Тип: Постанова
№ 751
Дата: 28 червня 2024 р.
Статус: Чинний
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 червня 2024 р. N 751
Київ
Про схвалення Бюджетної декларації на 2025 - 2027 роки
Кабінет Міністрів України постановляє:
Схвалити Бюджетну декларацію на 2025 - 2027 роки, що додається.
Прем'єр-міністр України
Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 67
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 червня 2024 р. N 751
БЮДЖЕТНА ДЕКЛАРАЦІЯ
на 2025 - 2027 роки
Загальна частина
Послідовна та передбачувана бюджетна політика - це рух до фінансової стабільності. Прогнозованість державних видатків сприятиме підвищенню якості державних послуг, їх ефективності та посиленню бюджетної дисципліни.
Положення та показники Бюджетної декларації на 2025 - 2027 роки ґрунтуються на пріоритетних завданнях щодо продовження європейської інтеграції України, стратегічних орієнтирах, визначених у Меморандумах про економічну та фінансову політику в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), схваленої Радою виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду, рекомендаціях Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, Плані України в рамках інструменту підтримки Європейського Союзу на 2024 - 2027 роки Ukraine Facility, Формулі миру, представленій Президентом України, Національній стратегії доходів до 2030 року, Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2024 - 2026 роки, Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022 - 2025 роки, Стратегії реформування державного управління України на 2022 - 2025 роки, Дорожній карті реформування системи управління публічними інвестиціями.
У середньостроковому періоді зусилля Кабінету Міністрів України буде спрямовано на реалізацію реформ, розроблених разом із міжнародними партнерами, що створить фундамент для подальшого відновлення та розвитку економіки, а також сприятиме інтеграції України до ЄС.
Для комплексного розвитку економіки, активізації суміжних сфер, підвищення рівня життя населення, повернення людей в Україну, покращення демографічної ситуації пріоритетними напрямами концентрації обмежених фінансових ресурсів держави є:
європейська інтеграція України;
нова ветеранська політика;
освіта для успішної країни;
Український щит;
ефективна цифрова держава;
соціальний перехід;
стійка економіка;
енергетична незалежність;
сучасна медицина;
відбудова зруйнованого.
Бюджетну політику буде спрямовано на зменшення рівня дефіциту державного бюджету в 2025 - 2027 роках, що був збільшений з метою задоволення потреб у фінансових ресурсах держави після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.
Показники державного бюджету на 2025 - 2027 роки
(млн. гривень)
Найменування показника
2023 рік
2024 рік
2025 рік
2026 рік
2027 рік
(факт)
(план)
(план)
(план)
(план)
I. Загальні показники надходжень
Доходи*
2672481,2
1768451,2
2414975,1
2757129,3
3130890,6
Загальний фонд
1663069,3
1596619,8
2192819,2
2503074,2
2765777,7
Спеціальний фонд
1009411,9
171831,4
222155,9
254055,1
365112,9
Повернення кредитів
14799,7
15094,1
14534,7
13627,2
14056,8
Загальний фонд
11358
14837,1
14265,4
13348,8
13762,1
Спеціальний фонд
3441,7
257
269,3
278,4
294,7
Дефіцит "+" / профіцит "-"
1336872,6
1571486,9
1542589
1046751,3
788541,1
Загальний фонд
1360157,7
1509093,4
1452590,8
1000579,7
758272,9
Спеціальний фонд
-23285,1
62393,5
89998,2
46171,6
30268,2
Разом за розділом I
4024153,5
3355032,1
3972098,8
3817507,8
3933488,5
II. Загальні показники видатків та надання кредитів
Видатки
4014813
3309047,6
3955515,1
3788109,3
3912524,1
Загальний фонд
3034273,6
3108221,9
3643468,9
3487875,4
3517136,5
Спеціальний фонд
980539,4
200825,7
312046,2
300233,9
395387,6
Надання кредитів
9340,5
45984,5
16583,7
29398,5
20964,4
Загальний фонд
311,4
12328,3
16206,5
29127,3
20676,3
Спеціальний фонд
9029,1
33656,2
377,2
271,2
288,1
Разом за розділом
II
4024153,5
3355032,1
3972098,8
3817507,8
3933488,5
____________
* З урахуванням пакета додаткових заходів на 2025 - 2027 роки в обсязі близько 340 млрд. гривень щороку.
Для підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів, посилення прозорості і відкритості бюджетного процесу Кабінет Міністрів України продовжить практику проведення оглядів витрат державного бюджету. Їх регулярне проведення та інтеграція до бюджетного процесу сприятимуть оновленню механізму реалізації державної політики, підвищенню ефективності та якості публічних послуг, а також винайденню можливостей для перерозподілу фінансових ресурсів відповідно до пріоритетів державної політики.
Особлива увага приділятиметься проведенню оглядів витрат у сферах, які мають істотний вплив на державні видатки, - соціальний захист, освіта, охорона здоров'я, бізнес-середовище / підтримка малого та середнього бізнесу, сільське господарство, енергетика.
Бюджетна декларація на 2025 - 2027 роки містить цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показники їх досягнення на 2025 - 2027 роки у межах визначених граничних показників видатків та надання кредитів (додаток 1).
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України
Після шоку, викликаного повномасштабним вторгненням Російської Федерації, та внаслідок цього падінням реального валового внутрішнього продукту на 28,8 відсотка у 2022 році, національна економіка у 2023 році продемонструвала високий ступінь адаптивності до функціонування в умовах високих безпекових ризиків і в поточному році продовжує зберігати макроекономічну стійкість та демонструвати поступове відновлення. Так, за підсумками 2023 року Держстат оцінив темпи зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 5,3 відсотка. Основними факторами, які сприяли забезпеченню макроекономічної стійкості та економічному зростанню, були підтримка міжнародних партнерів, скоординована робота Кабінету Міністрів України, адаптивність як бізнесу, так і суспільства в цілому до нових реалій.
Країна-агресор з першого дня вторгнення зосередила значні зусилля на руйнуванні об'єктів цивільної критичної інфраструктури, виробничих та промислових комплексів, відновлення яких потребує значних інвестицій, зусиль та часу. Разом з ускладненою логістикою це позначилось на зовнішній торгівлі, створило структурний дисбаланс. Зростання у 2023 році імпорту товарів порівняно із зменшенням експорту товарів призвело до розширення від'ємного сальдо торгівлі товарами до 28,8 млрд. доларів США. Так, за даними Національного банку, за підсумками 2023 року експорт товарів скоротився на 15,2 відсотка та становив 34,7 млрд. доларів США, водночас імпорт товарів зріс на 14,3 відсотка та становив 63,5 млрд. доларів США.
Починаючи з другої половини 2023 року, налагодження альтернативних логістичних шляхів сприяло поступовому відновленню експорту, а поступове нарощування власного виробництва - стримуванню імпорту. Так, за даними Національного банку, експорт товарів у січні - квітні 2024 р. зріс на 4,4 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Імпорт товарів за цей же період також зріс на 4,4 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Унаслідок цього від'ємне сальдо торгівлі товарами у січні - квітні 2024 р. становило 7,9 млрд. доларів США, а дефіцит рахунка поточних операцій (РПО) - 3,7 млрд. доларів США.
Тенденція до сповільнення інфляції, що простежувалася протягом усього 2023 року, продовжилася і у 2024 році. За даними Держстату, споживча інфляція у травні 2024 р. становила 3,3 відсотка в річному вимірі (у квітні - 3,2 відсотка). Основним фактором уповільнення інфляції було перевищення пропозиції (передусім збільшення пропозиції сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку) над пригніченим збройною агресією попитом, що продовжує послаблювати тиск на зростання цін. Стримував інфляцію також і незмінний контроль за ціновою ситуацією з боку держави шляхом утримання стабільними переважної більшості
комунальних тарифів.
Ситуація на валютному ринку залишається керованою, і за підсумками травня 2024 р. середньомісячне значення обмінного курсу становило 39,7 гривні за долар США, а міжнародні резерви станом на 1 червня 2024 р., за попередніми даними, - 39 млрд. доларів США.
Очікується, що валовий внутрішній продукт у 2024 році продовжить демонструвати відновлення, але цей процес може бути ускладнений безпековими ризиками та викликами, зокрема це ризики продовження обстрілів об'єктів енергетичної, транспортної інфраструктури, продовження руйнації виробничих потужностей, ускладнення логістичних зв'язків, збереження обмежувальних заходів з боку країн-сусідів на імпорт або транзит українських сільськогосподарських товарів тощо. З іншого боку, негативні економічні наслідки збройної агресії пом'якшуватимуть швидку адаптацію економічних агентів і скоординовані заходи, які вживає Кабінет Міністрів України для підтримки макроекономічної стабільності та вітчизняного бізнесу.
Найбільший внесок у зростання матиме інвестиційний попит, основними рушіями якого буде висока необхідність в інвестиціях у відновлення зруйнованої інфраструктури, розбудова власних оборонних потужностей. Значною мірою цей попит генеруватиме бюджет шляхом фінансування капітальних видатків на відбудову, програми підтримки бізнесу.
Також буде значним внесок попиту домогосподарств з огляду на свою найбільшу питому вагу у валовий внутрішній продукт та триваючі тенденції зростання оплати праці в умовах значного структурного дисбалансу на ринку праці. Також Кабінет Міністрів України продовжуватиме політику, спрямовану на підтримку соціально вразливих груп населення, за рахунок виконання різних програм (компенсація бізнесу за працевлаштування тимчасово переміщених осіб, виплати внутрішньо переміщеним особам, сприяння трудовій зайнятості за допомогою виконання програми "Армія відновлення" тощо).
Цінова динаміка на споживчому ринку до кінця 2024 року буде формуватися під впливом ряду різноспрямованих чинників. З одного боку, продовження мораторію на підвищення цін і тарифів на комунальні послуги, в цілому пригнічений в умовах високих безпекових ризиків споживчий попит, насичення ринку товарною пропозицією будуть стримувати динаміку споживчих цін. З іншого боку, вплив на динаміку цін у бік підвищення матиме: витратні чинники (попереднє зростання цін виробників, нові руйнування, подорожчання логістики), обмеженість фінансових ресурсів суб'єктів господарювання на фоні повільного відновлення доступного ринкового кредитування.
Подальший економічний розвиток України значною мірою залежить від розвитку безпекового середовища, обсягів міжнародної фінансової допомоги та динаміки міграційних процесів. Як свідчить економічна динаміка 2023 - 2024 років, зниження рівня безпекових ризиків і загроз покращує ділові та споживчі очікування і пожвавлює економічну активність.
Зниження рівня безпекових ризиків та підтримка міжнародних партнерів у подоланні наслідків збройної агресії у середньостроковій перспективі сприятимуть підтримці на високому рівні інвестиційної активності в Україні. Розблокування ключових морських портів значно полегшить логістичні зв'язки, що сприятиме відновленню вітчизняного експорту. Зниження безпекових ризиків у поєднанні з активізацією повоєнної відбудови країни також сприятиме поверненню вимушених мігрантів, що стане ваговим фактором економічного відновлення у середньостроковій перспективі.
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та окремі припущення на 2025 - 2027 роки
Показник
2025 рік
2026 рік
2027 рік
Валовий внутрішній продукт:
номінальний, млрд. гривень
8466,3
10123,2
11782,8
реальна зміна, відсотків до попереднього року
2,7
7,5
6,2
Індекс споживчих цін:
у середньому до попереднього року, відсотків
109,7
109,9
108
грудень до грудня попереднього року, відсотків
109,5
110,4
105,9
Індекс цін виробників промислової продукції:
грудень до грудня попереднього року, відсотків
111,1
112,4
107,8
Рівень безробіття населення у віці 15 - 70 років за методологією
Міжнародної організації праці, відсотків до робочої сили відповідної вікової групи
17,7
17,4
16,5
Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, млн. доларів США
-40675
-27324
-21058
Експорт товарів та послуг:
млн. доларів США
57229
67311
80273
зміна, відсотків до попереднього року
7
17,6
19,3
Імпорт товарів та послуг:
млн. доларів США
97904
94635
101331
зміна, відсотків до попереднього року
3,7
-3,3
7,1
Припущення прогнозу
Обмінний курс гривні до долара США, гривень за долар США:
у середньому за період
45
46,5
46,4
на кінець періоду
45,6
45,9
46,2
Джерело: прогноз Мінекономіки
На сьогодні неможливо точно обчислити обсяги допомоги, кредитів та інвестицій, необхідних для відновлення країни, оскільки внаслідок постійних терористичних атак на об'єкти інфраструктури та виробництва втрати та руйнування щоденно зростають і становлять вже сотні мільярдів доларів США. Зокрема, згідно з результатами оновленої "Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)" загальна вартість відбудови та відновлення в Україні станом на 31 грудня 2023 р. становить 486 млрд. доларів США протягом наступного десятиліття, а прямі збитки досягли майже 152 млрд. доларів США. Така оцінка є неостаточною і надалі з отриманням нових даних оцінки вартість відбудови може зрости.
Ураховуючи те, що національна економіка у довгостроковому періоді не має іншої перспективи, ніж повноцінна інтеграція у спільний ринок ЄС, зусилля Кабінету Міністрів України буде спрямовано на відновлення національної економіки відповідно до розробленого разом з міжнародними партнерами плану впровадження реформ, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу та зменшення регуляторних бар'єрів, подальше поширення диджиталізації та створення ефективної фінансової та інституційної інфраструктури розвитку бізнесу, розвиток транскордонного співробітництва. У підсумку це спонукатиме українських товаровиробників розробляти та впроваджувати довготривалі стратегії розвитку виробництва з інвестиційно-інноваційним спрямуванням.
Реформи Кабінету Міністрів України також буде спрямовано на підтримку малого і середнього підприємництва. Розвиток зазначеної сфери базуватиметься на пришвидшеному сприйнятті змін та адаптації до нових умов функціонування і потреб споживачів, чому сприятиме продовження політики Кабінету Міністрів України, спрямованої на створення сприятливого середовища для підприємництва, зокрема шляхом спрощення доступу до фінансів та зменшення витрат бізнесу.
У середньостроковому періоді очікується прискорення економічного зростання валового внутрішнього продукту з 2,7 відсотка у 2025 році до 6,2 відсотка в 2027 році. Основним стримуючим фактором економічного розвитку є руйнація енергетичних потужностей України, відновлення яких вимагає значних ресурсів та часу.
Динаміка номінального та реального валового внутрішнього продукту у 2025 - 2027 роках
Джерело: прогноз Мінекономіки
Розгортання повоєнного відновлення в різних галузях та регіонах сприятиме активізації ринку зайнятості та скороченню рівня безробіття населення у віці 15 - 70 років (за методологією Міжнародної організації праці) у відсотках до робочої сили відповідної вікової групи з 17,7 відсотка у 2025 році до 16,5 відсотка у 2027 році. Також активізації ринку праці сприятиме і поступове повернення мігрантів в Україну в результаті зменшення безпекових ризиків.
На прогнозному горизонті 2025 - 2027 років темпи зростання споживчих цін на внутрішньому ринку поступово сповільнюватимуться із очікуваним досягненням 5,9 відсотка грудень до грудня попереднього року в 2027 році.
Уповільнення темпів зростання внутрішніх цін здійснюватиметься в умовах відновлення економічної активності та насичення ринку товарами вітчизняного виробництва, створення ефективного конкурентного середовища шляхом прискорення інтеграції у спільний ринок ЄС, підвищення дієвості та прозорості державної допомоги суб'єктам господарювання, покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, переходу до інноваційної моделі
економічного розвитку.
Грошово-кредитна політика Національного банку в середньостроковому періоді буде повертатися до режиму інфляційного таргетування.
Динаміка цінових показників та курсу гривні у 2025 - 2027 роках
Джерело: прогноз та припущення щодо обмінного курсу гривні Мінекономіки
Разом із повоєнним відновленням економіки важливою умовою зовнішньої стійкості України буде продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними організаціями та іноземними партнерами, а також продовження реформ, необхідних для повноправного членства України в ЄС. Розблокування морських портів у середньостроковій перспективі дасть змогу повернути український експорт на традиційний зовнішній ринок. Водночас підтримці експорту сприятиме розроблення механізму страхування, перестрахування та гарантування експортної діяльності.
За прогнозними оцінками у 2025 - 2027 роках зростання експорту товарів та послуг буде поступово прискорюватись з 7 відсотків у 2025 році до 17,6 відсотка в 2026 році та 19,3 відсотка в 2027 році.
Водночас у середньостроковій перспективі темпи зростання імпорту будуть стриманими і у 2027 році становитимуть 7,1 відсотка, оскільки динаміка імпорту товарів буде перебувати під впливом різноспрямованих факторів. З одного боку, стимулюючим фактором є необхідність задоволення попиту на імпорт товарів, зокрема інвестиційного призначення, в умовах відновлення економіки. Однак стримувальним чинником зростання імпорту буде відновлення внутрішнього виробництва.
Ураховуючи нормалізацію зовнішньоторговельної діяльності в прогнозному періоді, у 2025 - 2027 роках очікується поступове скорочення від'ємного сальдо балансу товарів та послуг.
Експорт, імпорт та зовнішньоторговельний баланс товарів та послуг у 2025 - 2027 роках
Джерело: прогноз Мінекономіки
Наведені прогнозні показники на 2025 - 2027 роки, розраховані в умовах воєнного часу, високої невизначеності під час постійних змін зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, є оцінкою в режимі реального часу і з огляду на поточну мінливість соціально-економічної ситуації можуть бути уточнені та переглянуті як у бік покращення, так і в бік погіршення. Наявність надзвичайної невизначеності щодо подальшої реалізації безпекових ризиків та зовнішніх факторів робить можливим реалізацію різних сценаріїв економічного розвитку.
Пріоритетні завдання податкової політики
Пріоритетом податкової політики на 2025 - 2027 роки є забезпечення стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат, впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконання міжнародних зобов'язань України в частині податкової політики.
Для збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності буде продовжено утримання від запровадження будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.
Протягом 2025 - 2027 років буде впроваджено заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, а саме:
проведення регулярного незалежного опитування щодо оцінки діяльності ДПС, розроблення та впровадження заходів щодо врегулювання проблем у діяльності ДПС і підвищення рівня довіри громадськості до ДПС за результатами таких опитувань;
здійснення IT-консолідації інформаційних ресурсів суб'єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (IT-установою);
забезпечення конфіденційності та захисту даних у системах ДПС (зокрема, інформації, одержаної від платників податків та податкових агентів);
удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок шляхом впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит) із застосуванням відповідного програмного забезпечення;
перегляд режимів інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг з податку на прибуток підприємств, визначення нового підходу, що базується на витратах,
шляхом запровадження норм щодо повного вирахування витрат (миттєвої амортизації);
забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;
приведення положень національного законодавства у відповідність з вимогами законодавства ЄС в частині протидії ухиленню від сплати податків та корпоративного податку;
удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;
підвищення кваліфікації працівників компетентних органів щодо застосування нових правил (інструментів) міжнародного оподаткування;
впровадження завдань з виконання Програми ОЕСР для України в частині оподаткування, зокрема приєднання до визначених у ній Рекомендацій Ради ОЕСР;
запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;
забезпечення функціонування автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків і зборів;
запровадження єдиного підходу до застосування податкових стимулів.
Також одним із пріоритетів податкової політики в короткостроковій перспективі стане розширення поточної бази оподаткування, зокрема шляхом змін в оподаткуванні військовим збором, в тому числі перегляд розміру збору, кола його платників, бази та об'єктів оподаткування.
Пріоритетні завдання митної політики
Основним завданням митної політики на середньостроковий період є передбачувана та прогнозована митна система на основі практики ЄС, яка стимулює підвищення якості провадження зовнішньоекономічної діяльності в Україні, забезпечує баланс безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання товарів.
Протягом 2025 - 2027 років буде впроваджено заходи щодо реформування митної політики та митного адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема щодо:
гармонізації митного законодавства України із законодавством ЄС;
посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до митних органів;
підтримки та співпраці з бізнесом;
розвитку міжнародного митного співробітництва;
інституційного розвитку митних органів;
розвитку IT та забезпечення технічними засобами митного контролю.
Формування дохідної частини
Прогноз доходів бюджету на 2025 - 2027 роки враховує основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та основні пріоритетні завдання бюджетної і фіскальної політики, спрямовані на забезпечення збалансування державних фінансів.
Доходи державного бюджету на 2023 - 2027 роки
(млн. гривень)
Найменування показника
2023 рік
(факт)
2024 рік
(план)
2025 рік
(прогноз)
2026 рік
(прогноз)
2027 рік
(прогноз)
Доходи
2672481,2
1768451,2
2414975,1
2757129,3
3130890,6
Пакет додаткових заходів
340000
340000
340000
Разом доходів
2672481,2
1768451,2
2074975,1
2417129,3
2790890,6
Загальний фонд
1663069,3
1596619,8
1852819,2
2163074,2
2425777,7
Спеціальний фонд
1009411,9
171831,4
222155,9
254055,1
365112,9
Податкові надходження
1203544,1
1574793,7
1867147,4
2203934,4
2543229,7
Загальний фонд
1098465,3
1476802
1712275
2014296,6
2245150,4
Спеціальний фонд
105078,8
97991,7
154872,4
189637,8
298079,3
Неподаткові надходження
991541,6
186563,7
182628,4
191255,8
218573,3
Загальний фонд
122791,3
119776,7
121470,5
129749,5
154232,5
Спеціальний фонд
868750,3
66787
61158
61506,3
64340,8
Інші доходи
434480,2
7093,8
6178,9
2953,8
2733,9
Загальний фонд
425618,1
41,1
53,4
42,8
41,1
Спеціальний фонд
8862,1
7052,7
6125,5
2911
2692,8
Офіційні трансферти
42915,3
19020,3
18985,3
26353,7
Загальний фонд
16194,6
19020,3
18985,3
26353,7
Спеціальний фонд
26720,7
У показниках дохідної частини Бюджетної декларації на середньостроковий період вже враховано такі пропозиції щодо внесення змін до бюджетного та податкового законодавства в частині зарахування доходів до державного бюджету та їх збільшення:
відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 відсотки, що тимчасово спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету;
спрямування доходів державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету з поступовим його відновленням у 2025 - 2027 роках (у 2025 році - 25 відсотків, у 2026 році - 50 відсотків і у 2027 році - 75 відсотків);
поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС.
Оцінку впливу зазначених заходів на доходи державного та місцевих бюджетів подано в таблиці.
Заходи, включені в доходи державного та місцевих бюджетів на 2025 - 2027 роки
(млрд. гривень)
Найменування заходу
2025 рік
(прогноз)
2026 рік
(прогноз)
2027 рік
(прогноз)
загальний фонд державного бюджету
спеціальний фонд державного бюджету
місцеві бюджети
загальний фонд державного бюджету
спеціальний фонд державного бюджету
місцеві бюджети
загальний фонд державного бюджету
спеціальний фонд державного бюджету
місцеві бюджети
Відновлення частки податку на доходи фізичних осіб, яка зараховується до державного бюджету
11,4
-11,4
15,9
-15,9
18,7
-18,7
Поступове відновлення дорожнього фонду (2025 рік - 25 відсотків спеціальний фонд, 2026 рік - 50 відсотків спеціальний фонд, 2027 рік - 75 відсотків спеціальний фонд)
77,6
-77,6
58,8
-58,8
24,1
-24,1
Поступове наближення ставок акцизу на тютюнові вироби до рівня ЄС
27,5
38,9
45
Поступове наближення ставок акцизу на пальне до рівня ЄС
44,9
13,8
7,4
55,8
49,3
13,3
45,3
107,7
19,3
Також під час розроблення прогнозу доходів бюджету на середньостроковий період враховано такі норми законодавства:
спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 75 відсотків на відповідній території України (крім території м. Києва) та у розмірі 40 відсотків - на території м. Києва, до спеціального фонду державного бюджету;
поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток банків за ставкою 25 відсотків;
збереження розподілу акцизного податку з пального між державним та місцевими бюджетами, а саме - зарахування 13,44 відсотка такого податку до бюджетів територіальних громад;
застосування диференційованих ставок рентної плати на природний газ із збереженням ставок на нафту і газовий конденсат;
зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 відсотків до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин.
Відповідно до інформації, наданої Національним банком, прогнозується збільшення у 2025 році сум прибутку, який Національний банк перераховує до державного бюджету, до 34,4 млрд. гривень (на 16,7 млрд. гривень більше від показника, затвердженого в бюджеті 2024 року), з подальшим поступовим збільшення таких сум у 2026 році до 36,3 млрд. гривень та у 2027 році - до 58,9 млрд. гривень.
Водночас для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави від збройної агресії необхідним є розроблення додаткового пакета заходів на 2025 - 2027 роки з огляду на пріоритетні завдання податкової політики на відповідні роки, які б забезпечили державні фінанси ресурсом в обсязі близько 340 млрд. гривень щороку.
Прогнозна частка перерозподілу валового внутрішнього продукту у 2025 - 2027 роках через зведений
бюджет (без урахування пакета додаткових заходів) становить на 2025 рік - 30,1 відсотка, на 2026 рік - 30 відсотків, на 2027 рік - 29,8 відсотка, через державний бюджет (без трансфертів) на 2025 рік - 24,3 відсотка, на 2026 рік - 23,7 відсотка, на 2027 рік - 23,5 відсотка.
Частка перерозподілу доходів у валовому внутрішньому продукті
(без урахування пакета додаткових заходів на 2025 - 2027 роки виходячи з пріоритетних завдань податкової політики на відповідні роки)
млрд гривень
У цілому в прогнозі доходів на 2025 - 2027 роки враховано такі ставки основних податків:
Найменування показника
2023 рік
2024 рік
2025 рік
2026 рік
2027 рік
перше півріччя
друге півріччя
Податок на доходи фізичних осіб
18 %
18 %
Податок на прибуток підприємств
18 % (основна ставка) / 50 % (банки)
18 % (основна ставка) / 25 % (банки)
18 % (основна ставка) / 25 % (банки)
Рентна плата за користування надрами для видобування залізної руди (з 2022 року - середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts)
3,5 %
< 100 $
3,5 %
< 100 $
5 %
< 200 $
5 %
< 200 $
10 %
> 200 $
10 %
> 200 $
Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу
відсоток фактичної ціни реалізації природного газу
видобутий із свердловин (крім нових свердловин з 1 січня 2018 р.):
застосовування диференційованих ставок за 1 тис. куб. метрів
глибина залягання покладів до 5000 метрів
14,5 %
< 150 $
14,5 %
< 150 $
29 %
> 150 $ та
< 400 $
29 %
> 150 $ та
< 400 $