Призначення остаточного покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК). Ухвалення судом рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним (ч. 3 ст. 72 КК). Невідбута частина покарання.

Правова позиція Верховного Суду

У разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене в період іспитового строку, визначеного за попереднім вироком, і призначення за новим вироком такого покарання, яке на підставі ч. 3 ст. 72 КК не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд, керуючись статтями 71, 72, 75 КК, призначає остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попер