Постанова від 16 листопада 2026 р. у справі №727/13678/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №727/13678/26

Суддя: Бойко М. Є.

Справа №727/13678/26

Провадження №3/727/1951/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Чернівці Бойко М.Є., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серії ВАВ №223784 від 17.09.2026 року ОСОБА_1 17.09.2026 року ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 5 Г класу Чернівецького ліцею №19 ім. О.Кобилянської, внаслідок чого останній, перебуваючи в ЗЗСО, вживав нецензурну лайку, перешкоджав навчальному процесу, на зауваження вчителів не звертав увагу, чим порушив ст. 150 СКУ. Таким чином, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила суду, що її син зазнає систематичного фізичного та психологічного тиску з боку однокласників, зокрема його б`ють, а також поширюють відеозаписи з ним принизливого характеру, у зв`язку з чим дитина перебуває у пригніченому емоційному стані, що, на її думку, впливає на поведінку сина у класі.

Крім того, зазначила, що згідно з медичним висновком лікарсько-консультативної комісії від 21.09.2026 року, виданим КНП «Міська дитяча поліклініка» Чернівецької міської ради, її сину встановлено діагноз F90.8 «Інші гіперкінетичні розлади», у зв`язку з чим на даний час він переведений на індивідуальну форму навчання. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що в її діях відсутнє ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов`язки батьків по відношенню до дітей.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст.150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх та/або неповнолітніх дітей, а об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов`язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов`язків, передбачених вищезазначеними нормами.

Водночас сам по собі факт неналежної поведінки дитини, порушення нею правил поведінки у закладі освіти або невиконання вимог педагогічних працівників не є безумовним свідченням ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків та не утворює автоматично складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише факт неналежної поведінки дитини, а й конкретні дії або бездіяльність її батьків, які свідчать про невиконання чи неналежне виконання ними обов`язків щодо виховання, навчання та забезпечення належних умов життя дитини, а також наявність вини особи у такому невиконанні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення стало те, що 17.09.2026 року її малолітній син, перебуваючи у закладі загальної середньої освіти, вживав нецензурну лайку, перешкоджав навчальному процесу та не реагував на зауваження вчителів.

Однак зазначені обставини характеризують поведінку самої дитини у закладі освіти та безпосередньо не підтверджують факту ухилення її матері від виконання батьківських обов`язків.

Зокрема, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не піклується про сина, не забезпечує його навчання, свідомо залишає без батьківського нагляду, не вживає заходів щодо його виховання або іншим чином ухиляється від виконання своїх передбачених законом обов`язків.

Також у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 раніше отримувала обґрунтовані зауваження чи рекомендації педагогічних працівників щодо необхідності вжиття конкретних заходів для корекції поведінки дитини та безпідставно їх ігнорувала, або ж відмовлялася співпрацювати із закладом освіти з питань виховання та навчання сина.

Крім того, суд враховує, що згідно з медичним висновком лікарсько-консультативної комісії від 21.09.2026 року КНП «Міська дитяча поліклініка» Чернівецької міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз F90.8 «Інші гіперкінетичні розлади», у зв`язку з чим його переведено на індивідуальну форму навчання.

Матеріали справи не містять доказів того, що встановлений дитині діагноз є наслідком неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків або що ОСОБА_1 не вживала необхідних заходів для забезпечення медичного обстеження, лікування чи організації навчання сина з урахуванням його стану здоров`я.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 184 ч. 1, 283 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Бойко М.Є.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua