Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою

Верховна Рада України постановляє:

1. Ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, укладену 22 вересня 2023 року в м. Оттава (додається), яка набирає чинності в перший день другого місяця після отримання письмового повідомлення про завершення Сторонами виконання процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою, або 1 січня 2024 року, залежно від того, яка подія настає пізніше.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити повідомлення Канадської Сторони про неможливість виконання Україною зобов'язань за цією Угодою на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України до повного припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону України, повного контролю України за державним кордоном України та відновлення конституційного ладу на відповідній території.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

10 квітня 2024 року

N 3627-IX

УГОДА

про вільну торгівлю між Україною та Канадою

УКРАЇНА та КАНАДА, що далі іменуються "Сторони",

ВІДЗНАЧАЮЧИ Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, вчинену в Києві 11 липня 2016 року та яка набрала чинності 1 серпня 2017 року (Угода 2017 року);

БАЖАЮЧИ й надалі зміцнювати двосторонні відносини через торгівлю та спиратися на Угоду 2017 року шляхом укладення розширеної та оновленої угоди про вільну торгівлю;

вирішили:

ЗМІЦНЮВАТИ особливі дружні зв'язки та співробітництво між їх народами;

СПРИЯТИ гармонійному розвитку та розширенню світової та регіональної торгівлі та забезпечувати прискорення процесу розширення міжнародного співробітництва;

БАЗУВАТИ свої права та обов'язки на основі Угоди СОТ та інших багатосторонніх та двосторонніх документів про співробітництво;

СТВОРЮВАТИ розширений, безпечний ринок для товарів та послуг, що виробляються на їх територіях, а також сприяти створенню нових можливостей для забезпечення зайнятості та поліпшенню умов праці та рівня життя на своїх територіях;

ЗМЕНШУВАТИ викривлення у торгівлі;

ВСТАНОВЛЮВАТИ зрозумілі, прозорі та взаємовигідні правила, що регулюватимуть торгівлю;

ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ передбачувану комерційну рамку для планування господарської діяльності та інвестицій;

ПІДВИЩУВАТИ ТА СПРИЯТИ конкурентоздатності експорту та підприємств країн на світових ринках, а також умовах чесної конкуренції;

ЗДІЙСНЮВАТИ все вищезазначене у спосіб, що забезпечує охорону та збереження навколишнього середовища;

ЗАХИЩАТИ, ЗМІЦНЮВАТИ ТА ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ реалізацію основних прав працюючих, а також зміцнювати співробітництво з питань праці на основі своїх відповідних міжнародних зобов'язань щодо трудових питань;

СТИМУЛЮВАТИ високий рівень охорони навколишнього середовища, в тому числі шляхом ефективного забезпечення дотримання кожною Стороною свого законодавства про охорону навколишнього середовища, а також шляхом поглибленого екологічного співробітництва та досягнення цілей сталого розвитку у тому числі шляхом взаємної підтримки торгової та екологічної політики та практики;

ЗАОХОЧУВАТИ дотримання підприємствами, що здійснюють діяльність на їх територіях або під їх юрисдикцією, міжнародно визнаних стандартів та принципів корпоративної соціальної відповідальності та відповідної бізнес поведінки, а також слідувати кращим практикам;

СПРИЯТИ загальному економічному розвитку з метою зниження рівня бідності;

ЗБЕРІГАТИ гнучкість у забезпеченні соціального добробуту;

та

ВИЗНАЮЧИ, що стимулювання та захист інвестицій, здійснюваних інвесторами однієї Сторони на території іншої Сторони, сприятимуть стимулюванню взаємовигідної господарської діяльності;

ВИЗНАЮЧИ, що держави зобов'язані підтримувати здатність зберігати, розвивати та впроваджувати свої культурні політики з метою зміцнення культурного різноманіття та з огляду на важливу роль, яку відіграють культурні продукти у соціальній ідентифікації та різноманітності суспільств та у житті людей;

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ свої зобов'язання щодо поваги до цінностей та принципів демократії та

сприяння і захисту прав і основних свобод, проголошених у Загальній декларації прав людини,

ВИЗНАЮЧИ, що корінні народи України та Канади, включаючи корінні народи Кримського півострова, мають право на економічний розвиток і участь у торгівлі, а також на вільну участь у всій своїй традиційній та іншій економічній діяльності, вирішили покращити економічні та соціальні умови корінних народів в рамках виконання цієї Угоди;

ПІДТРИМУЮЧИ зростання і розвиток мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) шляхом підвищення їх здатності повноцінно брати участь і користуватися можливостями, створеними цією Угодою; і

ПРАГНУЧИ полегшити рівний доступ жінок і чоловіків до можливостей та переваг, створених цією Угодою, а також підтримувати умови для повноцінної участі жінок та чоловіків у внутрішній, регіональній та міжнародній торгівлі та інвестиціях.

ДОМОВИЛИСЯ про таке:

ГЛАВА 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Частина A - Загальні положення

Стаття 1.1: Створення зони вільної торгівлі

Сторони цієї Угоди відповідно до Статті XXIV ГАТТ 1994 цим продовжують дію зони вільної торгівлі, яка була запроваджена Угодою про вільну торгівлю між Україною та Канадою, вчиненою в Києві 11 липня 2016 року.

Стаття 1.2: Зв'язок з іншими угодами

1. Сторони підтверджують існуючі права та зобов'язання між ними в рамках Угоди СОТ та інших угод, учасницями яких є Сторони.

2. У разі будь-якої невідповідності між цією Угодою та угодами, зазначеними у пункті 1, перевагу має ця Угода, крім випадків, коли цією Угодою передбачено інше.

3. Права та зобов'язання Сторін щодо субсидій та застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів, у тому числі вирішення будь-яких спорів з цих питань, регулюються виключно Угодою СОТ.

Стаття 1.3: Обсяг зобов'язань

Кожна Сторона несе повну відповідальність за дотримання усіх положень цієї Угоди та зобов'язана вжити усіх розумно необхідних заходів, наявних у неї, для забезпечення дотримання положень цієї Угоди регіональними урядами та органами влади в межах відповідної території та, окремо стосовно України, - обласними органами місцевого самоврядування, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Стаття 1.4: Посилання на інші угоди

У випадках, коли ця Угода містить посилання або інкорпорує певні положення в формі посилання на інші угоди або правові інструменти в цілому або частково, такі посилання включатимуть також відповідні виноски, примітки щодо тлумачення та роз'яснювальні примітки. Крім випадків, коли посилання підтверджують існуючі права, такі посилання також включають будь-які наступні угоди, сторонами яких є Сторони, або зміни та доповнення, які є обов'язковими для Сторін.

Частина B - Загальні визначення

Стаття 1.5: Визначення термінів загального застосування

1. Для цілей цієї Угоди, якщо не передбачено інше:

Угода 2017 року означає Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, вчинену в Києві 11 липня 2016 року, яка набрала чинності 1 серпня 2017 року;

громадянин означає фізичну особу, яка є громадянином Сторони відповідно до її законодавства;

Спільна комісія означає Спільну комісію, створену відповідно до Статті 27.1 (Спільна комісія);

Координатори означає координаторів Угоди, призначених відповідно до Статті 27.2 (Координатори Угоди);

мито включає митний або імпортний збір та платіж будь-якого виду, що стягується з або у зв'язку із ввезенням певного товару, у тому числі будь-який додатковий податок або додатковий збір, пов'язаний із ввезенням такого товару, однак не включає:

(a) збір, еквівалентний внутрішньому податку, запровадженому відповідно до Статті III:2 ГАТТ 1994 щодо подібних, безпосередньо конкурентних або взаємозамінних товарів Сторони, або щодо товарів, з яких такий імпортований товар був повністю або частково вироблений;

(b) антидемпінгове або компенсаційне мито, що стягується відповідно до національного законодавства Сторони;

(c) збір або інший обов'язковий платіж, що стягується відповідно до Статті VIII ГАТТ 1994; або

(d) надбавку, що пропонується або стягується з імпортованого товару, та яка виникає в будь-якій системі управління торгами у зв'язку із адмініструванням

кількісних обмежень на імпорт, тарифних квот або рівнів тарифних преференцій;

Угода про митну оцінку означає Угоду про застосування Статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ;

дні означає календарні дні;

Домовленість означає Домовленість про правила і процедури вирішення спорів, яка міститься у Додатку 2 до Угоди СОТ;

підприємство означає юридичну особу, що створена або організована відповідно до застосовного законодавства, не зважаючи на те чи є вона прибутковою або неприбутковою, яку має форму власності - приватну або державну, включно з корпорацією трастом, партнерством, одноосібним підприємством, спільним підприємством або іншим об'єднанням;

існуючий означає такий, що діє на дату набрання чинності цією Угодою;

ГАТС означає Генеральну угоду про торгівлю послугами, яка міститься у Додатку 1B до Угоди СОТ;

ГАТТ 1994 означає Генеральну угоду про тарифи й торгівлю 1994 року, яка міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ;

товари Сторони означає вітчизняну продукцію у розумінні ГАТТ 1994 або будь-які товари, визначені Сторонами, включно з товарами, що походять з такої Сторони;

Гармонізована система (далі - ГС) означає Гармонізовану систему опису та кодування товарів, разом із Загальними правилами тлумачення, Примітками до розділів, Примітками до груп товарів та товарних підпозицій;

товарна позиція означає чотиризначний код або перші чотири цифри відповідного цифрового коду, що використовується у товарній номенклатурі за Гармонізованою системою;

захід включає закон, регламент, процедуру, вимогу або практику;

підданий означає фізичну особу, яка є громадянином Сторони або має право на постійне проживання на її території;

що походить з відповідної/іншої Сторони означає такий, котрий відповідає вимогам стосовно походження, визначеним у Главі 3 (Правила та процедури визначення походження);

особа, яка постійно проживає означає фізичну особу, яка має право на постійне проживання у Стороні відповідно до її законодавства;

особа означає фізичну особу або підприємство;

особа Сторони означає підданого або підприємство Сторони;

санітарний або фітосанітарний захід означає будь-який захід, зазначений у пункті 1 Додатку A до Угоди СФЗ;

Угода СФЗ означає Угоду про застосування санітарних і фітосанітарних заходів, що є Додатком 1A до Угоди СОТ;

державне підприємство означає підприємство, яке є власністю Сторони або контролюється нею через участь у статутному капіталі;

товарна підпозиція означає шестизначний код або перші шість цифр коду, що використовується у товарній номенклатурі за Гармонізованою системою;

тарифна класифікація означає класифікацію товару або матеріалу за розділами, позиціями або підпозиціями Гармонізованої системи;

графік скасування тарифів означає Додаток 2-B (Національний режим та доступ до ринків - скасування тарифів);

територія означає:

(a) сухопутну територію, повітряний простір, внутрішні та територіальні води Сторони;

(b) виключну економічну зону Сторони; і

(c) континентальний шельф Сторони,

як визначено національним законодавством Сторони відповідно до міжнародного права;

UNCLOS означає Конвенцію Організації Об'єднаних Націй з морського права, вчинену в м. Монтего-Бей 10 грудня 1982 року;

СОТ означає Світову організацію торгівлі; та

Угода СОТ означає Марракеську Угоду про заснування Світової організації торгівлі, вчинену в м. Марракеш 15 квітня 1994 року.

2. Для цілей цієї Угоди слово в однині включає значення цього слова в множині, крім випадків, коли зазначено інше.

Стаття 1.6: Визначення термінів, специфічних для країни

Для цілей цієї Угоди, якщо не передбачено інакше:

національний уряд означає:

(a) для Канади - Уряд Канади; та

(b) для України - Уряд України; та

регіональний уряд означає:

(a) для Канади - уряди провінцій, територій або місцеве самоврядування; та

(b) для України - виконавчі органи місцевого самоврядування областей, Автономної Республіки Крим та міст з особливим статусом.

ГЛАВА 2

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ І ДОСТУП ДО РИНКУ

Стаття 2.1: Визначення

Для цілей цієї Глави:

Угода про сільське господарство означає

Угоду СОТ про сільське господарство, що міститься у Додатку 1-A до Угоди СОТ;

сільськогосподарський товар означає товар, включений у Додаток 1 до Угоди про сільське господарство; та

експортна субсидія означає експортну субсидію за визначенням цього терміну у Статті 1(e) Угоди СОТ про сільське господарство.

Стаття 2.2: Сфера дії та застосування

Ця Глава застосовується щодо торгівлі товарами будь-якої Сторони, крім випадків, коли в цій Угоді передбачено інше.

Частина A - Національний режим

Стаття 2.3: Національний режим

1. Кожна Сторона надає національний режим товарам іншої Сторони відповідно до Статті III ГАТТ 1994, і з цією метою Стаття III ГАТТ 1994 включена до цієї Угоди та є її складовою.

2. Режим, який надається Стороною згідно з пунктом 1, означає щодо органу влади регіонального рівня режим не менш сприятливий, ніж режим найбільшого сприяння, який надається цим органом влади регіонального рівня подібним, безпосередньо конкуруючим або взаємозамінним товарам (залежно від конкретної ситуації) Сторони, частиною якої він є.

3. Ця Стаття не застосовується заходів, визначених у Додатку 2-A (Винятки щодо Статей 2.3 та 2.5).

Частина B - Тарифи

Стаття 2.4: Скасування тарифів на імпорт

1. Якщо інше не передбачено в цій Угоді, Сторона не може підвищувати існуюче або запроваджувати нове мито для товару, що походить з іншої Сторони.

2. Якщо інше не передбачено в цій Угоді, кожна Сторона застосовує встановлені нею мита на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до свого Графіку, наведеного у Додатку 2-B (Скасування тарифів).

3. У процесі скасування тарифів кожна Сторона повинна застосовувати до товарів, що походять з іншої Сторони, якими торгують між собою Сторони, найнижчу ставку мита, яка визначається шляхом порівняння ставки, встановленої відповідно до Графіку, наведеного у Додатку 2-B (Скасування тарифів), та діючої ставки у рамках режиму найбільшого сприяння (РНС).

4. На вимогу однієї зі Сторін Сторони повинні обговорити питання про прискорення процесу скасування мита, визначеного у їх Графіках у Додатку 2-B (Скасування тарифів), або про включення до Графіку Сторони товару, який не підпадає під скасування тарифів. Домовленість між Сторонами про прискорення скасування мита на певний товар або про включення певного товару до Графіку Сторони, наведеного у Додатку 2-B (Скасування тарифів), замінює ставку мита або перехідну категорію, визначених згідно з Графіком для цього товару, якщо вона затверджена кожною Стороною відповідно до застосовуваних нею внутрішніх процедур.

5. Для більшої певності Сторона може:

(a) змінювати тариф поза рамками цієї Угоди для товару, щодо якого не вимагається надання тарифних преференцій згідно з цією Угодою;

(b) підвищувати мито до рівня, встановленого у її Графіку у Додатку 2-B (Скасування тарифів), після зниження в односторонньому порядку;

(c) зберігати або підвищувати мито, як це дозволяється цією Угодою, Органом вирішення спорів СОТ або будь-якою угодою в рамках Угоди СОТ; або

(d) деталізувати тарифну лінію більш ніж на рівні підпозиції, за умови, що Сторона не стягуватиме з товару, включеного в цю нову тарифну лінію, мито за вищою ставкою ніж ставка, за якою справлялося мито з товару відповідно до Графіку Сторони у Додатку 2-B (Скасування тарифів) до введення нової тарифної лінії.

Частина C - Нетарифні заходи

Стаття 2.5: Обмеження імпорту та експорту

1. Якщо інше не передбачено в цій Угоді, Сторона не може запроваджувати або продовжувати застосовувати заборону чи обмеження на імпорт товару іншої Сторони або на експорт чи продаж на експорт товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених у Статті XI ГАТТ 1994, і з цією метою Стаття XI ГАТТ 1994 включена до цієї Угоди та є її невід'ємною частиною.

2. Права та зобов'язання, передбачені ГАТТ 1994, що включені в цю Угоду згідно з пунктом 1, забороняють:

(a) вимагати експортну ціну за обставин, коли заборонена інша форма обмеження; та

(b) вимагати імпортну ціну, за винятком того, як дозволяється при виконанні компенсаційних та антидемпінгових наказів та зобов'язань.

3. У випадку

якщо Сторона запроваджує або продовжує застосовувати заборону чи обмеження на імпорт з країни, що не є Стороною, або на експорт до країни, що не є Стороною, будь-якого товару, ця Угода не заважає цій Стороні:

(a) обмежувати чи забороняти імпорт з території іншої Сторони товару країни, що не є Стороною; або

(b) вимагати в якості умови експорту товару цієї Сторони на територію іншої Сторони, щоб цей товар не реекспортувався до країни, що не є Стороною, прямо чи опосередковано, якщо він не споживається на території цієї іншої Сторони.

4. У випадку, якщо Сторона запроваджує або продовжує застосовувати заборону чи обмеження на імпорт товару з країни, що не є Стороною, Сторони повинні на вимогу іншої Сторони провести переговори щодо запобігання неправомірному втручанню або порушенню балансу при ціноутворенні, просуванні на ринок чи реалізації товарів іншої Сторони.

5. Ця стаття не застосовується до заходів, передбачених у Додатку 2-A (Винятки щодо Статей 2.3 та 2.5).

Стаття 2.6: Плата за митні послуги та аналогічні збори

1. Жодна зі Сторін не може запроваджувати або продовжувати застосовувати платежі або збори, що стягуються у зв'язку із ввезенням товару іншої Сторони, за винятком відповідно до Статті VIII ГАТТ 1994, і для цієї цілі Стаття VIII ГАТТ 1994 включена до цієї Угоди та є її невід'ємною частиною.

2. Пункт 1 не забороняє Стороні встановлювати мито або збори, передбачені в пунктах (a), (b) або (d) визначення "мито" Статті 1.5 (Визначення термінів загального застосування).

Стаття 2.7: Винятки для цілей платіжного балансу

1. Сторони намагатимуться уникати введення обмежувальних заходів для цілей платіжного балансу.

2 Сторона, що має або якій загрожують серйозні проблеми, пов'язані із платіжним балансом, може, відповідно до умов, встановлених ГАТТ 1994, Домовленістю про положення ГАТТ 1994 щодо платіжного балансу та Декларацією про торговельні заходи для досягнення платіжного балансу, ухвалити заходи обмеження торгівлі, які повинні встановлюватися на обмежений строк, мати недискримінаційний характер і не виходити за межі, необхідні для виправлення ситуації з платіжним балансом.

3. До ухвалення зазначених заходів відповідно до пункту 2 Сторона повинна повідомити про них іншу Сторону.

4. Сторона, що вживатиме зазначених заходів, повинна невідкладно провести консультації з іншою Стороною та докласти всіх зусиль для того, щоб провести такі консультації до ухвалення цих заходів.

5. Заходи, передбачені цією Статтею, не повинні зменшувати відносні переваги, надані іншій Стороні в рамках цієї Угоди.

6. Для більшої впевненості винятки для цілей платіжного балансу, викладені у цій Статті, застосовуються виключно щодо заходів для цілей платіжного балансу по відношенню до торгівлі товарами.

Стаття 2.8: Митна оцінка

Угода про митну оцінку регулює правила митної оцінки, що застосовуються Сторонами у їхній взаємній торгівлі. Сторони не повинні застосовувати у взаємній торгівлі альтернативні варіанти та застереження, дозволеними згідно зі статтею 20 та пунктами 2, 3 та 4 Додатку III до Угоди про митну оцінку.

Стаття 2.9: Експортне (вивізне) мито

Для більшої впевненості кожна Сторона може застосовувати експортне мито відповідно до своїх прав та зобов'язань в рамках СОТ.

Стаття 2.10: Експортні субсидії для сільськогосподарських товарів

Сторона не може запроваджувати або продовжувати застосовувати експортну субсидію на сільськогосподарські товари, що експортуються або є складовою товару, який експортується на територію іншої Сторони, після скасування іншою Стороною, невідкладно або після перехідного періоду, тарифу на ці сільськогосподарські товари відповідно до Додатку 2-B (Скасування тарифів).

Стаття 2.11: Спеціальні заходи захисту щодо сільськогосподарських товарів

Сторона не може застосовувати мито, передбачене статтею V Угоди про сільське господарство, до товарів іншої Сторони, які підпадають під скасування тарифів відповідно до Додатку 2-B (Скасування тарифів) та тарифного графіку такої Сторони.

Стаття 2.12: Міцні спиртні напої

Сторона не може ухвалювати або продовжувати застосовувати захід, що вимагає

змішування міцних спиртних напоїв, що імпортуються з території іншої Сторони для розливу у пляшки, з міцними спиртними напоями цієї Сторони.

Частина D - Інституційні положення

Стаття 2.13: Комітет з питань торгівлі товарами та правил визначення походження

1. Цим Сторони продовжують діяльність Комітету з питань торгівлі товарами та правил визначення походження, який було засновано відповідно до Угоди 2017 року та який складається з представників кожної Сторони.

2. Комітет повинен збиратися на вимогу Сторони або Спільної комісії для розгляду будь-якого питання, що виникає відповідно до цієї Глави, Глави 3 (Правила та процедури визначення походження), Глави 4 (Сприяння торгівлі) або Глави 5 (Торговельні заходи), але не менше одного разу на два роки, якщо інше не погоджено Сторонами.

3. Функції Комітету включають:

(a) сприяння торгівлі товарами між Сторонами, в тому числі шляхом обговорення питань прискорення скасування тарифів згідно з цією Угодою та інших питань, якщо необхідно;

(b) невідкладне розв'язання проблем бар'єрів у торгівлі товарами між Сторонами, особливо тих, що пов'язані із застосуванням нетарифних заходів, та, якщо необхідно, передачу таких питань на розгляд Спільної комісії;

(c) надання Спільній комісії рекомендацій щодо змін чи доповнень до цієї Глави, Глави 3 (Правила та процедури визначення походження), Глави 4 (Сприяння торгівлі), Глави 5 (Торговельні заходи) або будь-якого іншого положення цієї Угоди, що має відношення до Гармонізованої системи; та

(d) розгляд будь-яких інших питань, переданих йому на розгляд будь-якою Стороною, що стосуються імплементації та адміністрування Сторонами цієї Глави, Глави 3 (Правила та процедури визначення походження), Глави 4 (Сприяння торгівлі) або Глави 5 (Торговельні заходи).

4. Цим Сторони продовжують діяльність Підкомітету з питань сільського господарства, утворений відповідно до Угоди 2017 року, який повинен:

(a) якщо в цій Главі не передбачено інше, проводити засідання упродовж 60 днів з дня надходження вимоги від однієї зі Сторін;

(b) створювати форуми для обговорення Сторонами проблем, що виникають в результаті імплементації цієї Угоди щодо сільськогосподарських товарів;

(c) передавати на розгляд Комітету будь-які питання, передбачені підпунктом (b), щодо яких Підкомітет не досяг згоди; та

(d) передавати на розгляд Комітету домовленості, досягнуті згідно з цим пунктом.

5. На вимогу однієї із Сторін Сторони повинні скликати на зустріч своїх посадових осіб, відповідальних за митні питання, імміграцію, перевірку харчових та сільськогосподарських товарів, об'єктів прикордонного контролю або регулювання перевезень (залежно від конкретної ситуації), для розв'язання проблем, пов'язаних із рухом товарів через пункти ввезення кожної зі Сторін.

Додаток 2-A

Винятки щодо Статей 2.3 та 2.5

Заходи щодо Канади

1. Статті 2.3 та 2.5 не застосовуються до:

(a) заходів, у тому числі тих, дію яких подовжено, швидко відновлено чи змінено, що стосуються:

(i) експорту деревини усіх видів;

(ii) експорту непереробленої риби згідно з чинними вимогами законодавства провінцій;

(iii) імпорту товарів заборонених тарифних позицій 9897.00.00, 9898.00.00 та 9899.00.00, зазначених у її Графіку щодо Митного тарифу;

(iv) встановлених в Канаді акцизних зборів на чистий спирт, що використовується у виробництві, згідно з існуючими положеннями Закону про акцизи 2001 р. (Збірка законодавчих актів Канади (S.C. 2002, c. 22), зі змінами та доповненнями;

(v) використання судів у каботажних перевезеннях Канади;

(vi) внутрішнього продажу та реалізації вина та міцних алкогольних напоїв; або

(b) дій з боку Канади, дозволених Органом вирішення спорів СОТ у спорі між Сторонами відповідно до Угоди СОТ.

Додаток 2-B

Скасування тарифів

1. Як передбачено у Графіках кожної зі Сторін, що додаються до цього Додатку, щодо скасування або зниження мита кожною Стороною згідно зі Статтею 2.4(2) застосовуються такі перехідні категорії, починаючи з 1 січня 2024 року:

(a) мито на товари, що походять з відповідної Сторони, повністю скасовується, а ці товари звільняються від сплати мита з

моменту набрання чинності цією Угодою та кожен наступний рік у такий спосіб:

(i) для України на товари груп 1 - 97 Гармонізованої системи, що передбачають мито за ставкою режиму найбільшого сприяння та не включені до Графіку України, та

(ii) для Канади на товари Груп 1 - 97 Гармонізованої системи, що передбачають мито за ставкою режиму найбільшого сприяння та не включені у Графік Канади;

(b) мита на товари, походженням з відповідної Сторони, зазначені в перехідній категорії A у Графіку Сторони, повинні бути зменшені на одну п'яту базової ставки;

(c) мита на товари, походженням з відповідної Сторони, зазначені в перехідній категорії B у Графіку Сторони, повинні бути зменшені на три десятих базової ставки;

(d) мита на товари, походженням з відповідної Сторони, зазначені в перехідній категорії C у Графіку Сторони, повинні бути зменшені в половину від базової ставки;

(e) товари, зазначені в перехідній категорії E у Графіку Сторони, виключені із зобов'язань щодо мит.

2. Тарифна квота на свинину:

(a) товари, походженням з відповідної Сторони, в сумарній кількості 20000 метричних тон, що включені в позиції з позначкою "Тарифна квота на свинину" у Графіку для України, звільняються від сплати мита;

(b) мита на товари, походженням з відповідної Сторони, в сумарних кількостях, що перевищують сумарну кількість, зазначену у підпункті (a), повинні бути встановлені за ставкою, не вищою за базову ставку мита, встановлену для такої позиції в Графіку України;

(c) Україна здійснює адміністрування цієї тарифної квоти відповідно до пункту 3;

(d) після набрання чинності цією Угодою, у разі надання Україною іншій країні більш сприятливого режиму для тарифних позицій, зазначених у підпункті (e), на вимогу однієї зі Сторін Сторони повинні провести консультації для обговорення питання про надання Канаді режиму, що надається таким товарам іншої країни; та

(e) підпункти (a), (b), (c) і (d) застосовуються до таких тарифних позицій:

0203.21.10.00, 0203.21.90.00, 0203.22.11.00, 0203.22.19.00, 0203.22.90.00, 0203.29.11.00, 0203.29.13.00, 0203.29.15.00, 0203.29.55.00, 0203.29.59.00, 0203.29.90.00, 0206.41.00.00, 0206.49.00.00, 0209.10.11.00.

3. Адміністрування та впровадження тарифних квот:

(a) Україна повинна запровадити та здійснити адміністрування тарифних квот, встановлених згідно з цим Додатком, відповідно до цієї Угоди, Статей I та XIII ГАТТ 1994 та Угоди СОТ про процедури ліцензування імпорту;

(b) Україна повинна забезпечити, щоб:

(i) процедури адміністрування тарифних квот були прозорими, доступними для громадськості, застосовувалися вчасно, носили недискримінаційний характер, реагували на зміни ринкових умов і не були занадто адміністративно обтяжливими;

(ii) будь-яка особа Сторони, яка виконує юридичні та адміністративні вимоги України, мала право на використання тарифної квоти, встановленої для України;

(iii) тарифні квоти встановлювалися виключно національним урядом, і щоб їх адміністрування не було делеговане іншій особі; і

(iv) здійснювалося все можливе для адміністрування тарифної квоти у спосіб, що сприяє торгівлі і дозволяє імпортерам використовувати її повною мірою;

(c) з 1 січня 2024 року встановлені річні об'єми застосовуються протягом періоду з 1 січня до 31 грудня кожного календарного року;

(d) всі тарифні квоти для поставок в Україну розподіляються за принципом "перший прийшов - перший обслуговується";

(e) упродовж кожного року орган з митного адміністрування України зобов'язаний вчасно і на постійній основі публікувати на спеціалізованому загальнодоступному інтернет-сайті адміністративні процедури, коефіцієнти використання та інші наявні показники для кожної з тарифних квот, встановлених в рамках цієї Угоди;

(f) коли фактичний річний обсяг імпорту за тарифною квотою досягає сумарної кількості, встановленої по будь-якій тарифній квоті на цей рік, Україна повинна упродовж 10 днів опублікувати повідомлення про це на спеціалізованому загальнодоступному сайті;

(g) Канада зобов'язана сповіщати Україну у разі встановлення в документах, що видаються у Канаді, вимог до товарів, що експортуються з Канади за

тарифною квотою відповідно до цієї Угоди;

(h) у разі одержання Україною повідомлення відповідно до підпункту (g), Україна повинна дозволяти ввезення за тарифними квотами тільки тих продуктів, які супроводжуються такою документацією;

(i) після набрання чинності цією Угодою кожна Сторона призначає контактний пункт для сприяння обміну інформацією з питань, пов'язаних із тарифними квотами, і надає реквізити такого контактного пункту іншій Стороні;

(j) Україна не повинна встановлювати умови застосування або використання кількості, передбаченої за тарифною квотою, на реекспорт сільськогосподарських товарів або будь-яке спеціальне кінцеве використання.

(k) Україна не повинна враховувати некомерційний вантаж при обчисленні сукупної кількості продукції, імпортованої в рамках тарифної квоти; та

(l) на письмову вимогу однієї зі Сторін Сторони повинні упродовж 30 днів скликати засідання Підкомітету з сільського господарства для обговорення адміністрування тарифних квот, встановлених відповідно до цієї Угоди, з метою досягнення взаємоприйнятного рішення.

4. Для України базовою ставкою для визначення проміжної ставки мита на перехідний період є ставка мита РНС на 1 січня 2011 року. Для Канади базовою ставкою для визначення проміжної ставки мита на перехідний період для будь-якого товару є ставка мита, застосовувана в режимі найбільшого сприяння на 1 січня 2010 року.

5. Для цілей зменшення мита відповідно до Статті 2.4 ставки мита на перехідний період округлюються в меншу сторону принаймні до найближчої десятої процентного пункту, або, якщо ставка мита виражається у грошових одиницях, принаймні до найближчої 0,001 офіційної грошової одиниці Сторони.

6. Для цілей цієї Угоди:

(a) Графік Канади є автентичним англійською та французькою мовами; і

(b) Графік України є автентичним українською мовою.

ГЛАВА 3

ПРАВИЛА ТА ПРОЦЕДУРИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ

Частина A - Загальні положення

Стаття 3.1: Визначення

Для цілей цієї Глави:

аквакультура означає вирощування водних організмів, включаючи рибу, молюсків, ракоподібних, інших водних безхребетних та водних рослин з таких насінних матеріалів як ікра, мальки, рибна молодь та личинки, шляхом втручання у процеси розплодження або росту з метою збільшення виробництва, наприклад зариблювання, вигодовування або захист від хижаків;

класифікований означає, що товар віднесений до певної товарної позиції або товарної підпозиції Гармонізованої системи;

митний орган означає будь-який орган державної влади, який за законодавством Сторони відповідає за адміністрування та застосування законодавства з митних питань;

митна вартість означає вартість, що визначається відповідно до Угоди про митну оцінку;

визначення походження означає визначення того, чи відповідає товар вимогам для визнання його "товаром, що походить з відповідної Сторони" відповідно до цієї Глави;

експортер означає експортера, розташованого на території Сторони;

ідентичні товари, що походять з відповідної Сторони означає товари, що є однаковими в усіх відношеннях, у тому числі за фізичними характеристиками, якістю та репутацією, незалежно від незначних відмінностей у вигляді, що не стосуються визначення походження цих товарів відповідно до цієї Глави;

імпортер означає імпортера, розташованого на території Сторони;

матеріал означає будь-який інгредієнт, компонент, частину або продукт, який використовується при виробництві іншого продукту;

маса-нетто матеріалу іншого походження означає масу матеріалу, що використовується у виробництві товару, без маси упаковки матеріалу;

маса-нетто товару означає масу товару без маси упаковки;

виробник означає особу, яка займається будь-яким видом обробки або переробки, у тому числі такими операціями як вирощуванням, видобуванням, розведенням, збором врожаю, рибальством, ловлею, полюванням, виготовленням, збиранням або розбиранням товару;

товар означає результат виробництва, навіть якщо він призначений для використання в якості матеріалу при виробництві іншого продукту;

виробництво означає будь-який вид обробки або переробки, у тому числі такі операції як вирощування, видобування,

розведення, збір врожаю, рибальство, ловля, полювання, виготовлення, збиранням або розбиранням товару;

вартість транзакції або ціна франко-завод товару означає ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті виробнику товару за місцем останньої виробничої операції, і повинна включати вартість усіх матеріалів. Якщо ціна фактично не сплачена або не підлягає сплаті чи не включає вартість усіх матеріалів, вартість транзакції або ціна франко-завод товару:

(a) повинна включати вартість усіх матеріалів і витрати на виробництво у процесі виготовлення товару, що розраховуються відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку; та

(b) може включати суми основних витрат і прибутку для виробника, що можуть бути обґрунтовано віднесені до товару.

Будь-які внутрішні податки, що фактично відшкодовуються або можуть відшкодовуватися у разі експорту готового товару, виключаються. Будь-які витрати, понесені після виходу товару з місця виготовлення, такі як витрати на транспортування, завантаження, розвантаження, обробку або страхування, не повинні враховуватись при розрахунку вартості транзакції або ціни франко-завод товару; та

вартість матеріалів іншого походження означає митну вартість матеріалу на момент його ввезення до Сторони, що визначається відповідно до Угоди про митну оцінку. Вартість матеріалу іншого походження повинна включати витрати, понесені під час транспортування матеріалу до місця ввезення, такі як витрати на транспортування, завантаження, розвантаження, перевантаження або страхування. Якщо митна вартість не відома або не може бути визначена, вартістю матеріалу іншого походження буде перша з цін, які піддаються визначенню, сплачена за матеріали в Канаді або в Україні.

Частина B - Правила походження

Стаття 3.2: Загальні вимоги

1. Для цілей цієї Угоди вважається, що товар походить з тієї Стороні, в якій відбулася остання виробнича операція, якщо на території Сторони або на території обох Сторін відповідно до Статті 3.3 він був:

(a) повністю вироблений у розумінні Статті 3.4;

(b) вироблений виключно з матеріалів, що походять з відповідної Сторони, в тому числі з матеріалів, зазначених у Статті 3.5(2); або

(c) підданий достатній переробці у розумінні Статті 3.5.

2. Крім випадків, передбачених у Статтях 3.3(3) та 3.3(4), умови, викладені в цій Главі щодо набуття статусу походження, повинні постійно виконуватися безперервно на території однієї або обох Сторін.

Стаття 3.3: Кумуляція походження

1. Товар, який походить з Сторони, вважається товаром, що походить з іншої Сторони, якщо він використовувався там як матеріал для виробництва товару.

2. Експортер може враховувати виробництво, проведене на території іншої Сторони з матеріалом іншого походження, для цілей визначення статусу походження товару.

3. З урахуванням пункту 4, якщо, відповідно до Угоди СОТ, кожна Сторона має угоду про вільну торгівлю з іншою державою, що не є Стороною, з якою також має угоду про вільну торгівлю інша Сторона, матеріали держави, що не є Стороною, можуть враховуватися при визначенні походження товару у рамках цієї Угоди.

4. Сторона має привести в дію пункт 3 за згодою Сторін на відповідних умовах.

Стаття 3.4: Повністю одержані товари

Зазначені нижче товари вважаються повністю одержаними у Стороні:

(a) корисні копалини та інші неживі природні ресурси, видобуті або одержані на території Сторони;

(b) овочі, рослини та товари рослинного походження, вирощені або зібрані на території Сторони;

(c) живі тварини, народжені та вирощені на території Сторони;

(d) продукція:

(i) одержана від живих тварин на території Сторони;

(ii) із забитих тварин, народжених і вирощених на території Сторони;

(e) продукція:

(i) мисливського промислу, ловлі або рибальського промислу, здійснюваного на території Сторони;

(ii) аквакультури, вирощена на території Сторони;

(f) риба, молюски та інші морські організми, видобуті з моря, морського дна, океанського дна чи надр за межами територіальних вод Сторін судном, що зареєстроване, приписане або включене в реєстр Сторони і має право ходити під її прапором;

(g) продукція, виготовлена на

борту плавзаводів Сторін виключно з продукції, зазначеної в пункті (f), за умови, що такі плавзаводи зареєстровані, приписані або включені в реєстр Сторони і мають право ходити під її прапором;

(h) корисні копалини та інші неживі природні ресурси, добуті або видобуті з морського дна, надр або океанського дна Району, як визначено статтею 1 (1) UNCLOS, Стороною чи особою Сторони, за умови, що Сторона або особа Сторони має права на розробку цього морського дна, надр або океанського дна;

(i) сировина, видобута з товарів, що були у вжитку, зібраних на території Сторони, за умови, що ці товари придатні виключно для такої переробки;

(j) компоненти, видобуті з товарів, що були у вжитку, зібраних на території Сторони, за умови, що ці товари придатні тільки для такого використання, якщо компонент:

(i) входить до складу іншого товару; або

(ii) піддавався подальшій обробці, що призвела до появи товару з експлуатаційними показниками або строками експлуатації, еквівалентними або подібними до строків і показників нового товару такого ж типу; та

(k) товари на будь-якій стадії виробництва, що виготовляється на території Сторони виключно з товарів, зазначених у пунктах (a) - (j).

Стаття 3.5: Достатня переробка

1. Для цілей Статті 3.2 товари, що не повністю одержані, вважаються такими, що піддавались достатній переробці, якщо задовольняються умови, зазначені у Додатку 3-A.

2. Якщо матеріал іншого походження піддається достатній переробці, одержаний з нього товар вважається таким, що походить з відповідної Сторони, і матеріали іншого походження у складі такого товару не враховуються, за умови, що надалі такий товар використовується у виробництві іншого товару.

Стаття 3.6: Допустимі відхилення

1. Незважаючи на положення Статті 3.5(1), та за винятком того, як передбачено у пунктах 2, 3 та 4, якщо матеріали іншого походження, що використовуються у виробництві товару, не відповідають умовам, визначеним у Додатку 3-A, товар може вважатися таким, що походить з відповідної Сторони, за умови, що:

(a) сукупна вартість матеріалів іншого походження не перевищує 10 відсотків від вартості транзакції або ціни франко-завод товару;

(b) будь-які частки, визначені у Додатку 3-A як відсоток від максимальної вартості, обсягу або маси матеріалів іншого походження не перевищені внаслідок застосування цього пункту; та

(c) товар відповідає всім іншим застосовним вимогам цієї Глави.

2. Товар Груп 50 - 60 Гармонізованої системи, який є товаром іншого походження, оскільки певні матеріали іншого походження, використані у його виробництві, не відповідають вимогам, встановленим для цього товару в Додатку 3-A, незважаючи на це вважається таким, що походить з відповідної Сторони, якщо сукупна маса цих матеріалів не перевищує 10 відсотків від сукупної маси цього товару.

3. До товарів Груп 61 - 62 Гармонізованої системи застосовується Примітка до Групи 61 або Групи 62, залежно від конкретної ситуації.

4. Товар Групи 63 Гармонізованої системи, який є товаром іншого походження, оскільки певні матеріали іншого походження, використані у виробництві складової товару, що визначає тарифну класифікацію товару, не відповідають вимогам, встановленим для цього товару в Додатку 3-A, незважаючи на це вважається таким, що походить з відповідної Сторони, якщо сукупна маса всіх матеріалів у складі цієї складової не перевищує 10 відсотків від сукупної маси цього компоненту.

5. Дія Статті 3.7(c) поширюється на пункти 1 - 4.

6. Пункт 1 не застосовується до товарів, повністю одержаних у Стороні у розумінні Статті 3.4.

Стаття 3.7: Одиниця кваліфікації

Для цілей цієї Глави:

(a) тарифна класифікація конкретного товару або матеріалу визначається відповідно до Гармонізованої системи;

(b) якщо товар, що складається з групи або комплекту виробів або компонентів, класифікується відповідно до умов Гармонізованої системи в одній з ними товарній позиції або підпозиції, всі разом вони становлять єдиний товар; та

(c) якщо партія товару складається з кількох ідентичних товарів, що класифікуються в одній товарній позиції або товарній підпозиції Гармонізованої системи, кожен з цих

товарів повинен розглядатися окремо.

Стаття 3.8: Упаковка та пакувальні матеріали та контейнери

1. У випадках, коли відповідно до Правила 5 Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи упаковка включається до складу товару для цілей класифікації, вона враховується при визначенні того, чи всі матеріали іншого походження, які використовуються у виробництві товару, відповідають вимогам, встановленим у Додатку 3-A.

2. Пакувальні матеріали та контейнери, в які товар пакується для транспортування, не враховуються при визначенні походження такого товару.

Стаття 3.9: Відокремлення однорідних матеріалів або товарів для цілей обліку

1. Якщо:

(a) використані у виробництві товару матеріали, що походять з відповідної Сторони, та матеріали іншого походження є однорідними, то для визначення походження однорідних матеріалів не вимагається їх фізичне відокремлення та окрема ідентифікація і дозволяється визначати їх походження за системою управління запасами.

(b) однорідні товари, що походять з відповідної Сторони, або товари іншого походження були фізично об'єднані або змішані на складі Сторони до їх експортування іншій Стороні, для визначення походження однорідних товарів не вимагається їх фізичне відокремлення та окрема ідентифікація і дозволяється визначати походження за системою управління запасами.

2. Система управління запасами повинна:

(a) забезпечувати, щоб у будь-який момент статус походження одержали не більше товарів, ніж у разі фізичного відокремлення однорідних матеріалів або однорідних товарів;

(b) зазначати кількість матеріалів або товарів, що походять з відповідної Сторони, або іншого походження разом з датою їх включення в відомість інвентаризації, та, якщо це вимагається відповідним правилом визначення походження, разом із вартістю цих матеріалів або товарів;

(c) зазначати кількість товарів, виготовлених з використанням однорідних матеріалів, або кількість однорідних товарів, що поставляються клієнтам, які вимагають засвідчення походження з певної Сторони для цілей отримання преференційного тарифного режиму за цією Угодою, та клієнтам, які не вимагають такого засвідчення; та

(d) зазначати, чи відомість інвентаризації товарів, що походять з відповідної Сторони, була надана у кількості, достатній для того, щоб довести наявність у цих товарів статусу походження.

3. Для цілей пункту 1 "однорідні матеріали" або "однорідні товари" означають матеріали або товари одного виду та однакової комерційної якості, з однаковими технічними та фізичними характеристиками, та які неможливо відрізнити один від одного для цілей визначення походження.

Стаття 3.10: Комплектуючі, запасні частини та інструменти

Комплектуючі, запасні частини та інструменти, що поставляються разом з товаром, є стандартними комплектуючими, запасними частинами та інструментами і поставляються за однією накладною з товаром у стандартній для товару кількості та за стандартною вартістю:

(a) враховуються при обчисленні вартості відповідних матеріалів іншого походження у випадках, коли застосовне до товару правило визначення походження, викладене у Додатку 3-A, зазначає максимальну частку вартості матеріалів іншого походження; та

(b) не враховуються при визначенні того, чи всі матеріали іншого походження, використані у виробництві товару, підпадають під відповідну зміну тарифної класифікації чи інші вимоги, викладених у Додатку 3-A.

Стаття 3.11: Набори

1. За винятком того, як передбачено в Додатку 3-A, набір, класифікований як такий в результаті застосування Правила 3 Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи, вважається товаром, що походить з відповідної Сторони, за умови, що:

(a) всі товари, що входять до складу такого набору, вважаються товарами, що походять з відповідної Сторони; або

(b) якщо до складу набору входить товар іншого походження, вартість товарів іншого походження, що входять до цього набору, не має перевищувати 25 відсотків вартості транзакції або ціни франко-завод такого набору.

2 Вартість товарів іншого походження, що входять до набору, обчислюється у такий саме спосіб, як і вартість матеріалів іншого

походження.

3. Вартість транзакції або ціна франко-завод набору обчислюється у такий саме спосіб, як і вартість транзакції або ціна франко-завод товару.

Стаття 3.12: Нейтральні елементи

Для встановлення походження товару не обов'язково визначати походження наступних елементів, що могли використовуватись для його виробництва:

(a) електрична енергія та паливо;

(b) промислове устаткування та обладнання;

(c) машини та інструменти;

(d) матеріалів, що не входять та не повинні входити до складу кінцевого товару.

Стаття 3.13: Транзит через країну, що не є Стороною

1. Товар, виготовлений відповідно до вимог Статті 3.2, не вважається таким, що походить з відповідної Сторони, якщо після такого виробництва товар:

(a) піддається подальшій переробці чи іншим операціям за межами території Сторін, за винятком розвантаження, перевантаження чи будь-якої іншої операції, необхідної для збереження його у доброму стані, для транспортування на територію Сторони; або

(b) не перебуває під митним контролем під час знаходження за межами території Сторін.

2. Зберігання товарів і партій товарів або розбивка партій товарів на кілька частин дозволяються під відповідальність експортера або наступного власника товарів, та за умови, що товари залишаються під митним контролем в країні або країнах транзиту.

Стаття 3.14: Повернення товарів, що походять з відповідної Сторони

У разі повернення товару, що походить з відповідної Сторони і був експортований до країни, що не є Стороною, цей товар має вважатися товаром іншого походження, крім випадків, коли митним органам може бути доведено задовільним чином, що товар, який повертається:

(a) є тим саме товаром, що був експортований; та

(b) не піддавався жодним операціям, окрім необхідних для його збереження у доброму стані.

Частина C - Процедури визначення походження

Стаття 3.15: Підтвердження походження

1. Товари, що походять з України, при ввезенні в Канаду, та товари, що походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму в рамках цієї Угоди на підставі декларації ("декларація про походження").

2. Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.

3. Версії тексту декларації про походження різними мовами наведені у Додатку 3-B.

Стаття 3.16: Зобов'язання стосовно експорту

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб декларація про походження, зазначена у Статті 3.15(1), була заповнена експортером на території Сторони, з якої походить товар, для отримання преференційного тарифного режиму для цього товару на території іншої Сторони.

2. Кожна Сторона вимагає, щоб експортер, який заповнює декларацію про походження, на вимогу митного органу Сторони-експортера надав копію декларації про походження і всі документи, що підтверджують статус походження відповідних товарів, у тому числі супровідні документи або письмові довідки від виробників або постачальників, а також виконав інші вимоги цієї Глави.

3. Кожна Сторона вимагає, щоб декларація про походження була оформлена та підписана експортером, якщо Сторонами не передбачено інакше.

4. Декларація про походження може бути заповнена експортером під час експортування або після експортування товару, до якого вона відноситься, за умови, що вона буде надана Стороні-імпортеру упродовж двох років або довшого строку, визначеного законодавством Сторони-імпортера, після імпортування товару, на який вона оформлена.

5. Митний орган Сторони-імпортера може, відповідно до національного законодавства, дозволити використання декларації про походження до декількох партій ідентичних товарів, що походять з відповідної Сторони, упродовж строку, що не перевищує 12 місяців від дати, зазначеної експортером у декларації.

6. Експортер, який заповнив декларацію про походження і дізнався або має підстави вважати, що декларація про походження містить неточну інформацію, негайно письмово сповіщає імпортера про будь-які зміни, що впливають на статус походження кожного товару, якого стосується

декларація про походження.

7. Сторони можуть дозволити створення системи, яка дає можливість подання декларації про походження в електронній формі і безпосередньо експортером на території однієї Сторони імпортеру на території іншої Сторони, у тому числі заміну підпису експортера на декларації про походження електронним підписом або ідентифікаційним кодом.

Стаття 3.17: Термін дії декларації про походження

1. Декларація про походження є дійсною упродовж 12 місяців з дати її заповнення експортером або упродовж довшого терміну, встановленого Стороною-імпортером. Звернення до митних органів Сторони-імпортера за наданням преференційного тарифного режиму приймаються упродовж терміну дії декларації про походження.

2. Декларація про походження, що подається митному органу Сторони-імпортера після закінчення терміну дії, зазначеного в пункті 1, може бути прийнята для надання преференційного тарифного режиму згідно з законодавством Сторони-імпортера.

Стаття 3.18: Зобов'язання стосовно імпорту

1. Кожна Сторона забезпечує, щоб для звернення за наданням преференційного тарифного режиму імпортер:

(a) надав митному органу Сторони-імпортера декларацію про походження відповідно до вимог та процедур, застосовуваних Стороною-імпортером;

(b) якщо цього вимагає митний орган Сторони-імпортера, надав переклад декларації про походження; та

(c) якщо цього вимагає митний орган Сторони-імпортера, надав на додаток або як частину декларації свідчення про відповідність товару умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

2. Кожна Сторона вимагає, щоб імпортер, який дізнався або має підстави вважати, що декларація про походження товару, якому наданий преференційний тарифний режим, містить неправильну інформацію, негайно письмово сповістив митний орган Сторони-імпортера про будь-яку зміну, що впливає на статус походження цього товару, та здійснив митні платежі, що підлягають сплаті.

3. Якщо імпортер звертається за наданням преференційного тарифного режиму для товару, що імпортується з території іншої Сторони, Сторона-імпортер може відмовити у наданні преференційного тарифного режиму у разі невиконання імпортером будь-якої вимоги цієї Глави.

4. Сторона забезпечує, відповідно до свого національного законодавства, що у разі ввезення на територію цієї Сторони товару, який був би кваліфікований як такий, що походить з відповідної Сторони, якби на момент його ввезення імпортер мав декларацію про походження, імпортер цього товару має право упродовж не менше ніж трьох років з дати ввезення подати заяву про відшкодування йому мита, сплаченого через те, що до товару не був застосований преференційний тарифний режим.

Стаття 3.19: Підтвердження транзиту через країну, що не є Стороною

1 Кожна Сторона через свої митні органи може вимагати від імпортера підтвердження того, що товар, щодо якого імпортер звертається для надання преференційного тарифного режиму, транспортувався відповідно до положень Статті 3.13, надавши для цього:

(a) документи перевізника, у тому числі товаросупровідні або товарно-транспортні накладні, із зазначенням маршруту транспортування і всіх місць відвантаження та перевантаження товару до його ввезення; та

(b) у разі транзиту товару через території Сторін або його перевантаження за межами територій Сторін - копії документів митного контролю із зазначенням для цього митного органу, що товар залишався під митним контролем під час перебування за межами території Сторін.

Стаття 3.20: Ввезення партіями

У випадках, коли на вимогу імпортера та на умовах, встановлених митними органами Сторони-імпортера, товари у розібраному чи незібраному вигляді у розумінні Правила 2 (a) Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи, що відносяться до Розділів XVI та XVII або товарних позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються партіями, єдина декларація про походження на ці товари надається на вимогу такому митному органу при ввезенні першої партії.

Стаття 3.21: Звільнення від надання декларації про походження

1. Сторона може, відповідно до національного законодавства, звільнити від необхідності подання декларації про

походження, як зазначено у Статті 3.18, при ввезенні з іншої Сторони невеликих партій товарів, що походять з іншої Сторони, та товарів, що входять до складу особистого багажу пасажира, який прибув з іншої Сторони.

2. Сторона може не поширювати дію пункту 1 на будь-яке ввезення товарів, якщо таке ввезення є частиною низки ввезень і є підстави обґрунтовано вважати, що ввезення здійснювалося або було організоване з метою ухилення від виконання вимог цієї Глави, що стосуються декларації про походження.

3. Сторони можуть встановлювати обмеження щодо вартості товарів, зазначених у пункті 1, та повідомляють одна одній про такі обмеження.

Стаття 3.22: Супровідні документи

Документи, зазначені в Статті 3.16(2), можуть включати документи, що стосуються:

(a) виробничих процесів, яким піддавався товар, що походить з відповідної Сторони, або матеріали, використані у виробництві такого товару;

(b) придбання, вартості, ціни та оплати за товар;

(c) походження, придбання, вартості, ціни та оплати за всі матеріали, в тому числі за нейтральні елементи, використані у виробництві товару; та

(d) відвантаження товару.

Стаття 3.23: Зберігання документації

1. Кожна Сторона вимагає, щоб експортер, який заповнив декларацію про походження, зберігав копію цієї декларації, а також всі супровідні документи, зазначені у Статті 3.22, упродовж трьох років після оформлення декларації про походження або довшого строку, визначеного Стороною-експортером.

2. Кожна Сторона передбачає, що у випадках, коли експортер при оформленні декларації про походження спирався на письмову довідку виробника, виробник зобов'язаний зберігати облікові матеріали відповідно до пункту 1.

3. У випадках, коли це передбачено в законодавстві Сторони-імпортера, імпортер, якому був наданий преференційний тарифний режим, зберігає документацію на ввезену продукцію, включаючи копію декларації про походження, упродовж трьох років з дати, коли преференційний режим було надано, або упродовж довшого періоду, встановленого Стороною-імпортером.

4. Кожна Сторона, відповідно до свого законодавства, дозволяє імпортерам, експортерам та виробникам на своїй території зберігати документацію або облікові матеріали на будь-якому носії, за умови, що ця документація або облікові матеріали можуть бути отримані та роздруковані з такого носія.

5. Сторона вправі відмовити у преференційному тарифному режимі щодо товару, походження якого перевіряється, якщо імпортер, експортер або виробник товару, який зобов'язаний зберігати облікові матеріали або документацію відповідно до цієї Статті:

(a) не зберігав облікові матеріали або документацію, що стосуються визначення походження товару, відповідно до вимог цієї Глави; або

(b) відмовляє у наданні доступу до цих облікових матеріалів або документації.

Стаття 3.24: Розбіжності та формальні помилки

1. Виявлення неістотних розбіжностей між даними декларації про походження та даними документації, що подається в митні органи для оформлення ввезення товару, не позбавляє, через цей факт, юридичної сили декларацію про походження, якщо буде встановлено, що ця документація відповідає поставленому товару.

2. Очевидні формальні помилки, такі, як друкарські помилки, у декларації про походження, не призводять до відмови в її прийнятті, якщо ці помилки не викликають сумнівів щодо правильності інформації, викладеної в документі.

Стаття 3.25: Співробітництво

1. Сторони співпрацюють в уніфікації адміністрування та тлумачення положень цієї Глави та через свої митні органи допомагають одна одній у перевірці статусу походження товару, на основі якого підготовлена декларація про походження.

2. З метою полегшення процедури перевірки або надання допомоги, зазначеної у пункті 1, митні органи Сторін надають один одному адреси відповідальних митних органів.

3. Передбачається, що митний орган Сторони-експортера нестиме всі витрати при здійсненні дій, зазначених у пункті 1.

4. Крім того передбачається, що митні органи Сторін обговорюватимуть в цілому зміст та механізм процесу перевірки, у тому числі очікуваний обсяг робіт та пріоритетні теми для обговорення. У разі

виняткового збільшення кількості заяв на проведення перевірки митні органи Сторін проводять консультації щодо визначення пріоритетів та заходів щодо регулювання обсягу робіт, з урахуванням практичних вимог.

5. Стосовно товарів, які вважаються такими, що походять з відповідної Сторони відповідно до положень Статті 3.3, Сторони можуть взаємодіяти з країнами, що не є Сторонами, з метою розробки митних процедур, заснованих на принципах цієї Глави.

Стаття 3.26: Перевірка походження

1. Для забезпечення належного застосування цієї Глави Сторони допомагають одна одній через свої митні органи у перевірці походження товарів та правильності заяв про надання преференційного тарифного режиму.

2. Сторони забезпечують, щоб запит щодо перевірки походження товару та дотримання всіх інших вимог цієї Глави, здійснювався:

(a) на основі методів оцінки ризику, які застосовуються митними органами Сторони-імпортера, що можуть включати довільну вибірку, або

(b) у випадках, коли Сторона-імпортер має обґрунтовані сумніви.

3. Митний орган Сторони-імпортера може здійснити перевірку походження товару шляхом направлення письмової вимоги про проведення перевірки походження товару митним органом Сторони-експортера. При поданні вимоги про проведення такої перевірки митний орган Сторони-імпортера надає митному органу Сторони-експортера:

(a) відомості про митний орган, який подає вимогу;

(b) назву експортера або виробника, що підлягає перевірці;

(c) предмет і обсяг перевірки; та

(d) копію декларації про походження та, коли це застосовується, будь-яку іншу відповідну документацію.

4. За необхідності митний орган Сторони-імпортера може вимагати, відповідно до пункту 3, надання митним органом Сторони-експортера конкретної документації та інформації.

5. Вимога, що висувається митним органом Сторони-імпортера відповідно до пункту 3, надається митному органу Сторони-експортера у формі цінного або рекомендованого листа або будь-яким іншим способом, що забезпечує підтвердження одержання вимоги цим митним органом.

6. Перевірка походження здійснюється митним органом Сторони-експортера. Для цього митний орган може, відповідно до національного законодавства, вимагати надання документації, запитувати представлення доказів або відвідувати приміщення експортера або виробника для перевірки облікових матеріалів, зазначених у Статті 3.22, та для огляду потужностей, що використовуються для виробництва товару.

7. Якщо експортер при оформленні декларації про походження спирався на письмову довідку виробника чи постачальника, експортер може забезпечити надання виробником чи постачальником документації або інформації безпосередньо до митного органу Сторони-експортера на прохання цієї Сторони.

8. У найкоротший термін та у будь-якому випадку упродовж 12 місяців після отримання вимоги, зазначеної в пункті 3, митний орган Сторони-експортера завершує перевірку походження товару та дотримання інших вимог цієї Глави, і:

(a) надає до митного органу Сторони-імпортера у формі цінного або рекомендованого листа чи будь-яким іншим способом, що забезпечує підтвердження одержання відповідного документу цим митним органом, письмовий звіт, необхідний для визначення того, чи походить товар з відповідної Сторони, із зазначенням:

(i) результатів перевірки;

(ii) опису товару, що є предметом перевірки, та тарифної класифікації відповідно до застосування правила визначення походження;

(iii) опису і пояснення щодо процесу виробництва, достатніх для обґрунтування статусу походження товару;

(iv) інформацію про спосіб, у який була проведена перевірка; та

(v) за необхідності, супровідну документацію.

(b) якщо це передбачено національним законодавством, повідомити експортера про своє рішення, чи походить походження товару.

9. Термін, зазначений в пункті 8, може бути подовжений за взаємною згодою митних органів, яких це стосується.

10. У період підготовки результатів перевірки походження, що здійснюється відповідно до пункту 8, митний орган Сторони-імпортера, за умови виконання будь-яких запобіжних заходів, які він вважає за необхідне запровадити, пропонує імпортеру вивільнення

товару.

11. У разі ненадання письмового звіту відповідно до підпункту 8 (a), або якщо митний орган Сторони-імпортера не може дійти висновку щодо походження товару, цей митний орган може відмовити у наданні преференційного тарифного режиму щодо товару.

12. У разі виникнення спорів щодо процедур перевірки відповідно до цієї Статті або тлумачення правил походження при визначенні того, чи відповідає товар вимогам до "товару, що походить з відповідної Сторони", і при неможливості вирішення цих спорів шляхом консультацій між митним органом, що подав заяву про перевірку походження, та митним органом, відповідальним за проведення такої перевірки, Сторонам пропонується вирішити такі спори в рамках Підкомітету з процедур визначення походження.

13. Ця Глава не перешкоджає митним органам будь-якої Сторони виносити рішення щодо походження або попередні рішення з питань, які розглядаються Підкомітетом з процедур визначення походження або Комітетом з торгівлі товарами та правил визначення походження, або здійснити будь-які інші дії, які вони вважають необхідними під час врегулювання цих питань в рамках цієї Угоди.

Стаття 3.27: Перегляд і оскарження

1. Кожна Сторона надає такі ж по суті права на перегляд та оскарження рішень щодо походження товару та попередніх рішень, які надаються імпортерам на її території, будь-якій особі, яка:

(a) одержала рішення про походження відповідно до цієї Глави; або

(b) одержала попереднє рішення відповідно до Статті 3.30(1).

2. На виконання Статей 15.4 (Адміністративні провадження) та 15.5 (Перегляд та оскарження), кожна Сторона забезпечує, щоб права на перегляд і оскарження, зазначені у пункті 1, передбачали не менше двох рівнів оскарження або перегляду, у тому числі принаймні один на рівні суду або квазі-судового органу.

Стаття 3.28: Санкції

Кожна Сторона зберігає заходи, що встановлюють кримінальні, цивільні або адміністративні санкції за порушення її законодавства стосовно цієї Глави.

Стаття 3.29: Конфіденційність

1. Ця Глава не вимагає від Сторони надати або дозволити доступ до ділової інформації або інформації, що стосується встановленої або такої, що може бути встановлена, фізичної особи, розкриття якої перешкоджатиме дотриманню законодавства або суперечитиме законодавству цієї Сторони про захист ділової інформації та персональних даних і невтручання в особисте життя.

2. Кожна Сторона зберігає відповідно до свого законодавства конфіденційність інформації, отриманої відповідно до цієї Глави, та захищає таку інформацію від розголошення, що може зашкодити конкурентній позиції особи, яка надала цю інформацію. Якщо національним законодавством від Сторони, яка отримує чи набуває інформацію, вимагається розкриття цієї інформації, Сторона повідомляє про таку вимогу іншу Сторону або особу, яка надала цю інформацію.

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб конфіденційна інформація, одержана згідно з цією Главою, не використовувалася без дозволу особи або Сторони, яка надала конфіденційну інформацію, для будь-яких інший цілей, аніж для адміністрування та виконання рішень про визначення походження та для митних питань.

4. Незважаючи на положення пункту 3, Сторона може дозволити, щоб інформація, отримана згідно з цією Главою, використовувалася у будь-якому адміністративному, судовому або квазі-судовому провадженні, порушеному через недотримання законодавства з митних питань при виконанні цієї Глави. Сторона зобов'язана заздалегідь сповістити про це особу або Сторону, яка надала цю інформацію.

5. Сторони інформують одна одну про своє законодавство про захист інформації з метою спрощення впровадження та застосування пункту 2.

Стаття 3.30: Попередні рішення щодо визначення походження

1. Кожна Сторона через свої митні органи забезпечує до ввезення товару на її територію оперативне винесення на вимогу імпортера на території цієї Сторони або експортера чи виробника на території іншої Сторони письмових попередніх рішень щодо кваліфікації товару в якості "товару, що походить з відповідної Сторони" згідно з цією Главою.

2. Кожна Сторона приймає або зберігає процедури винесення попередніх рішень, що мають

містити детальний опис інформації, яка є обґрунтовано необхідною для розгляду заяви про винесення такого рішення.

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб її митний орган:

(a) мав право у будь-який момент протягом розгляду заяви про винесення попереднього рішення вимагати надання додаткової інформації від особи, яка подала заяву про винесення такого рішення;

(b) виніс рішення упродовж 150 днів з дати, в яку він отримав всю необхідну інформацію від особи, яка подала заяву про винесення попереднього рішення; та

(c) надав особі, яка подала заяву про винесення попереднього рішення, повне пояснення підстав для такого рішення.

4. У випадку, коли заява про винесення попереднього рішення містить питання, що є предметом:

(a) перевірки походження;

(b) перегляду цим митним органом або оскарження у ньому; або

(c) перевірки судовим або квазі-судовим органом на території митного органу,

митний орган, відповідно до свого законодавства, може відмовити у винесенні такого рішення або затримати його винесення.

5. З урахуванням положень пункту 7 кожна Сторона застосовує попереднє рішення для ввезення на її територію товару, стосовно якого була подана заява про винесення рішення, на дату винесення такого рішення або на іншу дату, якщо це зазначено у рішенні.

6. Кожна Сторона забезпечує особі, яка подала заяву про винесення попереднього рішення, такий самий режим, який вона надавала будь-якій іншій особі, якій було винесене попереднє рішення, за умови, що факти та обставини є аналогічними в усіх істотних відношеннях.

7. Сторона, яка виносить попереднє рішення, може змінити або відкликати його:

(a) якщо це рішення ґрунтується на помилці у фактах;

(b) у разі зміни істотних фактів чи обставин, на яких ґрунтувалося це рішення;

(c) у відповідності до змін у Главі 2 (Національний режим та доступ до ринків) або цій Главі; або

(d) для того, щоб воно відповідало судовому рішенню або змінам у законодавстві Сторони.

8. Кожна Сторона забезпечує, щоб будь-яка зміна або скасування попереднього рішення набирали чинності на дату внесення такої зміни або скасування такого рішення або на іншу дату, якщо це зазначено у рішенні, та не застосовувалися до товару, ввезеного до цієї дати, крім випадків, коли особа, якій було надане попереднє рішення, не діяла згідно з умовами та положеннями такого рішення.

9. Незважаючи на пункт 8, Сторона, що виносить попереднє рішення, може, відповідно до свого законодавства, відкласти дату, в яку набирають чинності зміни або скасовується рішення, не більше ніж на шість місяців.

10. З урахуванням пункту 7 кожна Сторона забезпечує, щоб попереднє рішення залишалося чинним і виконувалося.

Стаття 3.31: Підкомітет з процедур визначення походження

1. Цим Сторони продовжують діяльність Підкомітету з процедур визначення походження, створеного в порядку Угоди 2017 року, що складається з представників кожної Сторони, для розгляду будь-якого питання, що виникає відповідно до Частини C - Процедури визначення походження.

2. Засідання Підкомітету з процедур визначення походження скликатимуться на прохання однієї зі Сторін для узгодження:

(a) уніфікованого адміністрування та тлумачення правил визначення походження, зокрема питань тарифної класифікації та визначення вартості, що стосуються правил визначення походження;

(b) питань технічного характеру, питань тлумачення та питань адміністративного характеру, що можуть виникнути відповідно до Частини C - Процедури визначення походження; та

(c) будь-якого іншого питання, переданого на його розгляд Комітетом з торгівлі товарами та правил визначення походження.

3. Підкомітет з процедур визначення походження підзвітний Комітету з торгівлі товарами та правил визначення походження.

Додаток 3-A

Специфічні правила визначення походження товарів

Вступні примітки до Додатка 3-A

1. Додаток визначає вимоги, відповідність яким є необхідною для того, щоб товар вважався таким, "що походить з відповідної Сторони" у розумінні Статті 3.5. У цих вступних примітках "товар x" або "тарифне положення x" означає конкретний товар або тарифне положення, а "x відсотків" означає конкретний

відсоток.

2. Застосовуються такі визначення:

(a) група означає групу в Гармонізованій системі;

(b) товарна позиція означає чотиризначний номер або перші чотири цифри номеру, що використовується у Гармонізованій системі;

(c) розділ означає розділ Гармонізованої системи; та

(d) товарна підпозиція означає шестизначний номер або перші шість цифр номеру, що використовується у Гармонізованій системі.

3. Специфічне правило визначення походження або набір правил визначення походження, що стосуються товару, класифікованого у певній товарній позиції, товарній підпозиції або угрупуванні товарних позицій чи товарних підпозицій, зазначається безпосередньо поруч з такою товарною позицією, товарною підпозицією або угрупуванням товарних позицій або товарних підпозицій.

4. Якщо не зазначено інакше, вимога щодо зміни тарифної класифікації або будь-яка інша умова, що визначається у правилі визначення походження товару, застосовується лише для матеріалу іншого походження.

5. Примітки до відповідно, розділу, групи, товарної позиції або товарної підпозиції наводяться на початку кожного нового розділу, групи, товарної позиції або товарної підпозиції. Ці примітки повинні тлумачитися разом із специфічними правилами визначення походження товарів відповідного розділу, групи, товарної позиції або товарної підпозиції та можуть встановлювати додаткові умови щодо специфічних правил визначення походження або передбачати їм альтернативу.

6. Якщо не зазначено інше, посилання на масу у правилі визначення походження товару означає чисту масу-нетто матеріалу, тобто масу матеріалу або товару без маси упаковки. Стаття 3.1 містить визначення "маса-нетто матеріалу іншого походження" та "маса-нетто товару".

7. У випадках, коли специфічним правилом визначення походження товару вимагається:

(a) зміна з будь-якої іншої групи, товарної позиції або товарної підпозиції або зміни на товар x з будь-якої іншої групи, товарної позиції або товарної підпозиції, у виробництві такого товару може використовуватися тільки матеріал іншого походження, класифікований у іншій групі, позиції або підпозиції ніж товар;

(b) зміна в межах товарної позиції або товарної підпозиції або в межах будь-якої однієї з товарних позицій або підпозицій, у виробництві товару може використовуватися матеріал іншого походження, класифікований в межах товарної позиції або підпозиції, а також матеріал іншого походження, класифікований в іншій групі, позиції або підпозиції ніж товар;

(c) зміна з будь-якої товарної позиції або товарної підпозиції поза групою, у виробництві товару може використовуватися тільки матеріал іншого походження, класифікований поза угрупуванням позицій або підпозицій;

(d) зміна з тарифного положення x, незалежно від того, чи відбувається при цьому також зміна з будь якої іншої групи, товарної позиції або товарної підпозиції, вартість будь-якого матеріалу іншого походження, що відповідає зміні у тарифній класифікації, зазначеного у фразі, що починається словами "незалежно від того, чи", не береться до уваги при обчисленні вартості матеріалу іншого походження. Якщо до товарної позиції, підпозиції або угрупування товарних позицій чи підпозицій застосовуються два або більше специфічних правил визначення походження, зміна у тарифній класифікації, зазначена у такій фразі, відображає зміну, зазначену у першому правилі визначення походження;

(e) щоб вартість матеріалів іншого походження тарифного положення x не перевищувала x відсотків вартості транзакції або ціни товару на умовах франко-завод, при обчисленні вартості матеріалу іншого походження враховується тільки вартість матеріалу іншого походження, зазначеного у цьому правилі. Відсоток від максимальної вартості матеріалу іншого походження, встановлений у цьому правилі визначення походження, не може бути перевищений через використання Статті 3.6;

(f) щоб вартість матеріалів іншого походження, класифікованих в однаковому тарифному положенні з кінцевим товаром, не перевищувала x відсотків вартості транзакції або ціни такого товару на умовах франко-завод, у виробництві такого товару може використовуватися матеріал іншого

походження, класифікований в будь-якому іншому тарифному положенні ніж цей товар. При обчисленні вартості матеріалу іншого походження враховується тільки вартість матеріалу іншого походження, класифікованого в одному тарифному положенні з кінцевим товаром. Відсоток від максимальної вартості матеріалу іншого походження, встановлений у цьому правилі визначення походження, не може бути перевищений через використання Статті 3.6;

(g) щоб маса-нетто матеріалу іншого походження тарифного положення x, який використовується у виробництві, не перевищувала x відсотків маси-нетто товару, зазначений матеріал іншого походження може використовуватися у виробництві товару, за умови, що його маса не перевищує встановлений відсоток від маси-нетто товару згідно з визначенням "маса-нетто товару". Відсоток від максимальної ваги матеріалу іншого походження, встановлений у цьому правилі визначення походження, не може бути перевищений через використання Статті 3.6.