Про затвердження Державного стандарту початкової освіти

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 грудня 2025 р. N 1810

Київ

Про затвердження Державного стандарту початкової освіти

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України "Про повну загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт початкової освіти, що додається.

2. Установити, що Державний стандарт початкової освіти, затверджений цією постановою, застосовується для здобувачів освіти, які розпочинають навчання на рівні початкової освіти з 1 вересня 2028 року.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Міністерству освіти і науки вжити заходів до своєчасного розроблення та затвердження типових освітніх програм для учнів 1 - 4 класів закладів загальної середньої освіти з метою забезпечення впровадження Державного стандарту початкової освіти, затвердженого цією постановою.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 3 цієї постанови, який набирає чинності з 1 вересня 2031 року.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 26 грудня 2025 р. N 1810

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

початкової освіти

1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти (далі - здобувачі освіти), загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти (далі - базовий навчальний план), розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст початкової освіти.

2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", інших нормативно-правових актах.

3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України "Про повну загальну середню освіту".

4. Зміст і результати навчання, визначені цим Державним стандартом, реалізуються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку, освітніх потреб і можливостей усіх здобувачів освіти, зокрема дітей з особливими освітніми потребами.

5. Метою початкової освіти є гармонійний розвиток особистості дитини, її природних здібностей і талантів, формування емоційного інтелекту та компетентностей, необхідних для взаємодії із спільнотою і подальшого поступу в навчанні, утвердження української національної і громадянської ідентичності на основі поваги до прав людини, відповідального ставлення до себе і навколишнього світу.

Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

рівний доступ до якісної освіти кожного здобувача - без будь-яких форм дискримінації, на засадах інклюзивності та безбар'єрності забезпечується шляхом організації освітнього процесу відповідно до віку та індивідуальних можливостей дитини, зокрема через адаптацію/модифікацію змісту початкової освіти;

повага до особистості дитини, визнання пріоритету її освітніх потреб і досвіду, урахування вікових психофізіологічних особливостей, підтримка пізнавального інтересу і наполегливості;

дитинство, що оберігається через установлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, важливість рухової активності і творчості дитини, плекання оптимізму, радості пізнання нового;

безпечний освітній простір, вільний від насильства і цькування, де надається необхідна підтримка і допомога;

здоров'я і життя дитини, її особистий, родинний та соціальний добробут, формування культури здорового і сталого способу життя;

особистий і соціальний розвиток, виховання чесності, сміливості, відповідальності, доброти, емпатії, поваги до прав людини (зокрема права на життя, здоров'я, власність, свободу слова);

гармонійна взаємодія із природою і турботливе ставлення до довкілля;

активна громадянська позиція, належність до Української держави, повага до її державних символів, державної мови, пошанування суспільно-державних і духовно-моральних цінностей народу

України.

6. Початкова освіта має такі цикли, як 1 - 2 і 3 - 4 класи, що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти, виявлення і надолуження освітніх втрат, подолання розбіжностей у досягненнях. Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1 - 2 класи) та на інтегровано-предметній основі в другому циклі (3 - 4 класи).

7. Вимоги до обов'язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу.

8. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння усно і письмово висловлювати свої думки та емоції, чітко і аргументовано пояснювати факти, використовувати мовленнєві засоби для порозуміння з іншими особами, читати для насолоди і з користю, усвідомлення ролі української мови для ефективного спілкування і культурного самовираження, готовність вживати українську мову в усіх сферах суспільного життя;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає:

активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

сприймання і надання простої усної і письмової інформації іноземною мовою, взаємодію в передбачуваних ситуаціях, опанування вмінь міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність - здатність розуміти роль математики в повсякденному житті, використовувати досвід математичної діяльності для розв'язування проблемних ситуацій, будувати елементарні математичні моделі, виявляти інтерес і позитивне ставлення до математики;

4) компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, набуття досвіду спостерігати, моделювати та експериментувати самостійно чи в групі, установлювати прості причиново-наслідкові зв'язки, використовувати природничі і технологічні знання для розв'язання навчальних і життєвих проблем; розуміння значення природничих наук, техніки і технологій у власному житті; формування здатності змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання і впровадження їх, зокрема проектним методом, здатність розв'язувати проблеми, використовуючи нестандартні підходи;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення цінності природи, зв'язку між діями людини і станом довкілля; дбайливе і відповідальне ставлення до природи в повсякденні, розуміння важливості збереження природи та ощадливого використання природних ресурсів;

7) інформаційно-комунікаційна або інформаційно-цифрова компетентність, що передбачає опанування основ інформаційної і цифрової грамотності для розвитку, спілкування і співпраці, здатність доцільно і безпечно використовувати цифрові інструменти і технології в навчанні і життєвих ситуаціях;

8) навчання протягом життя, що передбачає опанування вмінь, необхідних для окреслення цілей навчання, планування власного часу, заходів та способів реалізації цілей, відстеження власного поступу і рефлексію щодо досягнення результатів; уміння організовувати власний навчальний простір, навчатися самостійно і в групі, очно і дистанційно;

9) громадянські і соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту і здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

усвідомлення важливості демократії, справедливості, рівності, поваги до прав людини і верховенства права; інтерес до історії і культури України та інших країн, повагу до різноманітності традицій і звичаїв; усвідомлення себе громадянином України; спроможність поводитися відповідально, із дотриманням правил і норм поведінки, що діють у спільноті, долучатися до розв'язання суспільних проблем та ініціювати проекти;

життєву стійкість, здатність діяти в нових непередбачуваних обставинах, рефлексію, підтримку власного фізичного і ментального

здоров'я, емпатію, готовність співпрацювати, домовлятися і мирно розв'язувати конфлікти; піклування про особистий і соціальний добробут, формування уявлень про власне майбутнє;

10) культурна компетентність, що передбачає здатність самовиражатися через різні види мистецької діяльності, прагнення пізнавати твори мистецтва і поглиблювати емоційну сферу і культурну емпатію, зберігати українську національну культурну спадщину; розуміння ролі мистецтва в житті людей; участь у культурному житті класу, школи;

11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають готовність брати відповідальність за власні рішення; уміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлювати етичні цінності ефективної співпраці, благодійності і волонтерства; готовність втілювати в життя ініційовані ідеї.

9. Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання, знання, уміння і ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

10. Наскрізними у всіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність обирати текст відповідно до потреби, емоційно, інтелектуально, естетично сприймати і усвідомлювати прочитане, розуміти інформацію, передану в різний спосіб, уміння виявляти взаємозв'язки між частинами тексту і головними ідеями, висловлювати думки, пов'язані з розумінням тексту; вирізняти правдиві/істинні та неправдиві/хибні твердження, фантазію і реальність, очевидну і приховану інформацію, підкріплювати власні висновки і припущення фактами і цитатами з тексту;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто передавати власні думки, почуття, переконання словесними і несловесними засобами, дотримуючись логічної послідовності та зважаючи на мету та учасників комунікації; усвідомлювати цінність власної позиції і позицій інших осіб; сприймати думки інших осіб, визначати спільні позиції та підкреслювати їх у власних висловленнях;

3) критично і системно мислити, що виявляється у вмінні визначати характерні ознаки явищ, подій, ідей, взаємозв'язків між ними; зважати на протилежні думки, порівнювати та оцінювати інформацію, розрізняти факти і судження; висловлюючи свою позицію, надавати її обґрунтування; ставити запитання і знаходити відповіді для підтвердження чи спростування припущень щодо правдивості інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає застосування креативності в різних життєвих ситуаціях; генерувати нові ідеї, доброчесно доопрацьовувати ідеї інших осіб, застосовувати власні знання і досвід для створення нових об'єктів, випробовувати ідеї/об'єкти без страху помилитися і бути готовим сприймати зворотну інформацію щодо своїх ідей;

6) виявляти ініціативу, що передбачає пошук власних способів досягнення цілей, пропонування рішень для розв'язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших осіб, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти різні вияви емоцій, виявляти емоції в безпечний і соціально прийнятний спосіб;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння виявляти причиново-наслідкові зв'язки в життєвих ситуаціях, передбачати можливі бажані і небажані наслідки будь-яких дій, діяти відповідно до правил для мінімізації ризиків;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи ефективного розв'язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення; прогнозувати різні варіанти розвитку подій і приймати відповідні рішення;

10) розв'язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, висувати припущення, практично перевіряти та обґрунтовувати їх,

використовувати досвід і доступну інформацію; виконувати найпростіші перетворення за потреби, презентувати і аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими особами, що передбачає вміння налагоджувати взаємодію, домовлятися, шукаючи спільні позиції і враховуючи різні думки інших осіб, працювати в команді, приймаючи різні ролі і дотримуючись установлених правил; за потреби допомагати іншим особам і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Результати процесу формування компетентностей повинні враховувати індивідуальні особливості психофізичного розвитку здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, зокрема інтелектуального та мовленнєвого розвитку, та сформованих практичних навичок.

11. Вимоги до результатів навчання здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна;

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров'язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізична культура.

12. Для кожної освітньої галузі визначено:

мету;

компетентнісний потенціал, що окреслює здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь, ставлень і базові знання;

обов'язкові результати навчання здобувачів освіти;

кількість навчальних годин за циклами навчання (1 - 2, 3 - 4 класи).

13. Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти складаються з таких компонентів:

групи результатів навчання, що об'єднують споріднені загальні результати навчання в рамках кожної освітньої галузі;

загальні результати навчання, що є єдиними для всіх рівнів загальної середньої освіти і розкривають компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі;

конкретні результати навчання, що визначають підсумок навчального поступу здобувачів освіти за освітніми циклами;

орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення здобувачами освіти результатів навчання на завершення відповідного циклу.

14. Обов'язкові результати навчання здобувачів освіти позначено індексами, які означають:

скорочений буквений запис - освітню галузь, до якої належить обов'язковий результат навчання;

цифру на початку індексу - порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення обов'язкового результату навчання;

першу цифру після буквеного запису до крапки - номер групи результатів навчання;

цифру після крапки - номер загального результату навчання;

наступну цифру - номер конкретного результату;

останню цифру - номер орієнтира для оцінювання відповідного результату навчання.

15. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток у здобувачів освіти ключових компетентностей вільного володіння державною мовою, здатності спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами у взаємозв'язку з культурною та іншими ключовими компетентностями для успішного навчання протягом життя, духовного, культурного і національного самовираження в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі, збагачення емоційного і естетичного досвіду, мовленнєвої творчості.

Компетентнісний потенціал і базові знання мовно-літературної освітньої галузі зазначені в додатку 1.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та читання для класів (груп) з українською мовою навчання) зазначені в додатку 2 і передбачають, що здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах і використовує її для збагачення власного досвіду;

висловлює думки, почуття і ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та читання для класів (груп) з

навчанням мовою корінного народу або національної меншини), якщо мови корінного народу або національної меншини не належать до групи слов'янських мов, зазначено в додатку 3.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська жестова мова) зазначені в додатку 4 і передбачають, що здобувач освіти:

взаємодіє з жестомовними особами, сприймає, розуміє і використовує природне жестове мовлення для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

досліджує жестомовні явища і культуру жестомовного спілкування, дотримується норм української жестової мови.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (мова і література корінного народу або національної меншини для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини) зазначено в додатку 5.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) зазначені в додатку 6 і передбачають, що здобувач освіти:

сприймає усну, аудіовізуальну інформацію і письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;

взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;

надає інформацію, висловлює думки, почуття і ставлення іноземною мовою.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (іноземна жестова мова) зазначені в додатку 7 і передбачають, що здобувач освіти:

сприймає і розуміє повідомлення, передане засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови;

надає інформацію, виражає думки, почуття і ставлення засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови;

взаємодіє з іншими особами засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.

16. Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти через формування математичної компетентності у взаємозв'язку з іншими ключовими компетентностями для подальшого успішного навчання і життя, що передбачає засвоєння системи знань, формування обчислювальних навичок, умінь розв'язувати математичні та практичні задачі; розвиток мислення і особистісних якостей, позитивного ставлення до математики, інтересу до її вивчення.

Компетентнісний потенціал і базові знання математичної освітньої галузі зазначені в додатку 8.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з математичної освітньої галузі зазначені в додатку 9 і передбачають, що здобувач освіти:

досліджує ситуації, створює математичні моделі, розробляє плани дій для розв'язування проблемних ситуацій;

розв'язує математичні задачі, використовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу;

критично оцінює та інтерпретує процес і результат розв'язування проблемних ситуацій.

17. Метою природничої освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти, який набуває досвіду дослідження природи, виявляє допитливість, ставить запитання і шукає на них відповіді, розуміє значення природничих наук, техніки і технологій у власному житті, відповідально поводиться в природі і пояснює можливі наслідки своєї діяльності.

Компетентнісний потенціал і базові знання природничої освітньої галузі зазначені в додатку 10.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з природничої освітньої галузі зазначені в додатку 11 і передбачають, що здобувач освіти:

пізнає світ природи засобами наукового дослідження;

опрацьовує інформацію природничого змісту, представляє її в різних формах;

усвідомлює розмаїття природи, взаємозв'язки її об'єктів і явищ, розуміє значення природничих наук, техніки і технологій в житті людини, відповідально поводиться в природі;

розвиває допитливість, набуває досвіду розв'язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

18. Метою технологічної

освітньої галузі є розвиток у здобувачів освіти ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу без заподіяння йому шкоди з використанням засобів традиційних та сучасних технологій самостійно або у співпраці, для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Компетентнісний потенціал і базові знання технологічної освітньої галузі зазначені в додатку 12.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з технологічної освітньої галузі зазначені в додатку 13 і передбачають, що здобувач освіти:

втілює задум у готовий виріб;

практично і творчо застосовує традиційні і сучасні ремесла;

ефективно використовує матеріали, дбаючи про навколишній світ;

дбає про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

19. Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувачів освіти креативності, навичок логічного і алгоритмічного мислення, здатності доцільно і безпечно використовувати цифрові інструменти і технології для розв'язання навчальних завдань, особистого розвитку, комунікації і співпраці.

Компетентнісний потенціал і базові знання інформатичної освітньої галузі зазначені в додатку 14.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з інформатичної освітньої галузі зазначені в додатку 15 і передбачають, що здобувач освіти:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює і систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв'язання навчальних задач і вирішення життєвих ситуацій;

створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв'язання навчальних задач і вирішення життєвих ситуацій, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

організовує та усвідомлено використовує цифрові середовища для доступу до інформації, спілкування і співпраці як творця та/або споживача;

усвідомлює результати використання інформаційних технологій для себе, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримується етичних і правових норм інформаційної взаємодії.

20. Метою соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, самозарадності, дбає про безпеку, піклується про здоров'я, виявляє підприємливість і доброчинність для забезпечення власного і суспільного добробуту.

Компетентнісний потенціал і базові знання соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі зазначені в додатку 16.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти із соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі зазначені в додатку 17 і передбачають, що здобувач освіти:

діє відповідально, реагує на діяльність, яка становить загрозу для добробуту власного та інших осіб;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, вирішує з користю для власної безпеки і безпеки інших осіб;

робить аргументований вибір на користь піклування про здоров'я, здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для добробуту;

виявляє підприємливість, уміння вчитися, доброчинність, етично поводиться, дбає про соціальний та особистісний розвиток.

21. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості здобувачів освіти через усвідомлення зв'язків між минулим і теперішнім, розуміння важливості історичних знань про Україну і світ для формування власного і суспільного добробуту, відчуття належності до європейської спільноти, української політичної нації, її суспільно-державних і духовно-моральних цінностей; розвиток громадянської свідомості і відповідальності, поваги до демократичних цінностей, верховенства права, прав людини; прагнення долучатися до проектів на користь спільноти та України та ініціювати їх.

Компетентнісний потенціал і базові знання громадянської та історичної освітньої галузі зазначені в додатку 18.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з громадянської та історичної освітньої галузі зазначені в додатку 19 і передбачають, що здобувач освіти:

орієнтується в

історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв'язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тяглості в житті суспільства;

орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього середовища;

мислить критично, працює з різними джерелами інформації і формулює історично обґрунтовані запитання;

мислить системно, виявляє взаємопов'язаності, взаємозалежності та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їх інтерпретації;

усвідомлює власну гідність, діє з урахуванням власних прав і свободи, поважає права та гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації і нерівного ставлення;

дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, долучається до розв'язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем.

22. Метою мистецької освітньої галузі є цілісний художній розвиток особистості, розкриття її креативного потенціалу, внутрішньої мотивації до самовираження; формування ключових компетентностей, особистісних цінностей, національної ідентичності, патріотизму, життєвої стійкості; осмислення себе і світу через пізнання мистецтва.

Компетентнісний потенціал і базові знання мистецької освітньої галузі зазначені в додатку 20.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мистецької освітньої галузі зазначені в додатку 21 і передбачають, що здобувач освіти:

пізнає різні види мистецтва, виявляє художнє мислення;

провадить художньо-творчу діяльність і культурно-мистецьку комунікацію;

виявляє емоційний досвід, естетичне ставлення до мистецтва і життя.

23. Метою освітньої галузі фізичної культури є формування ключових компетентностей, загальнолюдських цінностей і стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Компетентнісний потенціал і базові знання освітньої галузі фізичної культури зазначені в додатку 22.

Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з освітньої галузі фізичної культури зазначені в додатку 23 і передбачають, що здобувач освіти:

усвідомлює значення фізичних вправ для гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії;

займається фізичною культурою і спортом; оволодіває руховими вміннями і навичками, використовує їх у різних життєвих ситуаціях;

усвідомлює значення фізичних вправ для здоров'я та емоційного задоволення.

24. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов'язковим і вибірковим освітніми компонентами визначено в базовому навчальному плані.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

25. На підставі базового навчального плану розробляють типові навчальні плани як складові частини типової освітньої програми, що містять орієнтовний перелік навчальних предметів, інтегрованих курсів, формування змісту яких може бути здійснено через упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

26. У базовому навчальному плані (додаток 24) наведено розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями для:

1) закладів загальної середньої освіти, зокрема:

класів (груп) з українською мовою навчання;

класів (груп) із навчанням мовою корінного народу або національної меншини;

класів (груп) з українською мовою навчання і вивченням мови

корінного народу або національної меншини;

класів (груп) з українознавчим компонентом;

2) спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів закладів загальної середньої освіти, зокрема:

класів з українською мовою навчання;

класів із навчанням мовою корінного народу або національної меншини.

27. Заклади загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. Українська мова як державна в таких закладах вивчається за навчальними програмами, які враховують мовну підготовку здобувачів освіти (освітні потреби/рівень здобувачів освіти щодо опанування державної мови), спорідненість між рідною і державною мовами.

28. На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типовій освітній програмі, освітній програмі закладу освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляють таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст освітніх галузей інтегрується в різній комбінації компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначають у типовій освітній програмі, освітній програмі закладу освіти.

Заклади загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, для реалізації мовно-літературної освітньої галузі можуть використовувати години навчального навантаження, передбачені базовим навчальним планом для перерозподілу між освітніми компонентами освітніх галузей, курсів за вибором, проектної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема з подолання освітніх втрат.

29. Вилучення з базового навчального плану будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою середньою освітою.

У базовому навчальному плані для спеціальних закладів (класів) передбачено години на проведення корекційно-розвиткової роботи, напрями і змістове наповнення якої визначають з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Кожна освітня галузь передбачає обов'язкову корекційно-розвиткову роботу.

Години навчального навантаження базового навчального плану, призначені для перерозподілу між освітніми компонентами освітніх галузей, курсів за вибором, проектної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема з подолання освітніх втрат, заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, ураховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти, і відображає в освітній програмі закладу освіти. Варіативність змісту початкової освіти забезпечується також шляхом запровадження резервного часу в освітній програмі закладу освіти, що сприяє, зокрема, задоволенню освітніх потреб здобувачів освіти, подоланню освітніх втрат, розвитку наскрізних умінь.

30. Оцінювання відповідності результатів навчання здобувачів освіти, які завершили здобуття початкової освіти, вимогам цього Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації відповідно до законодавства.

Додаток 1

до Державного стандарту

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності

Уміння та ставлення

Вільне володіння державною мовою

уміння:

сприймати усні і письмові тексти/медіатексти українською мовою, розуміти зміст і перетворювати форму тексту/медіатексту, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати прочитане/прослухане/переглянуте (для жестомовних осіб також сприймати, аналізувати та оцінювати природне жестове мовлення);

висловлюватися усно і письмово українською мовою (для жестомовних осіб також виражати думки, ставлення, почуття та передавати інформацію у формі жестомовних повідомлень) за змінюваних комунікативних умов з урахуванням мети спілкування та

адресата;

досліджувати словесні і несловесні (для жестомовних осіб також досліджувати жестомовні та жестикуляційні) засоби спілкування і доцільно використовувати їх у власній мовленнєвій діяльності, зокрема творчій;

дотримуватися відомих мовних норм і мовленнєвого етикету у власних висловлюваннях (для жестомовних осіб також у жестомовній взаємодії);

використовувати українознавчий матеріал у всіх видах мовленнєвої діяльності;

розрізняти та відтворювати інтонацію, звукові особливості

державної/рідної (у разі відмінності від державної) або іноземної мови (для жестомовних осіб також розрізняти та відтворювати мануальні та немануальні знаки української/іноземної жестової мови)

ставлення:

цінування української мови, зокрема української жестової мови, як чинника національної та громадянської ідентичності;

потреба в розвитку вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності для досягнення особистих і суспільних цілей;

усвідомлення багатства і різноманіття української мови, зокрема української жестової мови, і прагнення використовувати її в усіх сферах життя;

усвідомлення важливості мови як засобу комунікації та культурного вираження;

зацікавленість у мовному розмаїтті;

усвідомлення того, що вивчення іноземної мови, зокрема іноземної жестової мови, сприяє збагаченню державної і рідної мови;

готовність до міжкультурного діалогу

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

уміння:

сприймати усні і письмові тексти/медіатексти рідною мовою, розуміти зміст і перетворювати форму тексту/медіатексту, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати прочитане/прослухане/переглянуте;

висловлюватися усно і письмово рідною мовою за змінюваних комунікативних умов з урахуванням мети спілкування та адресата;

адаптуватися до умов спілкування в багатомовному середовищі з використанням потенціалу рідної мови

ставлення:

цінування рідної мови як чинника етнокультурної ідентичності;

готовність спілкуватися рідною мовою;

потреба в читанні рідною мовою;

толерантність до мовного розмаїття і зацікавленість у міжкультурному спілкуванні;

усвідомлення того, що вивчення іноземної мови сприяє збагаченню рідної

Здатність спілкуватися іноземними мовами

уміння:

використовувати власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземної мови, зокрема іноземної жестової мови;

використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду;

сприймати і опрацьовувати просту усну і письмову інформацію іноземною мовою (для жестомовних осіб також сприймати та опрацьовувати іноземне природне жестове мовлення);

висловлюватися простими реченнями усно і письмово іноземною мовою (для жестомовних осіб також виражати власні думки, ставлення, почуття та передавати інформацію іноземним природним жестовим мовленням), ставити запитання та відповідати на поставлені запитання;

вести розмову іноземною мовою, зокрема іноземною жестовою мовою, на знайомі повсякденні теми;

взаємодіяти з іншими особами у простий спосіб для виконання спільного завдання

ставлення:

розуміння важливості оволодіння іноземними мовами, зокрема іноземною жестовою мовою, для міжкультурного спілкування;

відкритість до вивчення іноземних мов, зокрема іноземної жестової мови;

толерантність і повага до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя;

розуміння потреби популяризації України у світі засобами іноземних мов, зокрема іноземної жестової мови;

мотивація до вивчення іноземної мови, зокрема іноземної жестової мови, позитивне ставлення до спілкування нею;

впевненість у власній здатності вивчати іноземну мову, зокрема іноземну жестову мову, адаптування до нових мовних викликів

Математична компетентність

уміння:

називати причину події, прогнозувати наслідки, виокремлювати головну і другорядну інформацію під час спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

пояснювати родо-видові зв'язки між об'єктами і множинами, висловлювати думку логічно та обґрунтовано;

перетворювати інформацію з однієї форми в іншу

(текст, діаграма, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань у парі/групі або з допомогою вчителя;

розв'язувати комунікативні завдання в умовах спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою через обґрунтовані висловлювання

ставлення:

толерантність в обговоренні різних способів розв'язання проблем і задач;

розуміння важливості використання термінів для оформлення висловлювання математичного змісту;

готовність до пошуку різноманітних способів розв'язання комунікативних і навчальних завдань;

інтерес до пошуку закономірностей і логічних зв'язків у мовних і мовленнєвих явищах

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

уміння:

описувати явища, процеси, стан об'єктів довкілля на основі результатів спостереження державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою, акцентуючи на послідовності і причиново-наслідкових зв'язках відповідно до завдання;

висловлювати припущення, керуватися інструкцією (планом) і формулювати висновки з використанням відомих термінів;

описувати власні дії з технічними засобами державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

використовувати сучасні технології для розвитку комунікативних умінь

ставлення:

прагнення розширювати науковий світогляд через добір надійних джерел інформації;

усвідомлення переваг і ризиків використання технологій для здійснення комунікації;

готовність висловлюватися державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою про природу як цілісну систему і важливість відповідального використання технологій для її збереження;

прагнення виявляти допитливість у пізнанні світу через використання різних мов

Інноваційність

уміння:

виокремлювати в текстах інформацію про відкриття і винаходи;

зрозуміло і грамотно пояснювати роль відкриттів і винаходів для прогресу суспільства;

обговорювати і продукувати нові ідеї під час спільної роботи, зокрема в процесі театралізації;

ефективно використовувати елементарні комунікативні стратегії (уточнювальні запитання, пояснення тощо) для розв'язання життєво важливих проблем;

використовувати різні комунікативні стратегії, властиві рівню розвитку учнівства, для розв'язання життєвих ситуацій

ставлення:

відкритість до сприйняття нової інформації і нового комунікативного досвіду;

готовність висловлювати та обговорювати нові ідеї;

креативний підхід до використання різних мов у навчанні та спілкуванні

Екологічна компетентність

уміння:

використовувати інформацію з текстів/медіатекстів для пояснення гармонійної взаємодії людини з природою засобами державної/рідної (у разі відмінності від державної) або іноземної мови;

обґрунтовувати і захищати власні природоохоронні погляди в різних ситуаціях спілкування;

реагувати на описи взаємодії людини з природою і відповідно передавати свої емоції та почуття, використовуючи словесні та несловесні засоби;

описувати державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою правила екологічної поведінки та дотримуватися їх

ставлення:

поцінування краси в описах довкілля, готовність висловлювати власні естетичні враження;

прагнення до поширення ідей гармонійної взаємодії людини з природою;

готовність поширювати ідеї екологічно відповідальної поведінки серед друзів і в родині

Інформаційно-комунікаційна компетентність

уміння:

використовувати різні види інформації для реалізації різних видів мовленнєвої діяльності;

створювати прості медіатексти з використанням цифрових пристроїв і технологій;

комунікувати в захищеному інформаційному середовищі з дотриманням мовних та етикетних норм;

використовувати цифрові пристрої і технології для розширення читацького досвіду та удосконалення мовних умінь і способів спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

розпізнавати словесні і несловесні засоби впливу на адресата у віртуальному просторі, за потреби звертатися за допомогою до дорослого;

використовувати спеціальні програмні засоби і комп'ютерні ігри та додатки для вивчення мов, зокрема

іноземної

ставлення:

прагнення етично взаємодіяти в захищеному інформаційному середовищі;

розуміння можливостей цифрових технологій для використання різних видів інформації та для комунікації;

готовність дотримуватися мережевого етикету;

усвідомлення необхідності дотримання правил безпечного користування цифровими технологіями;

задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

усвідомлення важливості критичного мислення під час опрацювання інформації

Навчання впродовж життя

уміння:

аналізувати мету спілкування та адресата як складники комунікативної ситуації і враховувати їх для задоволення власних пізнавальних потреб;

оцінювати відповідність словесних і несловесних засобів висловлювання меті спілкування та адресату в комунікативній ситуації;

використовувати доступні ресурси, зокрема цифрові, для розвитку себе як компетентного мовця і читача з урахуванням власних потреб і можливостей;

застосовувати ефективні стратегії сприймання, продукування і взаємодії під час спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

використовувати зворотний зв'язок, здійснювати взаємооцінювання та самооцінювання для покращення результатів мовленнєвої діяльності;

використовувати ефективні способи пошуку, отримання і збереження інформації;

визначати цілі у вивченні мови, планувати навчальні дії для вдосконалення комунікативних умінь;

організовувати власний робочий простір і час для виконання комунікативних завдань;

користуватися довідковими іншомовними ресурсами і посібниками для вивчення іноземної мови;

визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення

ставлення:

прагнення вдосконалювати власне мовлення, розвивати мовний смак;

розуміння ролі читання текстів/медіатекстів для задоволення власних потреб та інтересів;

прагнення розширювати коло читання;

готовність брати активну участь у спілкуванні державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

прагнення успішно вивчати мову і бажання постійно вдосконалювати комунікативні вміння

Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

уміння:

висловлюватися щодо власної національної і громадянської ідентичності;

пояснювати значення державних і національно-культурних символів України;

добирати надійні джерела інформації для задоволення власних пізнавальних потреб щодо української та інших культур;

брати участь у спілкуванні державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою для обміну інформацією і знайомства з культурою інших народів, ураховуючи культурні відмінності співрозмовників;

пояснювати громадянські цінності, представлені в текстах/медіатекстах;

спілкуватися з повагою до інших;

висловлювати власні погляди і обстоювати їх у спілкуванні державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою, на побутову, ігрову або навчальну тематику

ставлення:

цінування мовних прав людини і громадянина;

повага до українських цінностей, державних символів, державної мови;

готовність до прояву толерантності в різних ситуаціях спілкування, зокрема в захищеному інформаційному середовищі;

зацікавленість у знайомстві з іншими культурами через іноземну мову;

повага до традицій і звичаїв інших народів, збереження інтересу до власної культури;

готовність висловлювати власну думку державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою та слухати думки інших

Соціальні компетентності

уміння:

використовувати доречні словесні та несловесні засоби для ефективної співпраці з іншими;

ураховувати особистісні та культурні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб;

пояснювати переваги ведення здорового способу життя і правила здоров'язбереження в змінюваних умовах;

виявляти соціально корисний зміст у текстах/медіатекстах;

розповідати державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою про свою роль та обов'язки у класі, родині чи серед друзів;

визначати особливості спілкування людей своєї та інших культур;

використовувати ефективні комунікативні стратегії для

співпраці в групі;

висловлюватися ввічливо та дбати про почуття інших під час спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою

ставлення:

прагнення до впевненості у спілкуванні державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

готовність долати мовні і комунікативні бар'єри для ефективного спілкування;

прагнення розширювати власний соціальний досвід через спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

усвідомлення значення мови як засобу соціальної взаємодії;

прагнення зберігати спокій і стійкість у спілкуванні в різних ситуаціях;

готовність винаходити прості ідеї щодо турботи про здоров'я;

усвідомлення необхідності дотримання правил безпеки і готовність пояснювати їх іншим державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою

Культурна компетентність

уміння:

досліджувати і пояснювати значення культурних цінностей, актуалізованих у текстах/медіатекстах українських та іноземних авторів;

відображати у власних висловлюваннях культурні традиції і досвід взаємодії з творами мистецтва;

добирати тексти/медіатексти для задоволення власних пізнавальних, емоційних та естетичних потреб;

розпізнавати відомі культурні символи і традиції країн виучуваної мови;

використовувати іноземну мову, щоб розповідати про традиції та звичаї свого народу

ставлення:

потреба в щоденному читанні як засобі організації дозвілля;

цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства;

готовність до сприймання літературного твору як засобу спілкування з автором та іншими читачами;

готовність ділитися інформацією про українську культуру іноземною мовою;

усвідомлення того, що кожна культура унікальна і варта поваги;

задоволення від участі у творчих активностях, пов'язаних з культурним самовираженням рідною/державною або іноземною мовою;

потреба в читанні іноземною мовою адаптованих текстів для знайомства з культурами інших народів

Підприємливість і фінансова грамотність

уміння:

презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з використанням доцільних виражальних засобів;

обговорювати і планувати доходи і витрати з наведенням аргументів на захист власної думки державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою

ставлення:

готовність відповідально взаємодіяти у групі під час спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою;

прагнення до поширення ідей збільшення доходу, ощадливості та раціонального використання коштів;

усвідомлення важливості опанування державною мовою та спілкування державною/рідною (у разі відмінності від державної) або іноземною мовою для забезпечення добробуту та фінансового успіху в майбутньому

Базові знання

Українська мова та читання, мова та література корінного народу або національної меншини

Комунікація. Діалог. Репліка в діалозі. Ситуація спілкування. Мета спілкування. Співрозмовник/адресат. Зміст повідомлення. Загальні правила спілкування. Мовленнєвий етикет. Позиція мовця/співрозмовника (категоричність чи невпевненість; дотримання етикету (ввічливість) чи порушення етикетних норм). Емоції в спілкуванні.

Інформація. Джерела інформації (аудіокнига, друкована книга та електронна книга, захищені онлайн-ресурси, зокрема шкільний веб-сайт тощо). Складники книжки (обкладинка, зміст, ілюстрації, анотація) як джерело інформації про автора, тему. Відома і нова інформація. Головна і другорядна інформація. Факти і думки про ці факти (судження). Подання або перетворення інформації за допомогою ілюстрацій, емотиконів, схем, таблиць, карти думок, шрифтів, кольорів тощо. Основні норми нетикету.

Текст. Тема тексту і головна думка. Заголовок, підзаголовок. Виноска. Частини тексту: вступ, основна частина, кінцівка. Абзац. Текст-розповідь як виклад послідовності подій. Текст-опис як виклад переліку ознак. Особливості тексту-міркування: твердження, аргументи, висновки. Простий план тексту. Медіатекст (анімований фільм, аудіокнига, комікс, афіша, рекламна листівка, оголошення тощо). Текст художній,

науковий, діловий. Допис для захищеного цифрового середовища.

Літературний твір. Мета читання (розвага, навчання). Художня і нехудожня література, зокрема словники, довідники, енциклопедії. Народні казки, легенди, загадки, прислів'я тощо. Автор літературного твору. Авторські художні тексти: казка, оповідання, вірш, легенда, п'єса, байка. Оповідач. Персонаж. Головні і другорядні персонажі. Емоції і почуття персонажів. Вчинки персонажів, причини і наслідки вчинків. Сюжет, елементи сюжету (зав'язка, розвиток подій, кульмінація, розв'язка).

Мовні засоби. Словесні і несловесні засоби: інтонація, сила голосу, темп мовлення, жести, міміка. Звуки української мови: голосні, приголосні (тверді/м'які, дзвінкі/глухі). Склад і наголос. Український алфавіт. Рукописні і друковані букви. Письмо з використанням цифрового пристрою. Розділові знаки: крапка, знак питання, знак оклику, кома. Види словників: орфоепічний, орфографічний, тлумачний. Основні правила літературної вимови. Орфограми: правила вживання м'якого знака і апострофа, правопис Е, И на позначення ненаголошених голосних, позначення на письмі найпоширеніших чергувань голосних і приголосних звуків, правопис найпоширеніших префіксів і суфіксів, велика буква і лапки у власних назвах. Лексичне значення слова та фразеологізму. Багатозначне слово. Синоніми, антоніми. Основа і значущі частини слова. Граматичне значення (рід, число, відмінок, час, особа). Загальне уявлення про самостійні частини мови і засоби зв'язку форм слів у реченні. Вигук. Речення. Головні члени речення. Поширені і непоширені речення. Прості речення. Звертання, однорідні члени речення. Види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Художні засоби (слова в переносному значенні, порівняння, епітети). Особливості мови художнього і нехудожнього тексту.

Іноземні мови

Знання світу: значення іноземної мови для життя в мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі; місця, установи, люди, об'єкти та їх взаємозв'язок, дії у відповідних ситуаціях спілкування.

Соціокультурні знання, зокрема культура країни виучуваної мови: повсякденне життя; умови життя; міжособистісні взаємини; традиції, мистецтво; мова тіла; соціальні звички та умовності (пунктуальність, одяг, харчування, поведінка, звичаї, святкування тощо).

Інформація: джерела інформації, доступні для молодших здобувачів освіти, елементарні способи пошуку та обробки інформації.

Комунікація: комунікативна взаємодія; мета і ситуація спілкування; комунікативний намір; вербальні і невербальні засоби; типові для початкового рівня комунікативні стратегії; інтонаційні засоби; емоційний стан; формули мовленнєвого етикету; суспільно-культурний контекст комунікації; цифрове середовище; безпечна поведінка в цифровому просторі; онлайн-взаємодія.

Мовленнєві функції та мовні засоби: привітатися, попрощатися, вибачитися, подякувати, представити себе/когось, називати/описувати когось/щось, ставити прості запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати із святом, виражати настрій, використовувати лексико-граматичний матеріал відповідно до рівня А1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Українська жестова мова

Повідомлення. Тема, назва і головна думка повідомлення. Мета повідомлення (розвага, навчання). Частини повідомлення: вступ, основна частина, кінцівка. Повідомлення-розповідь як виклад послідовності подій. Повідомлення-опис як виклад переліку ознак. Повідомлення-міркування, що містить твердження, аргументи, висновки. Простий план повідомлення. Медіаповідомлення (анімований фільм, відео- та мультимедійний контент, онлайн-ресурси тощо). Стилі повідомлення: художній, науковий, діловий. Оповідач. Персонаж. Головні та другорядні персонажі повідомлення. Емоції та почуття персонажів. Вчинки персонажів, причини та наслідки вчинків. Сюжет, елементи сюжету (зав'язка, розвиток подій, кульмінація, розв'язка).

Мовні засоби. Українська дактильна абетка. Мануальні і немануальні знаки української жестової мови. Будова жесту. Синоніми, антоніми. Багатозначні жести.

Граматичне значення та правила трансформації жестів для вираження різних значень (число, відмінок, час, особа, завершеність/незавершеність дії, суб'єктно-об'єктні відношення). Граматичне використання простору у жестовому мовленні. Загальне уявлення про самостійні частини мови і засоби зв'язку жестів у реченні. Правила побудови жестових речень. Головні члени речення. Поширені та непоширені речення. Види речень за метою повідомлення та емоційним забарвленням. Правила звертання, пауз, прощання при жестомовному спілкуванні.

Іноземна жестова мова

Знання світу: значення іноземної жестової мови для життя в мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі; місця, установи, люди, об'єкти та їх взаємозв'язок, дії у відповідних ситуаціях спілкування.

Соціокультурні знання, зокрема культура жестомовного спілкування, країни або країн іноземної жестової мови: повсякденне життя; умови життя; міжособистісні взаємини; традиції, мистецтво; жестикуляція; соціальні звички та умовності (пунктуальність, одяг, харчування, поведінка, звичаї, святкування тощо).

Інформація: джерела інформації, доступні для молодших здобувачів освіти, елементарні способи пошуку, опрацювання та перевірки інформації.

Комунікація: комунікативна взаємодія; мета і ситуація спілкування; комунікативний намір; жестомовні і жестикуляційні засоби; типові для початкового рівня комунікативні стратегії; мануальні та немануальні знаки; емоційний стан; формули мовленнєвого етикету; суспільно-культурний контекст комунікації; цифрове середовище; безпечна поведінка в цифровому просторі; онлайн-взаємодія.

Мовленнєві функції та мовні засоби: привітатися, попрощатися, вибачитися, подякувати, представити себе/когось, називати/описувати когось/щось, ставити прості запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди, розуміти прості інформаційні знаки, виражати настрій, використовувати активний обсяг запасу жестів та граматичних категорій іноземної жестової мови відповідно до рівня А1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Додаток 2

до Державного стандарту

ВИМОГИ

до обов'язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі

(українська мова та читання для класів (груп) з українською мовою навчання)

Загальні результати

1 - 2 класи

3 - 4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

1. Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях

Сприймає усну інформацію

[МОВ 1.1]

слухає невеликі тексти/медіатексти, які відповідають власним потребам та інтересам

[2 МОВ 1.1.1]

виявляє інтерес до прослуховування невеликих казок, оповідань, віршів, розповідей, описів на цікаві і зрозумілі теми з навчальною/розважальною метою

[2 МОВ 1.1.1-1]

слухає довільно тексти/медіатексти

[4 МОВ 1.1.1]

слухає довільно легенди, п'єси, байки, міркування, реагує відповідно до змісту

[4 МОВ 1.1.1-1]

сприймає репліки в діалогах на побутову і навчальну тематику

[2 МОВ 1.1.2]

реагує (словесно/несловесно) на репліки в діалогах на побутову і навчальну тематику, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування

[2 МОВ 1.1.2-1]

сприймає репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 МОВ 1.1.2]

відповідно реагує на репліки в навчальних діалогах, під час групових обговорень

[4 МОВ 1.1.2-1]

перепитує, уточнює інформацію з урахуванням ситуації спілкування і власного досвіду

[4 МОВ 1.1.2-2]

Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень

[МОВ 1.2]

відтворює фактичний зміст усного повідомлення відповідно до мети

[2 МОВ 1.2.1]

відтворює докладно фактичний зміст почутого з опорою на малюнки, запитання (хто? що? де? коли? який? тощо), простий план, схему

[2 МОВ 1.2.1-1]

передає зміст усного повідомлення відповідно до ситуації спілкування, зокрема в умовах захищеного онлайн-середовища, месенджерах тощо

[4 МОВ 1.2.1]

передає вибірково зміст почутого (усно), зокрема послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, аргументи в

міркуванні

[4 МОВ 1.2.1-1]

відтворює в ролях (із учнями або вчителем) діалог із прослуханої казки, розповіді

[2 МОВ 1.2.1-2]

перефразовує почуте (репліки в діалозі, фрагменти висловлювань) відповідно до мети

[4 МОВ 1.2.1-2]

переказує творчо прослуханий невеликий художній текст (усно), зокрема змінює оповідача, частину тексту, вводить нового персонажа

[4 МОВ 1.2.1-3]

добирає і малює ілюстрації до почутого, передає інформацію через таблиці, схеми із допомогою вчителя

[2 МОВ 1.2.1-3]

комбінує різні засоби візуалізації почутого, створює асоціативну схему, карту думок, складає простий план почутого із допомогою вчителя

[4 МОВ 1.2.1-4]

Виокремлює інформацію

[МОВ 1.3]

виокремлює в усному повідомленні, зокрема медіатексті, відому з власного досвіду інформацію, обговорює її з іншими особами

[2 МОВ 1.3]

вирізняє в усному повідомленні інформацію, відому з власного досвіду (за завданням), відтворює її у визначений спосіб

[2 МОВ 1.3.1-1]

виокремлює необхідну інформацію з одного чи кількох усних джерел, зокрема медіатекстів, для виконання певного

завдання

[4 МОВ 1.3]

вирізняє в усному повідомленні інформацію для побудови монологічного висловлювання (усного або письмового)

[4 МОВ 1.3.1-1]

вирізняє незрозумілу для себе інформацію в репліці співрозмовника, перепитує для пояснення, уточнення її

[2 МОВ 1.3.1-2]

розрізняє відому і нову для себе інформацію в репліках співрозмовників у розмові на різноманітні цікаві теми і відповідно реагує

[4 МОВ 1.3.1-2]

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

[МОВ 1.4]

визначає тему усного повідомлення

[2 МОВ 1.4.1]

формулює тему, пояснює/добирає заголовок до почутого тексту/медіатексту

[2 МОВ 1.4.1-1]

визначає головну думку прослуханого тексту/медіатексту

[4 МОВ 1.4.1]

формулює і пояснює головну думку прослуханого тексту/медіатексту, зокрема із урахуванням заголовка

[4 МОВ 1.4.1-1]

дотримується визначеної теми в діалозі, за потреби реагує на зміну теми

[4 МОВ 1.4.1-2]

вирізняє факти і думки в почутому повідомленні, зокрема нехудожньому тексті

[2 МОВ 1.4.2]

відрізняє думку від факту в почутому повідомленні за умови наявності слів-маркерів (думати, вважати тощо)

[2 МОВ 1.4.2-1]

вирізняє аргументи в почутому повідомленні

[4 МОВ 1.4.2]

називає факти і думки, наведені як аргументи в усному повідомленні, зокрема нехудожньому тексті

[4 МОВ 1.4.2-1]

визначає в почутому тексті-розповіді типові особливості

[2 МОВ 1.4.3]

установлює послідовність подій у почутому тексті-розповіді, зокрема зважаючи на слова-маркери (спочатку, потім, наприкінці) тощо

[2 МОВ 1.4.3-1]

розпізнає за суттєвими ознаками різні типи текстів (розповідь, опис, міркування) під час прослуховування

[4 МОВ 1.4.3]