Рішення від 17 листопада 2026 р. у справі №292/905/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

Суд: Пулинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №292/905/26

Суддя: Лотуга В. Ф.

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/905/26

Провадження № 2/292/704/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2026 року позивач ТОВ "Українські фінансові операції" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 20158,33 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.01.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №5258204 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, в електронному форматі, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 8000 грн, строком на 360 днів, з 19.01.2025 по 14.01.2026, шляхом переказу на його банківську картку НОМЕР_1 , періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, процентна ставка становить 0,95% у день.

31.03.2026 ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу №31/03/2026 за плату відступило ТОВ "Українські фінансові операції" право грошової вимоги до відповідача, загальна сума заборгованості склала 24158,33 грн, з них за тілом кредиту - 7999,93 грн, за процентами - 12158,40 грн, за штрафом/неустойкою - 4000 грн.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав свої зобов"язання.

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Таким чином, відповідач має заборгованість у загальному розмірі 20158,33 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредита - 7999,93 грн., процентах нарахованих первісним кредитором - 12158,40 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

19.01.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , укладено договір № 5258204 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов договору та паспорту споживчого кредиту, відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн, строком на 360 днів, на споживчі (особисті) потреби, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95% (346,75% річних) за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Комісія за надання кредиту - 800 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою - 2639,6200% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк кредитування - 36160 грн. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 28160 грн.

Кошти в розмірі 8000 грн перераховані на зазначену в договорі відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту - 19.01.2025, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, всього 360 днів, чиста сума кредиту - 8000 грн, всього - 36160 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 8000 грн, проценти за користування кредитом по 2280 грн, всього 27360 грн, комісія за надання кредиту - 800 грн, реальна річна процентна ставка - 2639,62%, загальна вартість кредиту - 36160 грн.

З довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-0204 від 02.04.2025, вбачається, що на підставі договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, успішно 19.01.2025 о 19:19:08 від ТОВ "Лінеура Україна" перераховано кошти в сумі 8000 грн, на платіжну картку НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором №5258204 від 19.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеного ТОВ "Лінеура Україна", ОСОБА_1 станом на 31.03.2026 має заборгованість в сумі 24158,33 грн, з них за тілом кредита - 7999,93 грн, за процентами - 12158,40 грн, штрафні санкції - 4000 грн. ОСОБА_1 сплатив 16074,34 грн, з яких 0,07 грн зараховано на погашення тіла кредита, 15274,27 грн - процентів та 800 грн - комісії.

31.03.2026 між ТОВ "Українські фінансові операції" (фактор) та ТОВ "Лінеура Україна" (клієнт) укладено договір факторингу 01-31/03/2026, у відповідності до умов якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов"язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 31.03.2026 до договору факторингу №01-31/03/2026 від 31.03.2026, укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Українські фінансові операції", клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2102, загальна сума заборгованості - 32879256,47 грн.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01-31/03/2026 від 31.03.2026, ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "Українські фінансові операції" право вимоги заборгованості до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5258204, в розмірі 24158,33 грн, з яких: 7999,93 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12158,40 грн - заборгованість за відсотками, 4000 грн - заборгованість за пенею, штрафами.

Як вбачається з платіжної інструкції № 2372 від 31.03.2026, ТОВ "Українські фінансові операції" сплатило ТОВ "Лінеура Україна" за договором факторингу №01-31/03/2026 від 31.03.2026, кошти в сумі 2721889,61 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Українські фінансові операції", за кредитним договором № 5258204 від 19.01.2025, донарахування після 31.03.2026 не здійснювалося, строк договору закінчився 14.01.2026.

Відповідно до письмового повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами ТОВ "Лінеура Україна" від 01.04.2026, боржники, права вимоги за кредитними договорами яких надані ТОВ "Українські фінансові операції" відповідно до договору факторингу та реєстру боржників, повідомлялися про відступлення права вимоги за їх договорами та про зобов"язання погашати заборгованість останньому.

Відповідно до повідомлення АТ КБ "Приватбанк №20.1.0.0.0/7-261102/64947-БТ від 16.11.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 19.01.2025 зараховано кошти на суму 8000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах

(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЦК України, Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов"язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в сумі 8000 грн, шляхом перерахування на його картковий рахунок.

У той же час, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком, складеним ТОВ "Лінеура Україна", заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.03.2026 становить 24158,33 грн, з них за тілом кредита - 7999,93 грн, за процентами - 12158,40 грн, штрафні санкції - 4000 грн.

Позивач вимогу про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 4000 грн, не заявляв, а тому заборгованість становить 20158,33 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредита - 7999,93 грн та процентах нарахованих первісним кредитором - 12158,40 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованості в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 20158 грн 33 коп.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг№01/08/2024-А від 01.08.2024, заявку № 5258204 від 12.05.2026 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5258204 від 21.09.2026 згідно договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 на суму 10000 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) № 5258204 від 21.09.2026, рахунок на оплату №5258204-2025 від 21.09.2026 за послуги з правничої допомоги на суму 10000 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судових засіданнях.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Така позиція суду відповідає і практиці Верховного Суду з даного питання викладена у постановах, зокрема в останній від 28.01.2026 у справі № 925/887/20, згідно якої суд здійснюючи розподіл витрат, надає оцінку обґрунтованості та пропорційності заявлених стороною позивача вимогам та фактично наданим послугам у суді, що узгоджується з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, яким визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами, та дає право суду як за клопотанням сторони, так і з власної ініціатив зменшити розмір витрат, визначений стороною, надавши оцінку їх обґрунтованості та пропорційності до предмета позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп., покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (місцезнаходження: вул. Глибочицька, 32 В, приміщення 154, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ - 40966896, банк: Головне Управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", код МФО - 322669, IBAN: НОМЕР_5 ) заборгованість в розмірі 20158 (двадцять тисяч сто п"ятдесят вісім) грн 33 (тридцять три) коп., судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", знаходиться за адресою: вул. Глибочицька, 32 В, приміщення 154, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ - 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя В. Ф. Лотуга

Оригінал: reyestr.court.gov.ua