Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2014 року № 25

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.09.2026

м. Київ

N 310

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

28 вересня 2026 р. за N 1296/46690

Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2014 року N 25

Відповідно до Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 671 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року N 905), з метою забезпечення належної організації водолазних робіт та підготовки водолазів у Державній спеціальній службі транспорту

НАКАЗУЮ:

1. Внести до наказу Міністерства оборони України від 14 січня 2014 року N 25 "Про затвердження Інструкції з водолазних робіт у Збройних Силах України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2014 року за N 306/25083, такі зміни:

1) заголовок викласти в такій редакції:

"Деякі питання організації водолазних робіт у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту";

2) пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Затвердити такі, що додаються:

Інструкцію з водолазних робіт у Збройних Силах України;

Інструкцію з водолазних робіт у Державній спеціальній службі транспорту".

2. Затвердити Інструкцію з водолазних робіт у Державній спеціальній службі транспорту, що додається.

3. Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

Євгеній ХМАРА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства оборони України

01 вересня 2026 року N 310

Інструкція

з водолазних робіт у Державній спеціальній службі транспорту

1. Ця Інструкція регламентує організацію, виконання водолазних спусків і робіт та визначає вимоги присвоєння класної кваліфікації водолазам усіх спеціалізацій, водолазним спеціалістам і лікарям спеціальної фізіології (лікарям, фельдшерам) у Держспецтрансслужбі.

Ця Інструкція визначає:

водолазні кваліфікаційні органи та додаткові вимоги до присвоєння класної кваліфікації;

організацію та проведення водолазних спусків на малі та середні глибини;

організацію водолазної підготовки особового складу Держспецтрансслужби;

організацію та правила безпеки під час виконання водолазних спусків та робіт;

положення про організацію водолазних робіт у спорядженнях різного типу, а також вимоги до безпеки під час виконання водолазних спусків та робіт;

організацію медичного забезпечення водолазних спусків, медичного забезпечення водолазів у період між водолазними спусками.

Дія цієї Інструкції поширюється на водолазні спуски та роботи методом короткочасних занурень на глибини до 60 м (при перебуванні в барокамері під тиском до 100 м), які виконуються водолазним складом військових частин, навчальних військових частин, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підприємств, установ та організацій Держспецтрансслужби (далі - підрозділи Держспецтрансслужби), що мають у своєму складі водолазів або займаються водолазними спусками та роботами під водою або в барокамері.

2. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

аварійний водолаз - водолаз, що у період занурення (підйому) або роботи під водою на глибині опинився в умовах, що створюють безпосередню загрозу його здоров'ю або життю, не дозволяють йому продовжувати спуск або роботу або здійснювати нормальний підйом на поверхню;

автономне водолазне спорядження - комплект водолазного спорядження, що забезпечує вільне пересування під водою способом ходіння і плавання, в якому весь запас повітря для дихання водолаза міститься тільки в балонах апарата;

бездекомпресійний спуск - водолазний спуск методами короткочасних занурень або тривалого перебування на відповідні (безпечні) глибини, час перебування на яких не вимагає проведення декомпресії під час повернення на поверхню (попередній рівень насичення);

вентильоване водолазне спорядження - спорядження, в якому повітря або інша газова

дихальна суміш подаються водолазу постійним потоком у газовий обсяг скафандра (шолом та водолазну сорочку, тільки шолом або бенд-маску), де змішуються з продуктами дихання водолаза і періодично вентилюються самим водолазом або в автоматичному режимі;

витримка (експозиція) на глибині (зупинці) - час із моменту прибуття водолаза на задану глибину (досягнення заданого тиску) до початку переходу на меншу або більшу глибину (тиск);

водолаз - спеціаліст, допущений до спусків під воду в установленому порядку, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні відповідно до присвоєної кваліфікації;

водолазна альтанка - конструкція з механічним або ручним спуско-підйомним пристроєм, призначена для розміщення водолаза під час занурення і підйому або виконання ним підводних робіт;

водолазна кваліфікація - рівень підготовки водолаза для спусків і робіт під водою;

водолазна станція - водолазний підрозділ, укомплектований особовим складом та відповідним водолазним майном та здатний виконувати водолазні роботи;

водолазна техніка - загальна назва водолазного спорядження і технічних засобів, призначених для забезпечення водолазних спусків, роботи водолазів під водою, підйому їх на поверхню або для забезпечення перебування під підвищеним тиском;

водолазне майно - збірна назва предметів водолазної техніки, контрольно-вимірювальних приладів і видаткових матеріалів, необхідних для проведення водолазних спусків та підтримки водолазної техніки в експлуатаційному стані;

водолазне спорядження - комплект пристроїв і виробів, що одягаються і закріплюються на водолазі, забезпечують його життєдіяльність під тиском навколишнього водного і газового середовища;

водолазне спорядження з відкритою схемою дихання - водолазне спорядження, в якому подача повітря для дихання водолаза здійснюється пульсуючим потоком і тільки на вдих, а видихуване повітря виділяється безпосередньо у воду;

водолазне спорядження із замкненою схемою дихання - спорядження, в якому кисень або інша газова дихальна суміш подаються в момент здійснення водолазом вдиху, а продукти дихання водолаза (видих), пройшовши відповідне очищення від вуглекислого газу і збагачення киснем, знову подаються на вдих;

водолазний дзвін - барокамера спеціальної конструкції, що має пристрій для стикування з відсіком водолазної барокамери, призначена для доставки водолазів на робочу глибину, забезпечення їх роботи на глибині, підйому водолазів на поверхню, а також для порятунку водолазів в аварійних ситуаціях у водолазному комплексі тривалого перебування;

водолазний пост - місце на плавзасобі, березі, причалі (пірсі), льоду тощо, обладнане постійно або тимчасово засобами забезпечення водолазних спусків, що має місце (приміщення) для вдягання (роздягання) водолаза і для розміщення водолазного майна;

водолазний спуск - процес занурення водолаза під воду (або підвищення тиску газового середовища в барокамері з водолазами, що перебувають у ній), перебування і робота водолаза на заданій глибині (або під заданим тиском газового середовища в барокамері), підйом на поверхню або перехід до нормальних умов повітряного середовища з режимом декомпресії або без нього.

водолазний трап - пристрій (пристосування) для забезпечення сходу у воду і підйому водолаза з води;

водолазний шланг - рукав з еластичних матеріалів, змонтований із з'єднаннями, призначений для подання (відведення) дихальних газів водолазу;

водолазна барокамера - міцна, герметична ємність, призначена для розміщення в ній людей під підвищеним тиском газового середовища, забезпечена засобами регулювання перепаду тиску між внутрішніми (жилими) відсіками конструкції і навколишнім середовищем, а також системою життєзабезпечення та іншими системами і пристроями;

водолазні роботи - підводні роботи, що виконуються із застосуванням водолазної праці;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) "мокрого" типу - гідрозахисний одяг із частковим захистом тіла водолаза від впливу навколишнього середовища;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) "сухого" типу - гідрозахисний одяг, що повністю захищає тіло водолаза від впливу навколишнього середовища, виготовлений

з водо- і газонепроникних матеріалів;

декомпресія - процес зниження тиску у водолазних барокамерах або під час підйому водолаза з глибини для виводу з тканин організму індиферентних газів;

дихальні газові суміші - повітря і штучно приготовані газові суміші, що використовуються для дихання водолазів під час спусків під воду та у водолазних барокамерах;

журнал водолазних робіт - офіційний документ для записів спусків і підводних робіт, виконуваних водолазами;

забезпечуючий водолаз - водолаз, який здійснює безпосереднє забезпечення робочого водолаза на всіх етапах водолазного спуску;

засоби забезпечення водолазних спусків - водолазна техніка, що забезпечує занурення водолаза (вихід) у воду, перебування і роботу на глибині, підйом із глибини і декомпресію у воді або на поверхні;

кабель-сигнал - кабель водолазної телефонної станції, що використовується для мовного зв'язку водолаза з поверхнею або для зв'язку за допомогою умовних сигналів у випадку відмови телефонної станції, а також як страховий засіб, що забезпечує повернення водолаза на поверхню, а також підйом в аварійних випадках;

кабель-сигнальне зв'язування - зв'язування кабелю зв'язку та освітлення, водолазного шлангу;

керівник водолазних робіт - особа, що пройшла перевірку знань водолазною кваліфікаційною комісією (далі - ВКК) і допущена наказом командира (начальника) підрозділу, керівника організації до керівництва водолазними роботами та здійснює загальне керівництво водолазними роботами і контроль за виробничим процесом цих робіт, а також за діями розрахунків усіх командних пунктів (пунктів управління) і водолазних постів, що беруть участь у забезпеченні водолазних робіт;

керівник спуску - особа, що пройшла перевірку знань ВКК і допущена наказом командира (начальника) підрозділу, керівника організації до керівництва водолазними спусками;

контрольний кінець - канат з буєм, закріплений одним кінцем на вільно плаваючому водолазі в автономному водолазному спорядженні, призначений для позначення місцезнаходження водолаза і для підйому його на поверхню в аварійних випадках;

корабельні (суднові) водолазні роботи - роботи, пов'язані з оглядом і усуненням пошкоджень підводної частини корпусу корабля і його підводних пристроїв, оглядом місця стоянки (дна і причальної стінки в цьому місці), а також роботи водолазів усередині затоплених відсіків під час боротьби за живучість корабля;

короткочасні занурення - водолазні спуски за умов нормального тиску навколишнього повітряного середовища (у тому числі в умовах високогір'я) з часом перебування під водою або під підвищеним тиском газового середовища водолазних барокамер менше часу повного насичення тканин організму індиферентними газами і повернення в ті самі умови за режимом декомпресії;

лікувальна рекомпресія - процес повторної компресії і декомпресії водолазів із метою лікування професійних водолазних захворювань. Вона проводиться за спеціальними режимами;

медична книжка водолаза - документ, що відображає стан здоров'я водолаза;

медичне забезпечення водолазів - комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я водолазів і підвищення їх працездатності;

медичне забезпечення водолазних спусків - комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності водолазів у процесі водолазного спуску;

медичний огляд водолазів - комплекс заходів щодо визначення стану здоров'я водолазів перед спуском і після нього;

навчальні спуски - водолазні спуски за програмами навчальної підготовки або перепідготовки для одержання водолазних кваліфікацій;

напрямний кінець - канат, призначений для переміщення водолазів від місця спуску до об'єкта роботи під водою;

особиста книжка водолаза - офіційний документ, що відображає практичну діяльність водолаза, його підготовку і перепідготовку за фахом, кваліфікацію, встановлену глибину занурення, характер виконуваних водолазних робіт, кількість годин перебування під водою з початку водолазної практики та інші додаткові відомості;

підводні засоби руху (далі - ПЗР) - самохідні апарати і буксирувальники, призначені для переміщення водолазів під

водою;

підводно-технічні водолазні роботи - роботи, що виконуються водолазами під час обстеження, будівництва, ремонту і обслуговування гідротехнічних та інших підводних споруд, прокладання і ремонту трубопроводів, кабелів, днопоглиблювальних робіт, обстеження та очищення поверхні дна акваторій, підйому з ґрунту предметів;

підкільний кінець - рослинний (синтетичний) канат діаметром не більше 60 мм із баластом масою близько 5 кг посередині кінця, що закидається, як правило, з носової частини корабля і протягується по бортах на верхній палубі до місця спуску по ньому водолаза для зручності виконання робіт під корпусом;

працюючий водолаз - водолаз, що безпосередньо виконує роботу (завдання) у даному водолазному спуску;

професійне водолазне захворювання - захворювання водолаза, пов'язане з впливом на нього шкідливих факторів водолазної праці (спуск під воду або перебування під підвищеним тиском газового середовища);

робочі спуски - водолазні спуски під воду для виконання водолазних робіт, підтримання та вдосконалення професійних навичок, а також водолазні спуски для забезпечення навчального процесу під час навчання водолазній справі;

рівень насичення - тиск газового середовища в барокамерах водолазного комплексу під час проведення водолазних спусків і робіт методом тривалого перебування;

рятувальні водолазні роботи - роботи, що виконуються водолазами під час надання допомоги аварійним кораблям, суднам, особовому складу, літальним апаратам, що сіли на воду, і порятунку людей у воді;

сигнальний кінець - рослинний (синтетичний) канат, призначений для передачі водолазу та одержання від нього умовних сигналів, а також для підйому водолаза на поверхню в аварійних випадках. Один кінець цього каната закріплюється на водолазі, інший закріплюється за міцну конструкцію в місці спуску і перебуває в руках у забезпечуючого водолаза;

спеціальні водолазні роботи - роботи, пов'язані з водолазним пошуком, підйомом і знищенням (знешкодженням) вибухонебезпечних предметів (далі - ВНП), підводні підривні роботи та роботи з використанням механічного, електромеханічного, пневматичного, гідравлічного інструменту та іншого обладнання під час виконання водолазних підводних робіт;

спусковий кінець - рослинний (синтетичний) канат, призначений для занурення і підйому водолазів на глибини до 60 м;

спуско-піднімальний пристрій - корабельна або суднова конструкція з механізмами, пристроями, спуско-піднімальними тросами, приладами керування і контролю, що забезпечує спуск із корабля, судна на глибину і підйом назад водолазних дзвонів, твердих водолазних пристроїв, водолазних альтанок та інших підводних апаратів і знаряддя разом з їх кабелями та водолазними шлангами;

спуско-піднімальний трос - сталевий канат, що використовується у складі спуско-піднімального пристрою або окремо для спуску і підйому водолазних дзвонів, твердих водолазних пристроїв і водолазних альтанок, який несе на собі основне вагове навантаження об'єкта, що спускається;

страхуючий водолаз - водолаз, який перебуває біля місця спуску у встановленій готовності та призначений для спуску і надання допомоги аварійному водолазу;

стиснуті умови водолазного спуску - водолазні роботи в тісних відсіках корабля; у колодязях; тунелях; сотернах; цистернах; трубопроводах; роботи всередині зварених споруд з відстанню між палями, трубами до 1,5 м; а також при течії швидкістю понад 1,5 м/с;

суднопіднімальні роботи - роботи, що виконуються водолазами під час обстеження затонулого об'єкта, підготовки до підйому, підйому і встановлення на плав (мілину, берег) піднятого об'єкта (корабля, техніки тощо);

тренувальні спуски - водолазні спуски в басейнах (гідротанках) або у водолазних барокомплексах (інших подібних пристроях) для підтримання професійної та фізіологічної натренованості;

ходовий кінець - рослинний (синтетичний) або сталевий канат, призначений для пересування водолазів у заданому напрямку і на задану відстань;

ходовий трос - сталевий канат, призначений для самостійного занурення або спливання рятувального дзвона;

час водолазного спуску - час із моменту початку занурення під воду

(підвищення тиску в барокамері) до моменту повернення водолаза в умови нормального тиску навколишнього повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

шлангове водолазне спорядження - комплект водолазного спорядження, що забезпечує пересування під водою способом ходіння і плавання в межах довжини витравленого шланга та в якому повітря для подиху подається по шлангу з поверхні, а повітря в балонах є резервним.

3. Підготовка, організація і проведення водолазних спусків та робіт, а також кваліфікація водолазів повинні відповідати вимогам цієї Інструкції.

У виняткових випадках під час проведення рятувальних або інших екстрених робіт керівник спуску з дозволу керівника водолазних (рятувальних) робіт може допускати обґрунтовані відхилення від вимог цієї Інструкції. При цьому повинні бути передбачені всі можливі заходи щодо безпеки та збереження життя водолазів, що спускаються.

Водолазні спуски та роботи виконуються підрозділами, які входять до структури Держспецтрансслужби, укомплектовані водолазною технікою і медичним персоналом, допущеним до проведення та забезпечення водолазних спусків і робіт відповідно до цієї Інструкції.

4. Під час виконання водолазних спусків та робіт повинні бути забезпечені:

раціональна організація спусків і робіт та їх медичне забезпечення;

дотримання вимог відповідних інструкцій з безпеки роботи водолазів;

застосування водолазної техніки, яка відповідає вимогам безпеки, характеру робіт, що виконуються, і глибинам занурення.

5. Щорічні нормо-години роботи під водою визначаються за підсумком спускових годин за 12 місяців, які підтверджуються документально.

Облік часу перебування під водою та під підвищеним тиском у барокамерах ведеться в Журналі водолазних робіт (додаток 1), підтверджується Витягом з журналу водолазних робіт (додаток 2), зазначається в Особистій книжці водолаза (додаток 3).

До часу перебування на водолазних роботах не зараховуються години перебування під водою в період первинного навчання водолазній справі.

6. Водолазам усіх кваліфікацій, водолазним спеціалістам і лікарям (фельдшерам), які забезпечують лікувальну рекомпресію (декомпресію) в барокамері, усі години лікувального режиму записуються до розділу "Облік водолазних робіт за рік" Особистої книжки водолаза як час перебування під водою. Ці години входять до строку тривалості перебування на водолазних роботах. Під час проведення лікувальної рекомпресії водолаза, що захворів у період водолазних спусків усіх видів, до розділу "Облік водолазних робіт за рік" Особистої книжки водолаза (додаток 3) записується відповідна інформація.

7. Для вирішення питань, пов'язаних із кваліфікацією водолазів, допуску їх до роботи та до забезпечення водолазних спусків і робіт у Держспецтрансслужбі створюється центральна водолазна кваліфікаційна комісія (далі - ЦВКК) для особового складу Держспецтрансслужби.

До складу ЦВКК входять: голова комісії - заступник Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (відповідно до розподілу повноважень), члени комісії - спеціалісти за необхідними напрямами (один із них з водолазною кваліфікацією), лікар спеціальної фізіології (лікар, який пройшов допідготовку за напрямом спеціальної фізіології).

8. ЦВКК є вищим водолазним кваліфікаційним органом у Держспецтрансслужбі.

На ЦВКК покладаються:

прийом заліків у ВКК підрозділів Держспецтрансслужби;

прийом заліків у водолазних спеціалістів на допуск до керівництва та ведення водолазних спусків та робіт з метою підтвердження водолазних кваліфікацій;

прийом заліків у лікарів спеціальної фізіології на допуск до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт;

керівництво діяльністю підпорядкованих ВКК;

розгляд скарг на висновки ВКК військових частин Держспецтрансслужби та прийняття рішень щодо них;

розгляд інших питань, віднесених до повноважень ЦВВК відповідно до цієї Інструкції.

9. Акти ЦВКК (додаток 4) затверджуються Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту і є обов'язковими для підпорядкованих ВКК та їх керівників. Склад ЦВКК оголошується щороку наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної

служби транспорту.

10. У підрозділах Держспецтрансслужби, де є штатні водолазні підрозділи, створюються ВКК у складі: голова - один із заступників командира (начальника) підрозділу та члени комісії - спеціалісти за необхідними напрямами (один із них з водолазною кваліфікацією), лікар (фельдшер). Склад ВКК оголошується щороку наказом командира (начальника) підрозділу Держспецтрансслужби. Акт ВКК (додаток 5) затверджується командиром (начальником) підрозділу.

11. На ВКК покладаються:

перевірка теоретичних знань та практичних навичок водолазів для присвоєння їм основних та додаткових водолазних кваліфікацій, крім водолазної кваліфікації "водолазний спеціаліст";

перевірка виконання обов'язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількості спусків) для підтвердження (присвоєння) кваліфікації та прийом заліків на допуск до спусків, керівництво з виконання водолазних робіт, спусків та їх медичного забезпечення;

присвоєння, позбавлення (пониження, відновлення) основних та додаткових водолазних кваліфікацій, крім водолазної кваліфікації "водолазний спеціаліст".

12. Перевірка теоретичних знань і практичних навичок проводиться ВКК відповідно до кваліфікаційних вимог і програм навчання водолазів.

ВКК забезпечує правильність присвоєння водолазних кваліфікацій та за відповідність кваліфікаційним вимогам, які визначаються цією Інструкцією, за правильність оцінки знань.

ВКК усіх категорій мають право розглядати скарги водолазів з питань їх кваліфікації. ЦВКК має право перегляду та відміни рішень ВКК.

13. Рішення ВКК про присвоєння, позбавлення, пониження та відновлення водолазної кваліфікації приймаються на підставі проведених іспитів і після розгляду таких документів:

висновок військово-лікарської комісії про допуск до водолазних спусків із зазначенням дозволеної глибини спусків за станом здоров'я;

службова характеристика;

особиста книжка водолаза;

навчальний журнал (для осіб, що пройшли первинне або наступне навчання).

14. Права щодо присвоєння, позбавлення (пониження) та відновлення водолазних кваліфікацій:

ЦВКК - водолазну кваліфікацію "водолазний спеціаліст";

ВКК - усі основні водолазні кваліфікації та всі додаткові кваліфікації, крім "водолазного спеціаліста".

15. Залежно від теоретичних знань, практичного досвіду, навичок виконання водолазних робіт і тривалості робіт під водою з початку водолазної практики водолазам Держспецтрансслужби встановлюються і присвоюються основні і додаткові водолазні кваліфікації.

Водолази за основними кваліфікаціями поділяються на водолазів 3, 2, 1 класів та "водолазних спеціалістів".

Додатковими кваліфікаціями водолазів є кваліфікації "водолаз-підривник" та "водолаз-зварювальник".

16. За характером водолазні роботи поділяються на три групи спеціалізації:

I група - будівництво і ремонт підводних частин гідротехнічних споруд, мостів; прокладка і ремонт трубопроводів і кабелів; підводні суднопіднімальні роботи; днопоглиблювальні та дноочисні роботи; судноремонтні, суднові, з очищення корпусів суден, монтажні та слюсарні роботи; технічне обслуговування трубопроводів і кабелів; проведення підривних робіт; розвідка водних перешкод; встановлення (зняття) інженерних загороджень або пророблення в них проходів; обладнання підводних переправ;

II група - експлуатаційне обслуговування підводних частин гідротехнічних споруд, мостів, водних шляхів і каналів, технічне обслуговування трубопроводів і кабелів (крім морських), обслуговування науково-дослідних робіт;

III група - рятувальні водолазні роботи, обстеження і очищення дна водних акваторій.

I та II групи спеціалізації робіт не розподіляють і зазначають спільно.

17. Кваліфікація "водолаз 3 класу" присвоюється водолазу за місцем первинного навчання в закладі освіти.

Кваліфікація "водолаз 2 класу" присвоюється водолазу 3 класу, який пройшов перепідготовку в закладі освіти за програмою підготовки водолаза 2 класу. При цьому водолаз повинен відпрацювати під водою з початку водолазної практики у водолазному спорядженні будь-яких типів (барокамері) не менше:

1000 годин - для водолазів I та II груп спеціалізації робіт;

не менше 300

годин - для водолазів III групи спеціалізації робіт.

Кваліфікація "водолаз 1 класу" присвоюється водолазу 2 класу, що пройшов перепідготовку в закладі освіти за програмою підготовки водолаза 1 класу. При цьому водолаз повинен відпрацювати під водою з початку водолазної практики у водолазному спорядженні будь-яких типів не менше ніж:

2000 годин - для водолазів I та II груп спеціалізації робіт;

400 годин - для водолазів III групи спеціалізації робіт.

18. Кваліфікація водолазів визначається теоретичною та практичною підготовкою і досвідом виконання обов'язків за посадою.

19. Встановлені водолазні кваліфікації присвоюються водолазам після їх навчання або перепідготовки в закладах освіти, що мають ліцензію на підготовку водолазів, затверджені програми, підготовлених спеціалістів для навчання, відповідну навчально-матеріальну базу.

20. Кваліфікаційними характеристиками передбачається, що водолази більш вищої кваліфікації, крім робіт, перерахованих у кваліфікаційних характеристиках, повинні володіти знаннями і навичками для виконання всіх робіт, що передбачаються кваліфікаційними характеристиками водолазів нижчої кваліфікації.

21. Водолазні кваліфікації присвоюються особам за місцем навчання в закладах освіти за затвердженими програмами, які успішно склали іспит ВКК відповідно до кваліфікаційних вимог для цієї кваліфікації. Рішення ВКК оголошується наказом керівника закладу освіти, при якому водолаз проходив навчання, з оформленням і видачою Особистої книжки водолаза (додаток 3).

22. Для присвоєння початкової або чергової водолазної кваліфікації водолаз здає відповідний іспит ВКК.

23. У підрозділах Держспецтрансслужби кваліфікація "водолазний спеціаліст" може бути присвоєна командирам (начальникам) водолазних підрозділів, які мають вищу освіту, обіймають посаду не менше двох років, керують підлеглими водолазами, мають водолазну кваліфікацію та одну із додаткових кваліфікацій.

24. Додаткові водолазні кваліфікації присвоюються водолазам усіх кваліфікацій після проходження відповідного курсу навчання в закладах освіти, які виконали обов'язкову кількість спусків і робіт для цієї додаткової кваліфікації, успішно склали іспит ВКК.

Присвоєння додаткової водолазної кваліфікації оголошується наказом керівника закладу освіти, при якому водолаз проходив підготовку, на підставі Акта ВКК (додаток 5).

25. Документом, що посвідчує основну та додаткову кваліфікацію водолаза, є Особиста книжка водолаза (додаток 3), до якої заносяться початкова кваліфікація і наступні її зміни.

26. Водолази всіх кваліфікацій можуть бути допущені до роботи з пошуку ВНП під водою та їх підйому на поверхню після проведення з ними занять із дотримання заходів безпеки під час виконання робіт у конкретних умовах і складання заліку ВКК.

Допуск водолазів оголошується наказом командира (начальника) підрозділу Держспецтрансслужби.

27. Початкова підготовка штатних водолазів за основними та додатковими кваліфікаціями проводиться на базі закладу освіти, які мають відповідні ліцензії на підготовку водолазів за затвердженою програмою, а також підготовлений викладацький склад та відповідну навчально-матеріальну базу.

28. Водолазні кваліфікації присвоює ВКК згідно з цією Інструкцією та Кваліфікаційними вимогами для присвоєння водолазних кваліфікацій (додаток 6).

29. Для підтримання необхідної натренованості до спусків та навичок виконання робіт з наданої водолазної кваліфікації встановлено обов'язкові щорічні нормо-години роботи під водою та спусків за основними водолазними кваліфікаціями (таблиця 1).

Таблиця 1

Обов'язкові щорічні нормо-години роботи під водою та спусків за основними водолазними кваліфікаціями

Кваліфікація

Кількість спускових годин з початку водолазної практики

0 - 1000

1001 - 2000

Більше 2000

Водолази всіх класів та груп спеціалізації

40

40

20

Водолазний спеціаліст

20

20

-

30. Рішення ВКК, ЦВКК про підтвердження водолазної кваліфікації приймається за результатами щорічного складання заліків на допуск до водолазних спусків, право на керівництво водолазними спусками, на медичне забезпечення водолазних спусків з урахуванням

виконання обов'язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількості спусків) за основними та додатковими водолазними кваліфікаціями.

Рішення ВКК, ЦВКК оголошується наказами відповідних командирів (начальників) та записуються до Особистої книжки водолаза (додаток 3).

31. У випадку порушень вимог цієї Інструкції, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, рішенням ЦВКК / ВВК:

"водолазним спеціалістам", водолазам 1 і 2 класів знижується клас кваліфікації;

водолази 3 класу, "водолази-підривники" та "водолази-зварювальники" позбавляються присвоєних основних та додаткових водолазних кваліфікацій.

Водолази всіх кваліфікацій у випадку порушення заходів безпеки рішенням ЦВКК / ВКК позбавляються допуску до керівництва або медичного забезпечення водолазних спусків.

32. Водолази всіх кваліфікацій, які не склали заліки на допуск до водолазних спусків, керівництва та медичного забезпечення водолазними спусками за присвоєною кваліфікацією, до водолазних спусків, керівництва та медичного забезпечення водолазних спусків не допускаються. У цьому випадку їм надається додатковий термін (до 30 календарних днів) для підготовки до перескладання заліків.

33. Водолази, які повторно без поважних причин не виконали обов'язкові щорічні нормо-години роботи під водою (або кількість спусків), а також ті, які не склали залік після додаткового строку, рішенням ВКК можуть бути позбавлені (або понижені) присвоєних водолазних кваліфікацій.

34. Відновлення основних та додаткових водолазних кваліфікацій проводиться в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

35. До обов'язкових щорічних нормо-годин роботи під водою і спусків за додатковими водолазними кваліфікаціями входять обов'язкові щорічні нормо-години роботи під водою та спусків за основними водолазними кваліфікаціями (таблиця 1). Якщо обов'язкові щорічні нормо-години роботи під водою (кількість спусків) не виконані з об'єктивних причин, водолазна кваліфікація може бути збережена за умови виконання обов'язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількість спусків) протягом наступного календарного року.

36. Під час складання водолазами заліку на допуск до спуску і виконання робіт під водою здійснюється перевірка:

теоретичних знань в обсязі кваліфікаційних вимог для відповідних водолазних кваліфікацій;

виконання обов'язкових щорічних нормо-годин (спусків) роботи під водою.

37. Глибини, до спусків на які допускаються водолази і медичний персонал за станом здоров'я, визначаються військово-лікарською комісією (далі - ВЛК).

38. Порядок щорічного складання заліків (іспитів) водолазами та лікарями (фельдшерами) наведений у таблиці 2.

Таблиця 2

Порядок щорічного складання заліків (іспитів) водолазами та лікарями (фельдшерами)

Категорії водолазів і лікарів

Хто приймає залік

До яких видів діяльності допускається

Водолазний спеціаліст

ЦВКК

До керівництва водолазними роботами, спусками на граничних глибинах за профілем службової діяльності, до спусків під воду, а також до надання домедичної допомоги на глибинах до 60 м

Лікар спеціальної фізіології

ЦВКК

До медичного забезпечення водолазних спусків на граничних глибинах за профілем службової діяльності та тренувальних водолазних спусків

Водолази всіх класів та груп спеціалізацій (крім водолазних спеціалістів)

ВКК підрозділів

До спусків під воду на глибинах до 60 м

Лікар, фельдшер (крім лікарів спеціальної фізіології)

ВКК підрозділів

До медичного забезпечення водолазних спусків на глибинах до 60 м

39. Прийом заліків і перевірка відповідності кваліфікаційним вимогам проводяться ВКК щороку. Результати заліків оформлюються актами. Допуск водолазних спеціалістів і лікарів спеціальної фізіології до керівництва водолазними спусками, до спусків під воду (у барокамерах) і до медичного забезпечення водолазних спусків оголошується наказом командира (начальника) за місцем їх служби на підставі Акта ЦВКК (додаток 4).

Допуск інших категорій водолазів до керівництва водолазними спусками, до спусків під воду та їх медичного забезпечення оголошується наказом командира (начальника) за місцем їх служби на підставі Акта ВКК

(додаток 5).

40. Допуск водолазів до водолазних спусків і робіт здійснюється тільки за наявності Особистої книжки водолаза (додаток 3), медичної книжки водолаза (додаток 7) з позитивним висновком ВЛК про придатність до водолазних робіт із вказівкою встановленої глибини занурення цього року і оголошується наказом командира (начальника) підрозділу на підставі Акта ВКК / ЦВКК. У наказі про допуск до водолазних спусків вказується встановлена глибина спусків і підтвердження кваліфікації.

41. У разі призначення на посаду або відрядження до іншого підрозділу водолази та лікарі (фельдшери) здають заліки відповідній ВКК на допуск до керівництва водолазними спусками, спусків під воду (у барокамерах) та їх медичного забезпечення відповідно до наданої кваліфікації після вивчення матеріальної частини і особливостей організації водолазних спусків в даному підрозділі.

Прийом заліків проводиться за потреби протягом усього року незалежно від складання заліків за попереднім місцем служби.

42. У підрозділах Держспецтрансслужби у випадках, коли обов'язкові річні норми перебування під водою не забезпечуються фактичним обсягом виконаних робіт, командири (начальники) підрозділів повинні організовувати для водолазів тренувальні спуски під воду і цей час зараховувати до обов'язкових річних норм перебування під водою.

43. Рішення ВКК про присвоєння водолазних кваліфікацій оформлюється Актом ВКК (додаток 5), який затверджується та оголошується наказом командира (начальника) підрозділу, при якому створена ВКК.

В акті на присвоєння (відновлення) водолазної кваліфікації вказуються результати кваліфікаційних іспитів (заліків).

В акті на позбавлення (пониження) водолазної кваліфікації вказуються причини прийнятого рішення. Рішення ВКК оголошуються наказами командирів (начальників) підрозділів, при яких ці комісії створені.

44. Після проходження ЦВКК водолазними спеціалістами та лікарями спеціальної фізіології, Адміністрацією Держспецтранслужби протягом десяти робочих днів направляється витяг із Акта ЦВКК (додаток 4) за місцем проходження їх служби.

45. Особовий склад, що здійснює керівництво водолазними роботами, щороку складає залік ЦВКК (ВКК).

Рішення ЦВКК (ВКК) про підтвердження водолазної кваліфікації, допуску до керівництва та проведення водолазних спусків і робіт оформляється Актом ЦВКК (додаток 4), Актом ВКК (додаток 5).

46. Водолазні спуски та роботи плануються в Плані водолазних спусків на день (додаток 8) і Плані водолазних спусків на місяць (додаток 9) підрозділів Держспецтрансслужби та затверджуються командиром (начальником) підрозділу, в підпорядкуванні якого знаходяться водолази.

В екстрених випадках (аварійно-рятувальних робіт, ліквідації аварій) водолазні спуски можуть виконуватися без складання плану.

Успішне виконання водолазних робіт залежить від якісного планування, організації та вмілих дій водолазного підрозділу, що досягаються:

чіткою організацією та підтриманням взаємодії з військовими частинами (підрозділами), в інтересах яких проводяться водолазні роботи;

своєчасним матеріально-технічним забезпеченням водолазних робіт.

Підготовка водолазного підрозділу до виконання водолазних робіт залежить від постійної бойової готовності до спусків під воду, що досягається укомплектованістю підрозділу штатними водолазами, які мають водолазну кваліфікацію та досвід роботи під водою, систематичними тренуваннями з відпрацювання способів виконання всіх видів підводних робіт, як окремими водолазами, так і групами (розрахунками), постійним підвищенням їх теоретичної підготовленості.

Підготовку водолазного підрозділу забезпечує командир (начальник) підрозділу, до складу якого він входить.

Командир (начальник) водолазного підрозділу забезпечує його належну підготовку, успішне виконання бойових та інших завдань.

47. Для керівництва водолазними спусками і роботами призначається керівник водолазних робіт, керівник спуску та особа, відповідальна за медичне забезпечення водолазних спусків.

Призначення керівника водолазних робіт проводиться з урахуванням характеру майбутніх робіт і за обов'язкового дотримання вимог до його

кваліфікації.

48. До керівництва водолазними спусками допускаються особи, що мають відповідні водолазні кваліфікації.

Право керівництва водолазними спусками надається особам, що відповідають вимогам до кваліфікації керівника спуску, наведеним у таблиці 3.

Таблиця 3

Вимоги до кваліфікації керівника спуску

Кваліфікація керівника спуску

Глибина водолазного спуску

Характер водолазного спуску

Водолазний спеціаліст

До граничних глибин

Усі види водолазних спусків, передбачені цією Інструкцією

Водолази 1 класу всіх груп спеціалізації

До 60 м

Усі види водолазних спусків. Також допускаються до керування спусками згідно з їх додатковими водолазними кваліфікаціями, за їх наявності

Водолази 2 класу всіх груп спеціалізації

До 45 м

Водолази 3 класу всіх груп спеціалізації

20 або більше метрів за рішенням ЦВКК або ВКК

49. До керівництва водолазними роботами допускаються:

викладачі закладів освіти - під час проведення навчальних водолазних спусків на глибинах до 20 м і водолазних робіт на глибинах до 60 м;

особи, допущені наказом командира (начальника) підрозділу, керівника організації до керівництва водолазними роботами, на визначені глибини;

призначені водолазні спеціалісти під час проведення водолазних робіт на глибинах до 60 м.

50. Медичне забезпечення водолазних спусків здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції. Право медичного забезпечення водолазних спусків та робіт надається особам, що відповідають вимогам до осіб, що здійснюють медичне забезпечення водолазних спусків та робіт, наведеним у таблиці 4.

Таблиця 4

Вимоги до осіб, що здійснюють медичне забезпечення водолазних спусків та робіт

Кваліфікація

Глибина водолазного спуску

Характер водолазного спуску

Лікар спеціальної фізіології

До граничних глибин

Усі види водолазних спусків, передбачених цією Інструкцією

Лікар (фельдшер)

До 60 м

Водолазний спеціаліст

До 60 м

Водолази 1, 2 класу всіх груп спеціалізації

До 45 м

Водолази 3 класу всіх груп спеціалізації

До 20 м за рішенням ЦВКК або ВКК

51. Керівник водолазних робіт здійснює загальне керівництво водолазними роботами, контроль за діями розрахунків всіх командних пунктів (пунктів управління) і водолазних постів, що беруть участь у забезпеченні водолазних робіт, і забезпечує організацію і безпеку водолазних робіт відповідно до вимог цієї Інструкції.

52. Керівник водолазних робіт зобов'язаний:

скласти залік ЦВКК (ВКК) на допуск до керівництва водолазними роботами (щорічно);

вивчити обстановку і залежно від гідрометеорологічних умов у даному районі, характеру майбутніх робіт, інших факторів, що впливають на безпеку проведення водолазних спусків, визначити спосіб розміщення плавзасобу, водолазного поста поруч з об'єктом робіт, безпечне місце спуску та прийняти рішення щодо часу початку водолазних робіт;

ознайомити керівника спуску і особовий склад із планом водолазних робіт;

сповістити про початок водолазних робіт оперативного чергового підрозділу;

організувати інструктаж осіб, що беруть участь у роботах, з питань технології робіт і безпеки їх виконання;

переконатися в наявності медичного забезпечення водолазних спусків на об'єктах робіт;

здійснювати постійний зв'язок із відповідальними особами підприємств, розташованих у районі виконання робіт, виробнича діяльність яких може вплинути на безпеку праці водолазів;

контролювати дотримання і виконання вимог цієї Інструкції та інших документів з безпеки праці водолазів;

забезпечити збереження обстановки у разі нещасного випадку з водолазами.

Керівник водолазних робіт під час проведення водолазних спусків перебуває на місці, зручному для керівництва. Для контролю за підготовкою та проведенням водолазних спусків та робіт керівник водолазних робіт повинен заповнювати та виконувати заходи, передбачені Контрольним аркушем керівника водолазних робіт (додаток 10).

53. Керівник спуску здійснює безпосереднє керівництво водолазними спусками, діями водолазів, що спускаються, розрахунком водолазних постів, що беруть участь у спусках і забезпеченні водолазних робіт.

Керівнику водолазного спуску підпорядковуються водолази, що спускаються,

та особовий склад, що забезпечує водолазний спуск.

Керівник спуску забезпечує:

організацію проведення водолазного спуску;

дотримання правил безпеки протягом усього періоду проведення водолазного спуску;

безпеку водолазів, що спускаються, протягом усього періоду водолазного спуску до початку їх декомпресії в барокамері, якщо він не здійснює одночасно медичне забезпечення цього спуску.

До керівництва водолазними спусками на глибинах до 20 м можуть бути допущені найбільш підготовлені штатні водолази після складання ними заліків у відповідній ВКК.

54. Керівник спуску зобов'язаний:

усвідомити поставлене завдання і визначити порядок його виконання;

уточнити місцезнаходження найближчої барокамери (за її відсутності на місці спуску), спосіб і маршрут проходження до неї, вид зв'язку, транспортний засіб та інші питання, пов'язані з доставкою водолаза до барокамери;

провести інструктаж водолазів і осіб, що забезпечують водолазні спуски, при цьому оголосити:

план водолазних спусків;

розподіл обов'язків між водолазами та особами, що забезпечують водолазні спуски;

черговість спуску водолазів;

завдання кожному водолазу і спосіб його виконання;

заходи щодо безпеки під час водолазних спусків і робіт;

використовувати для інструктажу макети і моделі пристроїв, з якими водолаз може мати справу під водою (за можливості);

переконатися шляхом контрольного опитування в знанні кожним водолазом і особами, що забезпечують водолазні спуски, своїх обов'язків та правил безпеки;

відсторонити від водолазних спусків і замінити осіб, що не знають своїх обов'язків, водолазного спорядження, обладнання та заходів щодо безпеки;

особисто переконатися в якісному проведенні робочої перевірки водолазного спорядження, в якому спускаються і страхують водолази, засобів забезпечення водолазних спусків;

визначити місцезнаходження і ступінь готовності страхуючого водолаза до спуску;

переконатися в наявності дихальних газових сумішей (далі - ДГС) та їх придатності. Вживати заходів для поповнення запасів до повних норм;

переконатися, що піднято (встановлено) попереджувальні сигнали;

керувати одяганням водолаза, що готується до спуску;

особисто оглянути водолаза, що готується до спуску, перевірити комплектність, правильність вдягання водолазного спорядження, переконатися в нормальній роботі його дихального апарата та герметичності спорядження;

визначити допустимий час перебування водолаза під водою відповідно до таблиці режимів декомпресії водолазів після спусків (додаток 11);

перевірити наявність і правильність записів у Журналі водолазних робіт (додаток 1) про проведення робочих перевірок;

доповісти керівнику водолазних робіт про готовність водолаза до спуску, одержавши від нього дозвіл почати водолазні спуски;

підтримувати зв'язок із працюючим водолазом та керувати його діями з моменту початку спуску і до виходу його з води на водолазний трап;

керувати діями осіб, що забезпечують водолазні спуски, стежити за правильністю виконання ними своїх обов'язків;

діяти в разі аварійної ситуації або несприятливої зміни обстановки під водою спокійно і рішуче для запобігання або ліквідації аварійної ситуації;

контролювати дотримання режиму декомпресії (крім випадків бездекомпресійного спуску) відповідно до таблиць режимів декомпресії водолазів і швидкістю підйому водолаза;

у разі виявлення у водолаза ознак декомпресійної хвороби, що потребує лікувальної рекомпресії, контролювати його лікування в барокамері за обраним лікувальним режимом до прибуття лікаря спеціальної фізіології відповідно до таблиці режимів лікувальної рекомпресії, наведеної у додатоку 11;

після виходу водолазів на поверхню керувати їх роздяганням і приведенням водолазної техніки в готовність до наступного використання;

вести водолазну документацію;

у разі виникнення аварійної події з водолазами і водолазною технікою діяти відповідно до вимог цієї Інструкції.

Для контролю за підготовкою та проведенням водолазних спусків та робіт керівник спуску повинен заповнювати та виконувати заходи, передбачені Контрольним аркушем керівника спуску (додаток 12).

55. На водолазній станції

перед кожним спуском здійснюється розподіл обов'язків між водолазами.

56. Один із водолазів призначається заступником керівника водолазного спуску. Він підпорядковується керівнику водолазного спуску, здійснює безпосереднє керівництво діяльністю водолазної станції та забезпечує:

наявність на водолазній станції справного, укомплектованого водолазного спорядження, засобів забезпечення водолазних спусків та робіт;

огляд, ремонт водолазного спорядження та засобів забезпечення водолазних спусків і робіт;

перезарядження блоків очищення і осушення (фільтрів) у системі повітропостачання водолазів;

збереження водолазного спорядження та засобів забезпечення водолазних спусків і робіт, правильність їх експлуатації та зберігання;

наявність документації на водолазній станції (планів водолазних спусків; журналів водолазних робіт, обліку та аналізів повітря і ДГС, інструктажу щодо заходів безпеки; контрольного аркуша керівника спуску; особистих книжок водолазів та медичних книжок водолазів; наказів щодо допуску особового складу до водолазних спусків та робіт, керівництва водолазними спусками; технічної документації на водолазне обладнання);

правильність ведення та оформлення документації щодо діяльності водолазної станції, а також правильність і своєчасність заповнення експлуатаційної документації;

забезпечення готовності водолазної станції до виконання водолазних робіт.

57. Працюючий водолаз здійснює безпосереднє виконання завдання під водою з дотриманням правил безпеки і підпорядковується керівнику спуску. Перед спуском та під час його працюючий водолаз зобов'язаний:

з'ясувати прийоми і технологію виконання завдання;

підготувати та провести робочу перевірку свого водолазного спорядження;

занести результати робочої перевірки та отримання інструктажу на водолазному посту до Журналу водолазних робіт (додаток 1) і розписатися;

доповісти керівнику спуску про готовність до занурення;

за наявності телефонного чи гідроакустичного зв'язку після спуску на ґрунт (об'єкт) роздивитися навколо, переконатися в справній роботі водолазного спорядження, доповісти про своє самопочуття керівнику спуску;

працюючи під водою, виконувати команди, що подаються керівником спуску, стежити за зміною обстановки та регулярно доповідати керівнику спуску про хід робіт;

стежити за чистотою свого водолазного шланга і сигнального кінця, намагатися, щоб їх слабина була мінімальною;

у разі поганого самопочуття, несприятливої зміни обстановки, виявлення порушення нормальної роботи водолазного спорядження доповісти керівнику спуску, далі діяти відповідно до його команд;

про виконання завдання доповісти керівнику спуску та з його дозволу почати підйом на поверхню з дотриманням режиму декомпресії;

після отримання команди засобами зв'язку або умовного сигналу зв'язку з водолазами за допомогою сигнального або контрольного кінця (додаток 13) про вихід на поверхню відповісти на нього, припинити роботу, підійти до спускового кінця (водолазної альтанки) і почати підйом;

у разі виходу з ладу засобів зв'язку зберігати спокій та діяти самостійно з метою запобігання і ліквідації аварійної ситуації та згідно з обстановкою, що склалася;

у разі відсутності засобів зв'язку всі команди та відповіді на них подаються умовними сигналами по сигнальному кінцю;

перебуваючи в барокамері під час декомпресії, точно виконувати вимоги особи, що керує декомпресією (рекомпресією).

58. Забезпечуючий водолаз здійснює безпосереднє обслуговування водолаза, який спускається, на всіх етапах водолазного спуску і підпорядковується керівнику спуску. Забезпечуючий водолаз зобов'язаний:

забезпечити надійність спуску працюючого водолаза в воду та підйом з води, встановлюючи для цього всі необхідні пристрої, обладнання та інші засоби для виконання ним дорученого завдання;

одягати водолаза, який спускається;

стежити за правильним підключенням водолаза, який спускається, до дихального апарата;

перевірити спорядження водолаза, який спускається, на герметичність;

попускати або підбирати сигнальний кінець (кабель-сигнал), кабель-сигнальне зв'язування (водолазний шланг), не випускаючи з рук

і не даючи слабини. У разі сильного натягу сигнального кінця (кабель-сигналу) спуск варто призупинити і запитати водолаза про самопочуття;

під час перебування водолаза під водою уважно стежити за його переміщенням будь-яким можливим способом, на його вимогу вчасно попускати або підбирати сигнальний кінець (кабель-сигнал), кабель-сигнальне зв'язування (водолазний шланг), підтримуючи при цьому деяку їх слабину, щоб не утруднювати рух водолаза до місця роботи;

передавати по сигнальному кінцю (кабель-сигналу) умовні сигнали водолазу під водою за командами керівника спуску;

голосно передавати всі повідомлення і команди працюючого водолаза, що подаються ним по сигнальному кінцю (кабель-сигналу);

періодично (через кожні 3 - 5 хвилин) запитувати водолаза про самопочуття (через засоби зв'язку, умовними сигналами по сигнальному кінцю (кабель-сигналу));

якщо водолаз не відповів на двічі поданий йому сигнал, доповісти керівнику спуску і діяти за його вказівками;

якщо від водолаза отримано аварійний сигнал, негайно почати підйом, доповівши керівнику спуску;

уважно стежити за дотриманням часу перебування водолаза під водою, враховуючи глибину спуску, час дії дихального апарата;

під час підйому водолаза вчасно підбирати слабину сигнального кінця (кабель-сигналу), контролювати за маркуванням (за його наявності) глибину перебування водолаза;

під час екстреного спуску страхуючого водолаза для надання допомоги аварійному водолазу контролювати дії особи неводолазної спеціальності (за її наявності), поставленої на сигнальному кінці (кабель-сигналі) страхуючого водолаза;

відключати водолаза після підйому на поверхню від апарата, бути уважним і оберігати водолаза від випадкового падіння з водолазного трапа.

Забезпечуючому водолазу забороняється:

сидіти і відволікатися від своїх обов'язків;

випускати з рук сигнальний кінець (кабель-сигнал);

передавати сигнальний кінець (кабель-сигнал) іншим особам без дозволу керівника спуску.

Передавати сигнальний кінець (кабель-сигнал) іншим особам можна тільки з дозволу керівника спуску. При цьому забезпечуючий водолаз повинен зробити запит сигналом по сигнальному кінцю (кабель-сигналу) про самопочуття працюючого водолаза і, дочекавшись відповіді, передати сигнальний кінець (кабель-сигнал) у руки приймаючого. Приймаючий повинен переконатися в тому, що працюючий водолаз відповів на запит, і доповісти керівнику спуску про вступ до обов'язків забезпечуючого водолаза.

59. Усі водолазні спуски повинні забезпечуватися страхуючими водолазами, які призначаються з найбільш досвідчених водолазів. За наявності на станції тільки трьох водолазів для спуску страхуючого водолаза може залучатися одна із обслуговуючих спуск осіб неводолазної спеціальності, допущених до забезпечення спусків.

У жодному разі керівник спуску не може виконувати обов'язки страхуючого водолаза.

60. Страхуючий водолаз здійснює безпосереднє і швидке надання допомоги аварійному водолазу. Він підпорядковується керівнику спуску та зобов'язаний:

знати прийоми надання допомоги аварійному водолазу;

підготувати та провести робочу перевірку свого водолазного спорядження, результати перевірки записати до Журналу водолазних робіт (додаток 1), доповісти керівнику спуску і розписатися;

завжди бути готовим до негайного спуску під воду і надання допомоги аварійному водолазу;

ступінь готовності страхуючого водолаза визначає керівник спуску;

у разі одержання аварійного сигналу від працюючого водолаза за наказом керівника спуску без зволікання спуститися під воду та надати допомогу аварійному водолазу залежно від характеру аварійної ситуації;

здійснювати спуск по кабель-сигналу або сигнальному кінцю (кабель-сигнальному зв'язуванню) аварійного водолаза;

за потреби брати участь у вдяганні і роздяганні водолаза після виходу його на поверхню.

61. Особи, що здійснюють медичне забезпечення водолазних спусків і мають спеціальну медичну освіту, зобов'язані:

проводити медичний огляд водолазів, призначених до спуску;

проводити аналізи повітря, ДГС із записом в Журналі обліку і аналізів повітря і ДГС, регенеративних і поглинальних речовин (додаток

14);

проводити медичний контроль за підготовкою і використанням водолазного спорядження і барокамер;

контролювати самопочуття водолазів під час роботи під водою;

обирати режими декомпресії для водолазів, контролювати правильність її проведення, надавати медичну допомогу водолазам і керувати їх лікуванням у разі водолазних захворювань і травм (а за потреби надавати допомогу особисто в барокамері);

контролювати встановлений режим праці і відпочинку водолазів;

вести облік допусків водолазів щодо глибин спусків і контролювати своєчасне проходження ними ВЛК;

вести облік та надавати звітність щодо професійних водолазних захворювань.

62. Медичні працівники що допускаються до медичного забезпечення спусків і не мають спеціальної медичної освіти за напрямом спеціальної фізіології, зобов'язані:

проводити опитування скарг водолазів на стан здоров'я перед спуском;

перевіряти відповідність повітря та ДГС для дихання водолазів вимогам цієї Інструкції;

контролювати самопочуття водолазів під час роботи під водою;

обирати режими декомпресії для водолазів, контролювати правильність проведення декомпресії, надавати медичну допомогу водолазам, керувати їх лікуванням у разі водолазних захворювань і травм до прибуття лікаря спеціальної фізіології;

контролювати встановлений режим праці і відпочинку водолазів.

63. Для проведення водолазних спусків формується водолазна станція. До неї входить водолазний підрозділ, укомплектований особовим складом і водолазним обладнанням, здатний самостійно проводити водолазні спуски. Водолазні станції можуть розміщатися на березі водойми в спеціально побудованому приміщенні або на майданчику, на спеціально обладнаних кораблях різних класів та інших плавзасобах, на навчальних полігонах, на льоду тощо.

64. Підготовка водолазної станції до водолазних спусків включає підготовку водолазного поста (місця спуску), підготовку і робочу перевірку водолазного спорядження та засобів забезпечення, розподіл обов'язків між водолазами, а також особами, що обслуговують спуски.

65. Під час проведення водолазних спусків водолазні станції повинні бути укомплектовані водолазами відповідно вимог до укомплектованості водолазних станцій водолазами, зазначених у таблиці 5.

Таблиця 5

Вимоги до укомплектованості водолазних станцій водолазами

Глибина занурення, м

Кількість водолазів, включаючи керівника спуску, не менше (в дужках - загальна кількість осіб разом з обслуговуючим персоналом неводолазної кваліфікації, які допущені до обслуговування водолазних спусків, не менше)

у разі спуску одного водолаза під воду

у разі спуску одночасно двох водолазів під воду

до 20

3 (5)

5 (7)

з 20 до 45

4 (5)

6 (9)

з 45 до 60

6 (9)

7 (9)

66. Спуск одночасно двох водолазів під воду (парний спуск) виконується з однієї водолазної станції під керівництвом одного керівника спуску. При цьому призначається один страхуючий водолаз. Під час спусків на глибини більше 20 м одночасно двох водолазів і за умов, що вимагають додаткової кількості водолазів, керівником спуску призначається водолаз відповідно до затвердженого Плану водолазних спусків на день (додаток 8), Плану водолазних спусків на місяць (додаток 9).

67. Усі робочі місця на водолазній станції повинні бути вільними від сторонніх предметів. Захаращувати їх обладнанням, що не належить до водолазних спусків, забороняється. Присутність сторонніх осіб на водолазному посту не допускається. Спорядження та засоби забезпечення водолазних спусків повинні розміщатися на водолазному посту в такому порядку, щоб вони не заважали працювати особам, що забезпечують спуск водолаза.

У разі укомплектованості водолазної станції чисельністю менше 5 водолазів для можливості спуску під воду страхуючого водолаза повинні залучатися особи з числа допоміжного персоналу (не водолазної спеціальності), допущені до обслуговування водолазного спуску. Кількість допущених осіб визначає перед початком спуску керівник спуску. Під час виконання рятувальних водолазних робіт для порятунку людей допускається мати двох водолазів. У цьому разі для вдягання та обслуговування працюючого водолаза можуть залучатися

особи з числа допоміжного персоналу, допущені до обслуговування водолазного спуску.

68. Глибина водолазного спуску повинна відповідати технічним характеристикам водолазного спорядження та засобам забезпечення, що використовуються. Проведення водолазних спусків на глибини, що перевищують технічні можливості даного виду водолазного спорядження та засобів забезпечення, забороняється.

69. До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт зобов'язаний вивчити обстановку і залежно від гідрометеорологічних умов у даному районі, характеру робіт, глибини та інших факторів визначити спосіб постановки плавзасобу над об'єктом робіт або визначити безпечне місце спуску з берега, льоду тощо.

Нормальними для проведення водолазного спуску умовами є: проведення спуску на глибини до 20 м у денний час, при температурі навколишнього повітря вище 0° C і атмосферному тиску більше 700 мм рт. ст.; температурі води від 4 до 37° C; видимості під водою не менше 1 м; швидкості течії не більше 0,5 м/с; хвилюванні не більше 2 балів; коли вода не забруднена отруйними чи радіоактивними речовинами, не містить нафтопродуктів і господарсько-побутових відходів, а також коли робота виконується на чистому ґрунті або відкритій палубі затонулого корабля.

Ускладненими умовами водолазного спуску є: водолазні роботи з водолазної альтанки, на захаращеному і грузькому ґрунті; на течії зі швидкістю від 0,5 до 1,5 м/с; у разі видимості менше 1 м або відсутньої взагалі; під льодом; при температурі води нижче 4° C (за відсутності обігрівальних костюмів) і вище 37° C, за наявності забруднення води шкідливими і токсичними домішками; у разі застосування для дихання у водолазному спорядженні чистого кисню або дихальної газової суміші з вмістом кисню більше 35 %; при хвилюванні від 2 до 3 балів; під час зварювання та різання під водою; з пошуку та знищення (знешкодження) ВНП; у разі радіоактивного забруднення води та ґрунту; у стиснутих умовах і під час підривних робіт.

70. Спуски водолазів дозволяються в разі хвилювання водної поверхні не вище трьох балів відповідно до Єдиної оцінки хвилювання на морях, озерах, великих водоймах (додаток 15).

71. У разі виконання рятувальних робіт та інших невідкладних робіт з дозволу командира (начальника) підрозділу Держспецтрансслужби можуть проводитися спуски за більш складних умов (швидкість вітру, хвилювання моря) за Шкалою для візуальної оцінки сили вітру (додаток 16).

72. Водолазні спуски дозволяється починати лише після надійної постановки плавзасобу над об'єктом робіт, а у разі спусків із берега - після підготовки місця спуску.

Швартуватися до плавзасобів, пірсів тощо, з яких ведуться водолазні роботи, без дозволу керівника водолазних робіт забороняється.

73. Перед спуском водолаза під воду піднімаються (після виходу з води опускаються) такі попереджувальні сигнали під час спусків водолазів (додаток 17):

вдень - три фігури (знак), розташовані вертикально, причому верхня і нижня повинні мати форму кулі, а середня - форму ромба, усі фігури - чорного кольору; крім того, повинен бути піднятий прапор "Альфа" за "Міжнародним кодексом сигналів";

вночі - три вогні, верхній і нижній - червоного, середній білого кольору. Одночасно з цим судна, що наближаються до місця водолазних робіт, своєчасно попереджаються світловим сигналом "Альфа".

Будь-який плавзасіб, що використовується для проведення водолазних робіт, повинен, крім сигналізації, нести жорсткий макет прапора "А" висотою не менше 1 м, розміщений у належному місці на висоті, на якій він видимий удень і вночі звідусіль.

На суднах ці сигнали піднімаються на нок-реї того борту, з якого спускають водолаза. На березі або на плавзасобах, що не мають штатних щогл для підйому сигналів, повинна встановлюватися тимчасова добре видима щогла. Попереджувальні сигнали, що піднімаються на щоглах, повинні бути видимими по горизонту на 360°. Якщо розміри судна, біля борту якого ошвартований водолазний плавзасіб, набагато більше, ніж розміри водолазного плавзасобу, то попереджувальні сигнали повинні підніматися на щоглі судна, що обслуговується, з дотриманням необхідних вимог. Прапори

повинні бути на твердій основі, щоб уникнути спадання під час штилю.

74. Під час виконання водолазних робіт повинна бути забезпечена можливість проведення лікувальної рекомпресії. При цьому під час спусків на глибини більше 20 м, крім навчальних спусків незалежно від глибини біля місця спуску повинна знаходитись декомпресійна барокамера. Барокамера повинна бути попередньо перевірена і готова до роботи.

Барокамера повинна забезпечувати можливість проведення лікувальної рекомпресії в повному обсязі і бути розрахована на робочий тиск не менше 1 мПа (10 кгс/см2).

Під час спусків на глибину менше 20 м, крім навчальних спусків, наявність декомпресійної барокамери біля місця спусків не обов'язкова.

Однак у цьому разі біля місця спуску повинен бути засіб доставки (автомобіль, плавзасіб) водолазів до барокамери. Доставка водолаза до барокамери повинна бути виконана якнайшвидше. Керівник спуску та особа, яка виконує медичне забезпечення спуску (якщо це не одна особа), включаючи водія засобу доставки, зобов'язані знати точне місцезнаходження і маршрути доставки до найближчої декомпресійної камери, що перебуває в готовності до проведення лікувальної рекомпресії водолаза.

75. Керівник спуску перед початком водолазних спусків проводить інструктаж з усіма особами, що беруть участь у спусках і забезпечують водолазні спуски під воду. У процесі виконання водолазних спусків керівником спуску може проводитись додатковий інструктаж, викликаний зміною обстановки. Під час інструктажу оголошуються:

план водолазних спусків;

розподіл обов'язків між водолазами та особами, що забезпечують водолазні спуски;

черговість спуску водолазів;

завдання кожному водолазу, а також особам, що забезпечують водолазні спуски, і спосіб його виконання;

заходи безпеки під час водолазних спусків і робіт;

ступінь готовності страхуючого водолаза, залежно від конкретних умов спуску;

інші необхідні відомості.

Інструктаж повинен відображати особливості виконання конкретного виду робіт і заходів безпеки при цьому.

У процесі інструктажу особлива увага звертається на мету та обсяг робіт, умови (обстановку) у районі робіт, передбачувані методи спуску, особливості технології робіт, правила використання водолазного спорядження і заходи безпеки.

76. До проведення інструктажу можуть бути залучені інші посадові особи і спеціалісти залежно від характеру виконуваної роботи (лікар спеціальної фізіології, сапери тощо).

Під час інструктажу необхідно використовувати креслення (схеми), макети та моделі пристроїв, з якими водолази будуть мати справу під водою, а також за можливості показати однотипні конструкції.

Інструктаж повинен включати контрольне опитування знань кожного водолаза і осіб, що забезпечують водолазні спуски, своїх обов'язків, водолазного спорядження, обладнання, способів і прийомів виконання робіт, заходів безпеки.

77. Керівник спуску під час інструктажу проводить опитування про самопочуття водолазів, на підставі якого приймає рішення про їх допуск до спуску під воду.

78. Особи, що не знають своїх обов'язків, водолазне спорядження, обладнання, заходи безпеки і дії в аварійних ситуаціях або не готові до виконання своїх обов'язків, не допускаються до водолазних спусків.

Про проведення інструктажу і виявлені при цьому зауваження керівник спуску доповідає керівнику водолазних робіт.

79. Водолазний пост повинен мати вільне місце для розміщення водолазного спорядження, інструменту, видаткових матеріалів і для вдягання водолазів. Довжина і ширина водолазного трапа повинні забезпечувати зручний схід водолаза. Водолазний трап повинен мати занурену частину, не менше 1,5 м, необхідну для перевірки водолазного спорядження на герметичність під час перебування водолаза на ньому.

За потреби повинні бути заведені робочі кінці (спусковий, ходовий).

80. Перед спуском під воду проводиться перевірка водолазного спорядження та засобів забезпечення, а також дихальних апаратів. Перевірку спорядження перед кожним спуском роблять особисто водолази, що готуються до спуску, і страхуючі водолази.

Перевірка водолазного спорядження та засобів забезпечення водолазних спусків

проводиться відповідно до їх описів та інструкцій з експлуатації. Під час перевірки водолазного спорядження повинні бути підготовлені та перевірені інструменти, матеріали, запаси повітря, наявність ДГС у балонах і правильність їх підключення.

Якщо страхуючий водолаз протягом дня не замінюється, робоча перевірка його спорядження може бути проведена один раз на початку робочого дня.

Результати робочої перевірки водолазних дихальних апаратів і апаратів для кисневої декомпресії заносяться до Журналу водолазних робіт (додаток 1) і доповідаються керівнику спуску.

Спуски водолазів без перевірки водолазного спорядження та засобів забезпечення забороняються.

81. Під час робочих спусків допускається мати тиск у балонах дихальних апаратів на 30 % менше робочого.

Під час навчальних і тренувальних спусків тиск у балонах повинен бути не менше 70 кг/см2, при цьому час перебування водолаза під водою повинен обмежуватися з урахуванням запасу газу для дихання за фактичним тиском у балонах.

82. Для заряджання киснем балонів дихальних апаратів застосовується медичний газоподібний кисень. Працюючи з медичним киснем, необхідно дотримуватись Правил безпеки під час роботи з медичним киснем (додаток 18).

83. Робоча перевірка водолазних дихальних апаратів з замкнутою схемою дихання здійснюється відповідно до технічного опису та інструкції з їх експлуатації.

84. Використовувати вироби водолазної техніки, які некомплектні, несправні або не пройшли встановлені огляди і технічне обслуговування, забороняється.

85. Перед спуском потрібно зробити робочу перевірку вузлів та механізмів спорядження. В залежності від типу та виду спорядження перевірку проводять відповідно до інструкції з їх експлуатації.

86. Несправності водолазного спорядження, виявлені під час перевірки, повинні бути усунуті до початку водолазних спусків. Про виявлені несправності водолазного спорядження і вжиття заходів щодо їх усунення здійснюється запис у формулярі спорядження (дихального апарата). Спуски в спорядженні (дихальному апараті), що має несправності, забороняються.

87. Повітря, що використовується для дихання водолазів, не повинно містити шкідливих речовин вище гранично допустимих концентрацій.

Результати аналізу повітря на вміст шкідливих речовин заносять у Журнал обліку і аналізів повітря, ДГС, регенеративних і поглинальних речовин (додаток 14).

Якщо в пробі повітря виявлені шкідливі речовини, концентрації яких вище гранично допустимих, варто виявити та усунути причину забруднення, змінити стиснене повітря в секціях балонів і зробити повторний аналіз.

Забороняється використовувати стиснене повітря для дихання водолазів і готування ДГС до усунення причин забруднення повітря та зниження вмісту шкідливих речовин у стисненому повітрі секцій балонів до концентрацій не вище гранично допустимих.

88. Під час водолазних спусків подачу повітря, в залежності від типу спорядження, можна здійснювати компресорами.

Забір повітря компресорами здійснюється з атмосфери, не забрудненої шкідливими газами.

Під час підготовки до спусків необхідно:

зробити обстеження компресора і переконатися в його робочому стані;

перевірити кількість палива (якщо компресор електричний - правильність і надійність підключення до електричної мережі);

проконтролювати стан повітряних фільтрів;

переконатися в герметичності всмоктувальної магістралі, щоб виключити засмоктування вихлопних газів (якщо це не електричний компресор);

перевірити запаси повітря в балонах і правильність їх підключення.

89. Під час спусків водолазів у вентильованому спорядженні з відкритою схемою дихання необхідно підтримувати незнижуваний запас повітря в балонах-зберігачах, що забезпечує вихід водолаза з води у випадку, якщо вийде з ладу компресор, з дотриманням режиму декомпресії для глибини даного спуску і часу перебування водолаза на глибині.

90. Водолазні спуски із застосуванням для дихання водолазами стисненого повітря допускаються до глибин не більше 60 м.

Спуски в барокамері із застосуванням для дихання стисненого повітря допускаються до глибин не більше 100 м.

91. У разі відсутності спеціальних вимог не

допускається використовувати для виконання завдань, не пов'язаних із забезпеченням водолазних спусків стиснене повітря, призначене для забезпечення водолазних спусків, декомпресії або лікувальної рекомпресії.

92. Підготовка і перевірка декомпресійних барокамер проводяться один раз на добу перед спуском першого водолаза згідно з правилами охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, та інструкцій з експлуатації даної барокамери.

Використання декомпресійних барокамер, в яких минув строк чергового огляду, забороняється.

93. Під час використання барокамери слід суворо дотримуватися інструкції з її експлуатації. Забороняється:

входити в барокамеру, маючи при собі тютюнові вироби, сірники або запальнички;

запалювати вогонь і палити;

передавати сигнали ударами сталевих предметів по корпусу барокамери;