Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України

Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України

Розпорядження Антимонопольного комітету України

від 19 квітня 1994 року N 5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

6 травня 1994 р. за N 90/299

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26 листопада 1993 року N 3660-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про Антимонопольний комітет України" затвердити Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, які діятимуть до прийняття відповідних законодавчих актів.

Голова

О. Завада

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням

Антимонопольного комітету України

від 19 квітня 1994 р. N 5

ТИМЧАСОВІ ПРАВИЛА

РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають порядок розгляду Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет), його територіальними відділеннями (далі - відділення) справ про порушення антимонопольного законодавства (далі - порушення) відповідно до законів України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" та "Про Антимонопольний комітет України".

2. Розгляд справ про порушення здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та органами і посадовими особами, які розглядають справи.

II. Органи та посадові особи, які розглядають справи про порушення , їх компетенція

3. Справи про порушення у межах компетенції розглядаються органами чи посадовими особами:

Комітетом;

постійно діючою адміністративною колегією;

тимчасовою адміністративною колегією;

державним уповноваженим;

головою відділення.

4. Голові відділення підвідомчі справи про:

зловживання монопольним становищем, неправомірні угоди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення мають місце на відповідному регіональному ринку;

дискримінацію підприємців місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, регіональними органами управління громадських організацій та об'єднань підприємців, окрім тих, що підвідомчі постійно діючій адміністративній колегії;

неподання або несвоєчасне подання інформації, подання завідомо недостовірних даних відділенню;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень відділення;

адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою і третьою ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5. Державному уповноваженому підвідомчі справи про:

зловживання монопольним становищем, неправомірні угоди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення мають місце на загальнодержавному ринку;

примусовий поділ монопольних утворень, що діють на регіональному ринку;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень, вимог нормативних актів Комітету;

неподання або несвоєчасне подання інформації, подання завідомо недостовірних даних Комітету;

адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою і третьою ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

6. Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на загальнодержавному ринку.

Тимчасова адміністративна колегія може бути утворена для розгляду будь-якої справи про порушення, окрім тих, що підвідомчі Комітету та постійно діючій адміністративній колегії.

7. Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про дискримінацію підприємців центральними органами державної виконавчої влади, представниками Президента України в областях, містах Києві і Севастополі, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та Радами народних депутатів, центральними органами управління всеукраїнських громадських організацій.

Постійно діюча адміністративна колегія може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу про порушення, окрім тих, що підвідомчі Комітету.

8. Комітету підвідомчі справи, матеріали яких пов'язані з забезпеченням національної

безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю.

Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу про порушення.

9. Голова Комітету, його заступники мають право на клопотання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи витребувати будь-яку справу, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справу, і передати її на розгляд іншого органу чи посадової особи.

III. Докази

10. Доказами в справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

IV. Строки розгляду справ

11. Справи повинні бути розглянуті, якщо інше не передбачено чинним законодавством, в такі строки:

про примусовий поділ монопольних утворень - у шестимісячний строк;

всі інші справи - у тримісячний строк з дня прийняття державним уповноваженим, головою відділення розпорядження про початок розгляду справи.

Ці строки можуть бути продовжені державним уповноваженим на два місяці.

У строк розгляду справи не зараховується час на витребування доказів, проведення експертиз, зупинення розгляду справи до завершення розгляду іншої справи, пов'язаної з цією справою.

Строки, визначені цими Правилами, обчислюються у порядку, передбаченому ст. ст. 86, 87 ЦПК України.

V. Особи, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки

12. Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

Сторонами у справі є заявник і відповідач.

Заявником є особа, яка звертається до Комітету, відділення за захистом прав і законних інтересів, які вважає порушеними.

Заявником може бути підприємець, орган влади і управління, громадське об'єднання, інша юридична особа, а також громадянин.

Відповідачем є особа, в діях якої вбачаються ознаки порушення.

Відповідачем може бути підприємець, орган влади і управління, громадське об'єднання, інша юридична особа.

Треті особи можуть вступати в справу на стороні заявника або відповідача до прийняття рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права.

13. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі, подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідач і треті особи мають право ознайомитися з заявою про порушення.

Сторони і треті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами.

VI. Підстави для розгляду справ

14. Справи про порушення розглядаються на підставі:

заяв підприємців, органів влади і управління, громадських об'єднань, громадян;

безпосереднього виявлення службовцем Комітету, відділення ознак порушення.

VII. Подання заяви та її розгляд

15. Заяви у справах, підвідомчих голові відділення, подаються у відділення за місцем знаходження відповідача. Заяви в інших справах про порушення подаються у Комітет.

16. Заява подається у письмовій формі і повинна містити:

найменування органу, до якого подається заява;

найменування, поштову адресу, інші реквізити (факс, телефон) заявника;

найменування, поштову адресу, інші реквізити відповідача;

зміст вимог та виклад обставин, якими заявник обгрунтовує свої вимоги;

перелік документів, що додаються до заяви;

підпис заявника або його представника з зазначенням часу подання заяви.

17. Заява про порушення розглядається протягом 10 календарних днів.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у п.16 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків.

У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк розпорядженням державного уповноваженого, голови відділення заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється

заявник.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися у Комітет, відділення з повторною заявою про порушення.

Час залишення заяви без руху не зараховується в строк розгляду заяви.

18. Якщо заява не підлягає розгляду в Комітеті, відділенні, заявнику відмовляється у прийнятті заяви.

Відмова у прийнятті заяви може бути оскаржена до суду, арбітражного суду відповідно до чинного законодавства.

VIII. Розгляд справи

19. При наявності ознак порушення державним уповноваженим, головою відділення приймається розпорядження про початок розгляду справи, про що письмово повідомляються сторони.

20. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються дорученням, виданим державним уповноваженим, а повноваження службовців відділення - дорученням голови відділення.

21. Службовці Комітету, відділення, яким доручено збирання і аналіз доказів, проводять дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, а саме:

досліджують регіональний або загальнодержавний ринки;

одержують від сторін, третіх осіб, інших осіб письмові та усні пояснення, які можуть фіксуватися в протоколі;

призначають експертизи;

складають подання з попередніми висновками і вносять їх на розгляд органів чи посадових осіб, яким підвідомча справа.

22. У справах, передбачених ст. ст. 19, 20 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", частинами другою і третьою ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадовою особою, якій підвідомча справа, складається протокол відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

23. У справах, передбачених у ст. 20 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", частинами другою і третьою ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол у триденний строк з дня складання надсилається на розгляд суду.

IX. Прийняття рішення

24. З питань примусового поділу монопольних утворень та накладення штрафів приймаються постанови, а при вирішенні по суті інших справ про порушення - розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

25. У рішенні (постанові, розпорядженні) вказуються результати розгляду справи по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення.

У постанові про накладення штрафу вказується розмір стягнення.

26. Рішення у п'ятиденний строк з дня його прийняття надсилаються для виконання.

За заявою заінтересованої особи строк виконання рішення може бути відстрочено органом чи посадовою особою, яким підвідомча справа.

27. Орган чи посадова особа, які прийняли рішення, не вправі його скасувати або змінити.

Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

28. Встановивши під час розгляду справи факт порушення антимонопольного законодавства, орган чи посадова особа, які розглядають справи, мають право вносити у відповідні державні органи обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності підприємців.

Встановивши дані, що свідчать про наявність ознак злочину, орган чи посадова особа, які розглядають справу, зазначені в п. 3 цих Правил, вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

X. Закриття провадження у справі

29. Провадження у справі підлягає закриттю, якщо:

справа не підлягає розгляду у Комітеті, відділенні;

заявник відмовився від заяви і відмову прийнято органом чи посадовою особою, яка розглядає справу;

сторони уклали мирову угоду і її затверджено органом чи посадовою особою, що розглядає справу;

не доведено вчинення порушення.

XI. Перегляд рішень в порядку нагляду

та за нововиявленими обставинами

30. Перегляд рішень в порядку нагляду здійснюється:

Комітетом - за поданнями Голови Комітету, його заступників, протестами Генерального прокурора України, його заступників на рішення державних уповноважених або адміністративних колегій Комітету;

адміністративними колегіями - за поданнями державних уповноважених, протестами прокурора Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя та їх заступників на рішення голів відділень.

31. Службові особи, яким надано право вносити подання на рішення, можуть зупинити виконання рішень до закінчення розгляду справи в порядку нагляду.

32. Копії подання на рішення надсилаються сторонам та третім особам, які брали участь у справі.

Сторони та треті особи, які брали участь у справі, мають право подати письмові пояснення на подання.

Справи в порядку нагляду розглядаються не пізніше одного місяця з дня внесення подання.

33. Орган, який розглядає справу в порядку нагляду, своїм рішенням вправі:

1) залишити рішення без змін, а подання - без задоволення;

2) скасувати рішення і направити справу на новий розгляд;

3) змінити рішення або прийняти нове рішення.

34. Підставами для скасування рішень в порядку нагляду є їх необгрунтованість або істотні порушення норм антимонопольного законодавства та цих Правил.

35. Рішення в справі може бути переглянуто за нововиявленими обставинами органом чи посадовою особою, яким воно прийнято.

XII. Оскарження рішення

36. Рішення у справах про порушення можуть бути оскаржені до суду, арбітражного суду в порядку, передбаченому ст. 24 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності".

______________