Правова позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав обов’язок щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував працівникові всі наявні посади, які з’явилися на підприємстві, починаючи з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, і які існували на день звільнення, в тому числі й тимчасові вакантні посади на період відсутності основного працівника у зв’язку із загальною мобілізацією