Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №947/30991/26
Суддя: Цирфа К. А.
Справа № 947/30991/26
Провадження № 2/947/7049/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2026 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі також позивач) до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №100922871 від 18.01.2026 у розмірі 34 740,03грн, з яких: 11 900 грн за тілом кредиту, 7 893,63 грн за процентами, 8 996,40 комісії, 5 950 грн штрафу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору первісним кредитором відповідачу надано кошти (кредит). У подальшому право вимоги за вказаним договором на підставі договорів факторингу по ланцюгу факторів передано позивачу. Оскільки відповідачем не виконано обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, товариство звернулося з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 19.08.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами та винести заочне рішення по суті спору. Будь-яких заперечень від позивача/відповідача про ухвалення заочного рішення у справі не надходило.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 18.01.2026 між ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100922871 в електронній формі шляхом його підпису електронним одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 11 900 грн шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту 360 днів, розмір денної процентної ставки 0,93 %.
26.06.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача за кредитним договором №100922871 від 18.01.2026.
Станом на 21.07.2026 заборгованість відповідача перед позивачем за цим кредитним договором становить 34 740,03грн, з яких: 11 900 грн за тілом кредиту, 7 893,63 грн за процентами, 8 996,40 комісії, 5 950 грн штрафу.
Мотиви прийнятого рішення
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону)
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з приписами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору чи вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за цим договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відтак, проаналізувавши умови кредитного договору та матеріали справи, суд доходить висновку, що зібрані у справі докази у поєднанні з означеними приписами норм права вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у виді тіла кредиту та процентів за користування ним.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії наразі.
Отже підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача та додатково коштів, як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання, не має.
Нарахування комісій та зарахування сплачених коштів на їх погашення суд уважає незаконним, позаяк кредитний договір не містить детального переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати додатково комісію є нікчемними відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №204/224/21 (постанова від 06.11.2023).
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 19 793,63 грн, що становить 56,98 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 1 517,04 грн (2 662,40 х 56,98 % / 100 %).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ № 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 601) заборгованість за кредитним договором №100922871 від 18.01.2026 у розмірі 19 793,63 грн, з яких: 11 900 грн за тілом кредиту, 7 893,63 грн за процентами, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 517,04 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: К. А. Цирфа
Оригінал: reyestr.court.gov.ua