Рішення від 18 листопада 2026 р. у справі №609/804/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

Суд: Шумський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 18 листопада 2026 р.

Справа: №609/804/26

Суддя: Ковтунович О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/804/26

2/609/726/2026

19 листопада 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 29 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м.;

- земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,2500 га., кадастровий номер 6125880600:02:002:0084 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

2. Позов обґрунтований тим, що 12 січня 2026 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.

Щодо усіх умов договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, сторони домовилися повністю. Даний договір позивач та відповідач визначили таким, що підлягає нотаріальному посвідченню, однак даний договір останні не посвідчили, оскільки відповідач хоче отримати більшу суму коштів ніж отримав, у зв`язку із ростом рівня інфляції, а тому позивач вимушена звернутися з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засіданні призначено на 04 вересня 2026 року на 10 год. 00 хв.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2026 року на 09 год. 00 хв.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2026 року у зв`язку із неявкою відповідача судове засіданні по справі відкладено на 19 листопада 2026 року на 09 год. 20 хв.

6. Позивач у судове засідання не з`явилася, проте в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у її відсутності із повним підтриманням позовних вимог.

7. У судове засідання відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

8. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, не подав відзиву, а позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Відповідачу ОСОБА_2 належить майно, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області 04.10.2023, зареєстровано в реєстрі за номером 1841;

- земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,2500 га., кадастровий номер 6125880600:02:002:0084 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 370873818 від 21.03.2024.

11. Як вбачається із довідки комунального підприємства «Шумське бюро технічної інвентаризації» № 47 від 11.03.2026 інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами 1970 року побудови, загальною площею 81,4 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_1 та зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину посвідченого приватною нотконторою від 04.10.2023 р№ 1841, становить 175272 грн.

12. З вищевикладеного можна зробити висновок, що власником зазначеного вище майна був продавець, а тому мав право його продажу.

13. 12 січня 2026 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу майна, зазначеного вище майна, на суму 448830,32 грн.

14. Кошти за проданий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельні ділянки, були отримані відповідачем, що у загальній сумі становить 448830,32 грн., згідно розписки написаної власноруч ОСОБА_2 .

15. Згідно акту прийому – передачі від 12 січня 2026 року, зазначене вище майно було прийняте покупцем.

16. Як вбачається із заяви позивача ОСОБА_1 , остання просить прибути відповідача ОСОБА_2 в строк 15.01.2026 в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області до нотаріуса для посвідчення договору.

17. Відповідно до заяви відповідача ОСОБА_2 , останній відмовляється прибути для нотаріального посвідчення договору, оскільки просить доплатити йому ще кошти за придбане майно.

18. Відповідно до довідки № 18 від 05.02.2026 виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 малолітні та неповнолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не зареєстровані і не проживають.

ІV. Оцінка Суду.

19. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

20. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

21. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

22. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

23. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

24. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

25. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

26. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

27. Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

28. У відповідності до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, належить власнику товару. Якщо продавець не є власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

29. У відповідності до ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

30. Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

31. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

32. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

33. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

34. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

35. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

36. Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

37. Зважаючи на викладене вище суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов під час укладення договору, покупець повністю здійснив розрахунок за придбане майно, неможливість нотаріального посвідчення договору перешкоджає покупцеві та порушує його права щодо володіння, користування та розпорядження придбаним майном.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

З цих підстав,

На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 638, 650, 655, 658, 220 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12,81, 259,263-265 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В :

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно - задоволити повністю.

3. Визнати укладений договір купівлі - продажу від 12 січня 2026 року між ОСОБА_2 (продавець за договором) та ОСОБА_1 (покупцем за договором) про продаж майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м.; земельної ділянки, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,2500 га., кадастровий номер 6125880600:02:002:0084 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дійсним.

4. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м.

5. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 в розмірі 0,2500 га., кадастровий номер 6125880600:02:002:0084 цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Заочне рішення може бути переглянуто Шумським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 19 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua