Деякі питання запровадження вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.02.2025

м. Київ

N 168

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 лютого 2025 р. за N 284/43690

Деякі питання запровадження вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель", абзацу двісті п'ятдесят другого підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року N 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року N 1400), та з метою імплементації положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/31/ЄС від 19 травня 2010 року про енергетичні характеристики будівель

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, що додаються.

2. Затвердити Зміни до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року N 172, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 липня 2018 року за N 825/32277 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01 грудня 2021 року N 309), що додаються.

3. Управлінню енергоефективності забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Альону Шкрум.

Віце-прем'єр-міністр

з відновлення України - Міністр

Олексій КУЛЕБА

ПОГОДЖЕНО:

Міністр енергетики України

Герман ГАЛУЩЕНКО

Міністр захисту довкілля та

природних ресурсів України

Світлана ГРИНЧУК

Перший заступник Голови

Держенергоефективності

Марія МАЛАЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства розвитку громад та територій України

06 лютого 2025 року N 168

Вимоги

до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

I. Загальні положення

1. Ці Вимоги застосовуються при проєктуванні, будівництві та сертифікації енергетичної ефективності будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.

2. Терміни в цих Вимогах, вживаються у таких значеннях:

вторинні енергетичні ресурси - енергетичний потенціал, що утворюється в агрегатах, установках, інженерних системах, які застосовують в громадських та житлових об'єктах та скидається в навколишнє природне середовище, та може бути частково або повністю використаний для потреб опалення, охолодження, гарячого водопостачання будівлі;

енергія, вироблена з відновлюваних джерел - вироблена в будівлі або поблизу будівлі електрична та/або теплова енергія з відновлюваних джерел енергії, в тому числі теплова енергія отримана за результатом роботи теплового насоса (без врахування витраченої електричної енергії отриманої з невідновлюваних джерел енергії) та витрачена на потреби опалення та/або охолодження;

теплоізоляційний матеріал - будівельна продукція, що використовується для збільшення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, є елементом теплоізоляційної оболонки будівлі, відповідає вимогам нормативних документів на відповідний тип продукції та має значення коефіцієнта теплопровідності, що не перевищує 0,06 Вт/м°C;

числовий показник первинної енергії (показник споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії) - значення, що дорівнює кількості спожитої на потреби опалення та охолодження первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії.

Інші терміни, які використовуються у цих Вимогах, вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про енергетичну ефективність будівель", "Про альтернативні джерела енергії", "Про регулювання містобудівної діяльності", Методиці визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року N 169, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України від 16 липня 2018 року за N 822/32274 (далі - Методика), Мінімальних вимогах до енергетичної ефективності будівель, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 жовтня 2020 року N 260, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 18 грудня 2020 року за N 1257/35540, та інших нормативних та нормативно-правових актах.

II. Перелік вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

1. До будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії встановлюються вимоги, щодо:

класу енергетичної ефективності;

показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії;

частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій;

повітропроникності будівель;

інженерних систем.

2. Для будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії обов'язковим є дотримання усіх вимог, визначених пунктом 1 цього розділу.

III. Вимоги щодо класу енергетичної ефективності

1. При новому будівництві, будівлі з близьким до нульового рівнем споживання енергії мають відповідати класу енергетичної ефективності "A".

2. При реконструкції, будівлі з близьким до нульового рівнем споживання енергії мають відповідати класу енергетичної ефективності не нижче "B".

3. Клас енергетичної ефективності будівлі з близьким до нульового рівнем споживання енергії визначається за результатом сертифікації енергетичної ефективності, відповідно до статті 7 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

IV. Вимоги до показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії

1. Показник споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії (EPp) для будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії не повинен перевищувати максимальні значення, наведені у додатку 1 до цих Вимог, та розраховується за такою формулою:

(1)

де:

EPp - показник споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3);

- питоме споживання первинної енергії при опаленні з невідновлюваних джерел енергії (кВт х год/м2, кВт х год/м3), що розраховується за формулою (2) цих Вимог;

- питоме споживання первинної енергії при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії (кВт х год/м2, кВт х год/м3), що розраховується за формулою (4) цих Вимог;

kser - коефіцієнт використання вторинних енергетичних ресурсів. Приймається рівним 1 якщо в будівлі відсутні системи використання вторинних енергетичних ресурсів, 0,95 - якщо в будівлі наявні системи використання вторинних енергетичних ресурсів. Факт наявності систем використання вторинних енергетичних ресурсів у будівлі встановлюється на підставі проектної документації.

2. Питоме споживання первинної енергії при опаленні з невідновлюваних джерел енергії ( ) розраховується за такою формулою:

(2)

де:

- питоме споживання первинної енергії при опаленні з невідновлюваних джерел енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3);

EPH,use,nren - питоме енергоспоживання при опаленні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3), що розраховується за формулою (3) цих Вимог;

fP,nren - фактор первинної енергії для окремого джерела енергії згідно з додатком 2 до цих Вимог;

n - кількість окремих джерел енергії, що забезпечують опалення будівлі.

3. Питоме енергоспоживання при опаленні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії (EPH,use,nren) розраховується за такою формулою:

(3)

де:

EPH,use,nren - питоме енергоспоживання при опаленні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3);

khs - частка енергоспоживання при опаленні, що забезпечується окремим джерелом енергії;

kH,nren - частка енергоспоживання при опаленні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії;

EPH,use - питоме енергоспоживання при опаленні, що розраховується

відповідно до Методики.

4. Питоме споживання первинної енергії при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії, ( ) розраховується за формулою:

(4)

де:

- питоме споживання первинної енергії при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3);

EPC,use,nren - питоме енергоспоживання при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії (кВт х год/м2, кВт х год/м3), що розраховується за формулою (5) цих Вимог;

fP,nren - фактор первинної енергії для окремого джерела енергії за показниками згідно з додатком 2 до цих Вимог;

m - кількість окремих джерел енергії, що забезпечують охолодження будівлі.

5. Питоме енергоспоживання при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії, розраховується за такою формулою:

EPC,use,nren = kсs х kC,nren х EPC,use

(5)

де:

EPC,use,nren - питоме енергоспоживання при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії (кВт х год/м2, кВт х год/м3);

kсs - частка енергоспоживання при охолодженні, що забезпечується окремим джерелом енергії;

kC,nren - частка енергоспоживання при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії;

EPC,use - питоме енергоспоживання при охолодженні, що розраховується відповідно до Методики.

V. Вимоги до частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії

1. Частка енергії, вироблена з відновлюваних джерел енергії (Kren) в будівлях з близьким до нульового рівнем споживання енергії, та яка споживається на потреби опалення та охолодження будівлі, має становити не менше ніж:

53 % для I температурної зони;

57 % для II температурної зони.

2. Частка енергії, вироблена з відновлюваних джерел енергії (Kren) розраховується за такою формулою:

,

(6)

де:

Kren - частка енергії, вироблена з відновлюваних джерел енергії, (%);

EPH,use,nren - питоме енергоспоживання при опаленні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3), що розраховується за формулою (3) цих Вимог;

EPC,use,nren - питоме енергоспоживання при охолодженні з невідновлюваних джерел енергії від окремого джерела енергії, (кВт х год/м2, кВт х год/м3), що розраховується за формулою (5) цих Вимог;

EPH,use - питоме енергоспоживання при опаленні, що розраховується відповідно до Методики;

EPC,use - питоме енергоспоживання при охолодженні, що розраховується відповідно до Методики;

n - кількість окремих джерел енергії, що забезпечують опалення будівлі;

m - кількість окремих джерел енергії, що забезпечують охолодження будівлі.

3. Приклад розрахунку показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії (EPp) та частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (Kren) наведено у додатку 3 до цих Вимог.

VI. Вимоги до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій

1. Значення приведеного опору теплопередачі зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій, суміщених покриттів, що межують із зовнішнім повітрям, покриттів опалюваних горищ (технічних поверхів), мансард, горищних перекриттів неопалюваних горищ, перекриттів, що межують із зовнішнім повітрям, та над неопалюваними підвалами, зовнішніх дверей мають бути не менше значень, наведених у таблиці 1 ДБН В.2.6-31:2021 "Теплова ізоляція та енергоефективність будівель" (далі - ДБН В.2.6-31:2021), без можливості застосування понижувальних коефіцієнтів, передбачених пунктами 5.2.1 та 5.2.2 ДБН В.2.6-31:2021.

2. Товщина теплоізоляційних матеріалів огороджувальних конструкцій будівлі має становити не менше ніж:

100 мм для підлог по ґрунту;

200 мм для зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій;

300 мм для покриття опалюваних горищ (технічних поверхів), мансард, горищних перекриттів неопалюваних горищ;

400 мм для суміщених покриттів, що межують із зовнішнім повітрям.

3. Вимоги пункту 2 цього розділу не застосовуються для ділянок огороджувальних конструкцій, з теплоізоляційним матеріалом що має коефіцієнт теплопровідності, нижче ніж 0,009 Вт/м°C;

4. Вимоги до значень приведеного опору теплопередачі для світлопрозорих

огороджувальних конструкцій та лінійних коефіцієнтів теплопередачі теплопровідних включень наведені у додатку 4 до цих Вимог.

VII. Вимоги до герметичності оболонки

1. Для будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, значення повітропроникності огороджувальних конструкцій при різниці тисків 50 Па (q50), не повинно перевищувати:

1,0 м3/м2·год при новому будівництві;

2,0 м3/м2·год при реконструкції.

2. Повітропроникність огороджувальних конструкцій визначається згідно з ДСТУ EN ISO 9972:2022 "Теплотехнічні характеристики будівель. Визначення повітропроникності будівель. Метод випробувального тиску".

VIII. Вимоги до інженерних систем

1. Клас технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління будівлями з близьким до нульового рівнем споживання енергії, визначений за ДСТУ EN 15232-1:2017 "Енергоефективність будівель. Частина 1. Вплив автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями. Модулі M10-4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 (EN 15232-1:2017, IDT)", має бути не нижче класу:

"А" - у разі нового будівництва.

2. Будівлі з близьким до нульового рівнем споживання енергії мають бути обладнані:

пристроями які виробляють електричну та/або теплову енергію з енергії сонячного випромінювання, площа яких має бути не менше мінімального значення, що визначається згідно з додатком 5 до цих Вимог;

зовнішніми сонцезахисними пристроями відповідно до вимог пункту 6.17 ДБН В.2.5-28-2018 "Природне і штучне освітлення".

3. Обмін повітря у приміщеннях будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших забруднюючих речовин з метою забезпечення параметрів мікроклімату має забезпечуватись шляхом застосування механічних припливно-витяжних систем вентиляції, оснащених утилізаторами тепла витяжного повітря класу Н1 згідно з ДБН В.2.6-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування".

Для механічних припливно-витяжних систем вентиляції, що мають об'ємну витрату зовнішнього повітря нижче ніж 1,39 м3/год та тривалість роботи упродовж року менше ніж 2000 годин, для визначення класу утилізатора тепла витяжного повітря слід приймати значення тривалості роботи упродовж року рівним 2000 годин.

4. При проектуванні та для цілей розрахунків показників енергопотреби, енергоспоживання та енергетичної ефективності будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії значення сезонних коефіцієнтів енергоефективності (SEER) та продуктивності (SCOP) теплових насосів приймаються відповідно до технічної документації на обладнання.

5. Вимоги пункту 2 цього розділу не поширюються на системи вентиляції та локальні витяжні системи і пристрої санітарно-гігієнічних приміщень та приміщень з вмістом шкідливих і токсичних речовин.

Начальник Управління

енергоефективності

Дмитро ПЕТРУНІН

Додаток 1

до Вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

(пункт 1 розділу IV)

Максимальні значення показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії (EPp) для будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

1. У разі нового будівництва:

N з/п

Вид будівлі

Показник споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії, для температурної зони України

I

II

1

Будівлі житлові (поверховість):

від 1 до 3

70

60

від 4 до 9

50

41

від 10 до 16

45

38

17 і більше

40

35

2

Громадські будівлі (поверховість):

від 1 до 3

[22Lbci+9]

[18Lbci+7]

від 4 до 9

[17]

[13]

10 і більше

[15]

[12]

3

Окремі типи громадських будівель:

3.1

Будівлі готельні

33Lbci+30

26Lbci+30

3.2

Будівлі закладів освіти

[34Lbci+12]

[29Lbci+12]

3.3

Будівлі закладів дошкільної освіти

[19]

[15]

3.4

Будівлі закладів охорони здоров'я

[17]

[13]

3.5

Будівлі торгівельні

[19Lbci+9]

[13Lbci+8]

2. У разі реконструкції:

N з/п

Вид будівлі

Показник споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії, для температурної зони України

I

II

1

Будівлі житлові (поверховість):

від 1 до 3

117

99

від 4 до 9

83

67

від 10 до 16

73

63

17 і більше

69

59

2

Громадські будівлі (поверховість):

від 1 до

3

[37Lbci+15]

[31Lbci+12]

від 4 до 9

[29]

[22]

10 і більше

[25]

[17]

3

Окремі типи громадських будівель:

1)

будівлі готельні

55Lbci+50

45Lbci+50

2)

будівлі закладів освіти

[55Lbci+21]

[48Lbci+21]

3)

будівлі закладів дошкільної освіти

[31]

[26]

4)

будівлі закладів охорони здоров'я

[29]

[24]

5)

будівлі торгівельні

[32Lbci+16]

[24Lbci+14]

Коефіцієнт компактності будівлі (Lbci) розраховується за формулою:

де:

Lbci - коефіцієнт компактності будівлі, (м-1);

AS - загальна площа внутрішніх поверхонь зовнішніх огороджувальних конструкцій, включаючи покриття (перекриття) верхнього поверху і перекриття (підлоги) нижніх опалюваних приміщень, (м2);

V - кондиціонований (опалюваний) об'єм будівлі, що визначається відповідно до Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року N 172, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 липня 2018 р. за N 825/32277, (м3).

____________

Додаток 2

до Вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

(пункт 2 розділу IV)

Фактори первинної енергії для невідновлюваних джерел енергії

N п/з

Енергоносій

fP,nren

1

Горючі корисні копалини

тверді

1,1

2

скраплені

1,1

3

газоподібні

1,1

4

Біологічне паливо

тверде

0,2

5

скраплене

0,5

6

газоподібне

0,4

7

Електрична енергія

2,3

8

Централізоване опалення

1,3

9

Централізоване охолодження

1,3

____________

Додаток 3

до Вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії

(пункт 3 розділу V)

Приклад розрахунку показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії (EPp) та частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (Kren)

Вихідні дані до розрахунку

Загальні відомості про будівлю, прийняті відповідно до затверджуваної стадії проектної документації (розділ Енергетична ефективність) та/або розраховані згідно ДСТУ 9190:2022 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання":

Тип будівлі

Житловий будинок

Тип будівництва

Нове будівництво

Розташування будівлі

м. Вінниця

Кількість поверхів

1

Показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні (кВт х год/м2)

58,5

Показник питомого енергоспоживання при опаленні (кВт х год/м2) (EPH,use)

43,9

Показник питомого енергоспоживання при охолодженні (кВт х год/м2) (EPC,use)

14,6

Опалювана площа будівлі (м2)

135

Річне енергоспоживання при опаленні (кВт х год)

5926,5

Річне енергоспоживання при охолодженні (кВт х год)

1971

Річне енергоспоживання при опаленні та охолодженні (кВт х год)

7897,5

Відомості про джерела енергії, що забезпечують енергоспоживання на потреби опалення та охолодження:

Опалення

Тепловий насос:

в наявності

обсяг виробництва енергії на потреби опалення протягом року (кВт х год)1

3743,9

сезонний коефіцієнт ефективності теплового насосу при роботі на обігрів (SCOPh)

3,6

Сонячні електричні панелі:

в наявності

обсяг виробництва електричної енергії протягом періодів роботи теплового насоса (кВт х год)2

241

обсяг виробництва електричної енергії протягом періодів роботи резервного електричного котла (кВт х год)2

109

Резервний електричний котел:

в наявності

обсяг виробництва теплової енергії протягом року (кВт х год)1

2182,6

Охолодження

Тепловий насос:

в наявності

обсяг виробництва енергії на потреби охолодження протягом року (кВт х год)

1971

сезонний коефіцієнт ефективності теплового насосу при роботі на охолодження (SCOPc)

3,8

Сонячні електричні панелі:

обсяг виробництва електричної енергії протягом періоду коли здійснюється охолодження (кВт х год)2

680

Вторинні енергетичні ресурси

Система використання тепла побутових стічних вод

в наявності

____________

Примітка 1.

У випадку відсутності у проектній документації даних щодо споживання будівлею енергії на потреби опалення за різними видами джерел енергії, для цілей розрахунків показників,

передбачених вимогами до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії може бути використаний наступний спрощений розрахунок.

Температура переходу з теплового насоса на електричний котел, яка прийнята в проектній документації, складає -5 оC. Отже, енергоспоживання будівлі на потреби опалення, що забезпечується тепловим насосом буде дорівнювати енергоспоживанню на потреби опалення, що здійснюється при температурі зовнішнього повітря, що дорівнює або вище -5 оC.

Для визначення енергоспоживання на потреби опалення, що здійснюється при температурі зовнішнього повітря, що дорівнює або вище -5 оC, слід визначити загальний індекс енергоспоживання на потреби опалення (IQ) та індекс енергоспоживання на потреби опалення при температурі вище -5 оC (IQHP).

де

IQ - загальний індекс енергоспоживання на потреби опалення;

iq - загальний індекс енергоспоживання на потреби опалення за місяць;

n - кількість місяців у році.

де

iq - загальний індекс енергоспоживання на потреби опалення за місяць;

iQh - індекс енергоспоживання на потреби опалення за годину;

m - кількість годин у добі.

iQh = (tвн - tзовн)

де

iQh - індекс енергоспоживання на потреби опалення за годину;

tвн - температура внутрішнього повітря в будівлі, приймається за проектною документацією, оC;

tзовн- погодинна температура зовнішнього повітря репрезентативного дня місяця, що приймається за Таблицею А.3 Додатку А ДСТУ 9190:2022 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання";

Індекс енергоспоживання на потреби опалення за годину розраховується лише для годин, зі значенням погодинних температур зовнішнього повітря репрезентативного дня місяця нижче +8 оC для житлових, громадських, готельних, торговельних будівель, будівель закладів освіти, та +10 оC для будівель закладів охорони здоров'я та будівель закладів дошкільної освіти.

де

IQHP - індекс енергоспоживання на потреби опалення при температурі вище -5 оC;

- індекс енергоспоживання на потреби опалення при температурі вище -5 оC за місяць;

n - кількість місяців у році.

де

- індекс енергоспоживання на потреби опалення при температурі вище -5 оC за місяць;

- індекс енергоспоживання на потреби опалення при температурі вище -5 оC за годину;

m - кількість годин у добі.

де

- індекс енергоспоживання на потреби опалення за годину;

tвн - температура внутрішнього повітря в будівлі, приймається за проектною документацією, оC;

Індекс енергоспоживання на потреби опалення за годину розраховується лише для годин, зі значенням погодинних температур зовнішнього повітря репрезентативного дня місяця з температурою вище -5 оC та нижче +8 оC для житлових, громадських, готельних, торговельних будівель, будівель закладів освіти, або +10 оC для будівель закладів охорони здоров'я та будівель закладів дошкільної освіти.

Для житлового будинку, що розташований у місті Вінниця, погодинні значення температур для репрезентативного дня місяця будуть становити:

Місяць

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Година

1

-6

-4,9

-1

5,7

10,9

13,8

15,5

15,2

11

6,2

0,9

-3,6

2

-6,5

-5,4

-1,6

4,9

10

12,9

14,6

14,2

10,1

5,4

0,4

-4

3

-7

-5,9

-2,1

4,2

9,3

12,3

13,9

13,5

9,3

4,7

0

-4,4

4

-7,4

-6,3

-2,5

3,7

8,8

11,9

13,5

12,9

8,7

4,2

-0,4

-4,7

5

-7,7

-6,6

-2,8

3,4

8,6

11,8

13,3

12,5

8,2

3,7

-0,6

-5

6

-8

-6,8

-3

3,3

8,8

12

13,5

12,4

8

3,4

-0,8

-5,2

7

-8,1

-6,8

-3

3,5

9,5

12,8

14,1

12,7

8,1

3,3

-0,9

-5,4

8

-8,2

-6,7

-2,7

4,4

10,7

14

15,3

13,7

8,8

3,3

-0,9