Правова позиція Верховного Суду
Наявність в обвинувачених неконкретизованого умислу на настання будь-яких наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого під час вчинення ними розбою та одночасна відсутність прямого умислу на спричинення йому смерті виключає кримінальну відповідальність за замах на умисне вбивство. У цьому випадку скоєне кваліфікується за статтею, що передбачає відповідальність за фактично спричинені наслідки у вигляді шкоди здоров’ю потерпілого, а саме заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.