Тип: Наказ
№ 36
Дата: 18 травня 1995 р.
Статус: Чинний
Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
від 18 травня 1995 року N 36
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
26 травня 1995 р. за N 155/691
Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про тваринний світ" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що додається.
2. Управлінню фінансів, бюджету та інвестицій виділити кошти для видання зазначеної Методики.
3. Головній екологічній інспекції (Павлюк А. М.), секретаріату (Даниляк О. Г.) забезпечити:
3.1. Видання зазначеної Методики у кількості 600 примірників.
3.2. Розсилку Методики органам Мінекобезпеки України на місцях та заінтересованим міністерствам і відомствам.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра В. Шевчука.
Міністр
Ю. Костенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
від 18 травня 1995 р. N 36
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 травня 1995 р. за N 155/691
МЕТОДИКА
РОЗРАХУНКУ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВУ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Основні положення
1. Галузь застосування
Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (надалі - Методика), встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства, застосовується при здійсненні державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів і є обов'язковою для інспекторів Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України і посадових осіб, спеціально уповноважених органів інших міністерств і відомств, яким надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища.
Ця Методика не поширюється на проведення обчислення розмірів шкоди, яка заподіяна рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, розмір яких встановлюється за відповідними таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 р. N 41 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу".
До прийняття Верховною Радою України Закону України "Про виключну (морську) економічну зону", розрахунки збитків, нанесених забрудненням морського середовища, можуть проводитись за "Методикой подсчета убытков, причиненных загрязнением морской среды в економической зоне СССР", затвердженої Міністерством меліорації та водного господарства СРСР та Міністерством рибного господарства СРСР 18 липня 1987 р. N 13-5-02/485.
Методика не може бути застосована при оцінці збитків, заподіяних рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції та розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, оцінка яких здійснюється за відповідною Тимчасовою методикою, затвердженою Держкомприроди СРСР та Мінрибгоспом СРСР 18 грудня 1989 р.
Розрахунки збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, проводяться за відповідною Методикою, затвердженою Мінприроди України і Держрибгосппромом України 11 вересня 1992 р.
2. Нормативні посилання
У Методиці наведені посилання на такі законодавчі акти:
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
Закон України "Про тваринний світ";
Положення про
Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. N 925.
3. Загальні положення
3.1. Дана Методика визначає порядок розрахунку розмірів збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами, шкідливими речовинами та проведенням на водоймах будь-яких робіт з порушенням природоохоронного законодавства, що призвели до загибелі риби, знищення нерестовищ, зниження рибопродуктивності водойм юридичними та фізичними особами, в т. ч. іноземними, у рибогосподарських водоймах України.
3.2. Згідно із ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 58 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє природне середовище.
3.3. Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію Мінприроди України останній та її органам на місцях надано право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
4. Розрахунок величини збитків
4.1. Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекобезпеки України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об'єкта.
4.2. Підрахунок збитків здійснюється на підставі формул (1) - (8), окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих результатів.
Середні біологічні показники основних промислових видів риб приймаються у відповідності з додатками N 1 (Таблиця 1) і N 2 (Таблиця 2).
Приклад розрахунку збитків наведено в додатку N 3.
Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, далі - у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для цього регіону в даний період.
4.3. Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.
4.3.1. Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою
N = ПSМ +
П1МSК1
___________
100
+
П2МSК2
___________
100
,
(1)
де N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;
П - середня кількість загиблої риби, шт./м2;
П1 - середня кількість загиблих личинок, шт./м2;
П2 - середня кількість загиблої ікри, шт./м2;
S - площа негативного впливу пошкодження, м2;
М - середня маса дорослої особини, кг;
К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;
К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.
___________
* - молодь риби приймається за статевозрілу рибу.
** - личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини.
4.3.2. Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2).
N = П
Z
____
100
Q C
К
____
100
М,
(2)
де N - обсяг збитків, кг;
П - кількість загиблої риби, шт.;
Z - доля самок, %
Q - середня плодючість самки, тис. шт.ікринок;
С - кратність нересту, разів;
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
М - середня маса дорослої особини, кг.
4.3.3. Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (3, 4).
для планктону:
,
(3)
для бентосу:
,
(4)
де N - збитки в натуральному вираженні, т;
S - площа пошкодження, м2;
H - глибина водойми, м;
П - середня концентрація кормових організмів, г/м3 (для планктону) та г/м2 (для бентосу);
- коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів в продукцію;
К1 - показник гранично можливого використання кормової бази рибою, %;
К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів в рибопродукцію;
10-6 - коефіцієнт переведення грамів в тонни.
Коефіцієнти по кормовій базі (кормові організми) риб наведені в додатку N 2 (таблиця 2).
4.4. Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок незаконного добування піщано-гравійної суміші, днопоглиблювання, несанкціонованих гідромеханізованих та вибухових робіт, розраховуються за рибопродуктивністю нерестовищ, загибеллю кормових організмів та молоді риб.
4.4.1. Збитки від втрат нерестовищ розраховуються в залежності від наявності вихідних даних за формулами (5) або (6):
а) по рибопродуктивності нерестовищ за формулою (5)
N = S P ,
(5)
де N - обсяг збитків, кг;
S - площа пошкодження, га;
P - середня рибо продуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кг/га.
б) від втрат потомства за формулою (6)
N = S П
Z
____
100
Q C
К
____
100
М,
(6)
де N - обсяг збитків, кг;
S - площа пошкодження, га;
П - кількість плідників на нерестовищах, шт./га;
Z - частка самок, %;
Q - середня плодючість самки, тис. шт.;
С - кратність нересту, разів;
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
М - середня маса дорослої особини, кг.
4.4.2. Збитки від попадання ікри, личинок і молоді риб в рефулер земснаряда визначаються за формулою (7).
N = П V R
К
____
100
М
(7)
де N - розмір збитків, кг;
П - кількість ікри, личинок, молоді риб кожного виду, шт./м3 води;
V - об'єм вибраного грунту, м3;
R - кратність розбавлення грунту водою;
М - середня маса дорослої особи, кг.
4.4.3. Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (3) - (4).
4.4.4. Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми при проведенні вибухових робіт здійснюється за формулою (8).
N = S P,
(8)
де N - розмір збитків, кг;
S - площа пошкодження, га;
P - рибо продуктивність водойми, кг/га.
4.4.5. Підсумкова величина збитків приймається за максимальною з розрахованих величин втрат від загибелі риб або загибелі кормових організмів. Складання їх не допускається.
Додаток N 1
до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Таблиця 1. Середні біологічні показники з основних промислових видів риб
Види риб
Середня маса дорослої особини
(кг)
Плодючість
(Q - тис. шт)
Кратність нересту
(C - разів)
Частка самок
(Z - %)
Промислове повернення від ікри
(K - %)
Київське водосховище
Лящ
1.2
120
9
50
0.003
Судак
1.9
300
6
50
0.001
Сазан
4.1
740
8
50
0.0005
Синець
0.3
30
7
50
0.01
Щука
3.5
60
8
50
0.005
Плітка
0.29
50
8
50
0.006
Плоскирка
0.3
90
8
50
0.004
Окунь
0.25
25
7
50
0.01
Лин
0.98
350
2
50
0.001
Карась
0.4
45
6
50
0.006
Чехоня
0.22
20
6
50
0.015
Краснопірка
0.2
150
2
50
0.002
В'язь
0.9
90
5
50
0.003
Верховодка
0.008
1.5
2
50
0.2
Канівське водосховище
Лящ
1.23
190
9
34
0.003
Судак
1.8
275
6
50
0.001
Сазан
3.8
700
8
34
0.0005
Синець
0.275
27
7
40
0.01
Щука
4.0
65
8
50
0.005
Плітка
0.25
30
8
34
0.006
Плоскирка
0.32
60
8
34
0.004
Окунь
0.28
30
7
50
0.01
Лин
0.80
330
2
34
0.001
Карась
0.47
50
6
50
0.006
Верховодка
0.008
1.5
2
50
0.2
Кременчуцьке водосховище
Лящ
1.2
200
8
34
0.002
Судак
2.0
390
6
50
0.0006
Сазан
4.1
740
8
50
0.0005
Синець
0.22
30
7
50
0.01
Щука
2.2
70
5
50
0.004
Плітка
0.4
80
5
50
0.004
Плоскирка
0.22
36
4
50
0.01
Сом
4.00
110
7
50
0.003
Окунь
0.27
30
7
50
0.01
Чехоня
0.22
20
3
50
0.02
В'язь
0.75
90
5
50
0.003
Пічкур
0.045
2
2
25
0.066
Бичок
0.05
1.5
2
50
0.133
Б.
Амур
6.0
-
-
-
-
Товстолобик
4.0
-
-
-
-
Дніпродзержинське водосховище
Лящ
1.2
200
8
50
0.002
Судак
2.2
350
6
34
0.0006
Сазан
3.8
740
8
50
0.0005
Синець
0.22
30
7
50
0.01
Щука
4.5
70
5
34
0.004
Плітка
0.19
80
5
34
0.004
Плоскирка
0.3
40
4
50
0.01
Сом
5.0
180
7
50
0.002
Окунь
0.27
30
7
50
0.01
Жерех
2.2
-
-
34
-
Верховодка
0.008
1.5
2
50
0.2
Запорізьке водосховище
Лящ
1.1
251
5
56
0.0025
Сазан
3.6
595
6
51
0.0015
Судак
1.4
117
4
60
0.001
Тарань
0.4
101
5
41
0.009
Щука