Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного

середовища та ядерної безпеки України

від 18 травня 1995 року N 37

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

1 червня 1995 р. за N 162/698

Відповідно до вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та для підвищення економічної відповідальності за нанесені збитки державі внаслідок його порушення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що додається.

2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти для видання зазначеної Методики.

3. Головній екологічній інспекції та Секретаріату забезпечити:

3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників;

3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки на місцях та зацікавленим міністерствам і відомствам.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В. Шевчука.

Міністр

Ю. Костенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України

від 18 травня 1995 р. N 37

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

1 червня 1995 р. за N 162/698

МЕТОДИКА

РОЗРАХУНКУ РОЗМІРІВ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Методика розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика), встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Методика є обов'язковою для інспекторів Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України і посадових осіб спеціально уповноважених органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цій Методиці наведено посилання на такі законодавчі та нормативні акти:

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Санітарні правила і норми. Охорона поверхневих вод від забруднення СанПіН N 4630-88 (затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.07.88 р. N 4630-88);

Узагальнений перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм (затверджені Головрибводом Мінрибгоспу СРСР 09.08.90 р. N 12-04-11);

Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 року N 18).

3. ВИЗНАЧЕННЯ, СКОРОЧЕННЯ

3.1. Визначення

*****************************************************************

Термін * Визначення * Джерело посилання

*****************************************************************

3.1.1.Водний об'єкт Зосередження природ- Словник нормативних

них вод на поверхні термінів і визначень

суші чи в земній ко- у галузі охорони і

рі, яке має харак- використання вод

терні форми поширен- (УкрНЦОВ, Харків,

ня і риси гідроло- 1992 рік, стор.20)

гічного режиму і на-

лежить до природних

ланок кругообігу во-

ди: річки, озера,

інші поверхневі во-

ди, підземні води,

льодовики і внутріш-

ні моря

3.1.2.Вода зворотна Вода, що повертається Словник нормативних

за допомогою техніч- термінів і визначень

них споруд і засобів

у галузі охорони і

з господарської ланки використання вод

кругообігу води в (УкрНЦОВ, Харків,

його природні ланки 1992 рік, стор.14)

(океанічну, літогенну

річкову, озерну)

3.1.3. Вода стічна Різновид зворотної Словник нормативних

води, яка утворилась термінів і визначень

в процесі господарсь- у галузі охорони і

копобутової і вироб- використання вод

ничої діяльності (УкрНЦОВ, Харків,

(крім скидної і дре- 1992 рік, стор.16)

нажної води), а

також при відведенні

з забудованої тери-

торії, яка утвори-

лась внаслідок випа-

дання атмосферних

опадів

3.1.4.Вода скидна Вода, що відводиться Словник нормативних

від зрошуваних сіль- термінів і визначень

ськогосподарських у галузі охорони і

угідь і забудованих використання вод

територій, що поли- (УкрНЦОВ, Харків,

ваються, а також во- 1992 рік, стор.16)

да, відведена від

ділянок, на яких за-

стосовується гідро-

механізація

3.1.5.Вода дренажна Вода, що профільтру- Словник нормативних

валась в дренаж з термінів і визначень

тіла гідротехнічної у галузі охорони і

споруди або основи, використання вод

а також з осушувано- (УкрНЦОВ, Харків,

го (зрошуваного) зе- 1992 рік, стор.14)

мельного масиву

3.1.6.Забруднююча Речовина у воді, яка Словник нормативних

воду речовина викликає порушення термінів і визначень

норм якості води у галузі охорони і

використання вод

(УкрНЦОВ, Харків,

1992 рік, стор.42)

3.1.7.Гранично допу- Концентрація речови- Словник нормативних

стима концент- ни у воді, вище якої термінів і визначень

рація (ГДК) вода непридатна для у галузі охорони і

встановленого виду використання вод

водокористування. (УкрНЦОВ, Харків,

Нормативи ГДК наведе- 1992 рік, стор.32)

ні у Санітарних пра-

вилах і нормах,

СанПІН N4630-88 та в

Узагальненому пере-

ліку ГДК шкідливих

речовин для води ри-

богосподарських

водойм

3.1.8.Залповий скид Скид зворотних вод Інструкція про поря-

або забруднюючих ре- док дій підрозділів

човин, що призвів у Державної екологіч-

будь-який час після ної інспекції Мін-

скиду до екстремаль- природи України при

но високого забруд- виникненні надзвичай-

нення водного об'єк- них ситуацій (аварії,

та, тобто перевищен- катастрофи, стихійне

ня ГДК шкідливих лихо і т.ін. Затвер-

речовин в контроль- джена наказом Мін-

ному створі водного природи України від

об'єкта в 50 і біль- 11 липня 1994 року

ше разів N 65)

Словник нормативних

термінів і визначень

у галузі охорони і

використання вод

(УкрНЦОВ, Харків

1992 рік, стор.43)

3.1.9.Сміття Гетерогенні суміші, Вводиться вперше

які утворюються в

процесі життєдіяль-

ності людини і потре-

бують знешкодження,

утилізації, ліквіда-

ції

3.1.10.Норма природ- Природне зменшення Вводиться вперше

ного зменшен- маси (об'єму) ванта-

ня вантажу жу внаслідок його

усихання

3.1.11.Концентрація Концентрація речови- Словник нормативних

фонова ни у воді водного термінів і визначень

об'єкта, що сформу- у галузі охорони і

валася під впливом використання вод

усіх домішок, за ви- (УкрНЦОВ, Харків,

нятком впливу даного 1992 рік, стор.53)

джерела, відносно

якого визначається

ця фонова концентра-

ція

3.1.12.Глибина по- Максимальна глибина, Вводиться вперше

ширення нафти на якій виявляється

у воді перевищення вмісту

нафти над фоновим по-

казником

3.1.13.Гранично до- Гранично допустимий Словник нормативних

пустимий скид скид (ГДС) - маса ре- термінів і визначень

(ГДС) човини у зворотній у галузі охорони і

воді, максимально до- використання вод

пустима до відведен- (УкрНЦОВ, Харків,

ня з установленим ре- 1992 рік, стор.32)

жимом в даному пункті

водного об'єкта за

одиницю часу з метою

забезпечення норм

якості води в конт-

рольному створі або

непогіршення природ-

ного складу і власти-

востей води, які сфор-

мувалися, якщо вони

гірше нормативних

3.1.14.Тимчасово Тимчасово узгоджений Правила охорони по-

узгоджений скид (ТУС) - маса ре- верхневих вод

скид (ТУС) човини у зворотній (затверджені Держ-

воді, тимчасово до- комприроди СРСР, 21

пустима до відведен- лютого 1991 року,

ня у водний об'єкт п. 3.11)

при поетапному досяг-

ненні ГДС

3.2. Скорочення

3.2.1. НМД - неоподатковуваний мінімум доходів.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

4.2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме:

- самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування;

- самовільних скидів зворотних вод з підприємств, суден та об'єктів, для яких не видані дозволи на спецводокористування, або не встановлені норми гранично допустимих чи тимчасово узгоджених скидів шкідливих речовин;

- перевищення затверджених нормативів і норм скидів забруднюючих речовин (г/куб. м);

- перевищення затверджених нормативів і норм витрат зворотних вод (куб. м/годину);

- скидів забруднюючих речовин, не зазначених у дозволах на спецводокористування чи нормах ГДС(ТУС), якщо їх концентрація перевищує ГДК;

- самовільних скидів зворотних вод чи сировини з морських або річкових суден, плавзасобів, надводних або підводних споруд;

- надходження зворотних вод або забруднюючих речовин в поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварій на насосних станціях, колекторах і інших спорудах, витоку таких вод чи речовин внаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скиду сировини внаслідок аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т. п.;

- вимушених санкціонованих аварійних скидів, що не передбачалися проектом, але здійснюються з метою попередження аварійних ситуацій;

- скидів шкідливих речовин, що призвели до забруднення підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення поверхні землі та зони аерації грунтів.

4.3. Відповідальність за порушення водоохоронного законодавства не настає, якщо порушення норм водокористування виникло з незалежних від водокористувача і непередбачених проектом обставин (землетрус, стихійне лихо і т. ін.).

4.4. У разі скидів, пов'язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд підприємствами, що експлуатують комунальні системи каналізації, відповідальність їх настає при перевищенні тимчасово узгоджених природоохоронними органами (на період скиду) обсягів зворотних вод та їх концентрацій.

4.5. Стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства (п. 3 Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.92 р. N 18).

У разі сплати за понадлімітні скиди штрафних (кратних) платежів відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів.

4.6. При наявності у винуватця скиду документальних даних про екологічно обгрунтовані витрати коштів на ліквідацію наслідків забруднення, сума цих коштів виключається з розрахованої суми збитків.

4.7. Факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а також погіршення якості води водного об'єкта встановлюються інспекторами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України, посадовими особами спеціально уповноважених органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища та громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища на основі спеціальних досліджень, результатів відомчого, державного лабораторного контролю або візуально з оформленням актів та протоколів встановленої органами Мінекобезпеки форми.

4.8. Період з моменту підтвердженого протоколом, актом або поясненнями свідків початку скиду до його припинення, а також час самовільного водокористування вважається періодом порушення водоохоронного законодавства, за який стягуються збитки.

4.9. Утрата вантажу при транспортуванні або перевантаженні в портах вважається самовільним скидом, а збитки при цьому розраховуються за фактичною кількістю скинутої речовини на підставі перевірки суднових документів, з урахуванням норм природного зменшення вантажу при перевезенні.

5. РОЗРАХУНОК РОЗМІРІВ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ТА МОРСЬКИХ ВОД

5.1. Розрахунок об'ємів та концентрацій забруднюючих речовин

5.1.1. Об'єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій і т. п. з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

5.1.2. Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів.

5.1.3. З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики скидних вод протягом всього періоду скиду.

Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруднюючих речовин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних споруд, берегових та інших об'єктів при короткочасному (не більше 12 годин)

періоді скиду.

При заздалегідь відомому сталому складі зворотних вод (наприклад, господарсько-фекальні води суден, стічні води міської каналізації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток, використання в розрахунках попередніх даних про їх склад та якість.

5.1.4. Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою (1)

С1+С2+...+Сn

Сс = -------------, (1)

n

де Сс - середня концентрація, приймається як розрахун-

кова при визначенні збитків, г/куб.м;

С1С2...Сn - концентрації забруднюючих речовин у відібраних

пробах за період порушення водоохоронного зако-

нодавства, г/м куб.

n - кількість відібраних проб.

5.1.5. Об'єм стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розраховується за формулою (2)

Wсв = 0.9 х Wзв - (Wнв + Wст.в) (2)

де Wзв - об'єм забраної води, м куб.;

Wнв - об'єм невикористаної води, м куб.;

Wст.в - об'єм стічної води в ємкостях водного транспорту або

зданої на очисні споруди, м куб.;

0.9 - коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.

5.1.6. При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруднюючих речовин їх маса (Мі) визначається за формулою (3)

Мі = (Мр-Мф) х S х 10-6 + (Ср-Сф.к) х V х 10-6 , (3)

де

Мі - маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т;

Мр - маса нафти (нафтопродуктів) на 1 кв. м поверхні води, г/кв. м;

Мф - фоновий показник маси нафти (нафтопродуктів) у воді на 1 кв. м поверхні води, г/кв. м;

S - площа розливу нафти, кв. м;

Ср - концентрація розчиненої у воді нафти на глибині n, г/куб. м;

Сф. к. - фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/куб. м;

V - об'єм забрудненої води, куб. м, визначається за формулою (4)

V = S х n (4)

де n - глибина поширення нафти у воді, м.

Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи декількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за проведеними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 кв. м) за зовнішнім виглядом нафтової плівки у відповідності з додатком N 1 та оцінками геометричних розмірів плями нафти.

5.1.7. Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверхню, може бути визначена інструментальними методами за площею розливу та шляхом визначення маси нафти на одиницю площі.

Маса нафти на одиницю площі сніжно-льодової поверхні визначається шляхом відбору кернів у 4 - 5 місцях, що розташовані на лінії, яка розділяє пляму забруднення на дві приблизно рівні частини; місця відбору проб повинні бути розташовані на однаковій відстані одна від одної. Із відібраних проб складається загальна проба, в якій і визначається маса нафти на 1 кв. м площі.

5.2. Розрахунок величини збитків

5.2.1. При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод збитки в національній валюті визначаються за формулами (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).

5.2.2. Збитки для наднормативних скидів визначаються за формулою (5)

(5)

де

V - витрати зворотних вод, куб.м/год;

T - тривалість наднормативного скиду, годин;

Cc. ф.- середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/куб. м;

Сд - дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС(ТУС) г/куб. м. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, в розрахунковій формулі Сд приймається рівним ГДК;

0,003 - базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

Аі - показник відносної небезпечності речовини, визначається з співвідношення 1/Сгдк;

де Сгдк -

граничнодопустима концентрація цієї речовини згідно з СанПІН N 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК - "відсутність" - 100000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності приймається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1.

n - величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян

в одиницях національної валюти;

& - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта у

відповідності з додатком N 2;

-3

10 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50 % прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів).

5.2.3. Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою (6)

, (6)

де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (5).

Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у розмірі, що не повинен перевищувати 50 % річного прибутку за послуги каналізації.

5.2.4. Збитки для скидів зворотних вод із водних транспортних засобів визначаються за формулою (7)

, (7)

де W - об'єм скинутих зворотних вод, куб. м;

Сф - фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах г/куб. м. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію об'єм накопичення їх для суден I категорії (судна довжиною більше 65 м необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) приймається 50 літрів, а для всіх інших категорій 25 літрів на одну особу за добу при БСК20-350 мг/л і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані в формулі (5).

5.2.5. Збитки для аварійних та інших скидів сировини, речовин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів і т.п.) визначаються за формулою (8)

За = М х 0,003 х Аі х n х

& , (8)

де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кг.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані в формулі (5).

5.2.6. Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям здійснюється за формулою (9)

Зс=(М х Кх х 0.17) х Аі + Т х 0.1, (9)

де Зс - збитки від забруднення вод сміттям, в одиницях національної валюти;

М - маса сміття (в центнерах), яке зібране судном-сміттєзбірником, або визначене як добуток множення забрудненої площі S на середню масу Wср сміття з 1 кв. м (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - DW1, DW2, DW3) визначаються за формулою (10)

М = S х Wср,

де:

DW1 + DW2 + DW3

Wср =

_______________________

(10)

3

S - площа водної поверхні забрудненої сміттям, кв. м;

Кх - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям - у відповідності з додатком N 3;

0.17 - вартість перевезення та утилізації сміття, в НМД - одиниць;

Аі - показник небезпечності сміття, визначається з відношення: 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;

Т - строк роботи спецсуден (судна) при збиранні сміття, годин;

0.1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД - одиниць.

5.2.7. Загальна сума збитків при одночасному забрудненні водного об'єкта декількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначається додаванням до найбільшої з усіх розрахованих величин збитків суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

5.2.8. У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному

створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків помножується на коефіцієнт 10.

5.2.9. Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були вжиті заходи по ліквідації наслідків забруднення водного об'єкта (збирання, знешкодження забруднюючої речовини і т. ін.).

5.2.10. У випадку вжиття заходів по ліквідації наслідків забруднення сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної або знешкодженої забруднюючої речовини і загального строку ліквідації наслідків забруднення.

Сума збитків в цьому випадку встановлюється за формулою (11)

, (11)

де: Зз - зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;

Звс - початкова сума збитків, в одиницях національної валюти;

DМі - маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу ліквідації, т;

М - маса скинутої забруднюючої речовини, т;

Кзі - коефіцієнт зменшення збитків - у відповідності з додатком N 4, залежно від строку ліквідації наслідків забруднення.

Строк ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кожного відрізка часу як різниця між:

- строком, який пройшов з моменту початку скиду (якщо він встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, (Т);

- строком, який пройшов з моменту виявлення скиду (якщо момент початку скиду не встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків і забруднення вод, (Тв).

Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої речовини, строк визначається, як час роботи технічних засобів.

6. РОЗРАХУНОК РОЗМІРІВ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК САМОВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ

6.1. При самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (12)

Зс.б. = W х Тар. , (12)

де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м;

Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях на-

ціональної валюти за 1 куб. м.

7. РОЗРАХУНОК РОЗМІРІВ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД

7.1. Встановлення факту забруднення

7.1.1. Фактом забруднення підземних вод вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти чи інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.

7.1.2. Припущення про факт забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємкостей для зберігання або акумуляції, із продуктопроводів або інших об'єктів.

7.1.3. Встановлення факту забруднення є обгрунтуванням для видання органами Мінекобезпеки припису на виконання інженерно-екологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод.

7.1.4. Фінансування інженерно-екологічних вишукувань здійснюється за рахунок винного у забрудненні підземних вод або із коштів Мінекобезпеки, Рад відповідного рівня з повною компенсацією цих витрат винним.

7.2. Визначення масштабів забруднення

7.2.1. Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення.

7.2.2. Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та забруднюючих речовин роблять кожний випадок самостійним дослідним завданням для оцінки масштабів забруднення підземних вод, яке можна вирішувати шляхом виконання інженерно-екологічних досліджень.

7.2.3. Інженерно-екологічні вишукування щодо оцінки масштабів забруднення підземних вод виконуються спеціалізованими організаціями.

7.2.4. Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт (видає організація, яка фінансує роботу), а також програма їх виконання (складається виконавцем робіт) підлягають узгодженню з Головекоінспекцією Мінекобезпеки України.

7.2.5. Після виконання інженерно-екологічних вишукувань по визначенню масштабів забруднення підземних вод, територіальному органу Мінекобезпеки України для прийняття рішень по захисту підземних вод від забруднення подаються

відомості стосовно:

- гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів);

- масштабів забруднення підземних вод;

- шляхів надходження забруднюючих речовин у водоносний горизонт;

- природної захищеності підземних вод в зоні впливу господарських об'єктів;

- прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

7.2.6. Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час (згідно з прогнозним розрахунком або за фактичним станом) досягнення локалізації ореолу забруднення, тобто зупинки його розвитку.

7.2.7. Визначення об'єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) провадиться за формулою (13)

V = F x m x na, (13)

де F - площа забруднення, кв. м;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного

горизонту, м;

na - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці

(таблиця 1).

Таблиця 1. Орієнтовні значення активної пористості

водонасичених порід

Назва породи

Активна пористість

Гравелисто-галечні відкладення

0,28 - 0,30

Крупнозернисті піски

0,24 - 0,26

Різнозернисті піски

0,20 - 0,24

Дрібнозернисті піски

0,18 - 0,22

Тонкозернисті піски

0,15 - 0,19

Пилуваті та глинисті піски

0,05 - 0,15

Супіски

0,08 - 0,10

Суглинки

0,05 - 0,08

Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик)

0,04 - 0,07

Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

7.3. Розрахунок розмірів збитків

7.3.1. За своїм характером збитки можуть бути прямі (виведення з ладу водозаборів та обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення та ін.) та непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни та зниження тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва та ін.).

7.3.2. Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов'язку проведення робіт, пов'язаних з відновленням якості підземних вод.

7.3.3. Збитки визначаються на основі встановленого факту забруднення підземних вод нафтопродуктами чи іншими речовинами та його масштабів.

7.3.4. Величина збитків (Зп.в) внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається:

в розрахунку на 1куб.м забруднених підземних вод за формулою (14)

Зп.в = Yn x n x Vз x L, (14)

де Yn - питома величина збитків, спричинених навколишньому

середовищу, в частинах НМД;

n - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;

Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб.м;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність

підземних вод:

для грунтових - 1,0;

для міжпластових безнапірних - 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

В розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів визначається за

формулою (15)

Зп.в = Yn x n x M x L, (15)

де М - маса нафтопродуктів, т.

Питому величину екологічних збитків визначають в таблиці 2 при наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод або з таблиці 3, якщо відома маса нафтопродуктів.

7.3.5. У разі, коли забруднювач вже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ореол поширюється, може бути знову пред'явлено позов на відшкодування.

При цьому величина збитків визначається також за формулами (14) та (15), однак замість членів Vз і М використовуються відповідно

n n-1 n n-1

(Vз - Vз ) і ( М - М ),

n

де Vз - об'єм забруднених підземних вод на останній час;

n-1

Vз - те ж з попередніх розрахунків;

n

М - маса нафтопродуктів на останній час;

n-1

М - те ж з попередніх розрахунків.

7.3.6. Визначення величини збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням до формул (14) та

(15) множника, який враховує екологічну небезпеку забруднюючої речовини (Кі) за формулою (16)

Кі = 0,05/ГДКі, (16)

де ГДКі - величини гранично допустимої концентрації або безпе-

чного рівня впливу забруднюючої речовини.

Таблиця 2. Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням

підземних вод нафтопродуктами в

розрахунку на 1 куб. м підземних вод

Область

Питомі величини екологічних збитків *

Область

Питомі величина екологічних збитків *

Вінницька

0,0024

Миколаївська

0,0043

Волинська

0,0009

Одеська

0,0047

Дніпропетровська

0,0051

Полтавська

0,0009

Донецька

0,0027

Рівненська

0,0006

Житомирська

0,0047

Сумська

0,0007

Закарпатська

0,0024

Тернопільська

0,0010

Запорізька

0,0036

Харківська

0,0013

Івано-Франківська

0,0051

Херсонська

0,0012

Київська

0,0006

Хмельницька

0,0012

Кіровоградська

0,0069

Черкаська

0,0017

Автономна Республіка

Крим

0,0015

Чернігівська

0,0003

Чернівецька

0,0047

Луганська

0,0009

Львівська

0,0007

____________

* В частинах неоподатковуваного мінімуму доходів.

Таблиця 3. Питомі величини збитків, заподіяних

забрудненням підземних вод нафтопродуктами в

розрахунку на 1 т забруднюючої речовини

Область

Питомі величина збитків *

Область

Питома величина збитків *

Вінницька

50,36

Миколаївська

90,39

Волинська

17,91

Одеська

103,12

Дніпропетровська

109,59

Полтавська

17,74

Донецька

57,73

Рівненська

14,31

Житомирська

102,43

Сумська

15,34

Закарпатська

51,77

Тернопільська

21,77

Запорізька

79,97

Харківська

26,91

Івано-Франківська

107,36