Про затвердження Стандарту № 3 «Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які не є банками

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

РІШЕННЯ

30.12.2021

м. Київ

N 1290

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

28 лютого 2022 р. за N 267/37603

Про затвердження Стандарту N 3 "Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які не є банками"

Відповідно до пункту 374 частини другої статті 7, пункту 13 частини першої статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статей 151, 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" та частини шостої статті 76 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стандарт N 3 "Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які не є банками", що додається.

2. Якщо професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, що функціонують у формі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та в яких не створено наглядову раду або інший орган, відповідальний за здійснення нагляду, на підставі норм пункту 9 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" прийняли на загальних зборах учасників рішення про тимчасове, до 01 січня 2023 року, покладення виконання функцій органу, відповідального за здійснення нагляду, на загальні збори учасників, то до 01 січня 2023 року вимоги розділу II, глав 1, 2 розділу IV цього Стандарту не поширюються на загальні збори учасників, що виконують функції органу, відповідального за здійснення нагляду.

3. Вимоги пункту 3 глави 1 розділу III цього Стандарту застосовуються з 01 січня 2025 року. До 31 грудня 2024 року норми, зазначені у цьому пункті, можуть застосовуватися професійними учасниками, на яких поширюється дія цього Стандарту, на добровільних засадах.

4. Вимоги пункту 2, абзацу третього пункту 3 глави 2 розділу IV цього Стандарту, а також вимоги щодо використання при оцінюванні колективної придатності органу, відповідального за здійснення нагляду, напряму оцінювання, вказаного у рядку 8 таблиці додатка 3 до цього Стандарту, застосовуються з 01 січня 2025 року. До 31 грудня 2024 року норми, зазначені у цьому пункті, можуть застосовуватися професійними учасниками, на яких поширюється дія цього Стандарту, на добровільних засадах.

5. До 31 грудня 2024 року у тривалість досвіду роботи, яка визначена у пунктах 1 - 3 глави 4 розділу IV цього Стандарту, зараховується досвід роботи в фінансових установах та товарних біржах, з додержанням вказаних у цих пунктах вимог до тривалості досвіду роботи за визначеними сферами діяльності.

6. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, на яких поширюється дія цього Стандарту, повинні привести свою діяльність у відповідність з вимогами абзацу третього пункту 1 глави 1 розділу V цього Стандарту до 31 грудня 2023 року та у відповідність з вимогами абзацу четвертого пункту 1 глави 1 розділу V цього Стандарту - до 31 грудня 2025 року. До настання зазначених у цьому пункті термінів професійні учасники можуть застосовувати норми, вказані у цьому пункті, на добровільних засадах.

7. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, на яких поширюється дія цього Стандарту, повинні розробити та затвердити внутрішні документи, що передбачені цим Стандартом, а також подати офіційним каналом зв'язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку копії затверджених внутрішніх документів, що відповідають вимогам цього Стандарту, протягом десяти робочих днів з дня затвердження останнього з них, але не пізніше 30 червня 2022 року (крім інструкцій та договорів, що

регулюють права та обов'язки конкретних працівників, а також документів, що зазначаються тільки у тих вимогах цього Стандарту, обов'язок застосування яких або граничний термін приведення діяльності у відповідність з якими, згідно з цим рішенням, настає після 30 червня 2022 року).

Копія документа, зазначеного у пункті 2 цього рішення (у разі його прийняття загальними зборами учасників), повинна бути подана до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку способом, у термін та у складі документів, що визначені у абзаці першому цього пункту.

Копії документів, розроблених та затверджених відповідно до вимог, обов'язок застосування яких або граничний термін приведення діяльності у відповідність з якими, згідно з цим рішенням, настає після 30 червня 2022 року, мають бути подані офіційним каналом зв'язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше 10 робочих днів після дня, визначеного цим рішенням як початок обов'язкового застосування таких вимог або як граничний термін приведення діяльності у відповідність з такими вимогами.

8. Департаменту методології корпоративного управління, корпоративних фінансів, фінансових інструментів на ринках капіталу та організованих товарних ринків (Пересунько Д.) забезпечити:

подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

9. Професійним учасникам ринків капіталу та організованих товарних ринків, які не є банками та які отримали статус системно важливого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, забезпечити приведення діяльності у відповідність з цим рішенням протягом строку, вказаного у рішеннях Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визначення системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків.

10. Це рішення набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

11. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Лібанова М.

Голова Комісії

Руслан МАГОМЕДОВ

Протокол засідання Комісії

від 30 грудня 2021 р. N 59

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

30 грудня 2021 року N 1290

СТАНДАРТ N 3

"Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які не є банками"

I. Загальні положення

1. Цей Стандарт є складовою частиною стандартів корпоративного управління (далі - Стандарти) в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, що затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Цей Стандарт встановлює мінімальні вимоги щодо організації ефективного виконання завдань органу, відповідального за здійснення нагляду, а також функцій системи внутрішнього контролю в системно важливих професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а саме в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, які є системно важливими професійними учасниками відповідно Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та які не є банками. Статус системно важливого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків набувається з дня оприлюднення затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку переліку системно важливих професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків у термін до оприлюднення наступного за звітним затвердженого рішенням Комісії переліку системно важливих професійних учасників ринків капіталу.

3. У цьому Стандарті основні поняття та терміни вживаються у значеннях, наведених у Стандарті N 1 "Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Основні поняття та терміни", затвердженого рішенням

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 2021 року N 1288 (далі - Стандарт N 1).

II. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, та його комітети

1. Організація діяльності органу, відповідального за здійснення нагляду

1. В системно важливих професійних учасниках (далі - професійні учасники), незалежно від організаційно-правової форми, створюється колегіальний орган, відповідальний за здійснення нагляду, яким є наглядова рада.

2. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, створюється вищим органом професійного учасника, що діє на підставі статуту та відповідного внутрішнього положення.

Кількісний та якісний склад органу, відповідального за здійснення нагляду, визначається професійним учасником з урахуванням особливостей діяльності професійного учасника, характеру та обсягів операцій, що здійснюються ним під час провадження професійної діяльності, ризикам, властивим професійному учаснику, та з додержанням наступних умов:

кількісний склад органу, відповідального за здійснення нагляду, становить не менше ніж 5 осіб, з яких не менш ніж одна третина є незалежними, при цьому кількість незалежних членів органу, відповідального за здійснення нагляду не може становити менше двох осіб та за умови дотримання професійним учасником вимог абзацу дев'ятого пункту 5 цієї глави, якщо вимоги до більшої кількості членів органу, відповідального за здійснення нагляду (наглядової ради), та до більшої кількості його незалежних членів не встановлені законом;

члени органу, відповідального за здійснення нагляду, відповідають мінімальним вимогам, встановленим у главах 1, 2 розділу IV цього Стандарту.

Порядок формування органу, відповідального за здійснення нагляду, професійних учасників (порядок внесення відповідних змін до статуту, порядок надання кандидатур у члени органу, спосіб голосування у вищому органі з цього питання, умови, за яких рішення вважається прийнятим, порядок зміни складу органу), встановлюється статутами таких товариств з урахуванням, в залежності від організаційно-правової форми, вимог Закону України "Про акціонерні товариства" або Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

3. Наглядова рада професійного учасника, крім інших завдань, визначених у Законі України "Про акціонерні товариства" та Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у якості органу, відповідального за здійснення нагляду, повинна виконувати наступні завдання:

1) встановлювати стратегічні цілі професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, контролювати актуальність таких цілей та періодично оцінювати прогрес у їх досягненні;

2) затверджувати внутрішні документи, що регулюють діяльність органів управління професійного учасника (крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (учасників) такого професійного учасника);

3) затверджувати внутрішні положення, що регулюють функціонування системи внутрішнього контролю, а також внутрішні політики щодо надання послуг клієнтам (крім документів нормативно-технічного характеру);

4) контролювати адекватність та ефективність виконання вимог внутрішніх документів, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього пункту;

5) вживати відповідних заходів для усунення будь-яких недоліків, виявлених під час контролю.

4. Положення про наглядову раду професійного учасника, крім інших повноважень наглядової ради, повинно передбачати наявність наступних повноважень органу, відповідального за здійснення нагляду:

1) контроль здійснення професійним учасником професійної діяльності відповідно до отриманої ним ліцензії на провадження відповідного виду діяльності в межах професійної діяльності, включаючи професійні компетентності, загальні та спеціальні знання і досвід працівників професійного учасника, а також ресурси, процедури та механізми, необхідні для надання послуг та здійснення професійної діяльності, з урахуванням характеру, масштабу і складності діяльності професійного учасника та всіх вимог законодавства, яким він повинен відповідати;

2) затвердження та контроль виконання

внутрішніх політик щодо продуктів та послуг, що пропонуються або надаються з урахуванням положення про управління ризиками та відповідно до характеристик і потреб клієнтів фірми, яким такі продукти та послуги пропонуються чи надаються;

3) затвердження та контроль виконання внутрішніх політик щодо проведення відповідного стрес-тестування у випадках, визначених законодавством;

4) затвердження та контроль виконання політики (положення) щодо винагороди осіб, які беруть участь у наданні послуг клієнтам, спрямованої на заохочення відповідального надання послуг, справедливого поводження з клієнтами, а також уникнення конфлікту інтересів у відносинах з клієнтами;

5) контроль цілісності фінансової звітності і системи подання звітності, в тому числі шляхом здійснення фінансового та операційного контролю;

6) затвердження та контроль організації комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту;

7) контроль розкриття інформації відповідно до вимог законодавства та надання інформації клієнтам;

8) контроль діяльності осіб, які здійснюють виконавчі функції, та керівників підрозділів системи внутрішнього контролю;

9) інші повноваження, необхідні для виконання завдань, визначених у пункті 3 цієї глави.

Зазначені у цьому пункті повноваження органу, відповідального за здійснення нагляду, не можуть передаватися іншим органам професійного учасника. Орган, відповідальний за здійснення нагляду може включити до порядку денного загальних зборів учасників (акціонерів) будь-яке питання, що віднесено до його компетенції, для вирішення питання загальними зборами учасників (акціонерів).

5. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника з числа його членів створює постійно діючі комітети:

комітет з питань аудиту (аудиторський комітет);

комітет з питань визначення винагороди посадовим особам професійного учасника (комітет з винагород);

комітет з питань призначень;

комітет з управління ризиками.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника може створювати інші постійно діючі та тимчасові комітети.

До складу кожного комітету входить не менше трьох членів органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, з числа його членів обов'язково визначає відповідальну особу, на яку покладено обов'язок із забезпечення реалізації функції комплаєнсу, або створює комітет з питань комплаєнсу. Зазначена відповідальна особа (комітет) забезпечує належний вплив органу, відповідального за здійснення нагляду, на функціонування підсистеми комплаєнсу у відповідності до вимог цього Стандарту та звітує про результати своєї діяльності не рідше ніж одного разу на рік.

Комітет з питань аудиту, комітет з управління ризиками, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени органу, відповідального за здійснення нагляду, які є незалежними членами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні члени.

Комітет з питань аудиту та комітет з управління ризиками можуть бути об'єднаними.

Комітет з питань призначень та комітет з винагород можуть бути об'єднаними.

6. У разі, якщо організаційна структура системи внутрішнього контролю професійного учасника в частині здійснення органом, відповідальним за здійснення нагляду, функцій комітету з управління ризиками та/або комітету з питань аудиту та/або комітету з питань призначень та/або комітету з винагород перестає відповідати особливостям виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, характеру та обсягам операцій, що здійснюються ним під час провадження такої діяльності, а також ризикам, властивим такій діяльності та не забезпечує ефективного функціонування системи внутрішнього контролю, професійний учасник зобов'язаний якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) внести до організаційної структури системи внутрішнього контролю відповідні зміни.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у разі наявності достатніх підстав, підтверджених відповідними документами, вважати, що система внутрішнього контролю професійного учасника

або будь-якої з її підсистем функціонує неефективно, має право видати розпорядження про усунення порушень законодавства, а саме зобов'язати професійного учасника усунути вказане порушення шляхом приведення організаційної структури системи внутрішнього контролю або якоїсь з її підсистем у відповідність до вимог абзаців першого - п'ятого пункту 5 цієї глави (тобто без застосування положень абзаців десятого та/або одинадцятого пункту 5 цієї глави).

7. Рішення про утворення комітету (визначення відповідальної особи), про перелік питань, які передаються йому (їй) для вивчення й підготовки (предмет відання), про затвердження внутрішнього положення, що регулює діяльність комітету (відповідальної особи), та про персональний склад комітету приймаються органом, відповідальним за здійснення нагляду, відповідно до статуту та положення про наглядову раду.

Можливості об'єднання функцій комітетів визначаються з урахуванням вимог, встановлених у пункті 5 цієї глави та у додатку 1 до цього Стандарту.

Один член органу, відповідального за здійснення нагляду, не може очолювати більше одного комітету або бути одночасно керівником комітету та відповідальною особою, на яку покладені обов'язки забезпечення реалізації функції комплаєнсу.

8. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника приймає рішення з питань попередньо підготовлених комітетом, зазначеним у абзацах другому - п'ятому та у абзаці восьмому пункту 5 цієї глави, виключно на підставі та в межах пропозицій такого комітету, оформлених відповідним проєктом рішення органу, відповідального за здійснення нагляду. Мотивоване рішення органу, відповідального за здійснення нагляду, про відхилення пропозиції комітету надається органом, відповідальним за здійснення нагляду комітету для повторної підготовки комітетом пропозиції.

У разі відсутності пропозицій від такого комітету орган, відповідальний за здійснення нагляду, не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду органом, відповідальним за здійснення нагляду.

Внутрішніми документами професійного учасника може бути передбачений порядок розгляду (повторного розгляду) питання комітетом під час засідання органу, відповідального за здійснення нагляду.

Відповідно до такого порядку рішення комітету вважається зміненим (прийнятим), якщо за рішення органу, відповідального за здійснення нагляду, яке є відмінним за змістом від пропозиції комітету (або при неотриманні від комітету пропозиції у встановлений строк), проголосувала необхідна для прийняття рішення більшість його членів, до якої, у тому числі, входить або більшість незалежних членів, обраних до складу органу, або всі незалежні члени органу, які входять до складу комітету, що готував (повинен був готувати) пропозицію.

У разі, якщо внутрішніми документами професійного учасника для комітету з управління ризиками та/або комітету з питань комплаєнсу не передбачена вимога про наявність у їх складі незалежних членів органу, відповідального за здійснення нагляду (або їх більшості), та, у зв'язку з цим, такі особи у складі комітету відсутні (або не складають більшості), то рішення комітету вважається зміненим (прийнятим), якщо за рішення органу, відповідального за здійснення нагляду, яке є відмінним за змістом від пропозиції комітету (або при неотриманні від комітету пропозиції у встановлений строк), проголосувала необхідна для прийняття рішення більшість його членів, до якої, у тому числі, входить більшість членів комітету, що готував (повинен був готувати) пропозицію.

Порядок, зазначений у абзацах третьому - п'ятому цього пункту не може бути застосований, якщо питання взагалі не передавалося заздалегідь на розгляд комітету.

Вимоги цього пункту не поширюються на випадок, коли орган, відповідальний за здійснення нагляду, згідно з умовами пункту 5 цієї глави, самостійно здійснює функції, що відносяться до предмету відання комітету з питань комплаєнсу з визначенням відповідальної особи за реалізацію функції комплаєнсу.

9. Професійний учасник повинен забезпечити, щоб голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, у тому числі

голови та члени комітетів або відповідальна особа, на яку покладено обов'язок із забезпечення реалізації функції комплаєнсу (у разі нестворення відповідного комітету), приділяли достатньо часу забезпеченню виконання, покладених на них функцій, та були здатними виконувати свої обов'язки, не спричиняючи перерви у діяльності професійного учасника, в тому числі в періоди особливої активізації діяльності (зокрема, під час реструктуризації або реорганізації професійного учасника, зміни його фактичної адреси або виникнення кризової ситуації за одним чи кількома напрямками діяльності професійного учасника).

При оцінці, чи може посадова особа приділяти достатньо часу для виконання своїх функцій, професійний учасник враховує щонайменше наступні аспекти:

характер посади та обов'язки у професійному учаснику;

кількість і професійну спрямованість посад у інших юридичних особах, які такі особи обіймають одночасно з посадами у професійному учаснику;

розмір, характер, обсяг і складність діяльності юридичної особи, в якій такі особи обіймають посади, якщо такі посади є керівними;

середню кількість та тривалість запланованих засідань органу управління професійного учасника;

зустрічі, які необхідно проводити, зокрема, з органами влади чи іншими внутрішніми або зовнішніми зацікавленими сторонами поза офіційним графіком засідань органу управління професійного учасника;

місце проживання таких осіб та час на переїзди, необхідний для виконання ними своїх обов'язків;

іншу професійну чи політичну діяльність таких осіб, а також будь-які інші функції та напрямки діяльності як на ринках капіталу та організованих товарних ринках, так і поза ними;

необхідність навчання;

інші відповідні обов'язки, які професійний учасник вважає за необхідне враховувати.

До призначення вищезазначених осіб, професійні учасники зобов'язані визначити та закріпити у своїх внутрішніх документах мінімальну норму часу, який такі особи зобов'язані будуть виділяти для виконання покладених на них функцій в органі, відповідальному за здійснення нагляду. Визначення такої мінімальної норми часу здійснюється з урахуванням витрат часу на виконання обов'язків, зазначених у абзацах третьому, шостому, сьомому, десятому цього пункту та інших обов'язків у професійному учаснику, які професійний учасник вважає за необхідне враховувати.

До вступу на посади зазначені вище особи мають бути ознайомленими професійним учасником та/або особами, які діють у його інтересах з таким внутрішнім документом під підпис або іншим способом, прийнятим у професійному учаснику для документованого інформаційного обміну з такими особами. Вищезазначені особи зобов'язані повідомляти професійного учасника про зміни, що стосуються аспектів, які були враховані при оцінці їх спроможності приділяти достатньо часу виконанню обов'язків у професійному учаснику та про зміни, що стосуються аспектів, які були враховані при визначенні мінімальної норми часу, що є достатнім для виконання їх функцій у професійному учаснику. При отриманні таких повідомлень та/або відомостей з інших джерел про зміни, що стосуються аспектів, які були враховані при визначенні мінімальної норми часу, професійний учасник забезпечує розгляд питання про зміну визначеної норми часу. При отриманні відомостей, які свідчать про неможливість з боку посадової особи приділяти достатньо часу виконанню своїх обов'язків, професійний учасник повинен розглянути питання щодо заміни такої особи або щодо врегулювання питання іншим чином, зокрема, шляхом перерозподілу обов'язків.

Вимоги, зазначені у абзаці тринадцятому цього пункту, стосуються також голови та членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), а також представників, уповноважених такими особами на вчинення правочинів, пов'язаних з провадженням господарської діяльності професійного учасника.

2. Організація функціонування комітету, органу, відповідального за здійснення нагляду, з управління ризиками

1. До предмета відання (функцій) комітету з управління ризиками належать:

1) розгляд та затвердження розробленого підрозділом з

управління ризиками проєкту політики (положення) про управління ризиками або проєкту змін до такої політики (положення), надання рекомендацій органу, відповідальному за здійснення нагляду, щодо його затвердження;

2) здійснення на постійній основі перевірки адекватності політики (положення) про управління ризиками та ефективності її застосування працівниками та особами, що здійснюють виконавчі функції;

3) надання органам управління професійного учасника рекомендацій щодо схильності та стійкості професійного учасника до поточних та майбутніх ризиків та допомоги з питань здійснення контролю за виконанням працівниками професійного учасника положення про управління ризиками та внутрішніх документів та процедур, розроблених на його виконання;

4) здійснення перевірки врахування у вартості (ціні) послуг, пропонованих клієнтам, ризиків, визначених у бізнес-плані (бізнес-стратегії), і норм положення про управління ризиками професійного учасника;

5) інші питання, передбачені законодавством, цим Стандартом, статутом професійного учасника та/або положенням про комітет, які відповідають напряму діяльності комітету.

У разі якщо ціноутворення на послуги не відображає належним чином ризики відповідно до бізнес-плану (бізнес-стратегії) та стратегії управління ризиками професійного учасника, комітет з управління ризиками повинен надавати органу, відповідальному за здійснення нагляду, план виправлення такої невідповідності.

Предмет відання комітету з управління ризиками може бути об'єднаний з предметом відання комітету з питань аудиту (аудиторського комітету).

2. Члени комітету з управління ризиками повинні мати відповідні знання, навички та рівень кваліфікації, достатні для забезпечення належного контролю в сфері управління ризиками, у тому числі для того, щоб повністю розуміти зміст положення про управління ризиками і контролювати його належне виконання.

3. Члени комітету з управління ризиками мають необмежений доступ до інформації про ризики професійного учасника і про діяльність підрозділу з управління ризиками та можуть звертатися за консультацією з питань управління ризиками до зовнішніх експертів.

У разі надання члену комітету з управління ризиками інформації з обмеженим доступом, така особа зобов'язана забезпечити дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством та внутрішніми документами професійного учасника.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, та комітет з управління ризиками визначають характер, кількість, формат і періодичність надання інформації про ризики в діяльності професійного учасника, яку повинен отримувати орган, відповідальний за здійснення нагляду. З метою надання допомоги у створенні адекватної політики (положення) з питань винагороди комітет з управління ризиками, незалежно від наявності та функціонування комітету з винагород, повинен дослідити, чи стимули, передбачені системою оплати праці, беруть до уваги ризики, капітал, ліквідність, ймовірність і терміни отримання професійним учасником доходу та прибутку.

Комітет з управління ризиками доповідає органу, відповідальному за здійснення нагляду, про результати своєї діяльності не рідше ніж одного разу на шість місяців.

3. Організація функціонування комітету органу, відповідального за здійснення нагляду, з питань аудиту (аудиторського комітету)

1. До предмета відання (функцій) комітету з питань аудиту (аудиторського комітету) щодо організації внутрішнього аудиту належать:

1) здійснення моніторингу цілісності фінансової інформації, що надається професійним учасником, зокрема перегляд відповідності та послідовності бухгалтерських методів, що використовуються професійним учасником та юридичними особами, що перебувають під контролем професійного учасника;

2) оцінка результативності (ефективності) систем внутрішнього контролю професійного учасника (внутрішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту), в тому числі підсистем управління ризиками та комплаєнсу;

3) перегляд не рідше ніж одного разу на рік ефективності здійснення функції внутрішнього аудиту та

систем внутрішнього контролю професійного учасника, в тому числі підсистем управління ризиками та комплаєнсу;

4) надання рекомендацій щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення керівника підрозділу з внутрішнього аудиту та керівника підрозділу бюджету або іншого підрозділу, до компетенції якого належить питання бюджетування (у разі створення підрозділу з питань бюджетування);

5) складання проєкту бюджету органу, відповідального за здійснення нагляду, та підрозділів системи внутрішнього контролю професійного учасника та надання такого бюджету на затвердження органу, відповідального за здійснення нагляду;

6) моніторинг процесу складання фінансової звітності та надання рекомендацій і пропозицій щодо забезпечення достовірності інформації;

7) контроль за забезпеченням організаційної незалежності підрозділу з внутрішнього аудиту, періодичний перегляд внутрішніх документів та процедур професійного учасника з цього питання та підготовка рекомендацій органу, відповідальному за здійснення нагляду, щодо вдосконалення таких внутрішніх документів та процедур;

8) здійснення моніторингу виконання рекомендацій внутрішнього аудиту, наданих за результатами проведених перевірок;

9) інші питання, передбачені законодавством, цим Стандартом, статутом професійного учасника та/або положенням про комітет, які відповідають напряму діяльності комітету.

2. До предмету відання (функцій) комітету з питань аудиту щодо зовнішнього суб'єкта аудиторської діяльності (аудитора, аудиторської фірми), залученого професійним учасником, належать:

1) надання рекомендацій органу, відповідальному за здійснення нагляду, або акціонерам (учасникам) щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення зовнішнього аудитора (аудиторської фірми), як в частині процедур, так і в частині конкретних кандидатур, а також щодо умов договору з аудитором (аудиторською фірмою);

2) моніторинг виконання завдань з обов'язкового аудиту фінансової звітності або обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємства, що становлять суспільний інтерес, у разі належності професійного учасника до таких підприємств (обов'язковий аудит);

3) контроль незалежності та об'єктивності зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) відповідно до міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг;

4) встановлення та застосування офіційного визначення політики, видів послуг, які не підлягають аудиту та які виключені або допустимі після перевірки комітетом або допустимі без рекомендації комітету;

5) перегляд ефективності процесу зовнішнього аудиту та швидкості реагування органів управління професійного учасника на рекомендації, надані у письмовій формі зовнішнім аудитором (аудиторською фірмою);

6) дослідження обставин, що можуть бути підставою для припинення дії договору із зовнішнім аудитором (аудиторською фірмою), та надання рекомендацій щодо дій, які необхідно вчинити професійному учаснику з огляду на їх існування;

7) інформування органів управління професійного учасника про результати обов'язкового аудиту та надання пояснень, як обов'язковий аудит сприяє цілісності фінансової звітності й якою була роль комітету з питань аудиту (аудиторського комітету) в цьому процесі;

8) інші питання, передбачені законодавством, цим Стандартом, статутом професійного учасника та/або положенням про комітет.

3. Предмет відання комітету з питань аудиту може бути об'єднаний з предметом відання комітету з управління ризиками.

4. Голова комітету з питань аудиту (аудиторського комітету) повинен мати кваліфікацію, вимоги до якої встановлені у пункті 2 глави 2 розділу IV цього Стандарту.

Члени комітету з питань аудиту (аудиторського комітету) повинні мати відповідні знання та професійний досвід, щоб повністю розуміти, контролювати та оцінювати ефективність систем професійного учасника, механізмів та заходів комплаєнсу, внутрішнього аудиту та управління ризиками, їх відповідність вимогам законодавства, особливостям виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, характеру та обсягам операцій, що здійснюються

професійним учасником під час провадження такої діяльності, а також ризикам, властивим такій діяльності.

5. Члени комітету з питань аудиту (аудиторського комітету) мають необмежений доступ в повному обсязі до інформації щодо бухгалтерського обліку професійного учасника (у тому числі до первинних облікових документів), його фінансової діяльності, а також до всієї інформації, пов'язаної з проведенням зовнішнього аудиту.

У разі надання члену комітету з питань аудиту (аудиторського комітету) інформації з обмеженим доступом, така особа зобов'язана забезпечити дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством та внутрішніми документами професійного учасника.

6. Комітет з питань аудиту доповідає органу, відповідальному за здійснення нагляду, про результати своєї діяльності не рідше ніж одного разу на шість місяців.

4. Організація функціонування комітету органу, відповідального за здійснення нагляду, з питань призначень

1. До предмета відання (функцій) комітету з питань призначень належать:

1) розроблення та періодичний перегляд політики (положення) професійного учасника з питань призначень;

2) визначення та рекомендування до схвалення органом, відповідальним за здійснення нагляду, кандидатур на заміщення вакантних посад у виконавчому органі, а у випадках, передбачених статутом або внутрішніми документами професійного учасника, - інших вакантних посад, оцінювання рівня компетенції членів (кандидатів у члени) органу, відповідального за здійснення нагляду;

3) періодичне оцінювання структури, розміру, складу та роботи виконавчого органу та надання рекомендацій органу, відповідальному за здійснення нагляду, щодо змін;

4) періодичне оцінювання членів виконавчого органу на відповідність кваліфікаційним вимогам та звітування щодо зазначеного питання органу, відповідальному за здійснення нагляду, професійного учасника;

5) розроблення плану наступництва для посад голови та членів органу, відповідального за здійснення нагляду, внесення у разі, якщо це передбачено внутрішніми документами професійного учасника, пропозицій акціонерам (учасникам) щодо кандидатур на посади членів органу, відповідального за здійснення нагляду;

6) розроблення плану наступництва для посад виконавчого органу професійного учасника, забезпечення наявності у виконавчого органу належного плану наступництва інших осіб, які здійснюють управлінські функції в професійному учаснику;

7) надання органу, відповідальному за здійснення нагляду, рекомендацій щодо персонального складу кожного з його комітетів (у разі нестворення комітету з питань комплаєнсу - щодо кандидатури відповідальної особи, на яку покладаються обов'язки забезпечення виконання функцій комітету), розробка опису компетенцій для посад осіб, що здійснюють управлінські функції, оцінювання необхідних витрат часу на виконання обов'язків голови або члену комітету (відповідальної особи), а також періодичної ротації членів органу, відповідального за здійснення нагляду, між комітетами;

8) розроблення та надання органу, відповідальному за здійснення нагляду, для затвердження правил (кодексу) етичної поведінки посадових осіб органів професійного учасника, які, зокрема, можуть бути складовою частиною Кодексу корпоративного управління професійного учасника або політики (положення) з питань призначень, та регулюють питання конфлікту інтересів, конфіденційності, чесного ведення справ, захисту та належного використання активів професійного учасника, дотримання вимог застосовуваного законодавства та внутрішніх документів, а також необхідність надання органу, відповідальному за здійснення нагляду, інформації про відомі факти порушень вимог законодавства або етичних норм;

9) забезпечення проведення програм з професійної орієнтації та навчання для членів органу, відповідального за здійснення нагляду, та виконавчого органу, необхідних для ефективного виконання ними своїх обов'язків у запроваджуваній в професійного учасника моделі корпоративного управління;

10) інші питання, передбачені законодавством, цим Стандартом, статутом професійного учасника та/або положенням про

комітет, які відповідають напряму діяльності комітету.

Питання, передбачені підпунктом 8 цього пункту, можуть передаватись до предмета відання комітету з питань етики (у разі його створення).

2. Предмет відання комітету з питань призначень може бути об'єднаний з предметом відання комітету з винагород.

3. Комітет з питань призначень також повинен вивчати політику виконавчого органу професійного учасника щодо добору та призначення осіб, які здійснюють управлінські функції в професійному учаснику.

Пропозиції щодо призначення посадових осіб професійного учасника, призначення яких належить до компетенції органу, відповідального за здійснення нагляду, відповідно до закону чи статуту професійного учасника, мають бути попередньо погоджені комітетом з питань призначень.

Голова колегіального виконавчого органу (одноосібний виконавчий орган) професійного учасника при призначенні осіб, які здійснюють управлінські функції, має погоджувати їхні кандидатури з комітетом з питань призначень.

4. Члени комітету з питань призначень повинні мати відповідні знання, навички та професійний досвід, необхідні для розробки та підтримання в актуальному та адекватному стані політики (внутрішнього положення) професійного учасника з питань призначень. При виконанні своїх обов'язків комітет з питань призначень може звертатися за консультацією з питань призначень до зовнішніх експертів.

5. Комітет з питань призначень доповідає органу, відповідальному за здійснення нагляду, про результати своєї діяльності не рідше ніж одного разу на рік.

5. Організація функціонування комітету органу, відповідального за здійснення нагляду, з питань визначення винагороди посадовим особам професійного учасника (комітету з винагород)

1. До предмета відання (функцій) комітету з винагород належать:

1) розроблення та періодичний перегляд політики (положення) професійного учасника з питань винагороди;

2) внесення пропозицій акціонерам (учасникам) щодо винагороди членів органу, відповідального за здійснення нагляду;

3) надання пропозицій до органу, відповідального за здійснення нагляду, щодо винагороди членів виконавчого органу. Такі пропозиції повинні стосуватися форм винагороди, включаючи, зокрема, фіксовану винагороду, змінну винагороду, добровільне пенсійне забезпечення або схеми дострокових пенсійних виплат та компенсацію при звільненні. Пропозиції щодо схем винагороди за досягнутими результатами повинні супроводжуватися рекомендаціями щодо відповідних цілей та критеріїв оцінки;

4) надання пропозицій до органу, відповідального за здійснення нагляду, щодо індивідуальної винагороди, що надається члену виконавчого органу, гарантуючи їх сумісність з політикою винагороди, прийнятою професійним учасником, та їх відповідність оцінці роботи зазначених членів;

5) надання пропозицій до органу, відповідального за здійснення нагляду, щодо форм та істотних умов договорів та контрактів для членів виконавчого органу;

6) надання пропозицій до органу, відповідального за здійснення нагляду, щодо ключових показників результативності (ефективності) членів виконавчого органу товариства, критеріїв та процедур періодичної оцінки їх виконання членами виконавчого органу професійного учасника;

7) надання загальних рекомендацій виконавчому органу щодо рівня та структури винагороди для осіб, які здійснюють управлінські функції;

8) контроль рівня та структури винагороди для осіб, які здійснюють управлінські функції, базуючись на достовірній інформації, наданій виконавчим органом;

9) інші питання, передбачені законодавством, цим Стандартом, статутом професійного учасника та/або положенням про комітет, які відповідають напряму діяльності комітету.

2. Предмет відання комітету з винагород може бути об'єднаний з предметом відання комітету з питань призначень.

3. У разі якщо професійним учасником застосовуються механізми стимулювання шляхом участі у капіталі осіб, які здійснюють управлінські функції, та інших працівників професійного учасника, до компетенції комітету також належать:

1) надання пропозицій органу, відповідальному за здійснення нагляду, щодо загальної політики використання

таких механізмів;

2) визначення обсягу інформації, що надається з цього питання у річному звіті з урахуванням вимог законодавства;

3) надання пропозицій органу, відповідальному за здійснення нагляду, щодо механізмів такого стимулювання з аргументуванням таких пропозицій.

4. Члени комітету з винагород повинні мати відповідні знання, навички та професійний досвід, необхідні для розробки та підтримання в актуальному та адекватному стані політики (внутрішнього положення) професійного учасника з питань винагороди.

5. Комітет з винагород доповідає органу, відповідальному за здійснення нагляду, про результати своєї діяльності не рідше ніж одного разу на рік.

III. Система внутрішнього контролю професійного учасника

1. Організаційна структура системи внутрішнього контролю професійного учасника

1. Система внутрішнього контролю є складовою частиною системи корпоративного управління професійного учасника та включає підсистеми:

1) комплаєнсу;

2) управління ризиками;

3) внутрішнього аудиту.

У функціонуванні кожної із зазначених у підпунктах 1 - 3 цього пункту підсистем задіяні:

орган, відповідальний за здійснення нагляду, що утворює кожну з підсистем та регулює її подальше функціонування;

відповідний комітет органу, відповідального за здійснення нагляду, що забезпечує здійснення нагляду за функціонуванням підсистеми та готує проєкти рішень органу, відповідального за здійснення нагляду, згідно до предмету відання комітету та відповідальна особа, на яку покладено обов'язок із забезпечення реалізації функції комплаєнсу (у разі не створення відповідного комітету);

відповідний підрозділ системи внутрішнього контролю, що в залежності від напряму своєї діяльності виконує функції, визначені у главах 2, 3 або 4 цього розділу;

особи, які здійснюють виконавчі функції, та, згідно з розподілом обов'язків, зобов'язані забезпечувати підсистему необхідними інформаційними та матеріальними ресурсами, виконувати під час керівництва поточною діяльністю професійного учасника вимоги відповідних політик (положень) з питань внутрішнього контролю та здійснювати належне управління ризиками в ході здійснення професійної діяльності.

У функціонуванні системи внутрішнього контролю професійного учасника приймають участь також інші комітети органу, відповідального за здійснення нагляду, предмет відання яких пов'язаний із здійсненням нагляду за виконанням внутрішніх політик (положень) професійного учасника та управлінням тими чи іншими ризиками його діяльності (комітет з питань призначень, комітет з винагород, комітет з питань етики тощо).

Система внутрішнього контролю професійного учасника створюється з урахуванням особливостей виду професійної діяльності, характеру та обсягів операцій, що здійснюються професійним учасником під час провадження такої діяльності, а також ризиків, властивих такій діяльності.

Професійні учасники зобов'язані здійснювати контроль за функціонуванням такої системи в порядку, встановленому внутрішніми документами.

Створення професійним учасником системи внутрішнього контролю та забезпечення функціонування такої системи є невід'ємною частиною його професійної діяльності.

2. Професійний учасник під час визначення організаційної структури системи внутрішнього контролю враховує необхідність забезпечення взаємозамінності працівників з метою уникнення негативного впливу на ефективність функціонування такої системи в разі тимчасової відсутності працівника або його звільнення.

Професійний учасник забезпечує наявність належної кількості кваліфікованих і досвідчених працівників, виходячи з потреб організаційної структури системи внутрішнього контролю, напрямів діяльності та ризиків професійного учасника.

Організаційна структура системи внутрішнього контролю професійного учасника має складатися з:

органу, відповідального за здійснення нагляду;

комітетів органу, відповідального за здійснення нагляду, та/або відповідальних осіб, на яких покладаються обов'язки забезпечення функцій відповідного комітету;

виконавчого органу;

підрозділу комплаєнсу (комплаєнс-підрозділу);

підрозділу з управління ризиками;

підрозділу з

внутрішнього аудиту.

Положення про виконавчий орган професійного учасника повинно встановлювати обов'язки цього органу щодо ефективного управління ризиками поточної діяльності, а також щодо своєчасного надання до системи внутрішнього контролю повної та достовірної інформації про діяльність професійного учасника та її ризики.

Організаційна структура системи внутрішнього контролю професійного учасника є складовою частиною його організаційної структури.

3. Професійні учасники, на яких поширюється дія цього Стандарту, повинні створити наступні самостійні структурні підрозділи: підрозділ, який виконує функції комплаєнсу, підрозділ, який виконує функції з управління ризиками, підрозділ, який виконує функції внутрішнього аудиту (без можливості передання функцій цих підрозділів для одноосібного виконання комплаєнс-менеджером, ризик-менеджером, внутрішнім аудитором), та забезпечувати їх ефективну діяльність (додаток 1).

4. У разі, якщо за оцінкою органу, відповідального за здійснення нагляду, організаційна структура системи внутрішнього контролю професійного учасника в частині здійснення функцій комплаєнсу та/або управління ризиками, та/або внутрішнього аудиту перестає відповідати особливостям виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, характеру та обсягам операцій, що здійснюються ним під час провадження такої діяльності, а також ризикам, властивим такій діяльності та не забезпечує ефективного функціонування системи внутрішнього контролю, професійний учасник зобов'язаний якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) внести до організаційної структури системи внутрішнього контролю відповідні зміни.

5. Функції підрозділів, зазначених у пункті 3 цієї глави, не можуть об'єднуватися.

6. Структурні підрозділи системи внутрішнього контролю, підпорядковуються органу, відповідальному за здійснення нагляду, та звітують перед ним.

7. Професійні учасники повинні здійснювати функції з управління ризиками, комплаєнсу та внутрішнього аудиту самостійно та забезпечувати відповідність належного виконання зазначених функцій.

Професійні учасники можуть передавати окремі завдання або процеси в рамках функцій системи внутрішнього контролю на аутсорсинг тільки у випадках, в порядку та на умовах, визначених нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

8. Відомості щодо системи внутрішнього контролю подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань ліцензування та провадження ліцензійної діяльності.

2. Організація функціонування підрозділу комплаєнсу

1. Професійний учасник повинен розробити, запровадити, підтримувати адекватні внутрішні документи та процедури, спрямовані на виявлення будь-яких комплаєнс-ризиків в рамках провадження ним професійної діяльності, а також вживати ефективні та адекватні заходи, спрямовані на мінімізацію зазначених ризиків та сприяння здійсненню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ефективного нагляду за таким учасником. При цьому професійні учасники повинні брати до уваги економічну сутність, обсяг та складність операцій, які ними здійснюються, та перелік послуг, які надаються в рамках такої діяльності.

2. З метою забезпечення виконання вимог, передбачених пунктом 1 цієї глави, професійні учасники повинні створити та підтримувати постійно діючий та ефективний комплаєнс-підрозділ, який діє незалежно від функціональних підрозділів професійного учасника на підставі положення про комплаєнс-підрозділ, затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду, та виконує наступні функції:

1) в межах повноважень, визначених цим Стандартом та внутрішніми політиками (положеннями) професійного учасника, приймає участь у забезпеченні розробки, запровадження, актуалізації та контролю внутрішніх документів та процедур, що регламентують усі внутрішні процеси, пов'язані з провадженням професійної діяльності та спрямовані на дотримання таким професійним учасником

вимог:

законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки;

стандартів, правил, інших внутрішніх документів саморегулівної організації, членом якої є такий професійний учасник;

правил організованого ринку, учасником якого є такий професійний учасник або на якому його цінні папери допущені до торгів;

бізнес-плану (бізнес-стратегії), ухваленого органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника;

2) здійснює на постійній основі моніторинг та оцінку адекватності та ефективності внутрішніх документів та процедур, запроваджених відповідно до підпункту 1 цього пункту, та заходів, вжитих для усунення недоліків у цих внутрішніх документах та процедурах;

3) надає поради та допомагає органам управління, працівникам професійного учасника дотримуватися вимог, передбачених підпунктом 1 цього пункту;

4) розробляє обов'язкові до розгляду органами управління професійного учасника рекомендації щодо внутрішніх документів та процедур, передбачених підпунктом 1 цього пункту;

5) регулярно, але не рідше ніж одного разу на рік (якщо законодавством та/або внутрішніми документами не встановлений менший інтервал між періодичними звітами), готує та подає органу, відповідальному за здійснення нагляду, звіт про комплаєнс, який містить відомості про виконання обов'язків підрозділу та стан справ з питань комплаєнсу, зокрема, щодо виконання наданих рекомендацій відносно внутрішніх документів та процедур, передбачених підпунктом 1 цього пункту, щодо послуг, видів діяльності, процесів, що піддають професійного учасника значному комплаєнс-ризику та впливають на професійного учасника у разі реалізації цього ризику, а також пропозицій щодо уникнення чи пом'якшення вказаного ризику, щодо випадків порушень вимог законодавства та внутрішніх документів професійного учасника та застосованих до професійного учасника санкцій або інших негативних наслідків у результаті припущених порушень, щодо випадків та причин порушень працівниками професійного учасника наявних внутрішніх кодексів та правил поведінки із запропонуванням заходів щодо запобігання таким подіям надалі, щодо випадків формування недостовірної звітності для регуляторних і контролюючих органів або для її оприлюднення, а також застосованих через це до професійного учасника санкцій, щодо значних змін у законодавстві та їх потенційних наслідків для професійного учасника, щодо випадків конфлікту інтересів, щодо проведених навчань працівників з питань, що належать до функцій підрозділу комплаєнсу, щодо рекомендацій підрозділу стосовно усунення виявлених недоліків та загроз, інші відомості, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника;

6) здійснює моніторинг процесу розгляду скарг, які стосуються функціонування такого професійного учасника. Висновки за результатами проведеного моніторингу включаються до звіту про комплаєнс;

7) на основі інформації, отриманої з відкритих джерел, а також інформації, що перебуває у володінні професійного учасника або була повідомлена керівнику комплаєнс-підрозділу працівником або посадовою особою професійного учасника, систематично здійснює перевірку наявності у працівників професійного учасника конфлікту інтересів, за результатами якої повідомляє про випадки наявності такого конфлікту інтересів органи управління професійного учасника та надає рекомендації щодо його врегулювання;

8) розробляє та передає для розгляду визначеному органом, відповідальним за здійснення нагляду, комітету (у разі його створення) та/або для затвердження органу, відповідальному за здійснення нагляду, проєкт політики (положення) про організацію контролю (про комплаєнс) та забезпечує підтримання цієї політики (положення) в актуальному стані. Політика (положення) про організацію контролю (про комплаєнс) розробляється з урахуванням бізнес-плану (бізнес-стратегії) професійного учасника та, зокрема, містить:

організаційну структуру професійного учасника, порядок формування інформаційної бази про чинні внутрішні документи професійного учасника; порядок (програму) здійснення моніторингу змісту зазначених внутрішніх документів на

відповідність одне одному, вимогам законодавства та бізнес-плану (бізнес-стратегії) професійного учасника;

порядок звітування у ході виконання працівниками професійного учасника своїх обов'язків, яким, зокрема, визначається перелік та обсяги звітності, яка готується підрозділами або окремими працівниками професійного учасника та доступ до якої необхідний підрозділу комплаєнсу для належного здійснення покладених на цей підрозділ функцій, а також способи отримання доступу підрозділом комплаєнсу до такої звітності;

порядок здійснення комплаєнс-підрозділом контрольних процедур з питань, що віднесені до компетенції цього підрозділу, у тому числі порядок та способи (методи) проведення внутрішніх перевірок;

визначення кола документів, що регламентують внутрішні процеси, пов'язані з провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, які потребують погодження керівником підрозділу комплаєнсу;

інші вимоги, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника;

9) забезпечує ознайомлення працівників професійного учасника з внутрішніми документами та процедурами, а також стандартами корпоративного управління, яких вони зобов'язані дотримуватися, та організовує проведення заходів в галузі освіти та підготовки кадрів для забезпечення адекватного розуміння працівниками професійного учасника вимог внутрішніх документів та процедур, затверджених професійним учасником;

10) використовуючи контрольні процедури, передбачені політикою (положенням) про організацію контролю (про комплаєнс), постійно проводить аналіз:

виконання працівниками внутрішніх документів та процедур, затверджених професійним учасником, та випадків перевищення повноважень посадовими особами професійного учасника;

дотримання професійним учасником та його працівниками законів, нормативно-правових актів, рішень органів управління професійного учасника;

11) виявляє недоліки контролю, що здійснюється керівниками структурних підрозділів професійного учасника, за виконанням працівниками, які перебувають у їх підпорядкуванні, вимог внутрішніх документів та процедур, затверджених професійним учасником, визначає заходи, необхідні для усунення цих недоліків, повідомляє про такі недоліки осіб, які здійснюють виконавчі функції, контролює вжиття заходів, необхідних для усунення виявлених недоліків;

12) комплаєнс-підрозділ надає консультації з питань розробки та затвердження політики (положення) з питань винагороди.

Для цілей цього Стандарту керівник комплаєнс-підрозділу належить до керівного складу професійного учасника.

3. З метою дотримання вимог пункту 2 цієї глави комплаєнс-підрозділ повинен провести оцінку ризиків, передбачених пунктом 1 цієї глави, за результатами якої запровадити програму моніторингу відповідності внутрішніх документів та процедур зобов'язанням професійного учасника, взятим в рамках провадження професійної діяльності, та моніторингу виконання працівниками професійного учасника вимог таких внутрішніх документів та процедур.

Програма моніторингу повинна враховувати всі послуги, які надаються професійним учасником, а також відповідну інформацію, зібрану у зв'язку з моніторингом процесу розгляду скарг. Сформована за результатами оцінки комплаєнс-ризиків, програма моніторингу повинна з урахуванням контрольних процедур та методів проведення перевірки, передбачених політикою (положенням) про організацію контролю (про комплаєнс), встановити пріоритети перевірки відповідності внутрішніх документів та процедур для забезпечення належного нагляду за ризиками невиконання професійним учасником своїх зобов'язань, взятих в рамках провадження професійної діяльності, та перевірки виконання працівниками професійного учасника вимог внутрішніх документів та процедур, затверджених професійним учасником.

4. З метою забезпечення належного та незалежного виконання комплаєнс-підрозділом функцій, передбачених пунктами 2 та 3 цієї глави, професійний учасник повинен дотримуватись таких вимог:

1) комплаєнс-підрозділ діє у відповідності до політики (положення) про організацію контролю (про комплаєнс);

2) працівники

комплаєнс-підрозділу мають необхідні повноваження, ресурси, рівень кваліфікації для досягнення цілей і завдань, поставлених перед ними, та доступ до усієї необхідної інформації;

3) керівник комплаєнс-підрозділу призначається та звільняється органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника та є підзвітним безпосередньо органу, відповідальному за здійснення нагляду;

4) працівники комплаєнс-підрозділу призначаються та звільняються в порядку, визначеному положенням про підрозділ, органом, відповідальним за здійснення нагляду, або за поданням керівника комплаєнс-підрозділу відповідною особою, яка здійснює виконавчі функції, та з урахуванням вимог чинного законодавства про працю;

5) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань ліцензування та провадження професійної діяльності, професійний учасник інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про призначення або звільнення керівника комплаєнс-підрозділу та про зміст звіту про комплаєнс;

6) працівники професійного учасника повідомляють керівника комплаєнс-підрозділу про виникнення та про припинення існування у них або членів їх сім'ї особистих інтересів, які конфліктують або можуть у майбутньому конфліктувати з інтересами професійного учасника та суперечити цілям, закріпленим в бізнес-плані (бізнес-стратегії) такого професійного учасника. Для цілей цього пункту термін "члени сім'ї" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції";

7) внутрішні документи та процедури, передбачені пунктом 1 цієї глави, розробляються комплаєнс-підрозділом із залученням, у разі необхідності, інших підрозділів професійного учасника та затверджуються органом, відповідальним за здійснення нагляду. Внутрішні документи та процедури підлягають щорічному перегляду органом, відповідальним за здійснення нагляду, з урахуванням висновків звіту про комплаєнс та висновків звіту щодо питань внутрішнього аудиту;

8) керівник комплаєнс-підрозділу в кожному конкретному випадку виявлення істотного ризику невиконання професійним учасником своїх зобов'язань, взятих в межах провадження професійної діяльності, подає інформацію безпосередньо органам управління професійного учасника. З цією метою керівник комплаєнс-підрозділу має бути наділеним у статуті правом вимоги щодо скликання засідання органу, відповідального за здійснення нагляду, та правом приймати участь у засіданнях цього органу.

Для цілей цього підпункту до істотних ризиків невиконання професійним учасником своїх зобов'язань щонайменше відносяться:

ризик завдання шкоди інвестору (клієнту) професійного учасника;

ризик застосування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до професійного учасника фінансових санкцій та нефінансових санкцій у формі зупинення дії або анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Керівник комплаєнс-підрозділу має право бути присутнім на засіданнях виконавчого органу, комітетів та інших колегіальних органів, утворених виконавчим органом, та може накладати заборону (вето) на рішення цих органів, якщо реалізація таких рішень призведе до порушення вимог законодавства, відповідних стандартів саморегулівних організацій, дія яких поширюється на професійного учасника, конфлікту інтересів, а також в інших випадках, установлених органом, відповідальним за здійснення нагляду, та невідкладно інформує орган, відповідальний за здійснення нагляду, та/або комітет з питань комплаєнсу (відповідальну особу, на яку покладено обов'язок із забезпечення реалізації функції комплаєнсу) про такі рішення;

9) працівники комплаєнс-підрозділу, які виконують в тому ж професійному учаснику іншу роботу, не можуть проводити моніторинг та оцінку адекватності та ефективності, передбачених підпунктом 1 пункту 2 цієї глави, внутрішніх документів, процедур та заходів у відношенні роботи, яку вони виконують поряд із здійсненням функцій комплаєнсу у тому самому професійному учаснику;

10) винагорода працівників комплаєнс-підрозділу не

повинна бути пов'язана з результатами діяльності професійного учасника та формується в порядку, що регулюється розділом V цього Стандарту, таким чином, щоб забезпечити їх незалежність та неупередженість рішень;

11) комплаєнс-підрозділ організаційно не залежить від інших функціональних підрозділів професійного учасника;

12) орган, відповідальний за здійснення нагляду, затверджує політику (положення) про організацію контролю (про комплаєнс);

13) працівники комплаєнс-підрозділу повинні володіти спеціальними знаннями відповідно до виду професійної діяльності професійного учасника, а також мати професійний досвід, необхідний для здійснення своїх повноважень.

5. Професійні учасники можуть не виконувати вимоги, передбачені підпунктами 9 та/або 10 пункту 4 цієї глави, якщо до виникнення ситуації, у якій та сама особа виконує у професійному учаснику роботу керівника чи працівника комплаєнс-підрозділу та іншу роботу, та/або до початку виплати винагороди працівникам комплаєнс-підрозділу, пов'язаної з результатами роботи професійного учасника, органом, відповідальним за здійснення нагляду, буде прийняте обґрунтоване рішення, що з огляду на економічну сутність, обсяг та складність операцій, які здійснюються таким професійним учасником, та на перелік послуг, які надаються в рамках такої діяльності, такі вимоги є непропорційними, а функція комплаєнсу може виконуватися ефективно без їх додержання.

На вимогу (запит) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку такий професійний учасник повинен надати копію рішення органу, відповідального за здійснення нагляду, з письмовим обґрунтуванням зазначеного у абзаці першому цього пункту рішення або відповідний витяг з такого рішення.

У разі, якщо за оцінкою органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника зазначене у абзацу першому цього пункту рішення перестає відповідати економічній сутності, обсягу та складності операцій, які здійснюються таким професійним учасником, переліку послуг, які надаються в рамках такої діяльності та/або з інших причин створює ризики для ефективного функціонування підсистеми комплаєнсу, професійний учасник зобов'язаний якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) забезпечити виконання вимог, передбачених підпунктами 9 та/або 10 пункту 4 цієї глави.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі наявності достатніх підстав, підтверджених відповідними документами, вважати, що підсистема комплаєнсу професійного учасника функціонує неефективно, має право видати розпорядження про усунення порушень законодавства, а саме зобов'язати професійного учасника усунути вказане порушення шляхом приведення функціонування підрозділу з комплаєнсу у відповідність з вимогами, передбаченими підпунктами 9 та/або 10 пункту 4 цієї глави.

3. Організація функціонування підрозділу з управління ризику

1. Професійні учасники повинні визначити схильність до ризиків та прийнятний рівень ризику, розробити, запровадити, підтримувати адекватні внутрішні документи та процедури, спрямовані на управління ризиками, які стосуються діяльності, процесів і систем професійного учасника, а також вживати ефективні заходи, спрямовані на мінімізацію зазначених ризиків з врахуванням схильності до ризиків та прийнятного рівня ризику. При цьому професійні учасники повинні брати до уваги економічну сутність, обсяг та складність операцій, які ними здійснюються, та перелік послуг, які надаються в межах такої діяльності.

2. З метою забезпечення виконання вимог, передбачених пунктом 1 цієї глави, професійні учасники повинні створити та підтримувати постійно діючий та ефективний підрозділ з управління ризиками, який діє незалежно від функціональних підрозділів професійного учасника на підставі положення про підрозділ з управління ризиками, затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду, та виконує наступні функції:

1) забезпечує розробку та вносить на розгляд комітету з управління ризиками проєкти внутрішніх документів (або змін до них), які регулюють функціонування підсистеми управління ризиками професійного учасника з урахуванням, у тому

числі, особливостей здійснюваних ним видів професійної діяльності на ринках капіталу, характеру та обсягів операцій, що здійснюються ним під час провадження такої діяльності, а також ризиків, властивих такій діяльності. До таких внутрішніх документів, зокрема, належать стратегія управління ризиками, політика (положення) про управління ризиками, декларація схильності до ризиків, інші документи, які згідно з законодавством та/або внутрішніми документами професійного учасника стосуються діяльності підсистеми управління ризиками та підлягають затвердженню органом, відповідальним за здійснення нагляду. При здійсненні розробки зазначених внутрішніх документів та змін до них підрозділом з управління ризиками забезпечується проведення обміну інформацією та консультації з особами, які здійснюють виконавчі функції, розглядаються пропозиції, що надавалися з цього приводу виконавчим органом професійного учасника.

Внутрішні документи, які регулюють функціонування підсистеми управління ризиками професійного учасника, встановлюють:

у стратегії управління ризиками - зокрема, основні цілі управління ризиками, перелік суттєвих (істотних) ризиків із зазначенням видів операцій, які генерують ці ризики, принципи та підходи щодо визначення прийнятного співвідношення дохідності та ризиків, загальні принципи управління ризиками. В залежності від виду професійної діяльності на ринках капіталу для професійного учасника щонайменше суттєвими (істотними) можуть вважатись кредитні, операційні, ринкові ризики та ризики ліквідності, інші положення, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника;

у політиці (положенні) про управління ризиками - зокрема, в розрізі кожного із суттєвих ризиків мету, завдання та принципи управління ризиком, організаційну структуру процесу управління ризиком з урахуванням розподілу функцій учасників процесу, їх повноваження, відповідальність та порядок взаємодії; перелік лімітів для контролю за ризиком та порядок їх установлення за ризиками, що піддаються кількісному вимірюванню; підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення ризику; процедури визначення, затвердження та перегляду припущень, що використовуються для вимірювання ризику, підходи щодо проведення стрес-тестування ризику; перелік та зміст форм управлінської звітності щодо ризику, порядок та періодичність/терміни їх надання визначеним у цьому документі учасникам процесу управління ризиками, інші положення згідно з законодавством та рішенням професійного учасника. Політика (положення) про управління ризиками професійного учасника є сукупністю політик (положень) про управління різними групами та видами ризиків, які можуть бути оформлені як один документ або як окремі документи;

у декларації схильності до ризиків - зокрема, сукупний рівень схильності до ризику (ризик-апетиту) та види ризиків, які професійний учасник має намір приймати та утримувати для досягнення цілей бізнес-плану (бізнес-стратегії), максимальний рівень допустимого для професійного учасника ризику, виходячи із розміру наявних ресурсів (капіталу та потреб у ліквідності) та з урахуванням вимог обов'язкових для дотримання нормативів, кількісні та якісні показники схильності до ризику (ризик-апетиту), рівень схильності до ризиків (ризик-апетиту) щодо кожного з видів ризику (індивідуальний рівень), який має стати основою для встановлення лімітів, а також мінімальний перелік кількісних та якісних показників схильності до ризиків (ризик-апетиту) щодо кожного з видів ризику, підходи та перелік припущень, що були використані під час визначення показників схильності до ризиків (ризик-апетиту), види ризиків, яких професійний учасник має уникати, внутрішні та зовнішні чинники та обмеження, що впливають на прийняття професійним учасником ризиків, інші відомості, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника.

Стратегія управління ризиками та декларація схильності до ризиків можуть бути складовими частинами політики (положення) управління ризиками, якщо така політики (положення) управління ризиками оформлена як

один документ.

Професійні учасники зобов'язані якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк після затвердження) розмістити на своєму вебсайті стратегію управління ризиками або витяг з політики (положення) про управління ризиками в частині стратегії з управління ризиками та своєчасно оновлювати її у разі внесення змін до неї;

2) на виконання політики (положення) про управління ризиками спільно з комплаєнс-підрозділом забезпечує розробку, запровадження та підтримку адекватних внутрішніх документів та процедур управління ризиками, спрямованих на ідентифікацію, аналіз, оцінювання, обробку, моніторинг та перегляд ризиків, які стосуються діяльності, процесів та систем професійного учасника, та вживає ефективних заходів з мінімізації таких ризиків з врахуванням схильності до ризиків та прийнятного рівня ризику;

3) розробляє рекомендації для працівників професійного учасника (в тому числі осіб, які здійснюють виконавчі функції) щодо внутрішніх документів, процедур та заходів, передбачених підпунктом 2 цього пункту, надає поради та методичну допомогу щодо дотримання вимог політики (положення) про управління ризиками;

4) здійснює на постійній основі моніторинг рівня практичного впровадження професійним учасником внутрішніх документів, процедур та заходів, передбачених підпунктом 2 цього пункту;

5) здійснює на постійній основі моніторинг дотримання у поточній діяльності працівниками професійного учасника внутрішніх документів, процедур та заходів, передбачених підпунктом 2 цього пункту;

6) здійснює на постійній основі моніторинг адекватності та ефективності внутрішніх документів та процедур управління ризиками професійного учасника та заходів, здійсненних для усунення недоліків у цих внутрішніх документах та процедурах, а також моніторинг адекватності та ефективності заходів, передбачених підпунктом 2 цього пункту, у тому числі здійснює моніторинг здатності окремих працівників професійного учасника дотримуватися таких заходів або внутрішніх документів та виконувати такі процедури;

7) регулярно, але не рідше ніж одного разу на шість місяців, подає органу, відповідальному за здійснення нагляду, звіт про управління ризиками, у якому містяться відомості про виконання обов'язків підрозділу з управління ризиками, зокрема, щодо виконання наданих рекомендацій щодо внутрішніх документів, процедур та заходів, що спрямовані на управління ризиками професійного учасника, а також інформація про виявлені ризики та рекомендації щодо управління ними, інші відомості, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника. При підготовці звіту про управління ризиками підрозділ з управління ризиками може залучати інших працівників професійного учасника, які мають необхідні знання, навички та досвід у сфері управління ризиками;

8) здійснює на постійній основі оцінку та моніторинг ризиків професійного учасника з точки зору негативного впливу на його діяльність (виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів).

Для цілей цього Стандарту керівник підрозділу з управління ризиками належить до керівного складу професійного учасника.

3. Професійні учасники повинні забезпечити, щоб підрозділом з управління ризиками були визначені, виміряні та оцінені всі істотні ризики та належним чином про них повідомлено органи управління професійного учасника. Професійні учасники повинні забезпечити, щоб керівника підрозділу з управління ризиками було залучено з правом дорадчого голосу до прийняття всіх істотних рішень з управління ризиками і щоб він міг отримати повне уявлення про весь спектр ризиків у діяльності професійного учасника. Для цілей цієї глави істотними є рішення з управління ризиками, визнані такими статутом або політикою (положенням) про управління ризиками професійного учасника.

4. З метою забезпечення належного та незалежного виконання підрозділом з управління ризиками функцій, передбачених пунктами 2 та 3 цієї глави, професійний учасник повинен дотримуватись таких вимог:

1) підрозділ з управління ризиками діє у відповідності до політики (положення) про управління ризиками, затвердженої

в порядку, визначеному підпунктом 1 пункту 2 цієї глави;

2) працівники підрозділу з управління ризиками мають необхідні повноваження, ресурси, досвід та доступ до усієї необхідної інформації;

3) керівник підрозділу з управління ризиками призначається та звільняється органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника та є підзвітним безпосередньо органу, відповідальному за здійснення нагляду;

4) працівники підрозділу з управління ризиками призначаються та звільняються в порядку, визначеному положенням про підрозділ, органом, відповідальним за здійснення нагляду, або відповідною особою, яка здійснює виконавчі функції, за поданням керівника підрозділу з управління ризиками та з урахуванням вимог чинного законодавства про працю;

5) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань ліцензування та провадження професійної діяльності, професійний учасник інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про призначення або звільнення керівника підрозділу з управління ризиками та про зміст звіту про управління ризиками;

6) керівник підрозділу з управління ризиками в кожному конкретному випадку виявлення істотного ризику, що стосується діяльності, процесів та систем професійного учасника, подає інформацію безпосередньо органам управління професійного учасника. З цією метою керівник підрозділу з управління ризиками має бути наділеним у статуті правом вимоги щодо скликання засідання органу, відповідального за здійснення нагляду, та правом приймати участь у засіданнях цього органу. Керівник підрозділу з управління ризиками має право бути присутнім на засіданнях виконавчого органу, комітетів та інших колегіальних органів, утворених виконавчим органом, та може накладати заборону (вето) на рішення цих органів, якщо реалізація таких рішень призведе до порушення встановленої схильності до ризику (ризик-апетиту) та/або затверджених лімітів ризику, а також в інших випадках, установлених органом, відповідальним за здійснення нагляду, та невідкладно інформує орган, відповідальний за здійснення нагляду або комітет з управління ризиками про такі рішення;

7) працівники підрозділу з управління ризиками, які виконують в тому самому професійному учаснику іншу роботу, не можуть визначати, вимірювати та оцінювати ризики у відношенні роботи, яку вони виконують поряд із здійсненням функцій управління ризиками у тому самому професійному учаснику;

8) винагорода працівників підрозділу з управління ризиками не повинна бути пов'язана з результатами діяльності професійного учасника та формується в порядку, що регулюється розділом V цього Стандарту, таким чином, щоб забезпечити їх (його) незалежність та неупередженість рішень;

9) підрозділ з управління ризиками організаційно не залежить від інших функціональних підрозділів професійного учасника;

10) працівники підрозділу з управління ризиками повинні володіти спеціальними знаннями в залежності від виду професійної діяльності професійного учасника, а також мати професійний досвід, необхідний для здійснення своїх повноважень.

5. Професійні учасники можуть не виконувати вимоги, передбачені підпунктами 7 та/або 8 пункту 4 цієї глави, якщо до виникнення ситуації, у якій та сама особа виконує у професійному учаснику роботу керівника чи працівника підрозділу з управління ризиками та іншу роботу, та/або до початку виплати винагороди працівникам підрозділу (ризик-менеджеру), пов'язаної з результатами роботи професійного учасника, органом, відповідальним за здійснення нагляду, буде прийняте обґрунтоване рішення, що з огляду на економічну сутність, обсяг та складність операцій, які здійснюються таким професійним учасником, та на перелік послуг, які надаються в рамках професійної діяльності, такі вимоги є непропорційними, а функція управління ризиками може виконуватися ефективно без їх додержання.

На вимогу (запит) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку такий професійний учасник повинен надати копію рішення органу, відповідального за здійснення нагляду, з письмовим обґрунтуванням

зазначеного у абзаці першому цього пункту рішення або відповідний витяг з такого рішення.

У разі, якщо за оцінкою органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника зазначене у абзацу першому цього пункту рішення перестає відповідати економічній сутності, обсягу та складності операцій, які здійснюються таким професійним учасником, переліку послуг, які надаються в рамках такої діяльності та/або з інших причин створює ризики для ефективного функціонування підсистеми управління ризиками, професійний учасник зобов'язаний якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) забезпечити виконання вимог, передбачених підпунктами 7 та/або 8 пункту 4 цієї глави.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі наявності достатніх підстав, підтверджених відповідними документами, вважати, що підсистема управління ризиками професійного учасника функціонує неефективно, має право видати розпорядження про усунення порушень законодавства, а саме зобов'язати професійного учасника усунути вказане порушення шляхом приведення функціонування підрозділу з управління ризиками у відповідність з вимогами, передбаченими підпунктами 7 та/або 8 пункту 4 цієї глави.

6. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника, за необхідності, але не рідше ніж одного разу на рік, переглядає політику (положення) про управління ризиками з метою перевірки врахування у ньому актуальних ризиків, управління якими повинно здійснюватись в рамках діяльності професійного учасника. У випадку, якщо політика (положення) про управління ризиками не враховує актуальні ризики, орган, відповідальний за здійснення нагляду, надає доручення комітету з управління ризиками стосовно надання відповідних пропозицій щодо внесення змін до зазначеної політики (положення) з подальшою передачею таких пропозицій до підрозділу з управління ризиками для розробки проєкту змін до нього.

У разі встановлення підрозділом з управління ризиками у ході моніторингу адекватності та ефективності внутрішніх документів та процедур управління ризиками необхідності внесення змін до політики (положення) про управління ризиками такий підрозділ повинен забезпечити розробку проєкту змін та винести його на розгляд комітету органу, відповідального за здійснення нагляду, з управління ризиками з власної ініціативи.

7. При здійсненні обов'язків, передбачених цією главою, підрозділ з управління ризиками повинен враховувати, що в ході провадження професійної діяльності можуть виникати, зокрема, наступні ризики:

1) кредитний ризик (ризик контрагента) - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів професійного учасника внаслідок того, що контрагент не зможе виконати свої договірні зобов'язання перед таким професійним учасником;

2) ризик концентрації - ризик виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів через значне інвестування в одну галузь, одну географічну зону, один вид активу, одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів;

3) ринкові ризики - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок несприятливої зміни ринкової вартості фінансових інструментів у зв'язку з коливаннями цін на чотирьох сегментах фінансового ринку, чутливих до зміни відсоткових ставок: ринку боргових цінних паперів, ринку пайових цінних паперів, валютному ринку і товарному ринку. Ринкові ризики включають:

процентний ризик портфелю професійного учасника, пов'язаний з негативними наслідками коливання процентних ставок на інструменти, що знаходяться в портфелі професійного учасника;

пайовий (фондовий) ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання цін на пайові цінні папери та деривативні фінансові інструменти, базовим активом яких є такі цінні папери, а також інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком;

валютний ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання курсів іноземних валют та золота;

товарний ризик, пов'язаний з негативними наслідками змін ринкової вартості товарів, уключаючи дорогоцінні метали, та

коливань цін на деривативні фінансові інструменти, базовим активом яких є товари;

4) операційні ризики - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок неадекватних або незадовільно організованих внутрішніх процесів, дій працівників чи функціонування систем такого професійного учасника, а також внаслідок впливу зовнішніх подій (крім стратегічного ризику). Операційні ризики включають:

ризик персоналу, пов'язаний з діями або бездіяльністю працівників професійного учасника, включаючи допущення помилки при проведенні операції, здійснення неправомірних операцій (в тому числі шахрайство), пов'язане з недостатньою кваліфікацією (ризик некомпетентності) або із зловживаннями чи бездіяльністю персоналу, перевищення повноважень, розголошення інсайдерської та/або конфіденційної інформації, зокрема, внаслідок недостатньої мотивації (ризик мотивації);

інформаційний ризик - ймовірність настання несприятливих наслідків, викликані неадекватними або незадовільно організованими внутрішніми процесами інформаційного обміну та зберігання інформації, недосконалою роботою інформаційних технологій, систем та процесів обробки інформації або їх недостатнім захистом, включаючи збій у роботі програмного та/або технічного забезпечення, обладнання, інформаційних систем, засобів комунікації та зв'язку, порушення цілісності даних та носіїв інформації, несанкціонований доступ до інформації сторонніх осіб, загроза доступності інформації та інше, що може призвести до виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів професійного учасника;

юридичний ризик - ризик, пов'язаний з ймовірністю виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів професійного учасника внаслідок застосування до нього неочікуваних санкцій за недотримання вимог законодавства через можливість їх неоднозначного тлумачення або унаслідок визнання з тих самих причин недійсними умов договору;

5) стратегічний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника унаслідок неправильних рішень осіб, які здійснюють управлінські функції та/або неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі;

6) ризики ліквідності - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок того, що активи професійного учасника не можуть бути перетворені у ліквідну форму для забезпечення виконання професійним учасником своїх зобов'язань;

7) ризик надмірного левериджу - ризик, що виникає через через зменшення власних коштів професійного учасника, яке відбувається внаслідок визнання отриманих та/або очікуваних збитків відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;

8) комплаєнс-ризики, до яких також належать:

AML/CFT ризик - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок порушення або недотримання вимог законів, нормативно-правових актів, правочинів, прийнятої практики, внутрішніх документів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

ризик зміни законодавства - ризик виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника, обумовлений змінами законодавства. Ризик зміни законодавства входить до зовнішніх ризиків;

9) ризик втрати ділової репутації (ризик репутації) - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок виникнення у суспільстві несприятливого сприйняття професійного учасника, зокрема фінансової стійкості, якості послуг, що надаються професійним учасником, або його діяльності в цілому, який може бути наслідком реалізації інших ризиків;

10) ризик банкрутства - ризик неможливості продовження діяльності професійного учасника, який може виникнути при погіршенні фінансового стану

професійного учасника, виникненні збитків від його діяльності внаслідок перевищення витрат над доходами;

11) зовнішні ризики:

системний ризик - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у значної кількості професійних учасників, яка обумовлена неможливістю виконання ними своїх зобов'язань у зв'язку з невиконанням (несвоєчасним виконанням) зобов'язань одним професійним учасником внаслідок реалізації у нього кредитного ризику, ризику ліквідності або іншого ризику. Системний ризик несе загрозу порушення діяльності всієї фінансової системи;

ризик зміни законодавства (належить до комплаєнс-ризиків);

12) залишковий ризик - ризик, що залишається після вжиття професійним учасником передбачених внутрішніми документами заходів з мінімізації кредитного ризику внаслідок того, що такі заходи виявилися менш ефективними ніж очікувалося.

8. Порядок взаємодії підрозділу з управління ризику з іншими підрозділами системи внутрішнього контролю встановлюється внутрішніми документами професійного учасника, затвердженими органом, відповідальним за здійснення нагляду, з урахуванням вимог цього розділу.

4. Організація функціонування підрозділу з внутрішнього аудиту

1. Професійні учасники повинні розробити, запровадити, підтримувати адекватні внутрішні документи та процедури, спрямовані на здійснення внутрішнього аудиту адекватності та ефективності систем професійного учасника, внутрішніх контрольних механізмів та заходів. При цьому професійні учасники повинні брати до уваги економічну сутність, обсяг та складність операцій, які ними здійснюються, та перелік послуг, які надаються в межах такої діяльності.

2. З метою забезпечення виконання вимог, передбачених пунктом 1 цієї глави, професійні учасники повинні створити та підтримувати постійно діючий та ефективний підрозділ з внутрішнього аудиту, який діє незалежно від інших підрозділів професійного учасника на підставі положення про підрозділ внутрішнього аудиту, затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду, та виконує наступні функції:

1) встановлює, виконує та підтримує в актуальному стані план внутрішнього аудиту з метою здійснення перевірки та оцінювання адекватності та ефективності систем професійного учасника, в тому числі системи внутрішнього контролю в частині підсистем комплаєнсу та управління ризиками та пов'язаних з цими системами механізмів та заходів.

Підрозділ з внутрішнього аудиту перевіряє внутрішні документи та процедури управління ризиками та комплаєнсу на предмет відповідності затвердженим органом, відповідальним за здійснення нагляду, політиці (положенню) про управління ризиками, політиці (положенню) про організацію контролю (про комплаєнс) та бізнес-плану (бізнес-стратегії);

2) надає органу, відповідальному за здійснення нагляду, рекомендації, що базуються на результаті роботи, проведеної відповідно до підпункту 1 цього пункту, та перевіряє дотримання працівниками професійного учасника цих рекомендацій;

3) перевіряє фінансово-господарську діяльність професійного учасника, правильність ведення та достовірність бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, що складається та надається професійним учасником, їх повноту та вчасність надання;

4) здійснює виконання інших передбачених законодавством функцій, пов'язаних з наглядом за діяльністю професійного учасника;

5) готує звіт щодо питань внутрішнього аудиту, який повинен обов'язково включати відомості, зокрема, про:

укомплектованість підрозділу внутрішнього аудиту та охарактеризування його незалежності;

проведені протягом звітного періоду аудиторські перевірки;

стан системи корпоративного управління професійного учасника, у тому числі підсистем комплаєнсу та управління ризиками (за підсумками звітного року);

виявлені проблеми, порушення, недоліки, ризики та рекомендації (пропозиції), надані підрозділом внутрішнього аудиту щодо їх усунення;

стан реалізації органами управління та керівниками структурних підрозділів професійного учасника рекомендацій (пропозицій) за результатами внутрішнього аудиту у звітному періоді;

незалежну зовнішню

оцінку якості роботи внутрішнього аудиту згідно з вимогами Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту (якщо вона проводилася зовнішнім оцінювачем протягом звітного періоду).

Звіти з питань внутрішнього аудиту містять і інші відомості, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника та надаються комітету з питань аудиту для подальшого затвердження органом, відповідальним за здійснення нагляду, не рідше ніж один раз на півроку (звіт за перше півріччя є проміжним).

Крім того, підрозділ внутрішнього аудиту, не пізніше останнього дня першого місяця року, наступного за звітним, складає звіт про виконання річного плану проведення аудиторських перевірок (аудиту) та подає його на розгляд комітету з питань аудиту для подальшого затвердження органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника;

6) виконує інші функції, віднесені законодавством до функцій внутрішнього аудиту.

Для цілей цього Стандарту керівник підрозділу з внутрішнього аудиту належить до керівного складу професійного учасника.

3. З метою забезпечення належного та незалежного виконання підрозділом з внутрішнього аудиту функцій, передбачених пунктом 2 цієї глави, професійний учасник повинен дотримуватись таких вимог:

1) підрозділ з внутрішнього аудиту діє у відповідності до політики (положення) про внутрішній аудит, затвердженої органом, відповідальним за здійснення нагляду, яка, зокрема, визначає:

цілі та напрями діяльності підрозділу внутрішнього аудиту;

положення про підрозділ внутрішнього аудиту (статус, підпорядкованість, підзвітність, функції та повноваження, організаційна структура підрозділу, кваліфікаційні вимоги до керівника та працівників підрозділу, їх обов'язки та права, відповідальність, порядок призначення та звільнення);

порядок взаємодії, обміну інформацією між підрозділом внутрішнього аудиту та структурними підрозділами, органами управління професійного учасника;

загальні вимоги до ризик-орієнтовного планування аудиторських перевірок та річного плану проведення аудиторських перевірок;

вимоги до оформлення результатів аудиторських перевірок (аудиту);

умови залучення підрозділу внутрішнього аудиту для надання консультативних послуг або виконання інших спеціальних завдань, а також умови залучення підрозділом внутрішнього аудиту спеціалістів професійного учасника для виконання окремих завдань внутрішнього аудиту;

вимоги до взаємодії підрозділу внутрішнього аудиту із зовнішнім аудитором та органами державної влади;

інші функції, пов'язані з виконанням підрозділом внутрішнього аудиту своїх функцій відповідно до законодавства та внутрішніх документів професійного учасника.

Політика (положення) про організацію аудиту розробляється з урахуванням бізнес-плану (бізнес-стратегії), затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду;

2) працівники підрозділу з внутрішнього аудиту мають необхідні повноваження, ресурси, знання, досвід роботи та доступ до усієї необхідної інформації;

3) керівник підрозділу з внутрішнього аудиту призначається та звільняється органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника та є підзвітним безпосередньо органу, відповідальному за здійснення нагляду;

4) працівники підрозділу з внутрішнього аудиту призначаються та звільняються в порядку, визначеному у положенні про підрозділ, органом, відповідальним за здійснення нагляду, або відповідною особою, яка здійснює виконавчі функції, за поданням керівника підрозділу з внутрішнього аудиту та з урахуванням вимог чинного законодавства про працю;

5) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань ліцензування та провадження професійної діяльності, професійний учасник інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про призначення або звільнення керівника підрозділу з внутрішнього аудиту та про зміст звіту щодо питань внутрішнього аудиту;

6) керівник підрозділу з внутрішнього аудиту в кожному конкретному випадку виявлення в ході виконання підрозділом внутрішнього аудиту його функцій фактів, що

вказують на зниження ефективності систем, механізмів та заходів професійного учасника подає інформацію безпосередньо органам управління професійного учасника. З цією метою керівник підрозділу з внутрішнього аудиту має бути наділений у статуті правом вимоги щодо скликання засідання органу, відповідального за здійснення нагляду, та правом приймати участь у засіданнях цього органу;

7) працівники підрозділу з внутрішнього аудиту не можуть виконувати іншу роботу в професійному учаснику;

8) винагорода працівників підрозділу з внутрішнього аудиту не повинна бути пов'язана з результатами діяльності професійного учасника та формується в порядку, що регулюється розділом V цього Стандарту, таким чином, щоб забезпечити їх (його) незалежність та неупередженість рішень;

9) підрозділ з внутрішнього аудиту організаційно не залежить від інших підрозділів професійного учасника;

10) внутрішня оцінка роботи підрозділу внутрішнього аудиту здійснюється комітетом з питань аудиту та органом, відповідальним за здійснення нагляду, не рідше ніж один раз на рік шляхом розгляду та затвердження органом, відповідальним за здійснення нагляду, звіту про роботу підрозділу внутрішнього аудиту банку за звітний рік;

11) керівник підрозділу внутрішнього аудиту професійного учасника повинен якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) письмово повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про виявлені під час проведення аудиторської перевірки (аудиту) викривлення показників фінансової звітності професійного учасника, порушення та недоліки в роботі професійного учасника, а також будь-які події в діяльності професійного учасника, які можуть негативно вплинути на платоспроможність, безпеку і надійність професійного учасника, якщо виконавчий орган професійного учасника своєчасно не вжив заходів щодо усунення цих порушень та недоліків, а орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника не розглянув звернення керівника підрозділу внутрішнього аудиту щодо бездіяльності виконавчого органу та за результатами розгляду цього звернення не вжив відповідних заходів.

IV. Особи, що забезпечують функціонування системи внутрішнього контролю професійного учасника

1. Загальні вимоги до осіб, що забезпечують функціонування системи внутрішнього контролю професійного учасника

1. Професійний учасник повинен забезпечувати управління ризиками некомпетентності, зокрема, шляхом виконання вимог цього розділу.

2. Голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, голова та члени колегіального виконавчого органу, особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, посадові особи та працівники підрозділів системи внутрішнього контролю професійного учасника, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, визначеним цим Стандартом.

3. Ділова репутація осіб, зазначених у пункті 2 цієї глави, є сукупністю документально підтвердженої інформації про фізичну особу, яка дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, діловій практиці, професійній етиці, а також про порядність, професійні, управлінські здібності фізичної особи та повинна відповідати таким вимогам:

1) особу не було звільнено з роботи на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках на вимогу державного органу, в тому числі іноземного (за винятком випадків, коли особа була звільнена у зв'язку з відмовою у погодженні особи на посаду керівника або посадової особи системи внутрішнього контролю);

2) особу не було звільнено з роботи (у тому числі з роботи в іноземних юридичних особах) протягом останніх п'яти років за систематичне або одноразове грубе порушення особою своїх посадових обов'язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою / службовим становищем або іншого правопорушення (при роботі в юридичних особах - резидентах - звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктів 1, 11, 2, 3 частини першої статті 41, абзацу дев'ятого частини першої

статті 431 та статті 45 Кодексу законів про працю України, а також не було звільнено з посади державної служби з підстав, визначених частиною п'ятою статті 66 Закону України "Про державну службу");

3) особу не було звільнено від виконання функцій повіреного (управителя) трасту або не було припинено інші фідуціарні відносини з цією особою у зв'язку з порушенням або неналежним виконанням його обов'язків;

4) у разі якщо особа обіймала посади, необхідність погодження призначення на які відповідним державним органом передбачена законодавством, відсутні факти обіймання особою посади/посад керівника або посадової особи системи внутрішнього контролю фінансової установи / товарної біржі (виконання обов'язків за посадою) протягом більше шести місяців без погодження відповідним державним органом на таку посаду/посади (застосовується з першого дня сьомого місяця після дня обрання (призначення) особи на посаду (у разі обіймання кількох посад або однієї посади кілька разів без погодження з відповідним державним органом - після дня обрання (призначення) особи на першу з таких посад) та протягом трьох років із дати усунення цього порушення);

5) відсутні факти, встановлені відповідним державним органом, надання особою безпосередньо або через третіх осіб державному органу недостовірної інформації про власну особу, яка вплинула або могла вплинути на прийняття цим державним органом рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації);

6) відсутні факти перебування особи протягом більше шести місяців на посаді керівника фінансової установи / товарної біржі (крім заступника головного бухгалтера) або посадової особи системи внутрішнього контролю фінансової установи / товарної біржі (або виконання обов'язків за посадою) протягом року, що передує даті рішення про визнання фінансової установи / товарної біржі банкрутом або набрання законної сили рішення про примусову ліквідацію, або анулювання ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку України (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання або під час ліквідації банку за ініціативою власників);

7) у особи була відсутня можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в фінансовій установі / товарній біржі надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії фінансової установи / товарної біржі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про визнання фінансової установи / товарної біржі банкрутом або набрання законної сили рішення про примусову ліквідацію, або анулювання ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку України (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання або під час ліквідації банку за ініціативою власників);

8) відсутні факти перебування особи протягом більше шести місяців у складі органу управління або на посаді посадової особи системи внутрішнього контролю іноземної фінансової установи / товарної біржі протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання фінансової установи / товарної біржі неплатоспроможною або банкрутом, або набрання законної сили рішення про примусову ліквідацію, або анулювання ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або визнання банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

9) у особи була відсутня можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю надавати обов'язкові

вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземної фінансової установи / товарної біржі станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання фінансової установи / товарної біржі неплатоспроможною або банкрутом, або набрання законної сили рішення про примусову ліквідацію, або анулювання ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках, або визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

10) відсутні факти припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога відповідного державного органу, у тому числі уповноваженого органу іноземної країни щодо заміни цієї особи на посаді в зв'язку з неналежним виконанням особою посадових обов'язків, яке призвело до порушення фінансовою установою / товарною біржею вимог законодавства;

11) ділова репутація особи є бездоганною у розумінні Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

12) особою не вчинено грубих (істотних) та/або систематичних порушень вимог банківського, фінансового, валютного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів, встановлених у визначеному законодавством порядку;

13) відсутні факти двох та більше неявок особи (без поважних причин) на складання протоколу про адміністративне правопорушення вимог банківського, фінансового, валютного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів;

14) відсутні факти невідповідності діяльності особи вимогам до ділової практики та/або професійної етики;

15) до особи не застосовувались економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно з резолюціями Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішень Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об'єднань, членом (учасником) яких є Україна, що передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій, органами іноземних держав (крім держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України") або України (для цілей цього підпункту особа вважається такою, до якої не застосовувалися зазначені заходи, якщо після їх скасування пройшло три роки);

16) особа не позбавлена, в установленому законодавством порядку, права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (для цілей цього підпункту особа вважається такою, що не позбавлена права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю після закінчення строку, на який здійснювалося позбавлення зазначеного права);

17) особа не включена до переліку осіб, пов'язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку;

18) відсутні факти порушення особою порядку погодження набуття істотної участі в фінансовій установі / товарній біржі;

19) відсутні інші ознаки невідповідності ділової репутації вимогам, визначеним законом та відповідними державними органами (у тому числі відповідними іноземними державними органами), що виявлені відносно періодів роботи особи на ринку фінансових послуг та/або організованих товарних ринків, державне регулювання щодо яких здійснюють відповідні державні органи.

Крім відповідності ознакам, вказаним у підпунктах 1 - 19 цього пункту, посадові особи професійних учасників, які здійснюють професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів (компаній з управління активами),

визначених у статті 5 Закону України "Про інститути спільного інвестування", не повинні мати непогашеної або незнятої судимості за кримінальні правопорушення проти власності, злочини у сфері службової чи господарської діяльності.

Наявність ознак невідповідності вимогам, зазначеним у підпунктах 1 - 19 та у абзаці двадцять першому цього пункту, встановлюється за останні п'ять календарних років, що передують оцінці ділової репутації особи, якщо інший строк дії ознаки не встановлено у змісті самих ознак, зазначених у законодавстві про ринки капіталу та організовані товарні ринки, зокрема у цьому Стандарті.

Особа, яка вважає, що з поважних причин до неї не повинні застосовуватися певні ознаки невідповідності ділової репутації вимогам, зазначеним у цьому пункті, має право надати з цього приводу до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідне обґрунтоване письмове клопотання, яке підлягає розгляду у терміни та в порядку, визначені у Законі України "Про звернення громадян" із забезпеченням, у тому числі, права особи особисто викладати свої аргументи та бути присутньою при розгляді клопотання.

4. Професійна придатність осіб, зазначених у пункті 2 цієї глави, визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов'язків з урахуванням бізнес-плану (бізнес-стратегії) професійного учасника.

5. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, повинні мати вищу освіту не нижче першого ступеня (бакалавра).

6. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, мають дотримуватися обмежень, визначених статтею 26 Закону України "Про запобігання корупції".

7. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, повинні мати можливості приділяти достатньо часу для виконання покладених на них обов'язків.

8. У осіб, зазначених у пункті 2 цієї глави, має бути відсутній конфлікт інтересів (суперечності між особистими інтересами і посадовими обов'язками в професійному учаснику) або є можливість усунення такого конфлікту інтересів.

2. Голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника

1. Голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, повинні володіти знаннями у сферах професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, її регулювання, корпоративного управління, у тому числі в частині функціонування системи внутрішнього контролю в обсязі, необхідному для ефективного виконання покладених на них у професійному учаснику обов'язків (зокрема, для роботи у комітетах).

2. Голова комітету з питань аудиту, крім дотримання вищезазначених у цьому розділі вимог, повинен мати сукупність знань, необхідних для належного виконання таких функцій та досвід роботи аудитором та/чи головним бухгалтером (його заступником), бухгалтером, особою, яка виконує обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, та/чи на підприємствах, які, згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", належать до великих підприємств або підприємств, що становлять суспільний інтерес, та які не є фінансовими установами, членом комітету з питань аудиту, керівником підрозділу аудиту таких підприємств та/чи у фінансових установах / товарних біржах членом комітету з питань аудиту, членом органу відповідального за здійснення нагляду, визначеним відповідальним за здійснення функцій комітету з питань аудиту, та/чи внутрішнім аудитором (керівником підрозділу з внутрішнього аудиту або окремою особою, що виконує функції підрозділу з питань внутрішнього аудиту) в сукупності не менше трьох років.

У разі об'єднання комітету з питань аудиту та комітету з управління ризиками, голова такого комітету або хоча б один з членів зазначеного комітету повинні відповідати вимогам, встановленим у абзаці першому цього пункту.

3. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, повинен мати колективну придатність, яка відповідає типу професійного учасника, економічній сутності, обсягу та складності операцій, які здійснюються таким професійним учасником, та переліку послуг, які надаються у межах такої діяльності.

Не менше половини членів

органу, відповідального за здійснення нагляду, включаючи голову цього органу професійного учасника, зобов'язані мати досвід роботи у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, інших фінансових установах (в органах державного контролю за такими особами) не менше трьох років, у тому числі не менше одного року на керівних посадах (член органу, відповідального за здійснення нагляду, керівник фінансової установи / товарної біржі або його заступник, член правління, головний бухгалтер або його заступник, керівник підрозділу або його заступник).

Колективна придатність органу, відповідального за здійснення нагляду, визначається виходячи з того, що голова та члени вказаного органу повинні відповідати такій вимозі, згідно з якою за кожним із напрямів оцінювання, зазначених у графі 2 додатка 3 до цього Стандарту, в органі, відповідальному за здійснення нагляду, наявні щонайменше дві особи з рівнем компетенції 1 та вище.

При цьому за кожним із напрямів оцінювання, зазначених у графі 2 додатка 3 до цього Стандарту, хоча б одна особа, яка входить до складу органу, відповідального за здійснення нагляду повинна мати рівень компетенції 3.

За здійснення оцінювання рівня компетенції членів (кандидатів у члени) органу, відповідального за здійснення нагляду, в професійному учаснику відповідає вищий орган професійного учасника. Спосіб та порядок проведення оцінювання визначаються рішенням вищого органу професійного учасника. Висновок за результатами оцінювання рівня компетенції за тим чи іншим напрямом оцінювання мають бути документально оформленими та повинні ґрунтуватися на відомостях про відповідний практичний професійний досвід особи та її особисті досягнення, наявність відповідних теоретичних знань, у тому числі отриманих шляхом безперервного професійного розвитку, зокрема на відомостях, які підтверджені документально та можуть свідчити про рівень компетенції особи, а також на результатах співбесіди, якщо вона передбачалася способом та порядком оцінювання.

Факт наявності у особи компетенції за тим чи іншим напрямом оцінювання обов'язково має підтверджуватися документально (записами у трудовій книжці, довідками та відгуками з попередніх місць роботи, відзнаками за відповідні успіхи, дипломами, сертифікатами, свідоцтвами, кваліфікаційними посвідченнями, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або висновком відповідної саморегулівної організації, іншими документами, отриманими на попередніх місцях роботи та в ході в безперервного професійного розвитку).

У разі, якщо особа вважає, що має компетенцію за напрямами оцінювання, визначеними у додатку 3 до цього Стандарту, але не може підтвердити факт наявності компетенції документально, така особа може звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або до саморегулівної організації, членом якої є професійний учасник, з письмовим клопотанням щодо надання їй можливості особисто викласти свої аргументи з цього приводу шляхом проведення з особою співбесіди для визначення факту наявності у особи компетенції за певним напрямом (напрямами) оцінювання, зазначеним(ми) у додатку 3 до цього Стандарту (крім напряму оцінювання, визначеного у рядку 1 додатка 3 до цього Стандарту). Таке клопотання підлягає розгляду у терміни та в порядку, що визначені Законом України "Про звернення громадян". Відповідна саморегулівна організація за результатами розгляду клопотання в порядку, визначеному внутрішніми документами, здійснює висновок або про наявність у особи компетенції за певним напрямом (напрямами) оцінювання, або про відмову у задоволенні клопотання із зазначенням причин. Відповідне рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або висновок саморегулівної організації вважаються документальним підтвердженням наявності компетенції особи за певним напрямом (напрямами) оцінювання.

У разі неявки особи, яка надала клопотання, без поважних причин на співбесіду до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або до відповідної саморегулівної організації, приймається рішення (висновок) про відмову у

задоволенні клопотання.

4. З метою забезпечення належного контролю за адекватністю та ефективністю виконання вимог, що регулюють функціонування системи внутрішнього контролю та діяльність комітетів органу, відповідального за здійснення нагляду, професійний учасник повинен дотримуватись встановлених вимог щодо незалежності членів органу, відповідального за здійснення нагляду, які входять до комітетів цього органу, з урахуванням того, що не може вважатися незалежним членом органу, відповідального за здійснення нагляду, особа, якщо вона:

1) входила протягом попередніх п'яти років до складу органів управління цього професійного учасника та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

2) одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років від цього професійного учасника та/або афілійованих з ним юридичних осіб додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за кожний з таких років;

3) володіє (прямо або опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою - підприємцем, яка протягом минулого року мала істотні ділові відносини з професійним учасником та/або афілійованими з ним юридичними особами;

4) є та/або була протягом попередніх трьох років незалежним аудитором цього професійного учасника та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

5) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги цьому професійному учаснику та/або афілійованим з ним юридичним особам;

6) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником цього професійного учасника та/або афілійованих з ним юридичних осіб;

7) є власником контрольної частки у статутному капіталі професійного учасника у розмірі 50 і більше відсотків та/або є представником власника такої контрольної частки у статутному капіталі цього професійного учасника в будь-яких цивільних відносинах;

8) була сукупно більш як 12 років членом органу, відповідального за здійснення нагляду, цього професійного учасника;

9) є близькою особою осіб, зазначених у підпунктах 1 - 8 цього пункту;

10) не відповідає додатковим критеріям, встановленим статутом або іншими внутрішніми документами професійного учасника.

Вимоги підпунктів 1, 2 та 6 цього пункту не поширюються на випадки обіймання посади члена органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника, який є незалежним, та на пов'язані з цим відносини.

Для цілей цього пункту близькою особою є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним підпунктом 9 цього пункту (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також (незалежно від зазначених умов) чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.

Для цілей цього пункту діловими відносинами визнається постачання професійному учаснику та/або афілійованим з ним юридичним особам товарів або надання послуг (включаючи фінансові, юридичні, консультаційні), або споживання поставлених професійним учасником та/або афілійованими з ним юридичними особами товарів чи наданих ними послуг.

Для цілей цього пункту істотність ділових відносин, встановлена підпунктом 3 цього пункту, визначається статутом або положенням про орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника.

Професійний учасник зобов'язаний забезпечувати контроль за відповідністю незалежних членів органу, відповідального за здійснення нагляду, вимогам щодо їх незалежності, а в разі виявлення невідповідності - забезпечити заміну таких осіб не пізніше ніж протягом шести

місяців з дати виявлення невідповідності вимогам до незалежності.

3. Голова та члени виконавчого органу професійного учасника

1. Голова колегіального виконавчого органу або особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу професійного учасника повинен мати стаж роботи в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків не менше п'яти років, у тому числі стаж роботи на посаді не нижче рівня керівника підрозділу професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків або посадової особи системи внутрішнього контролю такого професійного учасника не менше трьох років.

2. Голова та всі члени колегіального виконавчого органу професійного учасника повинні мати сертифікати Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право здійснення дій, пов'язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за тим видом професійної діяльності, який здійснюється професійним учасником.

У разі здійснення таким професійним учасником декількох видів професійної діяльності, особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, повинна мати сертифікати на право здійснення дій, пов'язаних з безпосереднім провадженням кожного з видів професійної діяльності, які здійснюються професійним учасником, а, при наявності колегіального виконавчого органу, голова та члени колегіального виконавчого органу повинні мати у сукупності сертифікати за усіма видами діяльності, що здійснює професійний учасник.

4. Посадові особи та працівники системи внутрішнього контролю професійного учасника

1. Керівник підрозділу з комплаєнсу професійного учасника повинен мати сукупність знань, необхідних для належного виконання таких функцій, та досвід роботи не менше трьох років в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків в сферах комплаєнсу та/або управління ризиками та/або внутрішнього аудиту та/або фінансового моніторингу та/або юридичного супроводження діяльності професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.

2. Керівник підрозділу з управління ризиками професійного учасника повинен мати сукупність знань, необхідних для належного виконання таких функцій, та досвід роботи в сфері управління ризиками в фінансових установах / товарних біржах не менше п'яти років, з них не менше трьох років в сфері управління ризиками в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків.

3. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту професійного учасника повинен мати сукупність знань, необхідних для належного виконання таких функцій, та досвід роботи аудитором або внутрішнім аудитором у фінансових установах / товарних біржах, підприємствах, які, згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", належать до великих підприємств або підприємств, що становлять суспільний інтерес, не менше п'яти років, із яких не менше ніж три роки в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків.

4. Керівники та працівники підрозділів, які виконують функції з управління ризиками, внутрішнього аудиту та комплаєнсу повинні мати кваліфікацію в сфері провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках не в меншому обсязі ніж фахівці, які здійснюють дії з безпосереднього провадження такої діяльності. Наявність такої кваліфікації у вищезазначених посадових осіб та працівників системи внутрішнього контролю професійного учасника має підтверджуватись наявністю у них відповідного сертифікату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право здійснення дій, пов'язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, не менше ніж за одним видом професійної діяльності з тих, що здійснюються професійним учасником.

Керівники та працівники підрозділів, які виконують функції з управління ризиками, внутрішнього аудиту та комплаєнсу можуть мати тільки один сертифікат Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за умови, що цей сертифікат виданий

за одним з тих видів діяльності, які здійснює професійний учасник. У разі наявності у професійного учасника підрозділів системи внутрішнього контролю працівники кожного з підрозділів із керівником підрозділу включно повинні мати у сукупності сертифікати за усіма видами діяльності, що здійснює професійний учасник.

5. У разі звільнення керівника комплаєнс-підрозділу, підрозділу з управління ризиками, підрозділу з внутрішнього аудиту або відсутності якоїсь з цих посадових осіб системи внутрішнього контролю на роботі з інших причин (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо) професійний учасник повинен забезпечити виконання функцій відповідної підсистеми системи внутрішнього контролю.

При цьому допускається тимчасове покладання обов'язків керівника підрозділу системи внутрішнього контролю на іншого працівника цього підрозділу.

Таке тимчасове покладання обов'язків повинно супроводжуватися вжиттям заходів врегулювання конфлікту інтересів у разі можливості його виникнення.

У разі неможливості виконання посадовою особою системи внутрішнього контролю своїх посадових обов'язків професійний учасник повинен вживати заходи для її заміни з урахуванням вимог законодавства про працю.

При звільненні посадової особи системи внутрішнього контролю професійний учасник повинен забезпечити призначення нової особи на відповідну посаду не пізніше ніж через три місяці.

6. Вимоги до професійної придатності працівників підрозділів з комплаєнсу, управління ризиками, внутрішнього аудиту професійного учасника, крім визначених у цьому розділі, встановлюються професійним учасником у внутрішніх документах, що регулюють функціонування системи внутрішнього контролю.

5. Організація визначення ідентифікованого персоналу

1. Для виконання вимог абзацу четвертого пункту 1 глави 1 розділу V цього Стандарту професійний учасник щорічно в період до 1 квітня проводить оцінку, в ході якої визначає осіб, чия діяльність може мати істотний вплив на його профіль ризиків (ідентифікований персонал). Проведення оцінки є невід'ємною складовою процесу призначення та виплати винагороди в професійному учаснику, що повинно бути відображено в політиці (положенні) з питань винагороди та здійснюється на підставі затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду, внутрішнього порядку, який враховує вимоги цієї глави.

З метою визначення ідентифікованого персоналу професійний учасник при проведенні оцінки перевіряє, чи відповідає кожен його працівник кількісному та/або якісному критеріям.

2. До складу ідентифікованого персоналу підлягають включенню особи, які відповідають хоча б одному з якісних критеріїв, встановлених пунктом 3 цієї глави, та/або хоча б одному з кількісних критеріїв, встановлених пунктом 4 цієї глави, а також інші працівники професійного учасника, які отримують винагороду, розмір якої за попередній рік дорівнює або є більшим ніж найменший розмір винагороди у осіб, які можуть істотно впливати на профіль ризику професійного учасника та при цьому належать до осіб, які здійснюють виконавчі функції, або до ризик-тейкерів.

3. Особа вважається такою, чия діяльність може мати істотний вплив на профіль ризиків професійного учасника, якщо задовольняється будь-який з наступних якісних критеріїв:

1) працівник є особою, яка здійснює виконавчі функції;

2) особа є членом органу, відповідального за здійснення нагляду;

3) працівник є корпоративним секретарем професійного учасника;

4) працівник є керівником самостійного структурного підрозділу;

5) працівник є посадовою особою системи внутрішнього контролю професійного учасника;

6) у відокремленому підрозділі професійного учасника працівник є керівником підрозділу, до функцій якого належить виключно або зокрема управління ризиками цього відокремленого підрозділу або здійснює повноваження щодо зазначеної ділянки роботи одноосібно;

7) працівник є керівником відокремленого підрозділу професійного учасника;

8) працівник здійснює організаційно-розпорядчі функції в самостійному підрозділі системи внутрішнього контролю професійного учасника та підпорядкований безпосередньо або через безпосереднього керівника

особі, визначеній у підпункті 5 цього пункту;

9) працівник здійснює організаційно-розпорядчі функції у відокремленому підрозділі професійного учасника та підпорядковується безпосередньо керівнику відокремленого підрозділу;

10) працівник очолює юридичну службу, підрозділ, відповідальний за фінанси (включаючи оподаткування та бюджетування), управління персоналом, призначення та виплату винагороди, інформаційні технології або економічний аналіз;

11) працівник є членом комітету (іншого органу), уповноваженого на прийняття операційних рішень, пов'язаних з ризиками (крім кредитного ризику);

12) працівник уповноважений ініціювати або приймати рішення (одноосібно або у складі колегіального органу), які можуть спричинити виникнення кредитного ризику за операціями на суму, що становить 0,5 та більше відсотків від загальної суми капіталу I рівня професійного учасника та не менше ніж 5000000 гривень (вартісний показник, встановлений у цьому підпункті, застосовується в залежності від періоду, до якого здійснюється застосування, з коефіцієнтами, встановленими у додатку 2 до цього Стандарту);

13) працівник здійснює організаційно-розпорядчі функції щодо працівників, які наділені повноваженнями приймати рішення про укладання професійним учасником угод в межах провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

14) працівник наділений повноваженнями приймати рішення, що стосуються діяльності з управління продуктами ринку капіталів та організованих товарних ринків;

15) працівник здійснює організаційно-розпорядчі функції щодо особи, яка відповідає одному з критеріїв, викладених у підпунктах 1 - 14 цього пункту.

Працівник є таким, чия діяльність може мати істотний вплив на профіль ризиків професійного учасника, якщо якісний критерій задовольняється або буде задовольнятися працівником у сукупності протягом щонайменше трьох місяців у календарному році.

4. Працівник вважається таким, чия діяльність може мати істотний вплив на профіль ризиків професійного учасника, якщо задовольняється будь-який з наступних кількісних критеріїв:

1) за попередній фінансовий рік працівник отримав винагороду у розмірі, що дорівнює або перевищує 500000 гривень (вартісний показник, встановлений у цьому підпункті, застосовується в залежності від періоду, до якого здійснюється застосування, з коефіцієнтами, встановленими у додатку 2 до цього Стандарту);

2) працівник входить до 0,3 % працівників, які отримали найбільшу винагороду за попередній фінансовий рік (до розрахунку цього показника включаються усі працівники професійного учасника);

3) за попередній фінансовий рік працівник, який не є особою, яка здійснює виконавчі функції, отримав винагороду у розмірі, що дорівнює або перевищує найнижчий показник сукупного обсягу винагороди, виплаченої в такому фінансовому році особі, яка здійснює виконавчі функції або відповідає визначенню, наведеному у підпунктах 1, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14 пункту 3 цієї глави.

5. Професійний учасник повинен документувати процес проведення оцінки. Щонайменше документи, які фіксують проведення оцінки, повинні включати:

1) підстави проведення оцінки та перелік підрозділів, працівники яких оцінюються;

2) опис методології оцінки ризиків, що використовувалась для оцінки ризиків, пов'язаних з бізнес-планом (бізнес-стратегією) та діяльністю професійного учасника;

3) методологію оцінки осіб, які працюють у філіях та представництвах;

4) функції та обов'язки органів та підрозділів, які брали участь у розробці та виконанні порядку проведення оцінки;

5) результати оцінки.