Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.02.2022

м. Київ

N 116

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 травня 2022 р. за N 534/37870

Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Відповідно до пункту 27 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, з метою вдосконалення організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у підпорядкованих органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 12 січня 1999 року N 4 "Про затвердження Інструкції з проведення раптових перевірок стану готовності до дій за призначенням органів управління та сил цивільної оборони", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 лютого 1999 року за N 75/3368;

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 жовтня 2014 року N 1032 "Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 грудня 2014 року за N 1563/26340.

3. Директорату цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків (Скакун В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ

ПОГОДЖЕНО:

Тимчасово виконуючий обов'язки

Голови Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

Сергій КРУК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх справ України

10 лютого 2022 року N 116

ПОРЯДОК

організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у територіальних органах і підпорядкованих їм підрозділах, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування (далі - АРФ ЦП), підрозділах забезпечення та закладах освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи та підрозділи ДСНС).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

внутрішня служба - комплекс заходів із забезпечення повсякденної діяльності органів та підрозділів ДСНС у місцях дислокації;

гарнізон - сукупність органів та підрозділів ДСНС, які залучаються до гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі - НС) та інших небезпечних подій і розташовані в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

гарнізонна служба - комплекс заходів, що здійснюються для забезпечення постійної готовності органів та підрозділів ДСНС гарнізону до виконання завдань за призначенням;

караульна служба - комплекс заходів, що здійснюються для підтримання постійної готовності особового складу, техніки та оснащення чергових караулів (змін, відділень) до виконання завдань за призначенням;

оперативна група - особи рядового і начальницького складу та працівники органів і підрозділів ДСНС (далі - особовий склад), які визначаються для моніторингу та аналізу оперативної обстановки, підготовки управлінських рішень, координації дій органів та підрозділів ДСНС у разі введення посиленого режиму несення служби, загрози або виникнення пожежі, НС чи іншої небезпечної події;

оперативна обстановка - сукупність обставин і умов на певній території (об'єкті) у визначений проміжок часу, що характеризують рівень загрози виникнення пожежі, НС, або наслідки в разі їх виникнення, з урахуванням яких визначаються й уточнюються завдання для органів та

підрозділів ДСНС;

оперативне підпорядкування - підпорядкування осіб рядового і начальницького складу та працівників одне одному з питань реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події за відсутності загального, безпосереднього і прямого підпорядкування з інших питань;

оперативно-службові документи - документи з питань організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

план залучення сил цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події - оперативно-службовий документ, що визначає кількість і порядок залучення сил цивільного захисту для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій на території району;

ранг (номер) виклику - умовна цифрова ознака, яка визначає кількість сил і засобів, що залучаються для гасіння пожеж;

район виїзду пожежно-рятувального підрозділу - територія, визначена для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

резерв сил і засобів - особовий склад, техніка і засоби, які в повсякденному режимі не перебувають на чергуванні у складі оперативних розрахунків та в разі ускладнення оперативної обстановки можуть залучатися до виконання завдань за призначенням;

розклад виїзду підрозділів ДСНС гарнізону - оперативно-службовий документ, що визначає порядок залучення сил і засобів гарнізону для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій на території області;

сили та засоби - особовий склад, техніка, обладнання та оснащення, призначені для реагування на пожежі, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

чергові сили - сили та засоби органів та підрозділів ДСНС, що знаходяться на чергуванні та призначені для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, уживаються в значеннях, викладених у Кодексі цивільного захисту України та інших нормативно-правових актах із питань цивільного захисту.

3. Обов'язки особового складу гарнізону визначаються посадовими інструкціями з урахуванням особливостей несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб.

4. Особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у гарнізоні на поточний рік, посадові особи гарнізону визначаються наказом територіального органу ДСНС (зразок наказу наведено в додатку 1 до цього Порядку). Зазначеним наказом територіального органу ДСНС також затверджуються:

склад чергових сил підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

перелік і кількість основної, спеціальної, аварійно-рятувальної та допоміжної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику для реагування на пожежі;

схема районів виїзду підрозділів у зоні оперативного реагування гарнізону;

розклад виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

перелік зведених загонів територіального органу ДСНС, призначених для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж (далі - зведені загони), що формуються на базі пожежно-рятувальних підрозділів (далі - ПРП) і аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення територіальних органів ДСНС (далі - АРЗ СП);

порядок виїзду начальницького складу територіального органу ДСНС та підпорядкованих підрозділів на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

порядок чергування начальницького складу органів управління та підрозділів територіального органу ДСНС у складі оперативних груп;

позивні начальницького складу органів управління та підрозділів гарнізону;

розпорядок дня чергових караулів (змін) ПРП територіального органу ДСНС;

склад внутрішнього наряду в пожежно-рятувальних підрозділах територіального органу ДСНС;

час зміни караулів у підпорядкованих підрозділах гарнізону;

перелік осіб, які мають право проводити зміну чергових караулів (змін) в органах та підрозділах територіального органу ДСНС.

5. Особливості організації повсякденної діяльності АРФ ЦП на поточний рік визначаються наказом АРФ ЦП (зразок наказу наведено в додатку 2 до цього Порядку). Зазначеним наказом АРФ ЦП також затверджуються:

склад чергових

сил для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події у визначеній зоні відповідальності;

район виїзду чергових підрозділів на території гарнізону, які погоджуються з начальником територіального органу ДСНС за місцем дислокації АРФ ЦП;

режим несення караульної служби для чергових підрозділів АРФ ЦП;

порядок чергування начальницького складу АРФ ЦП у складі оперативних груп;

порядок виїзду чергових сил та начальницького складу на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

позивні начальницького складу та підрозділів АРФ ЦП;

склад внутрішнього наряду в АРФ ЦП;

перелік осіб, які мають право проводити зміну чергування чергових сил та внутрішнього наряду в АРФ ЦП;

перелік посадових осіб для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням чергових сил АРФ ЦП і вирішення невідкладних завдань;

час зміни чергування чергових сил та осіб внутрішнього наряду;

розпорядок дня особового складу чергових сил АРФ ЦП.

6. Організація внутрішньої та караульної служб у структурних підрозділах АРФ ЦП та АРЗ СП, у яких здійснюється чергування оперативних розрахунків на основних і спеціальних пожежно-рятувальних автомобілях, здійснюється в порядку, визначеному в главі 2 розділу II та главі 2 розділу IV цього Порядку.

II. Внутрішня служба

1. Організація внутрішньої служби

1. До внутрішньої служби належать:

несення служби внутрішнім нарядом;

підтримання внутрішнього порядку, створення умов для повсякденної діяльності особового складу, дотримання ним вимог безпеки праці та пожежної безпеки;

здійснення пропускного режиму;

дотримання особовим складом розпорядку дня.

2. Організація внутрішньої служби в органах та підрозділах ДСНС та контроль за її станом покладається на їх начальників.

3. Для несення внутрішньої служби в органах та підрозділах ДСНС із числа особового складу призначається внутрішній наряд.

4. Обслуговування техніки, оснащення та обладнання, забезпечення внутрішнього порядку в приміщеннях і на закріпленій території здійснюється особовим складом чергового караулу (зміни) відповідно до розпорядку дня.

5. Пропускний режим в органах та підрозділах ДСНС організовується з метою запобігання проникненню сторонніх осіб на територію та в приміщення, недопущення внесення або винесення (ввезення або вивезення) майна без відповідного дозволу.

2. Внутрішній наряд у пожежно-рятувальних підрозділах ДСНС

1. Для несення служби у внутрішньому наряді в ПРП призначається черговий по караулу та може призначатися постовий біля фасаду (з урахуванням штатної чисельності караулів та особливостей розташування пожежного депо). У підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, додатково можуть призначатися постові та дозорні.

2. У разі якщо постовий біля фасаду не призначається, вхідні двері підрозділу повинні бути облаштовані магнітними замками з виведенням відео- і аудіо сигналу на пункт зв'язку частини (далі - ПЗЧ). У місці встановлення кнопки виклику чергового по караулу повинна встановлюватися відповідна інформаційна табличка "Виклик чергового по караулу". Відчинення вхідних дверей до підрозділу має відбуватися, у тому числі, з приміщення ПЗЧ. Забезпечення пропускного режиму покладається на чергового по караулу.

3. Для несення служби у складі внутрішнього наряду в ПРП призначається особовий склад чергового караулу.

Забороняється призначати водіїв для несення служби під час відпочинку особового складу з 23 до 06 години.

У підрозділах, які забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, забороняється одночасно виставляти на пости та дозори більше ніж 30 % особового складу чергового караулу.

4. Склад внутрішнього наряду затверджується в день заступання на чергування нарядом на службу в Книзі служби, форма якої наведена в додатку 3 до цього Порядку.

5. У разі призначення постових і дозорних у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, розробляється табель постів (дозорів), форма якого

наведена в додатку 4 до цього Порядку.

6. Особи внутрішнього наряду підпорядковуються начальнику чергового караулу. Зміна внутрішнього наряду проводиться в час, визначений начальником чергового караулу.

7. Черговий по караулу повинен:

знати обов'язки всіх осіб внутрішнього наряду та начальника чергового караулу;

виконувати обов'язки начальника чергового караулу в разі його відсутності або під час відпочинку;

проводити зміну осіб внутрішнього наряду та перевіряти несення ними внутрішньої служби;

організовувати виконання особовим складом чергового караулу розпорядку дня, дотримання правил безпеки праці, пожежної безпеки, режиму опалення та режиму освітлення приміщень, збереження закріпленого обладнання, інвентарю і майна, підтримання порядку в приміщеннях і на території підрозділу;

представлятися стороннім особам, що прибули до підрозділу, установлювати мету їх прибуття, за необхідності викликати начальника чергового караулу або начальницький склад підрозділу та супроводжувати їх;

виконувати завдання, які покладаються на постового біля фасаду пожежного депо, якщо в підрозділі постовий біля фасаду не призначається до складу внутрішнього наряду.

8. Постовими біля фасаду призначаються особи із складу чергового караулу.

9. Постовий біля фасаду повинен:

перебувати в місці, визначеному для несення служби;

зустрічати осіб, що прибули до підрозділу, представлятися, установлювати мету їх прибуття, за необхідності викликати начальника чергового караулу або чергового по караулу для супроводу прибулої особи;

отримувати від фізичних осіб усні повідомлення про пожежі, НС та інші небезпечні події, негайно передавати інформацію начальнику чергового караулу;

не допускати утворення перешкод, що заважають виїзду з підрозділу пожежно-рятувальної, аварійно-рятувальної та спеціальної техніки;

забезпечувати дотримання пропускного режиму.

10. Постовому біля фасаду забороняється залишати пост до зміни або до зняття його з поста, відволікатися від виконання обов'язків постового.

3. Внутрішній наряд в АРФ ЦП та АРЗ СП

1. До складу внутрішнього наряду в АРФ ЦП та АРЗ СП (з урахуванням їх структури та штатної чисельності) входять:

оперативний черговий (помічник оперативного чергового);

черговий радіотелефоніст (радіотелеграфіст);

начальник оперативного розрахунку чергової зміни АРФ ЦП, АРЗ СП;

черговий парку;

днювальний парку;

механік-водій (водій) чергового тягача;

черговий контрольно-пропускного пункту (далі - КПП);

помічник чергового КПП;

відділення охорони.

До складу внутрішнього наряду Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (далі - САЗ) додатково до складу внутрішнього наряду можуть включатися черговий стоянки літаків (вертольотів) та помічник чергового стоянки літаків (вертольотів).

2. Склад внутрішнього наряду АРФ ЦП та АРЗ СП затверджується в день заступання на чергування нарядом на службу у Книзі служби, форма якої наведена в додатку 5 до цього Порядку.

3. Чергові сили та особи внутрішнього наряду АРФ ЦП та АРЗ СП підпорядковуються оперативному черговому (черговому).

4. Оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП та АРЗ СП підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП та АРЗ СП.

Оперативний черговий (черговий) повинен:

організувати приведення в готовність або направлення сил і засобів АРЗ СП, АРФ ЦП до місця НС у разі отримання розпорядження від начальницького складу АРЗ СП, АРФ ЦП, ДСНС та оперативно-чергової служби державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС (далі - ОЧС ДСНС);

забезпечити відповідно до глави 2 розділу III цього Порядку приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інші небезпечні події та направити за сигналом "Тривога" в район виїзду чергові сили, включені до розкладу виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події на території області; інформацію про направлення чергових сил довести в установленому порядку оперативно-координаційному центру територіального органу ДСНС (далі - ОКЦ) та начальницькому складу АРФ ЦП або АРЗ СП;

підтримати зв'язок із черговими силами, що виїхали за

сигналом "Тривога", ужити заходів щодо своєчасного одержання інформації про обстановку з місця пожежі, НС чи іншої небезпечної події та передати її до ОКЦ, за необхідності - начальницькому складу АРФ ЦП або АРЗ СП; уточнити через диспетчерські служби спеціалізованих служб цивільного захисту додаткові відомості щодо об'єкта, до якого направлено сили, стан під'їзних шляхів, рівень загазованості, радіаційну обстановку, метеорологічні умови тощо та передати їх підрозділам, що виїхали до місця пожежі, НС чи іншої небезпечної події;

забезпечити взаємодію з начальником чергової зміни ОКЦ, ОЧС ДСНС, черговими службами органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій під час залучення сил і засобів до виконання завдань за призначенням;

вести облік отриманої оперативної інформації про пожежі, НС чи інші небезпечні події та обсяги робіт, виконаних підрозділами;

здійснювати оповіщення особового складу АРФ ЦП або АРЗ СП за сигналом "Збір - аварія", визначеним у главі 4 розділу III цього Порядку;

уміти працювати з технічними засобами електронних комунікацій, засобами інформатизації, оповіщення, приладами радіаційної та хімічної розвідки, що знаходяться в кімнаті оперативного чергового;

вести Журнал стройових записок чергових сил, форма якого наведена в додатку 6 до цього Порядку, та щоранку передавати дані до ОКЦ, у зоні оперативного реагування якого дислокується АРФ ЦП;

вести облік сил і засобів АРФ ЦП, які виїжджають для виконання завдань за призначенням у зоні відповідальності, та передавати інформацію щодо дій чергових сил до ОЧС ДСНС;

забезпечувати належне несення служби та дотримання розпорядку дня особовим складом чергових сил і внутрішнім нарядом;

перевіряти не менше ніж 2 рази на добу (з них 1 раз уночі) несення служби внутрішнім нарядом, дотримання внутрішнього порядку, уживати заходів для запобігання порушенню вимог безпеки праці, особливу увагу звертати на стан об'єктів, що знаходяться під охороною, справність огорож, систем освітлення, технічних засобів електронних комунікацій, інформатизації та пожежогасіння;

контролювати підтримання чистоти і порядку на закріплених територіях;

представлятися особам, які прибули для перевірки підрозділу, перевіряти припис на перевірку та документи, що посвідчують їх особу, та організувати їх супровід.

5. В АРФ ЦП або АРЗ СП із числа осіб середнього начальницького складу може призначатися помічник оперативного чергового (помічник чергового).

6. Черговий радіотелефоніст (радіотелеграфіст) підпорядковується оперативному черговому (черговому).

Черговий радіотелефоніст (радіотелеграфіст) повинен:

забезпечити приймання та передачу службової інформації технічними засобами зв'язку, отриману інформацію передавати за належністю;

вести облік та реєстрацію отриманої (переданої) інформації;

уміти користуватися засобами зв'язку, перевіряти та утримувати їх у робочому стані, про всі несправності доповідати оперативному черговому (черговому);

перевіряти, заступаючи на чергування, наявність і стан оперативно-службових документів, забезпечувати правильність та своєчасність їх ведення.

7. Начальник оперативного розрахунку чергової зміни АРЗ СП, АРФ ЦП підпорядковується оперативному черговому (черговому) та є прямим начальником підпорядкованому особовому складу.

Начальник оперативного розрахунку чергової зміни повинен:

забезпечити належний рівень готовності особового складу оперативного розрахунку до виконання рятувальних та невідкладних робіт, гасіння пожеж, вивчати тактико-технічну характеристику техніки, що знаходиться на оснащенні;

забезпечити готовність техніки, обладнання, оснащення та засобів зв'язку, що знаходяться в оперативному розрахунку і резерві до застосування за призначенням, належне їх утримання та правильну експлуатацію; у разі виявлення несправностей негайно вжити заходів щодо їх усунення або заміни та поінформувати начальницький склад підрозділу;

організувати несення служби, дотримання особовим складом внутрішнього порядку в приміщеннях та на закріпленій території, розпорядку дня, правил безпеки праці і пожежної безпеки, правил носіння форменого одягу

з відповідними знаками розрізнення;

знати оперативно-тактичну характеристику та розташування об'єктів підвищеної небезпеки;

проводити інструктаж і перевірку знання обов'язків особовим складом;

виїжджати на чолі оперативного розрахунку на пожежі, НС чи інші небезпечні події та керувати роботою особового складу відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року N 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за N 801/32253 (далі - Статут дій під час надзвичайних ситуацій), та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року N 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за N 802/32254 (далі - Статут дій під час гасіння пожеж);

вести оперативно-службову документацію;

представлятися особам, які прибули для перевірки, перевіряти припис на перевірку та документи, що посвідчують їх особу.

8. Під час чергування начальнику оперативного розрахунку чергової зміни забороняється:

знімати з оперативного розрахунку особовий склад, техніку й обладнання, здійснювати заміну особового складу чергової зміни без дозволу начальника підрозділу;

допускати до самостійного виконання обов'язків особовий склад, який не пройшов первинної професійної підготовки (професійно-технічного навчання);

залишати розташування підрозділу без дозволу начальницького складу або оперативного чергового (чергового), за винятком виїзду на гасіння пожежі, ліквідацію наслідків НС чи іншої небезпечної події.

9. У разі якщо для оперативних розрахунків чергової зміни АРФ ЦП та АРЗ СП встановлено не цілодобовий режим чергування в пунктах постійної дислокації начальник оперативного розрахунку повинен:

переводити з дозволу оперативного чергового (чергового) особовий склад оперативного розрахунку в телефонний режим чергування за місцем проживання;

після отримання від оперативного чергового (чергового) сигналу "Збір - аварія" в найкоротший термін прибувати особисто та забезпечити прибуття підпорядкованого особового складу до пункту постійної дислокації для виконання завдань за призначенням.

10. Черговий парку призначається із числа осіб молодшого та середнього начальницького складу служби цивільного захисту АРФ ЦП та АРЗ СП. Черговому парку підпорядковуються днювальні парку, механік-водій (водій) чергового тягача.

Черговий парку повинен:

забезпечувати несення служби нарядом по парку, збереження зданих під охорону сховищ, майна, техніки на відкритих майданчиках;

організовувати пропускний режим до парку, вести облік осіб, що прибувають (вибувають) до/із парку;

видавати ключі від замків запалення транспортних засобів (далі - ТЗ), що знаходяться в парку, контролювати їх виїзд, знати кількість техніки, обладнання та оснащення;

стежити за своєчасним поверненням ТЗ до парку, а в разі їх затримки доповідати оперативному черговому (черговому), уживати заходів щодо своєчасного післярейсового обслуговування ТЗ, обладнання та оснащення;

контролювати внесення або винесення (ввезення або вивезення) майна до / із парку;

стежити в холодну пору року за опаленням приміщень парку, перевіряти злиття води із систем охолодження двигунів ТЗ, що знаходяться в неопалюваних приміщеннях та на відкритих стоянках, контролювати зняття акумуляторних батарей із ТЗ у разі різкого зниження температури повітря;

забезпечувати порядок у приміщеннях і на території парку, стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, наявністю і станом засобів протипожежного захисту, пожежної сигналізації та готовністю чергового тягача;

стежити за вимкненням освітлення в парку після закінчення всіх робіт, крім чергового освітлення та зовнішніх світлових приладів;

представлятися прямим начальникам у разі їх прибуття до парку.

11. Після закінчення робіт у парку черговий парку приймає під охорону приміщення і сховища, що відкривалися,

ТЗ, що зберігаються на відкритих майданчиках і під навісами.

12. У разі виникнення пожежі в парку черговий негайно викликає ПРП, доповідає оперативному черговому (черговому) і вживає заходів для гасіння пожежі, евакуації ТЗ, обладнання та оснащення.

13. Днювальний парку призначається із числа особового складу АРФ ЦП та АРЗ СП і підпорядковується черговому парку.

Днювальний парку повинен:

перевіряти наявність і справність замків, пломб і печаток на дверях приміщень (огороджених майданчиках), що знаходяться під охороною чергового парку, допускати до розпечатування паркових приміщень і сховищ осіб, визначених наказом;

забезпечувати охорону сховищ, ТЗ на відкритих майданчиках, майна парку, яке знаходиться під охороною;

забезпечувати пропускний режим до парку;

здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки та порядку в парку;

забезпечувати розстановку ТЗ на місцях стоянки;

доповідати черговому парку в разі виникнення пожежі та вживати заходів для її гасіння;

не залишати парк без дозволу чергового парку.

14. Механік-водій (водій) чергового тягача підпорядковується черговому парку.

Механік-водій (водій) чергового тягача повинен:

знати схему розміщення ТЗ у парку, особливості зчеплення та евакуації техніки, яка знаходиться в парку;

забезпечувати постійну готовність чергового тягача та засобів буксирування;

здійснювати евакуацію ТЗ, обладнання і оснащення у визначені місця в разі виникнення пожежі в парку.

15. Черговий КПП призначається із числа осіб молодшого начальницького складу АРФ ЦП та АРЗ СП.

Черговий КПП повинен:

забезпечувати пропускний режим до підрозділу, видавати одноразові перепустки з дозволу оперативного чергового (чергового) та осіб, визначених начальником АРФ ЦП або АРЗ СП;

не дозволяти вносити чи виносити (ввозити чи вивозити) будь-яке майно на територію (з території) без дозволу оперативного чергового (чергового);

перевіряти відповідність вантажу (майна) накладним і правильність оформлення документів на його перевезення;

доповідати оперативному черговому (черговому) про осіб із простроченими перепустками і про тих, у достовірності документів яких виник сумнів;

організувати в разі виникнення пожежі пропуск пожежно-рятувальної техніки, направляти її до місця пожежі та повідомляти про найближчі джерела протипожежного водопостачання;

представлятися начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП, його заступникам та особам, що прибули для перевірки.

16. Помічник чергового КПП призначається із числа осіб рядового, молодшого начальницького складу та працівників АРФ ЦП та АРЗ СП і підпорядковується черговому КПП.

Помічник чергового КПП повинен:

пропускати особовий склад на територію підрозділу за документами, які посвідчують особу, або за перепусткою;

перевіряти дозвіл на внесення чи винесення (ввезення чи вивезення) майна;

доповідати черговому КПП про осіб із простроченими перепустками і про осіб, у достовірності документів яких виник сумнів;

знати та виконувати обов'язки чергового КПП в разі його відсутності.

17. Черговий стоянки літаків (вертольотів) САЗ призначається із числа особового складу САЗ, підпорядковується черговому САЗ.

Черговий стоянки літаків (вертольотів) повинен:

забезпечувати дотримання на стоянці літаків (вертольотів) заходів пожежної безпеки та маскування, правил пересування особового складу та автотранспорту по аеродрому;

забезпечувати розстановку літаків і вертольотів на відведене для них місце стоянки;

стежити за порядком розпечатування і допуску до літаків (вертольотів), аеродромних приміщень та сховищ;

уживати заходів щодо припинення несанкціонованого запуску двигунів або незапланованого вирулювання літаків (вертольотів) із стоянки авіаційної техніки;

знати кількість авіаційної та іншої техніки на стоянці;

стежити за дотриманням порядку на території стоянки літаків (вертольотів);

представлятися прямим начальникам, від заступника командира САЗ та вище, а також черговому САЗ у разі їх прибуття.

18. У дні проведення польотів черговий стоянки літаків (вертольотів) повинен прибути на інструктаж до старшого інженера польотів.

19. Помічник чергового стоянки

літаків (вертольотів) призначається із числа особового складу САЗ і підпорядковується черговому стоянки літаків (вертольотів).

Помічник чергового стоянки літаків (вертольотів) повинен:

забезпечувати охорону літаків (вертольотів), службових будівель та споруд, обладнання, майна, розташованих на стоянці;

знати обсяг робіт, що виконуються на авіаційній техніці;

уживати заходів щодо припинення несанкціонованого запуску двигунів або незапланованого вирулювання літаків (вертольотів) із стоянки авіаційної техніки;

виконувати обов'язки чергового стоянки літаків (вертольотів) у разі його відсутності.

20. Відділення охорони призначається із особового складу штатного відділення охорони, чисельність якого залежить від кількості об'єктів, які перебувають під охороною, місць несення внутрішньої служби та несення служби змінами охорони, порядку організації ними несення служби з урахуванням планової норми робочого часу кожного працівника, який безпосередньо здійснює охорону об'єкта або несе внутрішню службу на КПП (парку) та службу з охорони території підрозділів, адміністративних будівель та об'єктів.

Особовий склад відділення охорони на час несення служби підпорядковується оперативному черговому.

Відділення охорони під час здійснення функцій з охорони об'єктів, забезпечення пропускного режиму, охорони території підрозділів, адміністративних будівель та об'єктів повинні:

здійснювати перевірку в осіб документів, пред'явлення яких є необхідним за правилами допуску до об'єкта та здійснення пропуску на територію підрозділу;

припиняти будь-які посягання на об'єкт, що охороняється, осіб, які працюють на об'єктах, порушення режиму роботи об'єкта або спеціальної зони його охорони;

забезпечити охорону державної таємниці, а також інформації з обмеженим доступом, яка стала відома в процесі виконання службових обов'язків;

суворо дотримуватися правил особистої безпеки, вимог до охорони праці та пожежної безпеки;

доповідати про осіб, які порушують установлені правила пожежної безпеки на об'єкті, що охороняється, на місці несення служби на КПП, у парку, з охорони об'єктів, території підрозділів та адміністративних будівель.

21. Несення служби особовим складом АРФ ЦП та АРЗ СП у внутрішньому наряді здійснюється відповідно до графіка, що складається на місяць.

За час несення служби у складі внутрішнього наряду особовому складу надається відпочинок.

22. Під час чергування особам внутрішнього наряду надається не менше ніж 4 години для відпочинку у визначений начальником АРФ ЦП та АРЗ СП час.

4. Організація зміни внутрішнього наряду в АРФ ЦП та АРЗ СП

1. Час зміни чергових сил та внутрішнього наряду, місце проведення зміни чергування у АРФ ЦП встановлюються їх начальником, а в АРЗ СП - начальником територіального органу ДСНС.

2. Начальники підрозділів, від яких призначається чергова зміна, група, відділення та внутрішній наряд, організовують підготовку особового складу до чергування, проходження водіями передрейсового медичного огляду, контролюють своєчасне його прибуття на інструктаж і зміну чергування.

3. Зміну оперативних розрахунків чергової зміни та внутрішнього наряду проводить оперативний черговий (черговий), який заступає на чергування.

4. Під час зміни чергування оперативний черговий (черговий) перевіряє готовність особового складу до виконання завдань (знання обов'язків, стан форменого одягу, екіпіровки, індивідуального спорядження, наявність службових посвідчень, посвідчень на право керування транспортними засобами відповідної категорії у водіїв тощо), наявність оперативно-службової документації згідно з описом, повноту і правильність її ведення, наявність і комплектацію згідно з описом технічних засобів, технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації, оповіщення та охорони, майна, спорядження, їхній стан та працездатність, заправлення пально-мастильними матеріалами ТЗ і бензоагрегатів та дотримання порядку в приміщеннях і на закріпленій території.

Крім цього, він доводить оперативну обстановку та проводить додатковий інструктаж, після чого за його командою особовий склад приступає до здавання та

приймання чергування.

5. Начальник оперативного розрахунку чергової зміни перед початком приймання чергування призначає із числа особового складу осіб, що приймають конкретні технічні засоби, устаткування, спорядження, майно, інвентар. Особисто приймає оперативно-службову документацію.

Про всі зауваження, які неможливо усунути під час приймання чергування, доповідає оперативному черговому (черговому).

6. Після отримання доповідей про результати прийняття чергування, виявлені недоліки щодо стану техніки, оснащення та майна, наявності та ведення оперативно-службових документів, дотримання порядку на території оперативні чергові (чергові), які змінюються та заступають на чергування, ставлять підписи в наряді на службу в Книзі служби та доповідають посадовій особі АРФ ЦП або АРЗ СП, яка прибула для зміни чергування.

7. Після отримання доповідей від оперативних чергових (чергових) посадова особа АРФ ЦП або АРЗ СП, яка прибула для зміни чергування, затверджує наряд на службу в Книзі служби й оголошує про закінчення чергування попередньої зміни.

8. У разі отримання сигналу "Тривога" під час здавання та приймання чергування, особовий склад оперативних розрахунків, що здає чергування, виїжджають на виклик, а оперативні розрахунки, що заступають на чергування, залишаються в розташуванні підрозділу і виконують розпорядження начальницького складу.

5. Функції начальницького складу АРФ ЦП та АРЗ СП щодо організації несення внутрішньої служби

1. Начальник АРФ ЦП безпосередньо підпорядковується Голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій, начальник АРЗ СП - начальнику територіального органу ДСНС та є прямими начальниками всього особового складу відповідно АРФ ЦП та АРЗ СП.

Начальник АРФ ЦП та АРЗ СП повинен:

забезпечувати постійну готовність АРФ ЦП та АРЗ СП до дій за призначенням та якісне виконання покладених завдань;

організовувати підготовку особового складу до виконання аварійно-рятувальних та невідкладних робіт, утримання в постійній готовності до застосування техніки, обладнання, спорядження, систематично перевіряти їх технічний стан та вкомплектованість;

забезпечувати оперативне направлення (за рішенням ДСНС) сил і засобів АРФ ЦП для виконання аварійно-рятувальних та невідкладних робіт у визначеній зоні відповідальності;

організовувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інші небезпечні події за місцем дислокації та направлення, у тому числі за розпорядженням ОКЦ або керівника гасіння пожежі (далі - КГП), чергових сил до місця виклику в районі виїзду на території гарнізону за місцем дислокації;

підтримувати постійну взаємодію з територіальними органами ДСНС з питань організації застосування сил і засобів у зоні відповідальності АРФ ЦП;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій і керувати роботою підпорядкованого особового складу;

організовувати несення служби, проводити зміну чергових сил і внутрішнього наряду, затверджувати наряд на службу, вимагати від особового складу неухильного дотримання розпорядку дня, виконання правил носіння форменого одягу;

організовувати та контролювати роботу газодимозахисної служби (далі - ГДЗС), якщо при виконанні функціональних завдань особовим складом передбачається використання засобів індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗІЗОД);

знати тактико-технічну характеристику аварійно-рятувальної, спеціальної та пожежної техніки, що знаходиться на оснащенні;

утримувати резерв спеціального захисного одягу, спорядження та інших матеріальних засобів, необхідних для забезпечення оперативних дій;

забезпечувати створення належних умов для несення служби особовим складом, здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки та безпеки праці.

2. Перший заступник (заступник) начальника АРФ ЦП та АРЗ СП підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП та є прямим начальником особового складу.

Перший заступник (заступник) начальника АРФ ЦП та АРЗ СП повинен:

підтримувати постійну готовність АРФ ЦП та АРЗ СП до дій за призначенням та внутрішній порядок;

організовувати внутрішню службу, забезпечувати стійке і оперативне

управління в повсякденній діяльності та під час виконання завдань за призначенням;

використовувати та розвивати в підпорядкованих підрозділах навчально-тренувальну базу, призначену для забезпечення навчального процесу. Щороку планувати заходи з удосконалення власної навчально-тренувальної бази для проведення теоретичних та практичних занять із службової підготовки, стежити за її станом;

знати склад сил і засобів, їх можливості, порядок оповіщення та застосування, розробляти оперативно-службові документи з питань цивільного захисту;

здійснювати контроль за станом оснащення, спеціального обладнання, технічних засобів електронної комунікації та інформатизації, контролювати ведення їх обліку;

організовувати систематичний моніторинг радіаційного фону за місцем дислокації АРФ ЦП та АРЗ СП.

3. Заступник начальника АРФ ЦП та АРЗ СП з оперативного реагування підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП та є прямим начальником особового складу.

Заступник начальника АРФ ЦП та АРЗ СП з оперативного реагування повинен:

забезпечувати готовність сил і засобів до дій за призначенням, організовувати караульну службу, підготовку особового складу, дотримання дисципліни і внутрішнього порядку;

здійснювати планування заходів з організації реагування на НС, розробляти оперативно-службові документи щодо дій під час ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати розроблення документів щодо приведення АРФ ЦП та АРЗ СП у вищі ступені готовності;

знати тактико-технічну характеристику аварійно-рятувальної, спеціальної та пожежної техніки, що знаходиться на оснащенні;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій і керувати роботою підпорядкованого особового складу;

організовувати облік залучення сил і засобів до дій за призначенням;

забезпечувати атестацію та сертифікацію аварійно-рятувальної служби відповідно до вимог законодавства;

організувати заходи щодо надання (підтвердження, скасування) допуску до самостійного виконання обов'язків КГП посадовими особами АРФ ЦП та АРЗ СП в разі наявності в штаті ПРП.

6. Утримання службових приміщень

1. Для розміщення особового складу та майна в будівлях підрозділів передбачаються:

караульне приміщення для відпочинку особового складу;

навчальні класи;

кімната (актова зала) для загальних зборів особового складу, інформаційного та психологічного забезпечення;

приміщення для приймання їжі;

кімната для вмивання, душова, туалет;

кімната (місце) для занять фізичними вправами та спортом;

приміщення, обладнане для сушки одягу і взуття;

приміщення для зберігання майна та господарського інвентарю;

інші службові приміщення;

місце для куріння.

2. Службові приміщення відповідно до функціонального призначення забезпечуються меблями, обладнанням, технічними засобами електронних комунікацій, засобами інформатизації та оповіщення, первинними засобами пожежогасіння. Караульне приміщення додатково комплектується медичною аптечкою. На зовнішній стороні вхідних дверей вивішується табличка із зазначенням номера приміщення та його призначення.

3. У загальнодоступних місцях вивішується дошка документації, на якій розміщуються: розпорядок дня, розклад занять, інша оперативно-службова документація та інформація.

4. Куріння в службових приміщеннях заборонено. Місце для куріння визначається наказом начальника ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП) та облаштовується згідно з вимогами правил пожежної безпеки.

5. Опалення приміщень організовує начальник ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП).

Упродовж усього опалювального періоду в приміщеннях із постійним перебуванням особового складу повинна підтримуватися температура повітря не нижче ніж 18 градусів Цельсія, а в приміщеннях для зберігання техніки, обладнання та оснащення чергових сил - не нижче ніж 10 градусів Цельсія.

До початку опалювального періоду системи центрального опалення, автономні котли, печі і димоходи перевіряються, обслуговуються, за потреби ремонтуються, печі та котли опломбовуються.

У разі використання для опалення автономних котлів або пічного опалення наказом начальника ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП) призначаються особи, які

організовують експлуатацію котлів і пічне опалення в опалювальний період.

6. Освітлення приміщень на території має бути електричним.

Приміщення з постійним перебуванням особового складу (службові приміщення внутрішнього наряду) повинні обладнуватися основним освітленням і черговим зеленого кольору.

Основне освітлення караульного приміщення повинне вмикатися з ПЗЧ.

Під час відпочинку особового складу в нічний час у караульному приміщенні повинне працювати чергове освітлення.

Контроль за використанням освітлення покладається на осіб внутрішнього наряду.

На випадок тимчасового порушення електропостачання органи управління та підрозділи ДСНС повинні бути забезпечені резервними джерелами електроживлення, електричними ліхтарями (гасовими лампами).

7. Усі допоміжні технічні та спеціальні приміщення мають зачинятися на замки. На ПЗЧ, у приміщенні оперативного чергового АРФ ЦП та АРЗ СП, має знаходитися комплект запасних ключів від усіх приміщень, будівель.

III. Гарнізонна служба

1. Організація гарнізонної служби

1. Основними завданнями гарнізонної служби є:

підтримання постійної готовності органів та підрозділів ДСНС гарнізону до виконання завдань за призначенням;

моніторинг оперативної обстановки в зоні оперативного реагування гарнізону, організація реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події і управління силами гарнізону під час реагування;

підтримання взаємодії органів і підрозділів ДСНС гарнізону із спеціалізованими службами цивільного захисту та забезпечення міжобласної взаємодії гарнізонів;

аналіз загроз пожежної і техногенної небезпеки в зоні оперативного реагування гарнізону та розроблення оперативно-службових документів;

підготовка та злагодження дій органів та підрозділів ДСНС гарнізону для забезпечення реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організація системи зв'язку для забезпечення управління під час реагування органів і підрозділів ДСНС гарнізону на пожежі, НС та інші небезпечні події;

забезпечення функціонування ГДЗС в органах та підрозділах ДСНС гарнізону;

оперативний моніторинг стану протипожежного водопостачання в зоні оперативного реагування гарнізону;

організація матеріально-технічного забезпечення органів і підрозділів ДСНС гарнізону, у тому числі під час виконання завдань за призначенням.

2. З метою забезпечення реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, функціонування системи управління і підтримки дій органів та підрозділів ДСНС гарнізону під час виконання завдань за призначенням на штатній основі функціонують ОКЦ і ГДЗС, на позаштатній - служба зв'язку і технічна служба.

3. Посадові особи гарнізону:

начальник гарнізону;

оперативний черговий по гарнізону;

старший диспетчер гарнізону;

начальник служби зв'язку гарнізону;

начальник технічної служби гарнізону;

начальник ГДЗС гарнізону;

начальники районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС;

начальники державних пожежно-рятувальних загонів (далі - ДПРЗ).

4. Начальником гарнізону за посадою є начальник територіального органу ДСНС, йому підпорядковуються всі органи та підрозділи територіального органу ДСНС, а в оперативному відношенні - чергові сили, призначені для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події АРФ ЦП та закладів освіти цивільного захисту ДСНС, що входять до складу гарнізону.

Начальник гарнізону повинен:

знати оперативну обстановку, загрозу пожежної та техногенної небезпеки об'єктів у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

уживати заходів для підтримання в постійній готовності підпорядкованих органів та підрозділів до виконання завдань за призначенням;

організовувати роботу служб гарнізону та затверджувати посадові інструкції посадови[ осіб гарнізону з урахуванням цього Порядку;

визначати особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у підпорядкованих органах та підрозділах ДСНС;

видавати наказ про організацію ГДЗС в органах управління і підрозділах територіального органу ДСНС;

затверджувати оперативно-службову документацію, визначену в пункті 4 розділу I цього Порядку;

затверджувати міжобласні плани взаємодії під час

реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події (зразок плану наведено в додатку 7 до цього Порядку);

погоджувати плани залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події (зразок плану наведено в додатку 8 до цього Порядку);

визначати порядок оповіщення та збору особового складу за сигналами оповіщення;

переводити підпорядковані органи та підрозділи на посилений режим несення служби в разі ускладнення оперативної обстановки в зоні оперативного реагування;

організовувати взаємодію підпорядкованих органів та підрозділів ДСНС із спеціалізованими службами цивільного захисту, Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами спеціального призначення, утвореними відповідно до законів України, під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організовувати заходи з надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов'язків КГП посадовим особам органів та підрозділів ДСНС;

організовувати підготовку підпорядкованих органів та підрозділів до дій за призначенням, заходи щодо утримання в постійній готовності техніки, обладнання, оснащення, засобів зв'язку, підтримання дисципліни серед особового складу, дотримання безпеки праці, правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки;

забезпечувати контроль за готовністю чергових сил у всіх підрозділах, що входять до складу гарнізону;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій в разі залучення сил і засобів гарнізону за підвищеним рангом (номером) виклику;

мати допуск до самостійного виконання обов'язків КГП;

організовувати розроблення, ведення та зберігання в підпорядкованих підрозділах оперативно-службових документів відповідно до переліку основних оперативно-службових документів із питань організації гарнізонної та караульної служб у територіальних органах ДСНС і підпорядкованих їм підрозділах та аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування ДСНС, що наведений у додатку 9 до цього Порядку;

проводити зміну чергових змін ОКЦ та затверджувати наряд на службу в Книзі служби оперативно-координаційного центру, форма якої наведена в додатку 10 до цього Порядку.

5. У разі відсутності начальника гарнізону його обов'язки покладаються на особу, яка виконує обов'язки начальника територіального органу ДСНС.

6. Оперативним черговим гарнізону є начальник чергової зміни ОКЦ. На час чергування йому підпорядковується чергова зміна ОКЦ, а в оперативному відношенні - чергові сили гарнізону та оперативні чергові (чергові) АРФ ЦП.

Оперативний черговий гарнізону повинен:

уточнювати під час заступання на чергування оперативну обстановку в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС та склад чергових сил;

здійснювати оперативне управління черговими силами територіального органу ДСНС та контроль за станом їх готовності;

організовувати збирання, обробку та узагальнення інформації про пожежі, НС чи інші небезпечні події, що виникли в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС, у тому числі шляхом моніторингу засобів масової інформації;

забезпечувати своєчасне направлення чергових сил гарнізону до місця виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону та планів залучення сил та засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

направляти (за потреби) свого заступника з питань оперативного реагування на місце виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій;

доповідати начальнику гарнізону, ОЧС ДСНС, інформувати органи виконавчої влади відповідного рівня про загрозу виникнення або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, що можуть призвести до загибелі людей, ОКЦ сусідніх гарнізонів у разі загрози поширення пожеж, НС на території інших областей;

надавати до ОЧС ДСНС оперативну інформацію про пожежі, НС та інші небезпечні події в разі їх виникнення;

забезпечувати моніторинг виконання заходів щодо гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС чи інших небезпечних подій у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

організовувати за наказом начальника гарнізону

оповіщення та збір особового складу гарнізону та оперативної групи;

надавати розпорядження особовому складу чергових сил підрозділів гарнізону і одержувати доповіді щодо їх виконання.

7. Старшим диспетчером гарнізону є старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ. Він підпорядковується начальнику ОКЦ, а під час чергування - оперативному черговому гарнізону. В оперативному відношенні йому підпорядковуються всі диспетчери (радіотелефоністи, підмінні радіотелефоністи) підрозділів гарнізону.

Старший диспетчер гарнізону повинен:

знати дислокацію та райони виїзду підрозділів гарнізону, їх технічне оснащення і тактико-технічні можливості, місце зберігання основних запасів вогнегасних, нейтралізуючих і знезаражувальних речовин, місцезнаходження основних об'єктів підвищеної небезпеки;

забезпечувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС, інші небезпечні події та направляти до місць виклику чергові сили підрозділів гарнізону відповідно до вимог оперативно-службових документів гарнізонної служби, а також за запитом КГП;

доповідати оперативному черговому по гарнізону про зміни оперативної обстановки;

уживати заходів для своєчасного отримання оперативної інформації про обстановку на місці роботи підрозділів гарнізону, у разі її зміни або встановлення додаткової інформації, що може вплинути на результати проведення оперативних дій, негайно доповідати про неї КГП, керівнику робіт з ліквідації НС;

інформувати в установленому порядку начальницький склад територіального органу ДСНС про виїзд підрозділів і обстановку на місці проведення робіт;

доводити до підрозділів гарнізону накази, рішення, розпорядження та інформацію посадових осіб гарнізону;

забезпечувати (за потреби) тимчасову передислокацію сил і засобів територіального органу ДСНС під час виїзду чергових караулів (змін) за підвищеними рангами (номерами) виклику;

визначати необхідність перенесення практичних занять у разі залучення сусідніх підрозділів до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати періодичну (не менше ніж 2 рази на добу) перевірку телефонного і радіозв'язку з підрозділами гарнізону, спеціалізованими службами цивільного захисту;

забезпечувати ведення оперативного обліку чергових сил та засобів гарнізону, несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, перекриття доріг, проїздів, пошкоджень технічних засобів електронної комунікації та засобів інформатизації;

приймати повідомлення державною мовою, попередньо назвавши свою посаду та прізвище, за бажанням заявника повідомлення може прийматися мовою, якою розмовляє заявник.

8. Начальник служби зв'язку гарнізону призначається із числа осіб, які мають спеціальну підготовку за фахом, та підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник служби зв'язку гарнізону повинен:

керувати діяльністю служби зв'язку, організовувати її роботу, розробляти та здійснювати заходи щодо розвитку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення;

забезпечувати виконання заходів щодо кібербезпеки та технічного захисту інформації;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати зв'язок для управління діями підрозділів гарнізону під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

забезпечувати стійку роботу всіх видів зв'язку в повсякденній діяльності та під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати зв'язок між підрозділами гарнізону та спеціалізованими службами цивільного захисту;

уживати заходів із забезпечення підрозділів територіального органу ДСНС засобами зв'язку, фіксації розмов, оповіщення, лініями та каналами зв'язку;

організовувати ведення обліку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та ліцензованого програмного забезпечення;

організовувати вивчення особовим складом підрозділів територіального органу ДСНС технічних засобів електронних комунікацій та засобів інформатизації;

складати графіки та плани технічного обслуговування, ремонту технічних засобів електронних

комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення, здійснювати контроль за їх виконанням;

перевіряти організацію діяльності служби зв'язку в підрозділах територіального органу ДСНС.

9. Начальником технічної служби гарнізону є начальник підрозділу з питань ресурсного забезпечення територіального органу ДСНС, який підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник технічної служби гарнізону повинен:

знати тактико-технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення;

організовувати належну експлуатацію (технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) спеціальної техніки, обладнання та оснащення гарнізону;

організовувати випробовування спеціальної техніки в підрозділах територіального органу ДСНС;

визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення роботи підрозділів гарнізону;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та забезпечувати в установленому порядку обслуговування техніки підрозділів гарнізону, залученої до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій і її заправку пально-мастильними матеріалами;

організовувати експлуатацію та ремонт пожежних рукавів;

розробляти і впроваджувати заходи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня підготовки водіїв (мотористів);

організовувати та проводити заняття з вивчення нової спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

надавати допомогу начальникам підрозділів територіального органу ДСНС в організації технічного обслуговування, ремонту й експлуатації техніки, обладнання та оснащення;

забезпечувати розроблення оперативно-службових документів, що регламентують діяльність технічної служби гарнізону;

забезпечувати облаштування, наявність та справність обладнання постів технічного обслуговування;

перевіряти в установленому порядку організацію діяльності технічної служби в підрозділах територіального органу ДСНС;

не допускати до роботи водіїв, які не мають посвідчення на право керування відповідним ТЗ;

організовувати забезпечення в межах компетенції підрозділів територіального органу ДСНС технікою, обладнанням та оснащенням.

10. Начальник ГДЗС гарнізону призначається наказом начальника територіального органу ДСНС із числа осіб начальницького складу територіального органу ДСНС. Начальник ГДЗС гарнізону підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник ГДЗС гарнізону повинен:

розробляти наказ про організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

організовувати роботу ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС, підготовку особового складу до виконання завдань за призначенням у непридатному для дихання середовищі;

організовувати роботу баз та контрольних постів ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС;

забезпечувати впровадження і функціонування баз ГДЗС для обслуговування ЗІЗОД за централізованим типом;

вести облік обладнання ГДЗС, контролювати проведення його випробовування та обслуговування;

надавати начальнику гарнізону пропозиції щодо будівництва нових та модернізації діючих теплодимокамер, смуг психологічної підготовки, навчально-тренувальних комплексів ГДЗС;

аналізувати роботу ГДЗС;

перевіряти організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

мати допуск до роботи в ЗІЗОД;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати роботу ГДЗС на місці події;

відстороняти від роботи в ЗІЗОД газодимозахисників, які порушують правила роботи в них.

11. Начальник районного управління (відділу) територіального органу ДСНС в оперативному підпорядкуванні є старшим прямим начальником особового складу ДПРЗ, ПРП (у тому числі підрозділів, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів), що дислокуються в межах району.

Начальник районного управління (відділу) повинен:

організовувати реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в межах району;

забезпечувати взаємодію з органами місцевої влади з питань організації реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, заходів цивільного захисту, методичного керівництва,

підготовки органів управління та сил цивільного захисту;

мати допуск до самостійного виконання обов'язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

12. Начальник ДПРЗ в оперативному підпорядкуванні підпорядковується начальнику районного управління (відділу) територіального органу ДСНС, є прямим начальником особового складу ДПРЗ та підпорядкованих частин і постів.

Начальник ДПРЗ повинен:

забезпечувати оперативне реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в районах виїзду підрозділів, що входять до складу ДПРЗ;

організовувати службу та підготовку особового складу в підпорядкованих ПРП;

мати допуск до самостійного виконання обов'язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

13. Службова діяльність чергових змін ОКЦ, чергових караулів (змін) ПРП та структурних підрозділів АРЗ СП і АРФ ЦП, у яких здійснюється чергування на основній пожежно-рятувальній техніці, розподіляється за змінами (караулами).

Перша зміна (караул):

організовує роботу ГДЗС;

розробляє, упроваджує та контролює здійснення комплексу заходів щодо вдосконалення ГДЗС;

розробляє оперативно-службові документи щодо оперативних дій підрозділів на станціях метрополітену, об'єктах виробництва, зберігання, транспортування сильнодіючих отруйних, радіоактивних та хімічних речовин, а також схеми підвальних приміщень зі складним плануванням;

розробляє інструкції (плани) взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій;

організовує та контролює підготовку особового складу в теплодимокамерах, димокамерах, на полігонах і вогневих смугах психологічної підготовки.

Друга зміна (караул):

веде облік та аналіз оперативних дій підрозділів під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій, готує пропозиції щодо їх удосконалення;

організовує взаємодію з підприємствами, установами та організаціями з питань протидії пожежам у природних екосистемах, узагальнює інформацію із цих питань;

вивчає, узагальнює та впроваджує досвід роботи із застосування пристосованої техніки для гасіння пожеж;

організовує оперативний облік та перевірку джерел протипожежного водопостачання, розробляє та впроваджує комплекс заходів щодо його вдосконалення, веде облік безводних районів;

здійснює розроблення та своєчасне коригування планшетів і довідників джерел протипожежного водопостачання;

веде облік використання під час гасіння пожеж техніки, спеціального обладнання, вогнегасних речовин і матеріалів.

Третя зміна (караул):

веде облік будівель підвищеної поверховості, висотних будівель та об'єктів критичної інфраструктури, узагальнює оперативні дії щодо гасіння пожеж на них;

організовує роботу та здійснює контроль за своєчасним випробуванням пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, оснащення, устаткування та спорядження;

організовує роботу з обліку, експлуатації, ремонту та випробування пожежних рукавів;

аналізує причини виведення з оперативного розрахунку пожежно-рятувальної (аварійно-рятувальної) техніки, готує відповідні пропозиції;

організовує роботу з ведення оперативно-службової документації з охорони та безпеки праці.

Четверта зміна (караул):

організовує роботу із складання, відпрацювання та коригування оперативних карток (планів) гасіння пожеж;

здійснює контроль за складанням та відпрацюванням карток оперативно-тактичних дій на пожежах;

розробляє (коригує) оперативно-службові документи ОКЦ (ПЗЧ) та контролює їх ведення.

14. Для організації оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій визначаються:

для територіальних органів ДСНС - зони оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

для АРФ ЦП - зони відповідальності щодо реагування на НС.

Рішенням начальника територіального органу ДСНС для підпорядкованих підрозділів установлюються райони виїзду з урахуванням найменшого часу їх прибуття до найвіддаленіших населених пунктів незалежно від меж районів у зоні оперативного реагування.

Райони

виїзду для ПРП АРФ ЦП установлюються за погодженням з начальниками АРФ ЦП.

15. З метою забезпечення оперативності реагування на пожежі для всіх гарнізонів установлюється 5 рангів (номерів) виклику сил і засобів.

Начальники гарнізонів визначають вид і кількість основної та спеціальної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику, з урахуванням того, що за першим рангом (номером) виклику залучається до 2 оперативних розрахунків на основних пожежно-рятувальних автомобілях, за другим - від 3 до 6 розрахунків, за третім - від 7 до 10 розрахунків, за четвертим - від 11 до 15 розрахунків, за п'ятим - 16 і більше розрахунків.

16. Порядок залучення чергових сил і засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в зоні оперативного реагування гарнізону визначається розкладом виїзду підрозділів гарнізону, планами залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події та планами реагування на НС.

До розкладу виїзду підрозділів гарнізону включаються всі пожежно-рятувальні підрозділи гарнізону та можуть включатися навчальні пожежно-рятувальні частини закладів освіти ДСНС і підрозділи, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, якщо це визначено умовами договору.

До планів залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події можуть включатися ПРП усіх видів пожежної охорони, аварійно-рятувальні служби (формування) незалежно від форми власності та підпорядкування за погодженням з їх керівниками.

Уточнення планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події проводиться щорічно, а коригування - у разі утворення нових, ліквідації (реорганізації) існуючих пожежно-рятувальних підрозділів незалежно від їх форми власності і підпорядкування.

У розкладі виїзду підрозділів гарнізону та планах залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події мають визначатися об'єкти, на які в разі отримання першого повідомлення про пожежу чи НС направляються сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику.

Розклад виїзду підрозділів гарнізону та міжобласні плани взаємодії, витяг з регіонального плану реагування на НС зберігаються в ОКЦ. У пунктах зв'язку підрозділів гарнізону зберігаються витяги з розкладу виїзду підрозділів гарнізону, міжобласних планів взаємодії гарнізонів, плану реагування на НС регіонального та місцевого рівня та плани залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події.

Залучення додаткових сил і засобів ДСНС з інших гарнізонів визначається ДСНС або міжобласними планами взаємодії під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події. Сили і засоби, визначені міжобласними планами взаємодії для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, залучаються через ОКЦ відповідних гарнізонів.

Залучення сил другого ешелону АРФ ЦП до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій визначається ДСНС. До складу сил першого ешелону відносяться сили органів та підрозділів ДСНС, які перебувають на цілодобовому чергуванні, до складу сил другого ешелону - сили органів та підрозділів ДСНС, строк готовності до дій за призначенням яких перевищує 2 години.

17. Спільні дії органів та підрозділів ДСНС гарнізону і спеціалізованих служб цивільного захисту в разі загрози або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій здійснюється відповідно до інструкцій (планів) взаємодії, що складаються на рівні:

начальників територіальних органів ДСНС - із керівниками обласних спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - із керівниками районних (міських) спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників ДПРЗ (ПРП), що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, - із керівниками таких об'єктів, які уклали відповідні договори.

18. Інструкція (план) взаємодії в разі загрози виникнення

та виникнення пожежі, НС чи іншої небезпечної події визначає:

суб'єктів взаємодії;

завдання та порядок дій суб'єктів взаємодії;

канали та засоби зв'язку, що використовуються для взаємодії;

алгоритм обміну інформацією про загрозу виникнення та виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, перекриття проїздів, відключення мереж протипожежного водопостачання, аварійні роботи на газо-, водопроводах, лініях електропередач, теплотрасах тощо;

алгоритм виклику та взаємодії спеціалізованих служб цивільного захисту для виконання спеціальних робіт під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організація здійснення спільних заходів;

заходи безпеки під час організації оперативних дій.

19. Сили та засоби гарнізону залучаються до виконання завдань за призначенням відповідно до покладених на ДСНС функцій та з урахуванням призначення техніки.

2. Алгоритм приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій і направлення чергових сил до місця їх виклику

1. Приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій здійснюється ОКЦ, ПЗЧ ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП.

2. У разі надходження до ОКЦ інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону дає розпорядження ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП про направлення чергових сил і засобів до місця виклику та здійснює контроль за виїздом та оперативними діями на місці виклику.

3. У разі надходження до ПЗЧ ПРП інформації про виникнення НС, пожежі чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) направляє до місця виклику черговий караул, а за необхідності - підрозділи згідно з планом залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в районі виїзду підрозділу, та діє в порядку, визначеному пунктом 4 глави 15 розділу II Статуту дій під час гасіння пожеж.

4. У разі надходження до АРФ ЦП або АРЗ СП інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій оперативний черговий (черговий) направляє чергові сили до місця виклику та діє в порядку, визначеному пунктом 7 глави 1 розділу III Статуту дій під час надзвичайних ситуацій.

5. У разі неможливості підрозділу здійснити реагування (відсутність у штаті необхідних фахівців, техніки, обладнання чи оснащення або якщо чергові сили вже виконують завдання за призначенням в іншому місці) при надходженні повідомлення від населення, підприємств, установ, організацій, органів влади про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП приймає повідомлення та негайно інформує про це ОКЦ.

6. Залучення авіаційних сил для гасіння лісових пожеж здійснюється відповідно до Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2017 року N 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за N 595/30463, а для проведення робіт із пошуку і рятування - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року N 1037 "Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування".

7. ОКЦ, ПЗЧ ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП забезпечують своєчасне приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій та направлення до місць їх виникнення чергових сил незалежно від адміністративно-територіального розподілу та передачу інформації до ОКЦ для негайного направлення необхідних сил і засобів.

3. Переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби

1. У разі загрози або ускладнення оперативної обстановки, пов'язаної з пожежами, НС або іншими небезпечними подіями, органи та підрозділи ДСНС можуть переводитися на посилений режим несення служби.

2. Переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби здійснюється в разі переведення єдиної державної системи

цивільного захисту чи її підсистем у режим функціонування в підвищеній готовності, НС, надзвичайного стану або загрози чи ускладнення оперативної обстановки.