Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг

ПОСТАНОВА

Верховної Ради України

Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг

Заслухавши та обговоривши попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, Верховна Рада України постановляє:

1. Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Тимчасова слідча комісія) взяти до відома (додається).

2. Продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на визначений Верховною Радою України строк.

3. Оприлюднити попередній звіт Тимчасової слідчої комісії на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та в газеті "Голос України".

4. Направити звіт Тимчасової слідчої комісії Президенту України, Прем'єр-міністру України.

5. Направити звіт Тимчасової слідчої комісії до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державної аудиторської служби України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Ради національної безпеки і оборони України, Антимонопольного комітету України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Бюро економічної безпеки України для розгляду в межах компетенції та відповідного реагування.

6. Органам державної влади та іншим державним органам, зазначеним у пункті 5 цієї Постанови, у двотижневий строк поінформувати Верховну Раду України про результати розгляду звіту Тимчасової слідчої комісії.

7. Рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі безпеки України забезпечити належне досудове розслідування кримінальних проваджень, відкритих за ознаками порушень законодавства, виявлених за результатами розгляду звіту Тимчасової слідчої комісії.

8. Звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України до 30 жовтня 2025 року.

9. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради

України

Р. СТЕФАНЧУК

м. Київ

14 травня 2025 року

N 4441-IX

Додаток

до Постанови Верховної Ради України

від 14 травня 2025 року N 4441-IX

ПОПЕРЕДНІЙ ЗВІТ

Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг

Постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2024 року N 4044-IX (далі - Постанова) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Тимчасова слідча комісія або Комісія).

Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Кучеренка Олексія Юрійовича (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"), заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Медяника В'ячеслава Анатолійовича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").

До складу Тимчасової слідчої комісії обрано таких народних депутатів

України:

Бондар

Михайло Леонтійович

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ";

Жупанин

Андрій Вікторович

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Колтунович

Олександр Сергійович

- депутатська група "Платформа за життя та мир";

Костюх

Анатолій Вячеславович

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Кіт

Андрій Богданович

- депутатська група "ДОВІРА";

Кузнєцов

Олексій Олександрович

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Мошенець

Олена Володимирівна

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Нагорняк

Сергій Володимирович

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Пивоваров

Євген Павлович

- депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Хлапук

Максим Миколайович

- депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС".

Постановою Верховної Ради України від 12 березня 2025 року N 4300-IX до складу Тимчасової слідчої комісії додатково обрано таких народних депутатів України:

Гриб

Вікторія Олександрівна

- позафракційна;

Скороход

Анна Костянтинівна

- депутатська група "Партія "За майбутнє".

Кількісний склад Комісії, станом на дату затвердження попереднього звіту, становить 14 народних депутатів України.

На першому засіданні 1 листопада 2024 року секретарем Тимчасової слідчої комісії шляхом відкритого голосування обрано народного депутата України Кота Андрія Богдановича (депутатська група "ДОВІРА"). На цьому ж засіданні затверджено план роботи Комісії та ухвалені рішення щодо формування секретаріату Комісії.

Відповідно до Постанови основними завданнями Комісії визначено:

1) дослідження економічної обґрунтованості цін на електричну енергію для побутових споживачів, що встановлювалися Кабінетом Міністрів України у 2023 - 2024 роках;

2) розслідування можливих фактів порушення законодавства України під час розрахунку цін на електричну енергію для побутових споживачів, що встановлювалися Кабінетом Міністрів України у 2023 - 2024 роках;

3) розслідування можливих фактів порушень під час розрахунку, встановлення та застосування тарифів на транспортування, розподіл та зберігання природного газу;

4) розслідування причин утворення заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та суб'єктів ринку природного газу у процесі виконання покладених на них спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на відповідних ринках;

5) розслідування причин утворення та непогашення заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та суб'єктів ринку природного газу;

6) розслідування можливих фактів порушень під час розрахунку, встановлення та застосування тарифів для суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

7) розслідування можливих порушень фінансово-господарської діяльності, управління та здійснення державного регулювання діяльності підприємств, включених до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та підприємств у сфері енергетики, частка яких прямо або опосередковано належить таким підприємствам;

8) розслідування фактів можливих порушень законодавства України під час організації захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів енергетики, використання коштів для реалізації таких заходів.

Відповідно до пункту 8 Постанови підготовлено цей попередній звіт Тимчасової слідчої комісії.

Робота Комісії здійснювалася публічно, для Комісії були створені сторінка у структурі офіційного веб-сайту Верховної Ради України та сторінки у соціальних мережах, на яких висвітлювалася її діяльність.

Для більшості (крім закритих) засідань Комісії проводилася відеотрансляція в YouTube. Всі засідання Комісії стенографувалися. Комісія щомісяця подавала до Апарату Верховної Ради України інформацію про виконану роботу.

Крім проведення засідань, для опрацювання питань за окремими напрямами Комісія також активно використовувала формат роботи у робочих групах. Комісією проводилися виїзні засідання робочих груп для перевірки фактів і обставин безпосередньо на місцях: на Хмельницькій

атомній електростанції та на підстанції 750 кВ "Київська".

Тимчасова слідча комісія для отримання інформації, матеріалів, документів та інших відомостей активно реалізувала право, надане пунктом 1 частини першої статті 12 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", направивши до органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ і організацій понад 100 звернень (запитів) з питань, щодо яких проводиться розслідування.

Також Тимчасова слідча комісія користувалася правом запрошувати відповідних посадових осіб для отримання показань чи пояснень з питань, щодо яких проводиться розслідування, заслуховувати їх на своєму засіданні, ставити їм запитання.

У процесі здійснення своїх повноважень Комісія також використовувала інформацію з відкритих публічних джерел та відомості, самостійно добуті її членами у процесі реалізації депутатських повноважень.

Більшість із пунктів затвердженого плану роботи Комісії певною мірою розглянуті чи опрацьовані, втім частина питань залишаються недостатньо дослідженими через брак часу та значний обсяг визначених основних завдань за різними напрямами, кожне з яких могло б бути предметом діяльності окремої тимчасової слідчої комісії.

Отримана та досліджена Комісією за півроку діяльності інформація дає змогу підбити попередні підсумки щодо предметів розслідування відповідно до визначених завдань.

Розділ I. ВІДОМОСТІ ТА ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ ТИМЧАСОВОЮ СЛІДЧОЮ КОМІСІЄЮ

1.1. Щодо визначення та виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії (стосовно державного регулювання цін на електричну енергію для побутових споживачів)

Серед основних завдань Тимчасової слідчої комісії визначено дослідження економічної обґрунтованості цін на електричну енергію для побутових споживачів та розслідування можливих фактів порушення законодавства України під час розрахунку цін на електричну енергію для побутових споживачів, що встановлювалися Кабінетом Міністрів України у 2023 - 2024 роках (підпункти 1, 2 пункту 2 Постанови).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон N 2019) функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах недискримінаційного ціно- та тарифоутворення.

З метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (частина перша статті 62 Закону N 2019).

Умови виконання спеціальних обов'язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов'язків (частина сьома статті 62 Закону N 2019).

З метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Кабінетом Міністрів України на учасників ринку (крім споживачів) можуть покладатися спеціальні обов'язки на визначений строк. Пропозиції щодо обсягів та умов покладення спеціальних обов'язків готуються Регулятором з урахуванням вимог цієї статті та подаються до Кабінету Міністрів України (частина третя статті 62 Закону N 2019).

Згідно з цим же Законом до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії, серед іншого, належить здійснення моніторингу цін для побутових споживачів електричної енергії (пункт 10 частини третьої статті 6 Закону N 2019).

Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У сфері енергетики Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних

послуг, зокрема діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації.

Відповідно до статті 62 Закону N 2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.06.2019 N 483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (далі - Постанова N 483), згідно з якою (відповідно до змін) було встановлено такі фіксовані ціни на електричну енергію для населення (рис. 1):

до 31 травня 2023 року - 1,56 грн/кВт·год;

до 31 травня 2024 року - 2,64 грн/кВт·год;

з 1 червня 2024 року - 4,32 грн/кВт·год.

Рисунок 1. Фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів, грн/кВт·год

Таким чином, за два роки фіксовані ціни на електричну енергію для населення збільшилися у 2,8 разу.

Державне регулювання цін в Україні здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін, граничних цін, граничних рівнів торговельної надбавки тощо (стаття 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

При встановленні цін на електричну енергію для населення Кабінет Міністрів України обрав саме встановлення фіксованих цін (Постанова N 483).

Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін (стаття 5).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику, здійснює реалізацію державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики (стаття 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими, забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж та прибуток від його продажу.

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов'язково включають розмір їх інвестиційної складової частини (частина четверта статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів (частина перша статті 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається (частина друга статті 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Враховуючи зазначені вимоги законодавства та керуючись положеннями Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", Комісія направила ряд відповідних запитів до Кабінету Міністрів України, Регулятора, АТ "НАЕК "Енергоатом" з метою отримання інформації для подальшого дослідження питання формування ціни на електричну енергію для побутових споживачів.

Відповідно до одержаної інформації загальний обсяг споживання електричної енергії населенням України становить близько 32 млрд кВт·год (рис. 2).

Рисунок 2. Обсяги споживання електроенергії в Україні, млн кВт·год

Згідно з Постановою N 483 потреби населення задовольняються за рахунок електроенергії, виробленої "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго", які сумарно виробляють близько 60 млрд

кВт·год.

При цьому частину виробленої електроенергії АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" реалізують на ринку, а частину спрямовують на задоволення потреб населення шляхом визначених урядом механізмів (рис. 3). Таким чином, частина доходів АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" формується за рахунок надходжень від реалізації електроенергії на ринку, а частина - за рахунок надходжень від реалізації електроенергії для потреб населення за фіксованими цінами.

Рисунок 3. Виробництво та розподіл електричної енергії АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго", млрд кВт·год

Структура кінцевої ціни на електричну енергію для населення включає тарифи на послуги з передачі, розподілу та постачання, що підлягають регулюванню з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), а також ціну виробництва електричної енергії (рис. 4).

Питома вага тарифів на послуги з передачі, розподілу та постачання у фіксованій ціні на електроенергію перевищує 49 %. При цьому визначальний вплив на рівень зазначених тарифів має ринкова ціна на електроенергію, оскільки у їхній структурі близько 50 % всіх витрат займає вартість електричної енергії, що обраховується за ринковою ціною.

Таким чином, середньозважена ціна реалізації електричної енергії після її підвищення для населення у травні 2023 року становила 3,84 грн за 1 кВт·год (за вирахуванням послуги з виконання спеціальних обов'язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга ПСО).

Ціна виробництва електричної енергії становила 1,42 грн за 1 кВт·год (за вирахуванням послуги ПСО).

Рисунок 4. Структура кінцевої ціни на електричну енергію після підвищення 2023 року, грн/кВт·год

У 2024 році, після підвищення ціни на електричну енергію для населення у травні 2024 року, ціна на виробництво електричної енергії становила 2,53 грн за 1 кВт·год (за вирахуванням послуги ПСО) (рис. 5).

На запит Комісії з вимогою надати структуру цін на електричну енергію для побутових споживачів, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2023 - 2024 роках, Регулятор відповів, що у нього "відсутні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) на електричну енергію для побутових споживачів (населення)", натомість "відповідно до статей 5 та 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення належить проведення державної цінової політики та здійснення державного регулювання цін".

Крім того, Регулятор у відповіді зазначив:

"Статтею 13 цього Закону ("Про ціни і ціноутворення") встановлено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до його повноважень шляхом установлення, зокрема, обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін.

Фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів визначені у додатку 3 до Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 N 483 (далі - Положення).

Оскільки НКРЕКП не є розробником Положення, запитувана інформація у НКРЕКП відсутня".

Рисунок 5. Структура кінцевої ціни на електричну енергію після підвищення 2024 року, грн/кВт·год

Отже, як випливає з відповіді, Регулятор не має інформації про структуру цін на електричну енергію для побутових споживачів, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2023 - 2024 роках, а також не є розробником Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії.

При дослідженні обґрунтування щодо підвищення ціни на електроенергію у травні 2023 року було встановлено, що згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року N 483 при збільшенні цін на електричну енергію у травні 2023 року з 1,56 грн до 2,64 грн за 1 кВт·год саме Регулятор надавав

пропозиції щодо збільшення ціни на електроенергію для побутових споживачів та здійснював розрахунки варіантів розрахунків збільшення:

"Відповідно до статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор листами від 26.01.2023 N 01-22/8-дск та від 12.05.2023 N 01-17.2/39-дск надав пропозиції щодо розміру фіксованої ціни для побутових споживачів, так, запропонована фіксована ціна для побутових споживачів із застосуванням єдиної ціни 2,88 грн/кВт·год (з ПДВ). Додатково зазначаємо, що Регулятор листом від 25.05.2023 N 5517/17.2.3/7-23 повідомив Міненерго, що було проведено консультації із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства стосовно зазначених пропозицій.

Разом з тим за результатом опрацювання запропонованих Регулятором варіантів зростання тарифів для побутових споживачів та з метою мінімізації соціальної напруги внаслідок підвищення фіксованої ціни для побутових споживачів Міненерго на розгляд уряду пропонується ціна 2,64 грн/кВт·год (з ПДВ)".

У подальшому Тимчасова слідча комісія отримала та дослідила листи Регулятора від 26.01.2023 N 01-22/8-дск та від 12.05.2023 N 01-17.2/39-дск, які стали підставою для збільшення цін на електричну енергію у травні 2023 року.

Так, у листі від 12.05.2023 N 01-17.2/39-дск Регулятор без будь-яких розрахунків щодо обґрунтованих витрат та рівня прибутку на виробництво електричної енергії надав Кабінету Міністрів України пропозиції щодо збільшення ціни на електричну енергію для населення з 1,56 грн/кВт·год до 2,88 грн/кВт·год. При цьому було зазначено, що економічний ефект від такого збільшення цін становитиме 34 млрд грн (без ПДВ), що дасть змогу покращити фінансові показники АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго".

У травні 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про чергове підвищення з 1 червня 2024 року ціни на електричну енергію для населення, збільшивши фіксовану ціну з 2,64 грн/кВт·год до 4,32 грн/кВт·год.

Тимчасова слідча комісія листом від 15.01.2025 N 179д9/7-2025/12298 звернулася до Кабінету Міністрів України з приводу надання інформації та матеріалів щодо економічної обґрунтованості чергового підвищення цін на електричну енергію для населення.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України АТ "НАЕК "Енергоатом" листом до Міненерго від 24.01.2025 N 01-1902/32-вих повідомило, що розрахунки збільшення ціни на електричну енергію для населення з 2,64 грн/ кВт·год до 4,32 грн/ кВт·год "здійснювались на прогнозній основі, відповідно до яких прогнозований дефіцит АТ "НАЕК "Енергоатом" за січень - квітень 2024 року складав 9,2 млрд грн, а повна собівартість операційної діяльності та реалізації електроенергії за цей період складала 1,7 грн/кВт·год (з ПДВ)".

Таким чином, основними факторами збільшення цін на електричну енергію для населення у травні 2024 року були:

• формування дефіциту доходів на покриття витрат (близько 9 млрд грн);

• зростання повної собівартості виробництва та реалізації електроенергії до 1,7 грн/кВт·год (з ПДВ).

Разом з тим аналіз фінансової звітності АТ "НАЕК "Енергоатом" за

2023 та 2024 роки свідчить про необґрунтованість аргументів щодо "формування дефіциту доходів на покриття витрат" як основного чинника збільшення ціни на електричну енергію для населення у травні 2024 року.

Так, при формуванні наведеного вище "дефіциту доходів на покриття витрат" у сумі близько 9 млрд грн за січень - квітень 2024 року загальна сума амортизації на державне майно становила близько 7,7 млрд грн, а інші операційні (нематеріальні) витрати - близько 2 млрд грн. Отже, у структурі ціни витрати на операційну діяльність, сумарні витрати на амортизацію та інші операційні (нематеріальні) витрати складали близько 9,7 млрд грн.

Тобто наявні підстави вважати, що дефіцит доходів на покриття витрат у сумі 9 млрд грн сформовано виключно за рахунок "штучних" нарахувань амортизації та інших операційних (нематеріальних) витрат. Про "штучність" формування таких витрат свідчить і динаміка їх зростання (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка зростання витрат на виробництво електричної енергії, млрд грн

I квартал 2023 року

I квартал 2024

року

Зростання

Амортизація

2,51

5,85

2,3 разу

Інші операційні витрати (за вирахуванням інших операційних доходів)

0,13

1,58

12,2 разу

Разом

2,64

7,43

2,8 разу

Як бачимо, без зростання нарахувань амортизації та інших операційних (нематеріальних) витрат не існує і "дефіциту доходів на покриття витрат". Відповідно і підстави для збільшення цін на електроенергію для населення "з метою покриття дефіциту" не є обґрунтованими.

Підвищення цін на електроенергію для населення у травні 2024 року здійснювалося як поетапне збільшення, запропоноване Регулятором ще на початку 2023 року листом від 26.01.2023 N 01-22/8-дск, до якого додавався План дій щодо стабілізації фінансового стану галузі, що містив варіанти зростання тарифів на електроенергію для побутових споживачів без будь-яких розрахунків щодо їх економічного обґрунтування.

Економічний ефект від підвищення цін на електроенергію для населення у травні 2024 року склав близько 54 млрд грн (без ПДВ) та був розподілений між АТ "НАЕК "Енергоатом" (48 млрд грн) та ПрАТ "Укргідроенерго" (6 млрд грн).

Сумарний ефект від збільшення цін на електроенергію для населення у 2023 - 2024 роках склав близько 88 млрд грн, тому числі:

для АТ "НАЕК "Енергоатом" - 78 млрд грн;

для ПрАТ "Укргідроенерго" - 10 млрд грн.

Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку, що у травні 2023 року і травні 2024 року підвищення ціни на електричну енергію для населення здійснювалося без економічного обґрунтування та на порушення:

частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо визначення економічно обґрунтованих витрат;

статей 5, 7, 12, 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо відповідності ціни на електричну енергію витратам на її виробництво, продажу та прибутку від її продажу, а також включення інвестиційної складової.

При цьому ефект від збільшення цін на електроенергію у 2023 - 2024 роках у сумі 88 млрд грн отримали безпосередньо АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" без будь-якого обґрунтування та плану щодо подальшого використання цих коштів.

Зважаючи на відсутність розрахунків щодо економічного обґрунтування підвищення рівня цін на електроенергію для населення, Тимчасовою слідчою комісією проведено відповідне дослідження в частині економічної складової ціни виробництва електроенергії.

У ході проведеного дослідження на основі фінансових звітів та наданих фінансових планів АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" Тимчасовою слідчою комісією встановлено величину повної собівартості виробництва електричної енергії.

За 2020 - 2024 роки повна собівартість виробництва електроенергії (без амортизації) АТ "НАЕК "Енергоатом" зросла з 0,48 грн/кВт·год до 1,17 грн/кВт·год, тобто на 0,69 грн/кВт·год, або у 2,4 разу (рис. 6).

Рисунок 6. Динаміка зростання повної собівартості виробництва електроенергії АТ "НАЕК "Енергоатом", грн/кВт·год

Для цілей даного дослідження рівень нарахованої амортизації розглядається окремо від операційних витрат, оскільки спостерігається нетиповий рівень її зростання - з 0,11 грн/кВт·год у 2020 році до 0,45 грн/кВт·год у 2024 році. При цьому після зростання нарахованої амортизації її розмір значно перевищував суми фактичних капітальних інвестицій (рис. 7).

Рисунок 7. Порівняння нарахованої амортизації та фактичних капітальних інвестицій АТ "НАЕК "Енергоатом", млн грн

Таблиця 2. Структура повної собівартості виробництва електричної енергії АТ "НАЕК "Енергоатом" (на основі даних фінансової звітності та фінансового плану на 2024 рік)

Зростання повної собівартості виробництва електричної енергії АТ "НАЕК "Енергоатом" здійснювалося переважно за рахунок збільшення таких витрат (табл. 2):

заробітна плата - на 0,11 грн/кВт·год (56 %);

матеріали та послуги - на 0,17 грн/кВт·год (340 %);

охорона (у т. ч. пожежна) - на 0,10 грн/кВт·год (948 %);

ядерне паливо - на 0,05 грн/кВт·год (46 %);

обов'язкові платежі, податки - на 0,04 грн/кВт·год (147 %);

адміністративні витрати - на 0,03 грн/кВт·год (145 %);

фінансові витрати - на 0,13 грн/кВт·год (276 %).

Основними факторами значного збільшення повної

собівартості виробництва одиниці електроенергії АТ "НАЕК "Енергоатом" є зменшення обсягів виробництва з одночасним зростанням окремих елементів витрат.

При зростанні абсолютної величини витрат на 64 % (з 35,6 млрд грн у 2020 році до 58,4 млрд грн у 2024 році) обсяги виробництва зменшилися на 48 % (з 73,7 млрд кВт·год у 2020 році до 49,9 млрд кВт·год у 2024 році). За рахунок такої невідповідності зростання витрат та зменшення обсягів виробництва повна собівартість виробництва одиниці продукції АТ "НАЕК "Енергоатом" зросла у 2,4 разу (з 0,48 грн/кВт·год у 2020 році до 1,18 грн/кВт·год у 2024 році).

За 2020 - 2024 роки повна собівартість виробництва електроенергії (без амортизації) ПрАТ "Укргідроенерго" зросла з 0,59 грн/кВт·год до 1,05 грн/кВт·год, тобто на 0,46 грн/кВт·год, або на 78 % (рис. 8).

Рисунок 8. Динаміка повної собівартості виробництва електроенергії ПрАТ "Укргідроенерго", грн/кВт·год

Таблиця 3. Структура повної собівартості виробництва електричної енергії ПрАТ "Укргідроенерго" (на основі даних фінансової звітності та фінансового плану на 2024 рік)

Основним чинником зростання у 2020 - 2024 роках повної собівартості виробництва електричної енергії ПрАТ "Укргідроенерго" стало збільшення витрат на закупівлю електроенергії - на 0,36 грн/кВт·год (101 %) та адміністративних витрат - на 0,07 грн/кВт·год (93 %).

Основною причиною збільшення таких витрат є значне підвищення цін на електричну енергію на внутрішньому ринку у 2023 та 2024 роках.

Таблиця 4. Середньозважена повна собівартість виробництва електричної енергії АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго"

2023 рік

2024 рік

Обсяги виробництва, млрд кВт·год

АТ "НАЕК "Енергоатом"

47,84

49,94

ПрАТ "Укргідроенерго"

11,43

10,51

Повна собівартість виробництва, грн/кВт·год

АТ "НАЕК "Енергоатом"

1,00

1,18

ПрАТ "Укргідроенерго"

0,56

1,05

Середньозважена повна собівартість виробництва електроенергії (без амортизації)

0,91

1,16

Таблиця 5. Структура ціни на електричну енергію АТ "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" після підвищень ціни у 2023 та 2024 роках

При підвищенні у травні 2023 року фіксованої ціни на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт·год ціна на ринку становила 5,60 грн/кВт·год. При цьому різниця між ціною на ринку та фіксованою ціною для населення (5,6 - 2,64 = 2,96) є "віртуальною" величиною, що застосовується у взаєморозрахунках основних суб'єктів, зайнятих у постачанні газу для населення.

Враховуючи те, що одна частина електроенергії, виробленої АТ "НАЕК "Енергоатом", спрямовувалася для потреб населення за фіксованою ціною (2,64 грн/кВт·год), а друга - для потреб інших споживачів за цінами ринку (5,60 грн/кВт·год), середньозважена ціна на електроенергію становила 3,88 грн/кВт·год (за вирахуванням послуги ПСО).

Рисунок 9. Структура ціни на електричну енергію, вироблену АТ "НАЕК "Енергоатом", після підвищення ціни у травні 2023 року, грн/кВт·год

На підставі проведеного Комісією дослідження встановлено, що у структурі середньозваженої ціни на електроенергію після підвищення ціни у травні 2023 року було сформовано нерозподілений залишок чистого прибутку АТ "НАЕК "Енергоатом" та амортизації в розмірі 0,26 грн/кВт·год (рис. 9), або близько 12 млрд грн на рік.

При підвищенні у травні 2024 року фіксованої ціни на електроенергію для населення до 4,32 грн/кВт·год ціна на ринку становила 7,80 грн/кВт·год. При цьому різниця між ціною на ринку та фіксованою ціною для населення становила 3,48 грн/кВт·год (7,8 - 4,32 = 3,48). Зазначена різниця є "віртуальною" величиною (послугою ПСО) для "здешевлення" ціни на електроенергію для населення та застосовується у взаєморозрахунках основних суб'єктів, зайнятих у постачанні газу для населення.

Враховуючи те, що одна частина електроенергії, виробленої АТ "НАЕК "Енергоатом", спрямовувалася для потреб населення за фіксованою ціною (4,32 грн/ кВт·год), а друга - для потреб інших споживачів за цінами ринку (7,8 грн/кВт·год), середньозважена ціна на електроенергію становила 5,80 грн/кВт·год (за вирахуванням послуги ПСО).

Рисунок 10. Структура ціни на електричну енергію, вироблену АТ "НАЕК "Енергоатом", після підвищення ціни у травні 2024 року, грн/кВт·год

На підставі проведеного Комісією дослідження встановлено, що після підвищення ціни на електроенергію для населення у травні 2024 року у структурі середньозваженої ціни на електроенергію було сформовано нерозподілений залишок чистого прибутку АТ "НАЕК "Енергоатом" та амортизації в розмірі 0,99 грн/кВт·год (рис. 10), або близько 49 млрд грн на рік.

Отже, після підвищення цін на електроенергію для населення у 2023 та 2024 роках в АТ "НАЕК "Енергоатом" було сформовано сумарно понад 60 млрд грн нерозподіленого залишку прибутку та амортизації.

1.2. Щодо причин утворення та непогашення заборгованості суб'єктів ринку природного газу, врегулювання якої передбачено Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"

На виконання основних завдань щодо розслідування причин утворення заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та суб'єктів ринку природного газу у процесі виконання покладених на них спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на відповідних ринках (підпункт 4 пункту 2 Постанови), розслідування причин утворення та непогашення заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та суб'єктів ринку природного газу (підпункт 5 пункту 2 Постанови) Комісія відповідно до затвердженого плану роботи здійснювала дослідження загальної заборгованості на ринку природного газу, її структури, а також визначення основних факторів формування заборгованості на ринках електричної енергії та природного газу.

14 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон N 1639), яким, зокрема, внесені зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

Необхідність ухвалення Закону N 1639 була зумовлена тим, що загальна сума заборгованості суб'єктів ринку природного газу та супутніх ринків, яка потребувала врегулювання, станом на 1 травня 2021 року перевищувала 100 млрд грн.

Як зазначено в пояснювальній записці1 до законопроекту, структуру загальної заборгованості, яка потребувала врегулювання, складали:

____________

1 Пояснювальна записка до законопроекту N 3508-д від 04.06.2021 URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26932

заборгованість постачальників природного газу, в тому числі підтверджена судовими рішеннями, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам;

заборгованість постачальників природного газу, в тому числі підтверджена судовими рішеннями, за договорами про надання послуг транспортування природного газу перед особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року;

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для виробничо-технологічних потреб, укладеними з НАК "Нафтогаз України";

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, за договорами про надання послуг транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року;

заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями та/або реструктуризована, за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року;

заборгованість особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, перед НАК "Нафтогаз України";

заборгованість особи, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, перед НАК "Нафтогаз України";

заборгованість

виробників теплової енергії за природний газ, поставлений НАК "Нафтогаз України" в рамках спеціальних обов'язків та використаний для їх виробництва, а також неоплачена вартість обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи підприємствами теплоенергетики протягом 2015 - 2019 років без документального оформлення, за отримання номінацій або включення до реєстру.

При цьому основними чинниками, що істотно вплинули на утворення та накопичення зазначеної заборгованості, насамперед були:

• запровадження механізму покладення на суб'єктів ринку спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;

• затвердження тарифів на розподіл природного газу для операторів газорозподільних мереж на економічно необґрунтованому рівні, що не давало змоги підприємствам покривати обґрунтовані витрати і призвело до збитковості відповідної діяльності та штучного накопичення боргів перед кредиторами операторів газорозподільних мереж (розрахунки з НАК "Нафтогаз України" за природний газ для виробничо-технологічних витрат та з АТ "Укртрансгаз" за надання послуги балансування);

• затвердження тарифів на теплову енергію, послуги теплопостачання та гарячого водопостачання на економічно необґрунтованому рівні, що не давало змоги підприємствам покривати обґрунтовані витрати і призвело до створення та штучного накопичення заборгованості з оплати природного газу перед НАК "Нафтогаз України" та заборгованості з оплати послуг транспортування природного газу перед АТ "Укртрансгаз";

• визнання судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників, а також приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків, що спричинило утворення та накопичення заборгованості з оплати природного газу та послуги з його розподілу;

• ненадання або неякісне надання послуг з централізованого опалення (теплопостачання) та гарячого водопостачання, що призводило до втрат природного газу в газорозподільних мережах;

• складна економічна ситуація у зв'язку із запровадженням заходів запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зниження платоспроможності споживачів та різке щомісячне зростання вартості природного газу, відображення якої в тарифах на теплову енергію та інші послуги відповідно до чинної нормативно-правової бази є об'єктивно неможливим.

Закон N 1639 визначив порядок верифікації обсягу збитків та втрат суб'єктів ринку природного газу, а також виробників та надавачів комунальних послуг, об'єктивно зумовлених державною тарифно-ціновою політикою, а також іншими діями чи бездіяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які призвели до утворення та накопичення заборгованості та загострення боргової кризи на ринку природного газу.

Законами України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон N 2481) було встановлено перелік та механізми фінансування відповідних гарантій та компенсацій, спрямованих на покриття заборгованостей, визначених Законом N 1639.

Зокрема, Законом N 2481 було передбачено видатки з Державного бюджету України за бюджетною програмою 2401180 "Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", визначеної пунктом 24 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у загальній сумі 76 млрд грн (за

рахунок дивідендів і авансового податку на прибуток НАК "Нафтогаз України").

Підтвердження обсягів заборгованості, що підлягають врегулюванню згідно із Законом N 1639, мала здійснювати НКРЕКП у порядку, встановленому Законом N 2481. Для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде НКРЕКП.

На виконання статті 141 Закону N 2481 та частини третьої статті 4 Закону N 1639 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12 жовтня 2022 року N 1179 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", та проведення відповідних взаєморозрахунків" (далі - Постанова N 1179).

Відповідно до Постанови N 1179 врегулювання заборгованості проводиться після надходження до спеціального фонду державного бюджету дивідендів (доходу), що нараховуються на акції НАК "Нафтогаз України", що належать державі в його статутному капіталі, за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році та/або надходжень від сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств під час виплати таких дивідендів.

За підсумками 2022 року передбачені в бюджеті кошти для фінансування заходів з подолання кризових явищ на ринку природного газу згідно з вимогами Закону N 1639 так і не було використано, що спричинило подальше поглиблення кризи на внутрішньому ринку природного газу.

Тимчасова слідча комісія 25 листопада 2024 року звернулася до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України із запитом щодо причин невиконання заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, передбачених Законом N 1639.

На запит Комісії Міністерство фінансів України листом від 10.12.2024 N 47010-02/2-3/35890 повідомило:

"Відповідно до вимог Порядку N 1179 для проведення взаєморозрахунків одержувачі бюджетних коштів зобов'язані подавати Міненерго копії рішень НКРЕКП щодо верифікованих обсягів заборгованості, що підлягає врегулюванню (за видами заборгованостей), як це передбачено частиною другою статті 4 Закону N 1639.

За інформацією Міненерго як головного розпорядника коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2401180 "Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", наданою листом від 23.02.2023 N 26/1.6-18.5-3839, НКРЕКП не прийняла рішень щодо верифікованих обсягів заборгованості, що підлягає врегулюванню, як це передбачено частиною другою статті 4 Закону N 1639".

У свою чергу НАК "Нафтогаз України" листом від 09.12.2024 N 39/9-118/1.12/ВР-24 повідомила Комісії, що "реалізацію вищезгаданої бюджетної програми у затвердженому Кабінетом Міністрів України порядку, а отже і сплату НАК "Нафтогаз України" зазначених платежів було унеможливлено у зв'язку з незатвердженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розрахунків та обсягів, передбачених частиною другою статті 4 Закону N 1639, які згідно з частиною першою вказаної статті мають бути врегульовані за рахунок видатків державного бюджету".

Міністерство енергетики України листом від 10.12.2014 N 26/1.1-7.4-29701 також повідомило Комісії про те, що всупереч вимогам пункту 8 Постанови N 1179 до Міністерства не надходило копій рішень НКРЕКП про затвердження розрахунків/обсягів перевищення, визначених частиною другою статті 4 Закону N 1639.

Таким чином, за інформацією Міністерства фінансів, Міністерства енергетики та НАК "Нафтогаз України", невиконання вимог Закону N 1639 та Постанови N 1179 зумовлено незатвердженням Регулятором рішень щодо верифікації обсягів заборгованості, що підлягає врегулюванню, як це передбачено частиною другою статті 4 Закону N 1639.

Тимчасова слідча комісія 25 листопада 2024 року звернулася і до НКРЕКП із

запитом щодо причин невиконання заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, передбачених Законом N 1639. На запит Комісії з вимогою "надати пояснення щодо виконання або невиконання Регулятором у повному обсязі вимог Закону N 1639-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 N 1179 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", та проведення відповідних взаєморозрахунків" (Постанова N 1179) в частині ведення Реєстру та підтвердження заборгованості за результатами верифікації обсягів заборгованості" Регулятор відповів, що "визначення/верифікація розмірів заборгованості та/або грошових зобов'язань суб'єктів ринку природного газу, що є предметом взаєморозрахунків по Закону 1639-IX та погашаються за рахунок видатків державного бюджету, здійснюється відповідно до норм Порядку та не належить до компетенції НКРЕКП".

Однак зазначене твердження Регулятора суперечить вимогам частини другої статті 4 Закону N 1639, відповідно до якого:

"Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності затверджує розрахунки відповідного постачальника природного газу, включеного до Реєстру, а саме:

неоплаченої вартості обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників;

заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов, проведеного за Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року N 595, що виникла в період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків;

щомісячні розрахунки різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного постачальником для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього ресурсу побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021 року;

розрахунок сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів, зокрема заборгованості, що включає вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року N 595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату.

Обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне

регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону.

Обсяги перевищення фактично понесених витрат на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних втрат та витрат, власних потреб оператора газосховищ при наданні послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу, розрахованих за ціною природного газу, визначеною у договорах про закупівлю/постачання природного газу, над планованими витратами, розрахованими за ціною природного газу відповідно до структур тарифів на послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону".

Саме на ці норми законодавства посилалося у своїй відповіді і Міністерство енергетики України, коли інформувало Комісію про незатвердження Регулятором розрахунків заборгованості відповідних постачальників природного газу, включених до Реєстру.

За таких обставин доходимо висновку, що порушення Регулятором чітких вимог, визначених частиною другою статті 4 Закону N 1639, може мати ознаки корупції в частині перерозподілу заборгованості побутових споживачів та неповернення постачальниками значної частини плати за газ, сплаченої населенням на погашення заборгованості за отриманий газ від НАК "Нафтогаз України".

У межах проведення розслідування Комісія поставила Регулятору вісім запитань щодо розміру, структури та основних чинників формування заборгованості суб'єктів ринку природного газу, розрахунки з погашення якої мають проводитися в порядку, визначеному законодавством, за рахунок видатків державного бюджету.

НКРЕКП надала відповідь по суті лише на одне запитання - про загальну суму заборгованості суб'єктів ринку природного газу станом на кінець 2022 року та на останню облікову дату 2024 року, яка становила:

станом на 31 грудня 2022 року - 162,9 млрд грн;

станом на 1 жовтня 2024 року - 163,4 млрд грн.

На решту запитань відповіді по суті поставлених запитань не отримано. При цьому лист з відповіддю НКРЕКП надано в режимі з обмеженим доступом - для службового користування, незважаючи на те, що у відповіді Регулятора не міститься ніякої інформації, оприлюднення якої заборонено законодавством.

Таблиця 6. Структура загальної заборгованості, розрахунки з погашення якої мають проводитися в порядку, визначеному Законом N 1639, за рахунок видатків державного бюджету, млрд грн

Визначені Законом N 1639 фактори формування кризових явищ

Затверджено Регулятором на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності

Заборгованість постачальників внаслідок невідповідності норм споживання природного газу населенням без лічильників

даних не надано

Заборгованість постачальників у межах приведення обсягів газу до стандартних умов, відмінних від визначених лічильниками

даних не надано

Різниця між цінами закупівлі та реалізації газу для побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 року

даних не надано

Заборгованість побутових споживачів за приведення об'єму природного газу до стандартних умов, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників

даних не надано

Різниця в тарифах на розподіл природного газу

30,582

Різниця в тарифах на зберігання

газу

даних не надано

Загальна сума заборгованості, розрахунки з погашення якої мають проводитися в порядку, визначеному Законом N 1639, за рахунок видатків державного бюджету

даних не надано

____________

2 Дані за 68 розрахунками із 91, поданими операторами газорозподільних мереж.

Як зазначалося вище, для фінансування подолання зазначених кризових явищ у Державному бюджеті України на 2022 рік було передбачено 76 млрд грн.

Інформація щодо загальної підтвердженої вартості таких кризових явищ станом на кінець 2022 року та станом на останню звітну дату 2024 року відсутня, оскільки НКРЕКП, по суті, відмовила Комісії у наданні такої інформації.

Разом з тим, як видно з наведених показників (табл. 6), всі зазначені фактори кризи сформовані внаслідок порушення законодавства в частині державного регулювання ринку природного газу з боку НКРЕКП та Кабінету Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України у період з 1 жовтня 2014 року до 31 грудня 2020 року були незаконно (за рішенням суду) встановлені занижені норми споживання природного газу населенням без лічильників, що призвело до формування збитків відповідних суб'єктів ринку природного газу.

Результати незадовільного державного регулювання ринку природного газу, що призвели до кризових явищ, тепер мають покриватися за рахунок видатків державного бюджету.

Згідно із Законом України "Про ринок природного газу" (далі - Закон N 329) державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

До основних завдань та компетенцій Регулятора на ринку природного газу, відповідно до статті 4 Закону N 329, зокрема, належать:

затвердження та оприлюднення у встановленому порядку методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу, методологій визначення тарифів на послуги розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу [...] (пункт 3 частини третьої);

моніторинг застосування тарифів, інших платежів, пов'язаних із доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методологій визначення таких тарифів та платежів (пункт 10 частини третьої);

сприяння досягненню високого рівня виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу [...] (пункт 8 частини другої);

моніторинг виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на відповідність вимогам, передбаченим цим Законом та іншими актами законодавства (пункт 14 частини третьої);

забезпечення дотримання операторами газотранспортних і газорозподільних систем, а також іншими суб'єктами ринку природного газу (крім споживачів) їхніх обов'язків згідно з цим Законом та іншими відповідними актами законодавства [...] (пункт 11 частини третьої);

моніторинг рівня та ефективності відкриття ринку природного газу і конкуренції на оптовому та роздрібному ринках природного газу [...], а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку природного газу (пункт 24 частини третьої);

розвиток конкуренції та належне функціонування регіональних (міжнародних) ринків у рамках Енергетичного Співтовариства [...] (пункт 2 частини другої);

створення передумов для отримання споживачами економічних вигод від ефективного функціонування ринку природного газу, конкуренції на ринку природного газу [...] (пункт 7 частини другої);

моніторинг застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринку природного газу [...] (пункт 25 частини третьої);

моніторинг рівня прозорості в діяльності суб'єктів ринку природного газу, зокрема рівня оптових цін на природний газ [...] (пункт 23 частини третьої);

моніторинг дотримання та аналіз статистики виконання правил щодо безпеки та надійності газотранспортних і газорозподільних систем (пункт 22 частини третьої);

сприяння

безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури (газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG) [...] (пункт 4 частини другої);

стимулювання суб'єктів ринку природного газу до підвищення ефективності газової інфраструктури та інтеграції ринку природного газу (пункт 6 частини другої);

затвердження правил балансування як частини кодексу відповідної газотранспортної системи (у тому числі методології визначення платежів, пов'язаних із балансуванням), що мають бути справедливими, недискримінаційними, обумовленими об'єктивними чинниками та такими, що створюють економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками (пункт 7 частини третьої);

визначення умов здійснення розрахунків на ринку природного газу із залученням клірингової установи (пункт 71 частини третьої);

затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG (пункт 6 частини третьої);

затвердження правил постачання природного газу (пункт 17 частини третьої);

затвердження та моніторинг виконання планів розвитку газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ (пункт 19 частини третьої);

нагляд за дотриманням операторами газотранспортної системи, операторами газорозподільних систем, операторами газосховищ [...] вимог про відокремлення і незалежність, встановлених цим Законом (пункт 18 частини третьої);

НКРЕКП є колегіальним органом із спеціальним статусом, роботу якого спрямовує голова Комісії.

Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" спеціальний статус Регулятора обумовлюється гарантіями незалежності його членів у прийнятті рішень.

Таким чином, на думку Комісії, виникнення і неподолання кризових явищ на ринку природного газу, визначених Законом N 1639, зумовлено невиконанням членами НКРЕКП завдань та компетенцій Регулятора, визначених законодавством, а також незаконними (за рішенням суду) рішеннями Кабінету Міністрів України щодо встановлення норм споживання природного газу населенням без лічильників, що призвело до необхідності покриття відповідних збитків за рахунок видатків державного бюджету.

1.3. Щодо визначення та виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (стосовно державного регулювання цін на природний газ для потреб населення)

Серед основних завдань Тимчасової слідчої комісії визначено розслідування причин утворення заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та суб'єктів ринку природного газу у процесі виконання покладених на них спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на відповідних ринках (підпункт 4 пункту 2 Постанови).

Згідно із Законом N 329 постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом (частина друга статті 12).

З метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 11 Закону N 329).

З моменту набрання чинності Законом N 329 (з 2015 року) Кабінет Міністрів України щороку застосовував положення статті 11 цього Закону щодо покладання спеціальних обов'язків для забезпечення природним газом потреб населення, за винятком 2020 - 2021 років, коли ціни на газ на ринку знизилися нижче цін державного регулювання.

Для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу згідно із статтею 11 Закону N 329 Кабінетом Міністрів України було покладено спеціальні обов'язки на НАК "Нафтогаз України" в обсязі та на умовах, визначених відповідними нормативно-правовими актами:

з 1 квітня 2017 року до 31 жовтня 2018 року включно - постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 N 187 (із змінами та доповненнями);

з

1 листопада 2018 року - постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 N 867;

з 1 червня 2019 року - постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 N 293 (із змінами);

з 1 січня 2020 року - постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 N 867 (із змінами та доповненнями).

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 N 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" втратила чинність 20.05.2021 у зв'язку із закінченням строку її дії.

На виконання вимог статті 11 Закону N 329 Кабінет Міністрів України постановою від 06.03.2022 N 222 затвердив Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. У рамках зазначеної постанови постачання природного газу здійснюється на визначених Положенням умовах, за державними регульованими цінами.

Відповідно до вимог Положення з метою формування ресурсу природного газу для виконання спеціальних обов'язків АТ "Укргазвидобування" зобов'язано щомісяця здійснювати продаж природного газу власного видобутку за ціною 7240 грн за 1000 метрів кубічних (з урахуванням ПДВ).

Згідно із Законом N 329 ціни на ринку природного газу, що регулюються державою, повинні бути:

1) недискримінаційними;

2) прозорими;

3) встановленими виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності (частина шоста статті 4).

Законом України "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон N 5007) визначено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення: здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін (пункт 2 частини першої статті 5).

Реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику (частина перша статті 7 Закону N 5007).

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації) (частина друга статті 12 Закону N 5007).

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов'язково включають розмір їх інвестиційної складової частини (частина четверта статті 12 Закону N 5007).

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів (частина перша статті 15 Закону N 5007).

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається (частина друга статті 15 Закону N 5007).

Враховуючи зазначені вимоги законодавства та керуючись положеннями Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", Комісія 07.11.2024 звернулась до Кабінету Міністрів України щодо надання інформації та матеріалів стосовно встановлення цін на природний газ при виконанні ПСО.

Дорученням Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля від 12.11.2024 N 36480/1/1-24 зазначений запит ТСК було спрямовано до Міненерго (скликання), Мінекономіки, Мінфіну, НКРЕКП та НАК "Нафтогаз України" з відповідним дорученням

поінформувати Тимчасову слідчу комісію та Кабінет Міністрів України.

Міністерство енергетики листом від 02.12.2024 N 1.1/7.3-1088-ДСК надіслало відповідь на запит ТСК та доповнило її копіями листів від Мінекономіки, Мінфіну, НКРЕКП та НАК "Нафтогаз України".

У своєму запиті до Кабінету Міністрів України Тимчасова слідча комісія задавала наступні запитання та отримала такі реагування:

Запитання Комісії

Відповідь

1. Повідомити, чи відповідає державна регульована ціна на природний газ, встановлена Кабінетом Міністрів України для АТ "Укргазвидобування" (7240 грн за 1000 метрів кубічних (з урахуванням ПДВ), її економічно обґрунтованому рівню.

Ніхто із виконавців запиту (крім Мінфіну) не надав відповіді на поставлене запитання.

Міністерство фінансів у відповіді зазначило:

"Згідно із фінансовою звітністю АТ "Укргазвидобування" за I півріччя 2024 року товариством отримано чистий прибуток у розмірі 12,5 млрд грн (за аналогічний період минулого року чистий прибуток склав 3,7 млрд грн).

Вказане свідчить про достатність фінансових ресурсів товариства, отриманих від здійснення господарської діяльності, для збалансування своєї діяльності за рахунок тарифних та інших внутрішніх джерел і резервів".

Висновок: на основі відповіді Мінфіну Комісія дійшла висновку, що ціна на природний газ, встановлена Кабінетом Міністрів України для АТ "Укргазвидобування" (7240 грн за 1000 метрів кубічних (з урахуванням ПДВ), відповідає її економічно обґрунтованому рівню.

2. Повідомити, чи відповідають державні регульовані ціни на природний газ для побутових споживачів (населення) та інших споживачів, встановлені Кабінетом Міністрів України в рамках виконання спеціальних обов'язків, їх економічно обґрунтованому рівню.

Відповіді по суті не надано.

Висновок: жодний центральний орган виконавчої влади не проводив економічного аналізу рівня цін на природний газ для побутових споживачів.

Виходячи з того, що потреби побутових споживачів задовольняються за рахунок потреб природного газу, видобутого АТ "Укргазвидобування" (без імпорту), та зважаючи на висновки Мінфіну щодо відповідності ціни АТ "Укргазвидобування" економічно обґрунтованому рівню, Комісія дійшла висновку, що рівень встановленої ціни на газ для побутових споживачів (7,96 грн за 1 метр кубічний) відповідає економічно обґрунтованому рівню.

3. Повідомити, чи проводив Кабінет Міністрів України або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику, економічний аналіз рівня цін на природний газ для АТ "Укргазвидобування" при встановленні державної регульованої ціни в рамках виконання спеціальних обов'язків.

Відповіді по суті не надано.

Висновок: при встановленні Кабінетом Міністрів України ціни на газ для АТ "Укргазвидобування" жодний центральний орган виконавчої влади не проводив економічного аналізу рівня цін на природний газ власного видобутку.

4. Повідомити, чи проводив Кабінет Міністрів України або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику, економічний аналіз рівня цін на природний газ при встановленні державних регульованих цін для потреб побутових споживачів (населення) та інших споживачів у рамках виконання спеціальних обов'язків.

Відповіді по суті не надано.

Висновок: при встановленні Кабінетом Міністрів України ціни на природний газ для побутових споживачів жодний центральний орган виконавчої влади не проводив економічного аналізу рівня таких цін.

5. Надати матеріали щодо проведення економічного аналізу рівня цін на природний газ для АТ "Укргазвидобування" при встановленні державної регульованої ціни в рамках виконання спеціальних обов'язків.

Таких матеріалів не існує.

6. Надати матеріали щодо проведення економічного аналізу рівня цін на природний газ при встановленні державних регульованих цін для потреб побутових споживачів (населення) та інших споживачів у рамках виконання спеціальних обов'язків.

Таких матеріалів не існує.

7. Повідомити про закладений рівень рентабельності при встановленні Кабінетом Міністрів України державної регульованої ціни на природний газ для АТ "Укргазвидобування" в рамках виконання

спеціальних обов'язків та його відповідність "належному рівню", визначеному законодавством.

Відповіді не надано.

Висновок: при встановленні ціни на природний газ для АТ "Укргазвидобування" рівень рентабельності не визначався та не оцінювався на відповідність "належному рівню".

8. Повідомити про розмір інвестиційної складової, включеної при встановленні Кабінетом Міністрів України державної регульованої ціни на природний газ для АТ "Укргазвидобування" в рамках виконання спеціальних обов'язків.

Відповіді не надано.

Висновок: при встановленні ціни на природний газ для АТ "Укргазвидобування" розмір інвестиційної складової не визначався і не оцінювався на відповідність та достатність.

9. Надати фактичні структури цін на природний газ АТ "Укргазвидобування" порівняно із затвердженими Кабінетом Міністрів України структурами державних регульованих цін для АТ "Укргазвидобування" за періоди, коли Кабінет Міністрів України застосовував положення Закону України "Про ринок природного газу" щодо покладення спеціальних обов'язків.

Відповіді не надано.

Висновок: при встановленні ціни на природний газ для АТ "Укргазвидобування" не існувало будь-якої структури ціни на природний газ, яка характеризувала б її складові.

10. Надати інформацію щодо структури економічно обґрунтованих витрат АТ "Укргазвидобування", в тому числі щодо повної собівартості одиниці продукції (1000 метрів кубічних природного газу), з урахуванням зіставлення елементів витрат з аналогічними категоріями регульованих цін (тарифів), встановлених Регулятором для інших суб'єктів ринку природного газу, за періоди, коли Кабінет Міністрів України застосовував положення Закону України "Про ринок природного газу" щодо покладення спеціальних обов'язків.

Відповіді не надано.

Висновок: Міненерго зазначило, що у нього відсутня така інформація, а НАК "Нафтогаз України" проігнорувала дане запитання.

Загалом на більшість запитань Комісії відповіді не надано або інформація надавалася не по суті поставлених запитань.

Виконавцями запиту було повністю проігноровані запитання про надання інформації щодо структури економічно обґрунтованих витрат АТ "Укргазвидобування", в тому числі щодо повної собівартості одиниці продукції (1000 метрів кубічних природного газу), а також щодо надання затверджених фінансових планів підприємствам, діяльність яких пов'язана з видобутком, транспортуванням, розподілом та постачанням природного газу. Зазначена інформація необхідна для порівняння структур прогнозної та фактичної ціни на природний газ власного видобутку АТ "Укргазвидобування", затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Оскільки виконавці запиту не надали прогнозованої структури ціни, для дослідження та розрахунків економічно обґрунтованої ціни було взято за основу фактичні дані фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" за 2015 рік - дев'ять місяців 2024 року. Розрахунки фактичної структури ціни на газ власного видобутку проведено на основі опублікованої аудиторської звітності АТ "Укргазвидобування" та консолідованої звітності НАК "Нафтогаз України".

У 2020 році ціни на природний газ на європейському ринку знизилися нижче цін державного регулювання і покладення спеціальних обов'язків на ринку природного газу було скасовано.

За підсумками 2020 року, коли ціна на газ для АТ "Укргазвидобування" не регулювалася державою, її фактичний середній ринковий рівень становив 4637,7 грн за 1000 метрів кубічних (з урахуванням ПДВ) (табл. 8).

Отже, середній рівень ринкової ціни на газ у 2020 році повністю покривав економічно обґрунтовані витрати та інвестиційну складову АТ "Укргазвидобування" для забезпечення плану видобутку природного газу.

Таблиця 7. Розрахунок структури ціни реалізації природного газу для потреб населення на основі даних консолідованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" за 2020 рік

Рисунок 11. Структура ціни на газ власного видобутку АТ "Укргазвидобування" для потреб населення за 2020 рік, грн/1000 м3

За підсумками реалізації природного газу власного видобутку у ринкових умовах 2020 року нерозподілений залишок прибутку та амортизації АТ

"Укргазвидобування" склав 989 грн за 1000 метрів кубічних (рис. 11).

При реалізації природного газу у 2021 році за середньою ціною 7618 грн за 1000 метрів кубічних нерозподілений залишок прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" склав 2470,5 грн за 1000 метрів кубічних (табл. 8).

При реалізації природного газу у 2022 році за середньою ціною 7338,7 грн за 1000 метрів кубічних нерозподілений залишок прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" склав 2431,5 грн за 1000 метрів кубічних (табл. 9).

При реалізації природного газу у 2023 році за середньою ціною 7240 грн за 1000 метрів кубічних нерозподілений залишок прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" склав 1337 грн за 1000 метрів кубічних (табл. 10).

За підсумками реалізації природного газу за дев'ять місяців 2024 року за встановленою державою ціною 7240 грн за 1000 метрів кубічних нерозподілений залишок прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" склав 2476 грн за 1000 метрів кубічних (табл. 11).

Таблиця 8. Розрахунок структури ціни реалізації природного газу для потреб населення на основі даних консолідованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" за 2021 рік

Таблиця 9. Розрахунок структури ціни реалізації природного газу для потреб населення на основі даних консолідованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" за 2022 рік

Таблиця 10. Розрахунок структури ціни реалізації природного газу для потреб населення на основі даних консолідованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" за 2023 рік

Таблиця 11. Розрахунок структури ціни реалізації природного газу для потреб населення на основі даних консолідованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" за дев'ять місяців 2024 року

Згідно з проведеним аналізом структури ціни на природний газ власного видобутку, що використовується для потреб населення, за 2014 - 2019 роки (табл. 12) повна собівартість власного видобутку АТ "Укргазвидобування", крім нарахованої амортизації, становила від 89 грн за 1000 метрів кубічних (у 2015 році) до 818 грн за 1000 метрів кубічних (у 2019 році). Амортизація становила від 205 грн за 1000 метрів кубічних (у 2015 році) до 759,8 грн за 1000 метрів кубічних (у 2019 році).

Таблиця 12. Структура ціни реалізації природного газу власного видобутку АТ "Укргазвидобування" для потреб населення (виконання ПСО) за 2015 - 2019 роки

За період 2020 рік - дев'ять місяців 2024 року (табл. 13) повна собівартість власного видобутку АТ "Укргазвидобування", крім нарахованої амортизації, становила від 810 грн за 1000 метрів кубічних (у 2020 році) до 1023 грн за 1000 метрів кубічних за дев'ять місяців 2024 року. Амортизація становила від 913 грн за 1000 метрів кубічних (у 2020 році) до 2035 грн за 1000 метрів кубічних (за дев'ять місяців 2024 року).

Таблиця 13. Структура ціни реалізації природного газу власного видобутку АТ "Укргазвидобування" для потреб населення (виконання ПСО) за 2020 рік - дев'ять місяців 2024 року

Динаміка зростання повної собівартості видобутку газу власного видобутку АТ "Укргазвидобування" за період 2014 рік - дев'ять місяців 2024 року свідчить про значне зростання нарахованої амортизації (рис. 12).

Рисунок 12. Динаміка повної собівартості видобутку газу власного видобутку АТ "Укргазвидобування", грн /1000 м3

У даному випадку рівень нарахованої амортизації розглядається окремо від операційних витрат, оскільки спостерігається нетиповий (у 10 разів) рівень її зростання: з 205 грн за 1000 метрів кубічних (у 2015 році) до 2035 грн за 1000 метрів кубічних (за дев'ять місяців 2024 року). При цьому після зростання нарахованої амортизації її розмір значно перевищує суми фактичних капітальних інвестицій (рис. 13).

Рисунок 13. Порівняння нарахованої амортизації та фактичних капітальних інвестицій АТ "Укргазвидобування, грн/1000 м3

Рівень нарахованої амортизації у складі ціни на природний газ власного видобутку для потреб населення значно перевищує сумарне значення всіх інших елементів повної собівартості, що може свідчити про намагання менеджменту НАК "Нафтогаз України" завищити витрати операційної діяльності та

відповідно зменшити базу для нарахування та сплати належних дивідендів до державного бюджету на державну частку компанії.

Враховуючи значне зростання нарахованої амортизації, для проведення порівняльного аналізу було обрано фінансовий показник EBIDTA (прибуток до оподаткування + амортизація).

Таким чином, за співвідношенням показника EBIDTA до операційних витрат рентабельність видобутку власного газу за дев'ять місяців 2024 року становила 365 %. При цьому питома вага показника EBIDTA у ціні природного газу (без урахування ПДВ та рентної плати) становила 79 % (коефіцієнт 0,79).

Що стосується покриття необхідної інвестиційної складової, то її рівень у діючій ціні на природний газ значно перевищує фактичне фінансування капітальних інвестицій (рис. 14).

Рисунок 14. Порівняння інвестиційної складової в ціні на газ власного видобутку АТ "Укргазвидобування" та фактичних капітальних інвестицій, грн/1000 м3

При фактичних витратах на капітальні інвестиції за дев'ять місяців 2024 року на рівні 956 грн за 1000 метрів кубічних інвестиційна складова в ціні на природний газ АТ "Укргазвидобування" становить 3433 грн за 1000 метрів кубічних, тобто перевищує фактичний показник у 3,6 разу.

За підсумками 2015 - 2024 років рівень цін на природний газ АТ "Укргазвидобування" повністю покривав економічно обґрунтовані витрати та інвестиційну складову для забезпечення плану видобутку природного газу, а також формував значний нерозподілений залишок прибутку та амортизації.

Станом на останню дату опублікованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" (за дев'ять місяців 2024 року), у структурі затвердженої державою ціни на газ нерозподілений залишок прибутку та амортизації становить 2476 грн за 1000 метрів кубічних (рис. 15).

Рисунок 15. Структура затвердженої державою ціни на газ станом на останню дату опублікованої фінансової звітності АТ "Укргазвидобування" (дев'ять місяців 2024 року), грн за 1000 м3

Отже, сумарний розмір нерозподіленого залишку прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" за 2020 - 2024 роки становить близько 120 млрд грн (рис. 16).

Рисунок 16. Динаміка нарощення нерозподіленого прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" від реалізації природного газу у 2020 - 2024 (дев'ять місяців) роках, млн грн

Починаючи з 2015 року, при покладанні спеціальних обов'язків Кабінет Міністрів України затверджував ціну на природний газ для потреб населення без будь-яких розрахунків щодо її відповідності економічно обґрунтованим витратам, а також без аналізу щодо достатності рівня рентабельності чи інвестиційної складової, як того вимагає законодавство України.

За 2015 - 2019 роки сумарний розмір нерозподіленого залишку прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" перевищує 75 млрд грн (рис. 17).

Рисунок 17. Динаміка нарощення нерозподіленого прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" від реалізації природного газу у 2015 - 2019 роках, млн грн

Таким чином, загальна сума нерозподіленого залишку прибутку та амортизації АТ "Укргазвидобування" за період дії ПСО у 2015 - 2024 роках перевищує 195 млрд грн.

1.4. Щодо визначення компенсації з державного бюджету НАК "Нафтогаз України" за виконання покладених урядом спеціальних обов'язків на ринку природного газу у 2022 - 2023 роках

Серед основних завдань Тимчасової слідчої комісії визначено розслідування причин утворення заборгованості суб'єктів ринку електричної енергії та суб'єктів ринку природного газу у процесі виконання покладених на них спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на відповідних ринках (підпункт 4 пункту 2 Постанови).

На виконання пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2020 року N 1194 "Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки" (далі - Порядок визначення компенсації) Держаудитслужба за поданням суб'єктів ринку природного газу, на яких на підставі Закону N 329 покладаються спеціальні обов'язки, забезпечує проведення перевірки розрахунку компенсації суб'єктам ринку природного газу, на яких

покладаються спеціальні обов'язки, та не покритих доходами витрат.

Листом від 07.11.2024 Комісія направила запит до Державної аудиторської служби щодо надання інформації та матеріалів стосовно компенсації НАК "Нафтогаз України" за виконання покладених Кабінетом Міністрів України спеціальних обов'язків.

У відповідь Держаудитслужба листом від 19.11.2024 N 000500-11/14433-2024 надіслала до Комісії копії листів НАК "Нафтогаз України" від 11.07.2023 N 31/1-2382/1.10-23 та від 03.04.2024 N 31/1-851/1.10-24 з розрахунками компенсації за 2022 і 2023 роки та інші додаткові пояснення і матеріали.

На даний час загальна компенсація за виконання ПСО включає дві основні складові:

1) компенсація економічно обґрунтованих витрат на придбання імпортованого природного газу;

2) компенсація простроченої дебіторської заборгованості споживачів ПСО за використаний природний газ.

При цьому компенсація простроченої дебіторської заборгованості споживачів ПСО за використаний природний газ є винятком в Україні, оскільки ніяке інше споживання енергетичних ресурсів чи наданих послуг не передбачає можливості відшкодування за рахунок бюджетних коштів простроченої дебіторської заборгованості.

Можливість отримання компенсації за прострочену дебіторську заборгованість за природний газ передбачена частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон N 2479), прийнятого 29 липня 2022 року.

За інформацією народних депутатів України - членів Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, основним розробником тексту та лобістом прийняття Закону N 2479 була НАК "Нафтогаз України", яка тоді вимагала передбачити в бюджеті воюючої країни понад 150 млрд грн для надання їй (авансом) компенсації за виконання ПСО за рахунок донорської та іншої міжнародної допомоги.

У результаті до спеціального фонду Державного бюджету України на 2022 рік було включено видатки на компенсацію НАК "Нафтогаз України" за виконання ПСО в сумі 150,1 млрд грн.

Разом з тим після зміни у 2022 році керівника НАК "Нафтогаз України" зникли і вимоги щодо необхідності надання компанії зазначеної компенсації, отож відповідні видатки з державного бюджету не здійснювалися.

У 2024 році за наданими НАК "Нафтогаз України" для Держаудитслужби розрахунками стало відомо, що для надання компенсації за виконання ПСО компанія відобразила обсяг продажу імпортованого природного газу для виконання спеціальних обов'язків:

у 2022 році - 2199,2 млн метрів кубічних;

у 2023 році - 3058,6 млн метрів кубічних.

Сумарний обсяг використаного імпортованого природного газу для потреб ПСО протягом 2022 - 2023 років складає 5257,8 млн метрів кубічних.

При цьому ціна закупівлі імпортованого газу, за даними НАК "Нафтогаз України", становила:

у 2022 році - 742,38 євро за 1000 метрів кубічних;

у 2023 році - 560,44 євро за 1000 метрів кубічних.

Виходячи із зазначених обсягів імпортованого газу та різниці між ціною реалізації та ціною закупівлі, НАК "Нафтогаз України" визначила суму компенсації за виконання ПСО від реалізації імпортованого газу:

за 2022 рік - 24 млрд грн;

за 2023 рік - 35,6 млрд грн.

Сумарна компенсація за використання протягом 2022 - 2023 років імпортованого газу для потреб ПСО (5257,8 млн метрів кубічних) склала 59,6 млрд грн.

Крім зазначеної суми компенсації за реалізований імпортований газ до розрахунку також додано компенсацію простроченої дебіторської заборгованості споживачів ПСО (сумарно 42,2 млрд грн):

за 2022 рік - 18,6 млрд грн;

за 2023 рік - 23,6 млрд грн.

Таким чином, за розрахунками НАК "Нафтогаз України", сумарний розмір компенсації з державного бюджету за 2022 та 2023 роки за використання імпортованого газу (59,6 млрд грн) та нарощення дебіторської заборгованості (42,2 млрд грн) становить 101,8 млрд грн.

Із наданих НАК "Нафтогаз України" розрахунків компенсації на суму 101,8 млрд грн Держаудитслужба підтвердила розрахунки на загальну суму 96,58 млрд грн (рис. 18).

Рисунок

18. Порівняння сум компенсації компанії "Нафтогаз України" за виконання ПСО у 2022 та 2023 роках, млрд грн

При цьому за результатами розгляду наданих НАК "Нафтогаз України" розрахунків Держаудитслужба звернулася до Кабінету Міністрів України з пропозиціями та обґрунтуваннями щодо необхідності виключення з компенсації НАК "Нафтогаз України" відшкодування за рахунок бюджетних коштів простроченої заборгованості та ініціювання внесення відповідних змін до Закону N 2479, передбачивши визначення компенсації виключно на підставі економічно обґрунтованих витрат на придбання імпортованого природного газу.

Компенсація з державного бюджету простроченої заборгованості споживачів ПСО є неприйнятною ще і з точки зору природи її формування. Адже основною причиною виникнення такої заборгованості є формування різниці в тарифах на теплову енергію (у підприємств теплокомуненерго), яка має покриватися за рахунок видатків державного бюджету. При цьому джерелом покриття такої різниці в тарифах є дивіденди НАК "Нафтогаз України" до державного бюджету.

Таким чином, проведення взаєморозрахунків за ланцюгом "дивіденди НАК "Нафтогаз України" до державного бюджету - видатки з державного бюджету для підприємств теплокомуненерго на різницю в тарифах - погашення простроченої заборгованості за газ перед НАК "Нафтогаз України" забезпечує погашення простроченої заборгованості та автоматично усуває підстави для компенсації з державного бюджету НАК "Нафтогаз України" суми простроченої дебіторської заборгованості підприємств теплокомуненерго. Тому закладений у Законі N 2479 механізм надання компенсації за прострочену заборгованість споживачів ПСО суперечить принципу розумності.

У питанні визначення компенсації для НАК "Нафтогаз України" за використаний імпортований газ ключовим є те, що для потреб виконання ПСО взагалі не потрібно імпортованого природного газу, оскільки газу, що видобувається самою компанією протягом року, достатньо для покриття потреб споживачів ПСО, без надання компенсації.

Так, за підсумками 2024 року3 газовидобувні підприємства НАК "Нафтогаз України" видобули понад 15 млрд метрів кубічних природного газу, що на 0,77 млрд метрів кубічних (5,4 %) більше, ніж 2023 року (14,3 млрд метрів кубічних)4. Зазначених обсягів достатньо для задоволення потреб споживачів ПСО, ціни для яких встановлювалися на основі визначених цін на газ власного видобутку (без використання імпортованого газу).

____________

3 Група Нафтогаз збільшила видобуток газу в 2024 році до 13,9 млрд куб. м. URL: https://www.naftogaz.com/news/grupa-naftogaz-zbilshyla-vydobutok-gazu-v-2024-rotsi-do-13-9-kub-m

4 "Укрнафта" другий рік поспіль збільшує видобуток газу і нафти: на 6,5 % та 0,6 % відповідно. URL: https://www.ukrnafta.com/ukrnafta-drygyj-rik-pospil-zbilshue-vydobutok-gazu-i-nafty-na-6-5-ta-0-6-vidpovidno

Про достатність обсягів газу власного видобутку не раз зазначав і керівник НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов. Так, на початку 2023 року він запевняв: "У нас достатньо власного газу, і ми маємо розвивати й збільшувати видобуток. Нам вже треба забути про імпорт та розраховувати на себе. Тому "Нафтогаз" має амбітну мету в 2023 році збільшити на 1 млрд кубометрів власний видобуток й не продовжувати імпорт газу..."5

____________

5 Олексій Чернишов: Україна має забезпечити себе газом власного видобутку. URL: https://forbes.ua/company/oleksiy-chernishov-ukraina-mae-zabezpechiti-sebe-gazom-vlasnogo-vidobutku-31032023-11718

Наприкінці 2023 року очільник НАК "Нафтогаз України" заявляв: "Вперше в історії України відбулася така подія, і я тішуся, що зимовий період нарешті пройдемо за рахунок українського газу..."6.

____________

6 Чи вистачить Україні власного газу? Глава правління Нафтогазу Олексій Чернишов - про готовність до зими і ліквідацію корупційних конвеєрів - NV.Бізнес. URL: https://www.naftogaz.com/interviews/oleksiy-chernyshov-on-winter-readiness

Разом з тим, згідно з розрахунками, наданими НАК "Нафтогаз України" для Держаудитслужби, компанія продовжувала закупівлю імпортованого газу і 2022 року, і протягом 2023 року (рис. 19, 20).

Рисунок

19. Закупівля імпортованого природного газу компанією "Нафтогаз України" у 2022 році, млн м3

Рисунок 20. Закупівля імпортованого природного газу компанією "Нафтогаз України" у 2023 році, млн м3

При цьому фактичний обсяг використання імпортованого природного газу споживачами ПСО у 2022 та 2023 роках значно перевищував обсяг закупівлі імпортованого природного газу (рис. 21, 22).

Рисунок 21. Порівняння обсягів закупівлі та постачання імпортованого природного газу компанією "Нафтогаз України" у 2022 році

Рисунок 22. Порівняння обсягів закупівлі та постачання імпортованого природного газу компанією "Нафтогаз України" у 2023 році

При використанні у 2022 та 2023 роках для потреб ПСО сумарно 5257,8 млн метрів кубічних імпортованого газу обсяги закупівлі за імпортом у ці роки становили 2092,5 млн метрів кубічних. Різниця покривалася за рахунок запасів імпортованого газу, закачаних до підземних сховищ газу в попередні роки (у тому числі за рахунок запасів 2021 року - 1613,5 млн метрів кубічних та запасів, сформованих до 2021 року, - 1551,8 млн метрів кубічних) (табл. 14).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року N 628 до Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, внесено зміни, якими змінено підходи до визначення поняття "економічно обґрунтовані витрати на придбання імпортованого природного газу".

Якщо раніше економічно обґрунтовані витрати на придбання імпортованого природного газу прирівнювалися до фактичної собівартості 1000 метрів кубічних запасів імпортованого природного газу станом на початок розрахункового періоду, то після їх внесення економічно обґрунтовані витрати на придбання імпортованого природного розраховувалися вже не із собівартості запасів, а як середньозважена ціна імпортованого природного газу, придбаного у чітко визначений період:

з 1 серпня по 31 жовтня 2021 року;

з 1 січня по 31 грудня 2022 року;

з 1 січня по 31 грудня 2023 року.

Проблема полягає в тому, що фактична собівартість запасів імпортованого природного газу на початок розрахункового періоду була значно меншою, ніж середньозважена ціна імпортованого природного газу, придбаного у зазначений вище період.

Крім того, у зазначений період (з серпня 2021 року по 31 грудня 2023 року) компанією "Нафтогаз України" було закуплено 3706 млн метрів кубічних імпортованого природного газу, тоді як для потреб ПСО протягом 2022 та 2023 років було використано 5257,8 млн метрів кубічних імпортованого природного газу, що на 1551,8 млн метрів кубічних більше за зазначені вище ресурси. Тобто компанією було використано 1551,8 млн метрів кубічних із запасів імпортованого природного газу, закачаних до підземних сховищ газу ще до 2021 року.