Про схвалення Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026—2028 роках

Тип: Розпорядження

№ 598-р

Дата: 10 червня 2026 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 10 червня 2026 р. N 598-р

Київ

Про схвалення Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026 - 2028 роках

1. Схвалити Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2026 - 2028 роках Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) за участю інших державних органів, відповідальних за виконання завдань і заходів, передбачених операційним планом, забезпечити:

виконання завдань та заходів операційного плану за рахунок і в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування;

подання щокварталу до 15 числа наступного місяця Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності інформації про стан виконання завдань та заходів операційного плану.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити виконання операційного плану у межах своїх повноважень.

5. Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності забезпечити:

проведення моніторингу виконання операційного плану;

починаючи з 2027 року подання щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України звіту про хід реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням, та звіту про стан виконання операційного плану;

подання до 1 грудня 2028 р. Кабінетові Міністрів України проекту операційного плану заходів з реалізації у 2029 - 2030 роках Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 80

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 10 червня 2026 р. N 598-р

СТРАТЕГІЯ

державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року

Загальна частина

Збройна агресія Російської Федерації проти України, що триває з лютого 2014 р., призвела до масового переміщення людей. Особливо активно переміщення здійснювалося після початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в лютому 2022 року. Мільйони людей були змушені залишити свої домівки, роботу, соціальні зв'язки та звичне життєве середовище. Внутрішнє переміщення стало не лише гуманітарним викликом, а і довгостроковим соціально-економічним процесом, що впливає на демографічну структуру країни, розвиток територіальних громад, ринок праці, житлову сферу та соціальну згуртованість.

Станом на 1 січня 2026 р. в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб обліковувалося понад 4,6 млн. таких осіб. З них внутрішнього переміщення після повномасштабного вторгнення зазнали 3,3 млн. осіб. Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб перемістилися з Донецької, Харківської, Херсонської, Запорізької та Луганської областей. Понад 500 тис. осіб обліковується в Харківській області, 469 тис. осіб - Дніпропетровській області, 435 тис. осіб - м. Києві. Крім того, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на грудень 2025 р. кількість переміщених громадян України в країнах Європи - понад 5,3 млн. осіб та ще 549090 осіб в інших країнах (переважно США та Канада). Частина таких осіб після повернення на підконтрольну територію України можуть бути облікованими як внутрішньо переміщені особи.

Важливим кроком стало підписання 16 грудня 2025 р. в Гаазі за участю Президента України Конвенції про утворення Міжнародної компенсаційної комісії для України, спрямованої на відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Очікувана ратифікація зазначеної конвенції Верховною Радою України створює передумови для формування системного підходу до компенсації втраченого житла, майна та інших збитків, що є важливим елементом відновлення життєвих траєкторій внутрішньо

переміщених осіб та прийняття ними рішень щодо інтеграції або повернення.

Кабінет Міністрів України послідовно реагує на виклики у сфері внутрішнього переміщення протягом всього циклу - від евакуації до інтеграції або повернення. Проте тривале переміщення значної частини населення потребує подальшого переходу від окремих рішень до цілісної державної політики, орієнтованої на відновлення життєвих траєкторій людей.

У 2025 році рішенням Кабінет Міністрів України Мінсоцполітики визначено центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування та координацію державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб. Зазначене рішення закріпило інституційну відповідальність за комплексний підхід до підтримки внутрішньо переміщених осіб та створило основу для переходу від розрізнених програм до системної політики. Саме тому політика щодо внутрішньо переміщених осіб інтегрується також в логіку розвитку соціальної сфери як така, що орієнтована на потреби людини та спрямована на зміцнення соціальної згуртованості.

Координаційна роль Мінсоцполітики ґрунтується на розумінні внутрішнього переміщення як перерваного життєвого циклу, а отже, внутрішньо переміщені особи потребують не тільки тимчасової допомоги, а і підтримки у відновленні доступу до житла, праці, соціальних послуг, освіти, участі в житті територіальної громади.

Окрема увага в межах державної політики надається таким групам з числа внутрішньо переміщених осіб, як ветерани війни, особи старшого віку, особи з інвалідністю, а також дітям, зокрема дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, малолітнім дітям, які прибули без супроводження законного представника, та сім'ям з дітьми. Підтримка таких осіб здійснюється із застосуванням цільових інструментів і механізмів з урахуванням їх специфічних потреб.

Ця Стратегія є елементом середньострокової державної політики, спрямованої на створення умов, за яких будуть задоволені потреби внутрішньо переміщених осіб і вони зможуть у повному обсязі користуватися своїми конституційними правами без будь-якої дискримінації, зокрема за походженням, місцем проживання чи самим фактом внутрішнього переміщення.

Під час розроблення цієї Стратегії враховано норми Законів України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" і принципи міжнародного права, насамперед міжнародні стандарти, що регулюють питання внутрішнього переміщення, зокрема Керівні принципи ООН з питань внутрішнього переміщення, відповідні рекомендації та резолюції Комітету міністрів та Парламентської асамблеї Ради Європи, які стосуються прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а саме резолюція 2448 (2022) "Гуманітарні наслідки та внутрішнє й зовнішнє переміщення у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України", а також основоположні документи у сфері прав людини, передусім Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. Під час підготовки цієї Стратегії взято до уваги Рамкову програму Міжвідомчого постійного комітету з пошуку довгострокових рішень в інтересах внутрішньо переміщених осіб, утвореного резолюцією Генеральної Асамблеї ООН.

Основні проблеми, зумовлені внутрішнім переміщенням

Збройна агресія проти України та її подальша ескалація, тимчасова окупація територій, руйнування інфраструктури населених пунктів внаслідок бойових дій призводять до зростання масштабів внутрішнього переміщення. Незважаючи на значні зусилля держави та партнерів, система підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається не завжди здатною забезпечити послідовний перехід від кризового реагування до стійких рішень. До основних проблем, зокрема, належать:

фрагментованість державної політики у сфері внутрішнього переміщення та інструментів її реалізації і відсутність цілісного маршруту внутрішньо переміщеної особи - відсутній

єдиний, зрозумілий для людини маршрут підтримки та супроводу з моменту евакуації або самостійного залишення небезпечного регіону до інтеграції у територіальну громаду або повернення; допомога надається різними суб'єктами, зокрема недержавними, у вигляді окремих програм або послуг, які часто не пов'язані між собою і не формують послідовного шляху особи;

недостатня координація та обмежене використання даних для прийняття рішень - недостатня диференціація потреб внутрішньо переміщених осіб під час обліку, що знижує адресність інструментів підтримки, дані часто використовуються фрагментарно та не завжди інтегровані між різними реєстрами та системами, що ускладнює планування політики та оцінку її впливу, призводить до швидких рішень і неефективного використання ресурсів; недостатня координація між рівнями влади та сферами політики знижує ефективність;

переважання фокусу на факт внутрішнього переміщення, а не на потреби людини - чинна система підтримки внутрішньо переміщених осіб значною мірою базується на факті переміщення, а не на комплексній оцінці потреб і потенціалу людини або сім'ї, що було виправданим на початкових етапах масового внутрішнього переміщення, однак у середньо- та довгостроковій перспективі обмежує ефективність державного втручання. Відсутність уніфікованої оцінки потреб на ранніх етапах переміщення призводить до їх неврахування у процесі кейс-менеджменту (ведення випадку) і зростання ризику залежності від допомоги для окремих груп осіб, обмеженої мотивації до самостійності;

недостатня врегульованість та передбачуваність процесів евакуації осіб - відсутність чітких критеріїв оголошення евакуації і розмежування повноважень між національним і місцевим рівнем та надмірна залежність від гуманітарних організацій, зокрема у вивезенні маломобільних груп населення, свідчать про потребу у комплексній актуалізації законодавства з урахуванням умов воєнного стану. Зазначені проблеми посилюються неналежною підготовкою територіальних громад до евакуації, включно з відсутністю актуальних планів, транспорту та регулярного навчання населення. Водночас недостатнє інформування про порядок евакуації та державну підтримку після неї обмежує можливість ухвалення рішень;

місця тимчасового проживання не можуть розглядатися як довгострокове рішення, особливо для сімей з дітьми та осіб з інвалідністю. Водночас наявні довгострокові житлові механізми перебувають на етапі формування і потребують масштабування та стабільного фінансування, таких, як соціальна оренда, підтримане проживання та програми доступного кредитування житла, такі як "єОселя" тощо;

нерівна спроможність територіальних громад у реагуванні на внутрішнє переміщення - включення внутрішньо переміщених осіб у приймаючі територіальні громади ускладнюється нерівномірністю доступу до соціальної інфраструктури, робочих місць, освітніх та соціальних послуг та нестачею ресурсів і спроможності для розширення таких послуг відповідно до зростання чисельності населення, що створює ризики соціальної напруги та знижує рівень соціальної згуртованості;

недостатня інтеграція політики щодо внутрішньо переміщених осіб з економічною політикою та політикою зайнятості - політика щодо внутрішньо переміщених осіб недостатньо пов'язана з регіональними стратегіями розвитку та стратегіями розвитку територіальних громад, зокрема в частині потреб місцевих ринків праці, та системою професійної освіти, що призводить до недовикористання людського потенціалу, затяжної економічної залежності та повторного переміщення у пошуках можливостей;

неврегульованість процесу повернення - недостатньо системна підготовка повернення внутрішньо переміщених осіб на державному рівні, відсутні чіткі критерії готовності територій до їх повернення, невизначеним є мінімальний обсяг підтримки та механізми координації з відновленням інфраструктури, що, як наслідок, може призводити до повторного переміщення, розчарування та недовіри до державної політики;

відсутність системного підходу до наслідків переміщення та його впливу на інтеграцію і відновлення життя - недостатня диференціація потреб осіб, які зазнали впливу

тимчасової окупації, бойових дій, втрати соціальних зв'язків і невизначеності, призводить до обмеженого врахування психосоціальних та ідентифікаційних аспектів, що ускладнює адаптацію, знижує рівень довіри та соціальної згуртованості і впливає на ефективність політики підтримки.

Мета та принципи Стратегії

Метою цієї Стратегії є запровадження та здійснення комплексних та системних заходів своєчасної та достатньої підтримки державою кожної людини, яка зазнала або може зазнати внутрішнього переміщення, у тому числі тих, які мали досвід перебування за кордоном, - від моменту виникнення відповідних обставин і прийняття рішення про переміщення до її адаптації, інтеграції чи добровільного повернення та реінтеграції за місцем попереднього проживання, з фокусом на відновлення самостійності та надання підтримки відповідно до індивідуальних потреб.

Ця Стратегія базується на принципах:

цілісності, узгодженості та керованості державної політики у сфері внутрішнього переміщення;

справедливості;

верховенства права;

поваги та захисту прав людини в умовах внутрішнього переміщення з урахуванням норм і стандартів міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини;

недискримінації та гендерної рівності;

безбар'єрності;

міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії з чітким розподілом ролей і відповідальності;

партнерства держави і територіальних громад як ключових суб'єктів реалізації політики;

участі та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб;

прийняття рішень на основі достовірних та актуальних даних про потреби внутрішньо переміщених осіб;

добровільності повернення до покинутого місця проживання;

посилення самозарадності внутрішньо переміщених осіб з урахуванням різноманіття;

варіативності інструментів підтримки відповідно до потреб особи.

Стратегічні цілі та шляхи їх досягнення

Визначення цілей цієї Стратегії ґрунтується на оцінці викликів, пов'язаних з внутрішнім переміщенням внаслідок збройної агресії проти України, та відображає етапи внутрішнього переміщення. Зазначені цілі реалізуються як взаємозв'язані елементи єдиного маршруту безперервної підтримки людини, яка зазнала внутрішнього переміщення.

Стратегічна ціль 1. Забезпечення цілісної та скоординованої системи державної політики щодо внутрішнього переміщення

Досягнення зазначеної цілі передбачає перехід від фрагментованих і швидких рішень у сфері внутрішнього переміщення до єдиної, керованої та передбачуваної системи державної політики, що охоплює всі етапи переміщення людини - від евакуації з небезпечних територій, сприяння виїзду з тимчасово окупованих територій до інтеграції у територіальні громади або добровільного повернення із забезпеченням людино-орієнтованого підходу.

Ключовим елементом такої системи є посилена координуюча роль Мінсоцполітики, яке у 2025 році визначено центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування та координацію державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб. З метою забезпечення міжвідомчої узгодженості рішень та здійснення заходів політичного рівня при Мінсоцполітики буде забезпечено функціонування координаційної ради із залученням інших міністерств, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, національних та міжнародних організацій у межах спільної логіки політики та чітко визначених ролей.

Досягнення зазначеної цілі також передбачає актуалізацію та узгодження законодавства у сфері внутрішнього переміщення з метою усунення прогалин, дублювання та суперечностей, а також забезпечення відповідності новій логіці державної політики. Законодавче регулювання повинно підтримувати цілісність підходів, чіткий розподіл повноважень між суб'єктами політики та можливість реалізації інструментів підтримки, орієнтованих на потреби.

Інструментальною основою координації стане цифрова інтегрована платформа підтримки внутрішньо переміщених осіб, що розвивається як єдина національна інформаційно-аналітична система та інтерфейс міжвідомчої взаємодії, спрямований на формування цілісного та безперервного "Шляху внутрішньо переміщеної особи". Платформа забезпечуватиме обмін, інтеграцію

та узгоджене використання даних у межах єдиної системи, зокрема між Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, Єдиною інформаційною системою соціальної сфери та іншими державними інформаційними ресурсами, і створюватиме основу для запровадження інтегрованої моделі підтримки внутрішньо переміщених осіб. Інтеграція платформи з іншими державними інформаційними системами забезпечить ухвалення управлінських рішень на основі даних, підвищить прозорість та ефективність державної політики, а також мінімізує ризики дублювання та неузгодженості заходів підтримки внутрішньо переміщених осіб. Для самої особи це означатиме більш зрозумілий та зручний доступ до інформації про можливості підтримки, а також можливість відстежувати, які саме послуги та допомога їй були надані чи на які вона/він мають право.

Важливим аспектом ефективності такої політики є інституціоналізований зворотний зв'язок від внутрішньо переміщених осіб. Звернення, скарги та пропозиції внутрішньо переміщених осіб повинні системно збиратися, узагальнюватися та використовуватися для формування і коригування державної політики. Механізм участі внутрішньо переміщених осіб, зокрема через ради з питань внутрішньо переміщених осіб, розглядається як інструмент консультацій та експертного залучення до формування та реалізації політики.

Основними завданнями, необхідними для досягнення зазначеної стратегічної цілі, є:

функціонування сталої загальнонаціональної міжсекторальної системи координації державної політики щодо внутрішнього переміщення, яка об'єднує зусилля державної, регіональної та місцевої влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів;

забезпечення цілісності та узгодженості законодавства щодо внутрішнього переміщення та його відповідності міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини;

розбудова і впровадження єдиної цифрової та аналітичної основи державної політики щодо внутрішнього переміщення та створення цілісного маршруту внутрішньо переміщеної особи;

забезпечення наявності актуальних та повних даних щодо внутрішнього переміщення для формування політик і програм;

впровадження сталих процедур участі внутрішньо переміщених осіб у процесах прийняття рішень, включно з консультаціями та механізмом зворотного зв'язку.

Ключовими показниками досягнення цілі є:

функціонування багаторівневого ефективного механізму координації дій державних і недержавних суб'єктів з метою реагування на виклики внутрішнього переміщення з чітко визначеними ролями і механізмом взаємодії між рівнями влади та партнерами;

наявність узгодженого, цілісного, недискримінаційного та адаптованого до поточних умов і такого, що відповідає міжнародним стандартам, законодавству з питань внутрішнього переміщення;

зв'язок цифрової інтегрованої платформи підтримки внутрішньо переміщених осіб з необхідними державними базами даних та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, що дає можливість підтримувати актуальність інформації щодо ситуації із внутрішнім переміщенням і поточними потребами внутрішньо переміщених осіб;

використання органами державної влади на всіх рівнях з метою запровадження і виконання обґрунтованих програм допомоги системи статистичних даних та регулярних і систематичних оцінок потреб внутрішньо переміщених осіб;

інтеграція механізму участі внутрішньо переміщених осіб (зворотний зв'язок, консультативні ради, регулярні опитування) у процеси ухвалення рішень на всіх рівнях.

Верхньорівневі показники досягнення цілі такі:

відсоток територіальних громад, які надають підтримку та здійснюють регулярний обмін інформацією з використанням інтегрованої платформи підтримки внутрішньо переміщених осіб;

щонайменше 75 відсотків територіальних громад визначають потреби внутрішньо переміщених осіб у документах стратегічного та бюджетного планування на середньостроковий період;

кількість/частка консультацій, опитувань або засідань консультативних органів за участю внутрішньо переміщених осіб, результати яких використані під час формування або коригування політики.

Стратегічна ціль 2. Координована евакуація з території бойових дій та виїзд з

тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей

Досягнення зазначеної цілі передбачає посилення ролі держави у процесі евакуації та перехід від переважно логістичного підходу до моделі, орієнтованої на потреби, у межах якої рішення про евакуацію з території бойових дій або виїзд з тимчасово окупованих територій, розміщення та подальший маршрут людини ухвалюються з урахуванням її індивідуальних потреб і можливостей приймаючих територій. Така евакуація з території бойових дій або виїзд з тимчасово окупованих територій є координованою та включає сприяння переміщенню через треті країни.

Ключовим елементом такої системи є нормативно врегульований процес евакуації, що включає визначені критерії прийняття рішень про проведення евакуації, ролі та відповідальність усіх залучених суб'єктів, а також стандартизовані алгоритми дій на кожному етапі - від інформування населення і організації виїзду до первинного розміщення та подальшого супроводу людей. Особливої уваги потребує врегулювання механізму виїзду з тимчасово окупованих територій, у тому числі через треті держави, що повинно включати забезпечення належної координації діяльності дипломатичних установ України та інших заінтересованих органів і інституцій щодо надання практичної допомоги громадянам України, які виїхали з таких територій, з метою їх подальшого повернення на підконтрольну Україні територію. Водночас повинно бути забезпечено розроблення, затвердження та застосування стандартних операційних процедур для різних типів переміщення, включаючи виїзд через треті країни та використання міжнародного гуманітарного механізму, а також належна координація дій з міжнародними партнерами та третіми державами щодо організації такого переміщення та подальшого повернення осіб. Таке врегулювання повинно забезпечити передбачуваність дій, видимість для держави людей, які евакуювалися або виїхали з тимчасово окупованих територій, та зменшити навантаження на окремих суб'єктів у кризових умовах.

Невід'ємною складовою переміщення є рання комплексна оцінка потреб ще на етапі евакуації або безпосередньо після виїзду з небезпечних територій, у тому числі самостійного. Оцінка охоплює соціальні, житлові, медичні, освітні та інші базові потреби, а також обмеження, пов'язані з мобільністю, станом здоров'я чи сімейним складом. Це дає змогу не лише забезпечити первинну підтримку, а і сформувати обґрунтований маршрут подальшого розміщення і супроводу та забезпечити узгодження потреб людей з можливостями приймаючих територіальних громад, знижуючи ризики повторного переміщення і перевантаження окремих територіальних громад.

Організація транзитних центрів у межах цього процесу розглядається як елемент безперервного маршруту підтримки. Такі центри повинні функціонувати як місця, де людина отримує інформацію, базову допомогу, де її потреби оцінюються з можливістю подальшого визначення приймаючої територіальної громади на підставі такої оцінки.

Реалізація зазначеної цілі також передбачає використання цифрових інструментів для координації евакуації та первинного розміщення, зокрема інтеграцію результатів оцінки потреб в Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Це створює умови для прозорого розподілу між територіальними громадами, а також для планування подальших кроків підтримки на основі даних.

У результаті евакуація повинна перетворитися з кризової реакції на керований процес, який закладає основу для подальшої адаптації, інтеграції або повернення внутрішньо переміщених осіб і зменшує соціальні та управлінські ризики на наступних етапах.

Основними завданнями, необхідними для досягнення зазначеної цілі, є:

покращення нормативного врегулювання процесу евакуації з території бойових дій в умовах воєнного стану;

ефективна координація евакуаційних заходів на державному, регіональному та місцевому рівні, а також координація надання гуманітарної допомоги особам, які евакуювалися з території бойових дій або виїхали з тимчасово окупованих територій;

забезпечення безперервності супроводу осіб і сімей, які зазнали внутрішнього переміщення, шляхом формування цілісного маршруту підтримки на

основі ранньої комплексної оцінки потреб і оперативного відображення інформації в інтегрованій платформі підтримки внутрішньо переміщених осіб та Єдиній інформаційній системі соціальної сфери;

організація планування та підготовки до евакуації населення, зокрема маломобільних груп населення та осіб, які проживають або зараховані на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також населення разом із сільськогосподарськими тваринами;

своєчасне, повне та доступне інформування населення про евакуацію з території бойових дій, виїзд з тимчасово окупованих територій, права, обов'язки і подальшу підтримку внутрішньо переміщених осіб;

належне функціонування транзитних центрів як місць надання населенню, яке евакуювалося чи виїхало з тимчасово окупованих територій, базового пакета послуг і предметів першої необхідності та проведення первинного оцінювання потреб у допомозі та послугах з подальшим направленням для забезпечення доступу до них.

Ключовими показниками досягнення цілі є:

забезпечення ефективної роботи координаційного штабу на державному, регіональному та місцевому рівні, а також координаційних центрів підтримки цивільного населення;

оновлення критеріїв формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

розроблення та періодичне оновлення планів проведення заходів з евакуації населення, зокрема маломобільних груп населення та осіб, які проживають або зараховані на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування;

розроблення та впровадження порядку евакуації населення разом із сільськогосподарськими тваринами з подальшим їх розміщенням;

систематичне проведення оцінки потреб осіб, які евакуювалися з території бойових дій або виїхали з тимчасово окупованих територій, і забезпечення доступу до послуг, передусім до медичних і соціальних послуг для маломобільних груп населення;

посилення спроможностей центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування з планування та підготовки до евакуації населення або виїзду з тимчасово окупованих територій;

підвищення обізнаності населення, зокрема маломобільних груп, про дії під час проведення евакуації по всій території України;

забезпечення необхідними транспортними та логістичними спроможностями для евакуації населення, зокрема осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також самостійного переміщення з територій, де оголошено евакуацію;

проведення інформаційних кампаній щодо евакуації і виїзду з тимчасово окупованих територій та підтримки після переміщення систематично та з урахуванням особливостей доступу до інформації осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях;

облаштування транзитних центрів і забезпечення надання в них допомоги та послуг населенню, яке евакуювалося чи виїхало з тимчасово окупованих територій.

систематичне проведення оцінки потреб у медичних і соціальних послугах з догляду серед осіб старшого віку та осіб з інвалідністю, які евакуювалися з території бойових дій або виїхали з тимчасово окупованих територій, і забезпечення доступу до таких послуг.

Верхньорівневі показники досягнення цілі такі:

щонайменше 75 відсотків осіб/сімей пройшли первинну оцінку потреб протягом 72 годин після виїзду з небезпечної території та отримали необхідну підтримку;

частка повторних екстрених переміщень не більше 10 відсотків загальної кількості евакуйованих або тих, хто виїхав з тимчасово окупованих територій;

щонайменше 85 відсотків маломобільних осіб отримують спеціалізований супровід під час евакуації.

Стратегічна ціль 3. Сприяння адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі територіальні громади шляхом посилення самостійності, підтримки територіальних громад і адресної підтримки

Досягнення зазначеної цілі передбачає перехід від тимчасових і фрагментованих рішень до адаптації та стійкої інтеграції внутрішньо переміщених осіб у соціально-економічне життя приймаючих територіальних

громад. Зазначене повинно здійснюватися з фокусом на самозарадність осіб та відповідно зменшення залежності від допомоги. Водночас держава забезпечує підтримку внутрішньо переміщених осіб, які потребують постійної допомоги.

Наскрізним елементом реалізації цієї стратегічної цілі є запровадження комплексної системи оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на всіх етапах внутрішнього переміщення. Зокрема, передбачається впровадження первинного оцінювання потреб евакуйованих осіб та членів їх сімей з використанням отриманих результатів для подальшого формування індивідуального маршруту підтримки у соціальній, житловій, освітній, економічній та інших сферах.

Ключовою передумовою є системне врахування внутрішньо переміщених осіб, їх потреб та інтересів у стратегічному, бюджетному та інвестиційному плануванні територіальних громад. Внутрішньо переміщені особи повинні розглядатися не як тимчасове навантаження, а як фактор розвитку територій, що впливає на планування житлової політики, соціальної інфраструктури, мережі послуг, транспорту та місцевого ринку праці. Врахування інтересів та потреб внутрішньо переміщених осіб у стратегічних документах розвитку територіальних громад / регіонів повинно створити основу для прогнозованих і обґрунтованих управлінських рішень.

Для забезпечення адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб держава сприятиме вирівнюванню фінансового навантаження на приймаючі територіальні громади, зокрема шляхом удосконалення механізму бюджетного планування і міжбюджетних трансфертів, який враховуватиме істотні зміни чисельності населення протягом бюджетного періоду внаслідок внутрішнього переміщення. Це може включати механізм оперативного коригування трансфертів, додаткові формульні дотації або інші інструменти, що дають змогу територіальним громадам своєчасно підтримувати належний рівень послуг та інфраструктури відповідно до фактичного навантаження.

Підтримка внутрішньо переміщених осіб на рівні територіальних громад потребує системних інвестицій у розвиток інфраструктури та інституційної спроможності територіальних громад, що здійснюються через програми публічних інвестицій і публічні інвестиційні проекти за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, міжнародної фінансової та технічної допомоги, донорських програм, а також публічно-приватне партнерство у разі, коли це є доцільним та відповідає публічним інтересам. Пріоритетом таких інвестицій є забезпечення доступності житла, соціальних і адміністративних послуг, безбар'єрності та можливостей для економічної активності.

Форми підтримки внутрішньо переміщених осіб визначатимуться на основі періодичного індивідуального оцінювання потреб та результатів виконання індивідуального плану заходів з адаптації та інтеграції, що забезпечуватиме сталість, передбачуваність і адресність рішень.

Вибір місця проживання внутрішньо переміщених осіб повинен базуватися не лише на критерії доступності житла, але і на можливостях зайнятості. З огляду на це одним з ключових напрямів повинно залишатися відновлення економічної самостійності внутрішньо переміщених осіб через доступ до працевлаштування, професійного навчання, підприємницьких можливостей, а також послуг, які зменшують бар'єри зайнятості, зокрема доглядові послуги за дітьми та особами, які потребують стороннього догляду.

Адаптація з метою подальшої інтеграції внутрішньо переміщених осіб також потребує задоволення освітніх, психосоціальних та соціокультурних потреб, які у разі їх незадоволення ускладнюють відновлення життєвих траєкторій. Недостатня узгодженість навчальних програм і відсутність інституційної підтримки освітньої інтеграції, передусім дітей та молоді, які перемістилися після перебування в окупації, посилюють соціальну ізоляцію, поглиблення освітніх розривів та втрат.

Ключовою передумовою стійкої інтеграції внутрішньо переміщених осіб повинно бути вирішення питання забезпечення житлом через доступність та/або спроможність національних, регіональних та місцевих програм, зокрема їх фінансування, належної реалізації та достатності інформування про них. Політика повинна передбачати

розвиток довгострокових рішень із забезпечення житлом, зокрема соціального житла, послуги підтриманого проживання та фінансово-кредитного механізму підтримки будівництва, придбання, оренди житла, який забезпечуватиме постійне проживання та можливість планування життя. Місця тимчасового проживання повинні стати тимчасовим рішенням з подальшою їх трансформацією у житло для тимчасового проживання або соціальне житло.

Важливою складовою адаптації та інтеграції повинно бути забезпечення доступної та якісної психосоціальної підтримки, зокрема на рівні територіальних громад, з урахуванням психологічних викликів, пов'язаних з досвідом війни, переміщенням, втратою дому та розривом соціальних зв'язків. Обмежена доступність такої підтримки, особливо на місцевому рівні, знижує здатність людей до навчання, працевлаштування та активної участі в житті територіальних громади.

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб передбачає також створення умов для локального діалогу, взаємодії та спільного планування громадського життя, що сприяє відновленню довіри, відчуття приналежності та соціальної згуртованості. Підтримка ініціатив, спрямованих на залучення внутрішньо переміщених осіб до життя територіальних громад, розглядається як елемент зміцнення спільнот і довгострокової стійкості приймаючих територіальних громад. Водночас важливо забезпечити створення умов для збереження внутрішньо переміщеними особами місцевої ідентичності, культурного різноманіття, історії та соціальних зв'язків.

У результаті реалізації цієї стратегічної цілі підтримка внутрішньо переміщених осіб повинна еволюціонувати від переважно короткострокових та універсальних форм допомоги до системної моделі адаптації та інтеграції, орієнтованої на відновлення самостійності людини, з урахуванням її потреб і спроможностей, її економічну активність і повноцінну участь у житті приймаючої територіальної громади із збереженням адресної підтримки для осіб і сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Основними завданнями, необхідними для досягнення зазначеної цілі, є:

забезпечення виконання комплексних програм підтримки внутрішньо переміщених осіб після прибуття до приймаючої територіальної громади;

створення умов для економічної самостійності внутрішньо переміщених осіб, зокрема через доступ до працевлаштування, професійного навчання, перекваліфікації та розвитку підприємницької діяльності;

посилення фінансової та інституційної спроможності приймаючих територіальних громад у зв'язку з внутрішнім переміщенням з урахуванням фактичного навантаження на інфраструктуру та публічні послуги;

створення умов для реалізації права на житло внутрішньо переміщеними особами через сталі житлові рішення;

забезпечення всебічного розвитку та соціальної інтеграції дітей та молоді з числа внутрішньо переміщених осіб;

розвиток доступної психосоціальної підтримки та інструментів локальної взаємодії, спрямованих на зміцнення соціальної згуртованості, відновлення довіри та підтримку культурного різноманіття, збереження місцевої ідентичності.

Ключовими показниками досягнення цієї цілі є:

забезпечення комплексної підтримки внутрішньо переміщених осіб одразу після прибуття до приймаючої територіальної громади;

наявність у приймаючих територіальних громадах інституційних та фінансових інструментів для реагування на потреби внутрішньо переміщених осіб на етапах адаптації та інтеграції;

забезпечення створення умов для реалізації права на житло внутрішньо переміщеними особами, у тому числі через механізм соціальної оренди, створення соціального житла та трансформацію місць тимчасового проживання;

забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до працевлаштування, професійного навчання та підтвердження кваліфікацій;

зменшення частки внутрішньо переміщених осіб, які залежать виключно від допомоги, за винятком осіб, які потребують постійної підтримки;

надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб внутрішньо переміщених осіб;

забезпечення доступу дітей та молоді з числа внутрішньо переміщених до всебічного розвитку та інтеграції в приймаючих територіальних

громадах;

забезпечення належного інформування внутрішньо переміщених осіб про права, послуги і можливості інтеграції в доступному форматі;

реалізація ініціатив, спрямованих на збереження місцевої ідентичності, зміцнення соціальної згуртованості та підтримку культурного різноманіття.

Верхньорівневі показники досягнення цілі такі:

щонайменше 80 відсотків осіб, які зазнали переміщення, пройшли адаптацію з метою подальшої інтеграції на основі оцінювання потреб;

щонайменше 70 відсотків працездатних внутрішньо переміщених осіб мають стабільну зайнятість або самозайнятість;

частка внутрішньо переміщених осіб, що залежать лише від соціальної та гуманітарної допомоги, менш як 15 відсотків;

частка внутрішньо переміщених осіб, забезпечених житлом для постійного проживання (оренда, зокрема соціальна, соціальне житло, власне житло, підтримане проживання) - не менш як 85 відсотків;

зменшення частки внутрішньо переміщених осіб, які проживають у місцях тимчасового проживання понад 12 місяців, - не менш як на 30 відсотків щороку;

щонайменше 65 відсотків внутрішньо переміщених осіб у соціологічних опитуваннях зазначають, що відчувають себе частиною територіальної громади та планують залишатися у територіальній громаді найближчі два - три роки.

Стратегічна ціль 4. Створено умови для добровільного, безпечного та стійкого повернення внутрішньо переміщених осіб та їх реінтеграції у зв'язку з відновленням територій

Досягнення зазначеної цілі передбачає формування системної та узгодженої державної політики повернення, яка охоплює всіх внутрішньо переміщених осіб, у тому числі тих, що мали досвід перебування за кордоном, та ґрунтується на принципах добровільності, безпеки і поінформованого вибору.

Повернення розглядається як один із можливих життєвих сценаріїв, а не як універсальне або обов'язкове рішення. Державна політика полягає у стимулюванні повернення лише за наявності об'єктивних передумов, зокрема безпекових, житлових, інфраструктурних та економічних, і уникненні заохочення передчасних або непродуманих рішень, що можуть призвести до повторного переміщення чи соціальної нестабільності.

Ключовим елементом досягнення зазначеної цілі є забезпечення доступу до достовірної, актуальної та структурованої інформації для осіб, які розглядають можливість повернення до покинутого місця проживання. Така інформація повинна охоплювати стан безпеки, хід відновлення інфраструктури, доступність житла, соціальних, медичних, адміністративних, освітніх та інших послуг, можливості працевлаштування та наявні програми підтримки. Надання інформації повинно здійснюватися через єдині державні канали та цифрові інструменти, що забезпечують поінформований вибір.

Державна політика щодо повернення також передбачає формування та виконання узгоджених програм реінтеграції для осіб і сімей, які приймають рішення повернутися, незалежно від того, чи йдеться про повернення з інших регіонів України, чи з-за кордону. Такі програми повинні ґрунтуватися на оцінці індивідуальних потреб та включати житлові рішення, покращення доступу до соціальних та медичних послуг, сприяння зайнятості та інші інструменти, необхідні для відновлення самостійності або соціальної підтримки тих, хто цього потребує.

Важливою складовою зазначеної цілі є узгодження політики щодо повернення з державними та регіональними стратегіями відновлення і розвитку територій. Повернення людей повинно бути синхронізоване з вирішенням гуманітарних питань (розмінування, робота критичної інфраструктури), відновленням житлового фонду і соціальної інфраструктури, розвитком місцевих економік і спроможності територіальних громад.

Реалізація цієї стратегічної цілі також враховує, що для частини внутрішньо переміщених осіб, у тому числі тих, що мали досвід перебування за кордоном, інтеграція у приймаючі територіальні громади може залишатися довгостроковим або постійним рішенням. Державна політика повинна забезпечувати баланс між підтримкою повернення і створенням умов для повноцінного життя людей у територіальних громадах фактичного проживання, поважаючи індивідуальний вибір і життєві обставини.

результаті реалізації зазначеної цілі повернення повинно стати поетапним, скоординованим і стійким процесом, який сприяє відновленню територіальних громад та ефективному розвитку людського потенціалу, водночас зберігаючи ключовий принцип - добровільність і повагу до рішення кожної людини.

Основними завданнями, необхідними для досягнення зазначеної цілі, є:

запровадження програм підтримки добровільного, гідного і безпечного повернення та реінтеграції;

інтеграція процесу повернення з процесами відновлення та розвитку територій з метою запобігання повторному переміщенню та забезпечення стійкості рішень;

інформування населення про умови повернення, зокрема безпековий стан для повернення до покинутого місця проживання, про ризики повернення на тимчасово окуповані території, території активних бойових дій;

забезпечення підтримки реінтеграції осіб, які повернулися, з урахуванням їх індивідуальних потреб.

Ключовими показниками результативності є:

розроблення та затвердження критеріїв визначення населеного пункту безпечним для повернення;

затвердження та впровадження державних, регіональних та місцевих програм підтримки добровільного, гідного і безпечного повернення та реінтеграції, інтегрованих із стратегіями відновлення та розвитку територій;

запровадження регулярного інформування населення на державному, регіональному та місцевому рівні про небезпеку (або ризики) повернення на тимчасово окуповану територію, територію активних бойових дій;

здійснення систематичного інформування про безпечне повернення, умови надання підтримки та програми сприяння реінтеграції;

надання підтримки внутрішньо переміщеним особам, які повернулися, для реалізації права на житло, соціальних, економічних та інших прав відповідно до їх потреб;

реалізація територіальними громадами проектів, спрямованих на створення умов для повернення та реінтеграцію разом з національними та міжнародними партнерами;

зменшення випадків повторного внутрішнього переміщення.

Верхньорівневі показники досягнення цілі такі:

понад 80 відсотків осіб, які повернулися, в опитуваннях зазначають, що мали достатню інформацію про безпекову ситуацію, доступність житла і послуг, можливості працевлаштування у місці повернення;

рівень повторного внутрішнього переміщення протягом шести місяців серед тих, хто повернувся, не більш як 15 відсотків;

у територіальних громадах, де реалізуються проекти відновлення житла, інфраструктури та соціальних послуг, спостерігається стале зростання чисельності населення (позитивна демографічна динаміка).

Очікувані результати реалізації Стратегії

Очікувані результати на кожному етапі із зазначенням запланованого строку досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів наведені в операційному плані заходів з реалізації цієї Стратегії.

Результатом реалізації цієї Стратегії стане підвищення якості життя внутрішньо переміщених осіб шляхом посилення їх спроможностей та соціальної стійкості, стимулювання економічної активності, забезпечення реалізації їх прав та основоположних свобод, а також забезпечення добровільного, гідного та безпечного повернення до покинутого місця проживання, зокрема:

запроваджена системна цілісна державна політика щодо внутрішнього переміщення;

забезпечена міжсекторальна взаємодія між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями та благодійними, неурядовими організаціями, неурядовими організаціями інших держав, міжнародними неурядовими організаціями з метою ефективного реагування на виклики внутрішнього переміщення;

наявна підтримка територіальних громад щодо створення умов для прийняття внутрішньо переміщених осіб та їх повернення до покинутого місця проживання;

забезпечення через прозорий механізм підтримки внутрішньо переміщених осіб доступності і справедливості надання допомоги на всіх етапах переміщення;

створені умови для своєчасної евакуації (переміщення) осіб з небезпечних територій та задоволення їх першочергових потреб;

здійснюється адаптація внутрішньо переміщених осіб в приймаючих

територіальних громадах, яка відповідає їх потребам;

забезпечено створення умов для інтеграції внутрішньо переміщених осіб та для розвитку їх потенціалу, посилення спроможності внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах з можливостями збереження місцевої ідентичності;

створені умови, за яких внутрішньо переміщені особи мають можливість безпечно та гідно повернутися до покинутого місця проживання;

здійснюється реінтеграція внутрішньо переміщених осіб після повернення до покинутого місця проживання.

Моніторинг, оцінка результатів реалізації Стратегії та звітування

Координацію дій з реалізації цієї Стратегії здійснює Мінсоцполітики.

Реалізація цієї Стратегії здійснюється двома етапами відповідно до операційного плану заходів, який ґрунтується на визначених стратегічних цілях і завданнях та містить перелік заходів і показники (індикатори) їх виконання.

Органи, що забезпечують реалізацію цієї Стратегії, подають щокварталу до 15 числа наступного місяця Мінсоцполітики звіт про виконання ними операційного плану заходів з реалізації цієї Стратегії, в якому зазначають ґрунтовну інформацію про стан виконання відповідних заходів, включаючи причини, що призвели до порушення строків здійснення заходів.

Мінсоцполітики узагальнює отриману інформацію та починаючи з 2027 року подає щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України звіт про хід реалізації цієї Стратегії та звіт про стан виконання операційного плану заходів з реалізації цієї Стратегії.

Моніторинг і оцінка прогресу реалізації цієї Стратегії здійснюються Мінсоцполітики з урахуванням показників для проведення моніторингу її реалізації із залученням представників органів державної влади та за згодою - експертних та наукових установ, міжнародних організацій, інститутів громадянського суспільства тощо.

Результати проведення моніторингу використовуються для розроблення операційного плану заходів з реалізації цієї Стратегії на наступний період.

Показниками результативності реалізації цієї Стратегії є:

Найменування показника

Вихідний показник

Кінець 2028 року

Кінець 2030 року

Рівень сформованості цілісної системи управління внутрішнім переміщенням, що охоплює координаційний механізм, цифрову інтеграцію, планування на основі даних

система функціонує фрагментарно

забезпечено функціонування необхідного механізму планування на основі даних, координації та цифрової інтеграції для керування процесами внутрішнього переміщення

забезпечено функціонування сталої інтегрованої системи управління внутрішнім переміщенням, що реагує на змінні обставини

Рівень спроможності системи евакуації та первинного реагування щодо забезпечення своєчасної підтримки населення

механізм реагування потребує уніфікації та посилення

забезпечено функціонування координаційного механізму евакуації та оцінювання потреб

забезпечено функціонування сталої системи евакуації, первинного реагування та супроводу

Рівень соціально-економічної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючих громадах

переважає короткостроковий механізм підтримки

забезпечено перехід до системного механізму адаптації, житлових та економічних рішень

забезпечено функціонування сталої системи інтеграції та самостійності внутрішньо переміщених осіб

Рівень готовності держави та територіальних громад до забезпечення добровільного повернення та реінтеграції

відсутня цілісна система підтримки повернення

забезпечено запровадження механізму підтримки повернення та реінтеграції, яка розгортається після припинення бойових дій, деокупації

забезпечено функціонування сталої системи добровільного повернення та реінтеграції у взаємозв'язку з відновленням територій

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Джерелами фінансування заходів з реалізації цієї Стратегії є кошти державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Окремі заходи можуть потребувати залучення додаткових коштів, обсяг яких визначається головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки бюджетних запитів на відповідні періоди. Орієнтовні обсяги фінансування уточнюються під час формування

відповідних бюджетних програм або залежно від фактично отриманої міжнародної технічної допомоги, що може надаватися у формі експертної підтримки, матеріальних ресурсів або цільового фінансування.

Розподіл фінансових ресурсів здійснюється на основі принципу збалансованості, що передбачає належне забезпечення як гуманітарного напряму, так і завдань з відновлення та розвитку, з урахуванням реальних можливостей бюджетів на відповідний рік.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 10 червня 2026 р. N 598-р

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН

заходів з реалізації у 2026 - 2028 роках Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року

Найменування завдання

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Орієнтовний обсяг фінансового забезпечення виконання завдання

Очікувані результати виконання (індикатори)

2026 рік

2027 рік

2028 рік

1. Функціонування сталої загальнонаціональної міжсекторальної системи координації державної політики щодо внутрішнього переміщення, яка об'єднує зусилля державної, регіональної та місцевої влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів

1) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України рішення Кабінету Міністрів України про створення координаційної ради з метою сприяння забезпеченню координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, неурядових та благодійних організацій, громадських об'єднань для забезпечення та захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінекономіки

МВС

Міноборони

Мін'юст

Мінкульт

МОН

МОЗ

Мінмолодьспорт

Мінветеранів

III квартал 2026 р.

створено координаційну раду з метою сприяння забезпеченню координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, неурядових та благодійних організацій, громадських об'єднань для забезпечення та захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

2) здійснення регулярної взаємодії координаційної ради

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінкульт

Мінекономіки

Мін'юст

МОН

МОЗ

Мінмолодьспорт

Мінветеранів

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (за згодою)

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою)

протягом 2026 - 2028 років

забезпечено регулярну взаємодію в межах координаційної ради Мінсоцполітики

через засідання, що проводяться не рідше ніж один раз на квартал

2. Забезпечення цілісності та узгодженості законодавства щодо внутрішнього переміщення та його відповідності міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини

1) проведення комплексного аналізу законодавства щодо внутрішнього переміщення та гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Мінсоцполітики

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об'єднання та благодійні, неурядові організації, неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації (за згодою)

IV квартал 2026 р.

підготовлено комплексний аналіз законодавства щодо внутрішнього переміщення та гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб у формі звіту, який містить перелік виявлених прогалин і бар'єрів та конкретні рекомендації щодо їх усунення

2) використання узагальнених даних із звернень внутрішньо переміщених осіб, отриманих різними каналами комунікації (зокрема урядові "гарячі лінії", онлайн-платформи та локальні точки доступу), для удосконалення нормативно-правових актів, державних та місцевих програм допомоги

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

МОН

МОЗ

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об'єднання та благодійні, неурядові організації, неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації (за

згодою)

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (за згодою)

протягом 2026 - 2028 років

узагальнено дані із звернень внутрішньо переміщених осіб, отриманих через різні канали комунікації, для використання під час вдосконалення нормативно-правових актів, державних та місцевих програм допомоги

3) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів, спрямованих на усунення виявлених під час аналізу прогалин і бар'єрів законодавства щодо внутрішнього переміщення та гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінкульт

Мінекономіки

Мін'юст

МОН

МОЗ

Мінмолодьспорт

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (за згодою)

I квартал 2027 р.

розроблено та внесено Кабінетові Міністрів України проекти нормативно-правових актів, розроблені, зокрема, на основі результатів комплексного аналізу законодавства щодо внутрішнього переміщення та гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

3. Розбудова і впровадження єдиної цифрової та аналітичної основи державної політики щодо внутрішнього переміщення та створення цілісного маршруту внутрішньо переміщеної особи

1) проведення аналізу процесів, пов'язаних із внутрішнім переміщенням, з метою виявлення та опису основних потреб та відповідних програм допомоги внутрішньо переміщених осіб на всіх стадіях внутрішнього переміщення від попередньої реєстрації, евакуації, отримання довідки до соціальної адаптації та інтеграції з метою підготовки технічного завдання

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінекономіки

Мінцифри

МОН

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

III квартал 2026 р.

розроблено технічне завдання для інтегрованої системи підтримки внутрішньо переміщених осіб

2) створення технологічного (цифрового) рішення для запровадження інтегрованої моделі підтримки внутрішньо переміщених осіб

Мінсоцполітики

Мінцифри

I квартал 2027 р.

інші джерела, не заборонені законодавством

створено технологічне рішення (цифрова платформа) інтегрованої підтримки внутрішньо переміщених осіб незалежно від дати переміщення, яка надасть інструменти для безперервного супроводу особи від моменту ухвалення рішення про переміщення до інтеграції або повернення (у разі прийняття добровільного рішення)

4. Забезпечення наявності актуальних та повних даних щодо внутрішнього переміщення для формування політик і програм

1) забезпечення постійного обміну та інтеграції даних між центральними органами виконавчої влади для збору, внесення та актуалізації інформації в цифровій інтегрованій платформі підтримки внутрішньо переміщених осіб

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінкульт

Мінекономіки

Мін'юст

МОН

МОЗ

протягом 2026 - 2028 років

налагоджено безперервний та узгоджений обмін даними, зокрема щодо соціально-економічних характеристик, забезпечення житлом тощо, між центральними органами виконавчої влади, що забезпечує повноту, актуальність і достовірність інформації в єдиній інформаційній системі у сфері внутрішнього переміщення, запобігає дублюванню даних та створює основу для прийняття управлінських рішень на основі даних і підвищення ефективності державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб

2) визначення та впровадження системи індикаторів, що відображають ситуацію із внутрішнім переміщенням в Україні

Мінсоцполітики

Держстат

III квартал 2027 р.

розроблено та подано Кабінетові Міністрів України проект нормативно-правового акта щодо системи індикаторів, які відображають ситуацію із внутрішнім переміщенням в Україні (загальні історичні дані щодо переміщення, починаючи з 2014 року), інформацію про вразливості та інші соціоекономічні фактори, включаючи інформацію про доступ до

соціальних та інших державних послуг, реалізації прав, рівень адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, окремі характеристики домогосподарств, у складі яких є внутрішньо переміщені особи, за результатами вибіркового обстеження доходів та умов життя (EU-SILC) тощо

3) оновлення та забезпечення інтегрованості Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб з іншими державними інформаційними системами та реєстрами з метою її повноцінного використання як основного джерела статистичних та адміністративних даних щодо внутрішнього переміщення

Мінсоцполітики

державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України" (за згодою)

I квартал 2027 р.

за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством

забезпечено оновлення та інтеграцію Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб з іншими державними реєстрами, що дало змогу отримувати актуальні, достовірні та динамічні дані, які відображають реальний стан, зміни та тенденції внутрішнього переміщення в часовому розрізі

5. Впровадження сталих процедур участі внутрішньо переміщених осіб у процесах прийняття рішень, включно з консультаціями та механізмом зворотного зв'язку

1) проведення консультацій з радами з питань внутрішньо переміщених осіб щодо рішень, які можуть стосуватись або впливати на життя внутрішньо переміщених осіб

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

протягом 2026 - 2028 років

проведено консультації з радами з питань внутрішньо переміщених осіб щодо рішень, які можуть впливати на життя внутрішньо переміщених осіб, забезпечено врахування їх потреб, підвищено прозорість процесу ухвалення рішень

2) забезпечення участі внутрішньо переміщених осіб у місцевому самоврядуванні через використання форм участі у вирішенні питань місцевого значення, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Мінрозвитку

IV квартал 2027 р.

приведено у відповідність із вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" нормативно-правові акти територіальних громад (статути, положення, розпорядження тощо) в частині визначення внутрішньо переміщених осіб "жителями територіальної громади" та поширення на них усіх форм участі у вирішенні питань місцевого значення;

внутрішньо переміщені особи мають можливість участі у вирішенні питань місцевого значення;

забезпечено доступ внутрішньо переміщеним особам до використання інструментів локальної демократії через платформу електронної демократії E-DEM.UA (у разі її застосування);

внутрішньо переміщені особи поінформовані про наявні інструменти участі через проведені інформаційні та правопросвітницькі кампанії;

забезпечено методичний супровід на державному рівні щодо залучення внутрішньо переміщених осіб до участі у місцевому самоврядуванні, зокрема шляхом розроблення рекомендацій, узагальнення та поширення кращих практик

3) налагодження системного зворотного зв'язку між центральними органами виконавчої влади та внутрішньо переміщеними особами, зокрема в межах діяльності рад з питань внутрішньо переміщених осіб та іншого консультативно-дорадчого механізму, з метою збору, узагальнення та врахування пропозицій внутрішньо переміщених осіб під час формування та коригування державної політики

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінкульт

Мінекономіки

Мін'юст

МОН

МОЗ

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

протягом 2026 - 2028 років

запроваджено сталі та інституціоналізовані канали комунікації між центральними

органами виконавчої влади та внутрішньо переміщеними особами, зокрема через ради з питань внутрішньо переміщених осіб, що забезпечують системний збір, аналіз і узагальнення пропозицій з ключових питань політики щодо внутрішнього переміщення, підвищують прозорість і обґрунтованість управлінських рішень у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб та сприяють зростанню довіри до державних інституцій

4) врегулювання діяльності рад з питань внутрішньо переміщених осіб на обласному та місцевому рівні та забезпечення прозорого оновлення складу, участі у формуванні політики, моніторингу ефективності та сталої комунікації з органами влади

Мінсоцполітики

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

III квартал 2026 р.

розроблено та внесено Кабінетові Міністрів України проект нормативно-правового акта щодо чіткого розмежування повноважень обласного та місцевого рівня щодо рад з питань внутрішньо переміщених осіб, встановлено критерії їх створення, щодо порядку оновлення складу, участі у формуванні державної політики, моніторингу ефективності та забезпечення комунікації з керівництвом органів влади

Стратегічна ціль 2. Координована евакуація з території бойових дій та виїзд з тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей

6. Покращення нормативного врегулювання процесу евакуації з території бойових дій в умовах воєнного стану

1) розроблення та внесення змін до нормативно-правових актів у частині визначення ролей всіх залучених суб'єктів та алгоритмів дій на державному, регіональному та місцевому рівні

МВС

ДСНС

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

III квартал 2026 р.

розроблено та внесено Кабінетові Міністрів України проекти нормативно-правових актів щодо визначення ролі залучених суб'єктів і алгоритмів дій на державному, регіональному і місцевому рівні, що забезпечує узгодженість рішень і дій органів влади

2) розроблення та внесення змін до нормативно-правових актів з метою уточнення порядку формування та функціонування мультидисциплінарних команд при транзитних центрах, зокрема щодо їх повноважень, механізму міжвідомчої взаємодії та відповідальності за забезпечення безперервного надання соціальної, медичної, психологічної та правової допомоги особам, які переміщуються

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

МОЗ

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

III квартал 2026 р.

розроблено та внесено Кабінетові Міністрів України проект нормативно-правового акта, яким унормовано порядок формування та функціонування мультидисциплінарних команд при транзитних центрах, що забезпечує узгоджені дії залучених суб'єктів, підвищує якість і безперервність допомоги постраждалим особам та спроможність транзитних центрів виконувати покладені на них завдання

7. Ефективна координація евакуаційних заходів на державному, регіональному та місцевому рівні, а також координація надання гуманітарної допомоги особам, які евакуювалися з території бойових дій або виїхали з тимчасово окупованих територій

1) створення та функціонування координаційних штабів з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення в областях, з яких здійснюється евакуація

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)*

III квартал 2026 р.

створено координаційні штаби з проведення евакуаційних заходів та реагування на масове переміщення населення в усіх областях, з яких здійснюється

евакуація;

забезпечено функціональність координаційних штабів з проведення евакуаційних заходів і ефективного реагування та їх готовність до оперативного реагування

2) забезпечення проведення регулярних зустрічей координаційних штабів з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення в областях, з яких здійснюється евакуація

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)*

органи місцевого самоврядування (за згодою)*

протягом 2026 - 2028 років

здійснено оперативне узгодження дій та ефективне реагування на масове переміщення населення шляхом регулярного проведення зустрічей координаційних штабів з евакуаційних заходів у областях, з яких здійснюється евакуація

3) здійснення регулярного інформування координаційними центрами підтримки цивільного населення при обласній, районній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації) Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення на державному рівні про результати виконаної роботи у сфері надання допомоги населенню, яке евакуювалося чи виїхало з тимчасово окупованих територій

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

протягом 2026 - 2028 років

забезпечено регулярне інформування (один раз на місяць або частіше за потреби) Координаційного штабу на державному рівні про результати роботи координаційних центрів підтримки цивільного населення при обласних, районних, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації) щодо надання допомоги евакуйованому населенню та особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій, через подані звіти, підготовлені узагальнені аналітичні матеріали щодо наданої допомоги тощо

8. Забезпечення безперервності супроводу осіб і сімей, які зазнали внутрішнього переміщення, шляхом формування цілісного маршруту підтримки на основі ранньої комплексної оцінки потреб і оперативного відображення інформації в інтегрованій платформі підтримки внутрішньо переміщених осіб та Єдиній інформаційній системі соціальної сфери

1) запровадження механізму попередньої реєстрації та первинного оцінювання потреб осіб, які евакуюються, та членів їх сімей, для забезпечення раннього доступу до державної підтримки, формування індивідуального маршруту підтримки та безперервного супроводу на всіх етапах внутрішнього переміщення

Мінсоцполітики

III квартал 2026 р.

вироблено та впроваджено механізм попередньої реєстрації та системного первинного оцінювання потреб евакуйованих осіб, осіб, які виїздять з тимчасово окупованих територій, і членів їх сімей, результати якого використовуються для забезпечення раннього доступу до грошової допомоги та соціальних послуг, а також забезпечення цілісності та безперервності супроводу на державному і місцевому рівні

2) забезпечення інтеграції та оперативного обміну даними про попередню реєстрацію, результати первинного оцінювання потреб та надання заходів підтримки в інтегрованій платформі підтримки внутрішньо переміщених осіб та Єдиній інформаційній системі соціальної сфери

Мінсоцполітики

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

протягом 2026 - 2028 років

забезпечено інтеграцію та актуалізацію даних в інтегрованій платформі підтримки внутрішньо переміщених осіб та Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, що дає змогу відстежувати потреби та надану підтримку осіб і сімей, які зазнали внутрішнього переміщення, під час евакуації з території бойових дій

або виїзду з тимчасово окупованих території та після неї

9. Організація планування та підготовки до евакуації населення, зокрема маломобільних груп населення та осіб, які проживають або зараховані на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також населення разом із сільськогосподарськими тваринами

1) здійснення своєчасного подання Мінрозвитку пропозицій для оновлення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)*

органи місцевого самоврядування (за згодою)*

протягом 2026 - 2028 років

забезпечено своєчасне подання Мінрозвитку пропозицій до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

2) розроблення/оновлення та узгодження планів евакуації населення з території бойових дій, зокрема маломобільних груп населення та осіб, які проживають або зараховані на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, що включає евакуацію населення разом із сільськогосподарськими тваринами

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

ДСНС

Національна поліція

Мінрозвитку

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінекономіки

Нацсоцслужба

Держпродспоживслужба

щокварталу

розроблено/оновлено плани евакуації населення з території бойових дій, зокрема маломобільних груп населення, осіб, які проживають або зараховані на цілодобове перебування у закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, що включає евакуацію населення разом із сільськогосподарськими тваринами

3) створення та оновлення списків осіб з інвалідністю, у тому числі з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, з інтелектуальним та психічним порушенням та інших маломобільних груп населення, які потребують допомоги під час евакуації, а також осіб, які перебувають у закладах цілодобового перебування різних типів, форм власності та підпорядкування, із забезпеченням інтеграції таких списків з планами евакуації та державною інформаційною системою координації евакуації

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)*

органи місцевого самоврядування (за згодою)*

щомісяця

створено та оновлено списки осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які потребують допомоги під час евакуації, а також осіб, які перебувають у закладах цілодобового перебування різних типів, форм власності та підпорядкування;

списки інтегровано з планами евакуації та державною інформаційною системою координації евакуації

4) організація проведення навчання керівного складу та фахівців центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту щодо планування, координації та організації евакуаційних заходів (згідно з Порядком проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. N 819)

ДСНС

НАДС

Національна поліція

Мінрозвитку

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

до 20 січня року, наступного за звітним

у межах бюджетних призначень головних розпорядників, а також інших джерел, не заборонених законодавством

пройдено навчання керівним складом та фахівцями центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих

держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту щодо планування, координації та організації евакуаційних заходів з отриманням посвідчень про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту

5) забезпечення методичної допомоги центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям (військовим адміністраціям), органам місцевого самоврядування у сфері планування, координації та проведення евакуаційних заходів

ДСНС

Мінрозвитку

протягом 2026 - 2028 років

надано методичну підтримку центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям (військовим адміністраціям), органам місцевого самоврядування у сфері планування, координації та проведення евакуаційних заходів

6) розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту акта щодо порядку евакуації з території бойових дій сільськогосподарських тварин, який визначає умови та порядок перевезення, ідентифікації та обліку тварин, ветеринарного контролю, забезпечення місць тимчасового чи постійного розміщення, кормами і водою, вимоги до транспорту та безпеки під час евакуації населення

Мінекономіки

Мінрозвитку

Національна поліція

Держпродспоживслужба

III квартал 2026 р.

розроблено та внесено Кабінетові Міністрів України проект нормативно-правового акта щодо порядку евакуації з території бойових дій сільськогосподарських тварин, який визначає умови та порядок перевезення, ідентифікації та обліку тварин, ветеринарного контролю, забезпечення місць тимчасового чи постійного розміщення, кормами і водою, вимоги до транспорту та безпеки під час евакуації населення

7) забезпечення наявності та готовності транспортних засобів для проведення евакуації населення, у тому числі маломобільних груп населення, сільськогосподарських і домашніх тварин, шляхом формування та оновлення переліків транспортних засобів, у тому числі броньованих та спеціалізованого санітарного транспорту, усіх форм власності, створення резервів транспорту, а також визначення порядку їх залучення

обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Мінрозвитку