Рішення від 17 листопада 2026 р. у справі №613/1137/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Суд: Богодухівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №613/1137/26

Суддя: Уварова Ю. В.

Справа №613/1137/26 Провадження № 2/613/1079/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/1137/26 провадження № 2/613/1079/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3252208742-617541 від 15.02.2022 у розмірі 14 907,00 грн., та понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено кредитний договір № 3252208742-617541.

У кредитному договорі сторони погодили всі істотні умови, зокрема щодо розміру кредиту, строку кредитування, відсотків за користування кредитом.

ТОВ «КОШЕЛЬОК» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та у повному обсязі, а саме надало позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, просив розглянути справу без участі представника ТОВ «КОШЕЛЬОК».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась з невідомих причин, про дату та час судового засідання повідомлялась шляхом направлення рекомендованої кореспонденції. Відповідач про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала, заяви про слухання справи без її участі не надходило.

Крім того, про час і місце слухання справи відповідач повідомлялась, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 15.02.2022 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3252208742-617541, який підписаний одноразовим ідентифікатором /а.с.12-15/.

Згідно з умовами договору позичальнику надаться кредит у розмірі 5000,00 грн. (п. 1.1.).

Процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка становить 2,20 %, дисконтна процентна ставка становить 0,01 %. (п.п. 1.4.2., 1.4.3., 1.4.3.1.).

Строк кредитування 14 діб (п. 2.1._).

Кредит надається шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 ) або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої вказані позичальником з метою отримання кредиту (п. 2.5.).

Крім того, позичальник ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому викладені умови кредитування /а.с.12/.

Факт видачі відповідачу коштів за кредитним договором підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК» про успішне зарахування коштів на карту клієнта /а.с.26/.

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшло повідомлення з АТ "Акцент-Банк", згідно з якою картка № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) емітована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Згідно з нормами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 907,00 грн., з яких:

5000,00 грн. – заборгованість по кредиту;

9907,00 грн. – заборгованість за відсотками /а.с.16-17/.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, позовні вимоги не спростувала, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає про таке.

З п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:

- копію Договору надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «КОШЕЛЬОК» /а.с.24/;

- копію Акту № 1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, відповідно до якого замовник ТОВ «КОШЕЛЬОК» доручив виконавцю АБ«Герман Гурський та партнери» надати правову допомогу щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 в судовому порядку суму боргу за кредитним договором № 3252208742-617541 від 15.02.2022. Відповідно до Акту виконавець наддав такі послуги: Оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги) варістю 1000,00 грн; Збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору вартістю 2000,00 грн., Складання позовної заяви вартістю 4000,00 грн; Формування додатків (доказів) до позовної заяви,(для суду та відповідачу) вартістю 2000,00 грн.; Відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі вартістю 1000,00 грн. /а.с.26/;

- Додаток до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, у якому також викладений перелік послуг, наданих позивачу /а.с.18/.

Склад витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування, що свідчить про необхідність їх обґрунтування належними та допустимими доказами. Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність із ціною позову, складністю та значенням справи для сторін (п. п. 3334, 37 додаткової постанови ВП ВС від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розмір таких витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зазначає про таке.

Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

Однак, суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, якими визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Надавши оцінку зазначеним у Акті № 1 приймання-передачі правової допомоги наданим послугам адвоката, суд доходить висновку, що такі послуги збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, складання позовної заяви, формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу), відправка позову стороні, формування матеріалів адвокатського досьє по справі до суду повністю охоплюються послугою складання позовної заяви.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд, з огляду на складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягенню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі приведеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ: 40842831) заборгованість за кредитним договором № 3252208742-617541 від 15.02.2022 у розмірі 14 907,00 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сім гривень 00 копійок) та понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок), а всього – 22 569,40 (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ: 40842831.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 18.11.2026.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua