Рішення від 18 листопада 2026 р. у справі №439/1604/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Суд: Бродівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 18 листопада 2026 р.

Справа: №439/1604/26

Суддя: Войтюк Т. Л.

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1604/26

Провадження № 2-др/439/47/26

19 листопада 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» адвоката Єнчевої Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа № 439/1604/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2026 року у позов ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

14 листопада 2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» адвокат Єнчева О.О. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить долучити до матеріалів справи докази понесених витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 14 000,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що у позовній заяві на виконання ст. 134 ЦПК України було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку із розглядом справи. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір про надання правової допомоги від 15.06.2026, додаткову угоду № 1 від 15.06.2026 до цього договору та акт № 8 про надання послуг від 13.11.2026 з детальним описом наданих послуг на загальну суму 14 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подав.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи без повідомлення учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

Згідно ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 2 ст.246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У змісті поданої ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» позовної заяви наявне покликання на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 14 000,00 грн, водночас у прохальній частині позову представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2ст. 133 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За умовами частин 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.60, ч.4 ст.62 ЦПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), повноваження якого підтверджуються довіреністю або ордером.

Згідно з положеннями ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно п.п.1, 2 ч.2ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні на користь якої ухвалене рішення підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Представництво інтересів позивача ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» у даній справі здійснювала адвокат Єнчева О.О. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 15.06.2026.

На підтвердження понесених витрати на правничу допомогу, суду надано: Договір про надання правової допомоги від 15.06.2026; витяг із Договору про надання правової допомоги від 15.06.2026; Додаткову угоду № 1 від 15.06.2026 до Договору про надання правової допомоги від 15.06.2026; Акт № 8 про надання послуг від 13.11.2026 за Договором про надання правової допомоги від 15.06.2026.

З наданих суду доказів вбачається, що 15.06.2026 між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» та адвокатом Єнчевою О.О. було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.06.2026 до Договору про надання правової допомоги від 15.06.2026, сторони погодили види робіт та вартість юридичних послуг адвоката.

На виконання умов Договору сторони склали Акт № 8 про надання послуг від 13.11.2026, відповідно до якого адвокат у період з 15.06.2026 по 13.11.2026 надав, а клієнт прийняв послуги у справі № 439/1604/26, а саме:аналіз документів, підготовка та подача до суду позовної заяви – 8 000,00 грн;підготовка та подача до суду заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції – 2 000,00 грн; забезпечення присутності в електронному кабінеті на призначений час для проведення судового засідання 30.09.2026 року – 1 000,00 грн;підготовка та подача до суду клопотання про закриття підготовчого засідання – 1 000,00 грн; підготовка та подача до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення – 2 000,00 грн. Загальна вартість послуг за Актом № 8 становить 14 000,00 грн.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу. Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердження таких витрат вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд перевіряє, чи є судові витрати заявлені відповідачем до стягнення, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Оцінюючи надані ТОВ «ФК «Юніт» докази понесених витрат на правничу допомогу, витрати на аналіз документів, підготовку та подачу до суду позовної заяви в сумі 8 000,00 грн відповідають зазначеним вище критеріям, а отже є обґрунтованими та пропорційними.

Водночас решта заявлених до відшкодування витрат за Актом № 8 на загальну суму 6 000,00 грн (підготовка та подача заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції – 2 000,00 грн; забезпечення присутності в електронному кабінеті 30.09.2026 – 1 000,00 грн; підготовка та подача клопотання про закриття підготовчого засідання – 1 000,00 грн; підготовка та подача клопотання про ухвалення додаткового рішення – 2 000,00 грн) не відповідають викладеним вище критеріям необхідності, обґрунтованості та співмірності з огляду на характер і складність спору про стягнення кредитної заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню в сумі 8 000,00 грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» адвоката Єнчевої Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

У решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 3, кв. 26, код ЄДРПОУ 43484903.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 19 листопада 2026 року.

Суддя Т.Л.Войтюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua