Тип: Закон України
№ 3114-IX
Дата: 29 травня 2023 р.
Статус: Чинний
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про прийняття Статуту Банку розвитку Ради Європи та приєднання до Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи
Верховна Рада України постановляє:
1. Прийняти Статут Банку розвитку Ради Європи, схвалений 16 червня 1993 року (додається), який набирає чинності для України з дати отримання Генеральним секретарем Ради Європи повідомлення про його прийняття, на умовах, визначених Резолюцією 460 (2022) Керівної ради Банку розвитку Ради Європи від 8 липня 2022 року (додається).
2. Приєднатися до Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, вчиненого 6 березня 1959 року в м. Страсбурзі (додається), який набирає чинності для України з дати отримання Генеральним секретарем Ради Європи документа про приєднання, із таким застереженням:
"Україна не вважає себе зв'язаною положеннями абзацу другого статті 3 Третього протоколу.
Рішення, винесені за результатами арбітражного розгляду, зазначеного в абзаці третьому статті 2 Третього протоколу, визнаються та виконуються відповідно до процедури, передбаченої в національному законодавстві України".
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
29 травня 2023 року
N 3114-IX
СТАТУТ
Банку Розвитку Ради Європи
Видання оновлено в грудні 2020 року
Офіційний переклад.
Стаття I
Заснування Банку
Банк Розвитку Ради Європи (далі - Банк) має бути заснований.
Банк належить до Ради Європи і керується її вищим керівництвом.
Стаття II1
Ціль
___________
1 Текст цієї статті було прийнято Комітетом Міністрів на 496-му засіданні заступників Міністрів Резолюцією (93) 22.
a. Основною метою Банку є допомога у вирішенні соціальних проблем, з якими європейські країни стикаються або можуть зіткнутися внаслідок присутності біженців, переміщених осіб або мігрантів, унаслідок переміщень біженців або інших вимушених переміщень населення та внаслідок присутності жертв природних чи екологічних катастроф.
Інвестиційні проєкти, у які Банк робить свій внесок, можуть бути спрямовані або на те, щоб допомогти таким людям у державі, у якій вони знаходяться, або на те, щоб дати їм можливість повернутися до країн свого походження, коли будуть виконані умови для повернення, або, якщо це можливо, оселитися в іншій країні, що приймає. Ці проєкти мають бути схвалені членом Банку.
b. Банк також може сприяти реалізації затверджених членом Банку інвестиційних проєктів, які дозволяють створювати робочі місця у неблагополучних регіонах, забезпечувати житлом малозабезпечені верстви населення чи створювати соціальну інфраструктуру.
Стаття III
Членство в Банку
a. Будь-яка держава-член Ради Європи може стати членом Банку, надіславши заяву Генеральному секретареві. Ця заява має містити прийняття цього Статуту урядом зацікавленої держави та підписання цим урядом на кількість сертифікатів участі, визначену за погодженням з Керівною радою, відповідно до підпункту a пункту 1 розділу 3 статті IX Статуту.
b. Європейська держава, яка не є членом Ради Європи, може:
i. або бути прийнята як член Банку на таких особливих умовах, які Банк встановлює в кожному окремому випадку, відповідно до положень підпункту b пункту 1 розділу 3 статті IX Статуту. Держава, щодо якої було прийнято таке рішення про прийняття, зможе стати членом Банку, передавши на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи документ про те, що вона приймає цей Статут, підписується на кількість сертифікатів участі, визначену за погодженням з Керівною радою, вжила при цьому заходів, необхідних для виконання всіх зобов'язань, що випливають зі Статуту, і виконала усі умови допуску, встановлені Керівною радою;
ii. або укласти з Банком угоду про асоційовану участь на таких особливих умовах, які Банк може встановити в кожному окремому випадку.
c. Відповідно до умов, встановлених Керівною радою, міжнародні установи з європейською спрямованістю також можуть стати членами Банку або укласти угоду про асоційовану участь.
d. Будь-яка держава, яка стає членом Банку, повинна підтвердити у своїй декларації або документі про
прийняття Статуту свій намір:
i. якнайшвидше приєднатися до Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи;
ii. до такого приєднання застосовувати правові домовленості, що випливають з Протоколу, до власності, активів і операцій Банку, і надати органам та персоналу Банку правовий статус, що випливає з Протоколу.
Стаття IV
Обов'язки членів Банку
Розділ 1 - Сертифікати участі
Банк випускає сертифікати участі у євро, на які підписуються його члени. Кожен сертифікат має однакову номінальну вартість - 1000 євро. Члени оплачують свої підписки у євро.
Розділ 2 - Розподіл та оплата сертифікатів участі
a. Таблиця, що додається до цього Статуту, визначає відсотковий розподіл сертифікатів участі, запропонованих кожному члену Банку для підписання.
b. Кількість сертифікатів участі, якими мають володіти нові члени Банку, встановлюється за погодженням з Керівною радою Банку відповідно до підпунктів a та b пункту 1 розділу 3 статті IX цього Статуту.
c. Мінімальний відсоток підписних сертифікатів участі, що підлягають сплаті, та дати відповідних платежів встановлюються Керівною радою.
d. Коли капітал Банку збільшується, Керівна рада Банку визначає на єдиних умовах для всіх членів відсоток, який необхідно сплатити, і відповідні дати платежу.
Розділ 3 - Обмеження відповідальності
Жоден член не несе відповідальності перед третіми особами за будь-якими зобов'язаннями Банку.
Стаття V
Позикові операції та внески
Для використання, яке відповідає його цілям, Банк може брати позики. Банк також може здійснювати будь-які інші фінансові операції, що сприяють досягненню його мети, на умовах, встановлених Адміністративною радою.
Банк уповноважений отримувати внески, запропоновані для конкретних цілей, які відповідають його заявленим цілям.
Стаття VI
Інвестиції
Ліквідні активи, капітал і резерви Банку можуть бути інвестовані на умовах, які встановлюються Адміністративною радою відповідно до принципів раціонального фінансового управління.
Стаття VII
Засоби діяльності Банку
Розділ 1 - Позики
Позики, що надаються Банком, мають бути в одній із таких форм:
a. позики членам Банку;
b. позики, гарантовані членом Банку, надані будь-якій юридичній особі, затвердженій цим членом;
c. позики, надані будь-якій юридичній особі, затвердженій членом Банку, якщо Адміністративна рада переконана, що запитувана позика забезпечена відповідними гарантіями.
Розділ 2 - Гарантії
Відповідно до умов, які встановлюються Адміністративною радою в кожному конкретному випадку, Банк може надати свою гарантію фінансовим установам, затвердженим членом, для позик, що сприяють реалізації цілей, викладених у статті II.
Розділ 3 - Довірчий рахунок
Банк може відкривати трастові рахунки та керувати ними для отримання добровільних внесків від своїх членів, від Банку та від Ради Європи.
Розділ 4 - Повернення відсотків
Позики можуть супроводжуватися повним чи частковим поверненням відсотків.
Частка прибутку, отриманого Банком, і добровільних внесків членів використовуватиметься для субсидування процентної ставки за певними позиками на умовах, визначених Адміністративною радою.
Розділ 5 - Умови надання позик - інформація, що надається
Адміністративна рада встановлює загальні умови надання позик і визначає, яку інформацію позичальник повинен надати на підтримку своєї заявки.
Розділ 6 - Дефолт
Операції Банку на користь члена або юридичної особи, як зазначено в Розділі 1 вище, призупиняються, якщо позичальник або, у разі невиконання ним зобов'язань, гарант не виконує платіжні зобов'язання за позиками або гарантіями, наданими йому Банком.
Стаття VIII
Організація, управління та нагляд за Банком
Організація, управління та нагляд за Банком розподіляються між такими установами:
o Керівна рада,
o Адміністративна рада,
o Голова Банку,
o Ревізійна комісія,
як передбачено наступними статтями.
Стаття IX
Керівна рада
Розділ 1
Керівна рада складається з Голови та одного представника, призначеного кожним членом. Кожен член може призначити заміну. Генеральний секретар Ради Європи може брати участь у засіданнях або бути
представленим на них.
Розділ 2
Керівна рада є вищим органом Банку; вона наділяється всіма повноваженнями щодо Банку, за винятком права змінювати його цілі, зазначені в статті II Статуту.
Розділ 3
1. Керівна рада має право:
a. визначати умови, за яких держави-члени Ради Європи стають членами Банку;
b. дозволяти європейським державам, які не є членами Ради Європи, та міжнародним установам з європейською спрямованістю ставати членами Банку та встановлювати умови для такого дозволу й кількість сертифікатів участі, на які мають підписатися такі члени;
c. коригувати розподіл капіталу між членами, як показано в таблиці, що додається до цього Статуту;
d. збільшувати або зменшувати статутний капітал і визначати пропорцію передплачених акцій, що підлягають сплаті, і дати, до яких має бути здійснена оплата;
e. забезпечувати відповідність цілям, викладеним у Статуті;
затверджувати річний звіт, бухгалтерську та іншу фінансову звітність Банку;
надавати загальні рекомендації щодо діяльності установи;
f. призупиняти або припиняти діяльність Банку, а в разі ліквідації - розподіляти його активи;
g. призупиняти членство членів Банку;
h. вносити зміни до цього Статуту, однак, не вносячи жодних змін у його заявлені цілі;
i. тлумачити цей Статут і розглядати будь-які апеляції на рішення щодо тлумачення або застосування Статуту;
j. санкціонувати укладення рамкових угод про співробітництво з іншими міжнародними організаціями;
k. обирати голову Керівної ради та Адміністративної ради;
l. призначати Голову Банку та, у разі необхідності, за пропозицією Голови Банку, одного або кількох заступників Голови, один з яких замінює Голову Банку в разі відсутності останнього, звільняти їх з посад і приймати їхню відставку.
m. призначати членів Ревізійної комісії;
n. призначати зовнішнього аудитора та визначати його повноваження;
o. розробляти свій Регламент;
p. виконувати такі інші повноваження, які прямо покладені на Керівну раду цим Статутом.
2. Керівна рада приймає рішення щодо підпунктів d і f за пропозицією Адміністративної ради, а також щодо підпунктів c, m та n, вислухавши останню. Адміністративна рада дає свій висновок щодо всіх інших рішень з фінансовими наслідками.
3. Усі повноваження, окрім тих, що викладені в пункті 1 розділу 3 вище, делегуються Адміністративній раді.
Повноваження, делеговані Адміністративній раді згідно з цим Статутом, можуть бути поновлені лише за виняткових обставин і на визначений період.
4. Керівна рада збирається раз на рік. У разі потреби вона може проводити додаткові засідання.
5. Керівна рада в разі потреби може запрошувати представників міжнародних організацій або інших зацікавлених осіб до участі в її засіданнях без права голосу.
Розділ 4
a. Рішення, прийняті Керівною радою на її засіданнях, є дійсними лише за умови присутності двох третин представників її членів.
Рішення приймаються шляхом голосування. Для підрахунку більшості враховуються лише голоси "за" та "проти".
b. Рішення також можуть прийматися в письмовій формі між засіданнями.
c. Кожен член Банку має один голос за кожен сертифікат участі, який йому належить.
d. Будь-який член, який не зміг вчасно сплатити частину капіталу, що підлягає сплаті, не може, доки така несплата існує, користуватися правами голосу, що відповідають сумі, яка підлягає сплаті та є несплаченою.
e. Рішення приймаються більшістю членів, які голосують "за" або "проти" і володіють двома третинами поданих голосів.
f. Більшість у кількості трьох чвертей членів, які голосують "за" або "проти" і володіють трьома чвертями поданих голосів, необхідна для:
- прийняття рішення, передбаченого у пункті 3 розділу 3 цієї статті;
- коригування таблиці розподілу, що додається до цього Статуту, не пов'язаного з прийомом нових членів, які вносяться відповідно до підпункту c пункту 1 розділу 3.
g. Рішення, зазначені в підпунктах f та h пункту 1 розділу 3, приймаються одностайним голосуванням членів, які беруть участь у голосуванні.
Розділ 5
a. Керівну раду очолює голова, який обирається нею на трирічний термін.
Голову, що йде з посади, може бути переобрано ще на три
роки. Кожен член Банку має право запропонувати кандидата.
Голова Керівної ради відповідає за політичні відносини з офіційними представниками держав, Ради Європи та інших міжнародних установ, тісно співпрацюючи з Головою Банку.
Голова регулярно інформує Комітет Міністрів і Парламентську Асамблею про діяльність Банку; він/вона, серед іншого, надсилає звіт Голови Банку Комітету Міністрів і підтримує всі інші необхідні контакти з Радою Європи.
Стаття X
Адміністративна рада1
___________
1 Змінено Керівною радою, резолюцією 384, прийнятою на 196-му засіданні (Париж, 26 листопада 2010 року)
Розділ 1
Адміністративна рада наділена всіма повноваженнями, делегованими їй Керівною радою відповідно до статті IX.
Розділ 2
a. Адміністративна рада складається з голови, який призначається Керівною радою на трирічний термін з можливістю поновлення на другий трирічний термін, і одного представника, призначеного кожним членом. Кожен член може призначити заміну. Генеральний секретар Ради Європи може брати участь у засіданнях або бути представленим на них.
b. Адміністративна рада скликається її головою або на вимогу п'яти її членів не рідше чотирьох разів на рік.
c. Адміністративна рада може, у разі необхідності, запрошувати представників міжнародних організацій або будь-яку іншу зацікавлену особу до участі в її засіданнях без права голосу.
Розділ 3
a. Рішення Адміністративної ради на її засіданнях є дійсними лише за умови присутності двох третин представників її членів.
b. Кожен член має один голос за кожен сертифікат участі, який йому належить.
Рішення приймаються більшістю голосів. Тільки голоси "за" або "проти" враховуються для визначення більшості або більшостей.
c. Рішення також можуть прийматися в письмовій формі між засіданнями.
d. Будь-який член, який не зміг вчасно сплатити частину капіталу, що підлягає сплаті, не може, доки така несплата існує, користуватися правами голосу, що відповідають сумі, яка підлягає сплаті та є несплаченою.
e. Однак Адміністративна рада приймає такі рішення більшістю голосів своїх членів, які голосують "за" або "проти", і більшістю поданих голосів:
i) пропозиції та висновки, адресовані Керівній раді відповідно до підпунктів c, d, f, m і n пункту 1 розділу 3 статті IX;
ii) ухвалення або внесення змін до Регламенту Адміністративної ради;
f. Крім того, Адміністративна рада приймає більшістю голосів членів, які голосують "за" або "проти" і володіють двома третинами поданих голосів, рішення щодо інвестиційних проєктів, за якими не отримано висновку щодо прийнятності, зазначеного в підпункті c статті XIII Статуту.
Розділ 4
Адміністративна рада може в будь-який час створювати комітети зі своїх членів і делегувати таким комітетам повноваження, які визначаються в кожному окремому випадку.
Стаття XI
Голова Банку1
___________
1 Змінено Керівною радою, резолюцією 384, прийнятою на 196-му засіданні (Париж, 26 листопада 2010 року)
Розділ 1 - Функції Голови Банку
a. Голова є законним представником Банку. Він/вона очолює операційну діяльність Банку та веде поточну роботу за дорученням Адміністративної ради. Відповідно до статей V і VII, він/вона не може укладати жодних фінансових зобов'язань без дозволу Адміністративної ради. Під загальним наглядом Адміністративної ради він/вона відповідає за організацію операційної діяльності, а також за призначення та звільнення персоналу Банку в рамках регламенту, прийнятого Адміністративною радою.
b. Голова Банку призначається на п'ятирічний термін з можливістю одноразового переобрання. Розмір його/її заробітної плати встановлюється Адміністративною радою.
c. Виконуючи свої обов'язки, Голова Банку, заступники голови та персонал повинні повністю присвятити себе роботі на користь Банку, виключаючи будь-яку іншу діяльність. Кожен член повинен поважати міжнародний характер завдань Голови Банку, заступників Голови та персоналу Банку й утримуватися від будь-яких спроб вплинути на цих осіб.
d. Положення про персонал Ради Європи застосовуються до персоналу Банку в будь-якому питанні, яке не охоплюється окремим рішенням Адміністративної Ради.
Розділ 2 -
Заступник(-и) Голови Банку
a. Голові Банку допомагають один або декілька заступників. Голова Банку призначає заступника-представника, який замінює його/її у разі відсутності або недієздатності. Голова Банку визначає обов'язки своїх заступників з урахуванням посадових інструкцій, затверджених Адміністративною радою.
b. Заступник(-и) Голови Банку призначається(-ються) Керівною радою за пропозицією Голови Банку, після отримання висновку про відповідність від Адміністративної ради та після консультацій з членами Керівної ради.
c. За пропозицією Голови Банку Адміністративна рада затверджує посадові інструкції заступника(-ів) Голови.
d. Заступник(-и) Голови Банку призначається(-ються) на п'ятирічний термін з можливістю одноразового переобрання. Розмір їхньої заробітної плати встановлюється Адміністративною радою.
Розділ 3 - Звіти Адміністративній раді
Голова Банку надає свій висновок Адміністративній раді щодо технічних і фінансових аспектів інвестиційних проєктів, поданих до Банку.
Голова Банку подає Адміністративній раді регулярні звіти про позицію Банку та про запропоновані транзакції, а також надає їй будь-яку інформацію, яку вона може запитати.
Голова Банку складає повний річний звіт про всі операції, здійснені протягом року. До цього звіту додається баланс Банку та операційна звітність разом зі звітом Ревізійної комісії за цими документами.
Стаття XII
Ревізійна комісія
Ревізійна комісія складається з трьох членів, призначених відповідно до підпункту m розділу 3 статті IX, з урахуванням їхньої компетентності в економічних і фінансових питаннях. Вони повинні діяти абсолютно незалежно.
Ревізійна комісія перевіряє бухгалтерський облік Банку та правильність операційного обліку й балансу.
У своєму річному звіті Ревізійна комісія засвідчує, що балансовий та операційний звіти відповідають бухгалтерському обліку, що вони дають точну та правдиву картину стану справ Банку на кінець кожного фінансового періоду та що Банком керують відповідно до принципів раціонального фінансового управління.
Комісія повинна отримувати копії будь-яких документів, корисних для неї в її роботі, таких як звіти зовнішніх і внутрішніх аудиторів. За дорученням органів Банку Комісія виконує інші завдання, пов'язані з наглядом за фінансовою діяльністю Банку.
Стаття XIII
Рада Європи
a. З метою забезпечення зв'язків з Радою Європи Комітет Міністрів і Парламентська Асамблея Ради Європи регулярно отримують інформацію про діяльність Банку. Керівна рада висловлює позицію щодо переданих їй рекомендацій і висновків Комітету Міністрів і Парламентської Асамблеї.
b. Генеральний секретар Ради Європи може без права голосу брати участь у засіданнях Керівної ради та Адміністративної ради або бути представленим на них.
Він/вона виконує будь-які обов'язки, покладені на нього/неї відповідно до цього Статуту або Третього протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи. У зв'язку з цим він/вона надає необхідний персонал у розпорядження Банку.
Він/вона може виконувати будь-які інші обов'язки, доручені йому/їй органами Банку відповідно до положень Статуту про Банк розвитку Ради Європи.
c. Заявки на позики або гарантії подаються Адміністративній раді після отримання висновку Генерального секретаря щодо прийнятності на основі відповідності проєкту політичним і соціальним цілям Ради Європи.
Стаття XIV
Головний офіс
Головний офіс Банку знаходиться в м. Страсбурзі, Франція. Головний офіс оперативних служб знаходиться в м. Парижі і може бути змінений лише рішенням Керівної ради та аналогічно сформульованим рішенням Адміністративної ради.
Стаття XV
Припинення членства в Банку; призупинення діяльності та ліквідація Банку1
___________
1 Змінено Керівною радою, резолюцією 384, прийнятою на 196-му засіданні (Париж, 26 листопада 2010 року)
Розділ 1 - Припинення членства в Банку
Будь-який член може вийти зі складу Банку, повідомивши про це за шість місяців до кінця поточного календарного року. Припинення членства набирає чинності 31 грудня, що настає після повідомлення. Будь-яке повідомлення, надіслане менш ніж за шість місяців до
закінчення поточного календарного року, набуває чинності лише 31 грудня наступного календарного року. Член Банку може письмово повідомити про скасування свого повідомлення про намір вийти зі складу Банку в будь-який час до того, як припинення членства набере чинності.
Розділ 2 - Розрахунки з колишніми членами Банку
a. Після дати, коли член Банку перестає бути членом, такий колишній член Банку залишається відповідальним за своїми зобов'язаннями перед Банком до тих пір, поки будь-яка частина позик або гарантій, наданих до того, як він припинив бути членом, залишається непогашеною; але він припиняє брати на себе такі зобов'язання щодо позик і гарантій, наданих Банком після цього, і брати участь у доходах або витратах Банку.
b. У момент, коли член Банку припиняє своє членство, Банк організовує викуп сертифікатів участі цього колишнього члена як частину розрахунків з таким колишнім членом відповідно до положень цієї статті. Для цього ціна придбання сертифікатів повинна відповідати сплаченому капіталу плюс резерви, як показано в бухгалтерських книгах Банку на дату припинення членства.
c. Плата за сертифікати участі, викуплені Банком відповідно до цієї статті, регулюється такими умовами:
i) будь-яка сума, належна колишньому члену за його сертифікати, утримується до тих пір, поки колишній член, будь-яка з його установ чи організацій залишаються відповідальними перед Банком як позичальник або гарант, і така сума може бути застосована за вибором Банку до будь-якої такої відповідальності в міру настання строку її погашення. У будь-якому випадку жодна сума, належна члену за його сертифікати, не може бути сплачена швидше, ніж через 6 (шість) місяців після дати, з якої член перестане бути членом Банку;
ii) платежі за сертифікати можуть здійснюватися періодично, доки колишній член не отримає повну ціну викупу, тією мірою, якою сума, що належить до сплати як ціна викупу відповідно до пункту b цього розділу, перевищує сукупну суму зобов'язання за позиками та гарантіями, як зазначено в підпункті (i) вище;
iii) платежі здійснюються в євро на таких умовах та у строки, які визначає Керівна рада; а також
iv) якщо Банк зазнає збитків за будь-якими позиками або гарантіями, які були непогашеними на дату набрання чинності припинення членства держави-члена, і якщо сума таких збитків перевищує на той момент суму резервів, створених для компенсації збитків на дату набрання чинності припинення членства держави-члена, такий колишній член повинен відшкодувати на вимогу суму, на яку ціну викупу його сертифікатів було б зменшено, якби збитки було враховано при розрахунку ціни викупу. Крім того, колишній член продовжує нести відповідальність за будь-яку вимогу про неоплачені підписки тією мірою, якою від нього вимагалася б відповідь, якби вимога була зроблена не пізніше дати визначення ціни викупу його сертифікатів.
d. Якщо Банк припиняє свою діяльність відповідно до розділу 4 цієї статті протягом 6 (шести) місяців з дати, на яку будь-який член перестає бути членом, усі права таких колишніх членів визначаються відповідно до положень цього розділу.
Розділ 3 - Призупинення діяльності
Якщо Керівна рада приймає рішення про призупинення діяльності, Банк повинен припинити всі позикові та гарантійні операції.
Розділ 4 - Ліквідація Банку
У разі прийняття Керівною радою рішення про припинення діяльності Банк негайно припиняє будь-яку діяльність, крім тієї, що пов'язана з виконанням зобов'язань і реалізацією та збереженням його активів.
Після того, як усі зобов'язання Банку, включаючи задоволення прав на розподіл, які раніше могли бути надані Банком після прийняття внесків відповідно до статті V, були виконані або забезпечені, члени Банку ухвалюють план розподілу активів, який базується на таких принципах:
a. Жоден член Банку, проти якого Банк має неврегульовані претензії, не має права брати участі в розподілі за планом, доки не врегулює свою позицію.
b. Пріоритет надається використанню чистих активів Банку для відшкодування Членам сум, сплачених ними згідно зі статтею IV, пропорційно до кількості оплачених сертифікатів.
Будь-яке перевищення
чистих активів Банку понад загальну суму таких розподілених акцій розподіляється між усіма членами Банку пропорційно до кількості сертифікатів участі, якими володіє кожен з них.
c. Якщо є чисті зобов'язання, вони розподіляються між членами Банку пропорційно якості сертифікатів участі, якими володіє кожен з них. Від кожного члена вимагається сплатити свою частку Банку за вирахуванням оплачених сертифікатів і в максимальному обсязі, який не перевищує суму підписаних сертифікатів.
Стаття XVI
Тлумачення цього Статуту
Будь-яке рішення Адміністративної ради, яке стосується тлумачення цього Статуту, може бути передане на розгляд Керівної ради на прохання будь-якого члена. До тих пір, поки Керівна рада не прийме рішення, Банк може, за необхідності, діяти на основі рішення Адміністративної ради.
Стаття XVII
Повідомлення
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє членів Банку та Голову Банку про:
a) депонування будь-якої заяви чи документа про прийняття цього Статуту;
b) будь-який документ, що вносить зміни до Статуту.
Генеральний секретар Ради Європи надсилає завірену копію цього Статуту кожній державі-члену Ради Європи та кожному іншому члену Банку.
ДОДАТОК
ДОДАНА ДО СТАТУТУ ТАБЛИЦЯ, ЯКА ПОКАЗУЄ ПРОЦЕНТНИЙ РОЗПОДІЛ ПІДПИСАНИХ СЕРТИФІКАТІВ УЧАСТІ МІЖ ЧЛЕНАМИ БАНКУ
(зі змінами, що відображають приєднання Болгарії (28.05.94), Словенії (1.02.94), Литви (8.01.96), Румунії (5.03.96), Хорватії (24.06.97), Північної Македонії (15.12.97), Угорщини (10.03.98), Естонії (1.04.98), Республіки Молдови (4.05.98), Польща (17.08.98), Латвії (14.09.98), Словаччини (22.12.98), Чехії (12.02.99), Албанії (24.06.99), Боснії та Герцеговини (18.12.2003), Сербії (23.04.2004), Ірландії (30.11.2004), Грузії (10.01.2007), Чорногорії (19.11.2007), Косово (04.11.2013) та Андорри (26.05.2020)
ДЕРЖАВИ-ЧЛЕНИ
%
ДЕРЖАВИ-ЧЛЕНИ
%
АЛБАНІЯ
0.244
ЛЮКСЕМБУРГ
0.634
АНДОРА
0.090
МАЛЬТА
0.185
БЕЛЬГІЯ
3.000
РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА
0.100
БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА
0.177
ЧОРНОГОРІЯ
0.120
БОЛГАРІЯ
1.140
НІДЕРЛАНДИ
3.630
ХОРВАТІЯ
0.390
ПІВНІЧНА МАКЕДОНІЯ
0.232
КІПР
0.363
НОРВЕГІЯ
1.274
ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
0.786
ПОЛЬЩА
2.342
ДАНІЯ
1.637
ПОРТУГАЛІЯ
2.541
ЕСТОНІЯ
0.232
РУМУНІЯ
1.094
ФІНЛЯНДІЯ
1.274
САН-МАРИНО
0.089
ФРАНЦІЯ
16.720
СЕРБІЯ
0.472
ГРУЗІЯ
0.180
СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА
0.346
НІМЕЧЧИНА
16.720
СЛОВЕНІЯ
0.224
ГРЕЦІЯ
3.000
ІСПАНІЯ
10.905
СВЯТИЙ ПРЕСТОЛ
0.003
ШВЕЦІЯ
2.541
УГОРЩИНА
0.818
ШВЕЙЦАРІЯ
0.983
ІСЛАНДІЯ
0.185
ТУРЕЧЧИНА
7.089
ІРЛАНДІЯ
0.882
ІТАЛІЯ
16.720
КОСОВО
0.120
ЛАТВІЯ
0.234
ЛІХТЕНШТЕЙН
0.053
ЛИТВА
0.230
РАЗОМ
100.00
___________
КЕРІВНА РАДА БАНКУ РОЗВИТКУ РАДИ ЄВРОПИ
РЕЗОЛЮЦІЯ 460 (2022)
про фінансові умови приєднання України до БРРЄ
CD PV/232/2022
Дублін, 8 липня 2022 р.
Офіційний переклад.
Керівна рада,
Беручи до уваги Статут БРРЄ і, зокрема, статті III та IX,
Беручи до уваги лист Міністра закордонних справ України до голови Керівної ради від 27 травня 2022 року з проханням офіційно передати умови приєднання,
Беручи до уваги рішення Адміністративної ради (Резолюція 1642),
Беручи до уваги доповідну записку Голови Банку CA/330/2568/2022-CD/232/1826/2022,
Після перевірки та обговорення,
Визначає наступні спеціальні та виняткові фінансові умови, за яких Україна може приєднатися до БРРЄ з часткою у розмірі 1,8605 % для підписки на капітал БРРЄ:
- Загальний капітал, на який підписується Україна, становить 101,902,000 євро;
- Сума у розмірі 58,954,000 євро, що складається з оплачуваного капіталу (11,311,000 євро) та внеску до загальних резервів БРРЄ (47,643,000 євро) є безоплатною для України.
- Сума у розмірі 11,311,000 євро буде переведена із загальних резервів БРРЄ до оплачуваного капіталу після того, як приєднання набере чинності.
____________
ТРЕТІЙ ПРОТОКОЛ
до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи
м. Страсбург, 6 березня 1959 року
Уряди, які підписали цей Протокол, є членами Ради Європи, які підписали Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, або учасниками
зазначеної Угоди та водночас членами Фонду Ради Європи з питань облаштування національних біженців та інших осіб у період переселення в Європі;
враховуючи положення статей 1 і 9.g Статуту зазначеного вище Фонду;
враховуючи статтю 40 Статуту Ради Європи;
прагнучи визначити правовий режим майна, активів та діяльності Фонду з питань облаштування біженців, а також правовий статус його органів та посадових осіб;
вважаючи, що необхідно сприяти здійсненню статутних цілей Фонду шляхом максимально можливого скорочення прямого або непрямого оподаткування діяльності Фонду, тягар якого зрештою лягає на одержувачів кредитів, що надаються Фондом;
прагнучи доповнити в частині, що стосується Фонду з питань облаштування національних біженців, положення Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, домовилися про таке:
Частина I. Статут, правосуб'єктність, правоздатність
Стаття 1
Статут Фонду Ради Європи з питань облаштування біженців, затверджений Комітетом Міністрів Резолюцією (56) 9 з поправками, внесеними зазначеним вище Комітетом або керівним органом, який діє в межах, встановлених у статті 9.h зазначеного Статуту, є невід'ємною частиною цього Протоколу.
Фонд Ради Європи з питань облаштування біженців є юридичною особою і, зокрема, має правоздатність:
i укладати договори;
ii набувати право власності на нерухоме й рухоме майно та розпоряджатися ним;
iii порушувати справи в суді;
iv здійснювати будь-які операції, пов'язані з його статутними цілями.
Операції, дії та договори Фонду з питань облаштування біженців регулюються цим Протоколом, Статутом Фонду та актами, що видаються відповідно до згаданого Статуту. Крім того, в окремих випадках може застосовуватися національне законодавство за умови, що Фонд прямо погоджується на це і що таке законодавство не йде врозріз із цим Протоколом або зі Статутом.
Частина II. Суди, майно, активи, діяльність
Стаття 2
Справи, за якими Фонд є відповідачем, може розглядати будь-який компетентний суд члена Фонду або держави, на території якої Фонд уклав договір надання кредиту або виступив його поручителем.
Проте:
i у таких судах не може порушуватися судовий розгляд проти Фонду його членом або особами, які діють або подають позови від імені такого члена, або Фондом проти члена або зазначених вище осіб;
ii розбіжності, що виникають у зв'язку з договором про надання кредиту або поруки, укладеним Фондом із його членом або з будь-яким іншим позичальником, затвердженим цим членом, вирішуються шляхом арбітражного розгляду відповідно до процедури, закріпленої у відповідному договорі. Розбіжності, що виникають у зв'язку з будь-яким договором надання кредиту або поруки, підписаним Фондом, вирішуються шляхом арбітражного розгляду відповідно до процедури, зазначеної в Положеннях про кредитування, розроблених на виконання розділу 1.d статті 10 Статуту Фонду.
Стаття 3
Майно та активи Фонду, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, користуються імунітетом від усіх форм конфіскації, накладення арешту або інших заходів виконавчого провадження до винесення судового рішення щодо Фонду, яке вже не може бути оскаржене за допомогою звичайних правових засобів.
Приведення у виконання рішень, винесених за результатами арбітражного розгляду, зазначеного в абзаці третьому статті 2, здійснюється на територіях членів Фонду через правові канали, передбачені в кожній такій державі-члені, та відповідно до процедури виконавчого провадження, прийнятої в державі, на території якої виконується таке рішення; для досягнення такої відповідності не потрібно жодних перевірок, крім підтвердження того, що рішення є справжнім, що воно відповідає нормам щодо компетенції та процедури, встановленим у Положеннях про кредитування Фонду, і що воно не суперечить остаточному судовому рішенню, прийнятому у відповідній державі. Кожна сторона, яка підписала Протокол, при здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти повідомляє через Генерального секретаря Ради Європи інші сторони, які підписали Протокол, про те, який орган має компетенцію виконувати ці формальності відповідно до її законодавства.
Стаття
4
Майно та активи Фонду, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації або будь-якій іншій формі відчуження шляхом судових чи законодавчих дій.
Будівлі та приміщення, що використовуються для діяльності Фонду, а також його архіви є недоторканними.
Стаття 5
У випадках, коли це необхідно для досягнення його статутних цілей, Фонд має право:
a мати у своєму розпорядженні валюту будь-якого роду та здійснювати операції в будь-якій валюті;
b вільно переказувати свої кошти по банківських каналах з однієї країни в іншу або в межах будь-якої країни й конвертувати будь-яку валюту, що знаходиться в його розпорядженні, у будь-яку іншу валюту.
Фонд здійснює свої права згідно з цією статтею з належним урахуванням усіх подань із боку уряду будь-якого члена.
Стаття 6
Майно та активи Фонду звільняються від обмежень, регулювання, контролю та будь-яких мораторіїв.
Стаття 7
Фонд з питань облаштування біженців та його активи, доходи та інше майно звільняються від усіх прямих податків.
Фонд з питань облаштування біженців звільняється від усіх податків на територіях членів Фонду в зв'язку з операціями та діяльністю за кредитами, договори на надання яких укладені Фондом із метою використання виручених коштів відповідно до своїх завдань для задоволення потреб біженців та надлишкового населення, або у зв'язку з кредитами, наданими або гарантованими Фондом відповідно до його статутних положень.
Фонд не звільняється від податків, мит чи зборів, які стягуються виключно на оплату комунальних послуг.
Уряди держав-членів, якщо це можливо, вживають відповідних заходів для:
a звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за випущеними облігаціями або кредитами, наданими Фондом;
b скасування або повернення акцизів та податків, які входять у ціну, що сплачується за рухоме або нерухоме майно, або в оплату наданих послуг, якщо Фонд для службових цілей здійснює значні закупівлі або отримує послуги, загальна вартість яких включає такі акцизні мита та податки.
Жодні податки не стягуються з цінних паперів чи облігацій, випущених або гарантованих Фондом (або з будь-яких дивідендів, або відсотків від них), у чиєму розпорядженні вони б не знаходилися, у таких випадках:
a якщо це є дискримінацією щодо таких цінних паперів чи облігацій виключно з тієї причини, що їх випущено або гарантовано Фондом;
b якщо єдиною правовою основою для такого податку є місце або валюта, в яких випущені, гарантовані, деноміновані або оплачені цінні папери чи облігації, або місцезнаходження штаб-квартири або будь-якого відділення Фонду або місце здійснення його діяльності.
Стаття 8
Фонд звільняється від усіх мит, заборон та обмежень на імпорт та експорт товарів, необхідних для здійснення його статутних цілей, якщо тільки така заборона чи обмеження не вводяться з міркувань громадського порядку, безпеки чи охорони здоров'я. Звільнені від мита товари, що імпортуються, не можуть бути відчужені в країні, у яку вони імпортовані, у жодний спосіб, крім як на умовах, схвалених урядом цієї країни.
Частина III. Органи
Стаття 9
Органи, зазначені в статті 8 Статуту Фонду, користуються на території кожної держави-члена для своїх офіційних каналів зв'язку не менш сприятливими умовами, ніж ті, які уряд цього члена Фонду надає дипломатичним представництвам будь-якого іншого уряду. Офіційна кореспонденція та інші офіційні повідомлення органів Фонду не підлягають цензурі.
Стаття 10
Члени керівного органу, адміністративної ради та ревізійної комісії мають судово-процесуальний імунітет щодо всього сказаного, написаного або вчиненого ними в їхній офіційній якості та в межах їхніх повноважень. Вони зберігають такий імунітет і після закінчення терміну їхніх повноважень. Крім того, їм надаються ті ж імунітети від обмежень щодо імміграції та вимог щодо реєстрації іноземців та ті ж пільги щодо обміну валюти та поїздок, які надаються державами-членами представникам інших урядів держав-членів Фонду, які мають аналогічний ранг. Суми, виплачені ними на покриття витрат, зумовлених виконанням ними своїх службових
обов'язків, звільняються від податків.
Стаття 11
Привілеї та імунітети надаються особам, зазначеним у статті 10, не для їхньої особистої вигоди, а для того, щоб забезпечити незалежне виконання ними своїх функцій. Тому держава-член не тільки має право, але й зобов'язана відмовитися від імунітету свого представника в кожному випадку, коли, на думку держави-члена, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя, якщо ця відмова не перешкоджає меті, з якою імунітет було надано.
Стаття 12
a Положення статей 10 та 11 не можуть застосовуватися представником щодо органів влади держави, представником яких він є або був.
b Статті 10, 11, 12.a також застосовуються до заступників представників, радників, технічних експертів та секретарів делегацій.
Частина IV. Посадові особи
Стаття 13
Голова та посадові особи Фонду мають привілеї та імунітети, зазначені в статті 18 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи.
Голова визначає категорії посадових осіб, стосовно яких застосовуються положення зазначеної вище статті.
Повідомлення, зазначені в статті 17 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, робить Генеральний секретар Ради стосовно Голови, а також щодо зазначених у попередньому положенні посадових осіб.
Генеральний секретар після консультації з Головою має право й зобов'язаний зняти імунітет, наданий будь-якій посадовій особі, у тих випадках, коли, на його думку, такий імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і від нього можна відмовитись без шкоди для нормального функціонування Фонду. Право зняти імунітет із Голови належить керівному органу.
Частина V. Застосування Угоди
Стаття 14
Уряди держав-членів Фонду зобов'язуються звертатися до таких конституційних органів, які можуть бути необхідними для виконання статутних зобов'язань, прийнятих цими державами щодо Фонду з питань облаштування біженців. Також вони зобов'язуються своєчасно звертатися до таких органів, щоб забезпечити виконання зобов'язань, прийнятих ними у якості позичальника чи поручителя відповідно до розділу 3 статті 6 Статуту Фонду з питань облаштування біженців.
Стаття 15
Фонд може укладати з будь-якою державою-членом особливі угоди про детальне застосування положень цього Протоколу, які доповнюватимуть відповідні положення або відрізнятимуться від наведених вище положень статті 13. Він може також укладати угоди з будь-якою державою, яка не є членом Фонду, що змінюють порядок застосування положень цього Протоколу щодо цієї держави.
Частина VI. Заключні положення
Стаття 16
Цей Протокол підлягає ратифікації, а ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретареві Ради Європи. Він набирає чинності після того, як три сторони, які підписали Протокол і на які припадає принаймні одна третина активів Фонду, здадуть свої ратифікаційні грамоти на зберігання. Для інших членів Фонду він набирає чинності в момент здачі ними на зберігання відповідних ратифікаційних грамот.
Проте до набрання чинності цим Протоколом згідно з попереднім положенням сторони, які його підписали, для того, щоб не затримувати нормальну роботу Фонду, погоджуються в попередньому порядку почати застосовувати Протокол з 1 вересня 1958 року або не пізніше ніж з моменту підписання, якщо це не суперечить їхнім конституційним нормам.
Стаття 17
Будь-який уряд, який стає членом Фонду з питань облаштування біженців після підписання цього Протоколу, може приєднатися до нього шляхом передачі акта про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи. Таке приєднання набирає чинності з дати здачі акта на зберігання, якщо це відбувається після набрання чинності Протоколом, і з дати такого набрання чинності, якщо приєднання відбувається до цієї дати.
Будь-який уряд, який здав акт про приєднання на зберігання до набрання чинності Протоколом, повинен негайно на тимчасовій основі застосовувати Протокол, якщо це не суперечить його конституційним нормам.
На посвідчення чого повноважні представники, що підписалися нижче, підписали цей Протокол.
Вчинено у м. Страсбург 6 березня 1959 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову юридичну
силу, в одному примірнику, який залишається в архівах Ради Європи. Генеральний секретар передає засвідчені копії кожній державі, яка підписала цей Протокол або приєдналася до нього.
___________