Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію Програми "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2")

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію Програми "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2")

Верховна Рада України постановляє:

Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію Програми "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2"), вчинену 28 травня 2025 року в м. Києві, яка набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення, яким Сторони інформують одна одну дипломатичними каналами про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою, ратифікувати (додається).

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

18 вересня 2025 року

N 4614-IX

УГОДА

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію Програми "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2")

Кабінет Міністрів України (далі - "Україна") та Уряд Фінляндської Республіки (далі - "Фінляндія"), в особі Міністерства закордонних справ Фінляндії, що далі разом іменуються як "Сторони",

засуджуючи збройну агресію Росії проти України як порушення міжнародного права та принципів Статуту ООН,

визнаючи непохитну підтримку Фінляндією України та її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності,

зобов'язуючись підтримувати Україну, її відбудову, впровадження ключових реформ і процес вступу до ЄС,

згадуючи Цілі сталого розвитку,

беручи до уваги зацікавленість України у співпраці саме з Фінляндією у сфері освіти з огляду високу якість фінської системи освіти та додану вартість, яку Фінляндія може зробити внеском у реформу Нової української школи,

зазначаючи, що загальна відповідальність за Програму "Навчаємося разом 2" ("Learning2gether2") (далі - "Програма") покладено на Україну,

домовилися щодо Програми про таке:

СТАТТЯ I

Обсяг і мета

1. Програма реалізується протягом 2025 - 2029 років [чотирирічний період] відповідно до Програмного документа та бюджету, датованих та доданих як Додаток I до цієї Угоди, а також відповідно до річних планів роботи та бюджетів, які взаємно узгоджуються.

2. Загальна мета Програми

Програму створено для підтримки реалізації реформи Нової української школи (НУШ), зокрема Програма підтримує створення високоякісного профільного академічного спрямування старшої середньої освіти НУШ для 10 - 12 класів в Україні.

Очікуваним результатом Програми є орієнтоване на якість академічне спрямування старшої середньої школи Нової української школи (НУШ) із розробленою інклюзивною прозорою системою адаптивного навчання.

СТАТТЯ II

Принципи співробітництва

1. Повага до прав людини, демократичних принципів, належного управління та верховенства права є основою для співробітництва між Україною та Фінляндією та є основними елементами цієї Угоди.

2. Реалізація Програми здійснюється на засадах прозорості та відкритого діалогу.

3. Програма керується принципами належного управління та екологічної, соціально-культурної, інституційної та економічної сталості та базується на потребах і пріоритетах бенефіціарів.

4. Сторони мають абсолютну нетерпимість до неправомірної поведінки. Включаючи, але не обмежуючись: шахрайством, корупцією, крадіжкою, хабарництвом, отриманням хабарів, відмиванням грошей, будь-якою іншою формою фінансових порушень, сексуальною експлуатацією та насильством, переслідуванням, включаючи сексуальні домагання, кумівством під час найму, відсутністю неупередженості, участю у прийнятті рішень, незважаючи на конфлікт інтересів, подарунками та гостинністю, значними бухгалтерськими помилками або порушеннями в бухгалтерських записах, серйозними помилками в виконанні обов'язків, значними затримками у виконанні обов'язків, необґрунтованими добовими та гонорарами, порушенням основоположних принципів правил закупівель, процедур, які порушують істотні договірні положення або умови будь-яких контрактів за цією Угодою, обмеженням після закінчення роботи, недоліками у звітності, ненаданням важливої інформації, відмовою від інспекції чи аудиту, як встановлено в статті X цієї Угоди, або їх ускладненням, зловживанням повноваженнями, тиском, дискримінацією чи

іншими неналежними спробами впливу, використанням дитячої або примусової праці, порушенням прав людини, інвестиціями в податкові гавані та будь-якими інші форми неправомірної поведінки. Сторони вживають рішучих і оперативних заходів у відповідь на будь-які такі звинувачення.

СТАТТЯ III

Компетентні органи та міжнародний постачальник послуг

1. Міністерство освіти і науки України та Міністерство закордонних справ Фінляндської Республіки є компетентними органами, які представляють свої відповідні уряди в питаннях, що стосуються цієї Угоди.

2. Відповідальність за реалізацію Програми покладено на міжнародного постачальника послуг, як зазначено в Програмному документі.

СТАТТЯ IV

Фінансування Фінляндією

Внесок Фінляндії у реалізацію Програми у 2025 - 2029 роках становить максимум 20 мільйонів євро (€20000000). Загальний внесок Фінляндії у реалізацію Програми включає технічну допомогу, надану міжнародним постачальником послуг, і підтримку операційних витрат Програми. Внесок Фінляндії направляється через міжнародного постачальника послуг. Внесок використовується лише до фактичної суми, необхідної для покриття витрат, пов'язаних із реалізацією Програми, як зазначено в Програмному документі.

СТАТТЯ V

Податки, мита та збори

1. Сторони визнають положення Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 14 жовтня 1994 року.

2. Відповідно до Програми за цією Угодою, Україна:

(a) оперативно видає безоплатно необхідні імпортні ліцензії та інші дозволи на ввезення будь-яких товарів, що є предметом комерційного контракту (імпортних товарів); і

(b) звільняє імпортовані товари від будь-яких податків, зборів, митних та будь-яких інших обов'язкових платежів, що стосуються їх ввезення в Україну.

3. Усі інші податки та збори, що виникають у зв'язку з виконанням Програми, підлягають сплаті згідно з законодавством Сторін.

СТАТТЯ VI

Закупівлі

1. Фінляндія здійснює закупівлю послуг технічної допомоги для Програми, як це передбачено в Програмному документі згідно з відповідним чинним законодавством Фінляндії, і укладає договір з міжнародним постачальником послуг після узгодження з Україною. Інші закупівлі для Програми здійснюються Фінляндією, міжнародним постачальником послуг, що надає технічну допомогу, або Україною, за домовленістю між Україною та Фінляндією.

2. Щодо закупівель, які проводяться в Україні міжнародним постачальником послуг, застосовуються українські нормативно-правові акти щодо закупівель. Для закупівель, які проводяться у Фінляндії Міністерством закордонних справ або міжнародним постачальником послуг, застосовуються фінські нормативно-правові акти щодо закупівель.

3. Жодна пропозиція, подарунок, оплата чи вигода будь-якого роду, які можуть або могли б тлумачитися як незаконні чи корупційні дії, не приймаються, прямо чи опосередковано, як заохочення чи винагорода за присудження або виконання договорів про закупівлю.

4. Усі закупівлі повинні здійснюватися відповідно до загальноприйнятих принципів і належної практики закупівель. Запрошення до участі в тендері, а також договори про закупівлю, відповідно, включають положення про можливість відхилення тендерної пропозиції та розірвання Договору, якщо будь-які незаконні чи корупційні дії були пов'язані з укладанням або виконанням договору. Крім того, шкода або збитки, завдані покупцеві у разі розірвання договору, компенсуються постачальником.

СТАТТЯ VII

Інформація

1. Сторони:

(a) негайно інформують одна одну про будь-які події чи ситуації, які можуть вплинути на реалізацію цієї Програми, включаючи будь-які заяви про порушення принципів співробітництва, як це встановлено у статті II; і

(b) забезпечують інформування усіх відповідних органів та організацій про цю Угоду та цю Програму.

2. Сторони мають право поширювати інформацію про цю Програму, включаючи цю Угоду, серед громадськості та інших заінтересованих сторін.

3. У будь-якій публікації чи іншому матеріалі, створеному у зв'язку з цією Програмою, має бути зазначено, що ця Програма

реалізується або була реалізована за фінансового внеску Фінляндії та в рамках фінської підтримки.

СТАТТЯ VIII

Моніторинг і звітність

1. Міжнародний постачальник послуг повинен вести належний фінансовий облік відповідно до професійно прийнятих правил і практики бухгалтерського обліку, що стосуються операційних витрат проєкту, згаданих у статті IV (Фінансування Фінляндією).

2. Звітування про реалізацію Програми здійснюється у спосіб, визначений Програмним документом, що додається до цієї Угоди. Звіти складаються відповідно до взаємно узгоджених правил. Компетентні органи спільно контролюють реалізацію та вплив проєкту відповідно до узгодженої та встановленої практики.

СТАТТЯ IX

Аудит

1. Аудит Програми здійснюється у спосіб, визначений Програмним документом, що додається до цієї Угоди. Аудити проводяться незалежними та уповноваженими аудиторами. Подані фінансові звіти мають бути правильними та надавати правдиве і справжнє уявлення про результати та фінансовий стан Програми, що засвідчуються аудиторськими звітами.

2. Україна дозволяє представникам Фінляндії проводити будь-яку перевірку чи аудит щодо виконання Програми. Таку перевірку чи аудит може також ініціювати Україна. Витрати на будь-які додаткові перевірки чи аудити, ініційовані Фінляндією, покриваються Фінляндією. Відповідно, коли такий аудит чи перевірка ініціюється Україною, витрати покриваються Україною.

СТАТТЯ X

Призупинення та відшкодування коштів

1. Сторони мають право після консультацій з іншою Стороною повністю або частково призупинити фінансування цієї Програми, якщо.

(a) одна зі Сторін не здійснює фінансування відповідно до цієї Угоди та Програмного документу;

(b) управління цією Програмою визнано незадовільним;

(c) виникають обставини, які перешкоджають або можуть завадити реалізації цієї Програми або досягненню цілей і завдань Програми;

(d) призупинення викликане істотною зміною умов, за яких розпочато цю Програму; або

(e) є достовірні звинувачення в шахрайстві або корупції.

2. Фінляндія має право, після консультації з Україною, призупинити повністю або частково фінансування цієї Програми, якщо Україна не виконала один із суттєвих елементів, зазначених у статті II (Принципи співробітництва) цієї Угоди.

3. Рішення про призупинення скасовується після того, як подія, або події, що призвели до призупинення, припиняються.

4. Фінляндія залишає за собою право вимагати відшкодування фінансового внеску Фінляндії в повному обсязі або частково, якщо буде виявлено факти використання не за призначенням або незадовільного звітування.

СТАТТЯ XI

Товари

1. Товари, закуплені або ввезені в Україну відповідно до цієї Угоди з метою реалізації цієї Програми, можуть використовуватися винятково у рамках цієї Програми.

2. Товари переходять у власність України після завершення цієї Програми, якщо Сторонами не домовлено про інше.

СТАТТЯ XII

Відповідальність

Фінляндія не бере на себе жодної відповідальності за претензії, борги, вимоги, шкоду чи збитки, зазнані Україною в результаті виконання цієї Угоди.

СТАТТЯ XIII

Спеціальні положення

1. Інші зобов'язання Сторін визначаються Програмним документом, доданим як Додаток I до цієї Угоди, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

2. Сторони мають право проводити оцінку під час виконання та після завершення цієї Програми.

3. Будь-який залишок фінського внеску після завершення діяльності або припинення дії цієї Угоди повертається до Фінляндії.

4. Якщо Сторони домовилися, що частина фінського внеску може бути направлена третій стороні, Україна укладає угоду з відповідною третьою стороною. Така угода повинна містити необхідні положення щодо належного використання коштів, внесених Фінляндією, наприклад, положення щодо фінансового управління, бухгалтерського обліку, закупівель, моніторингу, звітності та аудиту, а також санкції за можливе зловживання коштами внесків або корупцію. Україна несе повну відповідальність перед Фінляндією за частину фінського внеску, переданого третій стороні.

5. Сторони повністю зобов'язуються вживати всіх необхідних заходів для запобігання та виявлення шахрайства і корупції під час

виконання цієї Угоди. Сторони негайно інформують одна одну про будь-які достовірні звинувачення в шахрайстві та корупції, про які їм було повідомлено або стало відомо іншим чином.

6. Сторони дотримуються політики нульової толерантності до сексуальної експлуатації й насильства та сексуальних домагань, а також до дискримінації та зловживання владою. Така політика нульової толерантності поширюється на всі рівні реалізації цієї Програми. У відповідь на будь-які такі звинувачення вживаються рішучі та швидкі заходи.

7. Згідно з Резолюціями Ради Безпеки ООН щодо тероризму, включаючи Резолюції Ради Безпеки ООН 1373 (2001) і 1267 (1999) і пов'язані резолюції, Сторони твердо віддані міжнародній боротьбі з тероризмом і фінансуванням тероризму. Сторони також зобов'язуються повністю дотримуватися інших режимів санкцій ООН, включаючи цільові фінансові санкції та інші заходи, прийняті Радою Безпеки ООН відповідно до Статті 41 розділу VII Статуту Організації Об'єднаних Націй, а також економічні та фінансові обмежувальні заходи, що діють в Європейському Союзі, прийняті відповідно до статті 215 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Політика Фінляндії спрямована саме на те, щоб жоден із її фондів не використовувався, прямо чи опосередковано, для надання підтримки особам чи організаціям, визначеним Організацією Об'єднаних Націй або Європейським Союзом як такі, що підпадають під санкції. З цією метою Сторони зобов'язуються вживати належних заходів для забезпечення того, щоб фінансування, надане Фінляндією, не надавалося та не використовувалося іншим чином для надання фінансової допомоги чи підтримки особам чи організаціям, терористам чи терористичним організаціям або будь-якій іншій юридичній особі чи урядовій установі, зазначеній у Консолідованому списку санкцій Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй або регламентах санкцій ЄС (з урахуванням можливих періоди тих змін). Україна зобов'язана негайно повідомити Фінляндію, якщо в процесі реалізації цієї Угоди Україна отримає звинувачення або визначить, що ці кошти були використані таким чином.

СТАТТЯ XIV

Набрання чинності, припинення дії, внесення змін і вирішення спорів

1. Ця Угода набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення, яким Сторони інформують одна одну дипломатичними каналами про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, та діє до повного належного виконання Сторонами всіх зобов'язань за цією Угодою, якщо жодна зі Сторін не припинить її раніше шляхом письмового повідомлення про це за три місяці до припинення.

2. Якщо будь-яка зі Сторін вважає за потрібне внести зміни до будь-якого положення цієї Угоди, вона може вимагати консультацій з іншою Стороною дипломатичними каналами. Будь-які зміни, внесені Сторонами, повинні бути погоджені в письмовій формі між Сторонами.

3. Будь-які спори, що виникають у зв'язку з виконанням або тлумаченням цієї Угоди, вирішуються дружнім шляхом шляхом переговорів між Сторонами.

Учинено в м. Київ 28 травня 2025 року у двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є однаково автентичними.

ЗА КАБІНЕТ

МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ЗА УРЯД

ФІНЛЯНДСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ДОДАТОК I

Програмний документ для Програми "Навчаємося разом - 2" (Learning2gether2)

Програмний документ для Програми "Навчаємося разом 2"

("Learning2gether2")

22 травня 2025 року

Скорочення

акронім

Значення

АІКОМ

Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту

КСУБГ

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

МПС

Мережі професійних спільнот

ЦПР

Центр професійного розвитку

ОГС

Організація громадянського суспільства

ГТК

Головний технічний консультант

ПВЗВТ

Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі

DECIDE

Децентралізація для розвитку демократичної освіти (швейцарсько-українська програма)

ДПА

Державна підсумкова атестація

ЄБРР

Європейський банк реконструкції та розвитку

ECTS

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система

EDUFI

Національне агентство з питань освіти Фінляндії

ЄПВО

Європейський простір вищої

освіти

ІСУО

Інформаційна система управління освітою

ЄПС

Європейська політика сусідства

ETF

Європейський фонд освіти

ЄС

Європейський Союз

FCA

Finn Church Aid

FINCEED

Фінський центр експертизи в галузі освіти та розвитку

FINGO

Парасолькова організація, до складу якої входять 250 фінських організацій громадянського суспільства

ГЗН

Гендерно зумовлене насильство

ВВП

Валовий внутрішній продукт

GEP

Глобальне партнерство в галузі освіти (підрозділ EDUFI)

GIZ

Deutsche Gesellschaft f r Internationale Zusammenarbeit GmBH

УФ

Уряд Фінляндії

УУ

Уряд України

HAMK

Університет прикладних наук Хяме

ІЛР

Індекс людського розвитку

ВНЗ

Вищий навчальний заклад

HRBA

Підхід з урахуванням прав людини

ММПЛУ

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

ІСІ

Інструмент інституційної співпраці

ВПО

Внутрішньо переміщені особи

ІОА

Інститут освітньої аналітики

ІМЗО

Інститут модернізації змісту освіти

ІППО

Інститут післядипломної педагогічної освіти

KfW

Kreditanstalt f r Wiederaufbau (Кредитна установа для відбудови)

LEARN

Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи

ЛГБТКІА+

Лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери, квіри, інтерсексуали, тощо

МіО

Моніторинг і оцінювання

МЗС

Міністерство закордонних справ Фінляндії

ПЗПСП

Психічне здоров'я та психосоціальна підтримка

МОК

Міністерство освіти і культури (Фінляндія)

МОН

Міністерство освіти і науки України

НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції

НУО

Неурядова організація

НКП

Національний координатор програми

НУШ

Нова українська школа

ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку

ДОВП

Документ щодо оцінювання вартості проєкту

ПД

Програмний документ

КРП

Керівництво з реалізації програми

PISA

Програма міжнародного оцінювання учнів

ГУП

Група управління програмою

ОРВ

Оцінювання регуляторного впливу

КПР

Команда підтримки реформ

SALAR

Шведська асоціація місцевих органів влади та регіонів

НР

Наглядова рада

КК

Керівний комітет

ООП

Особливі освітні потреби

ДСЯО

Державна служба якості освіти

STEM

Природничі науки, технології, інженерія та математика

ТД

Технічна допомога

ККом

Керівник команди

ТЗм

Теорія змін

ТЗ

Технічне завдання

ПКПП

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

ПТОП

Професійно-технічна освіта і підготовка

УЦОЯО

Український центр оцінювання якості освіти

УФСІ

Український фонд соціальних інвестицій

UIED

Український інститут розвитку освіти

УІРО

Українська абревіатура UIED

ПРООН

Програма розвитку ООН

ЮНЕСКО

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

УВКБ ООН

Верховний комісар ООН у справах біженців

ЮНІСЕФ

Міжнародний дитячий фонд ООН

UNOPS

Управління ООН з обслуговування проєктів

USAID

Агентство США з міжнародного розвитку

ПСО

Профільна середня освіта

ПТО

Професійно-технічна освіта

СБ

Світовий банк

Глосарій

Державні стандарти повної загальної середньої освіти - документи, що визначають загальне навчальне навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їхніх компетентностей та обов'язкових результатів навчання за відповідними галузями освіти, яких вони повинні досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти. Державний стандарт профільної середньої освіти прийнятий Кабінетом Міністрів України в липні 2024 року.1

____________

1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-2024-%D0%BF#Text

Типова освітня програма - документ, що містить комплекс освітніх компонентів, який забезпечує досягнення учнями результатів навчання, визначених державним стандартом відповідного рівня повної загальної середньої освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Типова освітня програма для профільної середньої освіти наразі розробляється.

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення учнями очікуваних результатів навчання, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному

законодавством. Модельна навчальна програма базується на типовій освітній програмі (буде розроблена після розроблення типової освітньої програми).

Освітня програма - документ, що містить комплекс освітніх компонентів, запланованих та організованих закладом освіти для досягнення учнями очікуваних результатів навчання, визначених цією програмою, розроблений і затверджений відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Підручник - вид навчальної літератури, що містить систематизований виклад навчального матеріалу та завдань для досягнення певних результатів навчання відповідно до модельної навчальної програми та/або освітньої програми, складовою частиною якого є інтерактивний електронний додаток, вимоги до якого встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Електронний підручник (посібник) - електронне навчальне видання із системним викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об'єкти різних форматів і забезпечує інтерактивну взаємодію.

Закон України "Про повну загальну середню освіту", Закон України "Про освіту"

Короткі відомості про програму

Назва:

Learning2gether2

Номер програми:

Галузь:

Підгалузі:

Освіта

Географічне охоплення:

Україна

Тривалість:

2025 - 2029 рр.

Дата початку:

Заява про вплив:

Академічне спрямування ПСО НУШ сприяє сталому розвитку людського капіталу на основі компетентностей для відродження України.

Заява про результати:

Орієнтоване на якість академічне спрямування ПСО НУШ з інклюзивною, прозорою профільною системою навчання розроблений і пройшов пілотне впровадження по всій країні для 11 і 12 класів.

Фінансування програми:

Внески:

Уряд Фінляндії:

20 млн євро

Уряд України:

Буде визначено (включатиме негрошове забезпечення, офісні приміщення, заробітну плату персоналу МОН і персоналу вибраних шкіл тощо)

Компетентні органи влади:

Міністерство освіти і науки (МОН)

Уряд Фінляндії / Міністерство закордонних справ (МЗС)

Установи-виконавці:

Резюме

Уряд Фінляндії готовий підтримувати Україну, яка стала найбільшим одержувачем допомоги в галузі розвитку, котру надає Фінляндія. Програма "Learning2gether2" спрямована на подальшу підтримку впровадження реформи "Нова українська школа" (НУШ) і зосереджує основну увагу на академічному спрямуванні профільної середньої освіти (ПСО) (11 - 12 класи). Виділений за програмою бюджет складає до 20 млн євро на чотири роки.

Україна - країна Східної Європи з населенням приблизно 38 млн станом на 2024 рік, яка зіткнулася зі значними гуманітарними проблемами через агресивну війну Росії проти України, що триває. Війна спричинила загибель приблизно 29330 цивільних осіб і масштабне вимушене переміщення населення: понад 6,5 млн українців шукали притулку в Європі, а приблизно 3,7 млн стали внутрішньо переміщеними особами. Таке переміщення вплинуло на демографічну й економічну стабільність у країні, оскільки доходи вразливих груп швидкого знизилися, що загострило проблему бідності й нерівності. Міжнародні організації, такі як Світовий банк, ЄБРР, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ЄС, надають гуманітарну допомогу та підтримку для здійснення відбудови країни, зокрема й коротко- та довгострокову підтримку в галузі освіти.

Незважаючи на війну, Уряд України продовжує реалізацію реформи "Нова українська школа" (НУШ), яку було започатковано в серпні 2018 року з метою модернізації галузі освіти й покращення процесів викладання та навчання відповідно до вимог XXI століття. Після розгортання НУШ на рівні початкової та базової середньої освіти наступні роки визначать запровадження НУШ на рівні профільної середньої освіти, що передбачає виділення академічного та професійного спрямувань.

Програма "Learning2gether2" підтримує забезпечення якісної академічної профільної середньої освіти в межах НУШ в Україні (для учнів 10 - 12 класів). Програма допоможе вчителям і директорам здобути навички та знання, необхідні для розроблення та впровадження актуальної, академічно якісної освіти, що базується на компетентностях і відповідає принципам НУШ. Школи отримають допомогу у процесі розроблення

освітніх програм відповідно до обраних ними профілів. Програма також надаватиме підтримку регіональним і загальнонаціональним органам освіти у процесі планування та керування реформою у прозорий і скоординований спосіб. Крім того, враховуючи вплив і наслідки російської агресії проти України, програма розроблятиме та впроваджуватиме соціальні програми для підтримки вчителів, адміністративних працівників та учнів із застосуванням травма-інформованого підходу до організації та провадження освітнього процесу. Реалізація програми також передбачає забезпечення гендерної рівності та інклюзії для людей з інвалідністю. Програма тісно співпрацюватиме із програмою Світового банку LEARN, яка зарезервувала 10 % програмного бюджету на потреби базової середньої та профільної середньої освіти за принципами НУШ. Програма також координуватиме свою діяльність із внесками ОЕСР та інших партнерів з розвитку. Підтримка академічного спрямування ПСО НУШ зміцнює позицію Фінляндії як стратегічного партнера. Запланований внесок Фінляндії на чотири роки становить максимум 20 млн євро.

МОН розробило загальну концепцію систематичного розгортання академічного спрямування ПСО НУШ у співпраці з регіональними органами влади та органами місцевого самоврядування, яке розпочнеться у 2025 році. У 2024 році було відібрано та затверджено наказом МОН 30 передпілотних академічних ліцеїв із багаторічним досвідом диверсифікованої профільної шкільної освіти. Профілізацію навчання в 10 класі в межах реформи НУШ у цих закладах підтримуватиме проєкт LEARN, що фінансується Світовим банком. Очікується, що до середини 2025 року буде завершено формування нових мереж академічних ліцеїв ПСО НУШ, за які відповідатимуть регіональні органи влади. Після цього буде складено перелік, до якого увійде приблизно 150 пілотних шкіл, що забезпечуватимуть ПСО НУШ, зокрема (i) 30 вже залучених передпілотних академічних ліцеїв, (ii) ті академічні ліцеї, у яких проводився пілотний етап реформи НУШ на рівні базової середньої освіти, та (iii) додаткові академічні ліцеї, запропоновані регіональними органами влади. Програма "Learning2gether2" буде націлена на відбір певної кількості академічних ліцеїв на початковому етапі для сприяння розгортанню профілізації середньої освіти в 11 та 12 класах згідно з принципами НУШ.

1. Вступ

Уряд Фінляндії рішуче налаштований підтримувати Україну, її відновлення, впровадження ключових реформ і процес її вступу до ЄС. Очікується, що в найближчі роки Україна залишиться найбільшим одержувачем фінської допомоги з розвитку. Майбутня програма "Learning2gether2" покликана підтримати впровадження реформи "Нова українська школа" (НУШ), зокрема реформи профільної середньої освіти. Запланований внесок Фінляндії на чотири роки становить максимум 20 млн євро.

Цей програмний документ є основою для ухвалення рішень щодо двостороннього фінансування проєктів і партнерських домовленостей. Він містить інформацію про програму та її реалізацію, зокрема її внутрішню логіку, а також основні принципи планування, впровадження, моніторингу та оцінювання, орієнтованих на результати. Документ також містить аналіз ризиків і детальний план щодо управління, технічної допомоги та бюджету. Реформа академічного спрямування ПСО НУШ і розроблення концепції профільної середньої освіти продовжує розвиватися, а деякі практичні моменти потрібно узгодити з МОН на початковому етапі перед початком реалізації. Гнучкість і адаптивність є ключовими аспектами успішної реалізації програми з огляду на складний контекст, спричинений агресивною війною Росії проти України.

2. Загальні відомості

2.1 Контекст країни

Україна - це країна, розташована в Східній Європі, з різноманітним складом населенням, яке станом на 2024 рік становить приблизно 38 млн осіб. До складу населення входять різні етнічні групи, найбільшої з яких є українці, а також росіяни, білоруси, молдавани й інші національні меншини. Крім того, в Україні проживає найбільша у Європі популяція ромів - від 200000 до 400000 осіб.2 Адміністративно держава поділяється на 24 області, Автономну Республіку Крим і два міста зі спеціальним статусом

(Київ і Севастополь). Майже 70 % населення проживає в містах3, найбільші з яких - Київ (столиця), Харків, Одеса, Дніпро4 та Львів.

____________

2 Згідно з переписом 2001 року у країні проживає приблизно 47600 ромів, однак правозахисні групи оцінюють їхню кількість від 200000 до 300000 осіб; за оцінками Ради Європи, їх налічується приблизно 260 тис. осіб.

3 https://unece.org/DAM/hlm/documents/Publications/CP_Ukraine_ECE.HPB.176.en.pdf

4 Згідно зі статистикою 2022 року, в Україні три міста мають населення понад 1 млн осіб: Київ, Харків та Одеса, а населення Дніпра складає 0,97 млн, що робить його четвертим за величиною містом країни. Через війну поточну кількість населення важко оцінити.

https://www.statista.com/statistics/424989/largest-cities-in-ukraine/

Поточний адміністративний устрій України значною мірою визначають об'єднані територіальні громади, утворені в межах реформи децентралізації влади 2014 року. Новостворені 1439 об'єднаних територіальних громад, які охоплюють 27833 населених пунктів, почали користуватися високою автономією та повноваженнями ухвалювати рішення, зокрема у фінансових питаннях, завдяки зміцненню місцевого самоврядування, посиленню підзвітності та сприянню регіональному розвитку. Адміністративно-територіальна реформа, яка завершилась у 2020 році перед проведенням місцевих виборів, наразі очікує завершення наступних етапів реформи децентралізації влади. Органи місцевого самоврядування намагаються впоратися з усіма новими обов'язками в умовах загостреної нестачі фінансування, оскільки система сплати податків все ще прив'язана не до місця проживання особи, а до розташування головного офісу роботодавця. Російська агресія проти України породжує нові виклики, оскільки зараз обговорюється новий територіальний поділ. Загалом Україна продовжує працювати над децентралізацією влади, тож повернення до централізованого врядування вкрай малоймовірне. Однак, для повного впровадження цієї реформи необхідні додаткові заходи з підвищення обізнаності, розбудови потенціалу та оперативної роботи.

Індекс людського розвитку (ІЛР) України свідчить про помірний рівень людського розвитку. За даними ПРООН5 (2020 рік), показник ІЛР для України становить 0,779, тобто вона належить до категорії країн з високим людським розвитком. На цей показник впливають тривалість життя, рівень освіти та доходів на душу населення. Огляд Світового банку й інші індекси відображають кілька ключових економічних і соціальних показників України, на які вплинула війна.6

____________

5 https://www.undp.org/ukraine/press-releases/ukraine-inches-forward-human-development, грудень 2020 року.

6 https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/overview.

Кількість загиблих і переміщення. Від початку війни у 2014 році та протягом її ескалації у 2022 році Україна зіткнулася із серйозними гуманітарними викликами. За словами президента Зеленського7, станом на січень 2025 року війна призвела до загибелі понад 45000 і поранення 390000 осіб (серед них враховані особи, які зазнавали поранень повторно, тому ця цифра перевищує реальну кількість поранених). За оцінками, майже 20000 дітей викрадені росіянами та примусово переміщені до Росії. Тисячі людей вважаються зниклими безвісти, проте відомо, скільки з них потрапили в полон. Що стосується переміщення, то ситуація украй складна: понад 6,5 млн українців знайшли притулок в інших країнах, а приблизно 4,6 млн залишилися в Україні і стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО).8 Таке масштабне переміщення суттєво вплинуло на демографічну й економічну стабільність країни9, а також на систему освіти.

____________

7 Інтерв'ю Пірса Моргана з президентом Зеленським, завантажено з YouTube 5 лютого 2025 року.

8 Світовий банк. Четверта швидка оцінка завданої шкоди та потреб (RDNS4), опублікована 25 лютого 2025 року.

9 https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine?utm.

Економічні наслідки для груп населення. Війна вплинула на все населення країни, але особливо - на його вразливі групи, оскільки рівень доходів швидко знизився. Світовий банк та інші звіти вказують на те, що війна загострила проблему бідності, а

соціальні виплати (пенсії та соціальна допомога) становлять понад 70 % доходів домогосподарств для найбідніших 40 % населення. Війна негативно вплинула на можливість знаходити засоби для існування, загострила ситуацію із забезпеченням харчовими продуктами та економічну нерівність. Найбільшого впливу зазнають уразливі групи населення, зокрема люди похилого віку, люди з інвалідністю та жителі сільської місцевості. За результатами останньої Швидкої оцінки завданої шкоди і потреб України10, проведеної Урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та ООН, для відновлення та відбудови протягом наступних 10 років знадобиться майже 524 млрд доларів США.

____________

10 Світовий банк. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб України, лютий 2022 року - грудень 2024 року. 2025 рік https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022025114040022/pdf/P1801741ca39ec0d81b5371ff73a675a0a8.pdf (дата звернення 26.05.2025).

Майбутні демографічні втрати. Війна, що триває, і спричинена нею переміщення, ймовірно, матимуть довгострокові демографічні наслідки. Людські втрати в поєднанні з міграцією мільйонів, переважно жінок і дітей, до інших країн, створює серйозну проблему для майбутньої демографічної структури України. Населення України зменшилося з часу здобуття нею незалежності, а війна ще більше прискорила депопуляцію. Тривала нестабільність та економічні труднощі також стримують повернення біженців і ВПО, що ще більше впливає на приріст населення та демографічне відновлення.11

____________

11 https://dtm.iom.int/ukraine.

Гуманітарна допомога й заходи з відбудови. Для вирішення цих проблем вживається низка заходів. УВКБ ООН, Світовий банк, ЄБРР, ЄС та інші міжнародні організації співпрацюють з Урядом України для надання гуманітарної допомоги, відновлення житла та підтримки переміщеного населення. Однак масштаби кризи потребують постійної міжнародної підтримки та комплексної внутрішньої політики для забезпечення довгострокового відновлення та стабільності12 13. Війна в Україні призвела до значних людських втрат, масового переміщення та серйозних економічних труднощів. У 2025 році понад 12,5 млн осіб - майже 35 % від загальної кількості населення - все ще потребують певної форми гуманітарної допомоги14, із них 15 % - діти. Приблизно 3,3 млн осіб залишаються у прифронтових населених пунктах на сході та півдні країни або проживають на окупованих територіях.15

____________

12 https://reporting.unhcr.org/operational/situations/ukraine-situation (дата звернення 29.07.2024).

13 https://dtm.iom.int/ukraine (дата звернення 29.07.2024).

14 https://www.unocha.org/publications/report/ukraine/ukraine-humanitarian-needs-and-response-plan-2025-january-2025-enuk (дата звернення 27.01.2025).

15 https://ukraine.iom.int/news/millions-assisted-millions-more-still-need-two-years-ukraine-war-says-iom (дата звернення 29.07.2024).

Завершення війни. Протягом останніх місяців 2024 року відновилися мирні дискусії щодо припинення російської війни проти України, попри те, що майже 60 % українців готові й далі нести тягар війни16. Адміністрація президента Трампа, який прийшов до влади наприкінці січня 2025 року, змінює наративи щодо зовнішньої політики США та можливих мирних сценаріїв. Протягом лютого - березня 2025 року активізувалися політичні обговорення між Україною, Європейським Союзом і США щодо планів досягнення миру й гарантій безпеки для України. Крім того, Україна та США продовжують обговорювати можливості інвестування в українські природні ресурси. Як і раніше, Україна прагне до встановлення тривалого справедливого миру, заснованого на принципах незалежності, суверенітету й територіальної цілісності.

____________

16 https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr

&cat=reports

&id=1464

&page=1.

МОН та інші зацікавлені сторони в галузі освіти звертають належну увагу на наслідки можливого припинення вогню для шкільної освіти в Україні та потреби, які виникають у зв'язку з цим. Серед них - відбудова зруйнованої освітньої інфраструктури, розгортання відкладеної реформи НУШ (для територій, окупованих до 2017 року - з нуля), підготовка та переведення

"резервних" вчителів до звільнених з окупації громад, надання нових якісних методичних і навчальних матеріалів протягом відносно короткого часу й багато іншого. Реорганізація системи освіти з урахуванням складних демографічних перспектив та одночасним заохоченням повернення в Україну матиме значний вплив на доступність української освіти для тисяч внутрішньо та зовнішньо переміщених учнів. Подальші міркування щодо шкільної освіти в Україні в мирний час залежатимуть від наслідків війни та фактичної суспільної ситуації після встановлення миру. Через мінливість політики закордонних партнерів роль ЄС у розвитку людського капіталу та забезпеченні соціального захисту в Україні може посилитися. Структура й обсяг програми LT2 будуть обговорюватися на початковому етапі з урахуванням геополітичної ситуації на відповідний момент.

Європейська інтеграція. У 2014 році підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), яка передбачала створення поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Ця комплексна Угода про асоціацію мала на меті поглибити політичні й економічні відносини шляхом заохочення до регуляторної взаємодії та створення зони вільної торгівлі. Угода про асоціацію сприяла приведенню українських законів і стандартів у відповідність із законодавством ЄС, посиленню торгівлі, інвестицій і політичної співпраці. ПВЗВТ відкрила ринки ЄС для українських товарів і послуг, що сприяло прискоренню економічного зростання України й більш тісній інтеграції її економіки з економікою ЄС.

Хоча основна увага в Угоді про асоціацію17 присвячена насамперед вищій освіті, у ній також передбачено заходи для створення підґрунтя для розвитку співпраці у галузі середньої освіти (див. статтю 433). Після ратифікації Угоди в українському освітньому секторі відбулися істотні зміни, орієнтовані на відповідність законодавству та стандартам ЄС. Було створено Комітет асоціації, структурно поділений на галузеві підкомітети, до складу яких входять представники державних органів ЄС та України. Він виконує роль оперативного механізму для підготовки, реалізації та контролю виконання рішень Ради асоціації. Робота над освітньою політикою відбувається в межах кластеру 4 "Співробітництво у сфері науки та технологій, інформаційне суспільство, аудіовізуальна політика, освіта, навчання та молодь, культура, співробітництво у галузі спорту та фізичної культури". Протягом останніх років ключовими напрямками роботи кластеру 4 у сфері шкільної освіти були право на освіту для представників національних меншин (включно з виконанням рекомендацій, що містяться у висновку Венеціанської комісії) та продовження реформи "Нова українська школа" (з основною увагою до забезпечення належної підготовки та кваліфікації вчителів).

____________

17 https://publications.europa.eu/resource/cellar/808d526a-7bd1-11ed-9887-01aa75ed71a1.0021.02/DOC_1 (дата звернення 03.02.2025).

Освітня галузь досягла високих результатів з точки зору ефективності виконання Угоди про асоціацію протягом 2014 - 2023 років18. До заходів, які мали вплив на шкільну освіту, був ретельний перегляд Національної рамки кваліфікацій у 2020 році відповідно до Рамки кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти (QF-EHEA) та Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя (EQF LLL).

____________

18 https://eu-ua.kmu.gov.ua/integration/euintegration/ (дата звернення 03.02.2025).

Рисунок 1. Національна рамка кваліфікацій України

Джерело: відтворення матеріалу МОН, 2025 рік19

____________

19 https://mon.gov.ua/tag/natsionalna-ramka-kvalifikatsiy?

&type=posts

&tag=natsionalna-ramka-kvalifikatsiy (дата звернення 03.02.2025).

У червні 2022 року в умовах російського вторгнення Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, що стало важливою віхою на її шляху до повноправного членства в ЄС. Це рішення підкреслило підтримку України з боку ЄС в умовах війни з Росією та визнання істотних реформ, які Україна здійснила після протестів на

Євромайдані. Офіційні переговори про вступ до ЄС розпочалися в червні 2024 року, ознаменувавши наступний важливий крок на шляху до інтеграції України до Європейського Союзу.

Протягом останніх років посилилася пов'язана зі вступом до ЄС робота в галузі освіти: прогрес у виконанні Угоди про асоціацію досяг 94 % у 2023 році, що на 8 % більше, ніж у попередньому році20.

____________

20 https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/Report-on-implementation-of-the-Association-Agreement-between-Ukraine-and-the-European-Union-for-2023.pdf (дата звернення 03.02.2025).

Зміни до Закону України "Про освіту", внесені у 2023 році, сприяли встановленню можливостей для доступу численних національних меншин і корінного населення України до навчання рідною мовою або вивчення рідної мови на різних рівнях освіти. У Звіті про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2023 році зазначено: "Крім того, перехідні положення зазначеного вище Закону (пункт 19 частини третьої розділу XII) наразі встановлюють, що особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини України, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цим Законом" (с. 15 - 16). Таким чином було належним чином здійснено реформу законодавчої бази для національних меншин згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії і невідкладне впровадження ефективних механізмів її імплементації.

Україна досягла прогресу у створенні міцної нормативно-правової бази щодо прав ромської національної меншини. У липні 2021 року Уряд України ухвалив Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року21, у якій окреслено широкий спектр цілей, спрямованих на полегшення доступу ромського населення до якісної шкільної освіти. Також було впроваджено певні зміни для зміцнення національної системи статистики у галузі шкільної освіти: Україна приєдналася до мережі Eurydice і призначила Державну наукову установу "Інститут освітньої аналітики" її офіційним національним підрозділом. Україна постійно посилює співпрацю з ЄС у межах Стратегічного співробітництва щодо Європейського освітнього простору.

____________

21 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2021-%D1%80#n10 (дата звернення 03.02.2025).

У грудні 2023 року наказом МОН22 було затверджено Дорожню карту європейської інтеграції України у сферах освіти і науки до 2027 року. Дорожня карта ґрунтується на підході до управління, орієнтованого на результат, а у формулюванні її кінцевої мети зазначено: "Учасники освітнього процесу та науковці усвідомлюють переваги та користуються можливостями інтеграції України в ЄС". Цільові показники, затверджені для вимірювання прогресу в досягненні цієї мети, такі: i) кількість цільових показників на рівні ЄС, які використовуються для моніторингу успішності секторальних політик, ii) кількість секторальних програм ЄС, учасницею яких є Україна, iii) кількість громадян України, які беруть участь в освітніх і наукових програмах ЄС, iv) кількість спільних проєктів у сферах освіти, науки та інновацій, які виконуються українськими установами та організаціями. Основна увага Дорожньої карти зосереджена на узгодженні української нормативно-правової бази із законодавством ЄС. Що стосується шкільної освіти, Дорожня карта, зокрема, окреслює очікування щодо і) розбудови спроможності державного ліцею "Міжнародна українська школа" як осередку просування української культури серед українських учнів за кордоном, ii) професійного розвитку вчителів на основі європейських цінностей.

____________

22 https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-dorozhnoyi-karti-yevropejskoyi-integraciyi-ukrayini-u-sferah-osviti-i-nauki-do-2027-roku (дата звернення 03.02.2025).

Шкільна освіта займає важливе місце в порядку денному програми Ukraine Facility в багатьох

секторах23. Розділ "Людський капітал" ставить за мету забезпечити доступ до безпечної та якісної освіти, що реалізується за рахунок державних дотацій для місцевих бюджетів на зведення бомбосховищ, закупівлю автобусів, обладнання, навчальних матеріалів і забезпечення харчування. Розділ "Децентралізація та регіональна політика" обґрунтовує необхідність застосування принципу субсидіарності у процесі ухвалення рішень регіональними органами влади та органами місцевого самоврядування, що має важливі наслідки для реалізації реформи НУШ (зокрема, для поточної роботи над новою мережею академічних ліцеїв). У розділі "Цифрова трансформація" наголошується на необхідності цифрової трансформації публічних послуг, зокрема в галузі освіти, у якій досягнуто значного прогресу (див. пункт про цифрову трансформацію освіти).

____________

23 https://me.gov.ua/view/98d0fb7f-901e-46d3-b546-d46ed20e7cfa (дата звернення: 03.02.2025).

Шкільна освіта не включена у План України, оскільки жодна макрофінансова підтримка України не залежить від реформи НУШ. Як виявилося під час процесу оцінювання, МОН задоволене таким станом справ і вважає, що впровадження принципів НУШ у профільній середній освіті має більше шансів на успіх за обставин, коли воно не пов'язане з фінансовими аспектами підтримки.

Участь в освітніх програмах ЄС. Україна бере активну участь у різноманітних освітніх програмах ЄС з метою поглиблення зв'язків у сфері освіти, підвищення стандартів і сприяння академічному обміну. Серед цих програм такі:

• EU4Recovery. Ця ініціатива є частиною ширших заходів ЄС щодо підтримки реформ професійно-технічної освіти (ПТО) в Україні. Програма зосереджена на підвищенні якості й актуальності ПТО для кращого задоволення потреб ринку праці та досягнення відповідності європейським стандартам.

• Болонський процес. Україна підписала Бергенське комюніке 2005 року та повноправною учасницею Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Співпраця в цьому напрямку забезпечує дотримання українськими вищими навчальними закладами європейських стандартів, що сприяє мобільності студентів і визнанню академічних кваліфікацій у Європі. У 2020 році Україна в особі МОН вперше співголовувала (разом із Хорватією) у Болонській групі з визначення подальших заходів напередодні проведення Міністерської конференції в Римі. Протягом 2019 - 2020 років вона також працювала над Римським міністерським комюніке у складі Редакційного комітету.

• Erasmus+. Україна бере активну участь у програмі Erasmus+, яка підтримує галузі освіти, навчання, молоді та спорту в Європі. Українські студенти, викладачі й установи користуються можливостями обміну та програмами співпраці, які сприяють освітньому й культурному обміну між Україною та країнами-членами ЄС.

• Що стосується поточних проєктів, які фінансуються Фінляндією, проєкт EDUFI Bridge2Skills в Україні підтримує розвиток професійно-технічної освіти (ПТО). Географічно проєкт охоплює Київську, Волинську та Тернопільську області. Загалом задіяно 9 (дев'ять) професійно-технічних навчальних закладів, по три в кожній області. Проєкт спрямований на розроблення професійних кваліфікацій у секторах медіа та промислового дизайну. Кваліфікації розробляються за модульною системою, включаючи наскрізні навички/ключові компетентності, які є загальними (а не професійними), як-от цифровізація, підприємництво, обслуговування клієнтів, сталий розвиток, але вони потребують узгодження з відповідним міністерством України.

2.2. Система освіти в Україні

Система освіти в Україні охоплює такі рівні: дошкільна освіта, базова середня та загальна середня освіта, професійна (професійно-технічна) освіта, фахова передвища освіта, вища освіта, а також післядипломна освіта та позашкільна освіта (див. рис. 2).

Початкова освіта здобувається чотири роки (1 - 4 класи) в навчальних закладах, які можуть функціонувати самостійно або у складі загальноосвітніх шкіл. Базова середня освіта здобувається п'ять років (5 - 9 класи), а повна загальна середня освіта наразі завершується за два роки (тривалість буде подовжено до трьох років після впровадження ПСО НУШ).

Із 2027 року

реформа "Нова українська школа" пошириться на профільну середню освіту, яка розділиться на два спрямування: академічне і професійне. Перше має на меті оптимізувати подальший доступ до вищої освіти через профільне компетентнісне навчання, яке дає учням змогу розвиватися в тих галузях, у яких вони зацікавлені, й отримати належну підготовку до подальшого навчання. Друге спрямування передбачає підготовку учнів до виходу на ринок праці й поєднує повну загальну середню освіту (обов'язкову для всіх в Україні) зі здобуттям професійної кваліфікації.

Рисунок 2. Система освіти в Україні24

____________

24 Отримано з Інтернету 16 липня 2024 року - https://enic.in.ua/index.php/en/educationl-system/national-qualifications-framework.

Стаття 9 Закону України "Про освіту" (2017 р.) визначає такі основні форми здобуття освіти: інституційна (очна; денна, вечірня, заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві).25 Через COVID-2019 і війну було запроваджено дистанційну освіту, щоб забезпечити доступ до освіти, коли очне навчання неможливе. Раніше дошкільна освіта регулювалася Законом 2001 року, який тепер замінено новим, ухваленим у середині 2024 року. Наразі очікується його регуляторна реалізація у 2025 році шляхом розроблення та прийняття приблизно 60 нормативних актів. Позашкільна освіта здійснюється відповідно до Закону України "Про позашкільну освіту" (2000 р. зі змінами). У таблиці 1 нижче наведено деякі дані про рівень освіти населення за останні роки.26

____________

25 Детальніше: https://mon.gov.ua/npa/law-education#_Toc493603838.

26 ЮНЕСКО. 2020 рік. Інформаційний бюлетень про Україну (дані за 2020 рік)

Державні витрати на освіту в Україні становили 5,9 % валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2011 році, 5,3 % - у 2015 році, 5,4 % - у 2020 році27. Витрати на освіту в межах загальних державних витрат становили 13,5 % у 2015 році, 13,3 % - у 2020 році та 14,3 % - у 2021 році28, перш ніж знизитися до 8,5 % під час війни у 2022 році.29

____________

27 https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Archive:European_Neighbourhood_Policy_-_East_-_education_statistics.

28 https://www.theglobaleconomy.com/Ukraine/Education_spending_percent_of_government_spending/.

29 https://countryeconomy.com/government/expenditure/education/ukraine.

Таблиця 1 Кількість учнів за рівнями освіти у часовому розрізі (млн)

Дошкільна

Початкова

Неповна середня

Повна середня

Третинна

2005 рік

1

1,95

2,7

1,34

2,60

2010 рік

1,21

1,54

2,29

0,84

2,64

2015 рік

1,09

1,54

1,71

0,66

1,78

2020 рік

1,05

1,72

1,91

0,62

1,53

Джерело: ЮНЕСКО, Інформаційний бюлетень про Україну (дані за 2020 рік).

2.2.1. Нормативно-правова база в галузі освіти

У статті 54 Конституції України зазначено, що "Кожен має право на освіту". Вона також передбачає право на безкоштовну обов'язкову середню освіту й доступну та безкоштовну державну освіту на всіх інших рівнях, включно з дошкільною, професійно-технічною, фаховою передвищою та вищою освітою. Університети виділяють бюджетні місця, вартість навчання за які покриває держава, але їх достатньо лише для частини студентів.

Як зазначалося раніше, у межах реформи децентралізації влади, яка розпочалась у 2014 році, повноваження передаються від органів центральної влади до органів місцевого самоврядування, що дає місцевій владі й освітнім закладам більше автономії. За останнє десятиліття також робилися амбітні спроби реформувати освітню систему України, зокрема були прийняті ключові закони, такі як Закон "Про освіту" (2017 р.), Закон "Про загальну середню освіту" (2020 р.), Закон "Про дошкільну освіту" (2024 р.), Закон "Про професійно-технічну освіту" (1998 р., зі змінами), Закон "Про вищу освіту" (2015 р.), Закон "Про фахову передвищу освіту" (2019 р.) і Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" (2015). У межах освітніх реформ у 2017 році в систему фінансування шкіл була запроваджена середня вартість навчання одного учня (формула освітньої субвенції), що мало на меті стимулювати

місцеві установи ефективніше використовувати ресурси.30

____________

30 Світовий банк, 2018 рік. Україна, Записка щодо освітньої політики: запровадження "Нової української школи" у фіскально стійкий спосіб: 1, 3.

Міністерство освіти і науки України визначило стратегічні пріоритети до 2027 року31:

• освіта дітей раннього та дошкільного віку;

• реформа "Нова українська школа";

• концепція позашкільної освіти;

• трансформація професійної освіти;

• якісна вища освіта;

• розвиток науки та інновацій;

• європейська інтеграція України у сферах освіти і науки;

• цифрова трансформація освіти і науки;

• підтримка та супровід осіб з особливими освітніми потребами та осіб, що потребують підтримки в освітньому процесі.32

____________

31 Додаткову інформацію щодо, наприклад, Закону "Про освіту" див. у юридичній довідці про право на освіту в Україні. Законом України "Про освіту" затверджено перелік ключових компетентностей, якими мають оволодіти випускники шкіл. У ньому запроваджено концепцію "Нової української школи" та акцентовано увагу на Національній рамці кваліфікацій (НРК) і навчанні впродовж життя, а також створено національну систему кваліфікацій (НСК), галузеві рамки кваліфікацій і часткові кваліфікації. Див. далі, наприклад, Олена Локшина, Аліна Джурило, Оксана Глушко та Оксана Шпарик "Пріоритети реформування середньої освіти в умовах глобалізації: приклад України у порівнянні з Китаєм, Німеччиною та Польщею", SHS Web of Conferences 104, 01004 (2021): 7. Також Закон "Про освіту" вперше на законодавчому рівні визначив поняття "інклюзивне навчання", "особа з особливими освітніми потребами", "універсальний дизайн у сфері освіти" та "розумне пристосування", "індивідуальна програма розвитку", "інклюзивне освітнє середовище".

32 https://mon.gov.ua/en/the-strategic-action-plan-of-the-moes-by-2027.

Подальше обговорення нормативної-правової бази, що стосується реформи НУШ, можна знайти в розділі 3 "Реформа "Нова українська школа".

2.2.2. Огляд викликів у сфері освіти

Нижче наведено аналіз системних, інституційних і специфічних викликів, пов'язаних із реформою НУШ, на основі аналізу документів і консультацій на національному, регіональному, місцевому та шкільному рівнях, проведених під час формулювання та оцінювання програми.

Демографія та мережа шкіл. Кількість населення в Україні зменшується. Очікується33, що статистична чисельність молоді в Україні зменшиться з 11,8 млн осіб у 2023 році до 10,9 млн осіб у 2036 році в разі базового сценарію розвитку подій або до 8,7 млн осіб у разі песимістичного сценарію. Це означає, що з кожним роком кількість учнів у школах буде зменшуватися. Тому ще до початку війни оптимізація мережі шкіл стояла на порядку денному Уряду України. Це вплине на структуру мережі ліцеїв і може призвести до її реорганізації. Наприклад, кількість загальноосвітніх шкіл в Україні скоротилася з 21,8 тис. у 1990 році до 14,9 тис. закладів у 2021 році (мінус 31,7 %), а кількість учнів скоротилася більш ніж на 40 %34. Зменшення кількості шкіл спостерігалося в усіх областях України, крім міста Києва, де кількість шкіл зросла на 6,3 %. У той час як кількість учнів загальноосвітніх шкіл у країні скоротилася, у Київській області спостерігалося значне зростання - на понад 23 %. Починаючи з 2016/2017 навчального року спостерігається поступове збільшення кількості навчальних закладів у сільській місцевості. Також різко скоротилася кількість шкіл з викладанням однією з мов національних меншин: у вересні 2021 року в Україні було 874 школи з навчанням мовами національних меншин,35 тоді як у липні 2024 року таких шкіл було лише 19736.

____________

33 https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1roGXuruVxW2SQFOy6xmreKXa7KNv6exu.

34 Алла Потапова, Тарас Погребський, Геннадій Голуб, Валентина Голуб, Світлана Глушко. 2021 рік. "Регіональні особливості шкільної освіти в Україні", Acta Geographica Silesiana, 15/4 (44), INoZ US, Сосновець, 2021 рік, с. 29 - 36.

35 https://nus.org.ua/2021/09/24/mon-pidrahuvalo-skilky-shkil-navchayut-movamy-natsionalnyh-menshyn/ (дата звернення 03.02.2025).

36

https://glavcom.ua/country/science/v-ukrajini-pratsjujut-shkoli-z-rosijskoju-uhorskoju-ta-inshimi-movami-navchannja--1009377.html (дата звернення 03.02.2025).

Низька наповнюваність шкіл впливає на їхню можливість повністю укомплектуватися персоналом, мати вчителів-спеціалістів з усіх предметів, на заробітну плату вчителям, на наявність навчально-методичних матеріалів і технічних ресурсів. Як з'ясувалося в ході оцінювання, школи Києва та Київської області стали переповненими із середини 2022 року, коли Збройні сили України вибили російських військових із цієї території. Зокрема, кількість школярів-переселенців у Київській області досягла рекордних 14 тис. осіб і продовжує зростати. Таке різке зростання призвело до перевантаження місцевих шкіл, попри те, що деякі учні виїхали за кордон. Зменшення кількості учнів призвело до дуже малого середнього розміру класів (

< 20 учнів у класі) та низького співвідношення кількості учнів і вчителів (дев'ять учнів на кожного вчителя), що є важливими причинами високого рівня витрат в Україні. За оцінками МОН37 кількість учнів у старших класах середньої школи щороку зменшуватиметься.

____________

37 https://docs.google.com/presentation/d/1NRsfAR4Ti9rhW6S_MxCpEjjS3Oi4rjQ1/edit?usp=drive_link

&ouid=100572207903346646234

&rtpof=true

&sd=true (дата доступу: 03.02.2025).

Рисунок 3. Кількість учнів 1 - 7 класів у 2024/2025 навчальному році.

Джерело: відтворення матеріалу МОН, 2024 рік

Щоб врахувати демографічні зміни і підвищити якість та економічну ефективність системи шкільної освіти, Уряд України має намір підвищити мінімальну кількість учнів у державних школах з 25 до 45 учнів на школу (за винятком початкових шкіл), починаючи з березня 2025 року. Зміни будуть введені через формулу розподілу освітньої субвенції, згідно з якою із серпня 2025 року заробітна плата вчителям шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів, більше не виплачуватиметься з державного бюджету. Рішення було повідомлено всім школам у березні 2024 року, тож місцеві органи влади мали півтора року, щоб ухвалити рішення щодо майбутнього шкіл, у яких немає достатньої кількості учнів. МОН пояснює, що ці 600 шкіл мають такі варіанти: (i) реорганізація в початкові школи, (ii) перетворення у філії більших центральних шкіл або (iii) перехід на фінансування з місцевого бюджету. З вересня 2026 року мінімальна кількість учнів державних шкіл буде додатково збільшена з 45 до 60 учнів, що вже закріплено в нормативно-правовій базі38.

____________

38 https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/budzhet/Inform.dovidky.rozrakhunku.osv.subv.2021/2024/Osoblyvosti.rozpodilu.osvitnoyi.subventsiyi.u.2024-Prezentatsiya.pdf (дата звернення 03.02.2025).

Мережа середніх загальноосвітніх шкіл надто велика: їхня кількість приблизно вдвічі перевищує необхідну, а також у них працює на 20 - 30 % більше персоналу, ніж потрібно. Пристосування шкільної системи до зменшення кількості учнів було важким завдання. Основною причиною цього "є те, що закриття школи є політично чутливим питанням, оскільки громади часто виступають проти цього. Школи вважаються серцем громад і одним із небагатьох надійних джерел робочих місць"39. Сектору необхідно скоротити кількість вчителів (приблизно на 20 - 30 %), що означає, що найближчими роками потрібно буде наймати небагато нових вчителів. Існують також інші фактори, які слід враховувати, наприклад кількість вчителів, які залишили країну й можуть вирішити не повертатися в Україну.

____________

39 Інші причини, чому скорочення відбувається повільно: (1) 25 років плутанини у сфері освіти та (2) погане управління галуззю і бюджетом. (Світовий банк, 2018: 11).

Відповідно до зазначеного вище та подальших зауважень групи щодо моделей фінансування і раціоналізації, школи стурбовані перспективою реорганізації (або навіть закриття), оскільки не всі з них вже були поінформовані засновниками (місцевими органами влади) про те, чи збережуть вони свій статус загальноосвітніх шкіл. За словами опитаних, підставами для цього занепокоєння є їхнє розуміння демографічної ситуації, умов війни та міграційних втрат, через які

кількість учнів зменшується. Підтверджена та загальнодоступна інформація про нову мережу академічних ліцеїв міститься в наказі МОН N 1451 від 10 жовтня 2024 року, яким затверджено 30 шкіл для передпілотного етапу реформи ПСО НУШ, відібраних МОН методом зручної вибірки. Реформа профільної середньої освіти вимагає поглибленої комунікації між усіма зацікавленими сторонами, а також вказівок і рекомендацій від МОН щодо бачення та етапів реалізації реформи.

Психосоціальна підтримка та добробут. Існує кілька викликів, з якими зіткнеться українська система освіти під час і після війни. За оцінками ЮНІСЕФ40, дистанційне навчання, стрес і травма під час пандемії коронавірусу та війни спричинили значну втрату знань і навичок. Додатково до захисту виплат заробітної плати вчителям і пропонування інших форм підтримки для зменшення подальших втрат педагогічного персоналу важливо буде надавати комплексну та стійку психосоціальну підтримку і дітям, і працівникам галузі освіти, особливо ВПО й тим, хто перебуває в місцевостях, розташованих близько до районів бойових дій. Школи також повинні зосередитися на програмах надолуження та інших цільових втручаннях для компенсації навчальних втрат. Хоча наразі вже триває суттєва робота над подоланням навчальних втрат, МОН потрібно більше зосередитися на координації зусиль, щоб об'єднати різноманітні і слабко пов'язані індивідуальні ініціативи у цій сфері41 для реалізації всебічної національної стратегії подолання навчальних втрат42. Це також передбачатиме модернізацію методів навчання та початок розроблення інтегрованої моделі освіти для відновлення. Хоча важливо розвивати навички вчителів для визначення потреб учнів, пов'язаних з навчанням і психосоціальною підтримкою, також необхідно розробити стійку систему для надання психосоціальної підтримки та розвитку соціально-емоційних навичок для всіх вікових груп учнів, зокрема з огляду на травматичний вплив війни. У цьому питанні досвід інших країн може бути корисним під час розроблення навчальних програм і моделей, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту й виховання культури різноманітності та поваги до інших43.

____________

40 Програма ЮНІСЕФ в Україні: 3.

41 https://drive.google.com/file/d/1BTOGoatmSjBXd12B_Um00OYa4-0brdVh/view (дата звернення 04.02.2025).

42 Світовий банк. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб України, лютий 2022 року - грудень 2024 року. 2025 рік.

https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022025114040022/pdf/P1801741ca39ec0d81b5371ff73a675a0a8.pdf (дата звернення 26.05.2025).