Грантова угода між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проєкту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем"

Тип: Грантова угода (міжнародний договір)

Дата: 10 липня 2025 р.

Статус: Чинний

ГРАНТОВА УГОДА

між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проєкту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем"

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 10.07.2025

ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 15.01.2026

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 05.03.2026

Уряд України та Уряд Італійської Республіки, далі окремо іменовані "Сторона", а разом "Сторони":

ОСКІЛЬКИ Уряди України та Уряд Італійської Республіки встановили партнерство щодо розвитку співробітництва та вирішення спільних пріоритетів та цілей;

ОСКІЛЬКИ Міністерство закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки та Міністерство розвитку громад та територій України, підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо партнерства, під час конференції з питань відновлення України в Берліні 11 червня 2024 року, метою якого є сприяння швидкому відновленню міста Одеса та Одеської області від наслідків російської агресії та їхня повоєнна трансформація;

ОСКІЛЬКИ Італійська агенція з питань співробітництва в галузі розвитку (AICS) була створена законом 125/2014 як автономна агенція, відповідальна за визначення, розробку, реалізацію, фінансування та моніторинг проєктів співробітництва в галузі розвитку під керівництвом Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки;

ОСКІЛЬКИ AICS працює через свої офіси, включаючи AICS Kyiv, який забезпечує нагляд та підтримку двосторонніх та багатосторонніх ініціатив співробітництва;

ОСКІЛЬКИ 27 листопада 2024 року Міністерство розвитку громад та територій України офіційно звернулося до Посольства Італії в Україні з проханням про фінансування Проєкту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем";

ОСКІЛЬКИ 12 червня 2025 року італійський Спільний комітет Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва (MAECI) схвалив ініціацію Проєкту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем" (далі - Проєкт), виділивши Гранту розмірі 6.000.000.00 ЄВРО (шість мільйонів).

уклали цю Угоду про наступне (далі - "Угода"):

Акроніми

AICS: Італійська агенція з питань співробітництва в галузі розвитку

AICS Kyiv: Київський офіс AICS

АТ "Укрексімбанк": Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

ЗЗП: Заключний звіт про проєкт

ПЗЗ: Проміжний звіт-запит

MAECI: Міністерство закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки

MAECI/DGCS: Генеральний директорат з питань співробітництва в галузі розвитку Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки

Мінагрополітики: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Мінрозвитку: Міністерство розвитку громад та територій України

Держрибагентство: Державне агентство України з питань меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

КМУВГ: Кілійське міжрайонне управління водного господарства

Спеціальний рахунок: Рахунок, який відкривається для фінансування Проєкту з метою зарахування, накопичення та подальшого використання коштів на цілі Проєкту

ДКБ ООВА: Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної військової (державної) адміністрації

PRAG: Практичний посібник з процедур укладання контрактів для зовнішніх дій Європейського Союзу, прийнятий Європейською Комісією

ВО: Відповідальна особа

ПД: План дій

ПЗ: Піврічний звіт

КК: Координаційний комітет

ТК: Технічний комітет проєкту

ПрД: Проєктний документ

ТД: Технічне завдання

СТАТТЯ 1

ОБСЯГ ТА ЗМІСТ УГОДИ

1.1. Відповідно до принципів співробітництва між Сторонами, ця Угода має на меті:

a. Встановлення взаємних зобов'язань Сторін щодо реалізації Проєкту:

b. Визначення процедур зарахування, вибірки, закупівель, моніторингу, оцінки, контролю та

звітності по Проєкту.

1.2. Ця Угода складається з цього тексту, Проєктного документу (ПрД), що складає Додаток I, Етичних положень і загальних принципів закупівель та виконання контрактів, які складають Додаток II, а також Загальних правил, що застосовуються до процедур закупівель, які складають Додаток III.

СТАТТЯ 2

ЦІЛІ ПРОГРАМИ

2.1 Мета Проєкту допомогти Уряду України розширити та модернізувати іригаційну інфраструктуру країни для підвищення продуктивності сільського господарства. Вона відповідає пріоритетам Мінагрополітики і сприяє досягненню загальних цілей забезпечення не лише модернізації водогосподарських об'єктів, але й їх відповідності національним цілям енергоефективності та ефективного використання ресурсів.

2.2. Загальною метою Проєкту є зменшення диспропорцій у регіональному розвитку та створення умов для забезпечення економічної стійкості громад шляхом модернізації інфраструктури у сільській місцевості.

2.3. Конкретна мета Проєкту зосереджена на підвищенні продуктивності фермерських господарств у Татарбунарському районі та Кілійській громаді.

2.4 Цей Проєкт не лише вирішує нагальні технічні проблеми модернізації іригаційних систем, але й сприяє досягненню стратегічних цілей реформи меліорації земель. Він створює передумови для інституційного розвитку місцевих громад, забезпечує їхню стійкість до зміни клімату та закладає основу для довгострокового економічного та соціального процвітання регіону.

СТАТТЯ 3

ФІНАНСОВИЙ ВНЕСОК СТОРІН

3.1 Внесок Уряду Італійської Республіки

Загальний фінансовий внесок Уряду Італійської Республіки складається з Гранту до 6.000.000,00 (шість мільйонів) євро для підтримки реалізації Проєкту.

3.2 Внесок Уряду України

Уряд України, через установи та органи, що беруть участь у виконанні цього Проєкту, забезпечить внески з точки зору людських фінансових (у випадку виникнення додаткових витрат, які не можуть бути профінансовані за рахунок коштів Гранту) та логістичних ресурсів, необхідних для реалізації Проєкту.

СТАТТЯ 4

УСТАНОВИ ТА ОРГАНИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВИКОНАННІ ЦІЄЇ УГОДИ

4.1 Основними установами та органами, залученими до виконання цієї Угоди, є:

Від імені Уряду Італійської Республіки:

MAECI/DGCS: Генеральний директорат з питань співробітництва в галузі розвитку Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки.

AICS: Італійська агенція з питань співробітництва в галузі розвитку, Італійська Державна Установа, що відповідає за визначення, формулювання, реалізацію, фінансування та моніторинг проєктів співробітництва в галузі розвитку під керівництвом Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки.

AICS Kyiv: представництво AICS в Україні, несе відповідальність за нагляд двосторонньої співпраці між Урядом Італійської Республіки та Урядом України, включаючи технічний та фінансовий нагляд за Проєктом.

Від імені Уряду України:

Мінагрополітики: представляє Уряд України як партнера Уряду Італійської Республіки за цією Угодою. Мінагрополітики є установою - одержувачем коштів Гранту та несе відповідальність за їх управління. Воно працюватиме у консультації та повній співпраці з усіма зацікавленими сторонами, залученими до реалізації Проєкту. Проєкт має відповідати системі, описаній у ПрД. Мінагрополітики виступатиме адміністративним контрагентом для коштів Гранту, забезпечуючи дотримання процедур публічних інвестицій та розподілу коштів, встановлених Урядом України.

Мінрозвитку виступатиме інституційним координатором Проєкту від імені Уряду України. Воно виступатиме урядовим координаційним органом в рамках реалізації Проєкту, що охоплюється цією Угодою, забезпечуючи її відповідність міжнародним зобов'язанням. Мінрозвитку не матиме прямих повноважень щодо впровадження або витрат на Проєкт. Його роль обмежується координацією на високому рівні та інституційною підтримкою для забезпечення узгодження політики та процедур, а також міжвідомчої співпраці.

Держрибагентство повинен здійснюватиме координацію та контроль за виконанням Проєкту через представника у складі КК.

КМУВГ, як

балансоутримувач, передає об'єкти інженерної інфраструктури Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем до ДКБ ООВА на час виконання Проєкту. Здійснюватиме моніторингову та оцінювальну діяльність через представника у складі ТК.

ДКБ ООВА діє як Замовник для Проєкту під наглядом Мінагрополітики. Вони несуть відповідальність за технічну та операційну реалізацію, закупівлі та звітність, як це визначено в цій Угоді.

4.2 Сторони нададуть вищезазначеним органам копію цієї Угоди. Сторони забезпечать виконання цими установами та органами зобов'язань за Угодою.

СТАТТЯ 5

УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТОМ

5.1 Реалізація Проєкту буде керуватися Координаційним комітетом (КК).

5.2 КК відповідатиме за нагляд за Проєктом та визначатиме стратегічний напрямок, затверджуватиме ПД, затверджуватиме технічні та фінансові звіти, а також керуватиме та вирішуватиме питання, що виникатимуть у ході реалізації Проєкту. Крім того, КК забезпечуватиме загальну координацію та узгодження Проєкту з іншими ініціативами, що реалізуються в тій самій сфері/секторі втручання.

КК очолює Мінагрополітики. До його складу входять представники Мінрозвитку, Держрибагентства, ДКБ ООВА, принаймні один представник Посольства Італії в Україні та принаймні один представник AICS. Точний склад, спостерігачі та конкретні Технічні завдання для КК будуть підготовлені та затверджені Мінагрополітики, Посольством Італії в Україні та AICS на початковому етапі впровадження Проєкту. За потреби, установи та експерти можуть бути запрошені до участі у засіданнях КК.

5.3 Періодичність та порядок проведення засідань КК: КК збирається принаймні два рази на рік, а також на прохання будь-якого зі своїх членів, коли потрібні термінові рішення. Усі рішення КК повинні прийматися одноголосно. Усі витрати, пов'язані з участю в засіданнях КК, якщо такі є, несуть відповідні установи.

5.4 Відповідальна особа (ВО) буде призначена Мінагрополітики та відповідатиме за управління Грантом Уряду Італійської Республіки, наданим згідно з цією Угодою. Він/вона надаватиме всі відповідні та необхідні звіти та нестиме відповідальність за забезпечення повного виконання цього Проєкту. ВО, під загальним керівництвом КК, також координуватиме технічну допомогу, що надається Проєкту.

5.5 Технічний комітет (ТК) спільно з Мінагрополітики або визначеними консультантами здійснюватиме моніторингову та оцінювальну діяльність, а також пропонуватиме будь-які зміни до діяльності Проєкту, як описано в Додатку I, з метою більшого впливу та ефективності. ТК також надаватиме технічну допомогу всім установам, залученим до реалізації Проєкту (таким як ДКБ ООВА). AICS Kyiv підтримуватиме нагляд за Проєктом шляхом регулярних консультацій з Мінагрополітики та Мінрозвитку.

5.6 План дій (ПД). Мінагрополітики, за технічної допомоги ТК, підготує/перегляне ПД відповідно до положень ПрД та наявного бюджету і подає його на затвердження до КК. Весь процес розробки ПД має бути завершений протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту підписання цієї Угоди. Переглянутий ПД має бути затверджений КК, як умова для запиту наступного платежу.

5.7 Графік реалізації Проєкту попередньо описано в ПрД, графік має бути переглянутий та затверджений КК після розгляду відповідних змін до ПД.

СТАТТЯ 6

ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ІТАЛІЙСЬКИХ КОШТІВ

6.1 Уряд Італійської Республіки зобов'язується надати фінансові ресурси, зазначені у статті 3.

6.2 Банківські рахунки. Фінансові ресурси Гранту, надані Урядом Італійської Республіки згідно з цією Угодою, перераховуються на Спеціальний рахунок, відкритий Мінагрополітики для цілей Проєкту, яким управляє Мінагрополітики.

6.3 Платежі

Після набрання чинності цією Угодою, AICS перераховує кошти трьома (3) платежами:

I Платіж

II Платіж

III Платіж

Всього

ДКБ ООВА

2025379,11 євро

3137953,89 євро

836667,00 євро

6000000,00 євро

Платежі будуть розподілені відповідно до процедур зарахування, детально описаних у статті 6.4.

6.4 Процедури зарахування

До початку процедури зарахування першого платежу AICS повинні бути виконані такі попередні умови:

a) Мінагрополітики повинен призначити ВО;

b) Мінагрополітики має

надати AICS Kyiv реквізити Спеціального рахунку у євро відкритого в АТ "Укрексімбанк" для цілей Проєкту відповідно до затвердженого ПД та графіка платежів;

c) Мінагрополітики має подати окремий запит на зарахування платежів до AICS Kyiv;

d) Сторони погоджуються, що будь-який платіж має бути належним чином задокументований та таким, що може бути перевірений;

e) ПД має бути офіційно затверджений відповідно до статті 5.5 цієї Угоди; документи повинні містити графік платежів;

f) Письмові докази від Мінагрополітики про те, що будь-який потенційний, ключовий та допоміжний персонал ДКБ ООВА існує або перебуває на стадії набору (розробка посадової інструкції, публікація оголошень про вакансії, тощо).

Передумовами для виплати наступних платежів є:

a) 80 % суми першого платежу було витрачено та підтверджено ДКБ ООВА;

b) Оновлений ПД затверджено. Документ повинен містити оновлений графік платежів Гранту;

c) Подається аудиторський звіт щодо використання попередніх платежів, підготовлений відповідно до статті 8 поданий та затверджений AICS.

6.5 Податки

Внесок Уряду Італійської Республіки, як зазначено у статті 3.1 цієї Угоди, не може покривати податки, ПДВ, мита, митні та складські збори, а також будь-які інші збори, що мають бути сплачені в Україні.

Постачання товарів, робіт та послуг на митній території України, що фінансуються в рамках цієї Угоди звільняються від усіх податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що діють на території України, відповідно до національного законодавства України.

Ця Угода не змінює положень Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал та запобігання податковим ухиленням, вчиненої в Києві 26 лютого 1997 року, а також положень, які можуть виникнути в результаті будь-яких можливих майбутніх змін до цієї Конвенції.

СТАТТЯ 7

ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ФІНАНСОВІ ЗВІТИ

7.1 Протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання Гранту, Мінагрополітики підготує ПД на всю суму коштів. ПД та його подальші зміни мають бути подані до ВО та затверджені КК.

7.2 Діяльність та фінансові звіти

Замовник несе відповідальність за ведення правильної та прозорої системи обліку для своїх відповідних складових Проєкту. Мінагрополітики координує консолідацію фінансових даних та забезпечує своєчасну передачу фінансових звітів, звітів про виконані витрати та резюме контрактів до КК та AICS за запитом. Система обліку повинна також забезпечувати належну ідентифікацію підтверджуючих документів (звітів про витрати, тендерної документації, контрактних документів тощо) та недопущення перевищення затверджених/змінених бюджетних статей. Оригінали документів повинні зберігатися в ДКБ ООВА. Система обліку та/або діловодства повинна відстежувати отримані аванси та записи про витрати за Проєктом. Фінансові звіти, звіти про виконані витрати та контракти повинні надаватися КК, коли це необхідно.

Кожен офіційний звіт Проєкту є наступним:

a) Піврічний звіт (ПЗ): ДКБ ООВА надаватиме Мінагрополітики піврічні фінансові/адміністративні та технічні звіти. У звітах буде проаналізовано використання всіх Грантових коштів Проєкту, включаючи процеси закупівель. Мінагрополітики надаватиме ПЗ AICS Kyiv.

ПЗ повинен містити два розділи: i) опис виконаної діяльності (перший розділ) та ii) опис відповідної фінансової, адміністративної та закупівельної інформації (другий розділ).

Перший ПЗ охоплює перші шість (6) місяців діяльності, починаючи з дати зарахування коштів. Останній підготовлений ПЗ також має функцію Фінального звіту про проєкт (ФЗПП). ФЗПП може збігатися із Проміжним звітом-запитом (ПЗЗ), який має бути доданим до запиту на платіж (крім першого) та має бути підтверджений аудиторським звітом.

b) ПЗЗ: перед платежем, що слідує після першого, ДКБ ООВА, через Мінагрополітики, надасть AICS Kyiv проміжні фінансові/адміністративні та технічні звіти. ПЗЗ буде перевірено незалежною аудиторською фірмою, обраною на основі тендеру.

c) ЗЗП: ДКБ ООВА, через Мінагрополітики, надасть AICS Kyiv заключний

фінансовий/адміністративний та технічний звіт, який може збігатися з останнім Звітом про аудит. Заключний фінансовий/адміністративний та технічний звіт буде перевірено незалежною аудиторською фірмою, обраною на основі тендеру.

СТАТТЯ 8

ЗОВНІШНІЙ АУДИТ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ З МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ

8.1 Методи аудиту

ДКБ ООВА несе відповідальність за закупівлю аудиторських послуг за рахунок коштів Гранту. Аудит проводитиме незалежна аудиторська фірма, обрана на основі тендеру. AICS Kyiv затвердить ТД (надане Замовником за погодження Мінагрополітики та Мінрозвитку), процес відбору та контракти. Аудитори проводитимуть аудит кожного платежу. Аудит засвідчить правильність витрат та процедур розподілу коштів у рамках закупівель.

Аудиторські звіти мають бути доступні не пізніше ніж через шість (6) місяців після останнього дня кожного фінансового року. Аудитор(и) також повинен(і) скласти звіт щодо використання кожного платежу.

Зовнішній аудит буде зосереджений на обох аспектах:

- адміністративні та фінансові аспекти: дотримання процедур, включаючи процес закупівель, підготовку тендерної документації, процес відбору та присудження контрактів);

- технічні аспекти: дотримання технічних положень контрактів, перевірка якості товарів та послуг, дотримання та подальший моніторинг показників реалізації Проєкту;

Аудиторські звіти повинні також засвідчувати законність контрактів на виконання робіт відповідно до того, що зазначено в Додатку III до цієї Угоди.

Заключний аудит повинен обґрунтувати використання 100 % платежів.

8.2 Інші види діяльності

Сторони матимуть право виконувати за власні кошти усі заходи з моніторингу, оцінки, контролю та аудиту, які вважатимуться необхідними. Спільні (поточні, остаточні та ex-post) заходи з оцінки будуть організовані MAECI/DGCS та/або AICS через їхні київські офіси, коли це буде необхідно.

Представники AICS мають право:

a) Проводити аудиторські перевірки або інспекції, які вважатимуться необхідними щодо використання коштів Проєкту на основі всієї відповідної документації;

b) Перевіряти рахунки та записи постачальників та підрядників, пов'язані з виконанням контрактів.

СТАТТЯ 9

ВИКОРИСТАННЯ ІТАЛІЙСЬКИХ КОШТІВ

9.1 Грант буде управлятися відповідно до бюджетних асигнувань, узгоджених у ПрД, або згодом змінених, згідно з процедурами, передбаченими цією Угодою. У разі незадовільного прогресу в реалізації Проєкту в результаті оглядових місій, проведених AICS, та подальшого рішення про припинення дії цієї Угоди, згідно з процедурою, передбаченою статтею 15.2 цієї Угоди, вже виплачені та невикористані кошти Гранту будуть повернуті Уряду Італійської Республіки.

9.2 Перерозподіл коштів

Перерозподіл бюджетних статей стосовно бюджету Проєкту в євро, детально описаного в ПрД, дозволяється під час підготовки ПД. Запити на перерозподіл будуть подані ДКБ ООВА, відповідно до рішень КК, до AICS Kyiv для затвердження та не потребують внесення змін до цієї Угоди.

9.3 Нараховані відсотки

Будь-які відсотки, що нараховуються на рахунках, повинні використовуватися для тих самих цілей та з тими ж процедурами, що викладені в цій Угоді, за попереднім схваленням з КК.

9.4 Закупівельна діяльність

Закупівельну діяльність здійснюватиме ДКБ ООВА відповідно до бюджетних асигнувань, передбачених у цій Угоді, керуючись PRAG, Додатком II та Додатком III до цієї Угоди.

9.4.1 AICS має право переглядати рішення та процеси закупівель щодо Проєкту щоб забезпечити ефективне та прозоре проведення заходів відповідно до Додатку III до цієї Угоди. Усі процедури закупівель повинні бути перевірені та погоджені AICS.

9.4.2 Щодо всієї суми Проєкту, AICS здійснюватиме ex-ante та ex-post перевірку всіх процедур закупівель на основі Додатку III до цієї Угоди.

9.5 Залишки коштів, не використані після закінчення терміну дії цієї Угоди, включаючи можливі продовження, можуть бути використані на додаткові потреби за письмовою згодою Сторін.

9.6 У випадку незадовільного прогресу Проєкту за результатами оглядових місій, проведених MAECI/DGCS та/або AICS, та подальшого офіційного рішення про вилучення коштів з Проєкту, про яке буде

повідомлено Уряд України, кошти Гранту, що були виплачені та не витрачені, включаючи нараховані відсотки, будуть надані Уряду Італійської Республіки протягом трьох (3) місяців після відповідного повідомлення.

СТАТТЯ 10

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ

10.1 Уряд України, через Мінагрополітики, повинен забезпечити належне та своєчасне врахування коштів Гранту у бюджеті на відповідний фінансовий рік.

10.2 Уряд України, через Мінагрополітики, має повідомити AICS Kyiv після набрання чинності цією Угодою реквізити Спеціальних рахунків відповідно до статті 6 цієї Угоди.

10.3 Уряд України, через Мінагрополітики та Мінрозвитку, має забезпечити дотримання положень цієї Угоди всіма українськими органами та установами, залученими до реалізації Проєкту, зокрема своєчасне подання до AICS фінансових та технічних звітів, необхідних для розподілу коштів, відповідно до статей 6, 7 та 8 цієї Угоди.

10.4 ДКБ ООВА. повинен зберігати всю документацію, пов'язану із закупівлями та контрактними процедурами (включаючи оригінали тендерної документації, файли закупівель та всю пов'язану з ними кореспонденцію протягом наступних років після реалізації заходів) протягом п'яти (5) років після завершення Проєкту.

10.5 Якщо виникне потреба в іноземній валюті відповідно до контрактів на імпорт товарів для Проєкту, Уряд України через Мінагрополітики сприятиме забезпеченню підрядників іноземною валютою відповідно до положень Статті 9 цієї Угоди, за умови наявності достатньої кількості коштів на рахунку.

СТАТТЯ 11

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ СТОРОНИ

11.1 AICS виплачує загальну узгоджену суму відповідно до процедур, описаних у статті 6 цієї Угоди.

11.2 AICS несе відповідальність за всі необхідні дії щодо нагляду, моніторингу та оцінки Проєкту. Він приділятиме особливу увагу ефективності використання коштів та результативності реалізації Проєкту.

СТАТТЯ 12

ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

12.1 Будь-які суперечки, що виникають із тлумачення та/або виконання цієї Угоди, вирішуються мирним шляхом, шляхом прямих консультацій та/або переговорів між Сторонами.

12.2 MAECI/DCGS та AICS не беруть участі у будь-яких суперечках між Урядом України та третіми сторонами, що виникають у зв'язку з процесами закупівель або іншою діяльністю в рамках Проєкту.

СТАТТЯ 13

ПЕРЕШКОДИ ТА ФОРС-МАЖОР

У разі виникнення перешкод для виконання цієї Угоди, спричинених форс-мажорними обставинами, такими як війна, повінь, пожежа, тайфун, землетрус, трудові конфлікти та страйки, громадянські заворушення, неочікувані транспортні труднощі або, в будь-якому випадку, небезпека чи небезпечні умови для іноземного персоналу, або в інших випадках, які будуть визнані обома Сторонами форс-мажорними обставинами, застосовуються такі положення:

a) У випадку, якщо тривалість перешкоди для реалізації Проєкту триває менше шести (6) місяців, використання коштів призупиняється доти, доки Уряд Італійської Республіки не дозволить відновлення діяльності;

b) У випадку, якщо тривалість перешкоди для реалізації Проєкту триває більше шести (6) місяців, Проєкт буде призупинено, а залишкові кошти будуть збережені до закінчення перешкоди, коли Уряд Італійської Республіки дозволить відновлення діяльності;

c) Поточна діяльність, що здійснюється в місцях, на які не впливають перешкоди, зазначені в попередньому пункті цієї статті, буде продовжуватися до її завершення.

СТАТТЯ 14

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ ТА НЕЗАКОННОМУ ВИКОРИСТАННЮ КОШТІВ

Уряд України, через Мінагрополітики, має забезпечити, щоб кошти, надані Урядом Італійської Республіки, використовувалися суворо відповідно до положень цієї Угоди. Уряд України зобов'язується вжити всіх необхідних заходів для забезпечення ефективного управління коштами Гранту та запобігання будь-яким зловживанням та незаконному використанню цих коштів. Якщо кошти використовуються у спосіб, що не відповідає методам та цілям, викладеним у цій Угоді, Уряд України зобов'язується повернути Уряду Італійської Республіки неправомірно використану частину коштів.

СТАТТЯ 15

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ

15.1 Уряд Італійської Республіки залишає за собою право припинити дію цієї Угоди у таких випадках:

Необґрунтовані та тривалі затримки у використанні коштів Гранту можуть загрожувати досягненню цілей Проєкту;

b) Використання коштів Гранту з причин, відмінних від тих, що включені в цю Угоду та Додатках до неї;

c) Серйозне нецільове використання коштів Гранту;

d) У разі невиконання Проєкту або ненадання звіту про нього у спосіб, що визначено умовами цієї Угоди;

e) У разі перешкоди або форс-мажору, як зазначено у Статті 13 цієї Угоди;

15.2 У вищезазначених випадках Уряд Італійської Республіки через MAECI/DGCS письмово повідомляє про подію Уряд України через Мінагрополітики, пропонуючи йому вжити заходів, необхідних для усунення ситуації, зазначеної у підпунктах "a" - "d" статті 15.1 вище, протягом максимального періоду в шістдесят (60) днів з дати повідомлення. Після закінчення цього періоду Уряд Італійської Республіки залишає за собою право негайно припинити дію цієї Угоди. У такому випадку застосовуються положення цієї статті.

15.3 У вищезазначених випадках Уряд Італійської Республіки може в односторонньому порядку прийняти рішення про припинення дії цієї Угоди, повідомивши про свій намір Уряд України дипломатичними каналами вербальною нотою за три місяці. У всіх випадках після такого повідомлення Уряд України припиняє всю діяльність за Проєктом, якщо Сторони не домовились про інше.

15.4 Будь-яка зі Сторін може припинити дію цієї Угоди, повідомивши іншу Сторону про свій намір за три (3) місяці дипломатичними каналами. Кошти, не використані на дату припинення дії цієї Угоди, повертаються Уряду Італійської Республіки.

СТАТТЯ 16

ЗМІНИ ДО УГОДИ

Сторони можуть вносити зміни до цієї Угоди в будь-який момент за взаємною письмовою згодою. Зміни до Угоди набирають чинності відповідно до тих самих умов, що зазначені у статті 17.1.

СТАТТЯ 17

НАБРАННЯ ЧИННОСТІ, ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ТА ТЕРМІН ДІЇ

17.1 Ця Угода набирає чинності з дати отримання останнього з цих двох письмових повідомлень, якими Сторони повідомляють одна одну про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

17.2 Ця Угода виконується відповідно до законодавства Італії та України, а також чинного міжнародного права та, для італійської сторони, зобов'язань, що випливають з членства Італії в Європейському Союзі.

17.3 Заключний звіт за Проєктом (відповідно до статті 7.2) має бути поданий Уряду Італійської Республіки не пізніше ніж через дев'яносто (90) календарних днів після завершення діяльності за Проєктом.

17.4 Якщо з будь-якої причини виконання цієї Угоди не може бути завершено відповідно до її положень, Сторони повинні провести консультації одна з одною з цього питання. Кошти, які ще не були зараховані та/або не виділені, будуть використані лише за спеціальною письмовою згодою між Сторонами, в іншому випадку вони будуть повернуті Уряду Італійської Республіки.

На засвідчення чого, ті, що нижче підписалися, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.

Вчинено в Римі 10 липня 2025 у двох оригінальних примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є однаково автентичними. У випадку розбіжностей текст англійською мовою має переважну силу.

ВІД УРЯДУ УКРАЇНИ

ВІД УРЯДУ

ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Додатки:

Додаток I: Проєктний документ

Додаток II: Етичні положення та загальні принципи щодо закупівель та виконання контрактів.

Додаток III: Загальні правила, що застосовуються до процедур закупівель

ДОДАТОК I

Проєктний документ

НАЗВА: Проєкт "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем"

1. ПОХОДЖЕННЯ ТА КОНТЕКСТ

Опис:

• конкретний внесок у Плани розвитку країни та/або національну стратегічну політику, з акцентом на передбачення такого внеску в Італійській програмі розвитку країни, секторальних фондах, Спільному програмуванні ЄС та УНДАФ;

• конкретні внески до Планів розвитку від інших державних та/або приватних, місцевих та міжнародних партнерів, а також їхні методи фінансування.

• у випадку ініціатив,

представлених як наступні фази попереднього фінансування, елементи успіху, сильні сторони, отримані уроки та набуті навички.

Проєкт безпосередньо узгоджується зі стратегічними політичними рамками України, зокрема зі Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, спрямований на розширення та модернізацію іригаційної інфраструктури країни для підвищення продуктивності сільського господарства. Зокрема, Проєкт спрямований на вирішення проблеми хронічного дефіциту води та деградації інфраструктури в Одеській області, де кожні 2 - 3 роки посухи та суховії завдають значної шкоди врожаю. Метою є збільшення зрошуваних площ з нинішніх 36,5 тис. гектарів до 73,8 тис. гектарів, зосереджуючись на таких регіонах, як Ізмаїл, Білгород-Дністровський та Болград, які є життєво-важливими сільськогосподарськими зонами.

Завдяки модернізації цих систем ініціатива безпосередньо підтримує Стратегію розвитку сільського господарства України, яка надає пріоритет збільшенню площі зрошуваних земель, підвищенню ефективності використання води та зменшенню споживання енергії. Ці дії покликані забезпечити не лише модернізацію водогосподарських об'єктів, а й їх відповідність національним цілям енергоефективності та ефективності використання ресурсів. Проєкт також пов'язаний з Планом України на 2024 - 2027 роки, який підкреслює потенціал реформ іригації та дренажу для адаптації до зміни клімату та підвищення продовольчої безпеки. Враховуючи масштаб потреб та потенційний вплив на екосистеми, план відповідає за ретельний аналіз економічних вигод та впливу на навколишнє середовище. Він також підкреслює на важливості належного управління водними ресурсами, такого як створення організацій водокористувачів (далі - ОВК), управління гідротехнічною інфраструктурою та створення державних операторів меліоративних систем. Ці кроки є важливими для забезпечення ефективного та прозорого використання водних ресурсів, а також для залучення міжнародної підтримки. Третя швидка оцінка збитків та потреб (RDNA 3), що охоплює період з лютого по грудень 2023 року, підкреслює нагальну необхідність пріоритезації діючих іригаційних систем, особливо в районах, постраждалих від конфлікту. Шляхом модернізації діючої, але застарілої інфраструктури, Проєкт компенсує пошкоджені системи та прискорює відновлення сільськогосподарського сектору України. Згідно з RDNA 3, затримки в інституційних реформах, включаючи розвиток об'єднань водопостачання та водовідведення, негативно вплинули на управління водними ресурсами. Зосередження цього Проєкту на відновленні та модернізації існуючих систем забезпечує розширення іригаційних потужностей без очікування завершення масштабніших Проєктів, таких як відновлення Каховської греблі.

Крім того, Проєкт узгоджується з Стратегія розвитку Одеської області на період 2021 - 2027 роки, яка надає пріоритет відновленню інфраструктури, включаючи модернізацію іригаційних систем для зменшення сільськогосподарської вразливості регіону. Вона також підтримує цілі, визначені Постановою Кабінету Міністрів від 14 серпня 2019 року N 688-р. якою затверджено рамкову стратегію зрошення, з акцентом на інвестиціях у зрошення, як засобі стимулювання регіонального економічного зростання та сільськогосподарського виробництва.

Це інтервенція узгоджується з італійською інтервенцією у сектор розвитку сільських районів, з акцентом на покращенні продовольчої безпеки та екологічної стійкості за допомогою сталих сільськогосподарських практик. Італійська національна програма включає два взаємодоповнюючі Проєкти, пов'язані з ініціативою зрошення в Одеській області:

- Programma a sostegno del ripristino del potenziale economico del settore agroalimentare (AID 13153) - Цей Проєкт з бюджетом 6000000 євро зосереджений на відновленні економічного потенціалу агропродовольчого сектору в Україні. Його було схвалено та виконує CIHEAM (Міжнародний центр передових середземноморських агрономічних досліджень).

На міжнародному рівні Проєкт підтримує конкретні цілі "Плану підтримки України на 2024 - 2027 роки", такі як Реформа 5. Довгостроковий план розвитку іригаційного

комплексу для підвищення стійкості сектору до змін клімату. Зокрема, у Плані наголошується, що розвиток іригаційної системи підвищить продуктивність сільськогосподарських угідь і сприятиме забезпеченню стабільності виробництва в умовах екстремальних кліматичних умов 1. Ця ініціатива також відповідає "Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року" Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) та "Стратегії розвитку Одеської області на 2021 - 2027 роки" Одеської обласної ради. Ініціатива також сприяє досягненню Цілей сталого розвитку (далі - ЦСР), зокрема:

ЦСР 6.4 (Чиста вода та санітарія): Завдяки покращенню іригаційної інфраструктури та управління водними ресурсами, Проєкт забезпечує доступ до чистих та ефективних водних систем.

ЦСР 2.3 та 2.4 (Нульовий голод): Завдяки ефективнішому використанню води та розширенню зрошуваних земель, Проєкт безпосередньо підтримує продовольчу безпеку та розвиток сільського господарства.

Кілька ключових партнерів роблять свій внесок у плани розвитку цього сектору. Одеська обласна військова (державна) адміністрація (далі - ООВ(Д)А), Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі - Держрибагентство) виступають як місцеві виконавці. Механізм фінансування включає внески з регіонального бюджету, які вже становлять приблизно 11,24 млн євро, та міжнародну підтримку від USAID AGRO, з яких 1,12 млн євро виділено на компоненти, зосереджені на автоматизації та енергоефективних технологіях зрошення.

Крім того, Держрибагенство мобілізувало асоціації водокористувачів та місцеві територіальні громади для співфінансування за рахунок доходів, отриманих від зборів за зрошення. Позики та гранти структуровані таким чином, щоб забезпечити стійкі фінансові моделі, а повернення коштів пов'язані з цими доходами. Ініціатива також прагне подальшої міжнародної підтримки для подолання дефіциту фінансування у розмірі близько 26,3 млн євро (= 32,3 - 6,0 млн євро цієї ініціативи).

Рисунок 1. Карта сфер втручання

____________

1 Реформи та інвестиції в іригацію та дренаж мають потенціал сприяти адаптації до зміни клімату та забезпеченню продовольчої безпеки. Враховуючи масштабні потреби та складний ймовірний вплив на екосистеми, розуміння пріоритетів у секторі іригації має базуватися на аналізі всіх економічних вигод, ретельному врахуванні впливу на навколишнє середовище та аспекті належного управління у водному секторі. Це включає подальше реформування установ управління іригацією після створення організацій водокористувачів, експлуатацію та обслуговування гідротехнічної інфраструктури для забезпечення ефективного та прозорого використання водних ресурсів, створення державних операторів меліоративних систем та залучення підтримки міжнародних партнерів. Ст. 247

Проєкт відповідає Державній стратегії регіонального розвитку України на 2021 - 2027 роки, затвердженої Кабінетом Міністрів України у 2020 році (зі змінами, внесеними у 2024 році). Ця Стратегія визначає модернізацію та відновлення інженерної інфраструктури, включаючи меліоративні системи у південних регіонах, як один із ключових пріоритетів. Проєкт спрямований на підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки, створення робочих місць та забезпечення сталого використання природних ресурсів, що є важливими елементами для досягнення стратегічних цілей.

У Державній стратегії регіонального розвитку зазначено, що заходи щодо модернізації інфраструктури у сільській місцевості сприяють зменшенню диспропорцій у регіональному розвитку та створюють умови для забезпечення економічної стійкості громад. Згідно зі Стратегією, відновлення меліоративних систем в Одеській області має вирішальне значення для подолання наслідків зміни клімату та підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Це відповідає цілям забезпечення соціальної та економічної згуртованості в регіонах України.

Крім того. Проєкт підтримує реалізацію Регіональної стратегії відновлення та розвитку Одеської області до 2027 року, розробленої у

2024 році. Ця Стратегія передбачає розвиток іригаційної інфраструктури як основи економічного зростання у сільській місцевості. Реконструкція зрошувальних систем Татарбунар та Кілії значно збільшить площу зрошуваних земель, підвищить врожайність високорентабельних культур, таких як кукурудза, що матиме позитивний соціально-економічний ефект.

Проєкт також відповідає стратегічним документам місцевих органів влади, на території яких розташована зрошувальна система Татарбунарів. Зокрема, Проєкт спрямований на створення умов для розвитку сільськогосподарського сектору шляхом модернізації водозабірної та насосної інфраструктури, підвищення ефективності використання води та адаптації до кліматичних викликів.

2. АНАЛІЗ ПОТРЕБ, ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА БЕНЕФІЦІАРІВ

Вкажіть:

• Дані та інформація, що стосуються виявлених потреб;

• рівень пріоритетності, що надається Ініціативі на місцевому рівні;

• якщо логіка дизайну враховує та відображає нерівність (стать, расову приналежність, етнічну приналежність, віросповідання, соціальний статус, вік, статус мігранта, маргіналізацію, інвалідність, неповнолітніх тощо);

• наявність гендерного аналізу;

• критерії та методи, прийняті для визначення бенефіціарів.

Одеська область має значні земельні ресурси: земельний фонд становить 3,3 млн гектарів. Ґрунтовий покрив переважають чорноземи, але є також солончакові, лучно-болотні та дерново-піщані ґрунти, які потребують рекультивації. Чорноземи, що характеризуються високою врожайністю, постійно втрачають гумус через неправильні сівозміни. Середній вміст гумусу в чорноземах становить 3,2 %, а його втрати сягають 0,4 - 0,5 % кожні п'ять років. Майже половина земель регіону еродована (48 %). Орні землі становлять переважну більшість (80,1 %) земельного фонду, що робить Одеську область одним з лідерів сільськогосподарського виробництва в Україні. Однак нерівномірне зволоження земель ускладнює їх використання без додаткової рекультивації. Загальна площа зрошуваних земель становить 227 тисяч гектарів, але фактично зрошується лише 42 тисячі гектарів. Без належного зрошення понад 30 % орних земель у південній частині регіону підлягає деградації, що значно знижує їхню продуктивність та економічну цінність.

Одеська область, зокрема Бессарабія, має стратегічне значення для розвитку сільського господарства в південному регіоні України. Однак Татарбунарський район значно зазнає впливу зміни клімату, що ускладнює ведення сільського господарства. Регіон характеризується посушливим кліматом із середньою кількістю опадів 340 - 450 мм на рік, що значно нижче мінімальної потреби для більшості сільськогосподарських культур. Підвищення середньорічних температур через глобальну зміну клімату та збільшення випаровування ще більше посилюють ситуацію. За останні 30 років середньорічна температура в регіоні зросла на 1,2° C, що призвело до збільшення випаровування та зменшення запасів вологи в ґрунті. Частота посух збільшилася на 25 % порівняно з попередніми десятиліттями, а кількість опадів залишається недостатньою для задоволення потреб більшості сільськогосподарських культур. Це призводить до зниження врожайності до 30 - 40 % та посилення деградації ґрунту. У 2022 році врожайність зернових у південних районах області була на 30 % нижчою за середню по країні через посуху. Без реконструкції іригаційної системи, наслідки зміни клімату продовжуватимуть загострювати економічні та екологічні проблеми регіону.

Татарбунарська зрошувальна система (далі - ТЗС) була побудована на площі 32,2 тис. гектарів у Кілійському, Татарбунарському та Арцизькому районах у 1961 - 1975 роках. Вона включає трубопроводи, канали, будівлі насосних станцій, насосне та енергетичне обладнання, яке експлуатується понад 50 років. Татарбунарська система водопостачання (далі - ТСВ) - це інтегрована система з кількома головними насосними станціями, які забирають воду з річки Дунай та транспортують її мережею водосховищ. Головна насосна станція (ГНС-1) наповнює водосховища (Козійське, Дракулівське, Нерушайське, Дмитрівське, Кагачське та Виноградівське) та зрошує землі загальною площею 27460

гектарів.

Зрошувальна насосна станція (ЗНС-6), введена в експлуатацію в 1969 році, забезпечує зрошення площі 6395 гектарів та наповнює Кагачське водосховище. Однак, напірний трубопровід довжиною 3160 метрів, виготовлений зі сталевих труб, часто виходить з ладу через електричну корозію та вплив ґрунтових вод, що унеможливлює стабільну роботу станції.

ЗНС-7, введена в експлуатацію в 1970 році, обслуговує 1754 гектари, транспортує воду до ЗНС-8 та наповнює Виноградівське водосховище. Станція має п'ять агрегатів, з яких лише три працюють. Її подаючий канал замулений і потребує очищення. Зростання тарифів на електроенергію робить зрошення неекономічним для фермерів, що знизило коефіцієнт використання системи до менш ніж 20 % від її потенціалу. Застарілий трубопровід та насосне обладнання часто виходять з ладу, що негативно впливає на стабільність водопостачання та знижує врожайність у регіоні.

У 2024 році фактична площа зрошення становила лише 2624 гектари, тоді як потенціал системи - 10810 гектарів. Основними причинами є застаріле обладнання, низька енергоефективність та часті технічні збої. В результаті фермери змушені обирати менш маржинальні культури, такі як пшениця, замість більш прибуткових культур, що потребують стабільного поливу, таких як кукурудза. Наприклад, урожайність кукурудзи з зрошенням становить 14 тонн з гектара порівняно з 4 тоннами з гектара пшениці без зрошення. Враховуючи обмеження на експорт пшениці через війну, попит на кукурудзу значно вищий.

Стабільне зрошення також допоможе вирощувати овочі, баштанні та картоплю, які користуються великим попитом та мають високу маржу. Станом на середину листопада 2024 року ціни на овочі в Україні коливаються: помідори - 30 - 60 грн/кг, цибуля - 15 - 20 грн/кг, кавуни - 10 - 15 грн/кг. ТЗС забезпечує водою села Мирне, Дмитрівка, Нерушай, Струмок, Баштанівка, Дельжилер, Надеждівка та Виноградівка. Її модернізація допоможе збільшити врожайність, створити робочі місця та покращити добробут громад. Очікується, що збільшення площі зрошуваних земель до проєктного рівня збільшить врожайність на 30 - 50 % та сприятиме переходу до вирощування високорентабельних культур, таких як овочі, баштанні та фрукти. Це, у свою чергу, створить додаткові робочі місця для місцевого населення, зменшить сезонну міграцію робочої сили та покращить фінансову життєздатність фермерських господарств. Реконструкція також допоможе знизити вартість води для зрошення, зробивши сільське господарство більш конкурентоспроможним.

Кілійська рисова зрошувальна система (далі - КРЗС) є важливим елементом інфраструктури в Одеській області. Вона забезпечує зрошенням понад 3450 гектарів земель, що використовуються для вирощування високоприбуткових культур, таких як рис та овочі. Система обслуговує Кілійську громаду, населення якої станом на 2024 рік становило 32486 осіб, та Вилкове громаду з населенням 12441 осіб. Загалом це понад 44900 жителів, значна частина яких зайнята в сільськогосподарському секторі.

КРЗС, введена в експлуатацію в 1968 році, є ключовою інфраструктурою для сільського господарства на півдні Одеської області. Вона забезпечує водопостачанням площі 4832 гектари, що дозволяє вирощувати високоприбуткові культури, такі як рис, кукурудза, овочі та баштанні. Однак, за 50 років експлуатації система зазнала значного зносу, що суттєво обмежує її ефективність та призводить до високих витрат на обслуговування.

Насосні станції, що входять до складу КРЗС, перебувають у поганому стані. Понад 70 % насосів вичерпали свій термін служби, що призводить до частих поломок та значних простоїв системи. ККД насосних агрегатів становить лише 76 %, що значно нижче за сучасні стандарти. Високий рівень корозії трубопроводів зменшив їхню товщину на 60 - 80 %, що спричиняє значні витоки води. Застаріле обладнання не лише збільшує витрати енергії, але й знижує загальну ефективність системи.

Канали КРЗС мають високий рівень замулення, який сягає 65 - 75 %. Замулення та руйнування бетонного облицювання каналів знижує їхню пропускну здатність на 50 %. Міжколгоспний канал довжиною 6980 метрів є одним з ключових

елементів системи, але він перебуває у дуже поганому стані. Значне замулення та надмірне заростання рослинністю суттєво обмежують його функціональність, ускладнюючи подачу води на зрошувані території.

Система управляється застарілими методами, що ускладнює реагування на зміни в потребах фермерів та ефективне використання води. Відсутність автоматизованих систем моніторингу вологості ґрунту призводить до надмірного водоспоживання або, навпаки, до недостатнього зрошення певних ділянок. Це, у свою чергу, негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур та економічну ефективність використання земель.

Споживання енергії паливними колонками є ще однією проблемою. Застаріле обладнання споживає значно більше електроенергії, ніж сучасні, енергоефективні аналоги. Зростання тарифів на електроенергію та високі витрати на обслуговування збільшують вартість послуг, роблячи їх менш доступними для фермерів. Втрати води на 15 - 20 % через погіршення стану інфраструктури ще більше погіршують економічну ситуацію.

Недоліки у функціонуванні КРЗС також впливають на соціально-економічну ситуацію в регіоні. Через ненадійне зрошення фермери змушені вирощувати менш маржинальні культури, такі як пшениця, замість високоприбуткових культур, які потребують стабільного водопостачання. Це знижує їхні доходи та зменшує кількість робочих місць у сільськогосподарському секторі. Ненадійна система також збільшує ризики для продовольчої безпеки регіону.

Зміна клімату, така як підвищення температури та зменшення кількості опадів, лише посилює потребу в модернізації КРЗС. Впровадження сучасних технологій, таких як автоматизація управління, моніторинг вологості ґрунту та енергоефективні насоси, має вирішальне значення для збереження водних ресурсів, адаптації до зміни клімату та забезпечення сталого розвитку регіону.

Модернізація КРЗС необхідна для забезпечення стабільного зрошення, збільшення врожайності, зниження витрат на енергоносії та покращення соціально-економічних умов у регіоні. Інтеграція сучасних технологій та ремонт інфраструктури допоможуть вирішити існуючі проблеми та забезпечити ефективне використання водних ресурсів, підтримуючи конкурентоспроможність сільськогосподарського сектору регіону. Реконструкція КРЗС включає модернізацію насосного обладнання, очищення каналів та впровадження автоматизованих систем управління. Очікується, що ці заходи збільшать площу зрошення, підвищать врожайність на 30 - 50 %, створять додаткові робочі місця, зокрема для жінок та молоді, а також знизять вартість води для фермерів.

Проєкт має чітко визначену зону реалізації, яка охоплює громади в районі ТЗС: Мирненська, Дмитрівська, Нерушайська, Струмківська, Баштанівська, Делжилерська, Надеждівська та Виноградівська. Ці громади є основними бенефіціарами Проєкту, і жодних додаткових територій чи бенефіціарів не планується.

Визначення бенефіціарів базується на кількох ключових критеріях. Перш за все, Проєкт зосереджений на малих та середніх фермерських господарствах, які є найбільш вразливими з точки зору доступу до фінансування та модернізації інфраструктури. Зокрема, насосна станція ЗНС-6 обслуговує 55 малих ферм із середньою площею зрошення 12,2 гектара. Ці ферми найбільше потребують підтримки для впровадження сучасних технологій та інфраструктури для сталого зрошення. ЗНС-7 та ЗНС-8 обслуговують два великі ферми із площею зрошення 859 гектарів та 1095 гектарів відповідно, але враховуючи масштаб цих ферм, їхні потреби відрізняються від потреб малих підприємств.

Пріоритетними напрямками є фермери, які готові змінити свою діяльність та перейти на вирощування високорентабельних культур, таких як овочі та баштанні. Це збільшить кількість робочих місць, підвищить продуктивність праці та створить додану вартість, що сприятиме загальному економічному розвитку.

Серед визначених бенефіціарів також є громади в районі КРЗС, а саме: громади Кілія та Вилкове. Загальна чисельність населення цих громад становить понад 44900 осіб, значна частина яких зайнята в сільському господарстві. Ці громади економічно залежать від стабільного зрошення, що забезпечується

КРЗС, і потребують модернізації своєї інфраструктури для підтримки продуктивності земель. Проєкт включає підтримку малих та середніх ферм у районі КРЗС, які найбільше потребують модернізації обладнання та інфраструктури. Наприклад, середній розмір зрошуваної площі для таких ферм становить близько 12 гектарів. Пріоритетом є підтримка фермерів, які готові впроваджувати сучасні сільськогосподарські технології для підвищення врожайності та переходу на більш маргінальні культури, такі як рис, овочі та баштанні культури.

Крім того, важливим критерієм є дотримання екологічних стандартів. Пріоритет надається фермам, які активно впроваджують енергоефективні технології, використовують "чисті" добрива та оптимізують споживання води. Такий підхід допомагає підтримувати екологічний баланс та підвищувати стійкість сільських територій до зміни клімату, включаючи посухи та інші екологічні проблеми. Проєкт також підтримуватиме сільські громади, які страждають від демографічної деградації та відтоку населення. Модернізація іригаційної інфраструктури сприятиме економічному зростанню, зайнятості та якості життя в цих районах. Таким чином, критерії відбору бенефіціарів забезпечують зосередження на найбільш вразливих групах населення, що дозволить комплексно підійти до вирішення соціально-економічних проблем та сприятиме сталому розвитку регіону.

Непрямими бенефіціарами Проєкту є населення трьох територіальних громад, які залежать від роботи зрошувальних систем Татарбунари та Кілії: Кілійської, Вилкової та Татарбунарської. Загальна чисельність населення цих громад перевищує 70 тисяч осіб, які прямо чи опосередковано отримають вигоду від Проєкту завдяки покращенню умов сільського господарства, збільшенню зайнятості та модернізації інфраструктури.

• Кілійська громада з населенням 32486 осіб є важливим сільськогосподарським регіоном. Значна частка працездатного населення, що становить 14701 осіб (7300 чоловіків та 7401 жінка), забезпечує основу для економічного розвитку громади. Однак 1710 внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) створюють додаткове навантаження на соціальні та економічні ресурси. Люди пенсійного віку (4497 осіб) та діти до 18 років (3965 осіб) наголошують на необхідності сталого зрошення для підтримки продовольчої безпеки та економічної стійкості.

• Вилківська громада, населення якої становить 12441 особу, стикається з аналогічними викликами. З 8131 особи працездатного віку (4038 чоловіків та 4093 жінки) значна кількість зайнята в сільському господарстві. Громада також стикається з проблемами забезпечення умов для ветеранів (484 чоловіки) та інтеграції ВПО (112 осіб). Модернізація зрошувальної системи збільшить площу зрошення та підвищить врожайність високорентабельних культур, таких як овочі, рис та баштанні.

• Громада Татарбунарів також відіграє ключову роль у контексті цього Проєкту. Її населення 25051 осіб, з яких 14701 - працездатного віку, а 4853 - дітей віком до 18 років. Особливе значення мають НПС-6 та НПС-7, які забезпечують водопостачання сільськогосподарських угідь. Реконструкція цих станцій підвищить продуктивність земель, створить нові робочі місця та забезпечить продовольчу безпеку громади. У громаді також проживає 2081 особа з інвалідністю, 253 ветерани та 150 ВПО, що підкреслює важливість забезпечення інклюзивного підходу до розвитку.

Демографічна нерівність у регіоні є ще однією проблемою. Найвища щільність населення спостерігається в прибережних районах, тоді як сільські райони, такі як Татарбунари, страждають від постійного відтоку населення. Проєкт спрямований на усунення цих дисбалансів шляхом модернізації інфраструктури для стимулювання розвитку сільських громад.

Зрештою, враховуючи багатоетнічний склад населення Одеської області (українці 63 %, росіяни 21 %, болгари 7 %, молдавани 5 % та гагаузи 1,1 %). Проєкт шукатиме інклюзивний підхід до своєї діяльності з розвитку потенціалу, забезпечуючи навчання рідною мовою.

3. ОПИС СТРАТЕГІЇ

Опишіть:

• запропонований підхід та методологія для досягнення цілей, відповідно до теорії змін, що лежить в основі ініціатива;

• заплановані компоненти,

діяльність (або види діяльності) за цілями, їх взаємодія та часова послідовність;

• елементи цієї стратегії, що надають додаткової цінності та видимості втручанню італійської співпраці

Обґрунтування, що лежить в основі Теорії змін, що лежить в основі стратегії втручання, полягає в наступному:

Якщо ми збільшуємо можливості фермерів щодо управління водними ресурсами та зрошуваними сільськогосподарськими угіддями в Татарбунарському та Кілійському районах, тоді продуктивність фермерських господарств також зростатиме, відсоток зрошуваних сільськогосподарських угідь збільшиться, ґрунт не деградуватиме, а фермери зможуть вирощувати високо цінні культури.

Основні заходи Проєкту базуються на технічній документації, розробленій Одеською обласною державною адміністрацією у 2021 році. Втручання базується на оцінці стану меліоративної мережі у 2021 році та містить технічне рішення щодо модернізації зрошувальної системи. Станом на 2024 рік Проєкт потребує оновлення, але вихідні дані залишилися здебільшого незмінними.

Проєкт передбачає повну модернізацію насосних станцій ЗНС-6 та ЗНС-7 зрошувальної системи Татарбунари.

Для ЗНС-6 планується встановити три насосні агрегати потужністю 250 кВт кожен з продуктивністю 3194 м3/год на агрегат. Це доведе загальну потужність станції до 9582 м3/год, що значно покращить зрошувальну здатність площі 6395 га.

Для ЗНС-7 буде встановлено два насоси потужністю 200 кВт продуктивністю 3753 м3/год кожен, що забезпечить загальну продуктивність 7506 м3/год для обслуговування 1754 гектарів.

Основні роботи включають:

• заміна технологічного обладнання, включаючи насоси, клапани, трубопроводи та електричні системи;

• встановлення автоматизованих систем управління;

• очищення замулених каналів загальною протяжністю понад 3 км.

Окрім будівельних та монтажних робіт, Проєкт має на меті підвищення потенціалу в управлінні іригаційними ресурсами. З цією метою будуть організовані навчальні програми для фермерів, агрономів, інженерів та менеджерів. Навчання охоплюватиме такі теми:

• впровадження сучасних технологій зрошення;

• автоматизований моніторинг вологості ґрунту;

• управління водокористуванням та створення організацій водокористувачів.

Особлива увага приділяється популяризації інноваційних рішень у сільському господарстві. Це включає інформаційні кампанії щодо використання енергоефективних насосів, технологій точного землеробства та успішних прикладів новітніх рішень.

Основні заходи Проєкту для Кілійської рисової зрошувальної системи базуються на технічній документації, розробленій у 2021 році на запит Одеської обласної державної адміністрації. Втручання було створено на основі оцінки стану меліоративної мережі та містить комплекс технічних рішень, спрямованих на модернізацію зрошувальної системи. Станом на 2024 рік Проєкт потребує часткового оновлення через зміни економічних та технічних умов, але основні вихідні дані залишилися незмінними. Заплановані заходи включають реконструкцію насосного обладнання, трубопроводів та каналів, а також впровадження сучасних автоматизованих систем управління, що відповідає пріоритетам реформи меліорації в регіоні.

КРЗС забезпечує водопостачанням площі 4832 гектари, підтримуючи вирощування високо цінних культур, таких як рис, овочі, кукурудза та дині. Проєкт передбачає повну модернізацію системи для забезпечення сталого зрошення, адаптації до зміни клімату та підвищення ефективності використання ресурсів. Система працює понад 50 років, а її інфраструктура перебуває у критичному стані.

Насосні станції мають низьку ефективність через застаріле обладнання, що значно збільшує споживання енергії та знижує надійність водопостачання. Канали системи замулені на 65 - 75 %, що обмежує їхню пропускну здатність на 50 %. Ситуацію посилює значний рівень корозії трубопроводів, що спричиняє часті аварії та високі втрати води.

Проєкт модернізації спрямований на забезпечення стабільного водопостачання, покращення продуктивності системи та зниження експлуатаційних витрат. Застарілі насосні агрегати будуть замінені на сучасні з ККД 91 %, що зменшить споживання електроенергії

на 20 - 25 %. Канали, зокрема Міжколгоспний канал довжиною 6980 метрів, будуть очищені від мулу та відновлені, що збільшить пропускну здатність та зменшить втрати води. Також буде замінено понад 1,5 км трубопроводів, оскільки вони перебувають у стані значного зносу.

Інтеграція автоматизованих систем управління є важливим елементом модернізації. Встановлення датчиків вологості ґрунту та автоматизація насосних станцій оптимізують споживання води, знизять експлуатаційні витрати та забезпечать точний контроль за зрошенням. Крім того, для фермерів та технічних спеціалістів буде організовано навчання з використання нових технологій зрошення, управління водними ресурсами та впровадження точного землеробства.

Очікується, що модернізація системи забезпечить стабільне зрошення на всій території Проєкту, збільшить врожайність на 30 - 40 % та створить понад 300 нових робочих місць. Зменшення втрат води на 15 - 20 % та економія електроенергії допоможуть знизити вартість послуг для фермерів та підвищити їхню економічну життєздатність. У довгостроковій перспективі Проєкт забезпечить екологічну стійкість регіону, підтримуючи раціональне використання водних ресурсів та адаптацію до зміни клімату.

Капітальний ремонт буде проведено в один етап без повного зупинення роботи насосних станцій, що мінімізує негативний вплив на сільськогосподарські процеси.

Це втручання є важливим елементом реформи меліорації в Україні, яка розпочалася у 2022 році. Ця реформа спрямована на відновлення, модернізацію та ефективне управління меліоративною інфраструктурою шляхом передачі об'єктів інженерної інфраструктури у власність ОВК. Закон України "Про організації водокористувачів та стимулювання меліорації земель" став ключовим кроком у цьому процесі, надаючи фермерам можливість залучати інвестиції, впроваджувати інноваційні технології та ефективно управляти водними ресурсами.

У системах Татарбунари та Кілії поки що немає створених об'єднань зрошувальних компаній (далі - ООС), але Проєкт включатиме заходи, спрямовані на просування цієї реформи серед місцевих фермерів. Ці заходи включатимуть навчання, консультації та інформаційні кампанії, щоб допомогти фермерам зрозуміти переваги ООС та створити такі організації. Це дозволить місцевим громадам самостійно керувати зрошувальними системами, підвищити їхню ефективність та залучити додаткові ресурси для розвитку.

Проєкт також приверне увагу широкого кола зацікавлених сторін, включаючи міжнародних донорів, державні установи, асоціації фермерів та організації громадянського суспільства. Інформаційні кампанії будуть зосереджені на демонстрації успішного впровадження Проєкту як моделі реформи меліорації земель, сприянні створенню об'єднань власників земельних ресурсів (далі - ОВР) та висвітленні позитивного впливу модернізації іригаційної системи на врожайність сільськогосподарських культур, соціально-економічний розвиток та екологічну стійкість у регіоні. Проєкт стане частиною національного діалогу щодо необхідності модернізації іригаційної інфраструктури та створення нових механізмів управління водними ресурсами.

Реалізація цього Проєкту матиме значний вплив на соціально-економічний розвиток регіону. Відновлення іригаційних систем значно підвищить продуктивність, врожайність та прибутковість сільського господарства завдяки вирощуванню більш маржинальних культур, таких як рис, овочі та баштанні. Зменшення витрат на зрошення шляхом впровадження енергоефективних технологій створить додаткові можливості для фермерів, дозволивши їм інвестувати в розвиток фермерських господарств та забезпечити стабільні робочі місця для місцевого населення.

Проєкт також сприятиме вирішенню екологічних проблем. Використання енергозберігаючих насосів та впровадження сучасних технологій зрошення дозволить оптимізувати використання водних ресурсів та зменшити вплив на навколишнє середовище. Це особливо важливо для регіонів із посушливим кліматом, таких як Одеська область, де зміна клімату створює додаткові ризики для сільського господарства

Соціальна інтеграція є ще одним ключовим аспектом Проєкту. Особлива увага приділяється

гендерній рівності та підтримці вразливих груп, таких як ВПО, фермери з низьким рівнем доходу та молодь. Створення комфортних умов праці для жінок, залучення їх до процесу прийняття рішень у громаді та забезпечення рівного доступу до ресурсів сприятимуть зміцненню соціальної згуртованості. Завдяки інклюзивному підходу Проєкт забезпечить сталий розвиток громади.

Цей Проєкт не лише вирішує нагальні технічні проблеми модернізації іригаційних систем, але й сприяє досягненню стратегічних цілей реформи меліорації земель. Він створює передумови для інституційного розвитку місцевих громад, забезпечує їхню стійкість до зміни клімату та закладає основу для довгострокового економічного та соціального процвітання регіону.

4. ЛОГІЧНА СХЕМА / ЛАНЦЮГ РЕЗУЛЬТАТІВ

Кореляція між впливом - результатом - результатом

Логіка втручання

Індикатори

Початкове значення (базова лінія)

Кінцеве значення (ціль)

Джерела перевірки

Гіпотези / Припущення

Вплив1 (Загальна мета)

Зменшення диспропорцій у регіональному розвитку та створення умов для забезпечення економічної стійкості громад через модернізацію інфраструктури у сільській місцевості

Частка сільськогосподарських угідь під продуктивним та сталим сільським господарством

SDG2.4.1 = під продуктивним та сталим сільським господарством площа сільськогосподарських угідь

Буде визначено пізніше

з 10 % до 20 % за 5 років

Статистичні звіти

Результат2 (Конкретна мета)

Підвищення продуктивності фермерських господарств у Татарбунарському районі та Кілійській громаді

% приросту врожайності зернових та

Збільшення вирощування рису в Кілії

- Зернові 40 ц/га в середньому ()пшениця 28 ц/га; ячмінь 22 ц/га; кукурудза 45 ц/га

- Овочі (капуста, помідори, огірки, цибуля, морква) 16 г/га в середньому

Збільшення врожайності зернових на 50 % та овочів на 50 %

Статистичний урядовий звіт

Моніторинг врожайності

Звіти за Проєктами

Успішна модернізація систем; створення та функціонування організацій водокористувачів; готовність фермерів інвестувати в нові технології.

Проміжні результати (Проміжна(і) ціль(і))3

1. Підвищено спроможність фермерів Татарбунарського району та Кілійської громади до управління водними ресурсами

2. Збільшено площу зрошення в Татарбунарах та Кілії

1.1. кількість фермерів, які застосовують управління водними ресурсами та інноваційні методи зрошення

1.2. кількість АВП, що активно управляють системами зрошення

2.1. % збільшення сільськогосподарських земель

2.2. Встановлення насосної станції

1.1 Кількість фермерів, які знають про ці теми, дорівнює 0

1.2 0

2.1 2.624 га в Татарбунарах та 1.300 га в Кілії

2.2 0

1.1 100 фермерів

1.2 690 фермерів

2.1 10810 га в Татарбунарах та 4832 га в Кілії

2.2 Модернізовано насосні станції 6 та 7; відновлено Кілійську зрошувальну систему

- реєстраційні списки

- звітують; тренери

- Реєстр ОВУ. списки учасників; органів місцевого самоврядування

- Оцінка ефективності роботи насосних станцій, кількість заявок на спеціальне водокористування;

- Моніторинг фермерських господарств.

Інтерес фермерів;

Вихідні дані (інструменти)4

1.1 та 1.2 Проводяться тренінги з сучасних технологій зрошення

2.1 Замінено/відновлено зрошувальні системи

2.2 Очищено замулені канали

1.1 кількість проведених тренінгів

1.2 n° фермерів, що пройшли навчання

1.3 кількість ВУО створених 2

3.1 n° замінених/відновлених зрошувальних систем

3.2 кількість

каналів очищених/відремонтованих

1.1 0

1.2 0

1.3 0

2.1 0

2.2 0

1.1 Проведено 10 тренінгів

1.2 100 осіб; щонайменше 70 % учасників застосовують навчальні

знання в управлінні зрошенням

1.3 Створено 2 ОВУ

2.1 5

2.2 6

Звіти про будівельно-монтажні роботи; анкети учасників тренінгів; фотозвіти інформаційних кампаній.

Звіти про тренінги та опитування; моніторингові візити.

Своєчасне фінансування; професійний підхід підрядників; актуальність технічних рішень для модернізації системи.

Ефективність

навчальних програм; попит на інновації; висока якість

навчальних програм.

Зацікавленість та залучення фермерів; інституційна підтримка створення ОВК

Діяльність5

Проєкт капітального ремонту та

технічного переоснащення насосних станцій ЗНС-6 і ЗНС-7 Татарбунарської зрошувальної системи передбачає значний обсяг модернізаційних заходів.

Технічні роботи для насосної станції ЗНС-6:

1. Демонтаж чотирьох старих насосних агрегатів, які вже вичерпали свій термін служби.

2. Встановлення чотирьох нових насосів Grundfos LS 700-500-585F продуктивністю 3194 м3/год та двигунами потужністю 400 кВт.

3. Повна заміна сталевих всмоктувальних та напірних трубопроводів двошаровим антикорозійним покриттям.\

4. Встановлення сучасної запірної арматури, включаючи засувки DN500 та зворотні клапани DN500 з гідравлічними обмежувачами.

5. Модернізація системи керування насосними агрегатами шляхом інтеграції шаф керування AQUA STAR з функціями плавного пуску та керування.

6. Капітальний ремонт будівлі насосної станції, включаючи гідроізоляцію фундаментів, відновлення стін та підлог із захисними покриттями, утеплення даху та встановлення енергоефективних вікон.

7. Облаштування прилеглої території, включаючи бетонні доріжки для обслуговування техніки, озеленення та встановлення дренажної системи.

Технічні роботи для насосної станції ЗНС-7:

1. Демонтаж двох старих насосних агрегатів та їх заміна на нові Grundfos LS 700-500-585F продуктивністю 2502 м3/год та потужністю двигуна 250 кВт.

2. Реконструкція всмоктувальних та напірних трубопроводів з використанням сталевих матеріалів та антикорозійного покриття.

3. Встановлення засувок DN700, включаючи засувки та зворотні клапани із сучасними системами керування.

4. Повна модернізація систем керування насосами, включаючи інтеграцію шаф AQUA STAR для автоматичного керування.

5. Проведення будівельних робіт з ремонту фундаменту, стін, перекриттів та утеплення даху насосної станції.

6. Благоустрій території навколо заводу, створення захисних зон та встановлення системи відведення дощової води.

Працює для обох станцій:

1. Очищення водозабірних каналів від мулу та рослинності.

2. Встановлення захисних сіток для затримання сміття.

3. Підготовка траншей і котлованів для укладання нових трубопроводів і гідротехнічних споруд.

4. Проведення гідравлічних випробувань для перевірки герметичності трубопроводів і клапанів.

5. Виконання фінальних випробувань насосів, систем керування та всієї зрошувальної мережі перед введенням в експлуатацію.

Проєкт модернізації Кілійської рисової зрошувальної системи охоплює комплекс технічних, інфраструктурних та організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності водопостачання, зменшення втрат ресурсів і покращення соціально-економічної ситуації в регіоні.

Модернізація насосних станцій

Система складається з п'яти насосних станцій: НС-1, НС-2, Держфонд, Дружба-1 та Осушульна. Всі вони перебувають у незадовільному стані, мають низький коефіцієнт корисної дії та значний знос. Проєкт передбачає:

• ПС-1: Заміна насосних агрегатів для підвищення ефективності з 76 % до 91 %, що призведе до 15 % економії енергії.

• ПС-2: Повна заміна насосного обладнання, включаючи модернізацію електричної системи для стабілізації роботи.

• PS Держфонд: Модернізація обладнання для забезпечення стабільного водопостачання на рисових полях.

• ПС "Дружба-1" та ПС "Осушувальна": Ремонт гідротехнічних споруд, модернізація трубопроводів, встановлення нових запірних механізмів.

Ремонт та очищення каналів

Основні канали системи, такі як P-1, P-2, P-3 та Міжколгоспний канал, мають значний рівень замулення - до 65 %. Це знижує їх пропускну здатність на 40 - 50 %. В рамках Проєкту планується:

• Очищення довжиною 6980 метрів Міжколгоспного каналу та відновлення його бетонного покриття.

• Ремонт каналів R-1, R-2, R-3, включаючи видалення рослинності та відновлення пропускної здатності до 100 %.

• Усунення втрат води через замулення каналів, що дозволить зменшити втрати на 40 - 50 %.

Модернізація трубопроводів

Проєкт передбачає заміну понад 10 км трубопроводів, які мають значний рівень корозії. Будуть встановлені сучасні запірні механізми для точного регулювання подачі води та зменшення витрат.

Впровадження автоматизації

Для підвищення ефективності управління водними

ресурсами планується:

• Встановлення автоматизованих систем управління насосними станціями.

• Використання датчиків вологості ґрунту для оптимізації поливу та зменшення споживання води.

Ініціативи з розвитку потенціалу

1. Проведення серії тренінгів для фермерів та операторів насосних станцій щодо впровадження сучасних технологій зрошення, моніторингу вологості ґрунту та ефективного управління водними ресурсами;

2. Інформаційна кампанія про переваги створення організацій (ОВГ), їх роль у сталому розвитку громад та економічну ефективність водокористувачів;

3. Просування інноваційних підходів у сільському господарстві, включаючи демонстрацію успішних прикладів реформування іригаційних систем.

Проєкт передбачає значний акцент на навчанні та інформаційно-роз'яснювальній кампанії для підвищення рівня обізнаності й компетентності фермерів та інших зацікавлених сторін. У межах Проєкту буде організовано серію (шість) тренінгів для фермерів, агрономів, управлінців та інженерів, спрямованих на впровадження сучасних технологій зрошення, таких як автоматизовані системи управління насосними станціями та моніторинг вологості ґрунту.

Учасники отримають знання про енергоефективні технології та оптимізацію використання водних ресурсів, а також засвоять навички зі створення та управління організаціями водокористувачів відповідно до вимог реформи меліорації. Навчання охопить щонайменше 100 осіб, а для забезпечення його якості планується залучення міжнародних експертів.

Важливою складовою є інформаційно-роз'яснювальна кампанія, яка спрямована на популяризацію інноваційних підходів до зрошення, зокрема впровадження новітнього обладнання та автоматизованих систем моніторингу. У рамках кампанії будуть розроблені та поширені інформаційні матеріали, такі як брошури, відеоролики та статті, що висвітлюватимуть переваги модернізації зрошувальної інфраструктури. Для громад та фермерів проводитимуться тематичні зустрічі, на яких обговорюватимуться переваги створення організацій водокористувачів, їхня роль у сталому управлінні водними ресурсами, а також соціально-економічні вигоди, такі як збільшення врожайності, економія ресурсів і створення нових робочих місць. Кампанія також передбачає презентацію успішних кейсів реформування меліоративних систем в інших регіонах, наприклад, досвід ОВК "Вода життя" на Одещині. Окрему увагу буде приділено гендерній рівності. Навчальні програми та інформаційні заходи інтегрують гендерно-орієнтовані підходи, забезпечуючи залучення жінок до сільськогосподарської діяльності. Особливий акцент зроблено на створенні комфортних і безпечних умов праці для жінок, забезпеченні справедливої оплати їхньої праці та підвищенні їхньої ролі у прийнятті рішень у громадах.

Для оцінки ефективності проведених заходів буде організовано моніторинг участі та результатів навчання. Збиратимуться дані про кількість учасників, їхню залученість та рівень задоволеності програмою, а також проводитимуться опитування щодо впровадження отриманих знань на практиці. Інформаційна кампанія оцінюватиметься за рівнем охоплення цільової аудиторії та впливом на обізнаність громад. Такі заходи забезпечують ефективне впровадження інновацій, сталий розвиток громади та підвищення продуктивності сільського господарства у регіоні.

____________

1 Вплив - це користь, яка досягається в довгостроковій перспективі, тобто після досягнення Результату (конкретної мети), а отже, після завершення ініціативи і як наслідок та ефект від досягнення самого Результату. Вплив також слід розуміти як частину стратегії, що передує вибору змін, яких ви хочете досягти за допомогою ініціативи.

2 Результат вказує на прогрес, який повинен бути досягнутий в проєкті, причину використання коштів і ресурсів, а також кінцеву мету, яка повинна бути досягнута до кінця ініціативи.

5. ХРОНОГРАМА

Фаза

Діяльність

Тривалість

Місяць 1

1. Підготовчий етап

6 місяців

Укладення міжнародних договорів та реєстрація коштів в

українському бюджеті

2 місяці

Розробка сучасної проєктно-кошторисної документації (ПКД)

3 місяці

Відбір суббенефіціарів для навчання, інформаційного та адміністративного управління Проєктом

1 місяць

Оперативне планування: формування операційного плану, бюджету та команди нагляду

2 місяці

2. Закупівлі

8 місяців

Тендери та закупівля обладнання

5 місяці

Укладання договорів з підрядниками на виконання будівельно-монтажних робіт

3 місяці

Вибір постачальників для здійснення технічного нагляду

1 місяць

3. Виконання робіт

16 місяців

Демонтаж застарілого обладнання та очищення каналів

4 місяці

Встановлення нових насосів, трубопроводів та автоматизованих систем управління

12 місяців

Тестування та введення в експлуатацію оновленої системи

3 місяці

4. Освітні та просвітницькі заходи

30 місяців

Навчальні курси для операторів насосних станцій, фермерів, агрономів та менеджерів

18 місяців

Інформаційна кампанія на підтримку меліоративної реформи

30 місяців

5. Моніторинг та закриття