Правова позиція Верховного Суду
Затверджено: 2026-08-04
Опір представнику правоохоронного органу та застосоване до нього насильство, які об’єднані єдиним умислом, не розірвані в часі, де розвиток подій від опору до застосування насильства відбувся динамічно та практично одночасно, утворюють одне кримінально каране діяння, передбачене ч. 2 ст. 345 КК, і не потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 342 КК.