Про затвердження Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України

Про затвердження Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України

Наказ Міністра оборони України

від 20 серпня 1995 року N 235

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

20 листопада 1995 р. за N 413/949

З метою забезпечення законності в діяльності командирів військових частин (начальників установ та закладів), як органів дізнання, запобігання порушенням чинного кримінально-процесуального законодавства України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про проведення дізнання у Збройних Силах України, що додається.

2. Заступникам Міністра оборони України, командуючим видами Збройних Сил України, військами військових округів, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючому 43 ракетною армією, командирам корпусів, з'єднань, військових частин, начальникам військово-навчальних закладів, установ, організацій та підприємств Міністерства оборони України організувати вивчення Інструкції з усім офіцерським складом і забезпечити її точне виконання.

3. Наказ Міністра оборони СРСР N 1 від 04.04.78 вважати таким, що не застосовується у Збройних Силах України.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Тимчасово виконуючий обов'язки

Міністра оборони України

генерал-полковник

А. Лопата

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністра оборони України

від 20 серпня 1995 р. N 235

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

20 листопада 1995 р. за N 413/949

ІНСТРУКЦІЯ

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ДІЗНАННЯ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ*

____________

* Надалі - Інструкція.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Відповідно до ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України органами дізнання в Збройних Силах України є командири військових частин, з'єднань і начальники військових установ.

Надання командиру військової частини прав органу дізнання є одним із засобів зміцнення військової дисципліни, виховання військовослужбовців у дусі точного виконання законів, військової присяги, військових статутів, наказів командирів і начальників.

2. Дізнанням є оперативно-розшукових заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, яке проводиться органом дізнання після порушення кримінальної справи з дотриманням чинного кримінально-процесуального законодавства.

3. У необхідних випадках, коли має місце проступок (не злочин), командир військової частини призначає адміністративне розслідування, яке проводиться усно чи письмово у вільній формі. Якщо в ході розслідування будуть встановлені ознаки злочину, командир військової частини порушує кримінальну справу.

4. Для провадження дізнання наказом командира військової частини призначаються дізнавачі строком на два роки з числа найбільш підготовлених для цього офіцерів. Один з них, який має досвід і навики у провадженні дізнання, призначається старшим дізнавачем. Старшим дізнавачам доручається розслідування найбільш складних злочинів. Копія наказу про призначення дізнавачів направляється військовому прокурору.

Дізнавачі призначаються із розрахунку:

на полк (корабель 1 рангу) - 5 - 6 дізнавачів; на окремий батальйон (корабель 2 рангу) - 3 - 4 дізнавачі; на окрему роту (корабель 3 рангу, дивізіон кораблів 4 рангу) - 1 - 2 дізнавачі; на управління та штаби (вище полку) і установу (військово-навчальний заклад) - 2 - 3 дізнавачі.

5. Командир військової частини як орган дізнання порушує кримінальну справу про всі злочини, скоєні підлеглими йому військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження учбових зборів; про злочини, скоєні працівниками (невійськовослужбовцями) Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні військової частини, установи, військово-навчального закладу, підприємства, організації та інших (ст. 104 Кримінально-процесуального кодексу України).

6. Отримавши повідомлення про скоєний злочин, командир військової частини повинен у той же день порушити кримінальну справу, про що виноситься постанова. У постанові мають бути вказані час, місце, ким вона складена, привід і підстави порушення справи, стаття кримінального кодексу, за ознаками якої

вона порушується і кому доручено проведення розслідування в даній кримінальній справі. Ця постанова оформлюється відповідно до зразка (додатки NN 1, 11, 16).

Про виявлений злочин і початок дізнання командир частини негайно повідомляє військового прокурора, який здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у цій військовій частині (ст. 100 КПК України і ст. 44 Тимчасового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Дізнавач перед початком розслідування виносить постанову про прийняття справи до свого провадження (додатки NN 2, 12). Копії цих постанов командир військової частини не пізніше двадцяти чотирьох годин направляє військовому прокурору.

7. Дізнавач не може брати участі у розслідуванні злочину і його кандидатура підлягає відхиленню, якщо він проходить службу в тому ж підрозділі і за своїм службовим станом є прямим начальником або підлеглим особи, щодо якої порушено кримінальну справу, а також за наявності інших підстав, вказаних у ст. 60 КПК України, а саме:

- коли він є потерпілим, свідком, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем обвинуваченого;

- коли він брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

- коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи;

- при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності.

За наявності вищезгаданих підстав для відхилення, дізнавач повинен усунутися від участі у розслідуванні, доповісти про це рапортом командиру військової частини і повідомити військового прокурора. Участь дізнавача в дізнанні, яке проводилось раніше в цій справі, не може бути підставою для його відхилення.

Питання про відхилення дізнавача вирішується військовим прокурором (ст. 60 КПК України).

8. На командира військової частини покладається обов'язок вжити необхідних оперативно-розшукових та інших, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, заходів з метою розкриття злочинів і встановлення осіб, що їх скоїли. Дізнання має бути проведено повно і об'єктивно. Підлягають дослідженню обставини, як такі, що обвинувачують, так і такі, що виправдовують обвинуваченого, а також і всі обставини як обтяжуючі, так і пом'якшуючі його відповідальність.

У процесі розслідування злочину командир військової частини зобов'язаний виявляти причини та умови, які сприяли скоєнню злочину, і своєчасно вжити заходів до усунення та попередження злочинів (ст. 23 КПК України).

9. При провадженні дізнання в кримінальній справі має бути встановлено:

подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

винність обвинуваченого у вчиненні злочину, мотиви злочину;

обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння (ст. 64 КПК України).

10. Відповідно до ст. 66 КПК України особа, яка проводить дізнання, має право викликати в порядку, встановленому КПК України, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для подання висновків, вимагати від підприємств, установ і організацій, службових осіб і громадян, пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити у справі фактичні дані, вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ, організацій.

2. КЕРІВНИЦТВО ДІЗНАННЯМ І НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ

11. Керівництво дізнанням здійснює командир військової частини, який порушив кримінальну справу. Як орган дізнання, він зобов'язаний давати вказівки дізнавачу про те, що саме підлягає встановленню і в якому обсязі, які слідчі дії необхідно провести і визначити строк, коли згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством, має бути закінчено дізнання.

12. З метою поліпшення якості провадження дізнання командир

військової частини вивчає роботу дізнавачів і вживає заходів щодо усунення недоліків, організує заняття по підвищенню юридичної підготовки дізнавачів. Для отримання практичних навиків по розслідуванню злочинів дізнавачі за планом командира військової частини, узгодженим з військовим прокурором, беруть участь у навчальних зборах дізнавачів і протягом 10 діб на рік проходять стажування у військовій прокуратурі.

13. Вищі командири і начальники зобов'язані дбати про підвищення юридичної підготовки командирів військових частин, включати її у плани командирського навчання, щорічно підбивати підсумки роботи органів дізнання і вживати заходів щодо її вдосконалення.

У випадку виявлення порушень кримінально-процесуального законодавства при провадженні дізнання вищий командир повідомляє про це військового прокурора, який вживає заходів до встановлення порушеної законності.

14. Згідно зі ст. 227 КПК України нагляд за точним виконанням законів в діяльності органів дізнання у Збройних Силах України здійснює військовий прокурор.

15. Дії і постанови органів дізнання у зв'язку з провадженням дізнання можуть бути оскаржені зацікавленими особами військовому прокурору (ст. 110 КПК України), а постанова про закриття справи - також і суду, якому належав би розгляд цієї справи за підсудністю.

Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги заносяться у протокол, який підписується заявником і особою, яка прийняла скаргу. В цьому випадку дізнавач зобов'язаний протягом двадцяти чотирьох годин через командира військової частини направити скаргу зі своїм поясненням військовому прокурору.

У разі надходження скарги військовий прокурор зобов'язаний розглянути її протягом 10 діб і про рішення у скарзі повідомити скаржника.

У разі відмови прокурора скасувати постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, ця постанова може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до військового суду в порядку, передбаченому ст. 236-1 КПК України.

3. ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ДІЗНАВАЧА

16. Дізнавач зобов'язаний:

проводити дізнання у точній відповідності з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства і цієї Інструкції;

складати план розслідування, визначати послідовність проведення слідчих дій і вживати всіх необхідних заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин скоєного злочину;

не розголошувати дані дізнання;

доповідати командиру військової частини про всі, виявлені у процесі дізнання, порушення законодавства, а також інші порушення в організації служби та виконанні військовослужбовцями, та іншими особами своїх службових обов'язків, які сприяли скоєнню злочину;

брати активну участь у роботі по попередженню правопорушень серед військовослужбовців, роз'яснювати особовому складу закони.

Дізнавач несе відповідальність за своєчасне і законне проведення слідчих дій.

17. При провадженні дізнання дізнавач має право:

проводити допити військовослужбовців (крім командира військової частини) та інших громадян, які є свідками чи потерпілими у кримінальної справі;

проводити в розташуванні військової частини огляд необхідних документів і отримувати оригінали чи копії їх для прилучення до кримінальної справи;

самостійно приймати рішення про проведення необхідних слідчих дій по кримінальній справі, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання санкції від військового прокурора;

доповідати безпосередньо командиру військової частини про хід проведення дізнання.

На час провадження дізнання дізнавач звільняється від виконання службових обов'язків і забезпечується у необхідних випадках автотранспортом і засобами зв'язку.

4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДІЗНАННЯ

18. За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання проводить необхідні слідчі дії протягом 10 діб з дня встановлення особи, яка вчинила злочин і складає постанову про передачу справи військовому

прокурору або за наявності обставин, передбачених ст. 6 КПК України, постанову про закриття кримінальної справи, копію якої в добовий строк надсилає військовому прокурору.

Командир частини, як орган дізнання, зобов'язаний вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин.

19. У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин, він зобов'язаний передати її військовому прокурору після виконання невідкладних слідчих дій не пізніше 10 діб і після того виконувати оперативно-розшукові дії, а також слідчі та розшукові дії за окремим дорученням слідчого або військового прокурора.

Перелік злочинів, що є тяжкими, подані в статті 71 Кримінального кодексу України.

20. У випадку скоєння злочину, за яким обов'язково проводиться попереднє слідство відповідно до ст. 104 КПК України командир військової частини зобов'язаний:

про виявлений злочин негайно повідомити відповідного військового прокурора і до прибуття слідчого вживати заходів до охорони місця злочину;

в умовах, що виключають можливість негайного прибуття слідчого, а також за вказівкою військового прокурора, порушити кримінальну справу і, керуючись вимогами кримінально-процесуального законодавства, провести невідкладні слідчі дії: огляд, обшук, виїмку, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих і свідків.

5. ОГЛЯД

21. З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, дізнавач проводить огляд місця події, місцевості, предметів і документів, які мають значення для справи.

У невідкладних випадках, огляд місця події може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цих випадках, за наявності до того підстав, кримінальна справа порушується негайно після проведення огляду місця події (ст. 190 КПК України).

Огляд проводиться дізнавачем безвідкладно після отримання органом дізнання повідомлення про злочин і за участю не менше двох понятих (будь-яких не зацікавлених у справі осіб). Перед початком огляду дізнавач повинен роз'яснити понятим їх права і обов'язки, про що робиться позначка у протоколі слідчих дій.

Понятий зобов'язаний засвідчити своїм підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям, при проведенні яких він був присутній. Понятий має право робити зауваження з приводу проведених дій. Зауваження понятого підлягають занесенню у протокол огляду (ст. 127 КПК України).

22. Дізнавач має право залучити до участі в огляді місця події підозрюваного, потерпілого, свідка. За необхідності для участі в огляді залучається не зацікавлений у справі відповідний спеціаліст, який використовує свої спеціальні знання і навики, надає допомогу дізнавачу у виявленні, закріпленні і вилученні доказів, дає пояснення з приводу виконаних ним дій. Як правило, відповідний спеціаліст має бути залучений до участі в огляді місця події у справах про аварії, катастрофи, пожежі і вибухи. Вимога дізнавача про виклик спеціаліста обов'язкова для керівника закладу, підприємства або організації, де працює спеціаліст. Порядок участі спеціаліста при проведенні слідчих дій визначений у ст. 1281 КПК України. При проведенні зовнішнього огляду трупа обов'язково запрошується судово-медичний експерт, а при неможливості його участі - будь-який лікар.

23. Перед початком огляду місце події фотографується. Потім дізнавач оглядає і фіксує обстановку місця події і наявність на місці слідів, предметів у тому вигляді, в якому він їх застав, не торкаючи предметів і не змінюючи їх початкового положення. Після опису обстановки місця події дізнавач продовжує огляд виявлених предметів і слідів. Для того, щоб огляд був більш повним, слід заздалегідь визначити його порядок і переходити від однієї ділянки до другої після того, як оглянута ділянка буде описана у протоколі.

При огляді місця події головну увагу необхідно звернути на виявлення слідів злочину і речових доказів. Для більшої наочності в ході огляду складаються плани, схеми та проводиться фотографування. Вилучені при огляді місця події предмети і документи після їх огляду та описування у протоколі упаковуються і опечатуються.

24. Про проведення огляду дізнавачем складається

протокол, у якому має бути описано все виявлене у тій послідовності, якій проводився огляд. У протоколі огляду вказуються: місце і дата проведення огляду, час його початку і закінчення, військове звання і прізвище дізнавача, прізвище, ім'я, по батькові (в необхідних випадках і адреса) кожної особи, яка брала участь в огляді, яка територія чи приміщення були оглянуті, їх розміри, точне місцезнаходження предметів, виявлених слідів або речових доказів, які технічні засоби використовувалися, а також інші обставини, які мають значення для справи. У кінці протоколу має бути перелічене все вилучене при огляді (додаток N 3). Протокол прочитується всім особам, які брали участь в огляді, при цьому їм має бути роз'яснено право робити зауваження, які підлягають занесенню до протоколу. Складені на місці події плани, схеми і сам протокол огляду підписуються дізнавачем, понятими та іншими особами, які брали участь в огляді. Ці документи, а також фотографічні негативи, зліпки і відбитки слідів, виконані при проведенні огляду, додаються до протоколу (ст. ст. 85, 851, 852, 195 КПК України).

25. Дізнавач має право провести освідування підозрюваного, свідка або потерпілого для встановлення на їх тілі слідів злочину або наявність особливих прикмет, якщо при цьому не потрібен судово-медичний експерт. Про проведення освідування дізнавач складає постанову, яка обов'язкова для особи, котра підлягає освідуванню. Освідування проводиться у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю лікаря. Дізнавач не може бути присутній при освідуванні особи жіночої статі, яке проводиться лікарем за участю понятих тієї ж статі, якщо ця слідча дія супроводжується оголенням особи, що підлягає освідуванню. При освідуванні не допускаються дії, що принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я. Про проведення освідування і його результати складається протокол з дотриманням вимог, зазначених в пункті 24 Інструкції (ст. 193 КПК України).

6. ВИЇМКА І ОБШУК

26. У випадку необхідності виїмки предметів та документів, які мають значення для справи, і якщо точно відомо, де і в кого вони знаходяться, дізнавач проводить виїмку. Виїмка проводиться за мотивованою постановою дізнавача (додаток N 7). Виїмка документів, що містять відомості, які є державною таємницею, проводиться тільки з санкції військового прокурора або його заступника у порядку, погодженому з відповідним командиром (начальником) (ст. 178 КПК України).

27. Дізнавач, маючи достатні дані вважати, що у якому-небудь приміщенні, чи в іншому місці, чи у якої-небудь особи знаходяться знаряддя злочину, предмети і коштовності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети або документи, які можуть мати значення для справи, проводить обшук для їх виявлення і виїмку. Обшук може бути проведений для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів. Обшук проводиться за мотивованою постановою дізнавача і тільки з санкції військового прокурора або його заступника. У невідкладних випадках обшук може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням військового прокурора в добовий строк про здійснений обшук та його результати (ст. 177 КПК України).

28. Виїмка і обшук, крім випадків, коли вони не можуть бути відкладені, проводяться у денний час. При проведенні виїмки та обшуку має бути забезпечена присутність понятих і особи, у якої проводиться виїмка чи обшук, або повнолітніх членів його сім'ї. У необхідних випадках викликається відповідний фахівець. При обшуку у приміщеннях казарм, штабів, установ, а також на території військової частини повинні бути присутні, крім понятих, представники військового командування (ст. 181 КПК України).

29. У випадку проведення виїмки дізнавач, після пред'явлення постанови, пропонує видати предмети і документи, які підлягають виїмці, а у разі відмовлення в цьому - проводить вилучення примусово. При проведенні обшуку дізнавач після пред'явлення постанови пропонує видати предмети або документи, які підлягають вилученню. Якщо ця вимога буде виконана і немає підстав побоюватися приховування предметів або документів, що розшукуються, дізнавач

може обмежуватися виїмкою виданого і не проводити подальших розшуків (ст. 183 КПК України).

30. Приступивши до виїмки або обшуку, дізнавач оголошує постанову особам, присутнім при обшуку, а також понятим.

Особам, у яких проводиться виїмка чи обшук, а також понятим і представникам командування має бути роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях дізнавача і робити з приводу цих дій заяви, які підлягають занесенню до протоколу.

Під час обшуку дізнавач повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень замків, дверей та інших предметів.

Дізнавач повинен вживати заходів, щоб не були оголошені виявлені при обшуку відомості, що містять державну або військову таємницю, а також обставини приватного життя обшукуваного або інших осіб (ст. 185 КПК України).

31. При проведенні обшуку і виїмки дізнавач повинен суворо обмежуватися виїмкою предметів і документів, які можуть мати відношення до справи.

Виявлені при обшуку зброя, вибухові речовини, сильнодіюча отрута та інші заборонені до обігу предмети, які незаконно зберігаються, вилучаються у всіх випадках, незалежно від їх відношення до справи.

Усі вилучені предмети і документи пред'являються понятим та іншим присутнім особам. У випадку необхідності, вони упаковуються і опечатуються на місці обшуку.

Дізнавач має право заборонити особам, які знаходяться у приміщенні або місці, у якому проводиться обшук, а також особам, які приходять у це приміщення або місце, залишати його, а також спілкуватися один з одним або іншими особами до закінчення обшуку (ст. 183 КПК України).

32. Виїмка і обшук у приміщеннях, зайнятих установами, підприємствами і організаціями, проводяться в присутності представників даної установи, підприємства, організації.

33. Обшук особи проводиться на основі постанови дізнавача згідно з правилами, зазначеними в пунктах 27-32 цієї Інструкції.

Обшук особи може проводитися тільки особою однієї статі з обшукуваним і у присутності понятих тієї ж статі (ст. 184 КПК України).

34. У випадках необхідності накласти арешт на кореспонденцію або провести її виїмку в поштово-телеграфній установі, дізнавач виносить про це мотивовану постанову, яка санкціонується військовим прокурором. При отриманні санкції військового прокурора дізнавач направляє постанову начальнику відповідної поштово-телеграфної установи, зазначаючи порядок виклику дізнавача для огляду і виїмку затриманої кореспонденції. Цей порядок розповсюджується і на виїмку не врученої адресатам кореспонденції, доставленої у військову частину.

При огляді і виїмці кореспонденції присутні поняті. Якщо огляд і виїмка проводиться у поштово-телеграфній установі, понятими запрошуються працівники цієї установи.

Накладення арешту на кореспонденцію скасовується постановою дізнавача, якщо в застосуванні цього заходу відпадає потреба (ст. 187 КПК України).

35. При проведенні виїмки і обшуку дізнавач складає протокол у двох примірниках. У протоколі виїмки та обшуку зазначається: підстава проведення виїмки або обшуку, приміщення або інше місце, у якому були проведені виїмки чи обшук; прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підлягає обшуку; зміст слідчої дії, проведеної дізнавачем; результати виїмки та обшуку і, зокрема, чи видані предмети або документи, які належать виїмці, добровільно чи вилучені примусово; у якому місці і за яких обставин вони виявлені (додаток N 8).

Вилучені або передані на зберігання предмети і документи перелічуються у протоколі або у доданому до нього описі з точним указанням кількості, міри, ваги, індивідуальних ознак і, по можливості, їх вартості. До протоколу записуються усі претензії, заявлені при виїмці та обшуку.

Протокол і опис зачитуються усім особам, які брали участь у проведенні виїмки та обшуку, підписуються дізнавачем, особою, у якої проведений обшук, понятими, а в необхідних випадках і представниками військового командування або установи, підприємства, організації (ст. 183 КПК України).

Копія протоколу виїмки або обшуку вручається під розписку особі, у якої вони були проведені, або повнолітнім членам її сім'ї, а при їх відсутності - представнику військового

командування або житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради (ст. 189 КПК України).

7. РЕЧОВІ ДОКАЗИ

36. Речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли сліди злочину або були об'єктами злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності (ст. 78 КПК України).

37. Речові докази, виявлені дізнавачем під час огляду, виїмки і обшуку, а також які надійшли від посадових осіб або громадян, мають бути ретельно оглянуті, докладно описані у протоколі огляду, за необхідності сфотографовані і прилучені до справи постановами із зазначенням де, коли і за яких обставин вони були виявлені і чому визнаються як такі, що мають значення для справи (додаток N 9).

Речові докази зберігаються при кримінальній справі. Якщо предмети через їх громіздкість або з інших причин не можуть зберігатися при кримінальній справі, вони мають бути сфотографовані, опечатані і зберігатися у місці, вказаному дізнавачем, про що у справі має бути відповідна довідка (ст. 79 КПК України).

При направленні справи органом дізнання військовому прокурору речові докази направляються разом із справою, за винятком випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Речові докази, на яких є сліди злочину, мають негайно направлятися через військового прокурора в спеціальну установу для експертного дослідження.

38. З метою збереження від псування і пошкодження речові докази ретельно упаковуються і зберігаються в опечатаному вигляді.

На документах та інших предметах, які є речовими доказами, не допускається виконання яких-небудь записів, відміток та інше.

Речові докази, які можуть швидко зіпсуватись і не можуть бути повернуті власнику, згідно зі ст. 80 КПК України здаються в торговельну мережу для реалізації. Здавання їх засвідчується документом, який прилучається до справи. За необхідності вони компенсуються власнику предметами того ж роду і якості або останньому сплачується їх вартість.

8. ДОПИТ СВІДКА І ПОТЕРПІЛОГО

39. Як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до кримінальної справи.

Свідка можна допитувати про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків (ст. 167 КПК України).

Не підлягає допиту як свідок особа, яка через свої фізичні і психічні вади нездатна правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них показання.

40. Виклик для допиту цивільних осіб, що не працюють у військовій частині, проводиться дізнавачем повісткою або через місцеві органи влади, міліцію, а також через адміністрацію установ і підприємств за місцем роботи цих громадян.

41. Потерпілою визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання особи потерпілою дізнавач виносить постанову і повідомляє про це потерпілого чи його представника (додаток N 6).

Особа, яка визнана потерпілою, має право давати показання у справі. Потерпілий або його представник мають право подавати докази, заявляти клопотання і відведення, приносити скарги на дії дізнавача.

Про роз'яснення потерпілому його прав дізнавач робить відмітку у протоколі або постанові про визнання потерпілим. Допит потерпілого проводиться за правилами, встановленими для допиту свідка (ст. ст. 166, 167 - 170 КПК України).

42. Перед допитами свідків дізнавач готує необхідні матеріали, визначає послідовність допитів і намічає основні питання, за якими їх необхідно допитати.

43. Свідок допитується за місцем провадження дізнання. Дізнавач має право, якщо визнає це необхідним, провести допит за місцем перебування свідка.

Дізнавач перед допитом встановлює особу свідка шляхом перевірки документів (військовий квиток, посвідчення особи, паспорт і под.), повідомляє свідка у якій справі він викликаний для допиту, встановлює його відношення до підозрюваного і потерпілого,

з'ясовує, якою мовою свідок буде давати показання. Свідку роз'яснюється обов'язок повідомляти все відоме йому у справі, після чого він попереджується про відповідальність за відмову від давання показань і за свідомо неправдиві показання, про що робиться відмітка у протоколі, яка засвідчується підписом свідка.

Допит свідка починається з пропозиції розповісти про все відоме йому у справі, а потім, у випадку необхідності, дізнавач ставить йому запитання.

44. Про допит свідка дізнавач складає протокол. У протоколі допиту вказується: ким, де і коли проводився допит, прізвище, ім'я, по батькові свідка, його вік, громадянство, національність, освіта, місце проживання, місце служби, посада. Потім до протоколу записуються показання свідка від першої особи, і по можливості, дослівно, а також при необхідності - поставлені йому запитання і відповіді на них (додатки NN 4, 13).

Свідку, якщо він просить, може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого, про що зазначається у протоколі. Перед тим, як надати свідку можливість власноручно написати свої показання, дізнавач повинен допитати свідка і вислухати його усну розповідь. Дізнавач після знайомства з власноручно написаними показаннями свідка може поставити йому додаткові питання; ці питання і відповіді на них заносяться до протоколу дізнавачем.

Після закінчення допиту дізнавач пред'являє протокол свідку для прочитання або на його прохання прочитує його. Ознайомившись з протоколом, свідок і особи, які були присутні, мають право вимагати доповнень і поправок у протоколі. Ці доповнення і поправки заносяться до протоколу.

У протоколі перед підписом свідка зазначається, що свідок прочитав протокол, або що йому було прочитано його дізнавачем, а також свідок затверджує, що показання записані правильно. Свідок повинен підписати кожну сторінку протоколу допиту (ст. 170 КПК України). Усі виправлення у тексті протоколу мають бути застережені в кінці протоколу і засвідчені підписами свідка і дізнавача.

45. Якщо свідок, потерпілий, підозрюваний або інша особа відмовиться підписати, про це робиться відмітка у протоколі, засвідчена підписом дізнавача. Той, хто відмовиться від підпису, має право дати пояснення про причини відмови, яке заноситься до протоколу.

Якщо одна із осіб, вказаних в першій частині даного пункту не може особисто підписати протокол через фізичні вади або з інших причин, дізнавач запрошує сторонню особу, яка з дозволу допитаної особи засвідчує своїм підписом правильність запису його показань (ст. 85 КПК України).

46. Допит неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсудом дізнавача - віком до 16 років, проводиться за тими ж правилами в присутності батьків чи інших законних представників неповнолітнього чи педагога, а при необхідності - лікаря.

До початку допиту зазначеним особам роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого ставити свідкові запитання. Запитання, поставлені свідкові законними представниками, педагогом або лікарем, та їх зауваження заносяться до протоколу. Слідчий має право відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову давання показань та за свідомо неправдиві показання він не попереджується.

9. УЧАСТЬ ПЕРЕКЛАДАЧА

47. Для допиту особи, що не володіє мовою, якою проводиться дізнання, має бути запрошений перекладач, про що зазначається у протоколі. Перед початком допиту дізнавач роз'яснює перекладачу його обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність за свідомо неправильний переклад, що зазначається у протоколі допиту і засвідчується підписом перекладача. У протоколі також відзначається, що допитуваній особі роз'яснено її права на відведення перекладача і які заяви надійшли у зв'язку з цим (додаток N 14).

Перекладач підписує протокол допиту і кожну його сторінку. Допитана особа своїм підписом у кінці протоколу підтверджує, що

зроблений їй в усній формі переклад протоколу відповідає даним нею показанням. Якщо протокол допиту був перекладений на іншу мову у письмовому вигляді, то переклад у цілому і кожна його сторінка окремо мають бути підписані перекладачем і допитуваною особою (ст. 128 КПК України).

10. ЗАТРИМАННЯ І ДОПИТ ПІДОЗРЮВАНОГО

48. Відповідно до ст. 431 КПК України підозрюваним визнається: особа, затримана за підозрінням у вчиненні злочину;

особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченої.

Підозрюваний має право знати, в чому він підозрюється, подавати докази, заявляти клопотання і відведення, вимагати перевірки прокурором правомірності затримання, подавати скарги на дії і рішення особи, яка проводить дізнання, слідчого і прокурора.

49. Командир військової частини як орган дізнання може затримати на строк не більше трьох діб особу, підозрювану у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, тільки за наявності однієї з таких підстав:

якщо цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

якщо очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

якщо на підозрюваному або на його одягу, при ньому або у його житлі будуть виявлені явні сліди злочину.

За наявності інших даних, які дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути затримана лише у тому випадку, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено її особистість.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол затримання , у якому зазначаються підстави, мотиви, час, день, місяць, рік, місце затримання, пояснення затриманого і час складення протоколу. Протокол затримання підписується особою, що його склала, і затриманим.

З моменту оголошення протоколу про затримання до першого допиту як підозрюваного, але не пізніше 24 годин з моменту затримання, підозрюваному необхідно надати можливість скористатися послугами захисника.

У кожному випадку затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, командир військової частини зобов'язаний протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове повідомлення військовому прокурору (ст. 106 КПК України).

50. Військовослужбовці, а також призвані на збори військовозобов'язані, затримані за підозрою у вчиненні злочину, направляються на гауптвахту.

Особи, затримані за підозрою у вчиненні одного і того ж злочину, за письмовим розпорядженням командира військової частини утримуються окремо. Про затримання підозрюваного необхідно повідомити сім'ю затриманого, якщо відомо місце її проживання.

Затримані звільняються, якщо:

не підтвердились підозри у скоєнні злочину;

відсутня необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;

минув встановлений законом строк затримання.

Звільнення проводиться начальником місця тримання затриманих за постановою дізнавача, слідчого або прокурора відповідно до вимог Тимчасового статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України.

11. ДОРУЧЕННЯ

51. На підставі ст. 114 КПК України слідчі військових прокуратур у кримінальних справах можуть давати органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих дій, вимагати від них допомоги при виконанні окремих слідчих дій.

Такі доручення і вказівки слідчого даються у письмовому вигляді і є для органів дізнання обов'язковими.

Доручення і вказівки слідчого військової прокуратури оскаржуються військовому прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням у даній справі. Принесення скарг не припиняє виконання доручення.

52. За необхідності допиту особи, яка знаходиться у іншому районі, командир військової частини направляє туди дізнавача або звертається з дорученням на підставі ст. 118 КПК України до відповідного органу дізнання (до командира військової частини - за місцем перебування військовослужбовця або до органів міліції - за місцем проживання свідка, потерпілого з цивільних осіб).

У дорученні зазначаються: необхідні

дані про особу, яка повинна бути допитана (прізвище, ім'я, по батькові, адреса, місце служби, посада); обставини, з приводу яких належить провести допит; перелік питань, які підлягають поясненню.

За дорученням мають проводитись й інші слідчі дії. Доручення, які надійшли з інших районів, повинні бути виконані у строк не більше десяти діб (ст. 118 КПК України).

12. НАПРАВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ЗА ПІДСЛІДНІСТЮ

53. Після виконання невідкладних слідчих дій командир військової частини, не чекаючи вказівки військового прокурора і закінчення десятиденного строку, зобов'язаний передати кримінальну справу військовому прокурору. Про передачу справи для провадження попереднього слідства дізнавач виносить постанову, яка затверджується командиром військової частини (додатки NN 10, 15).

Після передачі кримінальної справи до військової прокуратури слідчі дії у цій справі можуть проводитись дізнавачем тільки за дорученням слідчого військової прокуратури (ст. 104 КПК України).

13. ЗАКРИТТЯ СПРАВИ

54. За наявності обставин, передбачених ст. 6 КПК України, командир військової частини як орган дізнання закриває кримінальну справу, про що складається мотивована постанова (ст. ст. 213, 214 КПК України).

У постанові зазначаються суть справи, підстави для її закриття, рішення про скасування запобіжного заходу і заходи по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна, а також рішення щодо питання про речові докази (ст. 214 КПК України).

Постанова про закриття справи підписується дізнавачем з зазначенням місця і часу його складення та затверджується командиром військової частини (додаток N 17).

Копія постанови про закриття справи у добовий строк надсилається військовому прокурору.

14. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

55. Документи кримінальної справи належить писати чітко і розбірливо. Усі документи кримінальної справи мають бути підшиті до обкладинки, пронумеровані і занесені до опису.

Якщо військова частина має умовне найменування, забороняється у документах кримінальної справи вказувати дійсне найменування військової частини.

56. Кримінальні справи зберігаються і пересилаються за правилами таємного діловодства.

57. Облік кримінальних справ ведеться штабом військової частини у журналі, що спеціально для цього призначений (додаток N 20).

15. ПРОТОКОЛЬНА ФОРМА ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ

58. Порядок провадження у справах про злочини передбачені частинами 1 статей 80, 81, 82, і 83 частиною 1 статті 89, статтею 1081, статтею 114, частиною 1 статей 140, 141 і 143, частиною 1 статті 145, частиною 1 статті 148, статтею 1483, частиною 1 статті 1484, статтею 149, частиною 1 статті 154, частиною 1 статті 155, частиною 1 статті 1551, частиною 1 статті 1552, частиною 1 статті 1553, частинами 1 статей 1555, 1556, 1557, частиною 1 статті 160, частиною 1 статті 161,частиною 1 статті 162, частиною 1 статті 1621, статтею 1961, частинами 1 і 2 статті 199, частиною 1 статті 206, частиною 1 статті 2153 Кримінального кодексу України, визначається загальними правилами, за винятками, встановленими статтями глави 35 КПК України.

У справах про перелічені злочини органи дізнання не пізніше як у 10-денний строк встановлюють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержують пояснення від правопорушника, свідків та інших осіб, витребують довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду в суді.

У правопорушника береться зобов'язання з'являтись за викликами органів дізнання і суду та повідомляти їм про зміну місця проживання.

Про обставини вчиненого злочину складається протокол, в якому зазначаються: час і місце складання, ким складено; дані про особу правопорушника, місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки та інші істотні обставини; фактичні дані, які підтверджують наявність злочину і винність правопорушника, кваліфікація за відповідними статтями Кримінального кодексу України.

До протоколу приєднуються всі матеріали, а також список осіб,

які підлягають виклику в суд.

Протокол затверджується командиром частини, після чого всі матеріали пред'являються правопорушнику для ознайомлення, про що робиться відмітка, яка засвідчується підписом правопорушника.

Протокол разом з матеріалами надсилається до суду з санкцією прокурора або його заступника (додатки NN 21, 22, 23, 24).

59. Інструкція погоджена з Генеральною прокуратурою України.

Додаток N 1

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПОСТАНОВА

про порушення кримінальної справи

25.04.95. м. ________________________________

(військова частина А 0000)

Командир військової частини А 0000 полковник Довженко І. М., переглянувши матеріали про хуліганські дії рядового військової частини А 0000 Остапчука В. П., які надійшли від начальника Бузького РВВС Львівської області,

встановив:

Рядовий Остапчук В. П., знаходячись 24 квітня 1995 року у звільненні в селі Михайлівське Бузького району Львівської області, вживав спиртні напої і, будучи у стані сп'яніння, грубо порушив громадський порядок: лаявся на вулиці брудною лайкою і зачіпав громадян. О 17 годині того ж самого дня Остапчук В. П. увірвався до залу кіноглядачів радгоспу N 1, побив там механіка радгоспу Петренка В. О. і зірвав заняття гуртка художньої самодіяльності. О 17 годині 29 хвилин Остапчук В. П. був затриманий працівниками міліції.

Беручи до уваги, що в цих діях присутні ознаки злочину, передбаченого частиною 2 ст. 206 КК України, керуючись ст. ст. 94, 98 КПК України,

постановив:

1. Порушити кримінальну справу щодо рядового Остапчука Віктора Павловича за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 206 КК України.

2. Проведення дізнання доручити старшому дізнавачу капітану Соколу О. М.

Копію даної постанови направити військовому прокурору Львівського гарнізону.

Командир військової частини А 0000

полковник

(підпис) І. Довженко

Додаток N 2

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПОСТАНОВА

про прийняття справи до провадження

25.04.95. м. ___________________________

(військова частина А 0000)

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М., отримавши постанову командира військової частини полковника Довженка І. М. від 25 квітня 1995 року про порушення кримінальної справи щодо рядового Остапчука В. П. за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 206 КК України, і зважаючи на те, що проведення дізнання у даній справі доручено мені, керуючись ст. 113 КПК України,

постановив:

1. Вказану справу прийняти до свого провадження.

2. Копію даної постанови направити військовому прокурору Львівського гарнізону.

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Додаток N 3

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПРОТОКОЛ

огляду місця події

25.04.95

с. Михайлівське

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М. у присутності понятих: Селіверстова Никифора Івановича, який проживає в с. Михайлівське, вул. Братська, буд. 10, і рядового військової частини А-ОООО Коновалова Сергія Тимофійовича, з дотриманням вимог ст. ст. 85, 190 КПК України, провів огляд приміщення клубу радгоспу N 1 в с. Михайлівське, де 24 квітня 1995 року були скоєні злочинні дії.

Перед початком огляду, відповідно до ст. 127 КПК України, понятим роз'яснено їх обов'язок засвідчити підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям, при проведенні яких вони були присутні, а також право робити зауваження з приводу проведених дій, які підлягають занесенню до протоколу.

Перед початком огляду учасники були повідомлені про те, що буде проводитися фотографування місця події.

Оглядом встановлено:

Клуб радгоспу N 1 являє собою одноповерхову цегляну будову розміром 8х12 м, має ганок, одні вхідні двері та шість вікон, розміщених, як вказано на додатковій схемі. Ближнє до ганка вікно пошкоджене: вибито скло у

фрамузі. Під вікном на землі лежить декілька осколків скла. Інші вікна пошкоджень не мають.

Всередині клубу, зліва від вхідних дверей, знаходиться сцена, а напроти входу, у дальньому правому куті, - радіовузол, відгороджений фанерною перегородкою. Інша площа заставлена рядами скріплених між собою стільців. Підлога в клубі дерев'яна. На підлозі напроти дверей за 50 см від неї виявлені плями бурої рідини, подібної до крові. Вікно, розміщене ближче до вхідних дверей, розбите (це те вікно, яке зовні виходить до ганку). На підвіконні і на підлозі під вікном багато осколків скла. Поруч на підлозі лежить табуретка. За 10 см від неї у бік вхідних дверей на підлозі лежать два чорних гудзики із пластмаси діаметром 1,5 см з залишками темно-синьої тканини.

Огляд проводився з 10 до 11 години при денному освітленні.

В процесі огляду зроблені фотографічні знімки фотоапаратом "Зеніт -3М" на фотоплівку чутливістю 45 одиниць, а також схема клубу радгоспу, яка додається до протоколу.

З місця події вилучені два гудзики, які були вкладені у коробку від сірників і опечатані сургучною печаткою N 167 військової частини А 0000.

Від понятих ніяких заяв не надійшло. Протокол прочитано. Записано все правильно.

Поняті:

(підпис)

Н. СЕЛІВЕРСТОВ

(підпис)

С. КОНОВАЛОВ

Старший дізнавач

капітан

(підпис)

О. СОКІЛ

СХЕМА

Додаток до протоколу огляду місця події від 25.04.95.

Клуб радгоспу N 1 с. Михайлівське

1. Розбите вікно і осколки скла

2. Табуретка

3. Плями бурої рідини, подібної до крові

4. Два гудзики

Поняті:

(підпис)

Н. СЕЛІВЕРСТОВ

(підпис)

С. КОНОВАЛОВ

Старший дізнавач

капітан

(підпис)

О. СОКІЛ

Додаток N 4

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПРОТОКОЛ

допиту свідка

25.04.95

с. Михайлівське

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М. з дотриманням вимог ст. ст. 167, 170 КПК України, допитав як свідка:

1. Прізвище, ім'я, по батькові - Петренко Володимир Олексійович.

2. Час народження (число, місяць, рік) - 28 серпня 1969 року.

3. Місце народження - с. Михайлівське Бузького району Львівської області.

4. Національність - українець.

5. Освіта - 11 класів.

6. Місце роботи (служби), посада, звання, який пред'явлено документ, що засвідчує особу - радгосп N 1 Бузького району, механік, пред'явлено паспорт.

7. З якого часу на військовій службі, яким військкоматом призваний - проходив дійсну військову службу з 1989 р. по 1991 р., призивався Бузьким міськвійськкоматом.

8. Постійне місце проживання і адреса - с. Михайлівське Бузького району, вул. Братська, буд. 36.

9. У яких стосунках перебуває зі обвинувачем (підозрюваним) - чужий.

10. Сімейне становище - одружений.

11. Судимість - несудимий.

(підпис)

В. ПЕТРЕНКО

Свідку роз'яснені його обов'язки і права, вказані у ст. ст. 70 і 170 КПК України, і він попереджений про відповідальність за ст. 179 КК України за відмову від давання показань і за ст. 178 КК України за свідомо неправдиві показання.

(підпис)

В. ПЕТРЕНКО

Допит розпочато о 12 годині.

По суті справи мені відомо таке: 24 квітня 1994 року о 16 годині 30 хвилин я вийшов з дому і пішов до клубу на заняття гуртка художньої самодіяльності.

У залі клубу, коли я ввійшов до нього, знаходилось приблизно 20 чоловік. Хвилин через п'ять після мого приходу біля входу до клубу почувся шум. Хтось голосно лаявся брудною лайкою, і чимось обурювалась працівниця клубу АВДІЙ Марія Павлівна. Я направився до вхідних дверей подивитись, що там відбувається, але в цей час пролунав сильний стукіт у двері і до залу увірвався п'яний солдат. Останній почав лаятись брудною лайкою і чіплятись до дівчат і хлопців. Я підійшов до солдата у той момент, коли він був недалеко від входу, запропонував йому припинити хуліганити і вийти з клубу. У відповідь на це солдат два рази сильно вдарив мене кулаком в обличчя, від чого у мене пішла із носу кров. До мене на допомогу підбіг мій знайомий ФЕДОРЕНКО Іван. Удвох ми взяли солдата під руки і почали виводити із клубу.

Солдат був фізично міцний і від нас вирвався. Після цього він схопив мене за куртку, потягнув до себе, а потім з силою відштовхнув. Я впав на підлогу, вдарився головою об стінку і знепритомнів. Опам'ятався у лікарні. Сьогодні мене відпустили додому, але працювати не дозволили. Голова болить і зараз. Які ще хуліганські дії вчинив солдат у клубі - не знаю. Правда, сьогодні вранці до мене приходив ФЕДОРЕНКО Іван і розповів, що цей солдат кинув у нього табуретку, але він встиг ухилитися. Табуретка попала у вікно і розбила скло. Він мені казав, що солдат вдарив і працівницю клубу АВДІЙ.

Солдата, який хуліганив у клубі, я бачив вперше. Він високого зросту, плечистий, волосся (темне) чорне. Одягнутий був у військову форму, на голові кашкет. На кителі були погони чорного кольору. Чи були на погонах емблеми - не знаю. Взутий у чоботи. Лице смугляве, підборіддя гостре. Цього солдата я добре запам'ятав і зможу впізнати.

(підпис)

В. ПЕТРЕНКО

____________

Слово "(темне)", взяте у дужки, на другій сторінці протоколу - не читати.

(підпис)

В. ПЕТРЕНКО

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Куртка, яку розірвав на мені солдат, знаходиться в мене дома. Якщо необхідно, можу показати її слідчим органам.

Протокол мною прочитано особисто. Доповнень і поправок немає. Записано з моїх слів правильно.

Допит закінчено о 13 годині.

(підпис)

В. ПЕТРЕНКО

Старший дізнавач

капітан

(підпис)

О. Сокіл

Додаток N 5

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПРОТОКОЛ

допиту неповнолітнього свідка

25.04.95

с. Михайлівське

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М. у присутності педагога - класного керівника 5 "б" класу Михайлівської середньої школи Овчинникової Марії Петрівни в приміщенні правління радгоспу N 1 допитав, з дотриманням вимог ст. ст. 167, 168, 170 КПК України, нижченазваного неповнолітнього свідка.

1. Прізвище, ім'я, по батькові - Сергієнко Михайло Антонович.

2. Час народження (число, місяць, рік) - 15 грудня 1984 р.

3. Місце народження - с.Михайлівське Бузького району Львівської області.

4. Місце проживання - там, де і народився.

5. З ким проживає - з батьками.

6. Чим займаються батьки - батько Сергієнко Антон Іванович працює в радгоспі агрономом. Мати Сергієнко Катерина Василівна домогосподарка.

7. Де вчиться - Михайлівська середня школа, 5 "б" клас.

8. У яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим - чужий.

Перед початком допиту педагогу Овчинниковій М. П. роз'яснені її права і обов'язки, передбачені ст. 168 КПК України.

(підпис)

Овчинникова

Відповідно до частини 3 ст. 168 КПК України свідку Сергієнку роз'яснена необхідність правдиво розповісти про все, що відомо йому щодо цієї справи.

(підпис)

М. Сергієнко

Допит розпочато о 15 годині.

Свідок показав:

24 квітня 1994 р. десь о 17 годині я знаходився у радгоспівському клубі на заняттях гуртка художньої самодіяльності.

Раптово до клубу забіг п'яний солдат і став лаятися. До солдата підійшов механік радгоспу Петренко Володимир Олексійович і хотів вивести його з клубу, але солдат став бити Володимира Олексійовича. Я швидко вибіг з клубу і побіг розшукувати патрульних, яких бачив у селі, біля радгоспівської чайної, коли йшов на заняття. Патрульних я знайшов на Жовтневій вулиці, підбіг до них і сказав, що в клубі б'ється п'яний солдат. Вони швидко пішли до клубу. Я пішов за ними, але від них відстав. Підійшовши до клубу, побачив, що два патрульних вели солдата, який бився у клубі. Куди вони пішли не знаю.

Протокол прочитано дізнавачем вголос. З моїх слів записано правильно. Доповнень і поправок немає.

(підпис)

М. Сергієнко

Правильність записів показань свідка Сергієнка підтверджую.

Класний керівник 5 "б" класу

Михайлівської середньої школи

(підпис)

М. Овчинникова

Допит закінчено о 15 годині 55 хвилин.

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Додаток N 6

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПРОТОКОЛ

про визнання потерпілим

25.04.95

с. Михайлівське

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О.М., розглянувши матеріали кримінальної справи про хуліганські дії рядового військової частини А 0000 Остапчука В.П.,

встановив:

Рядовий Остапчук В. П., знаходячись 24 квітня 1995 року у звільненні в селі Михайлівське Бузького району Львівської області, вживав спиртні напої і, будучи в стані сп'яніння, грубо порушив громадський порядок: лаявся на вулиці брудною лайкою і зачіпав громадян; о 17 годині того ж самого дня Остапчук В. П. увірвався до залу глядачів радгоспу N 1, побив там механіка радгоспу Петренка В. О.

Беручи до уваги, що цим злочином Петренку В. О. заподіяна фізична і моральна шкода, та керуючись ст. 49 КПК України,

постановив:

Визнати Петренка Володимира Олексійовича потерпілим у даній справі, про що його повідомити.

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Постанова мені оголошена 27 квітня 1995 року. Одночасно дізнавачем мені роз'яснені права потерпілого, передбачені ст. 49 КПК України: давати показання по справі, особисто або через свого представника представляти докази, заявляти клопотання і відведення, приносити скарги на дії дізнавача.

Потерпілий

(підпис) В. Петренко

Постанову оголосив, права та обов'язки роз'яснив:

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Додаток N 7

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПОСТАНОВА

про проведення виїмки

25.04.95

с. Михайлівське

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М., розглянувши матеріали кримінальної справи про хуліганські дії рядового військової частини А 0000 Остапчука В. П.,

встановив:

Рядовий Остапчук В. П., знаходячись 24 квітня 1995 року у звільненні в селі Михайлівське Бузького району Львівської області, вживав спиртні напої і, будучи в стані сп'яніння, грубо порушив громадський порядок: лаявся на вулиці брудною лайкою і зачіпав громадян; о 17 годині того ж самого дня Остапчук В. П. увірвався до залу глядачів радгоспу N 1, побив там механіка радгоспу громадянина Петренка В. О. і розірвав на ньому куртку.

Беручи до уваги, що куртка Петренка В. О. може мати значення речового доказу по справі, керуючись ст. 178 КПК України,

постановив:

1. Провести виїмку у громадянина Петренка Володимира Олексійовича, який проживає у с. Михайлівське по вул. Братській, буд. 36, куртки, яка була на ньому ввечері 24 квітня 1995 року.

2. Копію даної постанови направити військовому прокурору Львівського гарнізону.

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Постанова мені оголошена 27 квітня 1995 року.

(підпис)

В. Петренко

Додаток N 8

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПРОТОКОЛ

виїмки та огляду

25.04.95

с. Михайлівське

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М., в присутності понятих: військовослужбовців вказаної військової частини рядового Козакова Сергія Івановича і молодшого сержанта Коноваленка Віктора Федоровича, з дотриманням вимог ст. ст. 178, 179, 181, 183, 188, 190 КПК України, в квартирі Петренка Володимира Олексійовича за адресою: с. Михайлівьке, вул. Братська, буд. 36 - провів виїмку і огляд куртки Петренка В. О.

Понятим і потерпілому у даній справі Петренку В. О. роз'яснено передбачене ст. 85 КПК України право бути присутнім при виїмці і робити у зв'язку з цим заяви, які підлягають занесенню до протоколу.

Відповідно до ст. 127 КПК України понятим роз'яснено їх обов'язок засвідчити відповідність записів у протоколі діям, при яких вони присутні.

Виїмка і огляд проводились з 12 до 13 години при денному освітленні.

Перед проведенням виїмки Петренку В. О. була пред'явлена постанова від 27 квітня 1994 р. і запропоновано видати куртку, в яку він був одягнений ввечері 24 квітня 1994 р.

Потерпілий Петренко В. О. добровільно видав куртку, оглядом якої установлено:

куртка із бавовняної тканини темно-синього кольору, з чорними гудзиками із пластмаси

діаметром 1,5 см, має дві бокові прорізні кишені і одну кишеню з боку підкладки. На підкладці куртки над кишенєю є штамп "фабрика "Восход", Подільськ, 52-4". Лівий лацкан куртки має розрив з розволокненими краями, який іде посередині лацкану зверху вниз, довжиною 3 см. На правому боці зверху відсутні два гудзики. У місцях, де вони були пришиті, є два розриви круглої форми з розволокненими краями, розміром 0,5 см кожний.

Після огляду куртка упакована в картонну коробку, яка опечатана сургучною печаткою N 167 військової частини А 0000.

Протокол прочитано дізнавачем усім присутнім, при цьому ніяких заяв зроблено не було. Записано все правильно.

Поняті:

(підпис)

С. Казаков

(підпис)

В. Коноваленко

Копію протоколу виїмки отримав:

(підпис)

В. Петренко

25 квітня 1995 року.

Старший дізнавач

капітан

(підпис) О. Сокіл

Додаток N 9

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ПРОТОКОЛ

про прилучення до справи речових доказів

25.04.95. м. ________________________

(військова частина А 0000)

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М., розглянувши матеріали кримінальної справи про хуліганські дії рядового військової частини А 0000 Остапчука В. П.,

встановив:

При огляді місця події на підлозі клубу радгоспу N 1 виявлені два відірваних з тканиною чорних пластмасових гудзики.

На куртці темно-синього кольору, вилученій у потерпілого Петренка В. О., були наявними ушкодження тканини і відсутні два гудзики, що може служити доказом, що викриває рядового Остапчука В. П. у скоєнні злісного хуліганства 24 квітня 1994 р. в клубі радгоспу N 1, а тому, керуючись ст. ст. 78 КПК України,

постановив:

Куртку, вилучену у потерпілого Петренка Володимира Олексійовича, а також два гудзики, виявлені на місці події, прилучити до справи як речові докази і зберігати у штабі частини.

Старший дізнавач

капітан

(підпис)

О. Сокіл

Додаток N 10

до Інструкції про

проведення дізнання у

Збройних Силах України

ЗРАЗОК

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир військової частини А 0000

полковник (підпис) І. Довженко

28 квітня 1995 року

ПОСТАНОВА

про передачу кримінальної справи військовому прокурору для провадження попереднього слідства

28.04.95. м.________________________

(військова частина А 0000)

Старший дізнавач військової частини А 0000 капітан Сокіл О. М., розглянувши матеріали дізнання про хуліганські дії рядового військової частини А 0000 Остапчука В. П.,

встановив:

24 квітня 1994 р. рядовий Остапчук В. П., знаходячись у звільненні в с. Михайлівське, будучи в стані сп'яніння, і учинив хуліганські дії. О 17 годині того самого дня намагався увійти до клубу радгоспу N 1, ударив працівницю клубу Авдій М. П., потім у залі глядачів, де в цей час йшли заняття гуртка художньої самодіяльності, висловлювався брудною лайкою, зачіпав громадян. Коли Петренко В. О. намагався припинити хуліганські дії і вивести Остапчука В.П. з клубу, останній вчинив опір, наніс Петренку В. О. два удари кулаком в обличчя і порвав на ньому куртку, а потім штовхнув його, від чого Петренко В. О. впав і знепритомнів. Тоді Остапчук В. П. кинув табуретку у Федоренка І. К. і розбив нею скло вікна. Намагаючись сховатися, Остапчук В. П. був затриманий патрулем.

Таким чином Остапчук В.П. вчинив злісне хуліганство і подальше розслідування злочину має проводити слідчий військової прокуратури.

Беручи до уваги, що невідкладні слідчі дії у справі виконані, керуючись ст. ст. 104, 108 КПК України,

постановив:

Кримінальну справу щодо рядового Остапчука Віктора Павловича направити військовому прокурору Львівського гарнізону для проведення попереднього слідства.

Старший дізнавач

капітан

(підпис)

О. Сокіл

Додаток N 11

до Інструкції про

проведення дізнання у