Тип: Постанова
№ 2055-IX
Дата: 16 лютого 2022 р.
Статус: Чинний
ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників
Заслухавши та обговоривши звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників, Верховна Рада України постановляє:
1. Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників (далі - Тимчасова слідча комісія), взяти до відома.
2. Направити звіт Тимчасової слідчої комісії Президенту України, Прем'єр-міністру України.
3. Направити звіт Тимчасової слідчої комісії до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, акціонерного товариства "Українська залізниця", Офісу Генерального прокурора для розгляду в межах компетенції та відповідного реагування.
4. Кабінету Міністрів України, Міністерству інфраструктури України, акціонерному товариству "Українська залізниця", Офісу Генерального прокурора поінформувати Верховну Раду України про результати розгляду звіту Тимчасової слідчої комісії у двотижневий строк.
5. Опублікувати висновки Тимчасової слідчої комісії у газеті "Голос України", а також оприлюднити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
6. Припинити повноваження Тимчасової слідчої комісії.
7. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради
України
Р. СТЕФАНЧУК
м. Київ
16 лютого 2022 року
N 2055-IX
ВИСНОВКИ
Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників (далі - Тимчасова слідча комісія), утворена відповідно до Постанови Верховної Ради України N 1141-IX від 27 січня 2021 р., за результатами розслідування дійшла таких висновків.
АТ "УЗ" у 2021 році не змогла повною мірою задовольнити потреби зростаючої економіки України у вантажних перевезеннях. Розрив між динамікою зміни реального ВВП України та вантажообігом залізничного транспорту у 2021 році сягнув 17,74 %.
Доходи державної компанії від вантажних перевезень становлять лише 92,3 % рівня доепідемічного 2019 року, і це навіть попри ріст тарифів у 2021 році та отримання від цього додатково 2400 млн грн.
У вересні 2021 року було зафіксовано 349 кинутих вантажних поїздів. У жовтні 2021 року було зафіксовано 407 кинутих вантажних поїздів. У листопаді 2021 року було зафіксовано 859 кинутих вантажних поїздів. Штрафи за несвоєчасну доставку вантажів з вини АТ "УЗ", які сплачено Перевізником, становлять за останні 3 роки 378,6 млн грн. Зокрема, за 7 місяців 2021 року таких штрафів з АТ "УЗ" уже стягнуто на суму 46,6 млн грн.
Відсутній розвиток відносин з клієнтами та партнерами: вантажовідправниками, портами, глобальними морськими лініями та адміністраціями
залізничного транспорту у рамках Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), що призводить до втрати транзитного потенціалу України. Обсяги транзиту стають дедалі меншими. У загальному вантажообігу частка транзитних вантажів становить 7 %, у загальних обсягах перевезень - 4 %.
У 2021 році обсяги перевезень транзитних вантажів становили 11,5 млн тонн, що на 1 млн тонн, або на 8,3 % менше, ніж у 2020 році.
АТ "УЗ" за липень - грудень 2021 року перевезла на експорт 18,5 млн тонн зерна і продуктів помелу та до відповідного періоду минулого року збільшила перевезення лише на 1,6 млн тонн. Натомість, інші види транспорту за цей період суттєво наростили перевезення зерна та борошна - до 14,1 млн тонн, що на 5,1 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Відбувається переорієнтація зернових вантажів на автомобільний транспорт, що є загрозливою тенденцію, особливо якщо зважати на те, що велика частина автоперевезень вантажів відбувається за сірими схемами і не обліковується в державній статистиці, тож можна говорити про ще більший перетік вантажоперевезень на автотранспорт. Тут наразі не дав належного ефекту габаритно-ваговий контроль, але зі збільшенням кількості WIM та початком їх реальної роботи і накладення реальних штрафів ситуація має перспективу стабілізуватися.
Зафіксовано певне зростання обсягів перевезень АТ "УЗ" в другому півріччі 2021 року, пов'язане зі зростанням національної економіки. Так, обсяги перевезень АТ "УЗ" почали демонструвати більш позитивну динаміку з другого півріччя 2021 року відносно другого півріччя 2019 та 2020 років.
На неосвоєння додаткових обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом та суттєву переорієнтацію вантажів на автомобільний транспорт вплинула велика кількість чинників (відсутність досвіду управління перевезеннями у топ-менеджменту АТ "УЗ", критичний стан інфраструктури залізничного транспорту, критичний стан тягового рухомого складу, зайнятість станційних колій виведеним з ладу рухомим складом, зниження пропускної здатності дільниць, неефективна логістика і планування перевезень).
Через неспроможність АТ "УЗ" перевезти необхідні обсяги вантажів їх було перевезено іншими видами транспорту, зокрема суттєво збільшилися обсяги перевезень автомобільним транспортом, що потенційно призведе до погіршення стану автомобільних доріг, оновлених в рамках програми Президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво" та завдає суттєвої шкоди екології.
ТСК констатує, що загалом через непрофесійне управління, відтік вантажів на інші види транспорту, через дискримінаційні та корупційні підходи до організації перевезень недоотримані доходи та збитки у секторі вантажних перевезень у 2021 році можуть становити від 6 до 8 млрд грн на рік. Це свідчить про потребу більш ретельного контролю за сектором вантажних перевезень залізничного транспорту з боку акціонера АТ "УЗ" - Уряду та з боку правоохоронних органів.
Водночас, ТСК констатує позитивний вплив на АТ "УЗ" ініціативи Міністерства інфраструктури України щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення, що дозволить отримати додатково лише в 2022 році понад 14 млрд грн.
В умовах лібералізації ринку залізничних вантажних перевезень, з метою стабільного функціонування системи залізничних перевезень АТ "УЗ" має:
1) З трьох основних складових вартості перевезення: локомотивна складова (ЛС), вагонна складова (ВС), інфраструктурна складова (ІС) необхідно збільшувати частку та дохід від ІС, яка у 2020 році становила 31,5 млрд грн, або 59 % вартості перевезення.
Від розвитку інфраструктури залежатиме дуже багато. Так, за нинішнього стану інфраструктури практично неможлива ініціатива з будівництва інноваційних вагонів з навантаженням у 25 т на вісь, а також стимулювання купівлі нових потужних локомотивів як АТ "УЗ", так і приватними перевізниками.
Це може призвести до того, що при реалізації програми Президента України "Велике будівництво" будуватимуться вагони з можливим навантаженням 23 т на вісь, тому що інвестувати в інноваційні вагони не буде сенсу.
Обмеження швидкості руху та
кількості вагонів за планом формування на переходах збільшуватиме витрати АТ "УЗ" на перевезення (сортувальні та маневрові роботи), а також збільшуватиме оборот, що призводитиме до штучного дефіциту вагонів.
Початковими завданнями з капінвестицій УЗ повинні бути ремонт, електрифікація та модернізація шляхів, збільшення пропускної спроможності на підходах до портів.
Другим завданням має стати зрозуміла тарифна політика формування ІС. Вона має бути спрямована на збільшення вантажної бази на відстанях 250 - 500 км (особливо по зерну, щебню, цементу).
Поліпшення та розширення інфраструктурних потужностей - єдина можливість збільшити обсяги перевезень та, як наслідок, збільшити прибуткову складову. ІС має становити не менше 65 - 70 %, відсотково зменшуючись із загальним зростанням обсягів перевезення. Від ІС АТ "УЗ" має гарантовано отримувати від 40 млрд грн на рік (у 2021 році, за нашими підрахунками, буде 32 - 34 млрд), щоб у майбутньому компенсувати можливі втрати від зменшення доходів від ЛС.
2) Ще одним завданням є опрацювання ризиків лібералізації тяги. На сьогодні ні АТ "УЗ", ні держава не готові до повноцінного відкриття приватної тяги. Але зобов'язання щодо імплементації євродиректив стимулюватимуть законодавця та державу приймати відповідні рішення.
У зв'язку з цим вже зараз потрібен план з оновлення локомотивного господарства, закупівлі нових магістральних та маневрових локомотивів.
При цьому, АТ "УЗ" має змінити протекціоністську політику на клієнтоорієнтовану:
створення офісу для роботи з великими вантажовідправниками/клієнтами;
покращення взаємодії з клієнтом в онлайн сегменті;
прозоре тарифоутворення, зменшення кількості зборів за додаткові послуги;
встановлення взаємної відповідальності за перевезення, зокрема, зміна підходу до планування перевезень, зменшення кількості кинутих вагонів на підходах під навантаження, замовлення клієнтами заявок на перевезення тощо;
спрощення роботи в секторі державно-приватного партнерства щодо розвитку підприємницьких клієнтів та станційної інфраструктури.
Повернення вантажів на залізниці завдяки впровадженню приватної тяги, появі конкуренції та підвищення клієнтоорієнтованості можуть зберегти прибутковість з ЛС навіть з урахуванням втрати монополії на ринку.
3) Політика та стратегія управління вагонним парком перевізника потребують ретельного опрацювання.
По-перше, необхідно не допускати створення штучного дефіциту/профіциту вагонів, який сьогодні абсолютно залежить від обороту вагона.
На сьогодні оборот вагона безпосередньо залежить від стану інфраструктури та локомотивного господарства. Є такі важливі для вирішення проблеми:
не прораховано реальну необхідність у вагонному парку (особливо зерновозів) у разі поліпшення стану інфраструктури та локомотивного господарства. У разі наявності парку в 25000 вагонів та дотримання нормативних термінів доставки (близько 9 - 10 діб) у АТ "УЗ" буде можливість перевозити понад 5 млн т зернових. У реальних умовах це означає, що профіцит зерновозів складатиме від 4 до 10 тисяч вагонів залежно від сезону. Цей профіцит поставить під сумнів можливість окупності вагонів;
АТ "УЗ" не здатне виплачувати взяті ним кредитні зобов'язання з доходів із вагонної складової. Крім того, погіршуватиметься якість ремонтів з метою економії коштів, що посилить небезпеку руху на мережі;
з іншого боку, існує ризик, що при невиконанні програм покращення стану інфраструктури та локомотивного господарства, оборот вагона погіршуватиметься, що знову ж таки призведе до дефіциту вагонів та зростання орендної ставки;
необхідно також розробити загальну концепцію розвитку вантажних перевезень, а чи не окремо вагонного господарства;
стимулювати будівництво інноваційного парку вагонів (тарифами/державними програмами).
Після завершення виділення вагонні оператори, як бізнес-одиниці, повинні визначити свою оптимальну частку на ринку експлуатації вагонів для кожного типу рухомого складу. Також перед початком кожного фінансового року має визначатися їх стратегія поведінки на ринку (умови довгострокових контрактів/відсоток вагонів на спотовому
ринку).
По-перше, це дозволить самій АТ "УЗ", а по-друге, вантажовідправникам прогнозувати ситуацію на ринку перевезень.
Як приклад невдалої аналітики, укладання довгострокових контрактів на початку 2021 року: довгострокові контракти обслуговують більше половини операційного парку піввагонів АТ "УЗ". Доходи за довгостроковими контрактами не дозволили збільшити робочий парк АТ "УЗ". Умови довгострокових контрактів прописувалися не для вантажовідправників, а для великих експедиторських компаній. Кількість вагонів, що залишилися для обслуговування інших клієнтів, виявилася достатньою, щоб вплинути на спотовий ринок під час дефіциту вагонів.
Тобто вагони Перевізника не конкурують із приватними вагонами, які працюють за середньостроковими договорами (1 - 3 місяці), а конкурують між собою, підвищуючи вартість послуг для відправників та відволікаючи вантажну базу на автомобільний транспорт. Проблемою АТ "УЗ" також є погана технічна та комерційна придатність вагонів. Привабливість рухомого складу УЗ та частка її навантаження зростатимуть у разі покращення даних показників.
Рішення прийнято одноголосно.
2) Якість послуг з перевезення пасажирів в АТ "УЗ" не покращується. Єдине позитивне явище - придбання нових пасажирських вагонів за рахунок коштів державного бюджету. Але отримано АТ "УЗ" лише 20 вагонів, це менше, ніж міг виготовити у 2021 році завод, за умови своєчасного проведення всіх закупівельних процедур. Запроваджено кілька сервісних новацій (лаунж зал, туристичні стійки).
Попри завіряння від керівника пасажирського напряму АТ "УЗ" Олександра Перцовського на засіданнях ТСК не завершено роботу щодо запровадження електронного мобільного додатку АТ "УЗ" для реалізації квитків.
Закуплені за понад 13 млн грн МТКД не працюють.
ЧАТ-БОТ АТ "УЗ" не введено в експлуатацію, він вже рік перебуває у тестовому режимі, що може загрожувати персональним даним та коштам клієнтів. Приналежність ЧАТ-БОТУ компанії АТ "УЗ" не встановлено.
Система продажу електронних квитків у приміському сполученні не функціонує досі.
Наявні постійні та хронічні проблеми з якістю ремонту рухомого складу та виконанням планів з ремонту. Кількість вагонів, які можуть бути придатними для перевезення пасажирів, зменшується.
Наявні постійні скарги на температурний режим у вагонах, відсутність кондиціонування влітку та на холод взимку, на якість білизни та якість прання білизни. Пасажири також часто скаржаться на технічний та санітарний стан рухомого складу.
За наявною в ТСК інформацією, відсутня технологія щодо захисту від видалення скарг, які надходять на гарячу лінію з пасажирських перевезень АТ "УЗ". Це дає можливість штучно зменшувати кількість скарг, не опрацьовувати та видаляти їх з бази з метою викривлення інформації про кількість скарг, що надходять на гарячу лінію АТ "УЗ".
Наявні проблеми щодо взаємодії з трудовим колективом у вирішенні соціальних питань та питань трудових контрактів, що призводить до демотивації персоналу та погіршення якості обслуговування пасажирів.
Рішення прийнято одноголосно.
3) Фінансовий план АТ "УЗ" затверджується Урядом з метою планомірної роботи компанії та є частиною загальнодержавного планування. Тож, зокрема, і від його неухильного виконання залежить економічна ситуація в країні. На жаль, в АТ "УЗ" склалася практика невиконання показників фінансового плану. Персональної відповідальності за невиконання фінплану або за недостатню якість планування не поніс жоден керівник вищого рівня. Поза цим є низка відверто корупціогенних дій з фінансами АТ "УЗ", які мають вивчати слідчі органи.
Рішення прийнято одноголосно.
4) Жодних позитивних і реальних змін АТ "УЗ" не зможе досягнути без активізації процесу реформування залізничного транспорту України та анбандлінгу і створення окремих бізнес-вертикалей АТ "УЗ". Однак процес реалізації стратегічних документів Президента та Уряду щодо реформ в АТ "УЗ" відверто провалені і надолужити втрачений час вже складно.
Рішення прийнято одноголосно.
Голова Тимчасової
слідчої комісії
Ю. Гришина
Секретар Тимчасової
слідчої комісії
О. Кузнєцов
ЗВІТ
Тимчасової слідчої
комісії Верховної Ради України
з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників
АУДИТ МОЖЛИВОСТЕЙ - ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВСТУП
Відповідно до законодавства України, залізничний транспорт призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень. Однак, останнім часом залізничний транспорт не спроможний у повному обсязі задовольнити потреби національної економіки та населення у перевезеннях. Залізничний транспорт, частка якого (без врахування трубопровідного) складає 75 % вантажообігу та 30 % пасажирообігу, системно втрачає свої перевізні здатності, що несе реальну загрозу національній економіці, соціальній стабільності та обороноздатності держави.
З метою встановлення обставин виникнення кризових явищ у роботі залізничного транспорту та недопущення погіршення ситуації, Постановою Верховної Ради України від 27.01.2021 року N 1047-IX створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "УЗ"), розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників (далі - Тимчасова слідча комісія або ТСК).
Основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено:
1) проведення перевірки та оцінки стану АТ "УЗ";
2) перевірка фактів щодо можливої бездіяльності, порушення законодавства України правлінням та наглядовою радою АТ "УЗ", що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників, а також дотримання Закону України "Про публічні закупівлі" та порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
3) перевірка виконання заходів з реформування підприємства відповідно до затвердженого стратегічного плану розвитку, відповідність документів нормам Закону України "Про оплату праці" та дотримання умов колективного договору;
4) перевірка раціональності використання державного майна;
5) перевірка фахової відповідності членів правління та наглядової ради АТ "УЗ", долучених до процесів управління товариством, на підставі вимог законодавства;
6) здійснення на період діяльності Тимчасової слідчої комісії контролю за виконанням заходів з реформування та підтримання належної операційної діяльності.
Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України Гришину Юлію Миколаївну (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"), заступником голови Тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Христенка Федора Володимировича (депутатська фракція Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ").
До складу Тимчасової слідчої комісії обрано таких народних депутатів України: Арсенюка Олега Олексійовича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Бондарєва Костянтина Анатолійовича (фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"); Іванова Володимира Ілліча (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Колебошина Сергія Валерійовича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Колихаєва Ігоря Вікторовича (група "Партія "За майбутнє") - повноваження народного депутата України Колихаєва І. В. достроково припинено згідно з Постановою Верховної Ради України N 1371-IX від 30.03.2021 року; Колюха Валерія Вікторовича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Кузнєцова Олексія Олександровича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Мурдія Ігоря Юрійовича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Пивоварова Євгена Павловича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ"); Сухова Олександра
Сергійовича (група "ДОВІРА"); Якименка Павла Віталійовича (фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").
За час роботи Тимчасової слідчої комісії у 2021 році було проведено 16 засідань, за участю народних депутатів України - членів ТСК, представників Уряду, правоохоронних органів, менеджменту АТ "УЗ", профспілок, які діють у галузі, експертів ТСК та інших стейкхолдерів ринку залізничних перевезень України.
Направлено 232 запити щодо отримання інформації необхідної для підготовки висновків ТСК. Представники ТСК відвідали 14 структурних підрозділів, підприємств та трудових колективів АТ "УЗ". Встановлено парламентський контроль за виконанням рекомендацій Тимчасової слідчої комісії та усуненням виявлених у ході її роботи недоліків у діяльності АТ "УЗ", Міністерства інфраструктури та Уряду, як акціонера компанії.
У ході проведеної роботи встановлено основні причини критичного фінансового та технічного стану АТ "УЗ", суттєвого погіршення основних виробничих показників підприємства, що викладено у Звіті Тимчасової слідчої комісії, який затверджено 9 вересня 2021 року Постановою Верховної Ради України N 1734-IX, підтриманої 296 голосами народних депутатів (далі - проміжний звіт ТСК).
Проміжний звіт ТСК викладено у томі першому (Том I), який є невід'ємною частиною цього Звіту.
Крім того, ТСК розглянула наступні питання:
16 липня 2021 року. Щодо затвердження Звіту Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки та оцінки стану акціонерного товариства "Українська залізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства та основних виробничих показників про виконану роботу.
Перевірка стану виконання доручення ТСК, за результатом засідання від 15.06.2021, щодо вирішення невідкладних питань у галузі пасажирських перевезень.
23 вересня 2021 року. Заслуховування інформації щодо стану інфраструктури АТ "УЗ", зокрема щодо сходів пасажирського та вантажного рухомих складів, у тому числі тягового та самохідного рухомого складу, за період 2015 - 2021 роки.
Програма заходів щодо недопущення сходів рухомого складу в подальшому, план капітальних інвестицій до кінця 2021 року і проект 2022 року.
22 жовтня 2021 року. Заслуховування інформації про стан злочинності у АТ "УЗ" та координацію діяльності правоохоронних органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції в АТ "УЗ". Результати вжитих заходів обговорених на міжвідомчій нараді в Офісі Генерального прокурора.
Пропозиції правоохоронних органів щодо посилення боротьби із корупцією.
19 листопада 2021 року. Заслуховування інформації щодо фінансово-економічних показників діяльності залежних товариств АТ "УЗ" у 2018 - 2021 роках, стан виконання планів виробництва продукції. Наявність та стан виконання затверджених АТ "УЗ" стратегій розвитку кожного залежного товариства.
Заслуховування інформації щодо стану корпоративного управління залежними товариствами, засади та порядок підбору менеджменту залежних товариств. Наявність та стан виконання ключових показників ефективності для менеджменту.
17 грудня 2021 року. Стан виконання нормативно-правових актів Президента України та Уряду України щодо реформування залізничного транспорту України.
Висновки і рекомендації ТСК за підсумками її роботи викладено у наведеному нижче томі другому (Том II) цього Звіту.
ТОМ I
"ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ"
1. Вантажні перевезення
За даними(1) Державної служби статистики України (далі - ДССУ), вантажообіг підприємств транспорту, який є сумою добутків ваги перевезеного (транспортованого) вантажу на відстань перевезення (транспортування) за кожною партією вантажу (вимірюється в тонно-кілометрах) та є дуже важливим у цілях аналізу роботи транспортних систем, у 2009 - 2020 роках становив від 426 млрд т-км у 2011 р. до 290 у 2020 р., частка залізничного транспорту становила від 52 % у 2009 р. до 63 % у 2014 р. та у 2020 р. становила 61 %. Проте слід зауважити, що в абсолютних цифрах було встановлено антирекорд з найнижчими показниками за останні 10 років -
175,6 млрд т-км (-28 % до рівня 2011 р., -16 % до 2014 р.) (Діаграма 1.1.).
____________
1 Джерело: ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/tr/tr_rik/vo_v/arh_vo_v_u.htm
Діаграма 1.1.
Вантажообіг залізничного транспорту у 2009 - 2020 рр., млрд т-км
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Транспорт усього
380
405
426
395
379
335
315
323
343
332
339
290
залізничний
196
218
244
237
224
210
194
187
192
186
182
176
у %
52
54
57
60
59
63
62
58
56
56
54
61
Основним виробничим показником, що описує реально виконану роботу та відповідні фінансові надходження і витрати, є експлуатаційний вантажообіг, який відповідно до наданих АТ "УЗ" даних скоротився порівняно із 2015 р. на майже 12 %. Втрачено 22,3 млрд т-км нетто (Діаграма 1.2.).
Діаграма 1.2.
Експлуатаційний вантажообіг у 2015 - 2020 рр., млрд т-км
2015
2016
2017
2018
2019
2020
млрд т-км
190,5
185,3
186,0
181,9
176,8
168,2
% до 2015 р.
100,0
97,3
97,6
95,5
92,8
88,3
Протягом зазначеного періоду щорічне скорочення вантажообігу становило близько 2,5 %, проте у 2020 р. - вже 4,9 %, а за I кв. 2021 р. - 6,8 %. Таке різке падіння основного показника для АТ "УЗ" є критичним, і у разі збереження наявної ситуації товариство не буде здатне самостійно забезпечити стале функціонування та просте відтворення основних засобів виробництва.
Вже сьогодні спостерігається неповне задоволення потреб економіки у залізничних вантажних перевезеннях, про що, зокрема, свідчить аналіз(2) змін ВВП та вантажообігу. Стабільна раніше кореляція цих показників за останні три роки різко порушена та перейшла у сталу дивергенцію. Розрив сягає понад 17 %, що свідчить про формування загрозливого для національної економіки тренду (Діаграма 1.3.).
____________
2 Джерело: ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/tr/tr_rik/vo_v/arh_vo_v_u.htm,
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2004/vvp/ind_vvp/ind_vvp_u/arh_indvvp.html та
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/vvp/vvp_rik/arh_vvp_rik_90-18u.htm
Діаграма 1.3.
Динаміка змін ВВП та вантажообігу відносно 2015 р., %
2015
2016
2017
2018
2019
2020
ВВП до 2015
100,00
102,40
104,96
108,53
112,00
107,52
Вант. Обіг до 2015
100,00
96,34
98,76
95,89
93,58
90,36
Різниця
0,00
6,06
6,20
12,63
18,42
17,16
Протилежну динаміку демонструє вантажообіг автомобільного транспорту, який у 2015 - 2019 рр. зріс на 42 % (+14,5 млрд т-км) з відповідним збільшенням навантаження на автодороги та екологію. Крім того, слід зауважити, що у 2020 р. навіть на тлі зменшення цього показника на 14 % порівняно з 2019 р. частка автотранспорту у загальному вантажообігу зросла до 14,5 % (2015 - 10,9 %), тобто збільшилася на 1/3 (+33 %) за останні п'ять років (Діаграма 1.4.).
Аналіз тарифного вантажообігу залізничного транспорту за видами перевезень(3) (Табл. 1.1.) показав, що транзитні перевезення скорочено порівняно із 2015 р. майже у 2 рази. Втрачено 12,3 млрд т-км високодохідних перевезень, за умови що обсяги торгівлі Європи з країнами Східно-Азійського регіону стрімко збільшилися. Фактично Україна втратила свій транзитний потенціал, який становив у 2012 р. 42,3 млрд т-км.
____________
3 Джерело: матеріали АТ "УЗ", надані до ТСК
Діаграма 1.4.
Вантажообіг автомобільного транспорту у 2015 - 2020 рр., млн т-км, %
2015
2016
2017
2018
2019
2020
млрд т-км
34,4
37,7
41,2
42,6
48,9
42,0
Частка, %
10,9
11,6
12,0
12,8
14,4
14,5
Крім того, скорочено на 10,1 млрд т-км експортні та внутрішні перевезення. Натомість збільшено на 12,5 % малорентабельні перевезення порожніх вагонів.
Таблиця 1.1.
Вантажообіг залізничного транспорту за видами перевезень 2015 - 2020 рр.
Вид перевезення
Вантажообіг, млрд т-км нетто
2020 до 2015, %
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Експорт
86,1
77,9
79,8
76,7
80,9
77,8
90,3
Імпорт
18,3
18,9
22,9
23,8
23,7
20,2
110,3
Транзит
26,6
19,7
20,3
17,5
15,2
14,3
53,8
Внутрішнє
сполучення
64,1
71,1
69,0
68,3
62,1
63,2
98,6
Переміщення порожніх вагонів
40,7
38,5
40,2
42,3
45,4
45,8
112,5
Вантажообіг за основними родами вантажів(4) (Табл. 1.2.) демонструє більш стриману динаміку. Сукупна частка вугілля, руди залізної, чорних металів, зерна і продуктів перемолу у загальному вантажообігу істотно не змінилася порівняно з 2015 р. і становила у 2020 р. близько 65 %, що є визначальним для галузі.
____________
4 Джерело: матеріали АТ "УЗ", надані до ТСК
Проте на фоні скорочення експлуатаційного вантажообігу на 22,3 млрд т-км нетто (-12 %) більш високими темпами скоротилися перевезення вугілля (-23,7 %, -8,4 млрд т-км) та чорних металів (-18,9 %, -2,6 млрд т-км). Натомість перевезення зернових збільшилося на 5,5 млрд т-км (+30,2 %).
Таблиця 1.2.
Вантаж
Вантажообіг, млрд т-км нетто
2020 до 2015, %
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Вугілля
35,5
35,0
37,9
38,0
33,6
27,1
76,3
Руда залізна
57,9
54,1
50,2
49,4
51,6
52,7
91,0
Чорні метали
13,8
14,3
11,8
12,7
11,9
11,2
81,1
Зерно і продукти перемолу
18,2
18,9
22,4
20,5
25,4
23,7
130,2
Цемент
2,6
2,8
3,0
3,1
3,2
3,1
119,2
Щебінь
0,7
1,0
1,0
0,6
0,7
1,0
142,8
Нафтопродукти світлі
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
100,0
Реалізована за останні роки провізна спроможність мережі залізничного транспорту погіршилася у 2,5 раза, більшою мірою через хронічне невиконання планів інвестицій (з 2016 року фактичні обсяги інвестицій були в 2,4 - 2,9 раза менше ніж заплановано). Навіть вивільнення інфраструктури і тягових ресурсів унаслідок скорочення в 2 рази обсягів перевезень пасажирів у 2020 р. не дозволило зупинити падіння обсягів вантажних перевезень. Терміни доставки вантажів дуже часто перевищують нормативний (іноді в 2 рази), штрафи за це стрімко зростають: 2018 р. - 26,6; 2019 р. - 102,1; 2020 р. - 229,1 млн грн.
Для вантажовласників є дуже складною проблемою здійснити вагонну і навіть групову відправку, які обслуговуються за залишковим принципом або не обслуговуються взагалі.
2. Доходи від вантажних перевезень
У Таблиці 2.1. наведено:
1) динаміка змін доходів від перевезень у 2015 - 2020 рр. та порівняння 2020 р. з 2012 р. в млрд грн та млн дол. США;
2) дохідність перевезень 1 т вантажу на 500 км в грн та дол. США;
3) розрахункова дохідність перевезень 1 т вантажу на 500 км, за умови її зростання відповідно до індексу цін виробників промислової продукції.
Таблиця 2.1.
Дохід АТ "УЗ" від вантажних перевезень у 2015 - 2020 рр.
Од. виміру
Роки
2020 до 2012, %
2012
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Загальні доходи
млрд грн
40,9
49,1
55,4
60,1
67,6
72,5
65,0
159
млн дол. США
5125,0
2248,0
2169,0
2260,0
2485,0
2735,0
2392,0
47
Загальна дохідність перевезень 1 т вантажу на 500 км
дол. США на 500 т-км
10,75
5,76
5,78
5,88
6,67
7,52
6,89
64
грн на 500 т-км
86,00
126,6
147,7
156,6
181,4
199,4
185,80
216
індекс зростання до 2012 р.
1,00
1,47
1,72
1,82
2,11
2,32
2,16
Розрахункова дохідність відповідно до росту індексу цін виробників
індекс цін виробників до 2012 р.
1,00
1,68
2,28
2,66
3,04
2,81
3,22
грн на 500 т-км
86,00
144,5
196,10
228,80
261,40
241,60
276,90
322
дол. США на 500 т-км
10,75
6,61
7,66
8,60
9,61
9,12
10,25
95
Реальні доходи від вантажних перевезень сформувалися під впливом таких основних факторів:
1. Зміна обсягів перевезень (пряма залежність).
2. Відповідність індексації тарифів індексу цін виробників промислової продукції, що мала нівелювати вплив інфляційних процесів (пряма залежність).
3. Зміни тарифних умов - дерегуляція вагонної складової тарифу (опосередкована залежність).
4. Зміни обсягів участі АТ "УЗ" на ринку надання вантажних вагонів у використання (опосередкована залежність).
5. Відносні зміни перевезень вантажів різної тарифної дохідності (опосередкована залежність).
Під впливом зазначених факторів доходи АТ "УЗ" від вантажних перевезень в 2020 р. становили 65 млрд грн, що на 59 % більше ніж у 2012 р. в гривнях, але в 2,12 раза менше у доларовому еквіваленті.
Слід
зазначити, що зростання курсу долара США у 2020 р. до 2012 р. та відповідного індексу цін виробників промислової продукції на 95,3 % корелюють один з одним.
За умови збереження дохідності перевезень 1 т вантажу на 500 км для АТ "УЗ" на рівні 2012 р. (10,75 дол. США) його доходи на обсяги перевезень мали становити 3671 млн дол. США, або 99,1 млрд грн (+34,1 млрд грн).
Як свідчить аналіз, дохідність перевезень скоротилася у 2020 р. відносно 2012 р. на 36 % і становить лише 6,89 дол. США за 500 т-км.
Порівняння змін індексу дохідності перевезень 1 т вантажів на 500 км та індексу цін виробників відносно рівня 2012 р. наведено на Діаграмі 2.1.
Діаграма 2.1.
Темпи зростання індексу дохідності від перевезень вантажів (ІнДПВ) та індексу цін промислових виробників (ІнЦПВ)
2012
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Відставання ІнДПВ від ІнЦПВ у 2020 р., %
ІнЦПВ
1,00