Тип: Розпорядження
№ 993-р
Дата: 30 вересня 2026 р.
Статус: Чинний
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 30 вересня 2026 р. N 993-р
Київ
Деякі питання забезпечення впровадження інструментів сталого фінансування
1. Схвалити Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів та інструментів сталого фінансування (далі - Дорожня карта), що додається.
2. Затвердити план заходів з реалізації Дорожньої карти (далі - план заходів), що додається.
3. Взяти до відома, що фінансування реалізації Дорожньої карти та виконання плану заходів здійснюється за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік державним органам, установам та організаціям, відповідальним за їх реалізацію та виконання, а також коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування враховувати положення Дорожньої карти та сприяти виконанню плану заходів у межах своїх повноважень.
5. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та державним органам, відповідальним за виконання плану заходів, забезпечити його виконання та подання щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, Міністерству економіки та довкілля інформації про стан його виконання.
6. Міністерству економіки та довкілля забезпечити:
подання щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом, Кабінетові Міністрів України узагальненої інформації про стан виконання плану заходів;
моніторинг стану проведення та актуальності заходів, передбачених планом заходів;
подання у разі потреби Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо внесення змін до плану заходів.
Прем'єр-міністр України
С. КОРЕЦЬКИЙ
Інд. 80
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2026 р. N 993-р
ДОРОЖНЯ КАРТА
впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів та інструментів сталого фінансування
Вступ
Розвиток системи сталого фінансування та інтеграція екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів є необхідною передумовою для ефективного спрямування інвестицій в економічне відновлення України, підвищення її конкурентоспроможності, стійкості до кліматичних і довкіллєвих викликів, а також для поступового наближення до стандартів функціонування внутрішнього ринку ЄС.
Актуальність прийняття Дорожньої карти також зумовлена необхідністю виконання завдань у межах процесу вступу України до ЄС. У Звіті Європейської Комісії щодо прогресу України за 2025 рік у межах глави 27 "Довкілля та зміна клімату" зазначено, що подальше наближення до права ЄС (acquis ЄС) у сфері довкілля і клімату повинне супроводжуватися впровадженням стандартів сталого фінансування, а посилення спроможності, міжсекторальної інтеграції та мобілізації інвестицій є необхідними для належної імплементації політики та зеленого відновлення.
У межах переговорного процесу для України визначено умови щодо вступу України до ЄС, якими встановлено необхідність забезпечення готовності до імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2024/1760 від 13 червня 2024 р. щодо належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку та про внесення змін до Директиви (ЄС) 2019/1937 і Регламенту (ЄС) 2023/2859, а також досягнення високого рівня готовності до застосування acquis ЄС у сфері сталого фінансування, зокрема Регламенту Європейського Парламенту та Ради N 2019/2088 від 27 листопада 2019 р. щодо розкриття інформації про сталий розвиток у секторі фінансових послуг, Регламенту Європейського Парламенту і Ради 2020/852 від 18 червня 2020 р. щодо сприяння сталому інвестуванню та про внесення змін до Регламенту (ЄС) 2019/2088 на момент вступу.
Для реалізації політики у сфері фінансів сталого розвитку та сталого фінансування існує потреба у розробленні класифікації сталих видів економічної діяльності, практики належної корпоративної обачності, врахування кліматичних і довкіллєвих аспектів у системі управління публічними інвестиціями, моніторингу потоків сталого фінансування та розвитку відповідних інструментів на ринках капіталу.
Формування відповідної системи забезпечить
поетапне створення нормативно-правових, інституційних, методологічних та цифрових інструментів для функціонування системи сталого фінансування. Реалізація Дорожньої карти сприятиме підвищенню прозорості економічної діяльності, посиленню довіри між учасниками фінансового ринку, розширенню можливостей для залучення внутрішніх і міжнародних інвестицій, а також підвищенню готовності України до імплементації права ЄС (acquis ЄС) у сфері сталого фінансування з дня вступу України до ЄС.
Загальна характеристика
Дорожня карта базується на міжнародно визнаних підходах і стандартах сталого фінансування, а також враховує завдання наближення законодавства України до права ЄС (acquis ЄС) у сферах корпоративної звітності, корпоративного управління, належної корпоративної обачності, фінансових послуг, ринків капіталу та сталого фінансування. Реалізація Дорожньої карти повинна забезпечити підготовку державних органів, фінансового сектору та суб'єктів господарювання до практичного застосування підходів до регулювання інструментів сталого фінансування.
Реалізація Дорожньої карти здійснюється протягом 2026 - 2028 років.
Дорожня карта визначає комплекс заходів, спрямованих на розроблення та оновлення нормативно-правової бази, імплементацію актів права ЄС (acquis ЄС), розроблення методичних матеріалів, розвиток інституційної спроможності державних органів, регуляторів, фінансового сектору та суб'єктів господарювання, на створення цифрових інструментів та інформаційних ресурсів для збору, обробки, використання та розкриття даних у сфері сталого фінансування, а також передбачає підготовку відповідальними центральними органами виконавчої влади методичних рекомендацій, навчальних програм, галузевих роз'яснень, підходів до надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку та інструментів аналітичного супроводу.
Окремими елементами Дорожньої карти є врахування кліматичних та довкіллєвих критеріїв під час підготовки та оцінювання публічних інвестиційних рішень, забезпечення розвитку підходів до моніторингу потоків сталого фінансування, а також розширення доступу суб'єктів господарювання до практичної інформації про наявні інструменти та програми сталого фінансування. Передбачені Дорожньою картою заходи мають міжвідомчий і міжсекторальний характер, передбачають взаємодію державних органів, регуляторів, органів нагляду, фінансових установ, суб'єктів господарювання, експертного середовища та можуть здійснюватися із залученням міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Цілі, завдання та очікувані результати
Цілями Дорожньої карти є:
ціль 1. Формування нормативно-правової основи впровадження таксономії сталих видів економічної діяльності;
ціль 2. Запровадження системи належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку;
ціль 3. Інтеграція кліматичних та довкіллєвих аспектів у систему управління публічними інвестиціями;
ціль 4. Запровадження моніторингу потоків сталого фінансування;
ціль 5. Розвиток нормативно-правової бази та інфраструктури сталого фінансування.
Ціль 1. Формування нормативно-правової основи впровадження таксономії сталих видів економічної діяльності
Для реалізації цілі 1 передбачено виконання завдань з розроблення національного законодавства щодо запровадження таксономії сталих видів економічної діяльності, забезпечення інституційної підтримки її впровадження, а також підвищення обізнаності та забезпечення спроможності для її застосування. Ключовими є заходи щодо підготовки та подання законопроекту щодо таксономії сталих видів економічної діяльності та сталих інвестицій, розроблення нормативно-правових актів, а також підготовки методичних рекомендацій для ключових секторів економіки.
Виконання зазначених завдань дасть змогу запровадити систему класифікації сталих видів економічної діяльності на національному рівні, гармонізовану з підходами ЄС.
Реалізація цілі 1 забезпечить створення єдиної методологічної основи для визначення екологічно сталих видів економічної діяльності як бази для прийняття інвестиційних рішень, сприятиме підвищенню довіри інвесторів та ефективнішому
спрямуванню фінансових ресурсів у проекти, що відповідають кліматичним і довкіллєвим цілям.
Ціль 2. Запровадження системи належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку
Для реалізації цілі 2 передбачено виконання завдань із створення нормативно-правової бази щодо належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку і розбудови спроможності суб'єктів господарювання та органів державної влади щодо належної корпоративної обачності. Основними заходами є розроблення Національного плану дій з бізнесу і прав людини, здійснення перекладу на українську мову актів права ЄС (acquis ЄС), розроблення актів законодавства щодо належної корпоративної обачності, а також методичних рекомендацій і навчальних програм.
Виконання зазначених завдань дасть змогу запровадити систему належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку, що охоплює ідентифікацію, оцінку ризиків, запобігання та їх мінімізацію у ланцюгах створення вартості, а також взаємодію із заінтересованими сторонами.
Реалізація цілі 2 забезпечить підвищення відповідальності суб'єктів господарювання, зниження ризиків порушення прав людини та негативного впливу на довкілля, а також відповідність вимогам ЄС щодо готовності до імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2024/1760 від 13 червня 2024 р. щодо належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку та про внесення змін до Директиви (ЄС) 2019/1937 і Регламенту (ЄС) 2023/2859.
Ціль 3. Інтеграція кліматичних та довкіллєвих аспектів у систему управління публічними інвестиціями
Для реалізації цілі 3 передбачено виконання завдання з інтеграції кліматичних та довкіллєвих аспектів у процеси управління публічними інвестиціями та підвищення спроможності ініціаторів публічних інвестиційних проектів. Основними заходами є розроблення методичних матеріалів щодо врахування кліматичних критеріїв і фізичних ризиків, інтеграція відповідних підходів в Єдиній інформаційній системі управління публічними інвестиційними проектами, а також створення практичних інструментів і проведення навчальних заходів.
Виконання зазначеного завдання дасть змогу забезпечити системне врахування кліматичних та довкіллєвих аспектів у процесах підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів.
Реалізація цілі 3 забезпечить підвищення ефективності використання публічних інвестицій, зменшення кліматичних ризиків та узгодженість інвестиційної політики з цілями сталого розвитку.
Ціль 4. Запровадження моніторингу потоків сталого фінансування
Для реалізації цілі 4 передбачено виконання завдань, спрямованих на запровадження моніторингу потоків сталого фінансування та розширення інформаційного ресурсу щодо доступних в Україні програм сталого фінансування. Основними заходами є розроблення методологічної основи, встановлення процедур збору та узагальнення даних, рекомендацій для фінансового сектору, а також розширення інформаційного ресурсу щодо доступних програм сталого фінансування.
Реалізація цілі 4 дасть можливість оцінити ефективність державної політики у сфері сталого фінансування, сприяти підвищенню прозорості потоків сталого фінансування та формуванню обґрунтованих управлінських рішень, а також забезпечити готовність до імплементації права ЄС (acquis ЄС) у сфері сталого фінансування.
Ціль 5. Розвиток нормативно-правової бази та інфраструктури сталого фінансування
Для реалізації цілі 5 передбачено виконання завдань із запровадження системи регулювання банків та небанківських фінансових установ щодо ESG принципів, запровадження нормативно-правової інфраструктури сталих ринків капіталу та стимулювання розвитку сталих механізмів інвестування.
Основними заходами є розроблення та затвердження нормативно-правових актів та рекомендацій щодо управління ESG ризиками в банках України та банківських групах, внесення змін до регулювання ринків капіталу з урахуванням ESG ризиків, розроблення та затвердження керівних принципів щодо розкриття нефінансової інформації, впровадження інструментів оцінки ESG характеристик активів, а також розвиток інструментів сталого фінансування, зокрема облігацій сталого
розвитку.
Виконання зазначених завдань дасть змогу сформувати умови для функціонування сталих ринків капіталу та розширення інструментів сталого інвестування.
Досягнення цілі 5 забезпечить підвищення ролі ринків капіталу у фінансуванні сталого розвитку, розширення доступу до фінансових ресурсів, а також сприятиме досягненню просунутого рівня наближення до права ЄС (acquis ЄС) у сфері фінансових послуг.
Крім того, з метою гармонізації нормативно-правових засад у сфері звітності із сталого розвитку відповідно до підходів ЄС здійснюється реалізація Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 р. N 1015.
Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів реалізації Дорожньої карти та звітування
Реалізація Дорожньої карти, проведення її моніторингу, а також надання методологічної та інформаційної підтримки її реалізації здійснюється Мінекономіки за участю відповідальних виконавців, визначених планом заходів з її реалізації.
Мінекономіки проводить аналіз та узагальнення інформації про стан виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти, проводить оцінку стану здійснення заходів та досягнення результатів реалізації Дорожньої карти, забезпечує координацію діяльності відповідальних виконавців, а також підготовку узагальнених матеріалів для інформування Кабінету Міністрів України.
За результатами моніторингу виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти та з урахуванням строків його виконання Мінекономіки у разі потреби:
готує та подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до плану заходів;
вносить пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері сталого фінансування для розгляду міжвідомчою робочою групою з питань забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 р. N 923 "Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку".
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів
Фінансування заходів з реалізації Дорожньої карти та плану заходів з її реалізації здійснюється за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік державним органам, установам та організаціям, відповідальним за реалізацію Дорожньої карти і виконання плану заходів, а також коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. Заходи з реалізації Дорожньої карти здійснюються за рахунок матеріально-технічних та людських ресурсів відповідних органів виконавчої влади.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2026 р. N 993-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації Дорожньої карти впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів та інструментів сталого фінансування
Найменування завдання
Найменування заходу
Строк виконання
Відповідальні за виконання
Ціль 1. Формування нормативно-правової основи впровадження таксономії сталих видів економічної діяльності
1. Створення законодавчої бази щодо запровадження таксономії сталих видів економічної діяльності
1) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо таксономії сталих видів економічної діяльності та сталих інвестицій
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
НКЦПФР (за згодою)
2) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо розкриття інформації відповідно до таксономії сталих видів економічної діяльності
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
НКЦПФР (за згодою)
Національний банк (за згодою)
3) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів для імплементації технічних критеріїв сталих видів економічної діяльності
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
2. Забезпечення інституційної підтримки впровадження таксономії сталих видів економічної діяльності
1) розроблення та оприлюднення галузевих методичних рекомендацій та роз'яснень щодо застосування таксономії сталих видів економічної діяльності для ключових секторів
економіки
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
2) підготовка та оприлюднення інформаційно-методичних матеріалів щодо застосування Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
3. Підвищення обізнаності та забезпечення спроможності для застосування таксономії сталих видів економічної діяльності
1) розроблення та оприлюднення додаткових методичних і довідкових матеріалів щодо застосування таксономії сталих видів економічної діяльності з урахуванням підходів та інструментів ЄС
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
2) проведення інформаційно-навчальних заходів з підвищення спроможності щодо застосування таксономії сталих видів економічної діяльності для представників органів державної влади, суб'єктів господарювання та фінансових установ
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
НКЦПФР (за згодою)
Ціль 2. Запровадження системи належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку
4. Створення нормативно-правової бази щодо належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку
1) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо затвердження Національного плану дій з бізнесу і прав людини
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
НКЦПФР (за згодою)
2) здійснення перекладу на українську мову Директиви Європейського Парламенту та Ради 2024/1760 від 13 червня 2024 р. щодо належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку та про внесення змін до Директиви (ЄС) 2019/1937 і Регламенту (ЄС) 2023/2859 та його оприлюднення на офіційних вебресурсах
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
3) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо належної корпоративної обачності для забезпечення імплементації вимог Керівних принципів ОЕСР та положень Директиви Європейського Парламенту та Ради 2024/1760 від 13 червня 2024 р. щодо належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку та про внесення змін до Директиви (ЄС) 2019/1937 і Регламенту (ЄС) 2023/2859
II квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мін'юст
НКЦПФР (за згодою)
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою)
5. Розвиток спроможності суб'єктів господарювання та органів державної влади щодо належної корпоративної обачності
1) розроблення та оприлюднення галузевих методичних рекомендацій щодо ідентифікації, запобігання та мінімізації ризиків у ланцюгах створення вартості
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
2) організація інформаційно-навчальних програм для суб'єктів господарювання щодо запровадження процедур належної корпоративної обачності, ідентифікації та оцінки ризиків у ланцюгах створення вартості, взаємодії із заінтересованими сторонами та реагування на виявлені ризики
IV квартал 2028 р.
Мінекономіки
3) розроблення та проведення навчальних програм для державних службовців центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо врахування вимог стосовно належної корпоративної обачності на центральному і місцевому рівнях
IV квартал 2028 р.
Мінекономіки
4) забезпечення розроблення та запровадження національного механізму подання скарг та позасудового врегулювання спорів у сфері належної корпоративної обачності
IV квартал 2028 р.
Мінекономіки
Мін'юст
Ціль 3. Інтеграція кліматичних та довкіллєвих аспектів у систему управління публічними інвестиціями
6. Підвищення спроможності ініціаторів публічних інвестиційних проектів
1) розроблення методичних матеріалів для проведення оцінки вуглецевого сліду публічних інвестиційних проектів та їх розміщення в Єдиній інформаційній системі управління публічними інвестиційними проектами
II квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінрозвитку
2) розроблення методичних матеріалів для проведення оцінки впливів та вразливостей публічних інвестиційних проектів до фізичних ризиків зміни клімату та їх розміщення в Єдиній інформаційній системі управління публічними інвестиційними проектами
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінрозвитку
Мінфін
3) забезпечення інформування та підвищення спроможності представників територіальних громад щодо застосування кліматичних та довкіллєвих
критеріїв під час розроблення публічних інвестиційних проектів
2026 - 2028 рр.
Мінекономіки
Мінрозвитку
Ціль 4. Запровадження моніторингу потоків сталого фінансування
7. Запровадження моніторингу потоків сталого фінансування
1) розроблення методологічної основи моніторингу потоків сталого фінансування
I квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
2) забезпечення інституційної взаємодії та інформаційного обміну для моніторингу потоків сталого фінансування та затвердження порядку збору, обробки та обміну даними
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
3) розроблення та оприлюднення рекомендацій щодо запровадження моніторингу потоків сталого фінансування у фінансовому секторі з урахуванням результатів аналітичного огляду регуляторних вимог та кращих міжнародних практик
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
4) розроблення інструментів моніторингу потоків сталого фінансування у сфері публічних інвестицій
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
Мінрозвитку
5) розроблення та затвердження процедури збору та узагальнення даних щодо потоків сталого фінансування приватного сектору
IV квартал 2027 р.
Мінекономіки
Мінфін
6) підготовка та оприлюднення пілотного звіту з моніторингу потоків сталого фінансування
IV квартал 2028 р.
Мінекономіки
Мінфін
8. Розширення інформаційного ресурсу щодо доступних в Україні програм сталого фінансування
1) розширення переліку доступних програм сталого фінансування за рахунок міжнародних організацій, фондів та банків розвитку на інформаційному ресурсі "Зелена платформа"
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
2) розроблення на інформаційному ресурсі "Зелена платформа" додаткового розділу з методичними матеріалами та практичними рекомендаціями щодо залучення сталого фінансування
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
3) забезпечення підвищення обізнаності суб'єктів господарювання та громад щодо сталого фінансування, доступних зелених фінансових інструментів та програм на місцевому рівні
IV квартал 2026 р.
Мінекономіки
Ціль 5. Розвиток нормативно-правової бази та інфраструктури сталого фінансування
9. Запровадження системи регулювання банків та небанківських фінансових установ щодо ESG принципів
1) розроблення та затвердження проекту нормативно-правового акта щодо управління ESG ризиками в банках України та банківських групах
IV квартал 2026 р.
Національний банк (за згодою)
Мінекономіки
2) розроблення та оприлюднення рекомендацій для страховиків, фінансових компаній та кредитних спілок, зокрема у формі листів, щодо підготовки стратегічних документів та побудови системи корпоративного управління ESG ризиками з урахуванням видів фінансових послуг, що ними надаються, їх профілю ризиків та експозиції до ESG ризиків
IV квартал 2026 р.
Національний банк (за згодою)
Мінекономіки
3) розроблення та затвердження проектів нормативно-правових актів щодо управління ESG ризиками в діяльності страховиків, фінансових компаній та кредитних спілок з урахуванням видів фінансових послуг, що ними надаються, їх профілю ризиків та експозиції до ESG ризиків
IV квартал 2027 р.
Національний банк (за згодою)
Мінекономіки
10. Запровадження нормативно-правової інфраструктури сталих ринків капіталу
1) внесення до нормативно-правових актів змін щодо управління ESG ризиками в діяльності учасників ринків капіталу з урахуванням видів фінансових послуг, що ними надаються, їх профілю ризиків та експозиції до ESG ризиків
IV квартал 2027 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінекономіки
2) розроблення та затвердження керівних принципів щодо розкриття нефінансової інформації про ESG принципи для суб'єктів ринків капіталу
IV квартал 2027 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінекономіки
3) розроблення та затвердження системи показників (ESG Scorecard) як інструменту оцінювання екологічних, соціальних та управлінських аспектів активів ринків капіталу
IV квартал 2027 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінекономіки
4) розроблення та оприлюднення рекомендацій для учасників ринків капіталу щодо підготовки стратегічних документів та побудови системи корпоративного управління ESG ризиками з урахуванням видів фінансових послуг, що ними надаються, їх
профілю ризиків та експозиції до ESG ризиків
IV квартал 2027 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінекономіки
11. Стимулювання розвитку сталих механізмів інвестування
1) внесення до актів законодавства змін щодо запровадження зелених, соціальних облігацій та облігацій, пов'язаних із сталим розвитком, як інструментів сталого фінансування на ринках капіталу
IV квартал 2027 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінфін
2) забезпечення розроблення спеціалізованих механізмів інвестування та стимулювання випуску облігацій сталого розвитку
IV квартал 2028 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінфін
3) створення законодавчої бази щодо бенчмарків з урахуванням екологічних, соціальних та управлінських аспектів
IV квартал 2028 р.
НКЦПФР (за згодою)
Мінекономіки
____________