Тип: Наказ
№ 634
Дата: 06 липня 2026 р.
Статус: Не набрав чинності
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
06.07.2026
м. Київ
N 634
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 серпня 2026 р. за N 1167/46561
Про затвердження Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві внутрішніх справ України
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про судову експертизу", підпунктів 7 - 12 пункту 4, пункту 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року N 878, з метою забезпечення діяльності Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві внутрішніх справ України, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2020 року N 675 "Про затвердження Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при МВС та порядок проведення атестації судових експертів Експертної служби МВС", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 січня 2021 року за N 22/35644 (із змінами).
3. Установити, що Експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві внутрішніх справ України, утворена до набрання чинності цим наказом, здійснює свої повноваження до затвердження нового складу Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України, але не довше ніж протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим наказом.
4. Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (Колесник Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр
Ігор КЛИМЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
06 липня 2026 року N 634
Положення
про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві внутрішніх справ України
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає завдання, повноваження, склад, порядок формування та організаційні засади діяльності Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - ЕКК).
2. ЕКК діє відповідно до Конституції України, Закону України "Про судову експертизу", Закону України "Про адміністративну процедуру", Закону України "Про запобігання корупції", Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 листопада 2015 року N 1343, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за N 1390/27835 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 грудня 2021 року N 972), цього Положення.
3. Прийняття, набрання чинності, доведення до відома, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері судово-експертної діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про судову експертизу".
4. Дія цього Положення поширюється на працівників установ Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЕС МВС), які здійснюють судово-експертну діяльність, її організаційно-управлінське чи науково-методичне забезпечення.
5. Організаційне, документальне, інформаційне, технічне, матеріально-технічне та методичне забезпечення діяльності ЕКК і її палат здійснює Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (далі - ДНДЕКЦ МВС) через структурний підрозділ, на який покладено забезпечення діяльності ЕКК (далі - підрозділ, що забезпечує діяльність ЕКК).
6. ЕКК має печатку Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України встановленого зразка (додаток 1).
II. Завдання та порядок формування ЕКК
1. Основними завданнями ЕКК є розгляд питань щодо:
1) присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
2) підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
3) присвоєння
кваліфікаційного класу судового експерта судовим експертам Експертної служби МВС;
4) тимчасового зупинення, поновлення та припинення права судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
5) дисциплінарної відповідальності судового експерта;
6) оформлення, переоформлення та видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта і його дубліката.
2. ЕКК здійснює повноваження безпосередньо або через кваліфікаційну палату Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - кваліфікаційна палата ЕКК) та дисциплінарну палату Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - дисциплінарна палата ЕКК) в межах компетенції, визначеної цим Положенням.
3. Склад ЕКК формується з урахуванням представництва осіб обох статей.
4. До складу ЕКК входять представники Міністерства внутрішніх справ України, а також судові експерти установ ЕС МВС, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п'яти років.
5. До складу ЕКК можуть бути включені фахівці у відповідній галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ.
6. До складу ЕКК входять особи, які за рівнем професійної підготовки, діловими якостями та досвідом роботи у сфері судово-експертної діяльності або у відповідній чи суміжній сфері знань здатні забезпечити належний розгляд питань, віднесених до компетенції ЕКК, з дотриманням принципів неупередженості, об'єктивності та доброчесності, а також за умови відсутності реального або потенційного конфлікту інтересів.
7. Строк повноважень члена ЕКК становить не більше ніж п'ять років. Та сама особа не може бути членом ЕКК більше двох строків поспіль.
8. Членство в ЕКК припиняється в разі:
1) закінчення строку повноважень;
2) подання особою заяви про припинення членства;
3) неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я;
4) смерті особи;
5) виникнення обставин, що відповідно до цього Положення, Закону України "Про адміністративну процедуру" та Закону України "Про запобігання корупції" унеможливлюють подальшу участь особи в роботі ЕКК.
9. Члени ЕКК беруть участь у її роботі особисто. Делегування повноважень члена ЕКК іншій особі не допускається.
10. ЕКК очолює голова, що обирається на засіданні ЕКК із числа її членів таємним голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів ЕКК.
11. Заступник голови ЕКК обирається на засіданні ЕКК із числа її членів у порядку, установленому для обрання голови ЕКК.
12. Голова ЕКК:
1) організовує роботу ЕКК;
2) скликає засідання ЕКК і головує на них;
3) координує взаємодію між кваліфікаційною та дисциплінарною палатами ЕКК;
4) затверджує склади спеціалізованих засідань за відповідною(-ими) експертною(-ими) спеціальністю (спеціальностями) кваліфікаційної та дисциплінарної палат ЕКК;
5) залучає до участі в роботі кваліфікаційної та дисциплінарної палат ЕКК осіб, якщо їх участь сприятиме розгляду питання, а також фахівців з правом голосу;
6) вирішує питання про заявлений відвід (самовідвід) голів палат ЕКК;
7) затверджує програми підготовки, стажування, екзаменаційні білети і тестові завдання для перевірки рівня знань судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
8) затверджує перелік питань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи, питань у межах експертних спеціальностей та ситуаційні завдання для кваліфікаційного іспиту;
9) підписує свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
10) підписує протоколи, рішення та інші документи, що супроводжують діяльність ЕКК;
11) вирішує інші питання організації діяльності ЕКК і її палат у межах повноважень. Реалізація повноважень щодо залучення відповідних фахівців для забезпечення належного функціонування палат ЕКК може бути делегована головою ЕКК головам цих палат на підставі його наказу (розпорядження). Таке делегування має організаційний характер і не є передачею виключних повноважень голови ЕКК;
13. У разі відсутності голови ЕКК його повноваження здійснює заступник голови ЕКК.
III.
Організація роботи ЕКК і її палат
1. Склад кваліфікаційної та дисциплінарної палат ЕКК формується із числа членів ЕКК.
2. Кваліфікаційна і дисциплінарна палати ЕКК обирають із числа своїх членів голову палати та заступника голови палати таємним голосуванням більшістю голосів членів палати, присутніх на першому засіданні.
3. За відсутності голови палати ЕКК його повноваження здійснює заступник голови відповідної палати ЕКК.
4. Головною формою роботи ЕКК та її палат є засідання, хід і результати яких фіксуються у протоколі та додатках до нього.
5. Засідання ЕКК і її палат є правоможним, якщо в ньому бере участь більше половини їх затвердженого складу.
6. Член ЕКК або інша особа, яка бере участь у засіданні палати ЕКК з правом голосу, не має права брати участь у розгляді питання за наявності обставин, які відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та антикорупційного законодавства виключають його участь або викликають сумнів у його безсторонності.
7. Відвід (самовідвід) члена ЕКК здійснюється з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про адміністративну процедуру" та в порядку, визначеному статтею 24 цього Закону.
8. Засідання проводяться у приміщенні, визначеному ДНДЕКЦ МВС.
9. Засідання ЕКК і її палат можуть бути плановими або позаплановими.
10. Планові засідання з розгляду питання про присвоєння (підтвердження підвищення) кваліфікації судового експерта проводяться згідно з планом-рознарядкою на присвоєння (підтвердження підвищення) кваліфікації судового експерта працівникам (судовим експертам) установ Експертної служби МВС (далі - план-рознарядка), що формується за експертними спеціальностями двічі на рік - до 25 грудня та до 25 червня - на підставі пропозицій керівників установ ЕС МВС, що подаються відповідно до 25 листопада та до 25 травня.
11. Планові засідання з розгляду питання про присвоєння кваліфікаційного класу проводяться згідно з планом присвоєння кваліфікаційного класу судовим експертам Експертної служби МВС (далі - план), який складається один раз на рік до 25 грудня року, що передує плановому, на підставі пропозицій керівників установ ЕС МВС, що подаються до 01 листопада того самого року, що передує плановому.
12. Позапланові засідання з розгляду питання про присвоєння (підвищення) кваліфікації (кваліфікаційного класу) судового експерта проводяться за потреби на підставі обґрунтованих пропозицій керівників установ ЕС МВС.
13. План-рознарядка, план і рішення про проведення позапланових засідань, погоджені головою кваліфікаційної палати ЕКК, затверджуються головою ЕКК.
14. Установи ЕС МВС з урахуванням затверджених плану-рознарядки, плану і рішення про проведення позапланових засідань подають до ЕКК матеріали, передбачені цим Положенням, не пізніше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дня засідання кваліфікаційної палати ЕКК.
15. Повноту, достовірність і належне оформлення документів, поданих до ЕКК, забезпечують заявник і відповідна установа ЕС МВС за місцем його роботи, яка здійснює попередню перевірку комплектності та відповідності матеріалів вимогам цього Положення.
16. Засідання дисциплінарної палати ЕКК скликаються її головою та проводяться за потреби у зв'язку з необхідністю розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта.
17. З метою забезпечення безперервності та спеціалізованого розгляду питань, що належать до повноважень кваліфікаційної або дисциплінарної палати ЕКК, у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат ЕКК можуть формуватися склади спеціалізованих засідань за відповідною(-ими) експертною(-ими) спеціальністю (спеціальностями).
18. Склад спеціалізованого засідання із зазначенням осіб, які беруть участь у ньому з правом голосу, затверджується головою ЕКК за пропозицією голови відповідної палати ЕКК.
19. До роботи спеціалізованих засідань кваліфікаційної або дисциплінарної палат ЕКК за пропозицією установ ЕС МВС можуть залучатися з правом голосу судові експерти установ ЕС МВС, фахівці інших державних спеціалізованих установ, а також інші особи, які не є працівниками таких установ, що мають кваліфікацію судового експерта з тієї
експертної спеціальності, з якої розглядається питання, якщо їх участь є необхідною для повного, усебічного й об'єктивного його розгляду.
20. До залучених фахівців застосовуються вимоги, визначені пунктом 6 розділу II цього Положення.
21. Інші фахівці у відповідній галузі знань можуть залучатися до участі в засіданні як особи, які сприяють розгляду питання, з правом дорадчого голосу.
22. Спеціалізоване засідання кваліфікаційної або дисциплінарної палати ЕКК є правоможним, якщо в ньому беруть участь більше половини осіб, визначених для такого засідання з правом голосу, при цьому не менше половини таких осіб має бути із числа затвердженого складу відповідної палати ЕКК, та за умови головування її голови або його заступника.
23. Під час розгляду питання щодо конкретної експертної спеціальності до участі у спеціалізованому засіданні кваліфікаційної палати, якщо це можливо з огляду на затверджений склад палати ЕКК, склад спеціалізованого засідання палати ЕКК та наявність відповідних фахівців, залучаються не менше двох фахівців, які мають кваліфікацію за відповідною експертною спеціальністю, із числа членів палати ЕКК та/або осіб, залучених відповідно до пунктів 19, 21 цього розділу.
24. У разі розгляду питання, що стосується експертної спеціальності, з якої відсутні атестовані судові експерти, чи нової експертної спеціальності, до роботи палат ЕКК як особи, які сприяють розгляду питання, залучають фахівців відповідної галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ (за їхньою згодою).
25. Засідання ЕКК і її палат можуть проводитися в режимі відеоконференції, якщо це не перешкоджає повному, безпосередньому й об'єктивному розгляду питання.
26. Рішення про проведення засідання ЕКК або відповідної палати ЕКК в режимі відеоконференції чи в змішаному режимі приймає голова ЕКК або голова відповідної палати ЕКК в межах своїх повноважень з урахуванням характеру питання, технічної можливості та необхідності забезпечення прав його учасників.
27. Рішення ЕКК і її палат ухвалюється відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх, які мають право голосу, за умови наявності кворуму (більше половини затвердженого складу).
28. Рішення відповідної палати ЕКК, ухвалене на спеціалізованому засіданні, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість осіб, які брали участь у такому засіданні з правом голосу, за умови, що його підтримали не менше половини присутніх членів ЕКК, які входять до складу відповідної палати ЕКК.
29. Рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палат ЕКК, прийняті в межах їх компетенції, у тому числі на спеціалізованих засіданнях, є рішеннями ЕКК.
30. У разі рівного розподілу голосів під час прийняття рішення голос головуючого є вирішальним.
31. Протокол засідання ЕКК та її палат, додатки до нього підписують головуючий на відповідному засіданні та працівник підрозділу, що забезпечує діяльність ЕКК, який здійснював протокольне забезпечення засідання як секретар.
32. Документування діяльності ЕКК і палат здійснюється відповідно до вимог законодавства, актів МВС і ДНДЕКЦ МВС з діловодства та електронного документообігу.
33. Спори, пов'язані з рішеннями ЕКК, кваліфікаційної палати ЕКК та дисциплінарної палати ЕКК, вирішуються в судовому порядку.
IV. Порядок проведення атестації
1. Професійна підготовка та присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю
1. Професійна підготовка судового експерта складається з теоретичної підготовки та стажування за відповідними програмами.
2. За місцем роботи особи, яка має намір отримати кваліфікацію судового експерта, формується папка-справа підготовки працівника установи ЕС МВС, яка реєструється в підрозділі документального забезпечення і ведеться відповідно до вимог законодавства з діловодства та до якої долучають такі документи:
1) заяву працівника установи ЕС МВС на ім'я керівника установи ЕС МВС за місцем роботи про проходження професійної підготовки з метою присвоєння кваліфікації судового експерта, яку погоджує безпосередній керівник
працівника;
2) копію першої сторінки паспорта громадянина України (далі - паспорт) або лицьового боку паспорта у формі ID-картки;
3) копію документа, який містить унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
4) копію наказу (витягу з наказу) про призначення на посаду;
5) копію відповідного диплома про вищу освіту;
6) копію документа, що підтверджує зміну прізвища, власного імені, по батькові (за наявності);
7) копію документа, що підтверджує проходження теоретичної підготовки;
8) копію наказу про організацію проведення стажування та призначення керівника стажування;
9) копії документів, що підтверджують проходження стажування (план стажування, довідка про проходження стажування, навчальних висновків експерта та інших документів, якщо вони передбачені програмою стажування);
10) копію заяви про допуск до кваліфікаційного іспиту та присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
11) копію подання керівника установи ЕС МВС на ім'я голови ЕКК про присвоєння кваліфікації судового експерта.
3. Теоретична підготовка здійснюється суб'єктами, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності.
4. Стажування проводиться установами ЕС МВС.
5. Тривалість стажування визначається програмою стажування з відповідної експертної спеціальності та не може перевищувати одного року.
6. Керівником стажування працівника може бути судовий експерт, який має кваліфікацію судового експерта і стаж практичної роботи за відповідною експертною спеціальністю не менше ніж п'ять років. За відсутності таких судових експертів в установах ЕС МВС керівником стажування може бути судовий експерт, який має стаж практичної роботи за відповідною експертною спеціальністю не менше ніж один рік.
7. У разі відсутності в установах ЕС МВС судового експерта, який відповідає вимогам, визначеним у пункті 6 цього розділу, керівником стажування може бути працівник іншої державної спеціалізованої установи, який має кваліфікацію судового експерта і стаж практичної роботи за відповідною експертною спеціальністю не менше ніж п'ять років, або фахівець та/або науковець державного органу, наукової і науково-дослідної установи, державної спеціалізованої установи, закладу вищої освіти, підприємства, установи, організації (за їхньою згодою).
8. Теоретична підготовка та стажування працівників можуть здійснюватися в режимі відеоконференції або змішаному режимі, якщо такий режим здатний забезпечити проходження відповідної програми та/або її окремих складових.
9. За результатами теоретичної підготовки та стажування керівник установи ЕС МВС за місцем роботи працівника готує на ім'я голови ЕКК подання про присвоєння працівнику кваліфікації судового експерта.
10. ЕКК розглядає питання щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю згідно з переліком видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта в Експертній службі Міністерства внутрішніх справ України (додаток 2).
11. Для атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю до ЕКК подають:
1) заяву про допуск до кваліфікаційного іспиту та присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
2) подання керівника установи ЕС МВС за місцем роботи працівника;
3) копію документа про проходження теоретичної підготовки;
4) копії документів, що підтверджують проходження стажування;
5) копію відповідного диплома про вищу освіту;
6) копію документа, що підтверджує зміну прізвища, власного імені, по батькові (за наявності);
7) копію наказу або витягу з наказу про призначення на посаду в установі ЕС МВС;
8) копію першої сторінки паспорта або лицьового боку паспорта у формі ID-картки.
12. У разі наміру судового експерта пройти атестацію з метою присвоєння кваліфікації за іншою експертною спеціальністю документ про проходження теоретичної підготовки може бути повторно подано протягом двох років з дня завершення відповідної підготовки.
13. Кваліфікаційний іспит з
метою присвоєння кваліфікації судового експерта з відповідної експертної спеціальності організовує і проводить кваліфікаційна палата ЕКК на спеціалізованому засіданні за відповідною(-ими) експертною(-ими) спеціальністю (спеціальностями).
14. Кваліфікаційний іспит може проводитися у формі тестування, усної співбесіди, практичного або ситуаційного завдання, шляхом надання відповідей на екзаменаційні білети чи поєднання зазначених форм.
15. Перед початком кваліфікаційного іспиту здійснюється встановлення особи кандидата на підставі документа, що посвідчує його особу.
16. Перевірка рівня знань працівників щодо норм законодавства про судову експертизу, процесуального законодавства та теоретичної підготовки формується з п'яти запитань (блоків питань) за програмою підготовки судового експерта за відповідною експертною спеціальністю та одного практичного завдання.
17. Результати кваліфікаційного іспиту оцінюються за п'ятибальною шкалою.
18. Працівникам, які за результатами кваліфікаційного іспиту отримали підсумковий бал нижче 3, кваліфікація судового експерта не присвоюється.
19. Результати оцінювання рівня знань фіксуються у відомості, що є невід'ємною частиною протоколу засідання кваліфікаційної палати ЕКК, у якому відображаються її рішення.
20. Особа, щодо якої прийнято рішення про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, може повторно скласти кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дати прийняття такого рішення.
21. Особа, щодо якої повторно прийнято рішення про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, може скласти наступний іспит не менше ніж через один рік з дня складання останнього іспиту.
22. У разі отримання позитивного результату кваліфікаційного іспиту працівник складає присягу судового експерта.
23. Копія присяги протягом трьох робочих днів з дня її складення надсилається до ЕКК для долучення до матеріалів відповідного засідання.
24. Документом, що підтверджує наявність в особи кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, є свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі - свідоцтво).
25. Свідоцтво є безстроковим.
26. Свідоцтво видається особі протягом семи календарних днів з дня прийняття кваліфікаційною палатою ЕКК рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта.
27. Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта видається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення, підписується головою ЕКК, засвідчується печаткою ЕКК та реєструється в журналі реєстрації виданих свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта та додатків до них за формою, наведеною в додатку 4 до цього Положення.
28. До свідоцтва формується додаток до свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі - додаток до свідоцтва), який є його невід'ємною частиною, використовується разом із ним і містить актуальні відомості про судового експерта.
29. Додаток до свідоцтва не є самостійним документом, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта, і є дійсним лише разом із свідоцтвом.
30. Додаток до свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта формується за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення, та реєструється в журналі реєстрації виданих свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта та додатків до них. Додаток до свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта виготовляється на аркуші паперу формату А4 (210 х 297 мм) та його номер має збігатися з реєстраційним номером свідоцтва в базі даних реєстру атестованих судових експертів Експертної служби МВС, визначаючи черговість його видачі (Свідоцтво N 000000, додаток до нього N 000000-1, під час наступної зміни відомостей N 000000-2).
31. Для перевірки актуальності відомостей, зазначених у додатку до свідоцтва, на ньому може розміщуватися QR-код або інший ідентифікатор доступу до відповідних відомостей у базі даних реєстру атестованих судових експертів Експертної служби МВС та/або державному Реєстрі атестованих судових експертів.
32. У разі якщо
зміни стосуються лише відомостей, що відображаються в додатку до свідоцтва, формується новий додаток до свідоцтва без переоформлення самого свідоцтва.
33. З дня видачі нового додатка до свідоцтва попередній додаток до свідоцтва є недійсним.
34. У разі втрати або пошкодження свідоцтва видається його дублікат.
35. Для видачі дубліката свідоцтва подають:
1) заяву про видачу дубліката свідоцтва;
2) пошкоджений оригінал або копію свідоцтва (за наявності);
3) документи, що підтверджують обставини втрати, пошкодження або непридатності (за наявності).
36. У разі зміни прізвища, власного імені або по батькові (за наявності) судового експерта, назви експертної спеціальності свідоцтво підлягає переоформленню.
37. Для переоформлення свідоцтва подають:
1) заяву про переоформлення свідоцтва;
2) оригінал свідоцтва, що підлягає переоформленню (за наявності);
3) копії документів, що підтверджують підставу для переоформлення.
38. Особа, яка на день звернення не перебуває у трудових відносинах з установою ЕС МВС, для отримання дубліката свідоцтва або переоформлення свідоцтва подає документи безпосередньо до ЕКК.
39. У разі видачі дубліката свідоцтва або переоформленого свідоцтва одночасно формується додаток до свідоцтва із відомостями, актуальними на день його оформлення.
40. Свідоцтво, на заміну якому видано дублікат або переоформлено нове свідоцтво, є недійсним з дня прийняття кваліфікаційною палатою ЕКК відповідного рішення.
41. Дублікат свідоцтва та переоформлене свідоцтво видаються протягом 7 календарних днів з дня прийняття кваліфікаційною палатою ЕКК відповідного рішення.
42. За видачу свідоцтва, його дубліката та переоформленого свідоцтва справляється плата в розмірі, визначеному Законом України "Про судову експертизу".
43. Видача оформленого свідоцтва, дубліката свідоцтва та переоформленого свідоцтва здійснюється після надання до ЕКК документа, що підтверджує факт оплати.
44. Підрозділ, що забезпечує діяльність ЕКК, упродовж десяти робочих днів з дня настання підстав подає необхідні документи та відомості для включення атестованих судових експертів до бази даних реєстру атестованих судових експертів Експертної служби МВС та до державного Реєстру атестованих судових експертів, а також забезпечує подальше внесення й оновлення відповідних відомостей у зазначених реєстрах у порядку, встановленому законодавством.
2. Підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю
1. Атестація з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю проводиться кваліфікаційною палатою ЕКК кожні три роки до кінця календарного року, у якому передбачено таке підвищення.
2. Підвищення кваліфікації судового експерта може здійснюватися за видами, визначеними Законом України "Про судову експертизу".
3. Обов'язковим етапом підвищення кваліфікації судового експерта, що передує його допуску до атестації для підтвердження підвищення кваліфікації за відповідною експертною спеціальністю, є успішне проходження ним навчань за професійною програмою підвищення кваліфікації (курсових зборів) в установах ЕС МВС, підтверджене довідкою (сертифікатом) підрозділу, який забезпечує їх проведення.
4. Для атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації подають:
1) заяву про підтвердження підвищення кваліфікації;
2) відгук-характеристику на судового експерта, засвідчений підписом керівника установи ЕС МВС за місцем роботи працівника;
3) копії документів, що містять відомості про підвищення кваліфікації судового експерта.
5. Документи, що підтверджують підвищення кваліфікації, повинні свідчити про зв'язок такого професійного розвитку з відповідною експертною спеціальністю.
6. За результатами атестації кваліфікаційна палата ЕКК зараховує або не зараховує наявні відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає рішення про підтвердження або непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.
7. Результати атестації фіксуються у відомості, що є невід'ємною частиною протоколу засідання
кваліфікаційної палати ЕКК, у якому відображаються її рішення.
8. Повторну атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судовий експерт може пройти після усунення причин непідтвердження підвищення кваліфікації, але не більше ніж через шість місяців з дня прийняття рішення про непідтвердження.
3. Присвоєння кваліфікаційного класу та питання, пов'язані з його застосуванням
1. Кваліфікаційні класи присвоюються кваліфікаційною палатою ЕКК в індивідуальному порядку залежно від стажу роботи судовим експертом працівникам, які мають кваліфікацію судового експерта, а саме:
1) п'ятий кваліфікаційний клас присвоюється одночасно з першим присвоєнням кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;
2) четвертий кваліфікаційний клас присвоюється за наявності не менше ніж три роки стажу роботи з кваліфікацією судового експерта;
3) третій кваліфікаційний клас присвоюється за наявності не менше ніж шість років стажу роботи з кваліфікацією судового експерта;
4) другий кваліфікаційний клас присвоюється за наявності не менше ніж дев'ять років стажу роботи з кваліфікацією судового експерта;
5) перший кваліфікаційний клас присвоюється за наявності не менше ніж дванадцять років стажу роботи з кваліфікацією судового експерта;
6) вищий кваліфікаційний клас присвоюється за наявності не менше ніж п'ятнадцять років стажу роботи з кваліфікацією судового експерта.
2. У разі присудження працівнику наукового ступеня або присвоєння вченого звання або опублікування не менше трьох його науково-методичних матеріалів у сфері судово-експертної діяльності кваліфікаційний клас може бути присвоєно достроково або через один кваліфікаційний клас.
3. До науково-методичних матеріалів у сфері судово-експертної діяльності, які є підставою для присвоєння судовим експертам кваліфікаційного класу достроково або через один кваліфікаційний клас, належать методики проведення судової експертизи, методичні рекомендації, підручники, методичні та практичні посібники, схвалені науковими чи вченими радами ЕС МВС або закладів вищої освіти, що мають відповідний профіль.
4. Достроково кваліфікаційний клас присвоюється до настання строку чергового присвоєння кваліфікаційного класу, а через один кваліфікаційний клас - у разі чергового присвоєння кваліфікаційного класу.
5. Рішення кваліфікаційної палати ЕКК про присвоєння кваліфікаційного класу достроково чи через один кваліфікаційний клас приймається один раз протягом строку здійснення діяльності судовим експертом.
6. До стажу, що враховується для присвоєння кваліфікаційного класу, зараховуються періоди наявності чинної кваліфікації судового експерта за будь-якою експертною спеціальністю.
7. До стажу роботи з кваліфікацією судового експерта для присвоєння відповідного кваліфікаційного класу судовому експерту зараховується час проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період судовим експертом, який був увільнений від виконання своїх обов'язків у зв'язку з призовом на військову службу.
8. Для присвоєння кваліфікаційного класу подають:
1) подання керівника установи ЕС МВС за місцем роботи працівника;
2) копії документів, що підтверджують право на дострокове присвоєння кваліфікаційного класу чи через один кваліфікаційний клас, або копії документів, що підтверджують стаж роботи судового експерта з кваліфікацією судового експерта в державних спеціалізованих установах, у разі відсутності відомостей про нього в державному Реєстрі атестованих судових експертів.
9. За результатами розгляду документів кваліфікаційна палата ЕКК приймає рішення про присвоєння кваліфікаційного класу або про відмову в його присвоєнні.
V. Тимчасове зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи
1. Підстави тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю визначено статтями 161, 162 Закону України "Про судову експертизу".
2. Кваліфікаційна палата ЕКК на підставі подання установи ЕС МВС та документів і матеріалів, які підтверджують наявність відповідних підстав,
розглядає питання тимчасового зупинення права судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, припинення права судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, крім випадків застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю чи припинення права судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.
3. Строк розгляду питань, передбачених пунктом 2 цього розділу, не повинен перевищувати 45 календарних днів з дня надходження до ЕКК відповідних матеріалів.
4. У разі якщо під час тимчасового зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю закінчився трирічний строк, встановлений для підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за цією експертною спеціальністю, поновлення права можливе лише після проходження судовим експертом атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.
VI. Розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності
1. Види дисциплінарних проступків і дисциплінарних стягнень, а також порядок притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності визначено статтею 14 Закону України "Про судову експертизу".
2. Підставою для розгляду дисциплінарною палатою ЕКК питання про відкриття дисциплінарного провадження є подання про порушення питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта Міністерства внутрішніх справ України або ДНДЕКЦ МВС (далі - подання), підготовлене за результатами:
1) розгляду скарг осіб, які є учасниками справи, кримінального провадження або інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта;
2) перевірки документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням судовими експертами законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку.
3. Структурний підрозділ ДНДЕКЦ МВС, якому доручено розгляд скарги (матеріалів), у разі встановлення ознак дисциплінарного проступку в діях (бездіяльності) судового експерта готує та подає директорові ДНДЕКЦ МВС проєкт подання разом із документами, що обґрунтовують встановлені обставини.
4. Подання за результатами розгляду скарги (матеріалів) не вноситься, якщо з дня вчинення дій (бездіяльності) судового експерта, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, пройшло більше 3 років.
5. Підписане в установленому законодавством порядку директором ДНДЕКЦ МВС подання разом із документами, що обґрунтовують встановлені обставини, надсилається до підрозділу, що забезпечує діяльність ЕКК, для підготовки матеріалів до розгляду дисциплінарною палатою ЕКК.
6. Підготовка матеріалів здійснюється невідкладно, але має бути завершена у строк, що забезпечує розгляд дисциплінарною палатою ЕКК питання щодо відкриття дисциплінарного провадження не пізніше ніж 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.
7. За результатами розгляду питання щодо відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЕКК приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
8. Дисциплінарне провадження не відкривається в разі, якщо:
1) на дату розгляду подання стосовно судового експерта відкрито або розглянуто дисциплінарне провадження з приводу тих самих фактів порушень, про які зазначено в документах, доданих до подання;
2) на дату розгляду подання право судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю припинено (зокрема у зв'язку із смертю судового експерта);
3) у скарзі порушено питання, що стосується необхідності перевірки повноти, об'єктивності й обґрунтованості висновку експерта;
4) дисциплінарна палата ЕКК дійшла висновку, що зазначена у скарзі інформація про можливе допущення
судовим експертом дисциплінарного проступку не підтверджується документами, доданими до подання, і не потребує додаткового розгляду (отримання пояснень, витребування документів тощо);
5) на дату розгляду подання стосовно судового експерта від особи, яка подала скаргу про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності, надійшла заява про залишення поданої скарги без розгляду (за умови, що це не порушуватиме прав, свобод і законних інтересів інших осіб).
9. При вирішенні питання щодо відкриття дисциплінарного провадження або розгляду питання по суті та прийняття рішення про дисциплінарну відповідальність судового експерта за порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта дисциплінарна палата ЕКК приймає рішення не відкривати дисциплінарне провадження або не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності в разі встановлення того, що неналежне оформлення висновку судового експерта має характер механічної (мимовільної, випадкової) описки, орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних чи стилістичних помилок.
10. При вирішенні питання щодо відкриття дисциплінарного провадження або розгляду питання по суті та прийняття рішення про дисциплінарну відповідальність судового експерта за самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи дисциплінарна палата ЕКК враховує, що не є самостійним збиранням матеріалів використання зразків з обліків, реєстрів, колекцій, отриманих у порядку, визначеному законодавством, використання відомостей з інформаційних баз даних та інших інформаційних джерел, у тому числі для визначення вартості майна.
11. Питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядає дисциплінарна палата ЕКК протягом розумного строку, але не більше ніж 45 календарних днів з дня надходження подання на розгляд дисциплінарної палати ЕКК.
12. Строк розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням дисциплінарної палати ЕКК за заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні ЕКК, але з поважних причин не може бути присутнім, не більше ніж на 15 календарних днів.
13. Учасниками дисциплінарного провадження є судовий експерт, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, його представник, а також інші особи, участь яких передбачена законодавством або визнана необхідною дисциплінарною палатою ЕКК.
14. Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта відбувається за участю судового експерта, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження.
15. Про дату, час, місце і форму засідання судовий експерт та залучені до участі в засіданні особи повідомляються не менше ніж за 5 робочих днів до дня розгляду справи.
16. У разі неявки судового експерта на засідання з поважних причин розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності переноситься.
17. Наступні перенесення засідань дисциплінарної палати ЕКК в таких випадках можливі лише за умови дотримання визначеного цим Положенням строку розгляду питання.
18. У разі неявки судового експерта на засідання дисциплінарної палати ЕКК за відсутності відомостей про поважність причин неявки головуючий виносить на обговорення питання щодо можливості проведення засідання за відсутності судового експерта.
19. Дисциплінарне провадження зупиняється та відновлюється в порядку та на підставах, визначених статтею 64 Закону України "Про адміністративну процедуру".
20. Розгляд дисциплінарної справи по суті здійснюється в такій послідовності: відкриття засідання, перевірка явки учасників і повноважень представників, оголошення складу дисциплінарної палати ЕКК, вирішення заявлених відводів і клопотань, доповідь щодо суті питання, дослідження матеріалів справи, заслуховування пояснень судового експерта й інших учасників, обговорення, нарадча частина, прийняття й оголошення рішення.
21. Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата ЕКК зобов'язана з'ясувати, чи мали місце дії або бездіяльність, що ставляться судовому
експерту в провину, чи є вони дисциплінарним проступком, чи вчинені вони саме цим судовим експертом, який ступінь вини судового експерта, які є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, та який вид дисциплінарного стягнення є пропорційним тяжкості проступку, ступеню вини, наслідкам та наявним обставинам.
22. У разі виникнення питань, які потребують спеціальних знань для оцінки дотримання формальних, процедурних або методично-організаційних вимог до оформлення висновку судового експерта, дисциплінарна палата ЕКК може прийняти рішення про підготовку довідки. Підготовка такої довідки доручається працівникам установи ЕС МВС, які не є членами ЕКК. Довідка не може містити висновків щодо повноти, обґрунтованості, об'єктивності або доказового значення висновку судового експерта.
23. Судовий експерт вважається таким, що не вчинив дисциплінарний проступок, доки факт порушення ним вимог законодавства не буде встановлений рішенням дисциплінарної палати ЕКК. Рішення про встановлення в діях (бездіяльності) судового експерта дисциплінарного проступку не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо правомірності таких дій (бездіяльності), зокрема зумовлені неоднозначним (множинним) трактуванням норм законодавства, вирішуються на користь судового експерта.
24. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата ЕКК приймає одне з таких рішень:
1) закрити дисциплінарне провадження;
2) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення;
3) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
25. Рішення дисциплінарної палати ЕКК за результатами розгляду дисциплінарного провадження, приймається за відсутності інших осіб, які беруть участь у засіданні.
26. Копія рішення дисциплінарної палати ЕКК надсилається учасникам дисциплінарного провадження, відповідній установі ЕС МВС, а також МВС або ДНДЕКЦ МВС, які внесли подання, невідкладно після складення повного тексту рішення, але не пізніше ніж 3 робочих дні з дня його прийняття.
27. Про прийняте рішення особу, за скаргою якої внесено подання, інформує суб'єкт внесення такого подання в порядку та строки, визначені законодавством.
28. Виконання рішення здійснюють установа ЕС МВС за місцем роботи працівника та підрозділ, що забезпечує діяльність ЕКК, у межах їхніх повноважень.
29. Рішення дисциплінарної палати ЕКК може бути оскаржено в судовому порядку.
Директор Державного науково-дослідного
експертно-криміналістичного
центру МВС України
Євгеній КОЛЕСНИК
Додаток 1
до Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві внутрішніх справ України
(пункт 6 розділу I)
Зразок
печатки Експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві внутрішніх справ України
____________
Додаток 2
до Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві внутрішніх справ України
(пункт 10 глави 1 розділу IV)
Перелік
видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта в Експертній службі Міністерства внутрішніх справ України
N з/п
Види та підвиди судових експертиз
Індекси експертних спеціальностей
Види експертних спеціальностей
1
2
3
4
1
Почеркознавча
1.1
Дослідження почерку і підписів
2
Технічна експертиза документів
2.1
Дослідження реквізитів документів
2.2
Дослідження матеріалів документів
2.3
Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів
2.4
Дослідження давнини виготовлення документів
3
Експертиза зброї
3.1
Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї
3.2
Балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу
3.3
Дослідження холодної зброї
3.4
Дослідження зброї з некінетичним принципом ураження
3.5
Дослідження гранатометів
3.6
Дослідження артилерійської та ракетної зброї
4
Трасологічна
4.1
Дослідження слідів людини та слідів тварини
4.2
Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами
4.3
Криміналістичне дослідження
транспортних засобів
4.4
Дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків
4.6
Дактилоскопічні дослідження
5
Вибухово-технічна
5.1
Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу
5.2
Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху
5.4
Дослідження обставин і механізму техногенних вибухів
6
Фототехнічна, портретна та голографічних зображень
6.1
Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення
6.2
Ідентифікація особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями
6.3
Дослідження голографічних захисних зображень та їх елементів
7
Відео-, звукозапису
7.1
Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису
7.2
Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ
7.5
Дослідження голосу і усного мовлення мовознавчими методами
8
Матеріалів, речовин та виробів
8.1
Дослідження лакофарбових матеріалів і покрить
8.2
Дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них
8.3
Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них
8.4
Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів
8.5
Дослідження скла, кераміки та виробів з них
8.6
Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
8.7
Дослідження спиртовмісних сумішей
8.8
Дослідження ґрунтів
8.9
Дослідження металів і сплавів та виробів з них
8.10
Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі
8.11
Дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин
8.12
Дослідження харчових продуктів
8.13
Дослідження сильнодіючих і отруйних речовин
8.14
Дослідження спеціальних хімічних речовин
8.15
Дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів
8.16
Дослідження провідників із ознаками короткого замикання
8.17
Дослідження причини руйнування виробів з металів та сплавів
8.19
Дослідження об'єктів з особливими хімічними властивостями
9
Біологічна
9.1
Дослідження об'єктів рослинного походження
9.2
Дослідження об'єктів тваринного походження
9.3
Імунологічні дослідження
9.4
Цитологічні дослідження
9.5
Молекулярно-генетичні дослідження
9.6
Дослідження волосся
9.7
Одорологічні дослідження
10
Інженерно-транспортна
10.1
Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод
10.2
Дослідження технічного стану транспортних засобів
10.3
Дослідження деталей транспортних засобів
10.4
Транспортно-трасологічні дослідження
11
Безпеки життєдіяльності
10.5
Дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці
12
Будівельно-технічна
10.6
Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів
13
Земельно-технічна
10.7
Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками
14
Пожежно-технічна
10.8
Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки
15
Комп'ютерно-технічна
10.9
Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів
16
Оціночно-будівельна
10.10
Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд
17
Залізнично-транспортна
10.11
Дослідження обставин та механізму залізнично-транспортної пригоди
10.12
Дослідження технічного стану рухомого складу залізничного транспорту
10.13.1
Дослідження інженерного обладнання верхньої будови колії
10.13.2
Дослідження інженерного обладнання нижньої будови колії
18
Оціночно-земельна
10.14
Оцінка земельних ділянок
19
Гірничотехнічна
10.15
Дослідження причин та наслідків надзвичайних подій у гірничій промисловості та в підземних умовах
20
Дорожньо-технічна
10.16
Дорожньо-технічні дослідження
21
Експертиза електронних комунікацій
10.17
Дослідження електронних комунікацій
22
Електротехнічна
10.18
Дослідження технічної експлуатації електроустаткування
23
Інженерно-екологічна
10.19
Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об'єкти довкілля
24
Експертиза з питань землеустрою
10.20
Дослідження з питань
землеустрою
25
Електротранспортна
10.21
Дослідження міського електричного транспорту
26
Експертиза технічного стану ліфтів
10.22
Дослідження технічного стану ліфтів та умов їх безпечної експлуатації
27
Інженерно-механічна
10.23
Дослідження технічного стану та умов експлуатації машин та механізмів
28
Водно-транспортна
10.27
Дослідження технічного стану судноплавних засобів та окремих складових, дослідження дій екіпажу, дослідження радіолокаційного обслуговування
29
Авіаційно-транспортна
10.28
Дослідження технічного стану літальних апаратів та окремих складових, дослідження дій авіаційного персоналу, дослідження аеронавігаційного забезпечення польотів
30
Теплотехнічна
10.30
Теплотехнічні дослідження
31
Експертиза цивільного захисту
10.31
Дослідження в галузі цивільного захисту
32