Рішення від 18 листопада 2026 р. у справі №443/1744/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 18 листопада 2026 р.

Справа: №443/1744/26

Суддя: ПАВЛІВ А. І.

Справа №443/1744/26

Провадження №2/443/1272/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Гивель В.П. подав до суду позовну заяву до Жидачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , в якій просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття за заповітом спадщини, яка відкрилася після смерті її батька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , унаслідок чого відкрилася спадщина. Останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця було: АДРЕСА_1 . На день смерті та до дня смерті ОСОБА_3 у господарстві за вказаною адресою інші особи не проживали та не були зареєстровані. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 24.11.2009 секретарем Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області та зареєстрований у реєстрі за № 96, за змістом якого ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також усе те, що належатиме йому на день смерті та на що він за законом матиме право, заповів своїй дочці – ОСОБА_1 . Позивачка є спадкоємицею всього майна ОСОБА_3 за заповітом. На час смерті батька Позивачка не знала ні про наявність у нього спадкового майна, ні про існування складеного на її користь заповіту. Відсутність у позивачки відомостей про наявність спадкового майна була обумовлена також тим, що відомий їй житловий будинок батько подарував їй ще за життя. Крім того, безпосередньо після смерті матері та батька виникли обставини, пов`язані з тяжким станом здоров`я Позивачки, які істотно ускладнили вчинення нею будь-яких юридично значущих дій. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 тяжко захворіла на гостру респіраторну хворобу COVID-19. У період із 12.11.2021 до 01.12.2021 позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Жидачівська міська лікарня» Жидачівської міської ради Львівської області. У зв`язку з необхідністю продовження лікування і відновлення після перенесеного захворювання 15.12.2021 Позивачка виїхала за межі України до Італійської Республіки та продовжувала проходити амбулаторне лікування та медичні обстеження через тривалі наслідки перенесеної коронавірусної хвороби. Таким чином, істотну частину встановленого законом строку для прийняття спадщини Позивачка хворіла, проходила стаціонарне й амбулаторне лікування та перебувала за межами України. 24.02.2022 під час перебування Позивачки в Італійській Республіці та до закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України в Україні було введено воєнний стан, який спричинив порушення транспортного сполучення, загрози безпеці, зміну звичного порядку роботи державних органів і нотаріусів, а також правову та фактичну невизначеність щодо порядку реалізації спадкових прав. Позивачка повернулася в Україну орієнтовно у липні 2022 року, однак приблизно через місяць повторно виїхала до Італійської Республіки. Під час нетривалого перебування в Україні Позивачка, як і раніше, не мала відомостей про належність її батькові земельних ділянок та існування складеного на її користь заповіту. Лише у липні 2026 року під час усного звернення до представника Вільховецького старостинського округу Позивачці одночасно стало відомо про належність її померлому батькові двох земельних ділянок та про існування заповіту від 24 листопада 2009 року, складеного на її користь. До цього часу Позивачка не мала примірника заповіту, правовстановлюючих документів на земельні ділянки та будь-якої інформації, яка б свідчила про існування після смерті батька спадкового майна, що потребувало оформлення. Листом приватного нотаріуса від 21 липня 2026 року № 35/02-14 Позивачці повідомлено, що у зв`язку з пропуском шестимісячного строку її заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не може бути прийнята, а спадкова справа не може бути заведена. Таким чином, Позивачка позбавлена можливості прийняти спадщину та реалізувати волю спадкодавця в позасудовому порядку.

Позивач та її представник у судова засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання заявлених вимог у повному обсязі. Крім того у додаткових поясненнях (а.с.57-58) представник позивача зазначив, що визначення позивачці додаткового строку не призведе до позбавлення іншого спадкоємця вже набутого права власності та не порушить принципу правової визначеності щодо особи , яка своєчасно прийняла спадщину. Окреме проживання позивачки за кордоном має оцінюватися разом із тяжким захворюванням та стаціонарним лікуванням після смерті батька, подальшим перебуванням в Італії, значною територіальною віддаленістю, початком повномасштабної збройної агресії до завершення шестимісячного строку, відсутністю відомостей про дві земельні ділянки, набуті спадкоємцем у 2018 році, а також тим, що відоме позивачці нерухоме майно було передане їй батьком за життя. Після одержання у липні 2026 року достовірної інформації про заповіт та спадкове майно позивачка не залишалася пасивною, а розпочала збір документів і звернулася до приватного нотаріуса. Така поведінка свідчить про реальний намір прийняття спадщини та про відсутність свідомої відмови від спадкових прав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив, в якому просить розгляд справи проводити за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, хоч повідомлена про дату час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про відкладення розгляд справи у зв`язку з необхідністю долучення додаткових доказів (а.с.48), клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи (а.с.67), клопотання про розгляд справи за його і позивача відсутності та підтримання заявлених вимог у повному обсязі (а.с.74).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.40-41).

Ухвалою підготовчого засідання від 17.09.2026 відкладено підготовче засідання (а.с.49).

Ухвалою підготовчого засідання від 19.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.68).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 13.11.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, зваживши на позицію учасників справи, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і їхніми батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 14.12.1965 та 15.05.1969 (а.с.14, 32).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №000546723 від 23.07.2026 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 06.06.1987 у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.13.)

ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 24.11.2009 секретарем Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області Процан Г.А. та зареєстрований у реєстрі за № 96, яким усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також усе те, що належатиме йому на день смерті та на що він за законом матиме право, заповів своїй дочці – ОСОБА_1 (а.с.27).

За змістом Договору дарування житлового будинку від 18.09.2017, зареєстрованого у реєстрі за №509, та Договору дарування земельної ділянки від 18.09.2017, зареєстрованого у реєстрі за №510, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 житловий будинок у АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1808 га, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.33, 34).

Рішеннями Вільховецької сільської ради від 02.03.2018 №768, 769 ОСОБА_3 передано безоплатно у власність земельні ділянки кадастровий номер 4621585900:09:003:0615 загальною площею 0,2342 га, кадастровий номер 4621585900:09:001:0574 загальною площею 0,1162 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Волиця-Гніздичівська (а.с.28, 30).

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №117715411, №117736191 від 20.03.2018, встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 4621585900:09:003:0615 загальною площею 0,2342 га та 4621585900:09:001:0574 загальною площею 0,1162 га на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (а.с.29, 31).

Відповідно до свідоцтв про смерть від 09.11.2021, 04.11.2021 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15, 16).

Згідно з довідкою Вільховецького старостинського округу №295 від 03.07.2026 ОСОБА_3 буз зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт у виконкомі Вільховецької сільської ради складався та посвідчувався 24.11.2009, зареєстрований в реєстрі за №396. На день смерті заповідача заповіт не змінювався та не скасовувався. На день смерті та до дня смерті ОСОБА_3 в господарстві в АДРЕСА_1 ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.19).

Згідно з виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та медичної документації Клінічного інституту міста Брешія ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 12.11.2021 по 01.12.2021 з діагнозом інша вірусна пневмонія, із супутнім захворюванням – гостра распіраторна хвороба. 13.01.2022 ОСОБА_9 проходила обстеження щодо утрудненого дихання після нещодавнього захворювання Sars-COV-2 (а.с.20-24).

Відповідно до даних Державної прикордонної служби України від 22.07.2020 ОСОБА_1 виїхала 15.12.2021 та 29.08.2022 за межі території України (а.с.25).

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу від 21.07.2026 ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому не може бути прийнята заява про прийняття спадщини та не може бути відкрито спадкову справу (а.с.26).

Витягам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95403554 від 23.08.2017 та №95395549 від 23.08.2017, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4621585900:09:001:0274, площею 0,1808 га та житловий будинок, обєкт житлової нерухомості загальною площею 90.2 км.м.за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.35, 36).

Згідно з довідкою муніципалітету ОСОБА_10 зареєстрована в м.Брешія з 13.05.2009 та постійно проживає в цьому муніципалітеті та працевлаштована у роботодавця ОСОБА_11 (а.с.62-63).

Відповідно до виписки з особового пенсійного рахунку від 15.06.2026 ОСОБА_1 за період з 29.07.2007 по 01.01.2026 отримувала заробітну плату в ОСОБА_11 (а.с.61).

За змістом довідки Вільховецького старостинського округу Жидачівської міської ради від 09.10.2026 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент складання заповіту її батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована не була та записи про реєстрацію її місця проживання відсутні (а.с.63-64).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та не проживання разом із спадкодавцем постійно на час відкриття спадщини.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Так, нормами статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 1169 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Вимогами частини 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з положеннями частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд виходить із необхідності врахування всіх обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку.

Судом встановлено, що у листопаді 2021 року позивач протягом короткого проміжку часу втратила обох батьків, після чого захворіла та з 12.11.2021 до 01.12.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні. Наслідки перенесеного захворювання потребували подальшого медичного обстеження, що підтверджується медичною документацією від 13.01.2022.

При цьому позивач постійно проживала в Італійській Республіці, а 24.02.2022, до закінчення встановленого строку для прийняття спадщини, розпочалася повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, що додатково ускладнило реалізацію нею спадкових прав.

Суд також враховує, що у 2017 році спадкодавець подарував позивачу житловий будинок та земельну ділянку, а у 2018 році набув у власність ще дві земельні ділянки, які увійшли до складу спадщини. Позивач є дочкою спадкодавця, на користь якої він склав заповіт щодо всього належного йому майна. У липні 2026 року позивач звернулася до нотаріуса, від якого отримала відповідь про неможливість оформлення спадкових прав у зв`язку з пропуском установленого законом строку.

Суд зауважує, що необізнаність про наявність заповіту чи склад спадкового майна, проживання за кордоном, а також сам по собі факт запровадження воєнного стану не є безумовними підставами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Водночас у цій справі зазначені обставини підлягають оцінці не ізольовано, а в сукупності з підтвердженим захворюванням позивача, його наслідками та обставинами, за яких сплив установлений законом строк.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що сукупність установлених обставин дає підстави визнати причини пропуску строку поважними.

Визначення позивачу додаткового строку забезпечить можливість реалізації волі спадкодавця та саме по собі не означатиме набуття права власності на спадкове майно.

Суд також враховує позицію відповідача, який, будучи органом місцевого самоврядування, уповноваженим звертатися до суду з питання визнання спадщини відумерлою, заперечень проти задоволення позову не висловив та просив розглянути справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі статей 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Жидачівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м.Жидачів, вул. Шашкевича, 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у 3 (три) місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 19 листопада 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua