Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання спадщини відумерлою
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №389/1803/26
Суддя: Український В. В.
29.10.2026
Провадження № 2-о/389/92/26
ЄУН 389/1803/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року Знам`янський місьрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Українського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Туманової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за заявою Знам`янської міської ради Кіровоградської області, заінтересована особа Перша Знам`янська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання спадщини відумерлою,
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , спадкодавець ОСОБА_1 , відумерлою та передати її у власність Знам`янської міської територіальної громади в особі Знам`янської міської ради Кіровоградської області.
Вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , якій за життя на праві власності належав будинок по АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_1 , спадкоємці за заповітом та за законом відсутні, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття на вказаний будинок відсутні. В будинку по АДРЕСА_1 ніхто не проживає. За викладеного, майно померлої має бути визнане відумерлою спадщиною і перейти у власність Знам`янської міської територіальної громади.
Заявник у судове засідання не з`явився, представник надав заяву, в якій вимоги підтримав у повному обсязі і просить розглядати справу за відсутності заявника та представника.
Заінтересована особа в судове засідання також не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, заперечень не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00057948258, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 .
Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00057947446 та №00057947736 про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу підтверджують, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , прізвище після реєстрації шлюбу – ОСОБА_4 , після розірвання шлюбу 15.02.1982, повернула дошлюбне прізвище ОСОБА_5 .
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00057947988 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 06.01.1989 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .
Померла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 31 серпня 2020 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00057785884.
За життя, що підтверджується договором дарування, посвідченим в.о. державного нотаріуса Знам`янської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 12.10.1984 за р№1881, померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 належав житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно до наданих завідувачем Першої знам`янської державної нотаріальної контори відомостей за вих№394/01-16 від 20.06.2026 Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не заводилась.
Згідно з наданими Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Знам`янської міської ради відомостями вих..№13.01.11/887/1 від 09.07.2026, станом на 28.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 02.11.2010; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 21.05.2014; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 12.03.2011.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00060124231 від 01.08.2026, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00060124272 від 01.08.2026, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00061405218.
Відповідно до наданих завідувачем Першої знам`янської державної нотаріальної контори відомостей за вих№561/01-16 від 21.10.2026 Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_8 не заводилась.
Відповідно до ст. 1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
У судовому засіданні не доведено, що на день смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , фактично проживали особи, які були зареєстровані із спадкодавцем за адресою її проживання. Сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінка доказів здійснюється судом за приписами ст. 89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи в тому числі про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов`язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч.2 ст.1277 ЦК України, заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Згідно зі ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_11 (після смерті власника), після 28 серпня 2021 року сплив один рік, необхідний для подальшого обернення даного майна на користь територіальної громади міста.
Згідно з ч. 3 ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Таким чином, майно померлої, а саме 37/100 частин будинку за адресою АДРЕСА_2 , має бути визнано відумерлою спадщиною.
Згідно з ч. 4 ст. 1277 Цивільного кодексу України, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч. 4 ст. 1277 Цивільного кодексу України, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.
Вищевикладене дає правові підстави для висновку про обґрунтованість заяви про визнання спадщини відумерлою, яка в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, другою вимогою заявника є передача частини нерухомого майна, як відумерлої спадщини, у власність Знам`янської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області.
Проте, як вказують роз`яснення, викладені у чинному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитися вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги про передачу спадкового майна у власність територіальної громади. Суд, відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України, лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках. Тому суд вважає відмовити в задоволенні вимоги про передачу майна у власність територіальної громади.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити частково.
Визнати житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник – Знам`янська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, місце знаходження м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. М.Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 23986436.
Заінтересована особа – Перша Знам`янська державна нотаріальна контора Кіровоградської області місце знаходження м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. М.Грушевського, 18 код ЄДРПОУ 02884658.
Суддя В.В. Український
Оригінал: reyestr.court.gov.ua