Правова позиція Верховного Суду
Затверджено: 2026-08-07
Відмова обвинуваченого від надання показань після роз’яснення йому суті обвинувачення відповідно до ст. 348 КПК є належною реалізацією його процесуального права. Відповідь на питання головуючого, поставлені у ході дослідження письмових доказів не є допитом. Добровільна згода обвинуваченого надати пояснення після завершення дослідження доказів не покладає на суд обов’язку відкладати судовий розгляд або надавати стороні захисту додатковий час на підготовку до допиту, оскільки це не передбачено КПК