Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в боротьбі із злочинністю

УГОДА

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в боротьбі із злочинністю

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 11.12.2025

ДАТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНОЮ: 20.05.2026*

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 27.08.2026

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Польща (далі - Сторони),

прагнучи до подальшого розвитку співробітництва та зміцнення дружніх відносин між державами Сторін,

усвідомлюючи, що злочинність у всіх її проявах і формах є зростаючою загрозою міжнародному миру та безпеці, політичній, економічній і соціальній стабільності,

будучи переконаними у важливості співробітництва компетентних органів обох держав Сторін у боротьбі зі злочинністю та встановленні найкращих принципів, форм і методів їх оперативної взаємодії,

ураховуючи свої міжнародні зобов'язання і національне законодавство держав Сторін,

керуючись принципами взаємної поваги до суверенітету, незалежності, рівності, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи держав Сторін,

домовилися про таке:

Розділ І

Предмет і сфера співробітництва

Стаття 1

Сфера співробітництва

1. Сторони зобов'язуються співробітничати у сфері запобігання, виявлення, припинення кримінальних правопорушень та боротьбі з ними, а також притягнення до кримінальної відповідальності осіб з урахуванням національного законодавства держав Сторін, уключаючи взаємну допомогу компетентних органів держав Сторін, зазначених у пункті 1 статті 2 цієї Угоди, а також у запобіганні та протидії загрозам безпеці та громадського порядку.

2. Сторони також зобов'язуються співробітничати у сферах:

1) розшуку зниклих безвісти осіб або осіб, які переховуються від правоохоронних органів або правосуддя;

2) проведення заходів, пов'язаних з ідентифікацією невідомих осіб та невпізнаних трупів;

3) пошуку предметів, одержаних злочинним шляхом або використаних для вчинення кримінальних правопорушень;

4) виявлення та ідентифікація доходів, одержаних злочинним шляхом, а також іншого майна, отриманого в результаті вчинення кримінального правопорушення або використаного для його вчинення.

3. Сторони зобов'язуються співробітничати в запобіганні, виявленні та припиненні заборонених діянь, які визнаються правопорушеннями згідно з національним законодавством обох держав Сторін, або правопорушеннями відповідно до національного законодавства однієї з держав Сторін, а також кримінальним правопорушенням згідно з національним законодавством держави іншої Сторони:

1) крадіжка або привласнення;

2) пошкодження або знищення майна;

3) створення загрози безпеці дорожнього руху;

4) керування транспортним засобом без відповідного дозволу;

5) керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;

6) незаконне перетинання державного кордону;

7) перебування іноземців та осіб без громадянства на території України без законних підстав та перебування іноземців на території Республіки Польща без законних підстав;

8) невиконання іноземцями та особами без громадянства на території України обов'язку залишити територію держави Сторони та невиконання іноземцями на території Республіки Польща обов'язку залишити територію держави Сторони.

Стаття 2

Компетентні органи

1. Компетентними органами держав Сторін для співробітництва за цією Угодою є центральні органи та територіальні органи, юрисдикція яких поширюється на прикордонні регіони.

2. Центральними органами держав Сторін є такі:

1) для України:

Міністерство внутрішніх справ України;

Національна поліція України;

Адміністрація Державної прикордонної служби України;

Державне бюро розслідувань;

Служба безпеки України;

Державна митна служба України;

Державна служба фінансового моніторингу України;

Національне антикорупційне бюро України;

Бюро економічної безпеки України;

Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;

2) для Республіки Польща:

Міністр, відповідальний за внутрішні справи;

Міністр, відповідальний за публічні фінанси;

Голова Агентства внутрішньої безпеки;

Голова Центрального антикорупційного бюро;

Головний комендант

поліції;

Комендант Центрального слідчого управління поліції по боротьбі з організованою злочинністю;

Комендант Центрального управління по боротьбі з кіберзлочинністю, у сфері боротьби з кіберзлочинністю;

Директор Центральної криміналістичної лабораторії поліції;

Головний Комендант прикордонної служби;

Голова Національної скарбової адміністрації.

3. Територіальні органи, юрисдикція яких поширюється на прикордонні регіони:

1) для України:

Головне управління Національної поліції у Львівській області;

Головне управління Національної поліції у Волинській області;

Головне управління Національної поліції в Закарпатській області;

Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Волинській області;

Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області;

Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області;

Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові;

Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України;

7-й прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України;

6-й прикордонний Волинський загін Державної прикордонної служби України;

2) для Республіки Польща:

Комендант Воєводської комендатури поліції в Любліні;

Комендант Воєводської комендатури поліції в Ряшеві;

Комендант Бещадського відділу Прикордонної варти в Перемишлі;

Комендант Надбужанського відділу Прикордонної варти в Хелмі;

Начальник Підкарпатського митно-податкового управління в Перемишлі;

Начальник Люблінського митно-податкового управління в Білій Підляській.

Стаття 3

Запити

1. Співробітництво компетентних органів держав Сторін здійснюється на основі запитів. Запити надсилаються компетентними органами держави іншої Сторони відповідно до їх компетенції.

2. Запит і відповідь на нього оформлюються в письмовій формі компетентним органом держави Сторони і передаються з використанням доступних технічних засобів зв'язку. У невідкладних випадках запит може бути переданий усно і негайно доставлений у письмовій формі.

3. Запит повинен містити назву органу, який надсилає запит, а також органу, до якого направляється запит, опис предмета запиту та його обґрунтування, із зазначенням очікуваного способу його виконання, уключаючи заходи, які необхідно здійснити для його виконання, а також передбачуваний строк його виконання. У разі запиту на передачу інформації, обґрунтування повинно включати мету і передбачуване використання відповідної інформації. До запиту повинні бути додані необхідні супутні документи.

4. Запит і відповідь на нього супроводжуються перекладом на офіційну мову Сторони, якій адресовано запит і відповідь на нього, чи на англійську мову, якщо не використовуються двомовні форми, узгоджені між компетентними органами держав Сторін.

5. Якщо запит надіслано до органу, який не має компетенції щодо його виконання, то тоді такий орган направляє його до компетентного органу держави Сторони та інформує про це компетентний орган держави Сторони, яка надіслала запит. Компетентний орган, до якого було надіслано запит відповідно до його компетенції, виконує його і безпосередньо відповідає компетентному органу держави Сторони, яка надіслала запит.

6. У разі повної або часткової неможливості виконати запит згідно з викладеними в ньому умовами, запитуваний компетентний орган держави Сторони невідкладно повідомляє компетентний орган, який надіслав запит, у письмовій формі, а в невідкладних випадках - в електронній або усній формі.

Розділ II

Форми співробітництва

Стаття 4

Обмін інформацією

1. У межах співробітництва, зазначеного в статті 1 цієї Угоди, компетентні органи держав Сторін за обґрунтованим запитом на взаємній та безоплатній основі, зокрема:

1) надають, якщо інше не передбачено національним законодавством держави запитуваної Сторони, необхідну інформацію, яка може сприяти запобіганню, виявленню, припиненню кримінальних правопорушень та притягненню до відповідальності осіб, які їх учинили, у тому числі інформацію про:

a) осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, або осіб, підозрюваних у їх учиненні;

b) осіб, причетних до

вчинення кримінального правопорушення;

c) істотні обставини (час, місце, транспортні засоби, спосіб учинення кримінального правопорушення, предмет й особливості кримінального правопорушення, правові норми, які були порушені);

d) ужиті заходи та їх результати;

e) зв'язки між особами, які вчинили кримінальні правопорушення, особами, підозрюваними в учиненні кримінального правопорушення, потерпілими та свідками, а також про середовище, у якому вони перебувають;

i) структуру, організацію та методи діяльності організованих груп або злочинних організацій;

g) типові моделі поведінки осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, організованих груп або злочинних організацій;

h) суб'єктів господарської діяльності, які можуть бути пов'язані зі злочинною діяльністю, та осіб, пов'язаних з цими суб'єктами;

2) надають необхідну інформацію про:

a) власників, осіб, які мають право користування, та осіб, які керують транспортними засобами, та операторів безпілотних літальних апаратів, що використовуються для вчинення кримінальних правопорушень;

b) дані, що ідентифікують транспортний засіб, безпілотні літальні апарати;

c) документи, що підтверджують право керування транспортними засобами, у тому числі документи на транспортні засоби;

d) місце перебування іноземців і осіб без громадянства на території України та іноземців на території Республіки Польщі та статус їх перебування, а також результати перевірок законності перебування зазначених осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, або розшукуваних осіб;

e) абонентів та користувачів електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних мереж, які є підозрюваними особами, зокрема про списки з'єднань, а також про місце і час входу в систему такими абонентами і користувачами;

f) опитування осіб;

g) перевірку та встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, або осіб, підозрюваних у їх учиненні;

h) планування, підготовку та проведення розшукових заходів;

i) візуальний огляд, фіксацію та документування слідів;

j) номери банківських рахунків підозрюваних осіб;

3) надають інформацію про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, про місця і способи їх виготовлення та зберігання, а також про місця їх призначення;

4) надають зразки нових наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та інших небезпечних речовин;

5) обмінюються інформацією про правові норми та досвідом у сфері контролю за законним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

6) надають інформацію про незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;

7) надають інформацію про зразки документів, зокрема, які дозволяють в'їзд і перебування, документи на транспортні засоби та документи, які підтверджують право керування транспортними засобами;

8) надають інформацію про маршрути та масштаби нелегальної міграції, а також про явища міграції і відповідні правові положення;

9) надають необхідну інформацію, яка сприяє ідентифікації предметів, зокрема зброї, боєприпасів та вибухових речовин, або інформацію про їх теперішніх і попередніх власників, а також зразки вибухових речовин та інших небезпечних матеріалів;

10) обмінюються інформацією про вчинені терористичні акти або ті, що готуються, про методи і техніки дій осіб, які вчинили ці кримінальні правопорушення, або осіб, підозрюваних у їх учиненні, а також про терористичні групи чи терористичні організації, які готують або вчиняють кримінальні правопорушення проти важливих інтересів однієї зі Сторін, та здійснюють інші спільні дії, виправдані необхідністю запобігання тероризму і боротьби з ним;

11) надають інформацію щодо фактів торгівлі людьми.

2. Компетентні органи держав Сторін можуть за власною ініціативою надавати або обмінюватися іншою інформацією відповідно до вимог національного законодавства своєї держави.

3. Якщо в процесі співробітництва передана невірна інформація або інформація, яку не можна розголошувати, компетентний орган держави Сторони, що передав її, невідкладно інформує про це компетентний орган, який

отримав її. У такому випадку компетентний орган, який отримав такі дані, відразу видаляє або знищує їх.

Стаття 5

Обмін інформацією у справах про правопорушення

У межах співробітництва, передбаченого пунктом 3 статті 1 цієї Угоди, компетентні органи держав Сторін за запитом безплатно надають необхідну інформацію, яка може сприяти розкриттю правопорушень і виявленню осіб, які вчинили правопорушення, або осіб, підозрюваних у їх учиненні. Передача інформації включає дані, що знаходяться в розпорядженні Сторони, якій був надісланий запит. Пункт 3 статті 4 цієї Угоди застосовується відповідно.

Стаття 6

Передача осіб на кордоні

Фактична передача осіб, позбавлених волі, які передаються відповідно до міжнародних договорів, які є обов'язковими для держав Сторін, може відбуватися у відповідним чином підготовлених місцях поблизу сухопутного кордону або в аеропортах, у порядку, погодженому між компетентними органами держав Сторін, відповідно до вимог перетину зовнішнього кордону Європейського Союзу.

Стаття 7

Обмін офіцерами зв'язку

1. З метою сприяння виконанню цієї Угоди центральні органи держави однієї Сторони можуть делегувати посадову особу для виконання певних завдань як офіцера зв'язку або уповноваженого представника на територію держави іншої Сторони.

2. Компетентні органи держави Сторони надають офіцерам зв'язку або уповноваженим представникам держави іншої Сторони усю допомогу, необхідну для виконання ними своїх завдань.

Стаття 8

Інші форми співробітництва

1. Компетентні органи держав Сторін можуть здійснювати співробітництво, зазначене в статті 1 цієї Угоди, зокрема, шляхом:

1) складання спільних ситуаційних звітів з питань боротьби зі злочинністю;

2) створення спільних робочих груп, а також делегування до них своїх представників;

3) призначення осіб для постійних контактів;

4) планування та реалізації спільних програм запобігання злочинності;

5) взаємного сприяння навчальним візитам;

6) запрошення представників компетентних органів держав Сторін як спостерігачів;

7) участі в міжнародних зустрічах з метою обміну досвідом;

8) надання або безоплатної передачі обладнання або технічних засобів.

2. Компетентні органи держав Сторін можуть, залежно від потреб, проводити зустрічі щодо форм співробітництва, передбачених цією Угодою.

Стаття 9

Співробітництво у сфері професійної освіти та підвищення кваліфікації

Компетентні органи держав Сторін можуть, зокрема:

1) розробляти освітні програми та забезпечувати підготовку відповідно до них посадових і службових осіб компетентних органів держави іншої Сторони;

2) створювати умови для участі посадових та службових осіб компетентних органів держави іншої Сторони для здобуття професійної освіти та підвищення кваліфікації;

3) розробляти загальні концепції щодо організації професійної освіти та підвищення кваліфікації;

4) проводити спільні тренінги, конференції, семінари, зустрічі експертів, мовні курси та інше навчання.

Стаття 10

Науково-технічне співробітництво

У межах науково-технічного співробітництва компетентні органи держав Сторін можуть, зокрема:

1) обмінюватися досвідом боротьби зі злочинністю, зокрема, передовою практикою в галузі кримінального аналізу, застосування сучасних систем та методів, технічних засобів і новітніх технологій у запобіганні та протидії злочинності;

2) організовувати спільні зустрічі експертів;

3) обмінюватися досвідом з підвищення рівня компетентності посадових та службових осіб компетентних органів держав Сторін;

4) надавати один одному спеціалізоване обладнання та спеціалізовані службові приміщення.

Стаття 11

Контрольована поставка

1. Компетентний орган може звернутися до компетентного органу іншої Сторони із запитом про надання згоди про контроль за вивезенням, увезенням та транзитом предметів, отриманих злочинним шляхом або використаних для його вчинення (далі - контрольована поставка), якщо немає іншої можливості встановити осіб, причетних до злочину, або якщо їх ідентифікація значно ускладнена. Такими предметами можуть бути, зокрема, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори, нові

психоактивні речовини, зброя, боєприпаси, вибухові речовини, товари, підроблені платіжні засоби, документи, цінні папери, кошти.

Компетентний орган Сторони, якій було адресовано запит, може обмежити згоду на контрольовану поставку, зробити залежною від виконання певних умов або відмовити в ній, особливо якщо це пов'язано з особливим ризиком для життя чи здоров'я задіяних осіб, для населення або навколишнього середовища.

Контрольована поставка, про яку йдеться в цій статті, здійснюється на території держави запитуваної Сторони згідно із національним законодавством держави цієї Сторони.

2. Запит щодо отримання згоди, зазначений у пункті 1, слід адресувати:

1) зі сторони України:

a) Голові Національної поліції України;

b) Голові Державної прикордонної служби України;

c) Директорові Державного бюро розслідувань;

d) Голові Служби безпеки України;

e) Директорові Національного антикорупційного бюро України або

f) Директорові Бюро економічної безпеки України.

2) зі сторони Республіки Польща:

a) Головному Комендантові поліції,

b) Комендантові Центрального слідчого управління поліції,

c) Головному Комендантові прикордонної служби,

d) Голові Агентства внутрішньої безпеки або

e) Голові Національної скарбової адміністрації.

3. Здійснювати контрольовані поставки, про які йдеться в цій статті, уповноважені такі посадові особи:

1) зі сторони України:

a) Національної поліції України;

b) Державної прикордонної служби України;

c) Державного бюро розслідувань;

d) Служби безпеки України;

e) Національного антикорупційного бюро України;

f) Бюро економічної безпеки України.

2) зі сторони Республіки Польща:

a) Поліції,

b) Прикордонної служби,

c) Агентства внутрішньої безпеки,

d) Митно-податкової служби.

Розділ III

Інші положення

Стаття 12

Відмова від співробітництва

1. Компетентний орган держави Сторони може повністю або частково відмовитися від співробітництва або залишити за собою право виконувати запит на певних умовах, якщо вважатиме, що виконання запиту або здійснення дій відповідно до цієї Угоди може:

1) порушити суверенітет його держави, безпеку його держави або інші важливі інтереси;

2) загрожувати безпеці його держави або іншим важливим інтересам;

3) порушувати національне законодавство держави Сторони або міжнародні зобов'язання;

4) перешкодити оперативно-розшуковим заходам або здійсненню кримінального провадження;

5) загрожувати безпеці осіб, які беруть участь у таких діях або в такому провадженні.

2. Якщо компетентний орган держави Сторони вважатиме, що виконання запиту або проведення дій відповідно до цієї Угоди може спричинити порушення прав людини, він може відмовитися від співробітництва або поставити виконання запиту залежно від виконання певних умов.

Стаття 13

Захист інформації з обмеженим доступом

1. У межах співробітництва відповідно до цієї Угоди компетентні органи держав Сторін можуть безпосередньо обмінюватися інформацією з обмеженим доступом.

2. Захист інформації з обмеженим доступом між Сторонами у зв'язку з виконанням цієї Угоди регулюється положеннями Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом, підписаної у Варшаві 27 серпня 2015 року.

Стаття 14

Захист персональних даних

1. Обробка персональних даних, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, здійснюється відповідно до національного законодавства держав Сторін з урахуванням таких положень:

1) передача персональних даних є необхідною для цілей, зазначених у статті 1 цієї Угоди;

2) персональні дані передаються лише компетентним органам держави іншої Сторони або органам, відповідальним у державі такої Сторони за захист персональних даних;

3) персональні дані, отримані від третьої держави, можуть бути передані іншій Стороні лише після отримання згоди цієї держави;

4) персональні дані, отримані від компетентного органу держави Сторони, який передає дані, можуть бути передані третій державі або міжнародній організації, якщо компетентний орган держави Сторони, який передає дані, дав згоду на їх подальшу передачу, а також третя держава або міжнародна

організація виконує умови для безпечної обробки даних;

5) за запитом компетентного органу держави Сторони, який передав персональні дані, він повинен бути поінформований про спосіб їх використання та результат справи, у якій ці дані були використані;

6) компетентний орган держави Сторони, який передав персональні дані, забезпечує їх достовірність; якщо буде встановлено, що такі дані є недостовірними або їх передача не була дозволена, про це невідкладно повідомляється компетентний орган держави Сторони, який отримав їх; у такому разі такий компетентний орган держави Сторони зобов'язаний видалити недостовірні дані або знищити їх;

7) компетентний орган держави Сторони, який передає персональні дані, повідомляє компетентний орган держави Сторони, який отримує дані, про дату, до якої дані повинні бути видалені або знищені відповідно до національного законодавства своєї держави; незалежно від цієї дати, усі персональні дані видаляються або знищуються відразу після того, як мета, для якої вони були зібрані, досягнута; компетентний орган держави Сторони, який надав дані, повинен бути поінформований про таке видалення або знищення, а також про причини видалення або знищення;

8) компетентні органи держав Сторін невідкладно повідомляють про порушення захисту персональних даних, що передаються за цією Угодою, якщо таке порушення може спричинити високий ризик порушення прав і свобод осіб, дані яких обробляються. Сторони вживають усіх можливих заходів для запобігання наслідкам такого порушення;

9) особа, персональні дані якої повинні бути або вже були передані, має право отримати інформацію про обробку своїх персональних даних, правову підставу для обробки, строк зберігання даних і мету їх використання; особа, персональні дані якої обробляються, має право на отримання інформації про адміністратора і його контактні дані, а також право вимагати в адміністратора доступ до персональних даних, виправляти, видаляти персональні дані або обмежувати обробку своїх персональних даних. Особа, персональні дані якої повинні бути або вже були передані, має право вимагати їх зміни або видалення, якщо вона вважає, що такі персональні дані невірні або обробляються незаконно; компетентний орган держави Сторони, який отримав персональні дані, може надати інформацію про такі дані лише після отримання письмової згоди компетентного органу держави Сторони, який їх надає;

10) особи, яких стосуються дані, мають право на звернення до суду держави Сторони або адміністративного органу держави Сторони для забезпечення реалізації їх прав у ситуації, коли такі особи вважають, що їх персональні дані обробляються неналежним чином; Сторони відповідно до національного законодавства своєї держави інформують осіб, персональні дані яких обробляються, про їх права в цьому відношенні;

11) компетентні органи держав Сторін зобов'язані реєструвати всі випадки передачі, отримання, видалення та знищення персональних даних, зокрема, із зазначенням дати і часу передачі, видалення або знищення персональних даних, інформацію про компетентний орган держави Сторони, що їх отримує, а також обґрунтування передачі, видалення або знищення персональних даних;

12) компетентні органи держав Сторін забезпечують ефективний захист персональних даних від неправомірного розголошення третім особам, а також від несанкціонованих і незаконних змін та поширення таких даних;

13) Сторона може відмовити в наданні персональних даних, якщо виявить, що основні права і свободи конкретного суб'єкта даних переважають над суспільними інтересами.

2. З метою запобігання безпосередній і серйозній загрозі громадському порядку або у зв'язку з національними інтересами будь-якої зі Сторін, якщо попередня згода, зазначена в підпункті 3 пункту 1 цієї статті не може бути отримана своєчасно, можна передати персональні дані іншій Стороні. Сторона, що надає персональні дані, повинна негайно поінформувати третю державу, від якої вона отримала персональні дані.

Стаття 15

Винятки щодо передачі персональних даних

1. Польська Сторона може відмовити в передачі персональних даних Українській Стороні, якщо відповідно

до законодавства Європейського Союзу буде встановлено, що Україна не забезпечує належний рівень захисту персональних даних.

2. У разі відсутності рішення, зазначеного в пункті 1 цієї статті, персональні дані можуть бути передані, якщо:

1) Сторони уклали окрему угоду про захист персональних даних, яка передбачає відповідний рівень захисту персональних даних;

2) адміністратор персональних даних Сторони, яка передає дані, підтверджує, що компетентні органи держави іншої Сторони забезпечують належні заходи безпеки для захисту персональних даних, зокрема технічні та організаційні, які забезпечують належний рівень безпеки, відповідний ризику порушення прав і свободи суб'єктів даних.

3. Крім того, Польська Сторона може передавати персональні дані, незважаючи на відсутність рішення, зазначеного в пункті 1 цієї статті, якщо їх передача є необхідною для:

1) захисту життєво важливих інтересів суб'єкта даних або іншої особи;

2) захисту законних інтересів суб'єкта даних, якщо це передбачено національним законодавством держави Сторони, яка передає дані;

3) запобігання істотним загрозам безпеки та громадського порядку держави іншої Сторони або третьої держави;

4) в індивідуальному порядку для цілей, зазначених у статті 1 Угоди, для встановлення, виконання або захисту вимог, що випливають з цілей, зазначених у статті 1 Угоди.

Стаття 16

Вимоги щодо компенсації

1. Сторони відмовляються від будь-яких вимог щодо компенсації у зв'язку з втратою або пошкодженням майна, якщо нанесена шкода була завдана посадовими та службовими особами компетентних органів держави іншої Сторони при виконанні ними завдань, пов'язаних з виконанням цієї Угоди.

2. Сторони відмовляються від будь-яких вимог про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, або у зв'язку зі смертю посадових осіб або службових осіб компетентних органів, якщо це сталося під час виконання завдань, пов'язаних з виконанням цієї Угоди. Таким чином, право на компенсацію з боку посадових осіб або службових осіб компетентних органів, а також осіб, які мають право на компенсацію в разі їх смерті, відповідно до національного законодавства держави цієї Сторони залишається незмінним.

3. Пункти 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо шкода заподіяна умисно або з грубої необережності.

4. Якщо посадові або службові особи компетентних органів держави Сторони, виконуючи свої завдання у зв'язку з виконанням цієї Угоди на території іншої Сторони, завдають шкоди третій особі, Сторона, на території якої було заподіяно шкоду, відповідає за завдані збитки відповідно до правил, які застосовуються у випадку заподіяння шкоди посадовими або службовими особами її компетентних органів. Сторона, чиї посадові або службові особи завдали шкоди, повертає іншій Стороні всю суму компенсації, що виплачується потерпілому або особі, яка має право на компенсацію після його смерті. Друге речення цього пункту не застосовується, якщо посадові або службові особи компетентних органів держави Сторони, які заподіяли шкоду, діяли під безпосереднім керівництвом посадових або службових осіб компетентних органів держави іншої Сторони, за винятком випадків, коли вони завдали шкоди умисно або з грубої необережності.

5. Компетентні органи держав Сторін працюють у тісній співпраці для сприяння врегулюванню вимог щодо відшкодування шкоди. Для цього вони, зокрема, обмінюються будь-якою наявною в них інформацією про випадки заподіяної шкоди.

Стаття 17

Відповідальність посадових та службових осіб

1. Посадові та службові особи компетентних органів держави однієї Сторони, які здійснюють діяльність на території держави іншої Сторони відповідно до цієї Угоди, нестимуть відповідальність так само, як посадові та службові особи компетентних органів держави іншої Сторони щодо кримінальних правопорушень, учинених ними або проти них.

2. Сторони забезпечують посадовим особам, які відповідно до цієї Угоди виконують службову діяльність на території держави іншої Сторони, такий самий захист і допомогу під час її здійснення, як і власним посадовим особам.

Стаття 18

Повноваження посадових та службових осіб

1. Посадові та службові особи

компетентних органів держав Сторін, які відповідно до цієї Угоди здійснюють діяльність на території держави іншої Сторони, зобов'язані дотримуватися національного законодавства держави цієї Сторони. Вони не мають правових повноважень, якщо інше не передбачено цією Угодою.

2. Посадові та службові особи компетентних органів держави однієї Сторони під час здійснення діяльності в межах реалізації цієї Угоди на території держави іншої Сторони мають право:

1) носити уніформу або інші видимі розпізнавальні знаки;

2) використовувати службові транспортні засоби, плавзасоби або повітряні судна.

3. Компетентні органи держави іншої Сторони можуть виключити повноваження, зазначені в пункті 2 цієї статті, або поставити їх залежно від виконання додаткових умов.

Стаття 19

Мови

При реалізації положень цієї Угоди компетентні органи держав Сторін використовують українську, польську, англійську або інші узгоджені ними мови.

Стаття 20

Витрати на співробітництво

Якщо виконавчі договори, зазначені в статті 23 цієї Угоди, не містять інших правил, кожна Сторона покриває власні витрати, понесені її компетентними органами при виконанні цієї Угоди.

Стаття 21

Вирішення спорів

Спори, які стосуються тлумачення або виконання положень цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій або прямих переговорів між Сторонами та не будуть передані для вирішення будь-якій третій стороні.

Розділ IV

Виконавчі та прикінцеві положення

Стаття 22

Контактні дані

1. Після набрання чинності цією Угодою Сторони невідкладно передають одна одній дипломатичними каналами:

1) контактні дані своїх компетентних органів;

2) інформацію про повноваження, які кожен із компетентних органів зобов'язані та мають право здійснювати в межах предмета цієї Угоди, а також про їхню територіальну юрисдикцію.

2. Сторони невідкладно повідомляють одна одну дипломатичними каналами про зміни в інформації, зазначеній у пункті 1 цієї статті, а також про зміни назв органів і розподіл повноважень.

Стаття 23

Виконавчі договори

З метою реалізації положень цієї Угоди компетентні органи держав Сторін можуть укладати виконавчі договори, крім міжнародних договорів, призначені для деталізації положень цієї Угоди.

Стаття 24

Зв'язок з іншими міжнародними договорами

1. Ця Угода не порушує права і зобов'язання Сторін, що випливають з двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, сторонами яких є держави Сторін, зокрема, які стосуються правової допомоги в кримінальних справах або які випливають з їхнього членства в міжнародних організаціях.

2. З дати набрання чинності цією Угодою припиняє свою дію Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю, вчинена у м. Києві 03 березня 1999 року.

3. Виконавчі договори, укладені відповідно до Угоди, зазначеної в пункті 2 цієї статті, зберігають свою чинність протягом строку дії цієї Угоди або до тих пір, поки вони не будуть замінені новими договорами, укладеними згідно з цією Угодою.

Стаття 25

Строк дії

1. Ця Угода набирає чинності через тридцять (30) днів з дати отримання Сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про завершення виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

2. До цієї Угоди можуть бути внесені зміни за письмовим погодженням Сторін. Такі зміни набирають чинності відповідно до положень пункту 1 цієї статті.

3. Ця Угода укладається на невизначений строк. Дія цієї Угоди може бути припинена в будь-який час шляхом надсилання дипломатичними каналами письмового повідомлення будь-якою зі Сторін іншій Стороні. У такому випадку дія цієї Угоди припиняється через дев'яносто (90) днів з дати отримання такого повідомлення іншою Стороною.

Учинено в м. Львів 11 грудня 2025 року

у двох оригінальних примірниках, кожний з яких українською та польською мовами, при цьому обидва тексти є рівноавтентичними.

____________

* Затверджено постановою КМУ від 20 травня 2026 року N 624 (Офіційний вісник України від 09.06.2026, N 47, стаття 3173)

За

Кабінет Міністрів України

За

Уряд Республіки

Польща