Правова позиція Верховного Суду
Затверджено: 2026-08-04
Якщо особа, перебуваючи в стані уявної оборони (ч. 3 ст. 37 КК), не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення щодо наявності суспільно небезпечного посягання, проте обраний нею спосіб та інтенсивність захисту (зокрема, застосування вогнепальної зброї, кількість пострілів, локалізація поранень) були явно надмірними і не відповідали обстановці, яку вона сприймала як небезпечну, її дії підлягають кваліфікації за ст. 124 КК як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у