Про затвердження Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

25.03.2026

м. Київ

N 4351

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

23 квітня 2026 р. за N 561/45955

Про затвердження Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

Відповідно до статті 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", абзацу десятого підпункту 448 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року N 903,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування, що додаються.

2. Відділу формування політики та охорони лісових ресурсів у встановленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов'язків.

Міністр

Олексій СОБОЛЕВ

ПОГОДЖЕНО:

Т. в. о. Голови Державної

екологічної інспекції України

Олександр СУББОТЕНКО

Голова Державного агентства

лісових ресурсів України

Віктор СМАЛЬ

В. о. Голови Державної служби України

з питань безпечності харчових

продуктів та захисту споживачів

Андрій КРЕЙТОР

Голова Державної служби

статистики України

Арсен МАКАРЧУК

В. о. Голови Державної

регуляторної служби України

Олексій МИХАЙЛОВ

Заступник Міністра

цифрової трансформації України

з питань європейської інтеграції

Олександр БОРНЯКОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України

25 березня 2026 року N 4351

Правила

державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

I. Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють вимоги щодо порядку проведення державного обліку чисельності мисливських тварин, які перебувають у стані природної волі, утримуються чи розводяться в неволі або напіввільних умовах відповідно до отриманих дозволів та на умовах і в порядку, встановленому законодавством, визначення обсягів їх добування (відлову, відстрілу), а також визначення кількості загиблих мисливських тварин.

Ці Правила застосовуються всіма суб'єктами первинного і державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування.

2. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

визначення кількості загиблих мисливських тварин - збирання, аналіз, обробка та узагальнення даних про виявлені факти загибелі мисливських тварин;

державний облік чисельності мисливських тварин - збирання, аналіз, обробка та узагальнення матеріалів первинного обліку мисливських тварин, результатом чого є одержання узагальнених даних про чисельність окремих видів (груп видів) мисливських тварин на території суб'єктів первинного обліку, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і в цілому в Україні;

державний облік обсягів добування мисливських тварин - збирання, аналіз та обробка матеріалів первинного обліку обсягів добування (відлову, відстрілу) мисливських тварин, результатом чого є одержання узагальнених даних про обсяги добування мисливських тварин усіх видів (груп видів) на території суб'єктів первинного обліку, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та в цілому в Україні;

камеральні роботи - збирання, обробка та узагальнення отриманих за результатами польових облікових робіт даних про чисельність окремих видів (груп видів) мисливських тварин на всіх пробних площах або маршрутах обліку та екстраполяція цих даних на всю територію суб'єкта первинного обліку;

керівник обліку - уповноважена суб'єктом первинного обліку особа, яка відповідає за організацію та проведення первинного обліку чисельності мисливських тварин;

клас бонітету мисливських угідь - показник якості окремих ділянок мисливських угідь, який визначає узагальнену цінність та придатність їх кормових, захисних властивостей, інших факторів середовища для існування певного виду мисливської фауни;

маршрут обліку - визначений керівником обліку напрямок руху

обліковців, який прокладається через частину стації перебування певного виду (групи видів) мисливських тварин, яка пропорційно охоплює і усереднено характеризує всі класи бонітету мисливських угідь або природні (таксаційні) особливості інших територій, де проводиться первинний облік чисельності мисливських тварин;

матеріали первинного обліку чисельності мисливських тварин - матеріали, оформлені за результатами проведених польових облікових робіт та камеральної обробки документів (облікових карток, анкет, актів та зведених відомостей первинного обліку мисливських тварин), а також картографічних, фото-, відеоматеріалів та інших документів або матеріалів, які відповідно до обраного методу обліку використовувалися під час його проведення;

облікова картка первинного обліку чисельності мисливських тварин (далі - облікова картка) - базовий документ первинного обліку мисливських тварин, який заповнюється обліковцями під час проведення польових облікових робіт за формою, визначеною відповідним методом первинного обліку чисельності мисливських тварин;

обліковець - особа, яка бере участь у проведенні польових облікових робіт та безпосередньо здійснює первинний облік чисельності мисливських тварин;

первинний облік чисельності мисливських тварин - сукупність дій, способів та методів, спрямованих на визначення кількості, а в разі можливості статево-вікової структури популяцій мисливських тварин (у тому числі тих, які утримуються у неволі або напіввільних умовах) безпосередньо в місцях проведення обліку (на пробних площах або маршрутах обліку) та в цілому на території суб'єкта первинного обліку;

первинний облік обсягів добування мисливських тварин - збір та узагальнення даних про добування (відлов, відстріл) мисливських тварин окремих видів (груп видів) у межах, наданих у користування мисливських угідь або на інших територіях, де проводилося добування (відлов, відстріл) мисливських тварин;

польові облікові роботи - збір обліковцями даних про чисельність мисливських тварин безпосередньо на місці проведення обліку (у полі) на визначених керівником обліку пробних площах або маршрутах обліку;

пробна площа - визначена керівником обліку частина стації перебування певного виду (групи видів), яка пропорційно охоплює та усереднено характеризує всі класи бонітету мисливських угідь або природні особливості інших територій, де проводиться первинний облік чисельності мисливських тварин;

стація перебування - територія, яка за своїми природними (захисними, кормовими, гніздовими, кліматичними) властивостями найбільш придатна для постійного перебування або тимчасового скупчення (в окремий період року чи час доби) певного виду (групи видів) мисливських тварин.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про мисливське господарство та полювання", "Про тваринний світ".

3. Суб'єктами первинного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування (далі - суб'єкти первинного обліку) є:

користувачі мисливських угідь - у межах наданих у користування мисливських угідь;

територіальні органи Держлісагентства, орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим - в угіддях державного мисливського резерву (запасу) відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Суб'єктами державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування (далі - суб'єкти державного обліку) є Держлісагентство та його територіальні органи, орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим.

4. Державному обліку чисельності і добування мисливських тварин підлягають мисливські тварини всіх видів (груп видів), строки полювання на яких визначені у статті 19 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Облік мисливських тварин, види яких занесені до Червоної книги України, здійснюється відповідно до Порядку державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 жовтня 2012 року N

486, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 грудня 2012 року за N 2031/22343, відповідно до методів первинного обліку, зазначених у цих Правилах.

5. Ведення державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування здійснюється з метою:

одержання від суб'єктів первинного обліку достовірної та повної інформації про чисельність та обсяги добування мисливських тварин, їх місцезнаходження, територіальне поширення, стан, видову та статево-вікову структуру популяцій;

одержання від суб'єктів первинного обліку достовірної та повної інформації про кількість загиблих мисливських тварин, місце та причини загибелі;

розроблення проєктів лімітів та норм використання мисливських тварин;

ведення моніторингу та державного кадастру тваринного світу;

організації робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин;

забезпечення контролю за природною міграцією, переміщенням мисливських тварин у процесі акліматизації, реакліматизації та реалізації;

дотримання вимог законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища, мисливського господарства та полювання, ветеринарної медицини;

інформування про виявлені осередки епізоотичних захворювань мисливських тварин, планування заходів щодо їх знешкодження та попередження;

збереження біологічного різноманіття;

підтвердження законності набуття у власність мисливських тварин та продукції полювання.

II. Первинний облік чисельності мисливських тварин

1. Первинний облік чисельності мисливських тварин проводиться такими методами та заповнюється за формами:

авіаоблік мисливських тварин (додаток 1);

облік мисливських тварин шумовим прогоном (нагоном) на пробних площах (додаток 2);

дворазовий маршрутно-облоговий облік мисливських тварин по слідах (додаток 3);

облік копитних тварин на місцях зимових скупчень (додаток 4);

облік мисливських тварин на місцях підгодівлі (додаток 5);

облік оленів під час гону (реву) (додаток 6);

облік бобрів шляхом оцінки продуктивності їх поселень (додаток 7);

облік ондатр шляхом обстеження придатних для їх існування водних об'єктів (додаток 8);

облік норок та бобрів по маршрутах уздовж берегів річок і озер (додаток 9);

облік мисливських тварин на жилих норах (додаток 10);

облік водоплавної дичини на зорях (додаток 11);

облік водоплавної дичини на відокремлених водних об'єктах (додаток 12);

весняний облік пернатої дичини (додаток 13);

анкетно-опитовий облік мисливських тварин (додаток 14);

комбінований облік вовків (додаток 15);

облік мисливських тварин за допомогою автоматичної фото- та відеофіксації (фото- та відеопасток) (додаток 16);

маршрутний облік мисливських тварин з використанням тепловізійного обладнання, приладів нічного бачення та освітлювальних приладів (додаток 17);

облік голубів на місцях гніздування (додаток 18);

облік мисливських тварин за допомогою мисливських собак (додаток 19);

облік мисливських тварин за допомогою мічення та GPS-картування (додаток 20).

Для уточнення облікових даних можуть використовуватись одночасно декілька методів первинного обліку.

2. Суб'єкт первинного обліку щороку до 15 січня:

визначає керівника обліку та уповноважує його на проведення первинного обліку мисливських тварин;

встановлює строки та визначає методи проведення первинного обліку мисливських тварин з урахуванням біологічних особливостей усіх видів (груп видів) мисливських тварин, що обліковуються, географічних, кліматичних, соціально-економічних умов, наявного матеріально-технічного та кадрового забезпечення.

3. Відповідно до обраного методу керівник обліку виконує такі організаційні та підготовчі заходи:

визначає відповідно до обраних методів первинного обліку та розмірів стацій перебування мисливських тварин необхідну кількість, розміри та місця розташування пробних площ, довжину та напрямки маршрутів обліку;

позначає всі пробні площі та маршрути первинного обліку на картографічних матеріалах;

визначає обліковців, уповноважених на проведення первинного обліку чисельності мисливських тварин на окремих пробних площах або маршрутах, а також інших обліковців, які братимуть участь у виконанні цих

робіт;

ознайомлює всіх обліковців з обраними методами первинного обліку мисливських тварин, завданнями щодо проведення обліку, забезпечує обліковців обліковими картками, необхідними картографічними та іншими матеріалами, відповідно до визначених методів обліку;

інформує шляхом надсилання офіційного листа в паперовій або електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, не пізніше ніж за три робочі дні до початку первинного обліку, територіальні органи Держлісагентства, органи виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, громадські організації про дату, час і місце проведення первинного обліку;

організовує проведення первинного обліку одночасно на всіх пробних площах або маршрутах, визначених для проведення первинного обліку;

оформлює результати первинного обліку відповідно до пункту 6 цього розділу.

4. Територіальні органи Держлісагентства не пізніше ніж за один робочий день до початку первинного обліку чисельності мисливських тварин доводять інформацію про дату та місце проведення обліку до відома громадськості шляхом оприлюднення на своїх офіційних вебсайтах.

5. Обліковці, уповноважені на проведення первинного обліку чисельності мисливських тварин на окремих пробних площах або маршрутах, після завершення польових облікових робіт збирають в інших обліковців, які брали участь у виконанні цих робіт на відповідних пробних площах або маршрутах, заповнені облікові картки та інші передбачені обраним методом обліку матеріали (фото- та відеоматеріали, електронні носії інформації) та передають керівнику обліку.

У разі проведення первинного обліку методом, що передбачає його тривале виконання, облікові картки заповнюються і здаються керівнику обліку після завершення відповідного етапу первинного обліку.

Нумерація облікових карток проводиться керівником обліку щороку, окремо за кожним методом первинного обліку.

6. Оформлення результатів первинного обліку чисельності мисливських тварин здійснюється керівником обліку шляхом:

аналізу, обробки та узагальнення даних облікових карток або інших матеріалів;

складання і засвідчення власним підписом актів первинного обліку чисельності мисливських тварин за формою згідно з додатком 21 до цих Правил;

виконання камеральних робіт;

актуалізації наявних даних про чисельність мисливських тварин, що утримуються чи розводяться в неволі або напіввільних умовах відповідно до отриманих дозволів та на умовах і в порядку, встановленому законодавством;

підготовки зведеної відомості первинного обліку чисельності мисливських тварин на території суб'єкта первинного обліку за формою згідно з додатком 22 до цих Правил.

Акт первинного обліку чисельності мисливських тварин складається за результатами кожного первинного обліку мисливських тварин незалежно від обраного методу його проведення. Якщо метод обліку передбачає проведення облікових робіт упродовж більш ніж одного дня (облік тварин за допомогою автоматичної фото- та відеофіксації (фото- та відеопасток), анкетно-опитовий облік мисливських тварин), акт обліку складається після остаточного завершення цих робіт у відповідному звітному періоді.

У разі проведення первинного обліку мисливських тварин за участю уповноважених представників територіальних органів Держлісагентства, органів виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (за їх згодою) або громадських організацій ними підписується акт обліку.

Відсутність на проведенні первинного обліку мисливських тварин представників зазначених органів та громадських організацій, які відповідно до абзацу шостого пункту 3 цього розділу були поінформовані про дату, час і місце проведення обліку, не впливає на результати

проведення такого обліку.

7. Зведена відомість первинного обліку чисельності мисливських тварин надається суб'єктом первинного обліку територіальному органу Держлісагентства, органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим щороку до 01 березня шляхом надсилання офіційного листа в паперовій або електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки. Відомості первинного обліку чисельності мисливських тварин на норах і обліку пернатої дичини додатково подаються за формою згідно з додатком 22 до цих Правил щороку до 01 липня.

У разі значного (понад 20 відсотків) зростання чи спаду чисельності окремих видів (груп видів) мисливських тварин порівняно з результатами обліку в попередньому році суб'єкти первинного обліку додають до зведеної відомості первинного обліку чисельності мисливських тварин пояснення причин зміни показників чисельності тварин.

8. Строк зберігання суб'єктами первинного обліку матеріалів первинного обліку в паперовій або електронній формі становить п'ять років.

III. Ведення державною обліку чисельності мисливських тварин

1. Організацію збору, аналізу та узагальнення даних щодо ведення державного обліку чисельності мисливських тварин здійснюють територіальні органи Держлісагентства, орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим у межах адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються їх повноваження.

2. Територіальні органи Держлісагентства, орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим узагальнюють та вносять одержані від суб'єктів первинного обліку дані про чисельність мисливських тварин до зведеної відомості державного обліку чисельності мисливських тварин на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за формою згідно з додатком 23 до цих Правил та щороку до 15 березня надають її Держлісагентству в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Дані державного обліку мисливських тварин на норах і обліку пернатої дичини додатково подаються Держлісагентству за формою згідно з додатком 23 до цих Правил щороку до 15 липня.

3. Держлісагентство узагальнює дані державного обліку мисливських тварин у зведеній відомості державного обліку чисельності мисливських тварин на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя за формою згідно з додатком 24 до цих Правил та оприлюднює ці дані на своєму офіційному вебсайті.

IV. Облік обсягів добування та визначення кількості загиблих мисливських тварин

1. Первинний облік обсягів добування та визначення кількості загиблих мисливських тварин здійснюється суб'єктами первинного обліку шляхом аналітичної обробки даних, що містяться в журналах обліку ліцензій на добування мисливських тварин, селекційного або діагностичного відстрілу мисливських тварин, журналах обліку мисливських тварин, добутих за відстрільними картками, щорічних контрольних картках обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у протоколах про порушення правил полювання або актах виявлення загиблих мисливських тварин, складених за формою згідно з додатком 25 до цих Правил.

2. Дані про обсяги добування та кількість загиблих мисливських тварин суб'єкти первинного обліку в 10-денний строк після закінчення сезону полювання на певний вид (групи видів) мисливських тварин, а також щороку за підсумками календарного року до 15 січня подають шляхом надсилання офіційного листа в паперовій або електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або удосконаленого електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, до територіальних органів Держлісагентства, органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим за зведеною відомістю первинного обліку обсягів добування та

кількості загиблих мисливських тварин за формою згідно з додатком 26 до цих Правил.

3. Територіальні органи Держлісагентства, орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим вносять одержані дані до зведеної відомості державного обліку обсягів добування та кількості загиблих мисливських тварин на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за формою згідно з додатком 27 до цих Правил та у двотижневий строк надають її Держлісагентству в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

4. Держлісагентство узагальнює дані державного обліку обсягів добування та кількості загиблих мисливських тварин за зведеною відомістю державного обліку обсягів добування та кількості загиблих мисливських тварин на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя за формою згідно з додатком 28 до цих Правил та оприлюднює ці дані на своєму офіційному вебсайті.

____________

Додаток 1

до Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод авіаобліку мисливських тварин

Методом авіаобліку проводиться первинний облік парнокопитних тварин, водоплавних птахів у місцях скупчень, а у разі використання безпілотних літальних апаратів і відповідного технічного обладнання - також інші мисливські тварини.

Авіаобліки проводяться за допомогою літальних апаратів (літаки, гелікоптери, аеростати, безпілотні літальні апарати, зокрема - "дрони"), а також фото- та відеознімальної техніки, тепловізійного обладнання, оптико-електронних приладів.

В залежності від типу літального апарату може проводитись відео- або фотозйомка однією чи декількома камерами.

Авіаоблік може бути суцільним або вибірковим.

Суцільний авіаоблік охоплює 100 відсотків площі мисливських угідь і використовується для обліку, відео- та аерофотозйомки скупчень диких тварин на відкритих територіях (не вкритих високою зеленою рослинністю).

Вибірковий авіаоблік здійснюється на паралельних маршрутах обліку таким чином, щоб охоплена первинними обліками площа становила не менше 50 відсотків від площі стації перебування виду тварин, що первинно обліковується, з подальшою екстраполяцією отриманих на маршрутах даних на загальну площу угідь.

При використанні пілотованих апаратів у роботі беруть участь не менше двох обліковців для підрахунку тварин з різних боків апарату. Роботу виконують в ясну погоду, на ділянках, не вкритих високою зеленою рослинністю.

З метою отримання достовірних даних та якісного дешифрування знімків у разі проведення аерофотознімальних робіт, скупчення тварин фотографуються з перекриттям кадрів.

Результати авіаобліку визначаються шляхом камеральної обробки і узагальнення отриманих відео- або фотоматеріалів.

Результати обліку заносяться до облікової картки за такою формою:

Облікова картка N ____

авіаобліку мисливських тварин

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

_____________________________________________________________________________________.

Суб'єкт обліку _______________________________________________________

Тип літального апарату _____________ Висота польоту _____________ м.

Швидкість польоту _______ км/год. Загальний час польоту _____________ год.

Ширина облікової стрічки ______ м. Довжина стрічки __________ км.

Площа, охоплена обліком (на усіх маршрутах обліку, пробних площах) _______ га.

Дата проведення обліку _______________________________

Номер маршруту або пробної площі

Час фіксації,

год.-хв.

Візуально виявлено тварин (види, стать, вік)*, голів**

Обліковці

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

____________

* стать і вік визначаються у разі можливості

** Для зручності підрахунку кількості виявлених тварин дані їх чисельності у таблиці відображаються у вигляді так званого "таксаційного

конверту (або за "методом десяток")", у якого число 10 має вигляд квадрата з намальованими діагоналями, як у закритого конверта. Цифри 1 - 4 відображаються як одна, дві, три та чотири крапки відповідно. Цифри 5 та 6 - це проведені одна та дві діагоналі квадрата. Цифри 7 - 10 відображаються як лінії, що закривають усі сторони квадрата. З числа 11 та наступних чисел починається створення нових квадратів. Черговість нанесення крапок і ліній не має значення.

____________

Додаток 2

до Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод обліку мисливських тварин шумовим прогоном (нагоном) на пробних площах

Цей метод передбачає первинний облік мисливських тварин шляхом візуального спостереження або по їх слідах за допомогою шумового прогону (нагону) тварин загоничами.

Облік методом шумового прогону (нагону) застосовується упродовж року, він може бути вирішальним під час перевірки точності показників інших методів.

Методом шумового прогону (нагону) найкраще обліковуються копитні тварини, зайці, вовки, лисиці.

У разі обліку тварин шляхом візуального спостереження на пробній площі загоничі женуть тварин на обліковців, які розміщуються по периметру пробної площі. Облік на ріллі або іншій відкритій території може проводитися безпосередньо обліковцями, які рухаються стрічкою уздовж визначеної пробної площі та обліковують побачених ними тварин або їх сліди.

До початку обліку на карті-схемі мисливського господарства, єгерського обходу чи окремого урочища визначається місцезнаходження пробних площ, а також напрямок та порядок проведення прогонів, які виключають можливість переходу тварин, які переміщуються з однієї пробної площі на іншу.

Розмір кожної пробної площі залежить від кількості задіяних обліковців та нагоничів, загальна площа охоплених обліком угідь складає не менше 30 відсотків від загальної площі стації перебування виду мисливських тварин, чисельність яких обліковується.

Обліковці розміщуються один від одного на відстані, яка дозволяє чітко бачити і визначити вид, вік та стать тварин, що обліковуються. Нагоничі рухаються обраним маршрутом прямою смугою, перебуваючи у полі зору один одного.

Довжина одного лінійного маршруту прогону (нагону) встановлюється залежно від конфігурації та розміру обраних пробних площ і становить не менше 5 - 10 км.

Проведення первинного обліку мисливських тварин шумовим прогоном (нагоном) по їх слідах, передбачає обов'язкове попереднє затирання усіх слідів тварин по периметру пробних площ. Облік чисельності тварин у такому разі здійснюється шляхом підрахунку вихідних слідів, які залишили тварини у день обліку по периметру пробної площі.

Кожен обліковець веде підрахунок побачених ним тварин або їх слідів лише у визначеному для нього секторі обліку. Відомості про побачених тварин або їх слідів заносяться у заздалегідь підготовлені облікові картки.

Обліковці, відповідальні за проведення первинного обліку чисельності мисливських тварин на окремих пробних площах, збирають облікові картки у обліковців відразу після проведення первинного обліку на кожній пробній площі. Камеральна обробка матеріалів полягає у сумарному підрахунку облікованих тварин або їх слідів на пробних площах та екстраполяції чисельності тварин окремих видів мисливських тварин на всю площу стації їх перебування.

Результати первинного обліку заносяться до облікових карток за такими формами:

Облікова картка N _______

обліку мисливських тварин шумовим прогоном (нагоном) на пробних площах

(у разі візуального спостереження тварин)

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

_____________________________________________________________________________________.

Суб'єкт обліку ________________________________________________________________________

Місце проведення обліку _______________________________________________________________

(номер обходу, номер кварталу, урочище, таксаційний виділ)

Клас бонітету мисливських угідь _________________

Розмір пробної

площі _______________ га.

Дата проведення обліку ________________

Стан і глибина снігового покриву ________________________________________________________

Погодні умови проведення обліку ________________________________________________________

Вид тварини

Самці, голів

Самки, голів

Стать не визначена

Разом

молоді особини

середньо-

вікові

старі

молоді особини

середньо-

вікові

старі

Обліковець

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

Облікова картка N ________

обліку мисливських тварин шумовим прогоном (нагоном) на пробних площах

(у разі обліку по слідах)

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

_____________________________________________________________________________________.

Суб'єкт обліку ________________________________________________________________________

Місце проведення обліку _______________________________________________________________

(номер обходу, номер кварталу, урочище, таксаційний виділ)

Клас бонітету мисливських угідь __________________

Розмір пробної площі ______________ га.

Дата проведення обліку _______________

Стан і глибина снігового покриву ________________________________________________________

Погодні умови проведення обліку ________________________________________________________

Вид тварин

Кількість вихідних слідів дорослих особин

Кількість слідів молодняку

Разом

Обліковець

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

____________

Додаток 3

до Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод дворазового маршрутно-облогового обліку мисливських тварин по слідах

Цей метод передбачає визначення чисельності парнокопитних мисливських тварин, вовка, лисиці, зайців та куниць за різницею кількості вхідних і вихідних слідів тварин, відмічених на усіх квартальних просіках у межах окремих пробних площ, а для невеликих (до 5 тис. га) господарств - на всій території, яка є стацією перебування тварин, що обліковуються.

Первинний облік проводиться щорічно у січні-лютому за наявності стійкого снігового покриву по заздалегідь визначеним і нанесеним на карту-схему господарства маршрутам обліку, які охоплюють усі квартальні просіки на пробних площах.

За декілька днів до проведення польових облікових робіт керівник обліку видає обліковцям облікові картки і абрис із нанесенням квартальної мережі та маршруту руху кожного обліковця.

Облік проводиться два дні поспіль.

В перший день обліковці проходять усі квартальні просіки, наносять на свій абрис кількість та напрямок виявлених слідів кожного із видів тварин, що первинно обліковуються, та затирають ці сліди.

На другий день первинний облік повторюють, але сліди не затирають.

Всі виявлені сліди у перший та другий день обліковці наносять на окремі для кожного дня абриси.

Також, окремо для кожного дня заповнюються облікові картки, які після завершення обліку здаються разом із абрисами керівнику обліку.

Керівник обліку узагальнює дані, які отримані за перший та другий день польових облікових робіт, наносить їх на загальну карту-схему території, яка є стацією перебування тварин, що обліковуються, розраховує загальну чисельність тварин кожного виду на всій території суб'єкта первинного обліку.

Результати первинного обліку заносяться до облікових карток за такою формою:

Облікова картка N _______

дворазового маршрутно-облогового обліку мисливських тварин по слідах

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

_____________________________________________________________________________________

Суб'єкт обліку ________________________________________________________________________

Місце проведення обліку _______________________________________________________________

(номер обходу, номер кварталу, урочище, таксаційний виділ)

Клас бонітету мисливських угідь ________________

Площа угідь на якій проведено облік __________ га.

Дата проведення обліку _______________________

Стан і глибина снігового покриву ________________________________________________________

Погодні умови проведення обліку ________________________________________________________

Види тварин, які обліковуються _________________________________________________________

Номери кварталів, урочищ

День обліку

Дані обліковців

Результат підрахунку, голів

вхідні сліди

вихідні сліди

Обліковець

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

____________

Додаток 4

до Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод обліку копитних тварин на місцях зимових скупчень

За цим методом первинний облік проводиться наприкінці зими по глибокому снігу, в ясну сонячну погоду, впродовж двох днів поспіль у місцях максимальних зимових скупчень копитних тварин. Найкращі результати цей метод показує під час обліку оленів у гірській місцевості.

Цей метод передбачає підрахунок копитних тварин за допомогою оптичних приладів (бінокля, зорової труби, об'єктива фото- або відеокамери тощо) на заздалегідь обраних керівником обліку і нанесених на карти-схеми маршрутах, які обліковець може пройти або проїхати за один день.

Під час виконання робіт обліковець відмічає на картах-схемах маршрут руху, заносить до облікової картки інформацію про види, а у разі можливості, дані про стать і вік тварин, які зустрічаються та час їх зустрічі. З метою уточнення статево-вікової структури та кількості тварин у стаді додатково може проводитись фотографування та відеозапис.

У разі виявлення, під час обліку слідів мисливських тварин, облік продовжується наступного дня в різні періоди доби, до зустрічі з тваринами.

Площа, на якій проведено облік, визначається за картами-схемами.

Камеральна обробка інформації здійснюється шляхом підрахунку чисельності тварин за два дні обліку.

Інформація про мисливських тварин, яких обліковець побачив у перший і другий день первинного обліку включаються в підсумкові дані первинного обліку лише один раз.

Дані первинного обліку матимуть більшу точність, якщо він проводитиметься регулярно протягом зимового періоду скупчень мисливських тварин, маршрути первинного обліку рівномірно охоплюють найбільш типові для них стації перебування.

Дані результатів первинного обліку не екстраполюються на всю площу угідь, отримана за цим методом чисельність облікованих тварин приймається за абсолютну.

Дані первинного обліку заносяться до облікової картки, за такою формою:

Облікова картка N _______

обліку копитних тварин на місцях зимових скупчень

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

_____________________________________________________________________________________.

Суб'єкт обліку ________________________________________________________________________

Місце проведення обліку _______________________________________________________________

(номер обходу, номер кварталу, урочище, таксаційний виділ)

Клас бонітету мисливських угідь ___________________

Площа угідь, охоплена обліком __________ га.

Дата проведення обліку___________________

Стан і глибина снігового покриву________________

Погодні умови проведення обліку ________________________________________________________

Місце зустрічі з тваринами (квартал, урочище)

Час зустрічі з тваринами

Вид тварин

Кількість тварин, голів

В тому числі, голів:

Примітка

самців

самок

молодняку

Обліковець

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

____________

Додаток 5

до Правил державного обліку мисливських

тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод обліку мисливських тварин на місцях підгодівлі

Цей метод первинного обліку використовується на територіях, де проводиться регулярна підгодівля мисливських тварин і є найбільш ефективним для обліку копитних тварин наприкінці зими.

Такий облік здійснюється із заздалегідь підготовлених скрадків (веж, бункерів, наметів), розташованих біля місць підгодівлі тварин.

Обліковці чергують декілька діб і ведуть облік. Кращі результати досягаються чергуванням 1 - 2 доби з інтервалом 5 - 6 днів.

Під час первинних обліків застосовують фото- та відео-фіксацію тварин, прилади нічного бачення, тепловізори та оптичні прилади.

Камеральна обробка матеріалів первинного обліку полягає в підрахунку кількості тварин певного виду, їх віку і статі на кожному місці підгодівлі за кілька днів поспіль та визначенні показників чисельності у дні з максимальним відвідуванням тваринами місць підгодівлі.

Абсолютна чисельність тварин в цілому на території суб'єкта первинного обліку складається з показників чисельності тварин на всіх місцях підгодівлі.

З метою уникнення подвійного підрахунку, детально записується час знаходження тварин на місцях підгодівлі, а також особливі відмітки чи ознаки, які характеризують певних особин тварин.

Дані первинного обліку заносять до облікової картки за такою формою:

Облікова картка N ______

обліку мисливських тварин на місцях підгодівлі

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

_____________________________________________________________________________________.

Суб'єкт обліку ________________________________________________________________________

Місце проведення обліку _______________________________________________________________

(номер обходу, номер кварталу, урочище, таксаційний виділ)

Клас бонітету мисливських угідь ____________

Номер підгодівельного майданчика ____________________________

Дата проведення обліку ________________________

Погодні умови проведення обліку ________________________________________________________

Час перебування на підгодівельному майданчику

Вид тварин

Кількість, голів

В тому числі, голів:

Примітка

самців

самок

молодняку

Обліковець

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

____________

Додаток 6

до Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод обліку оленів під час гону (реву)

Цей облік заснований на використанні біологічних особливостей статевозрілих оленів кожної осені, у шлюбний період (період гону), згуртовувати навколо себе, на певній території (риковиську) самок та молодняк оленів.

Облік здійснюється за попередньо визначеними керівником обліку і нанесеними на карти-схеми маршрутами довжиною від 3 до 5 кілометрів, які в рівнинній місцевості прокладаються по паралельних квартальних просіках, що йдуть вздовж угідь, а в горах - по водороздільних хребтах урочищ, горизонтальних стежках, де краще чути самців, що ревуть.

Обліковці проходять маршрути вранці (до світанку) і ввечері по кілька днів поспіль, на початку і у розпалі гону (реву), період якого за багаторічними спостереженнями в Україні, триває у оленя європейського з 10 до 30 вересня, оленя плямистого з 25 вересня до 20 жовтня, та визначають місця де почули рев оленя. Такі місця обліковці позначають на картах-схемах із зазначенням дати, часу, напрямку, приблизної відстані до тварини, а також підраховують кількість виявлених тварин, визначають їх вік, вгодованість, якість рогів та інші важливі ознаки.

Отримані матеріали передаються керівнику обліку, який перевіряє їх та підсумовує кількість тварин на маршрутах та загальну чисельність, яка визначається шляхом складання максимальної кількості тварин, виявлених на кожному маршруті за всі дні обліку.

У разі регулярного використання цього методу для остаточного

підрахунку тварин може використовуватися коефіцієнт співвідношення ревучих самців до інших тварин, які під час гону (реву) тримаються біля них.

Облікова картка заповнюється за такою формою:

Облікова картка N _______

обліку оленів під час гону (реву)

Автономна Республіка Крим, область, район, міста Київ та Севастополь

____________________________________________________________________________________.

Суб'єкт обліку ________________________________________________________________________

Місце проведення обліку _______________________________________________________________

(номер обходу, номер кварталу, урочище, таксаційний виділ)

Вид тварини __________

Клас бонітету мисливських угідь ____________

Площа угідь, охоплена обліком __________ га.

Дата проведення обліку ____________________

Погодні умови проведення обліку ________________________________________________________

Місця "реву"

(номери кварталів, урочищ)

Час "реву"

(спостереження) оленів

(год., хв.)

Кількість почутих ревучих оленів, голів

Відстань до місця "реву" та напрям, м

Візуально спостерігались гареми

(у чисельнику кількість тварин, у знаменнику - їх приблизний вік), голів

самців

самок з телятами

самок без телят

молодняку

Всього оленів у гаремі

Обліковець

____________

(підпис)

___________________________________________

(прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)

____________

Додаток 7

до Правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування

(пункт 1 розділу II)

Метод обліку бобрів шляхом оцінки продуктивності їх поселень

Облік проводиться шляхом виявлення та нанесення на карти-схеми координат центрів і меж кожного окремого бобрового поселення, визначення чисельності тварин у поселеннях та оцінки продуктивності поселень, яка здійснюється з урахуванням класів бонітетів мисливських угідь для бобра, відповідно до Порядку проведення упорядкування мисливських угідь, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 21 червня 2001 року N 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 року за N 771/5962.

Перспективність бобрових поселень визначається з врахуванням стану окремих сімей, класу бонітету мисливських угідь, захисних властивостей, чинників неспокою.

Кількість тварин в кожному бобровому поселенні, через неможливість прямого підрахунку тварин, має відносні показники і коливається від 2, 3 особин у слабких, неповних сім'ях, до 5 - 7 у сильних та до 10 у дуже сильних сім'ях. Віднесення бобрових сімей до цих категорій здійснюється з врахуванням:

часу існування поселень, визначеного за кількістю старих погризів, інформацією працівників мисливського та лісового господарства;

кількості свіжих погризів, обсягів запасів зимового гіллячкового корму поруч поселень, кількості вилазів, стежок, кормових майданчиків, обсягів і кількості наземних споруд (хаток, загат, каналів), а також нір та віднорків;

наявності чи відсутності слідів молодняку (цьогорічок) бобрів, присутність яких визначається за погризами, що мають на пеньках чи гілочках ширину борозни різця не більше 4 - 5 мм або за прямими відбитками лап на ґрунті.

Кількість бобрів у поселенні визначається за показниками, що наведені у таблиці:

Визначення кількості бобрів у поселеннях

Кількість бобрів у поселенні, х-ка сім'ї

Тривалість існування бобрового поселення

Старі погризи

Свіжі погризи

Приблизна кількість дерев, згризених бобрами на кінець осені, штук

Кущі діаметром до 6 см

Дерева діаметром

Кормові майданчики, стежки, вилази, їх стан

Зимовий запас корму

Сліди перебування бобрят

Сліди будівельної діяльності

Кормова база

Бонітет угідь

6 - 12 см

понад 12 см

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

бобер-одинак

1, рідше 2 роки

відсутні або поодинокі

поодинокі, розосереджені, місць масового повалу немає

до 70

до 20

до 5

2 - 3 стежки слабко проторені

частіше

відсутній

відсутні

виражені надто слабко, 1 - 2 нори, може бути 1 - 2 хатки висотою до 1 м

від поганої до доброї

III - II

слабка сім'я (неповна) із 2 - 3 бобрів

1 - 2 роки

малочисельні або відсутні

малочисельні, зосереджені на ділянках поблизу зимових жител

до 200

до 50

до 10

3 - 5 стежок проторені

відсутній або незначний за обсягом

можуть бути відсутні

малочисельні 2 - 5 нір, 1 - 2 хатки висотою до 3 м. Вздовж зрізу води можуть бути поодинокі канави та загати

від поганої до доброї

III - II

середня сім'я (неповна або повна) із 3 - 5 бобрів, у 4

не менше 3 років

багато

багато зосереджені

до 350

до 100

до 20

10 - 15 стежок, добре втоптані

частіше є

присутні

хатки висотою понад 1 - 1,5 м і діаметром понад 3 м. Добре розвинута мережа канав, багаторічні загати

задовільна або добра

II - I

сильна сім'я (повна) із 5 - 7 бобрів, у

довше 3 - 4 років

дуже багато

дуже багато, кілька ділянок суцільного повалу дерев

до 1000