Про затвердження Змін до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

23.07.2025

м. Київ

N 501

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

31 липня 2025 р. за N 1130/44536

Про затвердження Змін до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року N 270 "Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи", абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", з метою приведення нормативно-правового акта Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до законодавства

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року N 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за N 559/30427 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2024 року N 331), що додаються.

2. Департаменту охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України (Бойко Л.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Ігор КЛИМЕНКО

ПОГОДЖЕНО:

Міністр

охорони здоров'я України

Віктор ЛЯШКО

Голова

Національної поліції України

Іван ВИГІВСЬКИЙ

Тимчасово виконуючий обов'язки

Міністра оборони України

генерал-лейтенант

Євген МОЙСЮК

Перший заступник Голови

СПО об'єднань профспілок

Олександр ШУБІН

Керівник Секретаріату СПО

роботодавців на національному рівні

Руслан ІЛЛІЧОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх справ України

23 липня 2025 року N 501

Зміни

до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

1. Доповнити пункт 4 розділу I новим абзацом такого змісту:

"На період дії правового режиму воєнного стану на території України рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо військовослужбовців приймаються на підставі статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я, наведених у додатках 1 - 3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ), у формулюваннях, передбачених пунктами 20.3, 21.5, 21.6 розділу II Положення про ВЛЕ".

2. У пункті 8 розділу II слово "практичними" замінити словом "клінічними".

3. У розділі III:

1) доповнити пункт 4 новим підпунктом такого змісту:

"6) для поліцейських, які впродовж 4 місяців і більше не можуть приступити до виконання своїх службових обов'язків через захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), для визначення придатності до подальшого проходження служби, - посада, графа Переліку захворювань, згідно з якими необхідно проводити експертизу, строки проходження служби, періоди тимчасової непрацездатності, інформація щодо участі в бойових діях, антитерористичних операціях, результати проходження ними попередніх медичних оглядів М(ВЛ)К";

2) пункт 8 викласти в такій редакції:

"8. Поліцейські, військовослужбовці, які впродовж 4 місяців і більше не можуть приступити до виконання своїх службових обов'язків, обов'язків військової служби через захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), направляються підрозділом кадрового забезпечення, командуванням військової частини на лікарську, військово-лікарську

експертизи для визначення придатності до подальшого проходження служби. У разі якщо під час медичного огляду поліцейського встановлено, що стан його здоров'я після проведеного лікування не дає підстави М(ВЛ)К винести рішення про його придатність до служби в поліції, а подальше лікування (реабілітація) може призвести до відновлення придатності до служби в поліції, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) про потребу в лікуванні, тривалому лікуванні, реабілітації, протезуванні та/або ортезуванні.

У разі безперервного перебування поліцейського на лікуванні в ЗОЗ, ЗОЗ МВС у зв'язку з одержанням ним при виконанні службових обов'язків поранення (травми, контузії, каліцтва) протягом 12 місяців така особа не пізніше закінчення зазначеного строку направляється на медичний огляд М(ВЛ)К з метою визначення його придатності до подальшого проходження служби в поліції.

У разі направлення поліцейського на лікування за кордон відповідно до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року N 411 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року N 1169), безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг у закладах охорони здоров'я іноземних держав, уключаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров'я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування та/або ортезування. Після повернення з лікування за кордоном така особа підлягає медичному огляду М(ВЛ)К ЗОЗ МВС для визначення її придатності до служби в поліції або потреби у продовженні лікування, реабілітації за направленням керівників ЗОЗ, ЗОЗ МВС, підрозділів кадрового забезпечення поліції";

3) у пунктах 11, 16 слово "практичним" замінити словом "клінічним".

4. Доповнити пункт 4 розділу IV новим підпунктом такого змісту:

"3) на період дії правового режиму воєнного стану на території України відносно громадян України, які претендують на посади поліцейських у Департаменті поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"" або підрозділів поліції особливого призначення, які відповідно до затверджених штатів Національної поліції України віднесені до стрілецьких, відповідно до категорії "Поліцейські" графи IV Переліку захворювань";

5. У розділі V:

1) доповнити пункт 8 новим абзацом такого змісту:

"На період дії правового режиму воєнного стану на території України поліцейські, які переміщуються по службі в Департаменті поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"" або підрозділах поліції особливого призначення, які відповідно до затверджених штатів Національної поліції України віднесені до стрілецьких або претендують на посади поліцейських у таких підрозділах, М(ВЛ)К розглядає питання щодо можливості проходження ними служби на посадах, умови служби яких відповідають стану здоров'я на час медичного огляду, з урахуванням віку, тривалості служби та спроможності виконувати службові обов'язки, відповідно до графи IV Переліку захворювань";

2) доповнити пункт 12 після абзацу першого абзацом другим такого змісту:

"Направлення на медичний огляд колишніх осіб рядового і начальницького складу, які проходили службу в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі, територіальних, у тому числі міжрегіональних, органах патрульної служби, управліннях Міністерства внутрішніх справ України на залізницях, діяльність яких припинено, оформлюється службою управління персоналом Міністерства внутрішніх справ України за заявою особи".

У зв'язку з цим абзаци другий, третій вважати відповідно абзацами третім, четвертим.

6. У пункті 5 розділу VIII:

1) доповнити підпункт 1 новими абзацами такого змісту:

""Потребує лікування";

"Потребує тривалого лікування";

"Потребує реабілітації;

"Потребує протезування та/або ортезування"";

2) у

підпункті 2 слова "миротворчого персоналу, участю в міжнародних миротворчих операціях" замінити словами "для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки";

3) пункт 10 виключити.

У зв'язку з цим пункт 11 вважати пунктом 10.

7. В абзаці другому підпункту 6 пункту 13 розділу IX слова та цифру "у підпункті 3" замінити словами та цифрою "у підпункті 2".

8. У додатках до цього Положення:

1) додаток 1 доповнити новим рядком такого змісту:

"

87

Стани після поранень (травм, контузій, каліцтв), перенесених гострих, загострення хронічних хвороб, хірургічного лікування) при безперервному перебуванні на лікуванні протягом

12 місяців

Поліцейські

потребують лікування, тривалого лікування, реабілітації, протезування, та/або ортезування

потребують лікування, тривалого лікування, реабілітації, протезування та/або ортезування

потребують лікування, тривалого лікування, реабілітації, протезування та/або ортезування

потребують лікування, тривалого лікування, реабілітації, протезування та/або ортезування

2) додатки 2, 13 викласти в нових редакціях, що додаються.

____________

Додаток 2

до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

(пункт 4 розділу I)

Пояснення

щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції

I. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби

1. Стаття 1: стаття передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, сальмонельозної інфекції тощо) з ускладненнями, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню. За наслідками цих захворювань у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення (постанова) щодо придатності до служби слід приймати з урахуванням відповідних статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі - Перелік захворювань);

1) у разі затяжного, рецидивного перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування медичний огляд проводиться за пунктом "а". За цим самим пунктом проводиться медичний огляд осіб, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання із значним або помірним порушенням функцій, що знижують працездатність;

2) до пункту "б" належать наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання за наявності стійких помірних порушень функцій, що виявляються протягом року та більше;

3) до пункту "в" належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань за наявності тимчасових функціональних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих залишаються загальна астенізація, занепад сил, розлади харчування (протягом року після захворювання).

Медичний огляд кандидатів на службу в поліції та на навчання у ЗВО, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби, незалежно від ступеня тяжкості проводиться за результатами стаціонарного обстеження не раніше ніж через шість місяців після завершення курсу лікування. У разі якщо при стаціонарному обстеженні осіб, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, стаття 1 не застосовується.

2. Стаття 2:

1) до пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням, розпадом легеневої тканини (або без них) з вираженими симптомами інтоксикації, що унеможливлюють проходження служби;

генералізований (міліарний) туберкульоз з переважним ураженням легень та плеври;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів із виділенням мікобактерій;

великі залишкові зміни в

легенях, плеврі, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та межистіння, які супроводжуються значними або помірними порушеннями функції зовнішнього дихання, за неефективного лікування або відмови від його продовження.

Питання придатності поліцейських до служби вирішується при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) лікування захворювання, загальний строк якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, може сягати 12 місяців (але не менше 3 місяців). Медичний огляд проводиться не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування;

2) до пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври або наслідки радикального хірургічного лікування без виділення мікобактерій, без розпаду легеневої тканини з помірно вираженими клінічними симптомами;

3) до пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого госпітального та санаторно-курортного лікування досягнуто зникнення клініко-рентгенологічних симптомів хвороби: симптоми інтоксикації зникли, інфільтративні зміни в легенях переважно розсмокталися, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. Згідно із цим самим пунктом оглядаються особи з великими залишковими змінами, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів, а також особи в найближчі 3 роки після клінічного вилікування із залишковими змінами внаслідок перенесеного туберкульозного ексудативного плевриту, наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання.

До великих залишкових змін належать:

множинні (більше 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона) і кальциновані лімфовузли розміром 1,5 см і більше;

множинні (більше 5), інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром 1,5 см і більше;

туберкуломи, у тому числі з розпадом;

поширений фіброз (більше 3 сегментів);

циротичні зміни будь-якої протяжності;

масивні плевральні нашарування (з кальцинацією плеври і без неї);

зміни після резекції сегмента чи частки легені, після пульмонектомії, торакопластики, плевректомії, кавернотомії, екстраплеврального пневмолізу.

Медичний огляд осіб, які перенесли туберкульозний плеврит понад 3 роки тому і не мають рентгенологічних змін у легенях, здійснюється згідно із статтею 48 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання;

4) до пункту "г" належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанного) туберкульозу легень без порушень функцій.

До малих залишкових змін належать:

одиночні (не більше 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона і кальциновані лімфатичні вузли) розміром менше 1,5 см;

одиночні (не більше 5) інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром менше 1,5 см;

обмежений фіброз у межах до трьох сегментів.

У разі поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати ці залишкові зміни як великі.

Повторний медичний огляд осіб, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування.

Особи, які перебували в контакті з хворими на туберкульоз та яким проводиться специфічна профілактика, визнаються непридатними до служби та до навчання в ЗВО до завершення курсу специфічної профілактики.

3. Стаття 3:

1) до пункту "а" належать:

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишечника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо) незалежно від результатів лікування;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, кісток і суглобів з розладами функцій у вигляді значних паралічів і парезів, напливними абсцесами чи норицями;

туберкульоз сечостатевих органів з розпадом та/або

бактеріовиділенням;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зору;

поширені і спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини і внутрішньочеревних лімфатичних залоз шлунка, кишечнику, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові зміни, наслідки перенесеного туберкульозу сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів із значними порушеннями функцій (рубцеві зміни сечового міхура із значними розладами сечовипускання, стан після двосторонньої кастрації внаслідок туберкульозу) та XHH другої - третьої стадій;

2) до пункту "б" належать активний обмежений туберкульоз хребта, кісток і суглобів, сечостатевих органів та інших позагрудних локалізацій у стадії згасання без натічників і нориць; залишкові зміни чи наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи, стани після хірургічного лікування туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів із XHH першої стадії чи помірними розладами сечовипускання, стан після хірургічного лікування інших органів з помірними розладами функції.

До цього пункту належить активний згасаючий туберкульоз позагрудної локалізації після закінчення основного курсу специфічної терапії протягом 3 - 5 років;

3) до пункту "в" належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років.

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, мікробіологічними, гістологічними, імунологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз триває не менше 9 - 12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4 - 6 місяців).

Повторний медичний огляд поліцейських, вилікуваних від туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження в стаціонарі не раніше ніж через 5 років після клінічного вилікування.

4. Стаття 4: передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, діагнози яких установлені після обстеження на маркери гепатитів, консультації інфекціоніста (за можливості - гепатолога);

Придатність до служби поліцейських визначається залежно від ступеня порушень функцій печінки та їх стійкості. Виявлення в поліцейських антигенів вірусного гепатиту "В" або антитіл до вірусного гепатиту "С" є підставою для ретельного обстеження з метою виключення хронічного захворювання печінки (білірубін, АЛТ, альбумін, загальний білок, оцінка за шкалами METAVIR) згідно з клінічними протоколами. Експертне рішення (постанова) приймається після обстеження в межах амбулаторної допомоги, при важкому перебігу - у стаціонарі;

1) до пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, а також стійкі (протягом року) значно виражені порушення функції печінки, інших органів, систем, які зберігаються після закінчення проведеного лікування;

2) пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, що встановлені у стаціонарі після проведення курсу лікування, із стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ у 5 - 10 разів понад норму);

3) до пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього, з незначним порушенням функції печінки або мінімальною активністю;

4) кандидати на навчання в ЗВО в разі виявлення антигенів вірусного гепатиту "В" або "С", діагностування в них хронічних вірусних гепатитів або вірусоносійства без порушення функції печінки визнаються непридатними до навчання за відповідними пунктами цієї статті.

Особи з хронічним ВГС підлягають лікуванню із застосуванням препаратів прямої противірусної дії з наступним визначенням СВВ12/СВВ24 та винесенням експертного рішення (постанови) через 6 місяців після закінчення лікування. Кандидатам на службу, яким проведено курс противірусної терапії хронічного ВГС, що привів до

досягнення СВВ12/СВВ24 при наявності anti-HCV та за відсутності РНК ВГС при дослідженні крові методом полімеразної ланцюгової реакції (якісної або кількісної), медичний огляд за цією статтею не проводиться.

Кандидати, які перенесли гострий вірусний гепатит, за відсутності в них порушень функцій печінки і шлунково-кишкового тракту можуть бути визнані придатними до служби (на навчання) не раніше ніж через 12 місяців після закінчення лікування.

5. Стаття 5: передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками В20-В24, та безсимптомне носійство ВІЛ (Z21).

Під час проведення медичного огляду поліцейських за цією статтею обов'язковими є огляд інфекціоністом, імунологічне дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ, визначення рівнів вірусного навантаження та абсолютного значення CD4 Т-лімфоцитів (CD4).

Лабораторне підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції проводиться відповідно до чинної нормативної бази щодо системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Наявність ВІЛ-інфекції не може виступати дискримінуючим фактором. Антиретровірусна терапія (АРТ) є єдиним способом ефективного контролю за ВІЛ-інфекцією, а досягнутий невизначуваний рівень вірусного навантаження (ВН) ВІЛ у крові внаслідок високої прихильності до прийому АРТ прирівнюється до нульового ризику передачі ретровірусів здоровим особам. Рівень CD4 є допоміжним результатом обстеження хворого та відіграє прогностичну роль для прийняття експертних рішень (постанов).

Клінічні стадії ВІЛ-інфекції визначаються на підставі класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я та чинної нормативно-правової бази. Визначені клінічні стадії ВІЛ-інфекції включають окремі нозологічні одиниці, що шифруються в МКХ-10 кодами В20-22 для клінічних стадій II-IV та В23-24 для клінічної стадії I, для безсимптомного носійства - ВІЛ - Z21.

Ступені вираженості Т-клітинної імунної недостатності визначаються рівнями CD4 за класифікацією Центрів профілактики та лікування захворювань, а саме: імунна компенсація - CD4

≥ 500 кл/мкл, імунна субкомпенсація - CD4 200-499 кл/мкл, імунна декомпенсація - CD4

< 200 кл/мкл.

Рівень ВН, прийом антиретровірусних препаратів та перевага в лікуванні АРТ є допоміжними факторами у прогнозуванні клінічного перебігу ВІЛ-інфекції;

1) до пункту "а" належать захворювання, що входять до переліку нозологій клінічної стадії IV, а також клінічних стадій II-III за рівня CD4

< 200 кл/мкл, незалежно від рівня ВН та прийому АРТ.

За наявності ВІЛ-індукованої анемії (гемоглобін х 109/л) та/або хронічної тромбоцитопенії (

<50 х 109/л) незалежно від рівня CD4 поліцейські оглядаються за пунктом "а".

У разі прогнозованого тривалого стаціонарного лікування або несприятливого прогнозу перебігу захворювання медичний огляд за пунктом "а" проводиться до завершення повного курсу лікування опортуністичного захворювання за рішенням лікарського консиліуму в найкоротші строки;

2) до пункту "б" належать захворювання, що входять до переліку нозологій клінічних стадій II-III, з рівнем CD4

≥ 200 кл/мкл.

Поліцейські із встановленою в минулому клінічною стадією IV, що не мають ознак прогресування ВІЛ-інфекції та віддалених наслідків раніше перенесених бактеріальних, вірусних, грибкових інфекцій та протозойних інфестацій, які приймають призначене лікування та дотримуються щоденного прийому АРТ, мають рівень CD4

≥ 200 кл/мкл та невизначуваний рівень ВН, оглядаються за пунктом "б", а за рівня CD4

≥ 500 кл/мкл - за пунктом "в".

За наявності кандидозу стравоходу, трахеї, бронхів чи легенів за умови перебування на АРТ, при рівні CD4

≥ 200 кл/мкл після проведеного протигрибкового лікування, особа оглядається за пунктом "б";

3) до пункту "в" належать захворювання, що входять до переліку нозологій клінічної стадії I-III (В20, В22-В24 та Z21) та з імунною компенсацією.

Голова та члени М(ВЛ)К зобов'язані вживати необхідних заходів щодо забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про людей, які живуть з ВІЛ, та захисту такої інформації від розголошення та

розкриття третім особам.

З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється формулювати діагноз як "хронічна ретровірусна інфекція".

У разі захворювання поліцейського протягом перших шести місяців від початку служби захворювання на ВІЛ не пов'язується з проходженням служби в поліції.

6. Стаття 6: діагнози захворювань, що належать до пунктів "а", "б", установлюються в спеціалізованих закладах охорони здоров'я (відділеннях) після ретельного обстеження. У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій огляд проводиться також за відповідними статтями Переліку захворювань.

У разі діагностування в кандидатів на службу в поліції первинного, вторинного, прихованого або неуточненого сифілісу під час лікування або одразу після завершення курсу протисифілітичного лікування вони визнаються непридатними до вилікування. Критеріями вилікування слід вважати документально підтверджений факт зняття їх з диспансерного клініко-серологічного нагляду в дерматовенеролога після закінчення курсу лікування в строк, регламентований відповідними чинними інструкціями МОЗ, негативні результати лабораторних досліджень та відсутність клінічних ознак захворювання. У разі сповільненої негативації класичних серологічних реакцій на сифіліс огляд проводиться за пунктом "б".

7. Стаття 7:

1) під дію пункту "а" підпадають поліцейські, що хворіють на глибокі мікози, у разі незадовільних результатів їх лікування;

2) критерієм вилікування оніхомікозу для вирішення питання щодо придатності осіб до служби за наявності в них мікотичного ураження 1 - 3 нігтьових пластинок може вважатися факт видалення уражених нігтів або їх уражених частин при проведенні курсу системної та/або місцевої протигрибкової терапії.

II. Новоутворення

1. Стаття 8:

1) до пункту "а" належать:

новоутворення головного мозку та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин, стани після хірургічного лікування, цитостатичної, променевої терапії злоякісних новоутворень при неможливості радикального вилікування або при відмові хворого від лікування;

стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем незалежно від наявності або відсутності функціональних порушень протягом перших 3 років;

2) до пункту "б" належать стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем за відсутності функціональних порушень.

Після завершення 5-річного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини в поліцейських медичний огляд проводиться за його результатами за відповідними статтями Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції.

2. Стаття 9:

1) до пункту "а" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, мієлодиспластичні синдроми з прогресуючим перебігом, значними змінами у складі крові, періодичними загостреннями, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.

Також до пункту "а" належать:

хронічні лейкози у стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома IV стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I - III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів I лінії, у разі рецидиву захворювання;

справжня поліцитемія в еритремічній та анемічній стадіях;

2) до пункту "б" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу з тривалим позитивним ефектом лікування та загостреннями не частіше одного разу на рік.

Хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами I лінії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I - III стадій за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу

лікування) рецидивів та при досягненні стійкої (більше 1 року) ремісії після проведеного лікування;

гостра лейкемія при досягненні повної клініко-гематологічної ремісії після проведення курсів індукції та консолідації ремісії при збереженій працездатності;

справжня поліцитемія в початковій стадії;

мієлодиспластичний синдром з рефрактерною анемією за наявності незначної дисплазії лише одного еритроїдного паростка за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності;

3) до пункту "в" належать:

лімфогранулематоз I - III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії;

розлади стану здоров'я тимчасового характеру, зумовлені проведенням променевого або цитостатичного лікування.

3. Стаття 10: за наявності доброякісних новоутворень особам, які проходять медичний огляд, пропонується лікування та проведення експертизи за його результатами;

1) до пункту "а" належать:

новоутворення центральної чи периферичної нервової системи такі: що прогресують або призводять до паралічів, парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (гіпотрофії м'язів; контрактури, хронічні трофічні виразки); такі, що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функції черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі);

фіброми носоглотки з прогресуючим перебігом, середостіння з порушенням функцій органів (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів);

новоутворення бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом, ателектазом або іншими клінічними проявами;

новоутворення органів травлення, що призводять до зниження ступеня вгодованості і потребуть стаціонарного лікування;

новоутворення залоз внутрішньої секреції, що викликають порушення функції прилеглих органів унаслідок зміщення, здавлення без ендокринних розладів;

міоми матки при клінічно значущих розмірах, що супроводжуються кровотечами, які призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом;

поширені або множинні папіломи сечового міхура, які супроводжуються дизуричними явищами або кровотечею, що знижують працездатність;

2) до пункту "б" належать новоутворення:

органів травлення з незначним порушенням функції або без порушення функції, що не потребують стаціонарного лікування;

жіночих статевих органів, що підлягають видаленню (поліпи ендометрія, кісти, фіброми піхви тощо);

клінічно значущі міоми матки, прояви яких не підпадають під пункт "а";

куприкові кісти та рецидивні дермоїдні куприкові кісти після хірургічного лікування;

3) до пункту "в" належать доброякісні новоутворення шкіри:

новоутворення шкіри, підшкірної тканини, відповідних кровоносних або лімфатичних судин на ділянках, які може натерти формений одяг, спорядження, взуття, що ускладнює їх носіння;

пігментні невуси значних розмірів на відкритих ділянках шкіри, що спричиняють косметичний дефект;

меланомонебезпечні невуси (гігантський пігментний невус, синій невус Яддосона, меланоз Дюбрея тощо);

гемангіоми значних розмірів, що спричиняють косметичний дефект за неможливості його усунення, або такі, що можуть утруднювати носіння форменого одягу;

вірусні бородавки - особи тимчасово непридатні, потребують лікування. Придатні після видалення.

За наявності кіст, поліпів, гемангіом внутрішніх органів придатність кандидатів на службу в поліції визначається індивідуально залежно від локалізації та ступеня порушення їх функції, у тому числі за відповідними статтями Переліку захворювань.

Радикальне хірургічне лікування доброякісних новоутворень без порушення функції не обмежує придатності осіб до служби в поліції та навчання в ЗВО.

III. Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин

1. Стаття 11: до цієї статті належать різновиди нетоксичного зоба (простий зоб, нетоксичний вузловий зоб), гіпотиреоз, тиреотоксикоз, тиреоїдит, хвороби щитоподібної залози та близькі стани, пов'язані з йодною недостатністю, інші розлади

щитоподібної залози. Наявність хвороби і ступінь її прояву мають бути підтверджені ендокринологом;

1) до пункту "а" належать захворювання та патологічні стани, що знижують працездатність хворого:

вузловий та дифузний токсичний зоб тяжкого або середнього ступеня тяжкості;

гіпотиреоз тяжкого ступеня тяжкості за наявності ускладнень, що потребують призначення у складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі 125 мкг та більше на добу.

2) до пункту "б" належать:

гіпотиреоз середнього та легкого ступеня тяжкості, що потребують призначення у складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі до 125 мкг на добу;

легкі зворотні форми дифузного токсичного зоба;

стани після часткової струмектомії з незначним порушенням функції залози;

3) до пункту "в" належить дифузний зоб II стадії за відсутності ендокринних порушень. За цим пунктом проводиться медичний огляд поліцейських, які перенесли гострі та підгострі тиреоїдити, та поліцейських після хірургічних втручань на щитоподібній залозі в разі нормалізації її функцій після лікування.

При підозрі на наявність вузлів особам проводять ультразвукове обстеження з повторним оглядом ендокринологом. За відсутності функціональних порушень (гормони тиреоїдного профілю в межах норми) та структурних змін щитоподібної залози пальпаторні розміри О-I патологією не вважаються. За наявності вузлового зоба та змішаного зоба III стадії рішення (постанова) щодо кандидатів на службу в поліції приймається за пунктом "б".

У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитоподібної залози під контролем ультразвукового дослідження із цитологією біоптату. У разі відсутності даних про новоутворення або виявлення доброякісного новоутворення медичний огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті або статті 10 залежно від розміру щитоподібної залози і наявності функціональних порушень, у разі виявлення злоякісних новоутворень - за пунктами статті 8.

За наявності аутоімунного тиреоїдиту (зоба Хашимото) оцінка проводиться після інструментальних та клінічних обстежень залежно від наявності порушень функції.

2. Стаття 12: наявність хвороби і ступінь її прояву мають бути підтверджені ендокринологом. Медичний огляд поліцейських проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

1) до пункту "а" належать:

цукровий діабет з лабільним перебігом (часті гіпоглікемії і/або кетоацидозні стани);

цукровий діабет 1 та 2 типу тяжкого ступеня із стійкими вираженими розладами, гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, діабетичною периферичною полінейропатією, автономною полінейропатією, тяжкими судинними ускладненнями: діабетичною ретинопатією (препроліферативна або проліферативна стадія); діабетичною нефропатією (стадія протеїнурії або хронічної ниркової недостатності); синдромом діабетичної стопи; станом після перенесеного інфаркту (ІХС: постінфарктного кардіосклерозу із серцевою недостатністю); станом після інсульту або порушення мозкового кровообігу; оклюзійним ураженням судин нижніх кінцівок;

цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну більше 60 одиниць на добу;

цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії;

хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, надниркової, щитоподібної, паращитоподібних і статевих залоз);

2) до пункту "б" належать:

цукровий діабет I та II типів середнього ступеня тяжкості, коли компенсація вуглеводного обміну досягається введенням інсуліну до 60 одиниць на добу або регулярним пероральним уживанням цукрознижуючих препаратів на фоні постійної дієтотерапії, за відсутності в анамнезі ацетонурії, кетозу, діабетичної коми;

стійкі розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається зниження працездатності;

аліментарне ожиріння III ступеня;

3) до пункту "в" належать:

цукровий діабет легкого ступеня тяжкості з невисокою гіперглікемією, яка нормалізується дієтотерапією і не потребує

стаціонарного лікування;

гіпоталамічний синдром;

аліментарне ожиріння II ступеня.

При ожирінні іншого походження ступінь придатності до служби визначається з урахуванням тяжкості основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.

Для оцінки стану вгодованості використовується індекс маси тіла. Можуть використовуватися такі показники:

ожиріння I ступеня: ІМТ 30,0 - 34,9;

ожиріння II ступеня: ІМТ 35,0 - 39,9;

ожиріння III ступеня: ІМТ більше 40,0.

Медичний огляд осіб з незбалансованим харчуванням та недостатнім фізичним розвитком проводиться за статтею 83 Переліку захворювань.

IV. Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму

1. Стаття 13: хвороби крові і кровотворної системи, окремі порушення із залученням імунного механізму, їх наслідки, установлені стаціонарним обстеженням і оглядом гематолога.

При імунодефіцитних станах, які супроводжуються, крім патологічних змін кровотворної системи, порушеннями інших органів, огляд проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Переліку захворювань;

1) до пункту "а" належать: апластичні та сидеробластичні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, які супроводжуються кровотечами, крововиливами, швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими (2 та більше разів на рік) рецидивами інфекційних ускладнень, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивний ефект лікування;

2) до поліцейських за відсутності ознак прогресування в разі стійкого ефекту лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт "б", у разі тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт "в".

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, оглядаються за пунктами "а", "б", "в" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше ніж за рік до проходження медичного огляду і в яких на момент огляду дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.

Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз установлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення (постанова) приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.

Кандидати на службу в поліції при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові протягом місяця, визнаються непридатними до служби з повторним оглядом М(ВЛ)К.

V. Психічні розлади та поведінки

1. Стаття 14:

1) до пункту "а" належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивних речовин, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією;

2) до пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують

працездатність;

3) до пункту "в" належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчилися повним одужанням.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров'я протягом 5 років за відсутності залишкових явищ ураження головного мозку визнаються придатними до служби.

Сприятливе закінчення цих психічних розладів повинно бути підтверджене клінічним психологічним дослідженням з визначенням ступеня вираженості порушень психічної діяльності за результатами доказових методик з обов'язковим застосуванням таких засобів: MMSE-шкали, Монреальського когнітивного опитувальника (МоСА).

2. Стаття 15:

1) до пункту "а" належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин;

2) до пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп'яніння;

3) до пункту "в" належать: вживання психоактивних речовин із згубними наслідками*, епізодичне вживання наркотичних речовин**, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації*** неускладнений.

____________

* Під згубними наслідками слід розуміти погіршення соматичного стану, до якого призвело виключно вживання психоактивних речовин, що доведено клінічно.

** Епізодичне вживання наркотичних речовин - періодичне нерегулярне вживання без ознак залежності, але не частіше 4 разів на рік.

*** Стан гострої інтоксикації - ефект, спричинений дією психоактивної речовини, для виникнення якого її було вжито.

Поліцейські не підпадають під дію цього пункту. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.

3. Стаття 16:

1) до пункту "а" належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади;

2) до пункту "б" належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.

4. Стаття 17:

1) до пункту "а" належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади;

2) до пункту "б" належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).

5. Стаття 18:

1) до пункту "а" належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі, зі значними проявами, невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність;

2) до пункту "б" належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність;

3) до пункту "в" належать невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади (триваістю до 4 місяців), які закінчилися повним одужанням.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров'я протягом 5 років визнаються придатними до служби.

6. Стаття 19:

1) до пункту "а" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов'язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (наприклад, нервова анорексія із значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо);

2) до пункту "б" належать специфічні, змішані, стійкі

розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.

7. Стаття 20:

1) до пункту "а" належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (JQ від 49 балів і нижче);

2) до пункту "б" належать легка розумова відсталість (JQ 50 - 69 балів) та порушення психологічного розвитку.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли в минулому психози, за відповідними статтями визнаються непридатними до служби.

VI. Хвороби нервової системи

1. Стаття 21:

1) до пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (крім психогенно зумовлених вегетосудинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідками перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу;

2) до пункту "б" належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов'язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м'язів, незначного підвищення тонусу м'язів, що не супроводжується розладом мови, пам'яті, ходьби, помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15 - 20 мм);

3) до пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними ознаками, поєднаними з вегетосудинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

За цим пунктом кандидати протягом 12 місяців після перенесення гострих запальних хвороб ЦНС нетяжкого перебігу за відсутності наслідків визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, ураховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).

При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6).

2. Стаття 22:

1) до пункту "а" належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м'язова атрофія, сирингомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми;

2) до пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1 - 2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сирингомієлія з атрофією м'язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції;

3) до пункту "в" належать хвороби нервової системи, коли об'єктивні ознаки виражені незначно (сирингомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в тому самому стані або повільно прогресують тривалий час (більше 2 років).

3. Стаття 23:

1) до пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія). До цього пункту належать радикуліти із частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з

вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які потребують довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування;

2) до пункту "б" належать деякі форми невральної аміотрофії із сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферичних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко стихає, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців;

3) до пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також наявні нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом оглядаються особи з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.

До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м'язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті (дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії), які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами або без них.

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт "б" чи "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функції.

4. Стаття 24: стаття передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.

1) до пункту "а" належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія;

2) до пункту "б" належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.

Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках до уваги можуть братися акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та стан після перенесеного нападу можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання придатності до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Особи з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), оглядаються за пунктами відповідних статей Переліку захворювань. Наявність в анамнезі принаймні одного епілептичного нападу, підтвердженого документально закладом охорони здоров'я, є протипоказом для вступу на службу в поліції.

Діагноз апное сну встановлюється на підставі скарг хворого на підвищену денну сонливість, яка не може бути пояснена іншими факторами, або наявністю двох з наступних симптомів, які також не можуть бути пояснені іншими факторами: епізоди зупинки дихання (ядухи) у сні, періодичні пробудження, відсутність відчуття відпочинку після сну, денна втома, порушення концентрації уваги.

3) до пункту "в" належить нічна гіпоксемія важкого ступеня (SIT90 %

>25 %), підтверджена як мінімум двома послідовними дослідженнями.

Діагноз апное сну обов'язково підтверджується об'єктивними дослідженнями: кардіореспіраторний моніторинг (запис каналів пульсоксиметрії, повітряного потоку з носа чи/та рота та інші показники) або полісомнографія (золотий

стандарт).

Епізод апное / гіпопное діагностується при зниженні амплітуди потоку повітря при моніторуванні нижче 50 % протягом більше ніж 10 с, яке супроводжуєтья десатурацією на 3 % та більше. Відповідно до частоти виникнення епізодів апное / гіпопное підраховується індекс апное / гіпопное (АНІ): кількість апное / гіпопное, що виникають протягом години. Наявність апное сну підтверджується при АНІ

≥ 5/год. За значеннями індексу апное / гіпопное (АНІ) встановлюють також тяжкість обструктивного апное сну (важкого ступеня - АНІ

≥30/год; апное сну середнього ступеня важкості - АНІ 15 - 29/год; апное сну легкого ступеня важкості АНІ = 5 - 14/год).

Нічна гіпоксемія середнього та легкого ступеня під дію статті не підпадає.

VII. Хвороби ока та придаткового апарату

1. Стаття 25: передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон'юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення (постанови);

1) до пункту "а" належать:

зрощення повік між собою або з очним яблуком;

різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;

хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;

хронічне трахоматозне ураження кон'юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;

птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза;

стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.

При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока рішення (постанова) приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості;

2) до пункту "б" цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. При захворюваннях, передбачених пунктом "б", кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби, щодо поліцейських рішення (постанова) приймається за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування рішення (постанова) про придатність приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування;

3) до пункту "в" належать:

простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;

фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами;

бархатистість кон'юнктиви в кутиках повік та в ділянці кон'юнктивальних склепінь;

окремі дрібні поверхневі рубчики кон'юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.

При захворюваннях, передбачених пунктом "в", рішення (постанова) щодо придатності поліцейських приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.

За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби за всіма графами, а поліцейські підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування рішення (постанова) виноситься за пунктом "б" з урахуванням функцій ока.

При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон'юнктиви придатність до служби визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

2. Стаття 26: передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.

У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до служби поліцейських визначається

залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків медичний огляд проводиться відповідно до статей 8 або 10;

1) до пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування незалежно від функцій ока.

Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому в умовах стаціонару діагнозі застосовується пункт "а" незалежно від інших функцій очей.

При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах рішення (постанова) за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "а" також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми. При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або на обох очах кандидати на службу в поліції та поліцейські визнаються непридатними до служби в поліції;

2) до пункту "б" належать:

хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані у стаціонарних умовах;

кератоконус і кератоглобус;

афакія, артифакія на одному оці або обох очах;

короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома);

прогресуюча атрофія зорового нерва;

стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.

При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) кандидати на службу в поліції, на навчання в ЗВО згідно із графами II, III визнаються непридатними до служби незалежно від гостроти зору, згідно із графами I, IV - придатними. Щодо поліцейських з артифакією придатність до служби визначається індивідуально з урахуванням функції ока, його стану та специфіки служби.

На одному оці або обох очах у поліцейського, який проходить медичний огляд згідно із IV графою Переліку захворювань, рішення (постанова) виноситься відповідно до вимог статті 31 Переліку захворювань залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.

При афакії, артифакії на одному або обох очах рішення (постанова) виноситься відповідно до вимог статті 31 Переліку захворювань залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.

Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.

Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для проходження служби в поліції та для навчання в ЗВО.

Особи, які працюють з РР та ДІВ, у яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика, визнаються непридатними до роботи з ними.

При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними;

3) до пункту "в": у всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про

придатність до служби поліцейських вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Поліцейські за II, III графами та кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби поліцейських згідно із графою IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби.

У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні кандидати на службу в поліції визнаються непридатними за всіма графами, поліцейські підлягають лікуванню.

3. Стаття 27: до осіб, які перенесли операцію у зв'язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт "а" цієї статті.

При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору) у поліцейських, які проходять медичний огляд згідно із IV графою, рішення (постанова) за пунктом "б" приймається із вказівкою про необхідність обмеження фізичних навантажень, заборону роботи водіями транспортних засобів, а також робіт, пов'язаних із вібрацією тіла.

При виявленні розривів сітківки кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. Поліцейські підлягають оперативному лікуванню, після чого щодо осіб, які проходять медичний огляд згідно із графою IV, приймається рішення (постанова) в індивідуальному порядку з урахуванням специфіки служби та функцій ока, згідно із графами I - III - про непридатність до служби.

4. Стаття 28: діагноз глаукоми має бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб, тонографії, гоніоскопії та ОКТ (оптичної когерентної томографії). Питання придатності до служби вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також вторинна глаукома.

До пункту "а" належить глаукома II та подальшій стадії на обох очах;

до пункту "б" належить глаукома II та подальшій стадії на одному оці;

до пункту "в" належить глаукома I стадії та офтальмогіпертензія на одному або обох очах з урахуванням ступеня стабілізації внутрішньоочного тиску та зорових функції.

5. Стаття 29: при застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань;

До пункту "а" належать:

стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору;

стійкий параліч рухових м'язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії.

До пункту "б" належить співдружня косоокість за відсутності бінокулярного зору.

При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.

Особи із співдружньою косоокістю непридатні до служби на посадах, що потребують бінокуляного зору (згідно із графами II - III). Особи, які проходять медичний огляд згідно із графою IV, визнаються непридатними до служби при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статей 30, 31 Переліку захворювань.

Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби в поліції та вступу до навчальних закладів.

Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, то рішення (постанова) приймається за основним захворюванням за відповідними статтями, а при зниженні гостроти зору- також з

урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.

6. Стаття 30: вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.

Експертне рішення (постанова) щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.

Під час прийняття рішення (постанови) враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26.

Кандидати на службу в поліцію, що проходять огляд згідно із графами I, IV, визнаються непридатними за наявності короткозорості чи далекозорості більше 6,0 Д або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції у двох основних меридіанах більше 3,0 Д.

Кандидати на службу в поліції, які проходять огляд згідно із графами II, III, можуть мати короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д або астигматизм будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Вимоги до показників аномалії рефракції в кандидатів на навчання:

у цивільних осіб, що вступають до ЗВО і проходять медичний огляд згідно із графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд згідно із графами I - IV, допускаються короткозорість чи далекозорість не вище 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду не більше 3,0 Д;

поліцейські та цивільні особи, які вступають до ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд згідно із графами II, III, визнаються придатними за наявності короткозорості або далекозорості не більше 3,0 Д або астигматизму будь-якого виду не більше 2,0 Д.

7. Стаття 31:

Під час прийняття рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо кандидатів на службу в поліції згідно із графами I, IV та поліцейських при звільненні із служби враховується гострота зору з корекцією; щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських при визначенні придатності до служби на посадах - згідно із графами II, III, кандидатів на навчання в ЗВО - без корекції та з корекцією.

Вимоги до показників гостроти зору в осіб, що проходять медичний огляд М(ВЛ)К, кандидатів на службу в поліції:

у кандидатів на службу в поліції, що проходять огляд згідно із графами I, IV, гострота зору з корекцією має бути не нижче 0,5 на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в поліції згідно із графою II можуть мати гостроту зору кожного ока не нижче 0,5, з корекцією - 0,8 та вище на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в поліції, які проходять огляд згідно із графою III, повинні мати гостроту зору кожного ока без корекції не нижче 0,6.

Вимоги до показників гостроти зору кандидатів на навчання в ЗВО:

у цивільних осіб - кандидатів на навчання в ЗВО, що проходять медичний огляд згідно із графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд згідно із графою I, IV, гострота зору кожного ока з корекцією має бути не нижче 0,5;

у поліцейських та цивільних осіб, які вступають у ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд згідно із графами II, III, гострота зору без корекції має бути не нижче 0,6, з корекцією - 0,8 - 1,0 на одне око або бінокулярно.

Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.

В осіб, які користуються контактними лінзами, гострота зору визначається з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов'язків.

При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації потребується обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, рішення (постанова) приймається за основним захворюванням.

При спазмі,

парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування придатність оглянутих до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається індивідуально залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.

Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоровідчуття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та (за можливості) даними аномалоскопії. Під час заповнення офтальмологічного розділу медико-експертної документації обов'язково вказуються номери таблиць, які досліджуваний не розпізнає.

Особи з аномальною трихромазією типу С визнаються придатними до служби та до навчання в ЗВО, з дихромазією - непридатними за всіма графами.

За наявності аномальної трихромазії типів А та В придатність до служби згідно із графами I, IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби на посадах, не пов'язаних із необхідністю розрізняти кольори;

рішення (постанова) виноситься з таким формулюванням:

"Придатний до служби в поліції на посаді

___________________________________________________________________________,

(посада)

що не потребує нормального кольоровідчуття".

При винесенні рішень (постанов) щодо кандидатів на навчання в ЗВО згідно із графами I, IV зазначається:

"Придатний до навчання

___________________________________________________________________________,

(найменування ЗВО)

з подальшим використанням на посадах, які не потребують нормального кольоровідчуття".

Кандидати на службу в поліції на посадах водіїв-співробітників та водіїв оперативного транспорту всіх типів автомобілів за наявності в них аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.

8. Стаття 32: до цієї статті належать наслідки оптикореконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.

Придатність до служби осіб, що перенесли оптико-реконструктивні операції на роговій оболонці (за винятком кератопротезування та кератотомії), визначається не раніше трьох місяців після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов'язковим є надання під час медичного огляду виписки із закладу охорони здоров'я, у якому була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції.

Експертне рішення (постанова) щодо кандидатів на службу в поліції та кандидатів на навчання в ЗВО, поліцейських, які перенесли лазерну корекцію зору на рогівці, визначається не раніше 3 місяців після операції та залежить від результатів оперативного лікування (гострота зору, наявність дистрофічних змін на очному дні) з урахуванням характеру служби.

Особи, які перенесли кератотомію або кератопротезування, визнаються непридатними за всіми графами незалежно від результатів операції.

При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) кандидати на службу в поліції, на навчання в ЗВО згідно із графами II, III визнаються непридатними до служби незалежно від гостроти зору, згідно із графами I, IV - придатними.

Щодо поліцейських з артифакією придатність до служби визначається індивідуально з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби.

VIII. Хвороби вуха та соскоподібного відростка

1. Стаття 33: під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування.

Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, оглядаються за статтею 67 Переліку захворювань.

2. Стаття 34: під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація

барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.

Кандидатам на службу в поліції слід пропонувати лікування, медичний огляд проводити за результатами його проведення;

1) до пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності;

2) кандидати на службу в поліції із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними до служби на посадах, які потребують значної напруги слухового апарату, а також на посадах, які пов'язані з несенням патрульно-постової служби на відкритому повітрі.

Поліцейські із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням) і відсутності уражень вестибулярного апарату в окремих випадках у порядку індивідуальної оцінки можуть визнаватися придатними до служби.

Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.

Поліцейським, які перенесли радикальну чи реконструктивну операцію на середньому вусі з позитивними результатами, медичний огляд проводиться за пунктом "б" статті 36 Переліку захворювань;

3) після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини при незначних та без порушень функцій слуху огляд проводиться за пунктом "в" цієї статті.

3. Стаття 35: під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо;

1) до пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим закладом охорони здоров'я;

2) до пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов'язків;

3) до пункту "в" належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2 - 3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги у спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, зблідненням або почервонінням обличчя.

При медичному огляді кандидатів на службу в поліції на посадах, пов'язаних із частими поїздками на автомототранспорті, авіатранспорті, а також усіх кандидатів на навчання в ЗВО здійснюється обов'язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гострих захворюваннях тощо, потребується всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування;

4) рішення (постанова) про придатність чи непридатність до служби осіб оцінюється разом із невропатологом за результатами вестибулометрії. При виявленні центральної вестибулярної дисфункції стаття 35 не застосовується.

4) Стаття 36:

1) під дію статті підпадають хвороби вуха, що супроводжуються стійким зниженням слуху або втратою слуху кондуктивного і сенсоневрального походження: вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва тощо;

2) захворювання, що відносяться до цієї статті, потребують обов'язкового інструментального обстеження - аудіометрії в повному обсязі, до якої входять:

тональна порогова аудіометрія, мовна аудіометрія, камертональні проби, акуметрія (дослідження сприйняття живої мови). При асиметричних порушеннях слуху дослідження проводиться з маскуванням вуха, яке чує краще. Бажано враховувати також дані надпорогових тестів і проводити вимірювання інтенсивності і характеристик суб'єктивного вушного шуму. У разі неможливості проведення аудіометрії в повному обсязі проводиться тест тональної порогової аудіометрії.

Ступінь порушення слухової функції визначається за допомогою результатів аудіометричного обстеження за рівнем порогів слуху до тонів у дБ. При цьому розраховується середнє арифметичне значення порогів слуху на тони чотирьох частот - 0,5; 1; 2 і 4 кГц - на тональній аудіометричній кривій пацієнта і порівнюється із стандартизованими орієнтирами. Визначення ступеня порушення слухової функції для винесення експертного рішення (постанови) по цій статті проводиться для сенсоневральної приглухуватості (тональна аудіометрична крива по кістковому звукопроведенню).

Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об'єктивного визначення глухоти. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота мають бути підтверджені закладами охорони здоров'я, установами або навчальними закладами для глухонімих;

3) при визначенні придатності кандидатів на службу в поліції на посади, передбачені графами I, IV, за цією статтею шепітна мова має сприйматися на відстані не менше 3,0 м (16 - 25 дБ приглухуватість I ступеня) на обидва вуха або не менше 1,0 м (46 - 50 дБ приглухуватість II ступеня) на одне вухо та більше 4,0 м (

< 16 - 20 дБ) на друге. У цих випадках придатність до служби визначається індивідуально. Кандидати на службу в поліції згідно із графами II, III визнаються непридатними за наявності стійкого зниження дБ гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 4,0 м (

> 16 - 20 дБ) на обидва вуха або менше 5,0 м на одне та 3,0 м (20 - 35 дБ) на друге вухо;

4) кандидати на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб та військовослужбовців строкової служби визнаються непридатними на навчання в ЗВО при зниженні гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 6,0 м (

<15 дБ) на обидва вуха. Для поліцейських, що вступають до ЗВО, гострота слуху має бути не менше 4,0 м (

<16 - 20 дБ) на обидва вуха або 5,0 м на одне та 3,0 м (20-35 дБ) на друге вухо.

Під час індивідуальної оцінки придатності до служби поліцейських ураховуються конкретні умови праці, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху.

IX. Хвороби системи кровообігу

1. Стаття 37:

1) до пункту "а", крім захворювань серцево-судинної системи ревматичного генезу з порушенням загального кровообігу - серцевою недостатністю (далі - СН) IIБ-III стадії, належать:

стеноз будь-якого клапану серця 2 ступеня та вище;

недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією 3 ступеня;

стани після мітральної комісуротомії, наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця, що супроводжуються СН IIА;

2) до пункту "б" належать:

активний ревматизм після завершення стаціонарного обстеження і лікування за сприятливого перебігу;

стеноз будь-якого клапану серця 1 ступеня та вище;

недостатність будь-якого клапану серця, яка супроводжується регургітацією 2 ступеня або за наявності легеневої гіпертензії;

первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця, які супроводжуються порушенням ритму серця і провідності, СН I стадії;

3) пункт "в" включає первинний пролапс мітрального й інших клапанів серця з регургітацією I ступеня та/або пролабуванням II ступеня.

недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією 1 ступеня.

Таблиця 1

Класифікація ступенів важкості первинної мітральної регургітації

Параметри

Легка

Помірна

Важка

1

2

3

4

Якісні

Морфологія МК

Нормальна / Ненормальна

Нормальна / Ненормальна