в медіа (публікації у пресі, інтернеті, покази на телебаченні, трансляції по радіо) щодо діяльності підрозділу психологічного забезпечення органу / підрозділу ДСНС

Підготовлено довідок-висновків за результатами психологічного обстеження особи (для призначення на вищу посаду) (кількість). Підготовлено довідок-висновків на випускників

Участь психолога у службових розслідуваннях щодо випадків самогубства або спроби самогубства (кількість)

____________________________

(посада, звання (за наявності) психолога)

_____________

(підпис)

____________________

(Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ)

____________

Додаток 3

до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

(пункт 2 розділу IV)

Перелік

методик, які використовуються для професійно-психологічного відбору

з/п

Перелік посад

Обов'язкові методики

Додаткові методики

I. Методики, які використовуються для професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження служби (роботи) в органах / підрозділах ДСНС, для призначення на вищі посади

Рятувальник / пожежний - рятувальник / хімік / водій

методика "Прогресивні матриці Равена";

методика "Червоно-чорні таблиці";

методика "S-тест";

методика "10 слів (Лурія)";

методика "16-факторний опитувальник Кеттела";

багаторівневий особистісний

опитувальник 200 "Адаптивність"

методика "Коректурна проба";

методика Brief-COPE 28;

опитувальник групових ролей (Р. Белбін);

кольоровий тест Струпа

Сапер / водій - сапер / водолаз - сапер / водолаз / льотчик

методика "Прогресивні матриці Равена";

методика "Червоно-чорні таблиці";

методика "S-тест";

методика "10 слів (Лурія)";

методика "16-факторний опитувальник Кеттела";

багаторівневий особистісний опитувальник 200 "Адаптивність";

методика "Діагностика ступеня готовності до ризику Шуберта";

методика "HADS"

методика "Коректурна проба";

методика Brief-COPE 28;

опитувальник групових ролей (Р. Белбін);

кольоровий тест Струпа

Диспетчер / оператор /Черговий / інженер / інструктор Фахівець / провідний / головний

Головний спеціаліст

методика "Прогресивні матриці Равена";

методика "Червоно-чорні таблиці";

методика "S-тест";

методика "10 слів (Лурія)";

методика "16-факторний опитувальник Кеттела";

багаторівневий особистісний опитувальник 200 "Адаптивність"

методика "Коректурна проба";

методика Brief-COPE 28;

опитувальник групових ролей (Р. Белбін);

кольоровий тест Струпа;

опитувальник "Схильності у поведінці (Г. Лозова)";

методика "Дослідження особливостей мислення (МДОМ-2)";

методика "Визначення агресивності Басса-Дарки"

Переміщення на вищу посаду (яка передбачає у своєму безпосередньому підпорядкуванні підлеглий персонал)

методика "КОТ" ("Короткий орієнтовний тест");

методика "MMPI-2" ("Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник");

методика Brief-COPE 28

багаторівневий особистісний опитувальник 200 "Адаптивність";

методика "Діагностика ступеня готовності до ризику Шуберта";

опитувальник групових ролей (Р. Белбін)

Переміщення на вищу посаду / продовження контракту

методика Brief-COPE 28;

уніфікований опитувальник "ПТСР";

методика HADS;

індивідуально-типологічний опитувальник (ІТО)

багаторівневий особистісний опитувальник 200 "Адаптивність";

методика "Діагностика ступеня готовності до ризику Шуберта";

опитувальник групових ролей (Р. Белбін);

опитувальник "Схильності у поведінці (Г. Лозова)";

методика "Дослідження особливостей мислення (МДОМ-2)";

методика "Визначення агресивності Басса-Дарки"

II. Методики, які використовуються для направлення на медико-психологічну реабілітацію

Медико-психологічна реабілітація

уніфікований опитувальник "ПТСР";

методика PHQ-9;

методика GAD-7;

індивідуально-типологічний опитувальник (ІТО)

методика Brief-COPE 28;

багаторівневий особистісний опитувальник 200 "Адаптивність";

методика "Діагностика ступеня готовності до ризику Шуберта";

опитувальник "Схильності у поведінці (Г. Лозова)";

методика "Дослідження особливостей мислення (МДОМ-2)";

методика "Визначення агресивності Басса-Дарки";

методика психологічної діагностики копінг-механізмів (E. Heim);

методики визначення суїцидальноїго ризику

III. Методики, які використовуються для професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання в закладах освіти ДСНС

Заклади освіти ДСНС

методика "Прогресивні матриці Равена";

методика "Червоно-чорні таблиці";

багатофакторний особистісний опитувальник FPI;

методика "Дослідження особливостей мислення (МДОМ-2)"

____________

Додаток 4

до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

(пункт 4 розділу IV)

Направлення

на проходження психологічного обстеження

_____________________________________________________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), звання (за наявності)

Мета обстеження ______________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

(призначення на вищу посаду / направлення на медико-психологічну реабілітацію / направлення на

навчання у заклад освіти ДСНС)

____________________________________

(посада керівника)

______

(підпис)

_________________

(Власне ім'я

ПРІЗВИЩЕ)

___ ____________ ____ року

____________

Додаток 5

до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій

(пункт 5 розділу IV)

Журнал