Про внесення змін до Положення про інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики

Тип: Наказ

№ 33/25

Дата: 03 лютого 2025 р.

Статус: Чинний

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

НАКАЗ

03.02.2025

м. Київ

N 33/25

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

06 лютого 2025 р. за N 191/43597

Про внесення змін до Положення про інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12, частини третьої статті 184 Закону України "Про запобігання корупції"

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Положення про інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 червня 2023 року N 134/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2023 року за N 1153/40209, такі зміни:

1) в абзаці двадцятому пункту 2 розділу I слова "Про електронні довірчі послуги" замінити словами "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";

2) додаток 1 до цього Положення викласти в новій редакції, що додається.

2. Департаменту антикорупційної політики подати в установленому порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до розподілу обов'язків.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова

Віктор ПАВЛУЩИК

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра

цифрової трансформації України

Олексій ВИСКУБ

Додаток 1

до Положення про інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики

(пункт 2 розділу I)

Індикатори та субіндикатори досягнення очікуваних стратегічних результатів з виконання Програми

Очікуваний стратегічний результат

Індикатори1 та субіндикатори2

Програмне значення частки індикатора в очікуваному стратегічному результаті

Джерело даних / розпорядник інформації

1. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

1.1. Формування та реалізація державної антикорупційної політики

Проблема 1.1.1. Державна антикорупційна політика не завжди ґрунтується на повних, об'єктивних та достовірних даних; зусилля різних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості недостатньо скоординовані

1.1.1.1. Дослідження, спрямовані на встановлення загальних показників та причин корупції в Україні, а також вимірювання досвіду та сприйняття корупції населенням здійснюються на регулярній основі

1. Стандартне опитування щодо корупції в Україні за методикою, затвердженою наказом Національного агентства, здійснюється щороку

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

2. Експертне опитування щодо оцінки рівня корупції в Україні здійснюється не рідше ніж один раз на два роки

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

1.1.1.2. Запроваджено єдину уніфіковану систему збору, узагальнення та візуалізації статистичної інформації, передбаченої частиною другою статті 183 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон), про результати діяльності Національного агентства, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, АРМА, Національної поліції України, органів прокуратури, судів та інших державних органів

1. Визначено порядок надання інформації, передбаченої статтею 183 Закону

Національне агентство

2. Щороку (до 15 лютого) до Національного агентства надходить:

1) 100 відсотків статистичної інформації, зазначеної у частині другій статті 183 Закону (30 відсотків);

2) 95 відсотків статистичної інформації, зазначеної у частині другій статті 183 Закону (20 відсотків);

3) 90 відсотків статистичної інформації, зазначеної у частині другій статті 183 Закону (10 відсотків)

Національне агентство

3. Щороку (до 15 квітня) Національне агентство розміщує результати узагальнення інформації, отриманої відповідно до статті 183 Закону, в межах окремого розділу інформаційної системи моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (далі - інформаційна система моніторингу), зокрема з візуалізацією окремих статистичних

показників

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

інформаційна система моніторингу

1.1.1.3. Під час формування та реалізації державної політики Національне агентство, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України та інші державні органи використовують офіційну статистичну інформацію, результати оцінки корупційних ризиків та узагальнення найбільш поширених корупційних практик, а також ураховують результати соціологічних та інших досліджень

1. Набрав чинності закон, яким на Національне агентство покладено обов'язок забезпечити постійне ведення Єдиного загальнодержавного обліку "Стан протидії адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією"

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

2. Забезпечено відкритий цілодобовий доступ до Єдиного загальнодержавного обліку "Стан протидії адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією" через інформаційну систему моніторингу

офіційний вебсайт Національного агентства

інформаційна система моніторингу

3. На офіційному вебсайті Національного агентства створено:

1) окрему сторінку, на якій відображається ключова статистична інформація про стан протидії корупційним і пов'язаним з корупцією кримінальним правопорушенням (5 відсотків);

2) окрему сторінку "Бібліотека основних соціологічних досліджень", на якій розміщено соціологічні дослідження, що проводилися в Україні за останні десять років і розкривали питання сприйняття, поширеності чи причини корупції, а також ефективності запобігання та протидії їй (5 відсотків);

3) окрему сторінку "Бібліотека ґрунтовних аналітичних досліджень", на якій розміщено найбільш комплексні та ґрунтовні праці (монографії, дисертації, підручники, збірки праць тощо) останніх років у сфері запобігання та протидії корупції (5 відсотків);

4) окрему сторінку "Наукова періодика", на якій розміщено наукові статті останніх років, опублікованих у наукових періодичних виданнях та присвячених проблемам запобігання та протидії корупції (5 відсотків)

офіційний вебсайт Національного агентства

4. Забезпечено щорічне проведення щонайменше одного дослідження, спрямованого на ідентифікацію найбільш поширених корупційних практик в одній із сфер, найбільш вражених корупцією

офіційний вебсайт Національного агентства

5. Ключова інформація у сфері запобігання та протидії корупції щороку надсилається Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України в тому числі комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією, Президенту України (в тому числі Національній раді з питань антикорупційної політики), а також іншим державним органам з метою надання їм можливості враховувати цю інформацію під час формування антикорупційної та галузевої політики

офіційний вебсайт Національного агентства

1.1.1.4. Збір, аналіз та оприлюднення відомостей про стан реалізації антикорупційної політики здійснюються з використанням сучасних IT-інструментів

1. Інформаційна система моніторингу введена в експлуатацію та офіційно почала функціонувати

офіційний вебсайт Національного агентства

2. Інформаційна система моніторингу містить всі категорії інформації, зазначені у частині першій статті 184 Закону, та забезпечує відкритий цілодобовий доступ до цієї інформації

офіційний вебсайт Національного агентства

1.1.1.5. На потреби формування та реалізації антикорупційної політики виділяються достатні фінансові ресурси та інші необхідні ресурси

1. Національним агентством реалізується бюджетна програма 6331030 "Реалізація антикорупційних стратегій"

Національне агентство

Мінфін

2. У 2024 і 2025 роках обсяг фінансування за бюджетною програмою 6331030 "Реалізація антикорупційних стратегій" становить:

1) 100 відсотків бюджетного запиту Національного агентства на відповідний рік (90 відсотків);

2) понад 90 відсотків бюджетного запиту Національного агентства на відповідний рік (75 відсотків);

3) понад 80 відсотків бюджетного запиту Національного агентства на відповідний рік (60 відсотків);

4) понад 70 відсотків бюджетного запиту Національного

агентства на відповідний рік (45 відсотків);

5) понад 60 відсотків бюджетного запиту Національного агентства на відповідний рік (30 відсотків);

6) понад 50 відсотків бюджетного запиту Національного агентства на відповідний рік (15 відсотків)

Національне агентство

Мінфін

1.1.1.6. Координація реалізації антикорупційної політики є дієвою та ефективною, зокрема завдяки створенню ефективних механізмів взаємодії антикорупційних інституцій з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування

1. Визначено порядок координації реалізації Антикорупційної стратегії та Програми

Національне агентство

2. Національне агентство не рідше ніж один раз на квартал звертається з листами до виконавців Програми, які не виконали чи неналежним чином виконали покладені на них завдання

Національне агентство

3. Національне агентство щокварталу інформує Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України та Президента України про стан реалізації Програми

Національне агентство

Кабінет Міністрів України

Верховна Рада України

Президент України

1.1.1.7. Результати моніторингу та оцінки ефективності антикорупційної політики є повними, достовірними, об'єктивними та публічними

1. Визначено порядок моніторингу та оцінки реалізації Антикорупційної стратегії та Програми

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

2. На офіційному вебсайті Національного агентства щокварталу (не пізніше ніж через 60 днів після завершення звітного кварталу) оприлюднюються результати моніторингу стану виконання передбачених Програмою завдань

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

3. На офіційному вебсайті Національного агентства щороку оприлюднюються результати здійснення оцінки стану досягнення очікуваних стратегічних результатів, визначених Антикорупційною стратегією та Програмою

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

4. У рік завершення дії Антикорупційної стратегії (не пізніше 01 квітня 2025 року) на офіційному вебсайті Національного агентства оприлюднено Національну доповідь щодо ефективності реалізації державної антикорупційної політики у 2023 - 2025 роках, яка включає в себе всю інформацію, визначену частиною третьою статті 20 Закону

Національне агентство

офіційний вебсайт Національного агентства

1.1.1.8. Антикорупційні програми та інші програмні документи антикорупційного характеру органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших публічних інституцій є дієвим механізмом подолання та упередження корупційних практик у публічному секторі; до їх розроблення і моніторингу виконання долучається громадськість

1. Набрав чинності закон щодо внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції", яким:

1) у статті 19 Закону визначено вичерпний перелік суб'єктів, які зобов'язані приймати документи щодо управління корупційними ризиками в координації з Національним агентством (8 відсотків);

2) повноваження Національного агентства проводити аналіз антикорупційних програм замінені на повноваження подавати обов'язкові для розгляду пропозиції до документів з управління корупційними ризиками (7 відсотків);

3) визначені повноваження Національного агентства затверджувати методологію управління корупційними ризиками; проводити стратегічний аналіз корупційних ризиків у визначених ним сферах із наданням обов'язкових для врахування пропозицій за результатами його проведення; здійснювати моніторинг виконання планів управління корупційними ризиками суб'єктів, визначених у статті 19 Закону (7 відсотків);

4) визначено роль керівника та завдання уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції з управління корупційними ризиками відповідно до методології, затвердженої Національним агентством (7 відсотків);

5) скасовано вимогу щодо погодження Національним агентством антикорупційних програм суб'єктів, визначених у статті 19 Закону (7 відсотків);

6) встановлено обов'язок суб'єктів, визначених у статті 19 Закону, затверджувати документи з управління корупційними ризиками з урахуванням пропозицій і

зауважень, наданих Національним агентством, а також забезпечити обов'язкове виконання таких документів (7 відсотків);

7) визначено завдання уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції проводити аналіз потенційних та наявних контрагентів відповідного органу на підставі ризик орієнтованого підходу та подавати пропозиції керівникові такого органу (7 відсотків)

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

2. Вимоги нормативно-правових актів Національного агентства оновлено з урахуванням Закону, зазначеного в підпункті 1 пункту 1.1.1.8

офіційний вебсайт Національного агентства

3. Здійснюваний Національним агентством щорічний стратегічний аналіз корупційних ризиків є масштабним і результативним:

1) аналіз проведено:

у п'яти і більше сферах (15 відсотків);

у трьох - чотирьох сферах (10 відсотків);

в одній - двох сферах (5 відсотків);

2) у документах щодо управління корупційними ризиками тих публічних інституцій, у діяльності яких виявлено корупційні ризики та яким надано індивідуальні пропозиції із розроблення і вжиття заходів для усунення, мінімізації корупційних ризиків, враховано результати стратегічного аналізу корупційних ризиків та передбачено:

75 відсотків і більше запропонованих Національним агентством заходів з усунення, мінімізації корупційних ризиків (15 відсотків);

50 відсотків і більше запропонованих Національним агентством заходів з усунення, мінімізації корупційних ризиків (10 відсотків);

25 відсотків і більше запропонованих Національним агентством заходів з усунення, мінімізації корупційних ризиків (5 відсотків)

антикорупційний портал Національного агентства

офіційний вебсайт Національного агентства

Проблема 1.1.2. Безсистемні зміни до законодавства у сфері запобігання та протидії корупції негативно впливають на ефективність правозастосування

1.1.2.1. Якість законодавства про запобігання та протидію корупції забезпечується шляхом планування законотворчої роботи відповідно до засад антикорупційної політики та багаторівневої експертизи із залученням Національного агентства та громадськості (зокрема шляхом внесення змін до законодавства, що визначає процедури підготовки нормативно-правових актів)

1. Набрав чинності закон, яким:

1) визначено механізм координації, моніторингу та оцінки реалізації плану законопроєктних робіт Верховної Ради України (30 відсотків);

2) встановлено обов'язковість опублікування звіту Верховної Ради України про виконання плану законопроєктних робіт за певний рік (30 відсотків);

3) передбачено, що під час підготовки законопроєкту до першого читання головний комітет Верховної Ради України повинен враховувати висновки антикорупційної експертизи Національного агентства у разі її проведення відповідно до закону (40 відсотків)

100

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

1.1.2.2. Недоліки правозастосування виявляються за результатами аналізу правозастосовної практики, який проводять Національне агентство або інші уповноважені на це інституції, та усуваються завдяки своєчасному внесенню необхідних змін до законодавства

1. Набрав чинності закон, яким передбачено, що обов'язковою передумовою внесення законопроєкту до Верховної Ради України є проведення правового моніторингу у сфері, що стосується предмета законопроєкту, який, зокрема, здійснюється шляхом аналітичного узагальнення даних про практику застосування нормативно-правових актів, правозастосовної і судової практики про дію нормативно-правових актів

100

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

Проблема 1.1.3. Положення нормативно-правових актів та їх проєктів потребують подальшого удосконалення для усунення можливих корупціогенних факторів

1.1.3.1. Прийнято закон, який визначає види та юридичну силу нормативно-правових актів, встановлює вимоги до процедури їх підготовки (зокрема громадського обговорення), прийняття та набрання чинності, містить правила нормопроєктувальної техніки, тлумачення, обліку і систематизації, регулює порядок подолання прогалин і суперечностей

Набрав чинності закон, яким визначено:

1) види, юридичну силу нормативно-правових актів та їх ієрархію (3 відсотки);

2) перелік і зміст етапів процедури розроблення проєктів нормативно-правових актів (6 відсотків);

3) обов'язковими щонайменше такі етапи розроблення законопроєкту: розроблення концепції проєкту, здійснення оцінки його впливу, аналіз ступеня відповідності законодавству Європейського Союзу, громадське обговорення та погодження із заінтересованими органами (6 відсотків);

4) єдині вимоги щодо змісту, структури та нормопроєктувальної техніки (3 відсотки);

5) процедуру розгляду проєктів та прийняття (видання) нормативно-правових актів (3 відсотки);

6) порядок офіційного оприлюднення, набрання чинності та обліку нормативно-правових актів (3 відсотки);

7) загальні правила щодо дії нормативно-правових актів у часі, просторі, за суб'єктами (3 відсотки);

8) правила подолання колізій та прогалин, а також правила пріоритетності застосування різних колізійних правил (3 відсотки)

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

2. За результатами експертного опитування встановлено, що:

1) понад 75 відсотків фахівців у сфері правової політики оцінюють якість правового регулювання, запровадженого законом, зазначеним у підпункті 1 пункту 1.1.3.1, як високу або дуже високу (10 відсотків);

2) понад 50 відсотків фахівців у сфері правової політики оцінюють якість правового регулювання, запровадженого законом, зазначеного в підпункті 1 пункту 1.1.3.1, як високу або дуже високу (7 відсотків);

3) понад 25 відсотків фахівців у сфері правової політики оцінюють якість правового регулювання, запровадженого законом, зазначеного в підпункті 1 пункту 1.1.3.1, як високу або дуже високу (4 відсотки)

результати експертного опитування, організованого Національним агентством

3. Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України щодо впровадження повноцінного циклу формування публічної політики, який визначає:

1) процедури, що забезпечують системне вивчення ситуації у кожній сфері суспільного життя та визначення в ній усіх ключових проблем (5 відсотків);

2) обов'язок аналізу всіх визначених проблем у кожній такій сфері та закріплює принцип пріоритетності їх розв'язання (5 відсотків);

3) обов'язок пошуку та аналізу різних варіантів розв'язання проблеми (5 відсотків);

4) загальні засади щодо обрання найбільш оптимального варіанта розв'язання проблеми з огляду на результати проведеного аналізу кожного з потенційних варіантів (5 відсотків);

5) обов'язок та потенційні форми координації виконання прийнятого рішення (5 відсотків);

6) обов'язок та потенційні форми моніторингу стану виконання прийнятого рішення (5 відсотків);

7) загальні засади здійснення оцінки результатів реалізації прийнятого рішення не лише як інструменту визначення його ефективності, а як інструменту з формування основи для нового циклу політики у відповідній сфері (5 відсотків);

8) обов'язок підготовки науково обґрунтованих концепцій розвитку законодавства (5 відсотків)

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Кабінету Міністрів України

4. За результатами експертного опитування встановлено, що:

1) понад 75 відсотків фахівців у сфері правової політики оцінюють якість правового регулювання, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України, зазначеною в підпункті 3 пункту 1.1.3.1, як високу або дуже високу (20 відсотків);

2) понад 50 відсотків фахівців у сфері правової політики оцінюють якість правового регулювання, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України, зазначеною в підпункті 3 пункту 1.1.3.1, як високу або дуже високу (14 відсотків);

3) понад 25 відсотків фахівців у сфері правової політики оцінюють якість правового регулювання, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України, зазначеною в підпункті 3 пункту 1.1.3.1, як високу або дуже високу (8 відсотків)

результати експертного опитування, організованого Національним агентством

1.1.3.2. Системно проводиться обов'язкова антикорупційна експертиза проєктів та чинних

нормативно-правових актів уповноваженими на це суб'єктами; результати антикорупційної (зокрема громадської) експертизи підлягають оприлюдненню та обов'язковому розгляду

1. Набрав чинності закон, яким:

1) встановлено, що результати антикорупційної (зокрема громадської) експертизи підлягають оприлюдненню та обов'язковому розгляду (15 відсотків);

2) покладено на Національне агентство обов'язок з проведення антикорупційної експертизи всіх актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України (5 відсотків);

3) покладено на Національне агентство обов'язок проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів (10 відсотків)

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

2. Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики забезпечує проведення антикорупційної експертизи:

1) 100 відсотків законопроєктів, поданих на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України (20 відсотків);

2) 75 відсотків і більше законопроєктів, поданих на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України (16 відсотків);

3) 50 відсотків і більше законопроєктів, поданих на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України (12 відсотків);

4) 25 відсотків і більше законопроєктів, поданих на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України (8 відсотків);

5) до 25 відсотків законопроєктів, поданих на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України (4 відсотки)

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики

3. Міністерство юстиції України (до передачі таких повноважень Національному агентству) та Національне агентство (після передачі відповідних повноважень) забезпечують моніторинг та/або проведення антикорупційної експертизи:

1) 100 відсотків законопроєктів, поданих на розгляд Кабінету Міністрів України (20 відсотків);

2) 75 відсотків і більше законопроєктів, поданих на розгляд Кабінету Міністрів України (16 відсотків);

3) 50 відсотків і більше законопроєктів, поданих на розгляд Кабінету Міністрів України (12 відсотків);

4) 25 відсотків і більше законопроєктів, поданих на розгляд Кабінету Міністрів України (8 відсотків);

5) до 25 відсотків законопроєктів, поданих на розгляд Кабінету Міністрів України (4 відсотки)

Мін'юст

Національне агентство

4. Щонайменше 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють якість антикорупційної експертизи, що здійснюється Комітетом Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, як високу або дуже високу

результати експертного опитування, організованого Національним агентством

5. Щонайменше 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють якість антикорупційної експертизи, що здійснюється Національним агентством, як високу або дуже високу

результати експертного опитування, організованого Національним агентством

6. Щонайменше 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють якість антикорупційної експертизи, що здійснюється Міністерством юстиції України, як високу або дуже високу

результати експертного опитування, організованого Національним агентством

1.1.3.3. Усунуто колізії, прогалини та інші корупціогенні фактори, що зумовлюють неоднозначне тлумачення, порушення принципу правової визначеності та системні корупційні ризики у сфері запобігання корупції та пріоритетних сферах, визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії

1. Впроваджено в практику діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади провадження систематичної, комплексної діяльності, спрямованої на спостереження, аналіз та оцінку ефективності застосування галузевого законодавства, що регулює суспільні відносини у сферах, визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії, з метою виявлення проблем та недоліків, а отже, потреб у його подальшому вдосконаленні (правовий моніторинг), результати якої лягають в основу законотворчої діяльності

Мін'юст

інші центральні органи виконавчої влади

2. При Національному агентстві утворено та

ефективно функціонує:

1) сім або більше секторальних робочих груп з виявлення та усунення корупціогенних факторів у ключових сферах суспільного життя (передусім визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії) (40 відсотків);

2) чотири - шість секторальних робочих груп з виявлення та усунення корупціогенних факторів у ключових сферах суспільного життя (передусім визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії) (28 відсотків);

3) одна - три секторальні робочі групи з виявлення та усунення корупціогенних факторів у ключових сферах суспільного життя (передусім визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії) (14 відсотків)

Національне агентство

3. Національне агентство щороку починаючи з року, наступного за роком набрання чинності законом, згідно з яким на нього покладено обов'язок проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів, забезпечує проведення антикорупційної експертизи:

1) 30 або більше чинних нормативно-правових актів у сферах, визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії (20 відсотків);

2) від 15 до 29 чинних нормативно-правових актів у сферах, визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії (14 відсотків);

3) до 15 чинних нормативно-правових актів у сферах, визначених розділом 3 Антикорупційної стратегії (7 відсотків)

Національне агентство

Проблема 1.1.4. Інститут уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання корупції не повною мірою реалізує свій потенціал у зв'язку з недостатніми гарантіями автономності

1.1.4.1. Інститут уповноважених з питань запобігання корупції функціонує як доброчесна, незалежна, лідерська мережа з урахуванням кращих світових і національних практик та отримує комплексну координаційну підтримку з боку Національного агентства

1. Набрав чинності закон, яким:

1) у Законі України "Про центральні органи виконавчої влади" визначена роль керівника центрального органу виконавчої влади як особи, відповідальної за формування та реалізацію відомчої антикорупційної політики, та виключено норму про наявність у міністра заступника з питань боротьби з корупцією (8 відсотків);

2) уніфіковано засади організації діяльності уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, а також юридичних осіб приватного права (8 відсотків);

3) включено керівників уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції обласних державних адміністрацій, обласних рад до переліку керівників уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, на звільнення яких за ініціативою керівника органу, суб'єкта господарювання надає згоду Національне агентство (8 відсотків);

4) розширено мету, з якою надається згода Національного агентства на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції (8 відсотків);

5) визначено повноваження Національного агентства встановлювати рекомендаційні вимоги до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування (8 відсотків);

6) встановлено обов'язок виконання керівником державного органу вимог до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції в державних органах (8 відсотків);

7) встановлено обов'язок погоджувати з Національним агентством зміну структури та штату організації, зазначеної у частині першій статті 19 Закону, що призводить до реорганізації уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, переміщення або звільнення його керівника або працівників, а також затверджувати таку структуру та штатний розпис, що передбачають утворення уповноваженого підрозділу (визначення уповноваженої особи) вперше (8 відсотків);

8) передбачено обов'язок керівника організації укласти з керівником уповноваженого підрозділу (уповноваженою особою) з питань запобігання та виявлення корупції декларацію незалежності за типовою формою, затвердженою Національним агентством, та забезпечити її дотримання, що дозволить

конкретизувати гарантії незалежності такого уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) від впливу чи втручання у його роботу (7 відсотків);

9) передбачено погодження призначення на посаду (визначення) та звільнення з посади керівників уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, підприємств, установ, організацій, які належать до сфери управління державних органів, з керівниками уповноважених підрозділів (уповноваженими особами) з питань запобігання та виявлення корупції відповідних державних органів, а керівників уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції комунальних підприємств - з керівниками уповноважених підрозділів (уповноваженими особами) з питань запобігання та виявлення корупції відповідних органів місцевого самоврядування (7 відсотків)

офіційні друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

2. Розроблено та впроваджено систему навчання керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних адміністрацій, голів обласних рад, міських, селищних, сільських голів, керівників підприємств, установ, організацій, а саме:

1) онлайн-курс про роль керівника у розбудові доброчесного середовища організації для керівників всіх рівнів пройшли щонайменше 300 керівників (17 відсотків);

2) загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації державних службовців категорії "А" щодо ролі керівника у побудові доброчесного середовища організації пройшли щонайменше 100 керівників (13 відсотків)

НАДС

Національне агентство

1.1.4.2. Уповноважені з питань запобігання корупції мають, поділяють і впроваджують зрозумілі та ефективні стандарти діяльності, які розроблені Національним агентством разом з іншими заінтересованими сторонами та базуються на обґрунтованих кваліфікаційних вимогах, якісному доборі на ці посади, ресурсній достатності та захищеності від втручання

1. Запроваджено разом з партнерськими закладами вищої освіти магістерські програми антикорупційного спрямування (зокрема міждисциплінарних) у межах діючих спеціальностей та галузей знань

МОН

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти

Національне агентство

2. Розроблено систему спеціалізованих онлайн-курсів для професійного розвитку уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції за такими темами:

1) візування уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції проєктів актів організації (9 відсотків);

2) управління корупційними ризиками у діяльності організації (9 відсотків);

3) здійснення повноважень у сфері захисту викривачів та розгляд повідомлень про порушення вимог антикорупційного законодавства (9 відсотків);

4) запобігання конфлікту інтересів та порушенню інших антикорупційних обмежень (9 відсотків);

5) проведення антикорупційної перевірки контрагентів (9 відсотків);

6) інформування та забезпечення обізнаності з питань додержання антикорупційного законодавства (5 відсотків)

Національне агентство

3. Оновлено Методологію з оцінки ефективності роботи уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, яка сфокусована на оцінці ефективності виконання пріоритетних напрямів їх діяльності (10 відсотків). За підсумками річного оцінювання уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції за звітні роки середній показник ефективності їх роботи за пріоритетними напрямами діяльності становить:

1) не нижче 65 відсотків (10 відсотків);

2) не нижче 50 відсотків (6 відсотків);

3) не нижче 40 відсотків (2 відсотки)

Національне агентство

1.1.4.3. Пріоритетом у діяльності уповноважених з питань запобігання корупції визначено запобігання поширенню корупційних практик, залучення громадськості до аналізу та усунення корупційних ризиків у нормативно-правових актах органів державної влади та органів місцевого самоврядування

1. Набрав чинності наказ Національного агентства про внесення змін до Типового

положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції щодо конкретизації випадків визначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції шляхом покладення на неї таких функцій

Національне агентство

2. Розроблено та запроваджено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації з управління корупційними ризиками, навчання за якою пройшли щонайменше 300 уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції

НАДС

Національне агентство

Проблема 1.1.5. У багатьох сферах суспільного життя застосування корупційних практик є зручнішим, оперативнішим, ефективнішим, а інколи і єдиним способом задоволення потреб фізичних та юридичних осіб порівняно із задоволенням таких потреб у законний спосіб

1.1.5.1. У сферах освіти, науки, охорони здоров'я, адміністративних, соціальних та комунальних послуг, а також державного регулювання економіки на противагу існуючим корупційним практикам створено зручні законні способи задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, що передусім передбачають:

ідентифікацію найбільш поширених корупційних практик та причин їх існування;

удосконалення законних форм задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, за яких вони будуть упевнені, що гарантовано, швидко та комфортно отримають бажаний і законний результат;

забезпечення належної нормативно-правової, організаційної і фінансової бази для скоординованих дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на спрощення процедур надання адміністративних, соціальних, комунальних та інших послуг, а також захисту суб'єктів господарювання від недобросовісної поведінки цих органів;

приведення системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування у відповідність з адміністративно-територіальним устроєм;

впровадження електронних сервісів, підвищення прозорості та підзвітності процесів, які стосуються взаємодії держави з населенням і бізнесом

1. Щороку опубліковано звіти за результатами аналітичних досліджень щодо заміни корупційних практик у найбільш уражених корупцією сферах на зручні та законні форми задоволення потреб фізичних та юридичних осіб:

1) у п'ятьох і більше сферах (20 відсотків);

2) у трьох - чотирьох сферах (15 відсотків);

3) в одній - двох сферах (10 відсотків)

антикорупційний портал Національного агентства

офіційний вебсайт Національного агентства

2. Удосконалено законні форми задоволення потреб фізичних та юридичних осіб з урахуванням рекомендацій, наданих у звітах, зазначених в підпункті 1 пункту 1.1.5.1, та враховано:

1) 75 відсотків і більше рекомендацій (40 відсотків);

2) 50 відсотків і більше рекомендацій (25 відсотків);

3) 25 відсотків і більше рекомендацій (15 відсотків)

антикорупційний портал Національного агентства

офіційний вебсайт Національного агентства

3. За результатами експертного опитування встановлено, що:

1) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють якість заходів, запроваджених відповідно до підпункту 2 пункту 1.1.5.1, як високу або дуже високу (20 відсотків);

2) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють якість заходів, запроваджених відповідно до підпункту 2 пункту 1.1.5.1, як високу або дуже високу (10 відсотків);

3) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють якість заходів, запроваджених відповідно до підпункту 2 пункту 1.1.5.1, як високу або дуже високу (5 відсотків)

результати експертного опитування, організованого Національним агентством

4. Набрав чинності закон, яким визначено:

1) основні засади адміністративно-територіального устрою України (5 відсотків);

2) органи, до повноважень яких належать розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою (5 відсотків);

3) порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць (5 відсотків);

4) порядок найменування та перейменування адміністративно-територіальних одиниць (5 відсотків)

офіційні

друковані видання

офіційний вебсайт Верховної Ради України

1.1.5.2. Громадяни утримуються від корупційних практик завдяки проведенню інформаційно-просвітницьких кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності про наявність електронних сервісів, спрощення процедур тощо

1. Проведено пілотну інформаційно-просвітницьку кампанію, спрямовану на стимулювання громадян утримуватися від корупційних практик шляхом підвищення обізнаності про наявність альтернативних форм задоволення потреб фізичних та юридичних осіб

офіційний вебсайт Національного агентства

2. За результатами соціологічного опитування встановлено, що:

1) частка громадян, які достатньо обізнані про наявність сервісів, що слугують альтернативами корупційним практикам, щороку збільшується на 5 відсотків початкового рівня (встановленого за результатами соціологічного опитування, проведеного у 2023 році) (15 відсотків);

2) не менше 60 відсотків громадян негативно ставляться до корупційних проявів (15 відсотків)

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

1.1.5.3. Представники бізнес-спільноти та Ради бізнес-омбудсмена є активними учасниками процесу мінімізації корупційних ризиків та запровадження ефективного регулювання, що сприяє розвитку економіки та залученню інвестицій

1. Між Національним агентством та Радою бізнес-омбудсмена здійснюється періодичний (не рідше ніж двічі на рік) обмін інформацією про найбільш поширені корупційні практики у взаємодії бізнесу з публічним сектором

Національне агентство

Рада бізнес-омбудсмена

2. За результатами соціологічного опитування встановлено, що:

1) частка представників бізнесу, які достатньо обізнані про наявність сервісів, що слугують альтернативами корупційним практикам, щороку збільшується на 5 відсотків початкового рівня (встановленого за результатами соціологічного опитування, проведеного у 2023 році) (25 відсотків);

2) не менше 60 відсотків представників бізнесу негативно ставляться до корупційних проявів (25 відсотків)

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

1.2. Формування негативного ставлення до корупції

Проблема 1.2.1. Корупційні практики на побутовому рівні є усталеною нормою поведінки і не сприймаються як порушення моральних чи правових норм. З боку населення відсутній стійкий запит (вимога) до публічних осіб щодо дотримання ними визначених правил етичної поведінки та доброчесності

1.2.1.1. Загальний рівень толерування корупції в Україні знизився завдяки інтеграції антикорупційної тематики до змісту освіти всіх рівнів, що, зокрема, включає формування у суспільстві стійкого уявлення про корупцію як явище, що суттєво сповільнює соціально-економічний розвиток держави, про корупціонерів як осіб, які роблять публічну адміністрацію неефективною, а також усвідомлення того, що недоброчесні практики, навіть коли виглядають зручною можливістю вирішити свої питання у короткостроковій перспективі, завжди є невигідними для людини та суспільства у середньостроковій та довгостроковій перспективі

1. Антикорупційна тематика інтегрована до змісту загальної середньої освіти та змісту професійної (професійно-технічної) освіти:

1) документи, які визначають орієнтири та зміст навчальних програм для загальної середньої освіти, містять положення про антикорупційну тематику - державний стандарт профільної середньої освіти (громадянські та соціальні компетентності), державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти) (7 відсотків);

2) розроблено навчально-методичні матеріали, які будуть використовуватися для наскрізного формування нетерпимості до корупції та слідування доброчесним стратегіям поведінки (7 відсотків);

3) розроблено програму курсу за вибором про запобігання корупції та суспільну доброчесність для учнів базової школи (21 відсоток);

4) розроблено, погоджено та рекомендовано до використання закладами професійної (професійно-технічної) освіти навчальну програму та навчально-методичний комплекс про запобігання корупції та суспільну доброчесність (20

відсотків)

МОН

державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти"

Національне агентство

2. Антикорупційна тематика інтегрована до змісту вищої освіти:

1) розроблено навчально-методичні матеріали з антикорупційної тематики (запобігання корупції, суспільна та академічна доброчесність) та визначено відповідну тематику як обов'язкову складову в навчальних планах та освітніх програмах першого курсу навчання за всіма галузями та спеціальностями у закладах вищої освіти (15 відсотків);

2) закладами вищої освіти до навчальних планів та освітніх програм включено антикорупційну тематику як обов'язкову навчальну дисципліну / складову обов'язкових навчальних дисциплін (15 відсотків)

МОН

Державна служба якості освіти України

заклади вищої освіти

Національне агентство

3. За результатами опитування встановлено, що частка представників молоді (вікова група 18 - 29 років), яка негативно ставиться до корупційних проявів, становить не менше 50 відсотків

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

1.2.1.2. Загальний рівень толерування корупції в Україні знизився завдяки створенню сприятливих умов для підвищення кваліфікації педагогічних працівників та осіб, які працюють з населенням, зокрема з питань академічної доброчесності та формування у здобувачів освіти ставлення нетерпимості до корупції в усіх її проявах

1. Антикорупційна тематика є частиною підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що досягається шляхом розроблення та надання рекомендацій щодо регулярного проходження педагогічними працівниками курсів та програм підвищення кваліфікації, присвячених антикорупційній тематиці (запобігання корупції, суспільна та академічна доброчесність)

МОН

Державна служба якості освіти України

2. Антикорупційна тематика є частиною обов'язкової освітньої програми для здобувачів освіти за всіма спеціальностями галузі знань 01 "Освіта":

1) розроблено та визначено як обов'язкову навчальну дисципліну "Доброчесність та антикорупція для педагогічних працівників" під час підготовки здобувачів освіти за всіма спеціальностями галузі знань 01 "Освіта" (15 відсотків);

2) навчальна дисципліна "Доброчесність та антикорупція для педагогічних працівників" включена до навчальних планів та освітніх програм під час підготовки здобувачів за всіма спеціальностями галузі знань 01 "Освіта" (10 відсотків)

МОН

Державна служба якості освіти України

3. Заклади загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти та вищої освіти є середовищем, яке сприяє формуванню доброчесної молоді:

1) розроблено та запропоновано до застосування рекомендації щодо підвищення рівня прозорості та доброчесності у діяльності закладів загальної середньої освіти, які інтегровано в нормативні документи (20 відсотків);

2) розроблено та запропоновано до застосування рекомендації щодо підвищення рівня прозорості та доброчесності у діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які інтегровано в нормативні документи (10 відсотків);

3) розроблено та запропоновано до застосування рекомендації щодо підвищення рівня прозорості та доброчесності у діяльності закладів вищої освіти, які інтегровано в нормативні документи (20 відсотків)

Державна служба якості освіти України

1.2.1.3. Загальний рівень толерування корупції в Україні знизився завдяки донесенню до суспільства інформації про негативні наслідки вчинення корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень (для суспільства та держави, а також для осіб, які вчинили такі правопорушення), а також про важливість забезпечення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

1. На регулярній основі провадиться інформаційно-просвітницька діяльність, щодо висвітлення важливості проактивної позиції громадян у взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування та моніторингу їх діяльності:

1) розроблено та розповсюджено інформаційно-просвітницькі матеріали, які висвітлюють наслідки корупції, роль громадян у запобіганні та протидії

корупції та можливості забезпечення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування (40 відсотків);

2) проведено інформаційно-просвітницьку кампанію, присвячену важливості забезпечення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування (30 відсотків)

Національне агентство

2. За результатами опитування встановлено, що не менше 60 відсотків громадян негативно ставляться до корупційних проявів

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

1.2.1.4. Загальний рівень толерування корупції в Україні знизився завдяки вжиттю комплексу заходів, спрямованих на формування у публічних службовців уявлення про себе як про осіб, що служать інтересам Українського народу, а також суспільної довіри до публічного службовця як ключової підстави для його перебування на посаді

1. Сформовано цілісну систему навчання з антикорупційної тематики (запобігання корупції, стандарти доброчесної та етичної поведінки) для публічних службовців:

1) розроблено тематичні курси, присвячені антикорупційному законодавству та стандартам доброчесної та етичної поведінки для різних груп публічних службовців (державні службовці, працівники органів місцевого самоврядування, судді, працівники правоохоронних органів, депутати) (30 відсотків);

2) тематичні тренінги та навчання проводяться на регулярній основі (30 відсотків)

навчальна платформа Національного агентства

2. Розроблення типової загальної професійної (сертифікатної) програми підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з антикорупційної тематики (запобігання корупції, стандарти доброчесної та етичної поведінки)

НАДС

1.2.1.5. Загальний рівень толерування корупції в Україні знизився завдяки утвердженню в суспільстві культури верховенства права, атмосфери доброчесності та нетерпимості до корупції, у тому числі засобами соціальної реклами

1. На регулярній основі провадиться інформаційно-просвітницька діяльність, яка поширює стратегії доброчесної поведінки та нетерпимість до корупції:

1) розроблено та розповсюджено інформаційно-просвітницькі матеріали, присвячені поширенню стратегій доброчесної поведінки, функціонуванню державних органів влади та місцевого самоврядування, ролі верховенства права у розбудові демократії (30 відсотків);

2) проведено не менше двох інформаційно-просвітницьких кампаній, присвячених поширенню стратегій доброчесної поведінки та нетерпимості до корупції (40 відсотків)

дослідження / опитування / статистика

2. За результатами опитування встановлено, що частка представників молоді (вікова група 18 - 29 років), яка негативно ставиться до корупційних проявів, становить не менше 50 відсотків

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

1.2.1.6. Рівень обізнаності громадян, які усвідомлюють важливість стандартів доброчесної та етичної поведінки публічних службовців, підвищився завдяки активному та системному проведенню інформаційно-просвітницьких і навчально-методичних заходів, інтегрованих у формальну та неформальну освіту

1. На регулярній основі провадиться інформаційно-просвітницька діяльність, яка спрямована на формування обізнаності громадян щодо стандартів доброчесної та етичної поведінки публічних службовців; розроблені та розповсюджені інформаційно-просвітницькі матеріали, які роз'яснюють систему функціонування публічної служби, гарантовані Конституцією та законами України права і свободи людини та громадянина

Національне агентство

НАДС

2. На регулярній основі провадиться інформаційно-просвітницька діяльність, яка спрямована на формування розуміння громадянами ролі виборів у демократичному суспільстві, важливості участі у виборах:

1) розроблені та розповсюджені інформаційно-просвітницькі матеріали (10 відсотків);

2) регулярно проводяться інформаційно-просвітницькі заходи (15 відсотків);

3) під час виборчого процесу загальнодержавних виборів проведено інформаційно-просвітницьку кампанію (25

відсотків)

Центральна виборча комісія

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

3. За результатами опитування встановлено, що частка представників молоді (вікова група 18 - 29 років), яка негативно ставиться до корупційних проявів, становить не менше ніж 50 відсотків

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

Проблема 1.2.2. Відсутність об'єктивного висвітлення ситуації із запобігання та протидії корупції в Україні призводить до викривленого сприйняття населенням причин корупції, її рівня, ефективності антикорупційних інституцій

1.2.2.1. Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції оновлена; здійснюється регулярна актуалізація її змісту з урахуванням аналізу ефективності проведених комунікаційних кампаній; забезпечено належну організаційну та фінансову основу для скоординованих дій з її виконання

1. Схвалено Стратегію комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції до 2025 року (далі - Стратегія комунікацій), якою визначено:

1) цілі комунікації, що розробляються з урахуванням принципів, передбачених Антикорупційною стратегією на 2021 - 2025 роки, та наявних статистичних даних (10 відсотків);

2) єдине візуальне та інформаційне оформлення комунікації в межах антикорупційної діяльності держави та здійснення заходів, передбачених Програмою (10 відсотків);

3) єдині керівні принципи комунікації для імплементації єдиного візуального та інформаційного оформлення комунікації антикорупційної діяльності держави, що включатимуть перелік аналітичних даних, рекомендації, приклади успішних комунікацій, а також шляхи подолання невдалих комунікацій (10 відсотків);

4) перелік програм та проєктів, що мають бути виконані в межах Стратегії комунікації центральними органами виконавчої влади (за погодженням), зокрема відповідних медіа-проєктів, трансляція яких передбачається в ефірі телебачення та радіомовлення (5 відсотків);

5) джерела фінансування для реалізації Стратегії комунікацій (5 відсотків)

офіційний вебсайт Кабінету Міністрів України

2. У Національному агентстві утворено антикорупційний медіа-центр, який проводить моніторинг інформаційного поля щодо антикорупційної політики та формує рекомендації для державних органів для підвищення рівня інформування громадян про антикорупційну політику

офіційний вебсайт Національного агентства

3. Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції реалізована щонайменше на 60 відсотків

офіційний вебсайт Національного агентства

4. За результатами опитування населення встановлено, що:

1) кількість громадян, які називають корупцію дуже серйозною проблемою для України, не перевищує 60 відсотків (4 відсотки);

2) індекс сприйняття поширеності корупції зменшився з 4,39 у 2021 році до 3,9 у 2025 році (у 2023 - 4,2; у 2024 - 4,05) (6 відсотків)

результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством

1.2.2.2. Громадяни володіють повною та об'єктивною інформацією про корупцію в Україні, її причини, стан та динаміку, систему антикорупційних інституцій, розподіл між ними повноважень, а також про ефективність різних державних органів у питаннях запобігання та протидії корупції, про можливість та способи взаємодії громадян з антикорупційними інституціями щодо здійснення повідомлення про корупцію та громадського контролю

1. Забезпечено протидію дезінформації для уникнення поширення викривленої інформації про запобігання та протидію корупції в Україні

офіційний вебсайт Кабінету Міністрів України

офіційний вебсайт Центру протидії дезінформації

офіційний вебсайт Центру стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України

2. Забезпечено проведення інформаційної кампанії щодо ролі центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у запобіганні та протидії корупції, у межах якої забезпечено роз'яснення щодо:

1) ролі антикорупційних органів у загальній системі органів влади та процесі післявоєнної відбудови (10 відсотків);

2) можливостей та способів взаємодії

громадян з антикорупційними інституціями (20 відсотків);

3) ролі антикорупційних інституцій у процесі вступу України до Європейського Союзу (10 відсотків)

офіційні вебсайти антикорупційних інституцій

3. Частка громадян, які вважають, що відповідальними за подолання корупції в Україні, є певні органи, становить:

1) стосовно Національного антикорупційного бюро України: у 2023 році - 45 відсотків, у 2024 році - 45 відсотків, 2025 році - 50 відсотків (10 відсотків);

2) стосовно Національного агентства: у 2023 році - 35 відсотків, 2024 році - 35 відсотків, 2025 році - 40 відсотків (10 відсотків);